Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сама́рська о́бласть (рос. Сама́рская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
| Самарська область | |||
|---|---|---|---|
| рос. Самарская область | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Приволзький | ||
| Адмін. центр | Самара | ||
| Глава | d | ||
| Дата утворення | 5 грудня 1936 | ||
| Оф. вебсайт | samregion.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 53°27′ пн. ш. 50°27′ сх. д. / 53.450° пн. ш. 50.450° сх. д. | ||
| Площа | 53 600 км² () | ||
| • внутр. вод | 3,1 % | ||
| Часовий пояс | MSK+1 () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 3215440 (01.01.2011) (12-а) (2011) | ||
| Густота | 60 осіб/км² | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Поволзький | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-SAM | ||
| ЗКАТО | 36 | ||
| Суб'єкта РФ | 63, 163 і 763 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Самарська область у Вікісховищі | |||
Адміністративний центр — місто Самара.
Межує із Саратовською, Ульяновською, Оренбурзькою областями, Республікою Татарстан, також має невелику ділянку межі з Казахстаном.
Утворено 14 травня 1928 року як . В 1929 році перейменована в , в 1935 році — у . У період з 1936 по 1990 рік називалася Куйбишевською областю.
Географічне положення
Самарська область — п'ятий за величиною регіон Поволжя — займає територію площею 53,6 тис. км², що становить 0,31 % території Росії. Область простягнулася з півночі на південь на 335 км, а із заходу на схід — на 315 км.
Розташована в 3 природних зонах: лісової (хвойно-широколистяні ліси), основу якої складають сосново дубові ліси, бори-зеленомошники та широколистяні ліси за участю дуба та клена. Зрідка до них приєднується ялина. На сеаері регіону зустрічаються ділянки південної тайги. Лісостепова зона займає центральні райони області і представлена поєднанням ділянок широколистяних лісів, найчастіше дубових і лугових степів. У цих лісах зустрічаються благородні олені, козулі, лосі, а іноді ведмеді. Південь регіону зайнятий степами, що складаються з типчака та полину.
Історія
Територія нинішньої Самарської області увійшла до складу Росії в середині 16 століття, після приєднання Казанського й Астраханського ханств до Московського царства. В 17-18 століттях територія Середнього Поволжя заселялася переселенцями з інших районів країни й іноземцями. Із середини 19 століття територія випробовує економічний підйом, Самара стає одним з важливих центрів внутріросійського ринку зерна, що привело до розвитку торгівлі й промисловості в місті. Здавна на території сучасної Самарської області були поселення українців, зокрема на південний схід від Самари станом на 1834 р. було 4 поселення українців-солевозів, які були переселені туди зі Слобожанщини. З 1851 року Самара — центр однойменної губернії.
У ході Жовтневої революції й Громадянської війни населення Самарської губернії виступило проти політики більшовиків. В 1935 році Самара була перейменована в Куйбишев й носила цю назву до 1990 року. Індустріалізація перших п'ятирічок не обійшла стороною Куйбишевську область — у місті Чапаєвськ на базі дореволюційного військового заводу почалося створення групи підприємств, що робили вибухові й отруйні речовини й боєприпаси, в області з'явився ряд інших оборонних підприємств. Наприкінці 1930-х років силами ув'язнених Гулагу почалося спорудження Куйбишевського гідровузла, яке було припинено у зв'язку з виявленням родовищ нафти.
У роки війни область стала одним із центрів оборонної промисловості країни — в 1941 році був запущений НПЗ у Сизрані, що забезпечував армію пальним, у Куйбишев з Москви й Воронежа були евакуйовані авіаційні заводи, що налагодили випуск винищувачів Іл-2. В 1942 через Сизрань пройшла т. зв. Волзька рокада — залізниця, що використовувався для постачання радянських військ у ході Сталінградської битви. В 1941-1943 у Куйбишеву розміщалися дипломатичні місії іноземних держав, в 1941 році існували плани переносу столиці СРСР у Куйбишев у випадку захоплення німецькими військами Москви.
В 1950-1960-х роках область була одним із провідних центрів нафтовидобутку в СРСР, в 1945-1951 для переробки нафти були побудовані Куйбишевський і Новокуйбишевський НПЗ. Паралельно було відновлене будівництво Жигулівської ГЕС, яка була запущена в 1955 році. У зв'язку з будівництвом ГЕС на місці затопленого міста Ставрополь-на-Волзі був побудований новий — Тольятті. Надалі створена під час спорудження ГЕС будівельна база використовувалася для створення в Тольятті серії інших промислових підприємств — заводу мінеральних добрив Куйбишевазот і заводу синтетичного каучуку (1964-1966), Волзького автозаводу (1970) і найбільшого в країні й у світі виробника аміаку комбінату (1979).
