Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Федеративний договір по суті сукупність кількох договорів одне з основних джерел конституційного права Російської Федера

Федеративний договір РФ

Федеративний договір РФ

Федеративний договір — (по суті сукупність кількох договорів), одне з основних джерел конституційного права Російської Федерації у сфері регулювання федеративних відносин. Складається із трьох окремих договорів про розмежування повноважень усередині Федерації між та органами влади суб'єктів Федерації, об'єднаних у групи:

Федеративный договор
Підписано 31 березня 1992 року
Місце Москва, РФ
Мови російська мова

Федеративний договір регулює суспільні відносини побудови Федерації, взаємини її з суб'єктами, та взаємовідносини між суб'єктами Російської Федерації.

Документи були підписані 31 березня 1992 представниками Росії з одного боку і представниками суб'єктів Російської Федерації, окрім Татарстану та Чеченської республіки.

10 квітня 1992 VI З'їзд народних депутатів Верховної ради Росії ухвалив підписаний Федеративний договір та ухвалив включити його зміст як складову частину до Конституції РФ. Однак після цього Федеративний договір продовжив існування, як самостійний конституційно-правовий акт.

Конституція РФ 1993 року (у п. 1 розділу другого) оголосила про верховенство власних норм над нормами Федеративного договору, але водночас підтвердила (у год. 3 ст.11) його у сфері регулювання федеративних відносин.

Російська Федерація є конституційною, але не договірною федерацією, оскільки Конституція РФ має верховенство і вищу юридичну силу, а Федеративний договір перестав бути державотворчим (його сутність і змістом — розмежування повноважень між структурами і структурами державної влади суб'єктів Федерації.

Історія

Попередні події

У 1990-1993 внаслідок параду суверенітетів ряд автономних республік РРФСР проголосили суверенітет, деякі автономні області набули статусу автономних республік.

image
Татарстанський договір, 1994

До економічних проблем початку 1990-х додалася політична криза. У багатьох регіонах РРФСР протягом розпаду СРСР посилилися сепаратистські настрої та рухи сецесії. Чеченська Республіка Ічкерія не визнала суверенітет Росії її території і проголосила незалежність, а Татарстан почав кроки для створення власної валюти і відмовилися сплачувати податки у федеральний бюджет. Борису Єльцину вдалося переконати голів більшості регіонів підписати Федеративний договір. Татарстан не підписав Федеративний договір, і з ним розпочалися тривалі переговори. В результаті цих переговорів в 1994 був укладений Договір "Про розмежування предметів ведення між органами державної влади РФ і Республіки Татарстан і взаємне делегування повноважень".

Підписання договорів

31 березня 1992 року республіки, за винятком Татарстану та Чеченської Республіки Ічкерія, керуючись Декларацією про державний суверенітет РРФСР підписали "Договір про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними органами державної влади РФ та органами влади суверенних республік у складі РФ". Це було потрібно для врегулювання існуючого конфлікту між центральним законодавством із центром у Москві та власними деклараціями про суверенітет окремих Республік. Спеціальним протоколом до договору було домовлено про те що Республіки мають право представництва щонайменше 50 відсотків місць в одну із палат вищого законодавчого органу Росії.

У той же день були підписані "Договір про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними органами державної влади РФ та органами влади країв, областей, міст Москви та Санкт-Петербурга РФ" та "Договір про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними органами державної влади РФ та органами влади автономної області, автономних округів у складі РФ".

Усі три договори разом іменувалися як "Федеративний договір". Він був затверджений Постановою З'їзду народних депутатів РРФСР від 10 квітня 1992 «Про Федеративний договір». Законом РФ від 21 квітня 1992 року № 2708-I "Про зміни та доповнення Конституції (Основного Закону) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки" положення Федеративного договору були включені до Конституції РФ. Дані становища запровадили основні засади федералізму у Росії, але водночас закріпили його асиметричність (нерівноправність суб'єктів Федерації), пом'якшену згодом прийняттям нової Конституції 1993 року.

Склад договорів

Договір про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними органами державної влади РФ та органами влади суверенних республік у складі РФ (Москва, 31 березня 1992 р.)

