Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сахалі́нська о́бласть (рос. Сахали́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу. Єдиний регіон Росії, розташований виключно на островах.
| Сахалінська область | |||
|---|---|---|---|
| рос. Сахалинская область | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Далекосхідний | ||
| Адмін. центр | Южно-Сахалінськ | ||
| Глава | d і d | ||
| Дата утворення | 20 жовтня 1932 | ||
| Оф. вебсайт | sakhalin.gov.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 50°33′ пн. ш. 142°36′ сх. д. / 50.550° пн. ш. 142.600° сх. д. | ||
| Площа | 87 100 км² () | ||
| • внутр. вод | 0,5 % | ||
| Часовий пояс | MSK+8 () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 490 678 (70-а) (2014) | ||
| Густота | 5.7 осіб/км² | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Далекосхідний | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-SAK | ||
| ЗКАТО | 64 | ||
| Суб'єкта РФ | 65 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Сахалінська область у Вікісховищі | |||
Адміністративний центр — м. Южно-Сахалінськ.
Межує по морю з Камчатським краєм, Хабаровським краєм і Японією.
Утворена 2 січня 1947 року.
Частина області, Південні Курильські острови: Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірною територією з Японією.
Географічне положення
Сахалінська область складається з острова Сахалін, Курильських островів. Омивається Охотським і Японським морями, Тихим океаном.
Часовий пояс
Сахалінська область входить у часовий пояс MSK+7 (, за винятком Північно-Курильського муніципального округу, який входить у MSK+8 (UTC+11). З 2011 року літній час тут не використовується.
Історія
Корінне населення півночі та центру Сахаліну — нівхи та евенки, півдня Сахаліну та Курильських островів — айни.
За Сімодським трактатом (1855 р.) між Російською імперією і Японією Сахалін був визнаний їх спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японської імперії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.
1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острову стала володінням Японської імперії під назвою Карафуто-чьō (樺太庁). Під час Громадянської війни в Росії Японська імперія окупувала і російську частину Сахаліну, яку вона повернула вже СРСР у 1925 році. З поразкою Японської імперії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.
Природа й клімат
Уздовж берегів о. Сахаліну простягнулися Західно-Сахалінські гори (гора Онор, висота до 1330 м) і Східно-Сахалінські гори (найвища точка острова — гора Лопатина, 1609 м), розділені і . Більша частина Курильських островів гориста (найвища точка — гора Алаїд, 2339 м); відомо близько 160 вулканів, 40 з яких діючі; висока сейсмічність. На території області багато озер, боліт. Головні річки: Тимь, Поронай (о. Сахалін).
Клімат помірний, мусонний. Середня температура січня від −6 °C (на півдні) до −24 °C градусів (на півночі), середня температура серпня від +19 °C (на півдні) до +10 °C (на півночі); кількість опадів — на рівнинах близько 600 мм на рік, у горах до 1200 мм на рік. На території області поширені рідкостойна модринова тайга (на півночі), ліси з аянської ялини й сахалінської ялиці (у центральній частині), широколистяні ліси з ліанами (на південно-заході); у горах — заросли кам'яної берези й кедрового стланика.
Населення
Сахалінська область вирізняється високою урбанізованістю. Лише менше 14 % населення області мешкає в сільській місцевості. Смертність перевищує народжуваність. Негативний природний приріст і міграційний відтік призводять до інтенсивного зниження загальної чисельності населення.
