Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Толья́тті, до 1964 року Ставрополь або Истарапул (тат. Ыстарапул, рос. Ставрополь) — місто в Російській Федерації, є другим за величиною та значенням містом в Самарській області.
| місто Тольятті | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Самарська область | ||||
| Муніципальний район | |||||
| Код ЗКАТУ: | 36440000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 36740000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 20 червня 1737 | ||||
| Статус міста | 1780 | ||||
| Населення | ▲ 719 646 (2015) | ||||
| Площа | 300 км² | ||||
| Густота населення | 2351 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 445xxx | ||||
| Телефонний код | +7 +7 8482 | ||||
| Географічні координати: | 53°31′ пн. ш. 49°25′ сх. д. / 53.517° пн. ш. 49.417° сх. д.Координати: 53°31′ пн. ш. 49°25′ сх. д. / 53.517° пн. ш. 49.417° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC +3 (влітку UTC +4); MSK (влітку MSK +1) | ||||
| Водойма | Волга, Куйбишевське водосховище, Саратовське водосховище | ||||
| Міста-побратими | Вольфсбург  Німеччина Флінт  СШАКазанлик  БолгаріяЛоян  КНР | ||||
| День міста | перша неділя червня | ||||
| Найближча залізнична станція | Жигулівське Море, Тольятті | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | tgl.ru | ||||
| Міський голова | Андрєєв Сергій Ігорович | ||||
| Мапа | |||||
  Тольятті | |||||
|
| |||||
| | |||||
В Тольятті також знаходяться муніципальні органи керівництва Самарської області.
Історія
Місто засноване в 1737 році Василем Татищевим як місто-фортеця для захисту російських земель від набігів кочівників і переселення хрещених калмиків. 20 червня 1737 року імператриця Анна Іоаннівна дарувала грамоту хрещеній калмицький княгині Анні Тайшиній, в якій було записано про заснування міста. З цієї дати ведеться відлік історії міста.
За сто років з початку XIX до початку XX століть населення міста практично не зросло: у місті проживало трохи більше 6 тисяч чоловік. Це пов'язано зі значним розвитком землеробства в регіоні. У прилеглому Ставропольському повіті проживало більше 250 тис. чоловік. Працювала одна земська лікарня, 6 навчальних закладів, 2 готелі, 6 фабрик і заводів, 1 водяний і 4 вітряні млини. Унаслідок економічної незначності в 1924 році Ставрополь був перетворений в сільське поселення. Тільки у 1946 році Ставрополю було повернуто статус міста.
На початок 1950-х років в місті налічувалося 12 тисяч жителів, на десяти підприємствах районного значення працювали 750 чоловік.
21 серпня 1950 року було опубліковано ухвалу Ради Міністрів СРСР про будівництво гідровузла на річці Волга. Під час будівництва Жигульовської ГЕС Ставрополь потрапив у зону затоплення Куйбишевського водосховища — і в 1953—1955 роках практично повністю був перенесений на нове місце.
Після цього почалося швидке зростання міста: за 10 км на схід від старого міста було побудовано робітниче селище Комсомольськ, а за 4 км від нього вниз по Волзі — селище Шлюзове. Обидва селища пізніше увійшли до складу нового Ставрополя. У 1957 році було завершено будівництво Волзької ГЕС ім. В. І. Леніна, зведені завод «Волгоцеммаш», електротехнічний завод, хімічні підприємства: завод синтетичного каучуку, «Куйбишевазот» і «Куйбишевфосфор».
28 серпня 1964 року місто було перейменоване на честь італійського комуніста Пальміро Тольятті.
У 1966 році в місті почалося будівництво найбільшого в Росії Волзького автомобільного заводу з виробництва легкових автомобілів. Паралельно з будівництвом заводу зводився і новий житловий район Тольятті — Автозаводський. З жовтня 1966 по вересень 1967 року чисельність міського населення Тольятті зросла вдвічі, до 162 тисяч осіб.