31 березня 1992 року договір був підписаний повноважними представниками РФ та повноважними представниками суверенних республік:

  1. Республіки Адигея
  2. Республіки Башкортостан
  3. Республіки Бурятія
  4. Республіки Гірський Алтай
  5. Республіки Дагестан
  6. Кабардино-Балкарської Республіки
  7. Республіки Калмикія - Хальмг Тангч
  8. Карачаєво-Черкеської Радянської Соціалістичної Республіки
  9. Республіки Карелія
  10. Комі Радянської Соціалістичної Республіки
  11. Марійської Радянської Соціалістичної Республіки - Республіки Марій Ел
  12. Мордовської Радянської Соціалістичної Республіки
  13. Республіки Саха (Якутія)
  14. Північно-Осетинської Радянської Соціалістичної Республіки
  15. Республіки Тува
  16. Удмуртської Республіки
  17. Республіки Хакасія
  18. Чуваської Республіки - Чаваш Республіки
  19. Російської Федерації

Договір про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації та органами влади країв, областей, міст Москви та Санкт-Петербурга Російської Федерації (Москва, 31 березня 1992)

31 березня 1992 року договір був підписаний повноважними представниками РФ та повноважними представниками країв, областей, міст Москви та Санкт-Петербурга:

  1. Алтайського краю
  2. Краснодарського краю
  3. Красноярського краю
  4. Приморського краю
  5. Ставропольського краю
  6. Хабаровського краю
  7. Амурської області
  8. Архангельської області
  9. Астраханської області
  10. Білгородської області
  11. Брянській області
  12. Володимирській області
  13. Волгоградській області
  14. Вологодській області
  15. Воронезькій області
  16. Іванівській області
  17. Іркутської області
  18. Калінінградської області
  19. Калузька область
  20. Камчатської області
  21. Кемеровської області
  22. Кіровській області
  23. Костромській області
  24. Курганської області
  25. Курської області
  26. Ленінградської області
  27. Липецької області
  28. Магаданської області
  29. Московської області
  30. Мурманської області
  31. Нижегородської області
  32. Новгородської області
  33. Новосибірській області
  34. Омської області
  35. Оренбурзькій області
  36. Орловської області
  37. Пензенської області
  38. Пермської області
  39. Псковській області
  40. Ростовської області
  41. Рязанської області
  42. Самарської області
  43. Саратівської області
  44. Сахалінській області
  45. Свердловській області
  46. Смоленської області
  47. Тамбовській області
  48. Тверській області
  49. Томській області
  50. Тульській області
  51. Тюменської області
  52. Ульянівської області
  53. Челябінській області
  54. Читинської області
  55. Ярославській області
  56. міста Москви
  57. міста Санкт-Петербурга
  58. Російської Федерації

Договір про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації та органами влади автономної області, автономних округів у складі Російської Федерації (Москва, 31 березня 1992 р.)

31 березня 1992 року договір був підписаний повноважними представниками РФ та повноважними представниками автономних областей та автономних округів:

  1. Єврейської автономної області
  2. Агінського Бурятського автономного округу
  3. Комі-Перм'яцького автономного округу
  4. Коряцького автономного округу
  5. Ненецького автономного округу
  6. Таймирського (Долгано-Ненецького) автономного округу
  7. Усть-Ординського Бурятського автономного округу
  8. Ханти-Мансійського автономного округу
  9. Чукотського автономного округу
  10. Евенкійського автономного округу
  11. Ямало-Ненецького автономного округу
  12. Російської Федерації

Див. також

Примітки

  1. Бушуев А.С. История переговоров Российской Федерации и Республики Татарстан в 1991-1994 гг. // Федерализм. — 2014. — № 2 (24 червня). — С. 155-162. — ISSN 2073-1051. з джерела 23 березня 2018.
  2. Федеративный договор [ 2011-08-07 у Wayback Machine.] 1992 года.
  3. Федеративный договор (Москва, 31 марта 1992 г.). оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.