| 1897 | 1926 | 1939 | 1950 | 1951 | 1959 | 1961 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 28 113 | ↘12 000 | ↗100 000 | ↗459 000 | ↗535 000 | ↗649 405 | ↘625 000 |
| 1970 | 1971 | 1975 | 1979 | 1981 | 1986 | 1987 |
| ↘615 652 | ↗618 000 | ↗639 000 | ↗654 915 | ↗669 000 | ↗700 000 | ↗709 000 |
| 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 |
| ↗709 629 | ↗713 981 | ↗715 333 | ↘714 320 | ↘706 651 | ↘688 638 | ↘659 444 |
| 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| ↘629 939 | ↘612 329 | ↘595 594 | ↘581 305 | ↘569 234 | ↘560 049 | ↘546 695 |
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| ↘545 008 | ↘538 080 | ↘532 393 | ↘526 235 | ↘521 206 | ↘518 539 | ↘514 520 |
| 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 |
| ↘497 973 | ↘496 739 | ↘495 402 | ↘493 302 | ↘491 027 | ↘488 391 | ↘487 293 |
| 2017 | ||||||
| ↗487 344 |
Національний склад
| Народ | Чисельність, 2002, тис. (*) |
|---|---|
| Росіяни | 84,3 % |
| Корейці | 5,4 % |
| Українці | 4,0 % |
| Татари | 1,25 % |
| Білоруси | 1,0 % |
| Інші | 4,05 % |
Економіка
Сахалінська область належить до категорії регіонів Російської Федерації, що поєднують видатний ресурсно-сировинний потенціал з екстремальними умовами його освоєння. Недостатня кадрова забезпеченість і низька інфраструктурна облаштованість території типова для регіонів цієї групи, на Сахаліні обтяжується острівним положенням області, відсутністю стійкого цілорічного зв'язку усередині самого регіону. Саме тому Сахалін належить до проблемних регіонів зі складним інвестиційним кліматом, кардинальне поліпшення якого вимагає значних засобів і тривалого часу.
Сахалінська область, як по сукупному інвестиційному потенціалу, так і по інтегральном ризикам, протягом останніх десяти років стійко тримається в інтервалі від 50-го до 80-го місця серед 89 суб'єктів Російської Федерації.
Область займає 39-е місце в країні по природно-ресурсному потенціалу. Головним ресурсом Сахаліну, окрім біологічних ресурсів моря, кількість яких в регіоні займає перше місце в країні, є вуглеводне паливо. За обсягом розвіданих запасів газового конденсату Сахалінська область займає 4-е місце в Росії, газу — 7-е, вугілля — 12-е й нафти — 13-е місце. По запасах деревини область займає 26-е місце в країні. Однак у Сахалінській області практично повністю відсутній значний спектр рудних мінерально-сировинних ресурсів, незначні гідроенергетичні ресурси, запаси нерудних корисних копалин, що в цілому знижує загальний ресурсний потенціал області. Але, з освоєнням вуглеводних запасів шельфу Охотського моря (за обсягом яких Сахалінська область займає 9-е місце в Росії), зріс виробничий і фінансовий потенціал області. Якщо в 1995 році по виробничому потенціалу Сахалінська область перебувала на 66-м місці в країні, то в 2004 році — уже на 46-м. І по фінансовому потенціалу область піднялася з 87-го місця в 1997 році на цілком гідне 45-е місце в 2004-м. По загальному обсягу промислового виробництва область вийшла на 4-е місце у ДСФО після Якутії, Хабаровського й Приморського країв.
Відповідно, за останнє десятиліття суттєво знизився (на 30 місць) економічний ризик інвестування. Досить низькі в області також екологічний, кримінальний і фінансовий ризики.
Особливості інвестиційного клімату Сахалінської області визначили не тільки розуміння неминучості високих ризиків інвестування, але й високий інтерес інвесторів до потенціалу регіону, що вивело область у безумовні лідери по показниках залучення інвестицій серед регіонів Російської федерації.
Однак значні обсяги інвестицій вкладаються, по суті, у море, у нафтогазодобування. Сама ж Сахалінська область і її жителі майже не відчули тих інвестицій. Перспективи поліпшення інвестиційного клімату області пов'язані з розвитком і модернізацією економіки регіону в місцях масового проживання людей. Це слід починати робити з розвитку комунікацій, інженерної й транспортної інфраструктури, створення повноцінного середовища життєдіяльності населення.
Промисловість
Сахалінська область спеціалізується на видобутку й переробці риби, виробництві продукції лісової, деревообробної й целюлозно-паперової промисловості. В області ведеться видобуток нафти, газу, вугілля.
