Східно-Сахалінські гори

Схі́дно-Сахалі́нські го́ри (Східний хребет; рос. Восто́чно-Сахали́нские го́ры; Восточный хребет) — система кулісоподібних середньогірських хребтів у східній частині острова Сахаліну. Довжина 280 км, ширина до 85 км.

Східно-Сахалінські гори
Континент	Азія
Країна	Росія^[1]
Адміністративна одиниця	Сахалінська область
Висота над рівнем моря	502 м

Координати: 50°30′ пн. ш. 143°00′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 143.000° сх. д. / 50.500; 143.000

Уздовж осі простягаються крутосхилі складчасто-глибові хребти:

• на північний захід — Набільський (Затимовський) хребет із найбільшою висотою до 1609 м (гора Лопатіна);
• на південний схід — Центральний хребет із висотою до 1125 м ().

Характеризуються високим ступенем розчленованості; на висоті 400, 800 і 1100—1250 м збереглися стародавні вирівняні поверхні, у східних передгір'ях — морські тераси.

Гори являють собою антиклінорій, складений метаморфічними породами, інтрузіями та ефузивами палеозою і мезозою. На сході і півдні розвинені морські відкладення (алевроліти та інші) пізньокрейдяного і неогенового віку. Сейсмічність 6, на сході до 7 балів.

Клімат морський мусонний. Зима сувора. Унаслідок охолоджуючого впливу Охотського моря літо прохолодне. Середня температура січня —14 °C, серпня 14—16 °C. Опадів випадає від 600 до 1000 мм, найбільша кількість — влітку й у вересні.

Панує гірська ялино-ялицева тайга на буротайгових неопідзолених ґрунтах. На східних схилах — ялинова і модринова тайга на . У верхніх поясах — криволісся, зарості кедрового сланця, на гребенях хребтів — гірська тундра. На берегових терасах тайга часто змінюється сланцем і океанічними луками.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038

Література

• Восточно-Сахалинские горы // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 376.;
• . Восточно-Сахалинские горы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Восточно-Сахалинские горы // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 113.(рос.)