Посилання

  • Федеративний договір
  • Федеративний договір
  • П. Ю. Єрмошин. Федеративне питання та нові суб'єкти РФ. 6.03.2015
  • Федеративний договір (Москва, 31 березня 1992 р.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Federativnij dogovir po suti sukupnist kilkoh dogovoriv odne z osnovnih dzherel konstitucijnogo prava Rosijskoyi Federaciyi u sferi regulyuvannya federativnih vidnosin Skladayetsya iz troh okremih dogovoriv pro rozmezhuvannya povnovazhen useredini Federaciyi mizh ta organami vladi sub yektiv Federaciyi ob yednanih u grupi Respubliki Krayi Oblasti mista Moskva Sankt Peterburg Avtonomni oblasti ta Avtonomni okrugiFederativnyj dogovorPidpisano 31 bereznya 1992 rokuMisce Moskva RFMovi rosijska mova Federativnij dogovir regulyuye suspilni vidnosini pobudovi Federaciyi vzayemini yiyi z sub yektami ta vzayemovidnosini mizh sub yektami Rosijskoyi Federaciyi Dokumenti buli pidpisani 31 bereznya 1992 predstavnikami Rosiyi z odnogo boku i predstavnikami sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi okrim Tatarstanu ta Chechenskoyi respubliki 10 kvitnya 1992 VI Z yizd narodnih deputativ Verhovnoyi radi Rosiyi uhvaliv pidpisanij Federativnij dogovir ta uhvaliv vklyuchiti jogo zmist yak skladovu chastinu do Konstituciyi RF Odnak pislya cogo Federativnij dogovir prodovzhiv isnuvannya yak samostijnij konstitucijno pravovij akt Konstituciya RF 1993 roku u p 1 rozdilu drugogo ogolosila pro verhovenstvo vlasnih norm nad normami Federativnogo dogovoru ale vodnochas pidtverdila u god 3 st 11 jogo u sferi regulyuvannya federativnih vidnosin Rosijska Federaciya ye konstitucijnoyu ale ne dogovirnoyu federaciyeyu oskilki Konstituciya RF maye verhovenstvo i vishu yuridichnu silu a Federativnij dogovir perestav buti derzhavotvorchim jogo sutnist i zmistom rozmezhuvannya povnovazhen mizh strukturami i strukturami derzhavnoyi vladi sub yektiv Federaciyi IstoriyaPoperedni podiyi U 1990 1993 vnaslidok paradu suverenitetiv ryad avtonomnih respublik RRFSR progolosili suverenitet deyaki avtonomni oblasti nabuli statusu avtonomnih respublik Tatarstanskij dogovir 1994 Do ekonomichnih problem pochatku 1990 h dodalasya politichna kriza U bagatoh regionah RRFSR protyagom rozpadu SRSR posililisya separatistski nastroyi ta ruhi secesiyi Chechenska Respublika Ichkeriya ne viznala suverenitet Rosiyi yiyi teritoriyi i progolosila nezalezhnist a Tatarstan pochav kroki dlya stvorennya vlasnoyi valyuti i vidmovilisya splachuvati podatki u federalnij byudzhet Borisu Yelcinu vdalosya perekonati goliv bilshosti regioniv pidpisati Federativnij dogovir Tatarstan ne pidpisav Federativnij dogovir i z nim rozpochalisya trivali peregovori V rezultati cih peregovoriv v 1994 buv ukladenij Dogovir Pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya mizh organami derzhavnoyi vladi RF i Respubliki Tatarstan i vzayemne deleguvannya povnovazhen Pidpisannya dogovoriv 31 bereznya 1992 roku respubliki za vinyatkom Tatarstanu ta Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya keruyuchis Deklaraciyeyu pro derzhavnij suverenitet RRFSR pidpisali Dogovir pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi organami derzhavnoyi vladi RF ta organami vladi suverennih respublik u skladi RF Ce bulo potribno dlya vregulyuvannya isnuyuchogo konfliktu mizh centralnim zakonodavstvom iz centrom u Moskvi ta vlasnimi deklaraciyami pro suverenitet okremih Respublik Specialnim protokolom do dogovoru bulo domovleno pro te sho Respubliki mayut pravo predstavnictva shonajmenshe 50 vidsotkiv misc v odnu iz palat vishogo zakonodavchogo organu Rosiyi U toj zhe den buli pidpisani Dogovir pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi organami derzhavnoyi vladi RF ta organami vladi krayiv oblastej mist Moskvi ta Sankt Peterburga RF ta Dogovir pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi organami derzhavnoyi vladi RF ta organami vladi avtonomnoyi oblasti avtonomnih okrugiv u skladi RF Usi tri dogovori razom imenuvalisya yak Federativnij dogovir Vin buv zatverdzhenij Postanovoyu Z yizdu narodnih deputativ RRFSR vid 10 kvitnya 1992 Pro Federativnij dogovir Zakonom RF vid 21 kvitnya 1992 roku 2708 I Pro zmini ta dopovnennya Konstituciyi Osnovnogo Zakonu Rosijskoyi Radyanskoyi Federativnoyi Socialistichnoyi