У 1996 проводився загальноміський референдум з питання повернення місту історичного імені. Більше 70 % містян проголосували за збереження назви Тольятті. Також практично не було перейменувань вулиць міста. Проте питання про перейменування як міста, так і окремих вулиць періодично піднімається різними громадськими організаціями.
Адміністрація
Виконавча влада представлена мерією Тольятті на чолі з мером (з 2012 року — Андрєєв Сергій Ігорович), якій підпорядковані районні адміністрації.
Законодавча влада представлена Міською Думою Тольятті. Адміністративно Тольятті розділений на три райони: Автозаводський, Центральний (включає мікрорайони Старе місто, селище Портове) та Комсомольський (включає мікрорайони Поволзький, Федорівка (колишні смт), Новоматюшкіне (колишнє селище), Шлюзовий, Нагірний, Жигулівське море).
Географія
Тольятті розташований у середній течії річки Волги, на її лівому березі, за 95 км вгору за течією від Самари. На протилежному березі знаходяться місто Жигульовськ і Жигулівські гори. Всі три райони міста витягнуто уздовж Волги. Відстань між Центральним і Комсомольським районами 5-7 кілометрів, між Центральним і Автозаводським — близько 3 кілометрів.
З 28 березня 2010 року Тольятті разом з Самарською областю перейшов на Московський час (UTC +3:00 узимку/ UTC +4:00 влітку). Як і раніше, час Самарської області відрізняється від поясного часу на одну годину, тому що на всій території Росії діє декретний час.
Раніше Тольятті знаходився в часовому поясі, що позначався за міжнародним стандартом як Samara Time Zone (SAMT/SAMST). Зсув відносно UTC становив +4:00 (SAMT, зимовий час) / +5:00 (SAMST, літній час), оскільки діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс мав постійний зсув +1 година і позначався в Росії відповідно як MSK+1. Час Самари відрізнявся від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.
Клімат
Континентальний клімат істотно пом'якшений Куйбишевським водосховищем: середня температура січня −13 °C, середня температура липня +21 °C. Абсолютний максимум температури влітку зафіксований на рівні +39 °C, абсолютний мінімум взимку -43 °C. Середньорічна температура — +4,2 °C. Кількість сонячних годин (днів) в році — 2113 годин (285 днів).
Початок льодоставу на водоймищах міста — листопад, грудень, закінчення — початок квітня. Тривалість сніжного покриву — 143 дні. Заморозки можливі до середини травня, бувають посухи.
Кількість опадів — 400 мм на рік. У розі вітрів спостерігається переважання південно-західних і західних вітрів.
Рельєф
Рельєф міської території визначається знаходженням міста в середньому (частина Російської рівнини). Волга протягом мільйонів років, підкоряючись закону Бера, зміщується в західному напрямі, підмиваючи Жигулівські гори. Таким чином на лівому березі річки утворилася серія акумулятивних терас.
Уріз води у Волзі в районі Тольятті становить 53 метри. Перша тераса повністю покрита Куйбишевським водосховищем, уступ другої є його берегом, утворюючи обрив заввишки 20-30 метрів. Тераса складена змінними шарами суглинків і супісків, нижче за які знаходиться темно-сіра глина з включеннями гальки і гравію. Рельєф другої тераси рівнинний, без ярів і балок. Перехід від другої тераси до верхньої (третьої) нечіткий, місцями у вигляді незначного ухилу.
Тольятті займає третю терасу Волги, піднесену на 50-60 метрів над найвищим рівнем водосховища. Простір тераси зберігає рельєф широкохвилястої рівнини з розвиненою мережею ярів і балок. Тераса складена жовтими дрібнозернистими пісками із смугами з глини. Пісочна підкладка є причиною дюнного рельєфу, закріпленого лісопосадками.
В межі міста, на північному заході Центрального району знаходиться невелике озеро, де в місці природного пониження рельєфу на поверхню пробиваються ґрунтові води.