В обласному центрі в ці ж роки було розширено авіаційне виробництво й початий випуск самого масового радянського пасажирського середньомагістрального літака Ту-154, виконувалися замовлення в рамках радянської ракетно-космічної програми («Прогрес»). Різко зросла потреба у кваліфікованому інженерному персоналі привела до розвитку в області вищої освіти, в основному технічного профілю. У той же час бурхливий ріст промисловості й приплив великого числа молодого населення з інших регіонів країни (в 1939-1990 рр. населення області зросло більш ніж удвічі) створив більше навантаження на соціальну інфраструктуру, яка розвивалася набагато повільніше. Наприклад, населення Самари вже наприкінці 1960-х років перевищило 1 млн жителів і за радянськими стандартами місто одержало право претендувати на метро, однак Самарський метрополітен був відкритий тільки в 1987. У Тольятті, населення якого наприкінці 1980-х перевищувало 600 тис. жителів, вищу освіту було представлено тільки Політехнічним інститутом, хоча промисловий розвиток міста до цього часу фактично закінчилося.
У пострадянський період Самарська область завдяки накопиченому економічному потенціалу та сформованим місцевим елітам стала одним з економічних і політичних субцентрів країни, у найбільших містах області (Самарі й Тольятті) почала активно розвиватися сфера послуг. Із середини 2000-х років рівень економічної й політичної самостійності регіону сильно скоротився.
Населення
Область із населенням 3,178 млн осіб (на 1 січня 2007 року) займає за цим показником 2-е місце в Поволжі й 12-е в Росії. За щільністю населення (59,7 особи/км²) це 10-й регіон у Росії (без обліку Москви й Санкт-Петербурга), а за рівнем урбанізації (питома вага міського населення — 80,3 %) — 11-е місце (без обліку авт. округів). За цими двома показниками область лідирує в Поволжі.
Національний склад
| Народ | 1989 р. | 2002 р. |
|---|---|---|
| Росіяни | 2 720 171 | 2 708 549 |
| Татари | 115 280 | 127 931 |
| Чуваші | 117 914 | 101 358 |
| Мордва | 116 475 | 86 000 |
| Українці | 81 720 | 60 727 |
| Вірмени | 4 162 | 21 566 |
| Азербайджанці | 6 320 | 15 046 |
| Казахи | 14 233 | 14 918 |
| Білоруси | 19 914 | 14 082 |
| Німці | 10 381 | 9 569 |
| Башкири | 7 495 | 7 885 |
| Євреї | 13 572 | 6 384 |
| Узбеки | 3 831 | 5 483 |
| Цигани | 4 981 | 5 244 |
| Таджики | 1 398 | 4 624 |
| Марійці | 4 433 | 3 889 |
| Грузини | 1 973 | 3 518 |
| Молдовани | 2 509 | 2 364 |
| Удмурти | 1 758 | 1 608 |
| Корейці | 564 | 1 462 |
| Поляки | 1 400 | 1 263 |
| Чеченці | 474 | 1 193 |
| Лезгини | 674 | 1 126 |
| Не вказали національність | 1 758 | 22 489 |
Корисні копалини
В області є паливні ресурси: нафта, природний газ, горючі сланці; різноманітна мінерально-будівельна сировина, а також . Найвеличезні родовища нафти: Мухановське, Дмитрієвське й Кулешовське. Глибина їх залягання до 3 000 м.
Видобуток нафти:
Запаси самородної сірки Алексєєвського, Водинського й Сирейського родовищ, цементної сировини: мела, глини, опок — біля Сизрані й Жигульовска.
Основні галузі промисловості
Промисловість представлена близько 400 великими й середніми підприємствами й більш як 4 тисячами малими. Найбільший розвиток одержали машинобудування й металообробка, паливна, електроенергетична, хімічна й нафтохімічна, кольорова металургія. Машинобудування представлене майже повним набором основних галузей, серед яких провідна роль належить автомобільній промисловості. На частку легкових автомобілів, вироблених на АвтоВазі в Тольятті припадає більше ніж 70 % від усього випуску автомобілів країни. Питома вага виробництва основних нафтопродуктів, таких як бензин автомобільний, дизельне паливо, мазут топковий, становить 10-12 %. У Самарській області біля міста Тольятті розташований найбільший у світі аміачний завод «Тольяттіазот». В області починається найбільший у світі аміакопровод Тольятті—Одеса.