Основні галузі промисловості: харчова, лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, легка промисловість; паливна, виробництво будматеріалів. Сахалінська область є монополістом у Росії по виробництві харчового агару.
Адміністративно-територіальний поділ
Станом на 2021 рік Сахалінська область має 18 міських округів:
| № п/п | Міський округ | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Адміністративний центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Александровськ-Сахалінський район | 4777,4 | 17513 | 13404 | 10887 | Александровськ-Сахалінський | 14 |
| 2 | Анівський міський округ | 2684,8 | 15272 | 17533 | 19569 | Аніва | 14 |
| 3 | Долинський міський округ | 2441,6 | 28204 | 25899 | 24001 | Долинськ | 13 |
| 4 | Корсаковський міський округ | 2623,6 | 45336 | 41411 | 40838 | Корсаков | 18 |
| 5 | Курильський міський округ | 5145,9 | 7108 | 7359 | 6485 | Курильськ | 7 |
| 6 | Макаровський міський округ | 2148,4 | 9774 | 8579 | 7731 | Макаров | 11 |
| 7 | Невельський міський округ | 1445,4 | 26864 | 17558 | 15098 | Невельськ | 11 |
| 8 | Ноглицький міський округ | 11294,8 | 13576 | 12124 | 11333 | Ноглики | 12 |
| 9 | Охинський міський округ | 14815,9 | 33489 | 25855 | 22222 | Оха | 11 |
| 10 | Поронайський міський округ | 7284,3 | 28811 | 21686 | 21578 | Поронайськ | 13 |
| 11 | Сєверо-Курильський міський округ | 3501,2 | 2592 | 2536 | 2485 | Сєверо-Курильськ | 2 |
| 12 | Смирнихівський міський округ | 10457,4 | 15063 | 13142 | 11742 | Смирних | 14 |
| 13 | Тимовський міський округ | 6312,7 | 19099 | 16212 | 14119 | Тимовське | 25 |
| 14 | Томаринський міський округ | 3169,3 | 11678 | 9457 | 7859 | Томарі | 14 |
| 15 | Углегорський міський округ | 3965,6 | 30200 | 22537 | 17306 | Углегорськ | 17 |
| 16 | Холмський міський округ | 2279,0 | 40115 | 41925 | 36568 | Холмськ | 24 |
| 17 | Южно-Курильський міський округ | 1856,1 | 9727 | 9501 | 11817 | Южно-Курильськ | 10 |
| 19 | 905,0 | 182576 | 189010 | 208000 | Южно-Сахалінськ | 1 |
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сахалінська область |
- (рос.)
- Сахалін і Курили (рос.)
Примітки
- http://www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/PrPopul.xls [ 2018-12-25 у Wayback Machine.] Попередня оцінка чисельності населення на 1 січня 2014 року.
- Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Владимирская губерния. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 26 жовтня 2013.
- Численность населения по годам (тыс. жит), всего и городского
- Великая Отечественная война. Юбилейный статистический сборник. 2015. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
- Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013.
- Всесоюзная перепись населения 1979 г.
- Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
- Численность постоянного населения на 1 января (человек) 1990-2013 года
- Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов – районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи человек и более. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- Оценка численности постоянного населения на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sahali nska o blast ros Sahali nskaya o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Dalekoshidnogo federalnogo okrugu Yedinij region Rosiyi roztashovanij viklyuchno na ostrovah Sahalinska oblastros Sahalinskaya oblast Prapor Sahalinskoyi oblasti Gerb Sahalinskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug DalekoshidnijAdmin centr Yuzhno SahalinskGlava d i dData utvorennya 20 zhovtnya 1932Of vebsajt sakhalin gov ru ros GeografiyaKoordinati 50 33 pn sh 142 36 sh d 50 550 pn sh 142 600 sh d 50 550 142 600Plosha 87 100 km vnutr vod 0 5 Chasovij poyas MSK 8 UTC 11 NaselennyaChiselnist 490 678 70 a 2014 Gustota 5 7 osib km EkonomikaEkonom rajon DalekoshidnijKodiISO 3166 2 RU SAKZKATO 64Sub yekta RF 65Telefonnij 7 Karti Sahalinska oblast u Vikishovishi Administrativnij centr m Yuzhno Sahalinsk Mezhuye po moryu z Kamchatskim krayem Habarovskim krayem i Yaponiyeyu Utvorena 2 sichnya 1947 roku Chastina oblasti Pivdenni Kurilski ostrovi Kunashir Iturup Shikotan ta grupa Habomaj ye spirnoyu teritoriyeyu z Yaponiyeyu Geografichne polozhennyaSahalinska oblast skladayetsya z ostrova Sahalin Kurilskih ostroviv Omivayetsya Ohotskim i Yaponskim moryami Tihim okeanom Chasovij poyasSahalinska oblast vhodit u chasovij poyas MSK 7 UTC 10 za vinyatkom Pivnichno Kurilskogo municipalnogo okrugu yakij vhodit u MSK 8 UTC 11 Z 2011 roku litnij chas tut ne vikoristovuyetsya IstoriyaKorinne naselennya pivnochi ta centru Sahalinu nivhi ta evenki pivdnya Sahalinu ta Kurilskih ostroviv ajni Za Simodskim traktatom 1855 r mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Yaponiyeyu Sahalin buv viznanij yih spilnim nerozdilnim volodinnyam Z cogo chasu pochinayetsya aktivna kolonizaciya Sahalinu rosiyanami yaka pochala prizvoditi do konfliktiv mizh rosijskim ta yaponskim naselennyam sho meshkalo na ostrovi 1875 roku za Sankt Peterburzkim dogovorom Sahalin povnistyu perehodit do Rosijskoyi imperiyi v obmin na 18 Kurilskih ostroviv sho perejshli do skladu Yaponskoyi imperiyi Sahalin staye miscem zaslan i katorgi 1905 roku pislya porazki Rosiyi u rosijsko yaponskij vijni za Portsmutskim dogovorom pivdenna chastina ostrovu stala volodinnyam Yaponskoyi imperiyi pid nazvoyu Karafuto chō 樺太庁 Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Yaponska imperiya okupuvala i rosijsku chastinu Sahalinu yaku vona povernula vzhe SRSR u 1925 roci Z porazkoyu Yaponskoyi imperiyi u Drugij svitovij vijni 1945 roku uves ostriv perejshov do SRSR Priroda j klimatUzdovzh beregiv o Sahalinu prostyagnulisya Zahidno Sahalinski gori gora Onor visota do 1330 m i Shidno Sahalinski gori najvisha tochka ostrova gora Lopatina 1609 m rozdileni i Bilsha chastina Kurilskih ostroviv gorista najvisha tochka gora Alayid 2339 m vidomo blizko 160 vulkaniv 40 z yakih diyuchi visoka sejsmichnist Na teritoriyi oblasti bagato ozer bolit Golovni richki Tim Poronaj o Sahalin Klimat pomirnij musonnij Serednya temperatura sichnya vid 6 C na pivdni do 24 C gradusiv na pivnochi serednya temperatura serpnya vid 19 C na pivdni do 10 C na pivnochi kilkist opadiv na rivninah blizko 600 mm na rik u gorah do 1200 mm na rik Na teritoriyi oblasti poshireni ridkostojna modrinova tajga na pivnochi lisi z ayanskoyi yalini j sahalinskoyi yalici u centralnij chastini shirokolistyani lisi z lianami na pivdenno zahodi u gorah zarosli kam yanoyi berezi j kedrovogo stlanika NaselennyaRozselennya nivhiv odnogo z korinnih narodiv Sahalinu Sahalinska oblast viriznyayetsya