Флора і фауна
Тольятті розташований на межі лісостепової і степової зон. Всі три райони міста оточено лісами: переважно сосновими на заході, дубовими, осиковими, березовими, липовими на півдні. У Комсомольському районі в парку відпочинку немає жодного посадженого дерева. На території Ставропольського району, що оточує місто, водяться лосі, кабани, козулі, зайці, лисиці, десятки порід птахів, риб і комах, в Жигулівських горах ростуть унікальні, такі, що ніде більше не зустрічаються, рослини: гвоздика волзька (лат. Dianthus volgi-cus), молочай жигулівський (лат. Euphorbia zhiguliensis), чебрець жигулівський (лат. Thymus cimicinus) і десятки інших.
Транспорт
У межах міського округу (міської ради) Тольятті знаходяться чотири залізничні станції: Тольятті, Хімзаводська, Жигулівське Море та Канал. Всі залізниці Тольятті підпорядковуються Куйбишевській залізниці.
У місті діють 47 маршрутів муніципальних автобусів, 61 маршрут маршрутних таксі, так само діють приміські маршрути, маршрути у дні масового відвідування цвинтарів та відомчі маршрути. Основні перевізники: МП «ТПАТП-3», ТОВ «АвтоФарт» та приватні перевізники.
Також у Тольятті розвинений тролейбусний рух: діє 22маршрути і маршрут у дні масового відвідування цвинтарів. Перевізником є МП «Тольяттінське тролейбусне управління».
Розташування на березі Волги не могло не створити умови для використання річкового транспорту. У межах міста діє 5 пристаней: Річковий Вокзал, Копилове, Шлюзовий, Причал 6-го Кварталу і Автоград. З пристаней Тольятті здійснюються поромні переправи до причалів Усолля, Березівка, Климівка (через Новодевіччя, Підвалля) та прогулянкові рейси.
Економіка
У Тольятті розташований найбільший автозавод Росії — АвтоВАЗ, хімічні заводи «ТольяттіАзот», «ТольяттіКаучук» та «КуйбишевАзот», завод цементного машинобудування «ВолгоЦемМаш», дві ТЕС, підприємства харчової, взуттєвої промисловості та інші підприємства.
Демографія
Тольятті — єдине місто у Самарській області, в якому спостерігається природний приріст населення.
Відомі люди
- Сіверська Любов Стефанівна – радянський будівельник, бригадир ізолювальників-покрівельників управління «Промбуд-2» «Куйбишевгідробуд», Герой Соціалістичної Праці (1973). Працювала на будівництві Жигулевської ГЕС, брала участь у будівництві Волзького Автозаводу, заводів «Волгоцеммаш», «Куйбишевазот», об'єктів житла та соцкультпобуту Тольятті.
Див. також
Примітки
- , архів оригіналу за 5 березня 2016, процитовано 23 травня 2022
- Офіційний сайт мерії Тольятті
- Офіційний сайт Міської Думи Тольятті (рос.)
- Мапа міської ради Тольятті (рос.)
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 20 червня 2010.
- Залізничний транспорт Тольятті (рос.)
- Автобуси Тольятті (рос.)
- Тролейбусний рух у Тольятті (рос.)