Respubliki polozhennya Federativnogo dogovoru buli vklyucheni do Konstituciyi RF Dani stanovisha zaprovadili osnovni zasadi federalizmu u Rosiyi ale vodnochas zakripili jogo asimetrichnist nerivnopravnist sub yektiv Federaciyi pom yakshenu zgodom prijnyattyam novoyi Konstituciyi 1993 roku Sklad dogovorivDogovir pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi organami derzhavnoyi vladi RF ta organami vladi suverennih respublik u skladi RF Moskva 31 bereznya 1992 r 31 bereznya 1992 roku dogovir buv pidpisanij povnovazhnimi predstavnikami RF ta povnovazhnimi predstavnikami suverennih respublik Respubliki Adigeya Respubliki Bashkortostan Respubliki Buryatiya Respubliki Girskij Altaj Respubliki Dagestan Kabardino Balkarskoyi Respubliki Respubliki Kalmikiya Halmg Tangch Karachayevo Cherkeskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Respubliki Kareliya Komi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Marijskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Respubliki Marij El Mordovskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Respubliki Saha Yakutiya Pivnichno Osetinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Respubliki Tuva Udmurtskoyi Respubliki Respubliki Hakasiya Chuvaskoyi Respubliki Chavash Respubliki Rosijskoyi Federaciyi Dogovir pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi organami derzhavnoyi vladi Rosijskoyi Federaciyi ta organami vladi krayiv oblastej mist Moskvi ta Sankt Peterburga Rosijskoyi Federaciyi Moskva 31 bereznya 1992 31 bereznya 1992 roku dogovir buv pidpisanij povnovazhnimi predstavnikami RF ta povnovazhnimi predstavnikami krayiv oblastej mist Moskvi ta Sankt Peterburga Altajskogo krayu Krasnodarskogo krayu Krasnoyarskogo krayu Primorskogo krayu Stavropolskogo krayu Habarovskogo krayu Amurskoyi oblasti Arhangelskoyi oblasti Astrahanskoyi oblasti Bilgorodskoyi oblasti Bryanskij oblasti Volodimirskij oblasti Volgogradskij oblasti Vologodskij oblasti Voronezkij oblasti Ivanivskij oblasti Irkutskoyi oblasti Kaliningradskoyi oblasti Kaluzka oblast Kamchatskoyi oblasti Kemerovskoyi oblasti Kirovskij oblasti Kostromskij oblasti Kurganskoyi oblasti Kurskoyi oblasti Leningradskoyi oblasti Lipeckoyi oblasti Magadanskoyi oblasti Moskovskoyi oblasti Murmanskoyi oblasti Nizhegorodskoyi oblasti Novgorodskoyi oblasti Novosibirskij oblasti Omskoyi oblasti Orenburzkij oblasti Orlovskoyi oblasti Penzenskoyi oblasti Permskoyi oblasti Pskovskij oblasti Rostovskoyi oblasti Ryazanskoyi oblasti Samarskoyi oblasti Sarativskoyi oblasti Sahalinskij oblasti Sverdlovskij oblasti Smolenskoyi oblasti Tambovskij oblasti Tverskij oblasti Tomskij oblasti Tulskij oblasti Tyumenskoyi oblasti Ulyanivskoyi oblasti Chelyabinskij oblasti Chitinskoyi oblasti Yaroslavskij oblasti mista Moskvi mista Sankt Peterburga Rosijskoyi Federaciyi Dogovir pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi organami derzhavnoyi vladi Rosijskoyi Federaciyi ta organami vladi avtonomnoyi oblasti avtonomnih okrugiv u skladi Rosijskoyi Federaciyi Moskva 31 bereznya 1992 r 31 bereznya 1992 roku dogovir buv pidpisanij povnovazhnimi predstavnikami RF ta povnovazhnimi predstavnikami avtonomnih oblastej ta avtonomnih okrugiv Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti Aginskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu Komi Perm yackogo avtonomnogo okrugu Koryackogo avtonomnogo okrugu Neneckogo avtonomnogo okrugu Tajmirskogo Dolgano Neneckogo avtonomnogo okrugu Ust Ordinskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Chukotskogo avtonomnogo okrugu Evenkijskogo avtonomnogo okrugu Yamalo Neneckogo avtonomnogo okrugu Rosijskoyi FederaciyiDiv takozhFederativnij ustrij Rosiyi Konstituciya RF Dogovir pro aneksiyu KrimuPrimitkiBushuev A S Istoriya peregovorov Rossijskoj Federacii i Respubliki Tatarstan v 1991 1994 gg Federalizm 2014 2 24 chervnya S 155 162 ISSN 2073 1051 z dzherela 23 bereznya 2018 Federativnyj dogovor 2011 08 07 u Wayback Machine 1992 goda Federativnyj dogovor Moskva 31 marta 1992 g originalu za 27 travnya 2017 Procitovano 20 travnya 2017 PosilannyaFederativnij dogovir Federativnij dogovir P Yu Yermoshin Federativne pitannya ta novi sub yekti RF 6 03 2015 Federativnij dogovir Moskva 31 bereznya 1992 r

Дата публікації:
Топ