Коефіцієнт спеціалізації (душового виробництва) за обсягом промислової продукції 1,9 — другий після Якутії серед регіонів РФ (без авт. округів), за роздрібним товарообігом — 1,6 (2-е місце після Москви). За видами промислової продукції найкращі середньодушові коефіцієнти з випуску легкових автомобілів — 34 (друге місце серед усіх видів, що враховуються, промислової продукції за регіонами РФ), аміак синтетичний — 10, первинна переробка нафти — 4,2, цегла будівельна — 1,8. Провідні підприємства паливно-енергетичного комплексу Самарської області: Волзька ГЕС у м. Жигульовські (2300 тис. кВт), найбільші теплові електростанції — Новокуйбишевська й Тольяттінська ТЕЦ (по 250 тис. кВт кожна).
Сільське господарство
Спеціалізація на вирощуванні пшениці, проса, соняшника. Тваринництво має м'ясомолочний напрямок.
Адміністративний поділ
Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самарська область |
- (рос.)
- Увесь громадський транспорт Самарської області [Архівовано 13 вересня 2012 у WebCite] (рос.)
- (рос.)
 Оренбурзька область |  Татарстан | |
 Ульяновська область |  | Оренбурзька область |
 Саратовська область | Оренбурзька область |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sama rska o blast ros Sama rskaya o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Privolzkogo federalnogo okrugu Samarska oblastros Samarskaya oblast Prapor Samarskoyi oblasti Gerb Samarskoyi oblastiGimn Samarskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug PrivolzkijAdmin centr SamaraGlava dData utvorennya 5 grudnya 1936Of vebsajt samregion ru ros GeografiyaKoordinati 53 27 pn sh 50 27 sh d 53 450 pn sh 50 450 sh d 53 450 50 450Plosha 53 600 km vnutr vod 3 1 Chasovij poyas MSK 1 UTC 4 NaselennyaChiselnist 3215440 01 01 2011 12 a 2011 Gustota 60 osib km EkonomikaEkonom rajon PovolzkijKodiISO 3166 2 RU SAMZKATO 36Sub yekta RF 63 163 i 763Telefonnij 7 Karti Samarska oblast u Vikishovishi Administrativnij centr misto Samara Mezhuye iz Saratovskoyu Ulyanovskoyu Orenburzkoyu oblastyami Respublikoyu Tatarstan takozh maye neveliku dilyanku mezhi z Kazahstanom Utvoreno 14 travnya 1928 roku yak V 1929 roci perejmenovana v v 1935 roci u U period z 1936 po 1990 rik nazivalasya Kujbishevskoyu oblastyu Geografichne polozhennyaSamarska oblast p yatij za velichinoyu region Povolzhya zajmaye teritoriyu plosheyu 53 6 tis km sho stanovit 0 31 teritoriyi Rosiyi Oblast prostyagnulasya z pivnochi na pivden na 335 km a iz zahodu na shid na 315 km Roztashovana v 3 prirodnih zonah lisovoyi hvojno shirokolistyani lisi osnovu yakoyi skladayut sosnovo dubovi lisi bori zelenomoshniki ta shirokolistyani lisi za uchastyu duba ta klena Zridka do nih priyednuyetsya yalina Na seaeri regionu zustrichayutsya dilyanki pivdennoyi tajgi Lisostepova zona zajmaye centralni rajoni oblasti i predstavlena poyednannyam dilyanok shirokolistyanih lisiv najchastishe dubovih i lugovih stepiv U cih lisah zustrichayutsya blagorodni oleni kozuli losi a inodi vedmedi Pivden regionu zajnyatij stepami sho skladayutsya z tipchaka ta polinu IstoriyaTeritoriya ninishnoyi Samarskoyi oblasti uvijshla do skladu Rosiyi v seredini 16 stolittya pislya priyednannya Kazanskogo j Astrahanskogo hanstv do Moskovskogo carstva V 17 18 stolittyah teritoriya Serednogo Povolzhya zaselyalasya pereselencyami z inshih rajoniv krayini j inozemcyami Iz seredini 19 stolittya teritoriya viprobovuye ekonomichnij pidjom Samara staye odnim z vazhlivih centriv vnutrirosijskogo rinku zerna sho privelo do rozvitku torgivli j promislovosti v misti Zdavna na teritoriyi suchasnoyi Samarskoyi oblasti buli poselennya ukrayinciv zokrema