- Річковий транспорт Тольятті (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Togliatti |
- Тольятті в енциклопедії «Моє місто»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tolya tti do 1964 roku Stavropol abo Istarapul tat Ystarapul ros Stavropol misto v Rosijskij Federaciyi ye drugim za velichinoyu ta znachennyam mistom v Samarskij oblasti misto TolyattiGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Samarska oblastMunicipalnij rajonKod ZKATU 36440000000Kod ZKTMO 36740000001Osnovni daniChas zasnuvannya 20 chervnya 1737Status mista 1780Naselennya 719 646 2015 Plosha 300 km Gustota naselennya 2351 osib km Poshtovi indeksi 445xxxTelefonnij kod 7 7 8482Geografichni koordinati 53 31 pn sh 49 25 sh d 53 517 pn sh 49 417 sh d 53 517 49 417 Koordinati 53 31 pn sh 49 25 sh d 53 517 pn sh 49 417 sh d 53 517 49 417Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4 MSK vlitku MSK 1 Vodojma Volga Kujbishevske vodoshovishe Saratovske vodoshovisheMista pobratimi Volfsburg Nimechchina Flint SShA Kazanlik Bolgariya Loyan KNRDen mista persha nedilya chervnyaNajblizhcha zaliznichna stanciya Zhigulivske More TolyattiVladaVebstorinka tgl ruMiskij golova Andryeyev Sergij IgorovichMapaTolyatti Tolyatti u Vikishovishi V Tolyatti takozh znahodyatsya municipalni organi kerivnictva Samarskoyi oblasti IstoriyaMisto zasnovane v 1737 roci Vasilem Tatishevim yak misto fortecya dlya zahistu rosijskih zemel vid nabigiv kochivnikiv i pereselennya hreshenih kalmikiv 20 chervnya 1737 roku imperatricya Anna Ioannivna daruvala gramotu hreshenij kalmickij knyagini Anni Tajshinij v yakij bulo zapisano pro zasnuvannya mista Z ciyeyi dati vedetsya vidlik istoriyi mista Za sto rokiv z pochatku XIX do pochatku XX stolit naselennya mista praktichno ne zroslo u misti prozhivalo trohi bilshe 6 tisyach cholovik Ce pov yazano zi znachnim rozvitkom zemlerobstva v regioni U prileglomu Stavropolskomu poviti prozhivalo bilshe 250 tis cholovik Pracyuvala odna zemska likarnya 6 navchalnih zakladiv 2 goteli 6 fabrik i zavodiv 1 vodyanij i 4 vitryani mlini Unaslidok ekonomichnoyi neznachnosti v 1924 roci Stavropol buv peretvorenij v silske poselennya Tilki u 1946 roci Stavropolyu bulo povernuto status mista Na pochatok 1950 h rokiv v misti nalichuvalosya 12 tisyach zhiteliv na desyati pidpriyemstvah rajonnogo znachennya pracyuvali 750 cholovik 21 serpnya 1950 roku bulo opublikovano uhvalu Radi Ministriv SRSR pro budivnictvo gidrovuzla na richci Volga Pid chas budivnictva Zhigulovskoyi GES Stavropol potrapiv u zonu zatoplennya Kujbishevskogo vodoshovisha i v 1953 1955 rokah praktichno povnistyu buv perenesenij na nove misce Pislya cogo pochalosya shvidke zrostannya mista za 10 km na shid vid starogo mista bulo pobudovano robitniche selishe Komsomolsk a za 4 km vid nogo vniz po Volzi selishe Shlyuzove Obidva selisha piznishe uvijshli do skladu novogo Stavropolya U 1957 roci bulo zaversheno budivnictvo Volzkoyi GES im V I Lenina zvedeni zavod Volgocemmash elektrotehnichnij zavod himichni pidpriyemstva zavod sintetichnogo kauchuku Kujbishevazot i Kujbishevfosfor 28 serpnya 1964 roku misto bulo perejmenovane na chest italijskogo komunista Palmiro Tolyatti U 1966 roci v misti pochalosya budivnictvo najbilshogo v Rosiyi Volzkogo avtomobilnogo zavodu z virobnictva legkovih avtomobiliv Paralelno z budivnictvom zavodu zvodivsya i novij zhitlovij rajon Tolyatti Avtozavodskij Z zhovtnya 1966 po veresen 