visokoyu urbanizovanistyu Lishe menshe 14 naselennya oblasti meshkaye v silskij miscevosti Smertnist perevishuye narodzhuvanist Negativnij prirodnij pririst i migracijnij vidtik prizvodyat do intensivnogo znizhennya zagalnoyi chiselnosti naselennya Chiselnist naselennya189719261939195019511959196128 113 12 000 100 000 459 000 535 000 649 405 625 0001970197119751979198119861987 615 652 618 000 639 000 654 915 669 000 700 000 709 0001989199019911992199319941995 709 629 713 981 715 333 714 320 706 651 688 638 659 4441996199719981999200020012002 629 939 612 329 595 594 581 305 569 234 560 049 546 6952003200420052006200720082009 545 008 538 080 532 393 526 235 521 206 518 539 514 5202010201120122013201420152016 497 973 496 739 495 402 493 302 491 027 488 391 487 2932017 487 344100 000 200 000 300 000 400 000 500 000 600 000 700 000 800 000 1939 1970 1986 1992 1997 2002 2007 2012 2017 Nacionalnij sklad Narod Chiselnist 2002 tis Rosiyani 84 3 Korejci 5 4 Ukrayinci 4 0 Tatari 1 25 Bilorusi 1 0 Inshi 4 05 EkonomikaSahalinska oblast nalezhit do kategoriyi regioniv Rosijskoyi Federaciyi sho poyednuyut vidatnij resursno sirovinnij potencial z ekstremalnimi umovami jogo osvoyennya Nedostatnya kadrova zabezpechenist i nizka infrastrukturna oblashtovanist teritoriyi tipova dlya regioniv ciyeyi grupi na Sahalini obtyazhuyetsya ostrivnim polozhennyam oblasti vidsutnistyu stijkogo cilorichnogo zv yazku useredini samogo regionu Same tomu Sahalin nalezhit do problemnih regioniv zi skladnim investicijnim klimatom kardinalne polipshennya yakogo vimagaye znachnih zasobiv i trivalogo chasu Sahalinska oblast yak po sukupnomu investicijnomu potencialu tak i po integralnom rizikam protyagom ostannih desyati rokiv stijko trimayetsya v intervali vid 50 go do 80 go miscya sered 89 sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Oblast zajmaye 39 e misce v krayini po prirodno resursnomu potencialu Golovnim resursom Sahalinu okrim biologichnih resursiv morya kilkist yakih v regioni zajmaye pershe misce v krayini ye vuglevodne palivo Za obsyagom rozvidanih zapasiv gazovogo kondensatu Sahalinska oblast zajmaye 4 e misce v Rosiyi gazu 7 e vugillya 12 e j nafti 13 e misce Po zapasah derevini oblast zajmaye 26 e misce v krayini Odnak u Sahalinskij oblasti praktichno povnistyu vidsutnij znachnij spektr rudnih mineralno sirovinnih resursiv neznachni gidroenergetichni resursi zapasi nerudnih korisnih kopalin sho v cilomu znizhuye zagalnij resursnij potencial oblasti Ale z osvoyennyam vuglevodnih zapasiv shelfu Ohotskogo morya za obsyagom yakih Sahalinska oblast zajmaye 9 e misce v Rosiyi zris virobnichij i finansovij potencial oblasti Yaksho v 1995 roci po virobnichomu potencialu Sahalinska oblast perebuvala na 66 m misci v krayini to v 2004 roci uzhe na 46 m I po finansovomu potencialu oblast pidnyalasya z 87 go miscya v 1997 roci na cilkom gidne 45 e misce v 2004 m Po zagalnomu obsyagu promislovogo virobnictva oblast vijshla na 4 e misce u DSFO pislya Yakutiyi Habarovskogo j Primorskogo krayiv Vidpovidno za ostannye desyatilittya suttyevo znizivsya na 30 misc ekonomichnij rizik investuvannya Dosit nizki v oblasti takozh ekologichnij kriminalnij i finansovij riziki Osoblivosti investicijnogo klimatu Sahalinskoyi oblasti viznachili ne tilki rozuminnya neminuchosti visokih rizikiv investuvannya ale j visokij interes investoriv do potencialu regionu sho vivelo oblast u bezumovni lideri po pokaznikah zaluchennya investicij sered regioniv Rosijskoyi federaciyi Odnak znachni obsyagi investicij vkladayutsya po suti u more u naftogazodobuvannya Sama zh Sahalinska oblast i yiyi zhiteli majzhe ne vidchuli tih investicij Perspektivi polipshennya investicijnogo klimatu oblasti pov yazani z rozvitkom i modernizaciyeyu ekonomiki regionu v miscyah masovogo prozhivannya lyudej Ce slid pochinati robiti z rozvitku komunikacij inzhenernoyi j transportnoyi