Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сімодський трактат (яп. 日露和親条約, にちろわしんじょうやく) — перша дипломатична домовленість між Росією та Японією. Був підписаний 26 січня (7 лютого) 1855 року в храмі Ґьокусендзі в Сімоді віце-адміралом зі сторони Росії і М. Цуцуї та Т. Кавадзі зі сторони Японії. Трактат складався з 9-ти статей.
| Сімодський трактат | |
 | |
| Місце розташування | Шімода |
|---|---|
| Мова твору або назви | нідерландська, російська, японська і китайська мова |
| Дата й час | 7 лютого 1855 |
| Сторона, яка підписала | Російська імперія і Японія |
| Дата набуття чинності | 7 серпня 1856 |
Короткі відомості
Згідно з домовленостями між Російською імперією та Японією встановлювались «постійний мир і щира дружба». У володіннях обох держав російські та японські піддані повинні були користуватись заступництвом і захистом як у відношенні особистої безпеки, так і недоторканості їх власності. Кордон між двома країнами встановлювалась по протоці де Фріза між островами Ітуруп (Еторофу) та Уруп, причому перший відходив до Японії, а останній та інші Курильські острови на північ складали володіння Росії, тим самим підтвердивши фактичний стан, який склався у регіоні на сер. ⅩⅨ ст. Намагаючись встановити добросусідські відносини з Японією, Росія погодилась визнати острів Сахалін «нерозділеним між Росією і Японією, як було до того часу».
Для російських суден японським урядом були відкриті порти Сімода, Хакодате і Наґасакі; в перших двох дозволялась взаємна торгівля, і в одному з них з 1856 р. могло бути відкрите російське консульство. Російським підданим був наданий «режим найбільшого сприяння». Як росіяни в Японії, так і японці в Росії підлягали суду за скоєні злочини «не інакше, як за законами своєї країни».
Пояснюючі статті, додані до договору, регламентували умови життя і торгівлі росіян в відкритих для них портах. 12 (24) грудня 1857 р. в Наґасакі був підписаний додатковий трактат, який регулював практичні питання торгівлі, в якому Росія зобов'язалась, зокрема, поважати японські води як нейтральні і утримуватись від нападу на ворожі судна, які знаходяться в японських портах.
Література
- Дипломатический словарь. Том Ⅱ. К-Р//Под ред. А. А. Громыко… М., «Наука», 1985. (рос.)
- Ключников Ю. В., Сабанин А. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 1. С. 168—169. (рос.)
Посилання
- (яп.) Сімодський трактат. Копія [ 10 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simodskij traktat yap 日露和親条約 にちろわしんじょうやく persha diplomatichna domovlenist mizh Rosiyeyu ta Yaponiyeyu Buv pidpisanij 26 sichnya 7 lyutogo 1855 roku v hrami Gokusendzi v Simodi vice admiralom zi storoni Rosiyi i M Cucuyi ta T Kavadzi zi storoni Yaponiyi Traktat skladavsya z 9 ti statej Simodskij traktat Misce roztashuvannyaShimoda Mova tvoru abo nazviniderlandska rosijska yaponska i kitajska mova Data j chas7 lyutogo 1855 Storona yaka pidpisalaRosijska imperiya i Yaponiya Data nabuttya chinnosti7 serpnya 1856 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Simoda Traktat mizh Rosiyeyu i Yaponiyeyu pidpisanij 1855 roku Simodskij traktatKorotki vidomostiZgidno z domovlenostyami mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Yaponiyeyu vstanovlyuvalis postijnij mir i shira druzhba U volodinnyah oboh derzhav rosijski ta yaponski piddani povinni buli koristuvatis zastupnictvom i zahistom yak u vidnoshenni osobistoyi bezpeki tak i nedotorkanosti yih vlasnosti Kordon mizh dvoma krayinami vstanovlyuvalas po protoci de Friza mizh ostrovami Iturup Etorofu ta Urup prichomu pershij vidhodiv do Yaponiyi a ostannij ta inshi Kurilski ostrovi na pivnich skladali volodinnya Rosiyi tim samim pidtverdivshi faktichnij stan yakij sklavsya u regioni na ser st Namagayuchis vstanoviti dobrosusidski vidnosini z Yaponiyeyu Rosiya pogodilas viznati ostriv Sahalin nerozdilenim mizh Rosiyeyu i Yaponiyeyu yak bulo do togo chasu Dlya rosijskih suden yaponskim uryadom buli vidkriti porti Simoda Hakodate i Nagasaki v pershih dvoh dozvolyalas vzayemna torgivlya i v odnomu z nih z 1856 r moglo buti vidkrite rosijske konsulstvo Rosijskim piddanim buv nadanij rezhim najbilshogo spriyannya Yak rosiyani v Yaponiyi tak i yaponci v Rosiyi pidlyagali sudu za skoyeni zlochini ne inakshe yak za zakonami svoyeyi krayini Poyasnyuyuchi statti dodani do dogovoru reglamentuvali umovi zhittya i torgivli rosiyan v vidkritih dlya nih portah 12 24 grudnya 1857 r v Nagasaki buv pidpisanij dodatkovij traktat yakij regulyuvav praktichni pitannya torgivli v yakomu Rosiya zobov yazalas zokrema povazhati yaponski vodi yak nejtralni i utrimuvatis vid napadu na vorozhi sudna yaki znahodyatsya v yaponskih portah LiteraturaDiplomaticheskij slovar Tom K R Pod red A A Gromyko M Nauka 1985 ros Klyuchnikov Yu V Sabanin A Mezhdunarodnaya politika novejshego vremeni v dogovorah notah i deklaraciyah Ch 1 S 168 169 ros Posilannya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Yaponiya yap Simodskij traktat Kopiya 10 listopada 2009 u Wayback Machine