1967 roku chiselnist miskogo naselennya Tolyatti zrosla vdvichi do 162 tisyach osib U 1996 provodivsya zagalnomiskij referendum z pitannya povernennya mistu istorichnogo imeni Bilshe 70 mistyan progolosuvali za zberezhennya nazvi Tolyatti Takozh praktichno ne bulo perejmenuvan vulic mista Prote pitannya pro perejmenuvannya yak mista tak i okremih vulic periodichno pidnimayetsya riznimi gromadskimi organizaciyami Administraciya Vikonavcha vlada predstavlena meriyeyu Tolyatti na choli z merom z 2012 roku Andryeyev Sergij Igorovich yakij pidporyadkovani rajonni administraciyi Zakonodavcha vlada predstavlena Miskoyu Dumoyu Tolyatti Administrativno Tolyatti rozdilenij na tri rajoni Avtozavodskij Centralnij vklyuchaye mikrorajoni Stare misto selishe Portove ta Komsomolskij vklyuchaye mikrorajoni Povolzkij Fedorivka kolishni smt Novomatyushkine kolishnye selishe Shlyuzovij Nagirnij Zhigulivske more GeografiyaTolyatti roztashovanij u serednij techiyi richki Volgi na yiyi livomu berezi za 95 km vgoru za techiyeyu vid Samari Na protilezhnomu berezi znahodyatsya misto Zhigulovsk i Zhigulivski gori Vsi tri rajoni mista vityagnuto uzdovzh Volgi Vidstan mizh Centralnim i Komsomolskim rajonami 5 7 kilometriv mizh Centralnim i Avtozavodskim blizko 3 kilometriv Z 28 bereznya 2010 roku Tolyatti razom z Samarskoyu oblastyu perejshov na Moskovskij chas UTC 3 00 uzimku UTC 4 00 vlitku Yak i ranishe chas Samarskoyi oblasti vidriznyayetsya vid poyasnogo chasu na odnu godinu tomu sho na vsij teritoriyi Rosiyi diye dekretnij chas Ranishe Tolyatti znahodivsya v chasovomu poyasi sho poznachavsya za mizhnarodnim standartom yak Samara Time Zone SAMT SAMST Zsuv vidnosno UTC stanoviv 4 00 SAMT zimovij chas 5 00 SAMST litnij chas oskilki diye perehid na litnij chas Shodo Moskovskogo chasu chasovij poyas mav postijnij zsuv 1 godina i poznachavsya v Rosiyi vidpovidno yak MSK 1 Chas Samari vidriznyavsya vid poyasnogo chasu na odnu godinu oskilki na teritoriyi Rosiyi diye dekretnij chas Klimat Kujbishevske vodoshovishe v seredini kvitnya Na protilezhnomu berezi Zhigulivski gori Kontinentalnij klimat istotno pom yakshenij Kujbishevskim vodoshovishem serednya temperatura sichnya 13 C serednya temperatura lipnya 21 C Absolyutnij maksimum temperaturi vlitku zafiksovanij na rivni 39 C absolyutnij minimum vzimku 43 C Serednorichna temperatura 4 2 C Kilkist sonyachnih godin dniv v roci 2113 godin 285 dniv Pochatok lodostavu na vodojmishah mista listopad gruden zakinchennya pochatok kvitnya Trivalist snizhnogo pokrivu 143 dni Zamorozki mozhlivi do seredini travnya buvayut posuhi Kilkist opadiv 400 mm na rik U rozi vitriv sposterigayetsya perevazhannya pivdenno zahidnih i zahidnih vitriv Relyef Relyef miskoyi teritoriyi viznachayetsya znahodzhennyam mista v serednomu chastina Rosijskoyi rivnini Volga protyagom miljoniv rokiv pidkoryayuchis zakonu Bera zmishuyetsya v zahidnomu napryami pidmivayuchi Zhigulivski gori Takim chinom na livomu berezi richki utvorilasya seriya akumulyativnih teras Uriz vodi u Volzi v rajoni Tolyatti stanovit 53 metri Persha terasa povnistyu pokrita Kujbishevskim vodoshovishem ustup drugoyi ye jogo beregom utvoryuyuchi obriv zavvishki 20 30 metriv Terasa skladena zminnimi sharami suglinkiv i supiskiv nizhche za yaki znahoditsya temno sira glina z vklyuchennyami galki i graviyu Relyef drugoyi terasi rivninnij bez yariv i balok Perehid vid drugoyi terasi do verhnoyi tretoyi nechitkij