na pivdennij shid vid Samari stanom na 1834 r bulo 4 poselennya ukrayinciv solevoziv yaki buli pereseleni tudi zi Slobozhanshini Z 1851 roku Samara centr odnojmennoyi guberniyi U hodi Zhovtnevoyi revolyuciyi j Gromadyanskoyi vijni naselennya Samarskoyi guberniyi vistupilo proti politiki bilshovikiv V 1935 roci Samara bula perejmenovana v Kujbishev j nosila cyu nazvu do 1990 roku Industrializaciya pershih p yatirichok ne obijshla storonoyu Kujbishevsku oblast u misti Chapayevsk na bazi dorevolyucijnogo vijskovogo zavodu pochalosya stvorennya grupi pidpriyemstv sho robili vibuhovi j otrujni rechovini j boyepripasi v oblasti z yavivsya ryad inshih oboronnih pidpriyemstv Naprikinci 1930 h rokiv silami uv yaznenih Gulagu pochalosya sporudzhennya Kujbishevskogo gidrovuzla yake bulo pripineno u zv yazku z viyavlennyam rodovish nafti U roki vijni oblast stala odnim iz centriv oboronnoyi promislovosti krayini v 1941 roci buv zapushenij NPZ u Sizrani sho zabezpechuvav armiyu palnim u Kujbishev z Moskvi j Voronezha buli evakujovani aviacijni zavodi sho nalagodili vipusk vinishuvachiv Il 2 V 1942 cherez Sizran projshla t zv Volzka rokada zaliznicya sho vikoristovuvavsya dlya postachannya radyanskih vijsk u hodi Stalingradskoyi bitvi V 1941 1943 u Kujbishevu rozmishalisya diplomatichni misiyi inozemnih derzhav v 1941 roci isnuvali plani perenosu stolici SRSR u Kujbishev u vipadku zahoplennya nimeckimi vijskami Moskvi V 1950 1960 h rokah oblast bula odnim iz providnih centriv naftovidobutku v SRSR v 1945 1951 dlya pererobki nafti buli pobudovani Kujbishevskij i Novokujbishevskij NPZ Paralelno bulo vidnovlene budivnictvo Zhigulivskoyi GES yaka bula zapushena v 1955 roci U zv yazku z budivnictvom GES na misci zatoplenogo mista Stavropol na Volzi buv pobudovanij novij Tolyatti Nadali stvorena pid chas sporudzhennya GES budivelna baza vikoristovuvalasya dlya stvorennya v Tolyatti seriyi inshih promislovih pidpriyemstv zavodu mineralnih dobriv Kujbishevazot i zavodu sintetichnogo kauchuku 1964 1966 Volzkogo avtozavodu 1970 i najbilshogo v krayini j u sviti virobnika amiaku kombinatu 1979 V oblasnomu centri v ci zh roki bulo rozshireno aviacijne virobnictvo j pochatij vipusk samogo masovogo radyanskogo pasazhirskogo serednomagistralnogo litaka Tu 154 vikonuvalisya zamovlennya v ramkah radyanskoyi raketno kosmichnoyi programi Progres Rizko zrosla potreba u kvalifikovanomu inzhenernomu personali privela do rozvitku v oblasti vishoyi osviti v osnovnomu tehnichnogo profilyu U toj zhe chas burhlivij rist promislovosti j pripliv velikogo chisla molodogo naselennya z inshih regioniv krayini v 1939 1990 rr naselennya oblasti zroslo bilsh nizh udvichi stvoriv bilshe navantazhennya na socialnu infrastrukturu yaka rozvivalasya nabagato povilnishe Napriklad naselennya Samari vzhe naprikinci 1960 h rokiv perevishilo 1 mln zhiteliv i za radyanskimi standartami misto oderzhalo pravo pretenduvati na metro odnak Samarskij metropoliten buv vidkritij tilki v 1987 U Tolyatti naselennya yakogo naprikinci 1980 h perevishuvalo 600 tis zhiteliv vishu osvitu bulo predstavleno tilki Politehnichnim institutom hocha promislovij rozvitok mista do cogo chasu faktichno zakinchilosya U postradyanskij period Samarska oblast zavdyaki nakopichenomu ekonomichnomu potencialu ta sformovanim miscevim elitam stala odnim z ekonomichnih i politichnih subcentriv krayini u najbilshih mistah oblasti Samari j Tolyatti pochala aktivno rozvivatisya sfera poslug Iz seredini 2000 h rokiv riven ekonomichnoyi j politichnoyi samostijnosti regionu silno skorotivsya NaselennyaOblast iz naselennyam 3 178 mln osib