infrastrukturi stvorennya povnocinnogo seredovisha zhittyediyalnosti naselennya PromislovistSahalinska oblast specializuyetsya na vidobutku j pererobci ribi virobnictvi produkciyi lisovoyi derevoobrobnoyi j celyulozno paperovoyi promislovosti V oblasti vedetsya vidobutok nafti gazu vugillya Osnovni galuzi promislovosti harchova lisova derevoobrobna celyulozno paperova legka promislovist palivna virobnictvo budmaterialiv Sahalinska oblast ye monopolistom u Rosiyi po virobnictvi harchovogo agaru Administrativno teritorialnij podilStanom na 2021 rik Sahalinska oblast maye 18 miskih okrugiv p p Miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Administrativnij centr Naseleni punkti1 Aleksandrovsk Sahalinskij rajon 4777 4 17513 13404 10887 Aleksandrovsk Sahalinskij 142 Anivskij miskij okrug 2684 8 15272 17533 19569 Aniva 143 Dolinskij miskij okrug 2441 6 28204 25899 24001 Dolinsk 134 Korsakovskij miskij okrug 2623 6 45336 41411 40838 Korsakov 185 Kurilskij miskij okrug 5145 9 7108 7359 6485 Kurilsk 76 Makarovskij miskij okrug 2148 4 9774 8579 7731 Makarov 117 Nevelskij miskij okrug 1445 4 26864 17558 15098 Nevelsk 118 Noglickij miskij okrug 11294 8 13576 12124 11333 Nogliki 129 Ohinskij miskij okrug 14815 9 33489 25855 22222 Oha 1110 Poronajskij miskij okrug 7284 3 28811 21686 21578 Poronajsk 1311 Syevero Kurilskij miskij okrug 3501 2 2592 2536 2485 Syevero Kurilsk 212 Smirnihivskij miskij okrug 10457 4 15063 13142 11742 Smirnih 1413 Timovskij miskij okrug 6312 7 19099 16212 14119 Timovske 2514 Tomarinskij miskij okrug 3169 3 11678 9457 7859 Tomari 1415 Uglegorskij miskij okrug 3965 6 30200 22537 17306 Uglegorsk 1716 Holmskij miskij okrug 2279 0 40115 41925 36568 Holmsk 2417 Yuzhno Kurilskij miskij okrug 1856 1 9727 9501 11817 Yuzhno Kurilsk 1019 905 0 182576 189010 208000 Yuzhno Sahalinsk 1DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sahalinska oblast ros Sahalin i Kurili ros Primitkihttp www gks ru free doc new site population demo PrPopul xls 2018 12 25 u Wayback Machine Poperednya ocinka chiselnosti naselennya na 1 sichnya 2014 roku Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 goda Vladimirskaya guberniya Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2013 Chislennost naseleniya po godam tys zhit vsego i gorodskogo Velikaya Otechestvennaya vojna Yubilejnyj statisticheskij sbornik 2015 Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2015 Procitovano 23 kvitnya 2015 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 goda Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1970 goda Chislennost nalichnogo naseleniya gorodov poselkov gorodskogo tipa rajonov i rajonnyh centrov SSSR po dannym perepisi na 15 yanvarya 1970 goda po respublikam krayam i oblastyam Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 g Narodne gospodarstvo SRSR za 70 rokiv arh 28 chervnya 2016 yuvilejnij statistichnij shorichnik Derzhavnij komitet SRSR zi statistiki Moskva Finansi i statistika 1987 766 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Chislennost postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya chelovek 1990 2013 goda Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Tom 1 tablica 4 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajcentrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Itogi Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda 5 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi chelovek i bolee Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 14 listopada 2013 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam Tablica 35 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2012 goda Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 goda M Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2014 goda Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2015 goda Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017