miscyami u viglyadi neznachnogo uhilu Tolyatti zajmaye tretyu terasu Volgi pidnesenu na 50 60 metriv nad najvishim rivnem vodoshovisha Prostir terasi zberigaye relyef shirokohvilyastoyi rivnini z rozvinenoyu merezheyu yariv i balok Terasa skladena zhovtimi dribnozernistimi piskami iz smugami z glini Pisochna pidkladka ye prichinoyu dyunnogo relyefu zakriplenogo lisoposadkami V mezhi mista na pivnichnomu zahodi Centralnogo rajonu znahoditsya nevelike ozero de v misci prirodnogo ponizhennya relyefu na poverhnyu probivayutsya gruntovi vodi Flora i fauna Tolyatti roztashovanij na mezhi lisostepovoyi i stepovoyi zon Vsi tri rajoni mista otocheno lisami perevazhno sosnovimi na zahodi dubovimi osikovimi berezovimi lipovimi na pivdni U Komsomolskomu rajoni v parku vidpochinku nemaye zhodnogo posadzhenogo dereva Na teritoriyi Stavropolskogo rajonu sho otochuye misto vodyatsya losi kabani kozuli zajci lisici desyatki porid ptahiv rib i komah v Zhigulivskih gorah rostut unikalni taki sho nide bilshe ne zustrichayutsya roslini gvozdika volzka lat Dianthus volgi cus molochaj zhigulivskij lat Euphorbia zhiguliensis chebrec zhigulivskij lat Thymus cimicinus i desyatki inshih TransportU mezhah miskogo okrugu miskoyi radi Tolyatti znahodyatsya chotiri zaliznichni stanciyi Tolyatti Himzavodska Zhigulivske More ta Kanal Vsi zaliznici Tolyatti pidporyadkovuyutsya Kujbishevskij zaliznici U misti diyut 47 marshrutiv municipalnih avtobusiv 61 marshrut marshrutnih taksi tak samo diyut primiski marshruti marshruti u dni masovogo vidviduvannya cvintariv ta vidomchi marshruti Osnovni perevizniki MP TPATP 3 TOV AvtoFart ta privatni perevizniki Takozh u Tolyatti rozvinenij trolejbusnij ruh diye 22marshruti i marshrut u dni masovogo vidviduvannya cvintariv Pereviznikom ye MP Tolyattinske trolejbusne upravlinnya Roztashuvannya na berezi Volgi ne moglo ne stvoriti umovi dlya vikoristannya richkovogo transportu U mezhah mista diye 5 pristanej Richkovij Vokzal Kopilove Shlyuzovij Prichal 6 go Kvartalu i Avtograd Z pristanej Tolyatti zdijsnyuyutsya poromni perepravi do prichaliv Usollya Berezivka Klimivka cherez Novodevichchya Pidvallya ta progulyankovi rejsi EkonomikaU Tolyatti roztashovanij najbilshij avtozavod Rosiyi AvtoVAZ himichni zavodi TolyattiAzot TolyattiKauchuk ta KujbishevAzot zavod cementnogo mashinobuduvannya VolgoCemMash dvi TES pidpriyemstva harchovoyi vzuttyevoyi promislovosti ta inshi pidpriyemstva Demografiya Tolyatti yedine misto u Samarskij oblasti v yakomu sposterigayetsya prirodnij pririst naselennya Vidomi lyudiSiverska Lyubov Stefanivna radyanskij budivelnik brigadir izolyuvalnikiv pokrivelnikiv upravlinnya Prombud 2 Kujbishevgidrobud Geroj Socialistichnoyi Praci 1973 Pracyuvala na budivnictvi Zhigulevskoyi GES brala uchast u budivnictvi Volzkogo Avtozavodu zavodiv Volgocemmash Kujbishevazot ob yektiv zhitla ta sockultpobutu Tolyatti Div takozhAvtoVAZ Pam yatnik viddanosti Tolyattinska kriminalna vijnaPrimitki arhiv originalu za 5 bereznya 2016 procitovano 23 travnya 2022 Oficijnij sajt meriyi Tolyatti Oficijnij sajt Miskoyi Dumi Tolyatti ros Mapa miskoyi radi Tolyatti ros Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2009 Procitovano 20 chervnya 2010 Zaliznichnij transport Tolyatti ros Avtobusi Tolyatti ros Trolejbusnij ruh u Tolyatti ros Richkovij transport Tolyatti ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TogliattiTolyatti v enciklopediyi Moye misto