na 1 sichnya 2007 roku zajmaye za cim pokaznikom 2 e misce v Povolzhi j 12 e v Rosiyi Za shilnistyu naselennya 59 7 osobi km ce 10 j region u Rosiyi bez obliku Moskvi j Sankt Peterburga a za rivnem urbanizaciyi pitoma vaga miskogo naselennya 80 3 11 e misce bez obliku avt okrugiv Za cimi dvoma pokaznikami oblast lidiruye v Povolzhi Nacionalnij sklad Narod 1989 r 2002 r Rosiyani 2 720 171 2 708 549Tatari 115 280 127 931Chuvashi 117 914 101 358Mordva 116 475 86 000Ukrayinci 81 720 60 727Virmeni 4 162 21 566Azerbajdzhanci 6 320 15 046Kazahi 14 233 14 918Bilorusi 19 914 14 082Nimci 10 381 9 569Bashkiri 7 495 7 885Yevreyi 13 572 6 384Uzbeki 3 831 5 483Cigani 4 981 5 244Tadzhiki 1 398 4 624Marijci 4 433 3 889Gruzini 1 973 3 518Moldovani 2 509 2 364Udmurti 1 758 1 608Korejci 564 1 462Polyaki 1 400 1 263Chechenci 474 1 193Lezgini 674 1 126Ne vkazali nacionalnist 1 758 22 489Korisni kopaliniV oblasti ye palivni resursi nafta prirodnij gaz goryuchi slanci riznomanitna mineralno budivelna sirovina a takozh Najvelichezni rodovisha nafti Muhanovske Dmitriyevske j Kuleshovske Glibina yih zalyagannya do 3 000 m Vidobutok nafti 11 27 mln tonn 2006 14 2 mln tonn 2007 Zapasi samorodnoyi sirki Aleksyeyevskogo Vodinskogo j Sirejskogo rodovish cementnoyi sirovini mela glini opok bilya Sizrani j Zhigulovska Osnovni galuzi promislovostiPromislovist predstavlena blizko 400 velikimi j serednimi pidpriyemstvami j bilsh yak 4 tisyachami malimi Najbilshij rozvitok oderzhali mashinobuduvannya j metaloobrobka palivna elektroenergetichna himichna j naftohimichna kolorova metalurgiya Mashinobuduvannya predstavlene majzhe povnim naborom osnovnih galuzej sered yakih providna rol nalezhit avtomobilnij promislovosti Na chastku legkovih avtomobiliv viroblenih na AvtoVazi v Tolyatti pripadaye bilshe nizh 70 vid usogo vipusku avtomobiliv krayini Pitoma vaga virobnictva osnovnih naftoproduktiv takih yak benzin avtomobilnij dizelne palivo mazut topkovij stanovit 10 12 U Samarskij oblasti bilya mista Tolyatti roztashovanij najbilshij u sviti amiachnij zavod Tolyattiazot V oblasti pochinayetsya najbilshij u sviti amiakoprovod Tolyatti Odesa Koeficiyent specializaciyi dushovogo virobnictva za obsyagom promislovoyi produkciyi 1 9 drugij pislya Yakutiyi sered regioniv RF bez avt okrugiv za rozdribnim tovaroobigom 1 6 2 e misce pislya Moskvi Za vidami promislovoyi produkciyi najkrashi serednodushovi koeficiyenti z vipusku legkovih avtomobiliv 34 druge misce sered usih vidiv sho vrahovuyutsya promislovoyi produkciyi za regionami RF amiak sintetichnij 10 pervinna pererobka nafti 4 2 cegla budivelna 1 8 Providni pidpriyemstva palivno energetichnogo kompleksu Samarskoyi oblasti Volzka GES u m Zhigulovski 2300 tis kVt najbilshi teplovi elektrostanciyi Novokujbishevska j Tolyattinska TEC po 250 tis kVt kozhna Silske gospodarstvoSpecializaciya na viroshuvanni pshenici prosa sonyashnika Tvarinnictvo maye m yasomolochnij napryamok Administrativnij podilBezenchuckij rajon Bogativskij rajon Bolsheglushickij rajon Volzkij rajon Naseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 10 tisyach 2007Samara 1139 0 26 8Tolyatti 705 3 Bezenchuk 23 1Sizran 179 8 18 9Novokujbishevsk 111 5 18 5 2003 Chapayevsk 73 0 14 1Zhigulovsk 56 5 14 048 5 10 1Kinel 32 0 10 1 2003 28 3Primitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 10 lipnya 2020 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Samarska oblast ros Uves gromadskij transport Samarskoyi oblasti Arhivovano 13 veresnya 2012 u WebCite ros ros Orenburzka oblast Tatarstan Ulyanovska oblast Orenburzka oblast Saratovska oblast Orenburzka oblast