Схі́дно-Сахалі́нські го́ри (Східний хребет; рос. Восто́чно-Сахали́нские го́ры; Восточный хребет) — система кулісоподібних середньогірських хребтів у східній частині острова Сахаліну. Довжина 280 км, ширина до 85 км.
Східно-Сахалінські гори | |
Континент | Азія |
---|---|
Країна | Росія[1] |
Адміністративна одиниця | Сахалінська область |
Висота над рівнем моря | 502 м |
Координати: 50°30′ пн. ш. 143°00′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 143.000° сх. д.
Уздовж осі простягаються крутосхилі складчасто-глибові хребти:
- на північний захід — Набільський (Затимовський) хребет із найбільшою висотою до 1609 м (гора Лопатіна);
- на південний схід — Центральний хребет із висотою до 1125 м ().
Характеризуються високим ступенем розчленованості; на висоті 400, 800 і 1100—1250 м збереглися стародавні вирівняні поверхні, у східних передгір'ях — морські тераси.
Гори являють собою антиклінорій, складений метаморфічними породами, інтрузіями та ефузивами палеозою і мезозою. На сході і півдні розвинені морські відкладення (алевроліти та інші) пізньокрейдяного і неогенового віку. Сейсмічність 6, на сході до 7 балів.
Клімат морський мусонний. Зима сувора. Унаслідок охолоджуючого впливу Охотського моря літо прохолодне. Середня температура січня —14 °C, серпня 14—16 °C. Опадів випадає від 600 до 1000 мм, найбільша кількість — влітку й у вересні.
Панує гірська ялино-ялицева тайга на буротайгових неопідзолених ґрунтах. На східних схилах — ялинова і модринова тайга на . У верхніх поясах — криволісся, зарості кедрового сланця, на гребенях хребтів — гірська тундра. На берегових терасах тайга часто змінюється сланцем і океанічними луками.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Література
- Восточно-Сахалинские горы // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 376.;
- . Восточно-Сахалинские горы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Восточно-Сахалинские горы // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 113.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi dno Sahali nski go ri Shidnij hrebet ros Vosto chno Sahali nskie go ry Vostochnyj hrebet sistema kulisopodibnih serednogirskih hrebtiv u shidnij chastini ostrova Sahalinu Dovzhina 280 km shirina do 85 km Shidno Sahalinski gori KontinentAziya Krayina Rosiya 1 Administrativna odinicyaSahalinska oblast Visota nad rivnem morya502 m Koordinati 50 30 pn sh 143 00 sh d 50 500 pn sh 143 000 sh d 50 500 143 000 Uzdovzh osi prostyagayutsya krutoshili skladchasto glibovi hrebti na pivnichnij zahid Nabilskij Zatimovskij hrebet iz najbilshoyu visotoyu do 1609 m gora Lopatina na pivdennij shid Centralnij hrebet iz visotoyu do 1125 m Harakterizuyutsya visokim stupenem rozchlenovanosti na visoti 400 800 i 1100 1250 m zbereglisya starodavni virivnyani poverhni u shidnih peredgir yah morski terasi Gori yavlyayut soboyu antiklinorij skladenij metamorfichnimi porodami intruziyami ta efuzivami paleozoyu i mezozoyu Na shodi i pivdni rozvineni morski vidkladennya alevroliti ta inshi piznokrejdyanogo i neogenovogo viku Sejsmichnist 6 na shodi do 7 baliv Klimat morskij musonnij Zima suvora Unaslidok oholodzhuyuchogo vplivu Ohotskogo morya lito proholodne Serednya temperatura sichnya 14 C serpnya 14 16 C Opadiv vipadaye vid 600 do 1000 mm najbilsha kilkist vlitku j u veresni Panuye girska yalino yaliceva tajga na burotajgovih neopidzolenih gruntah Na shidnih shilah yalinova i modrinova tajga na U verhnih poyasah krivolissya zarosti kedrovogo slancya na grebenyah hrebtiv girska tundra Na beregovih terasah tajga chasto zminyuyetsya slancem i okeanichnimi lukami PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038LiteraturaVostochno Sahalinskie gory Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo S 376 Vostochno Sahalinskie gory Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Vostochno Sahalinskie gory Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya A F Tryoshnikov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 S 113 ros