Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна область Російська Федерація складається з 83 суб єктів федерації 46

Область (Росія)

Область (Росія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: область.

Російська Федерація складається з 83 суб'єктів федерації, 46 з яких називаються областями. Останнім часом край та область як суб'єкти Російської Федерації не мають між собою істотних відмінностей у правовому відношенні[].

Перелік областей Російської Федерації

image
Області Росії. Нумерація приведена від 1 до 47 з пропуском номера 7 у зв'язку з тим, що раніше під цим номером була існуюча раніше до 2008 року Читинська область (всього областей — 46).

1. Амурська область
2. Архангельська область
3. Астраханська область
4. Бєлгородська область
5. Брянська область
6. Челябінська область
8. Іркутська область
9. Іванівська область
10. Калінінградська область
11. Калузька область
12. Кемеровська область
13. Кіровська область
14. Костромська область
15. Курганська область
16. Курська область
17. Ленінградська область
18. Липецька область
19. Магаданська область
20. Московська область
21. Мурманська область
22. Нижньогородська область
23. Новгородська область
24. Новосибірська область

25. Омська область
26. Оренбурзька область
27. Орловська область
28. Пензенська область
29. Псковська область
30. Ростовська область
31. Рязанська область
32. Сахалінська область
33. Самарська область
34. Саратовська область
35. Смоленська область
36. Свердловська область
37. Тамбовська область
38. Томська область
39. Тверська область
40. Тульська область
41. Тюменська область
42. Ульяновська область
43. Владимирська область
44. Волгоградська область
45. Вологодська область
46. Воронезька область
47. Ярославська область

Історія областей у Росії

Області в Російської імперії

Вперше адміністративна одиниця «область» з'являється ще за часів Російської імперії. Спочатку області виникали найчастіше приєднаних землях як тимчасова одиниця на перехідний період перед встановленням адміністративного устрою, прийнятого у Російській імперії. Пізніше областями стали також називати великі малонаселені території, переважно — у Середній Азії, на Кавказі та Далекому Сході, ними управляли за іншим принципом, ніж звичайні губернії. Деякі області існували дуже нетривалий час, інші ж (виділені жирним) пережили Жовтневу революцію, але після громадянської війни внаслідок перебудови території все одно були скасовані.

У Російській імперії існували такі області (у хронологічному порядку):

Області під час Громадянської війни

після Лютневої, а особливо після Жовтневої революцій, на околицях колишньої імперії, а також у регіонах з переважним неросійським населенням, починають набирати обертів націоналістичні рухи, які вимагали федералізації країни та власної автономії. З 1918 року виникає третя сила — Білогвардійський рух, який ставив своєю метою відновлення єдиної Російської імперії. До 1920–1921 радянська влада була встановлена ​​майже на всій території РРФСР та сусідніх з нею державах.

Таким чином, 1918 року ситуація з колишніми областями Російської імперії була наступна:

  • Області колишнього Туркестанського генерал-губернаторства (Закаспійська, Самаркандська, Семирічинська, Сирдар'їнська та Ферганська) спочатку потрапили під владу Туркестанської автономії, але вже до початку 1918 року замість Туркестанської автономії була утворена перша автономна радянська соціалістична республіка — Туркестанська АРСР, області перетворені у відповідні адміністративно-територіальні одиниці республіки.
  • Області колишнього Степового генерал-губернаторства (Акмолинська, Семипалатинська, Тургайська та Уральська) опинилися під владою Алашської автономії.
  • Дагестанську та більшу частину Терської областей контролювала Республіка Горців Кавказу.
  • На територіях Кубанської області та області Війська Донського були проголошені антибільшовицькі незалежні республіки.
  • Батумська та Карська області, разом з усіма закавказькими губерніями контролювалися закавказькими повстанськими силами.
  • Всі далекосхідні області (Амурська, Забайкальська, Камчатська, Приморська, Сахалінська, Якутська) контролювалися «Білими».

Крім того, 1918 року під контроль Білої армії за підтримки Антанти потрапили сучасні території Мурманської, частини Архангельської областей (включаючи місто Архангельськ) та східна Карелія, де була утворена .

На територіях, контрольованих Червоною армією, на короткий період також були утворені області, що були фактично об'єднанням раду губерній:

  • Західна область (1917–1918), на частині її території утворена Білоруська РСР
  • , розпущена через непереборні розбіжності в керівництві
  • , розпущена через сепаратистські настрої
  • , захоплена Білій армією

З 1919 року війська Червоної армії почали брати гору над білим рухом, створюючи у складі РРФСР радянські національні автономії. До середини 1920 років Москва встановила контроль майже над усією територією РРФСР, одночасно здійснюючи адміністративні перетворення.

Після розгрому Алашської автономії, на її території утворена Киргизька (згодом — Казакська) АРСР, а області, що до неї входили, перейменовані у губернії.

На Кавказі територія Дагестанської області перетворена у Дагестанську АРСР, а з території Терської області утворено Горська АРСР та Терська губернія.

На півдні країни Кубанська область була об'єднана з Чорноморською губернією у Кубано-Чорноморську область, а з частини області Війська Донського утворена Донська область, а частина, що лишилась, передана Царицинській губернії.

У Закавказзі внаслідок постійних воєн і взаємних територіальних претензій була підписана Карська угода, за якою Карська та велика частина Батумської областей відійшли Туреччині. На частині Батумської області була утворена АРСР Аджарістан у складі Грузинської РСР.

На Далекому Сході влада білого руху зберігалася найдовше. Для остаточної боротьби з «білими», а також для протидії японській інтервенції, Амурська, Забайкальська, Камчатська, Приморська та Сахалінська області були штучно виведені зі складу РРФСР з утворенням Далекосхідної республіки (ДВР). Якутська область при цьому залишилася у складі РРФСР і була перетворена у Якутську губернію. Наприкінці 1922, після остаточного розгрому залишків Добровольчої армії, ДСР саморозпустилася і увійшла до складу РРФСР як Далекосхідна область. Всі області, що входили в неї, були перейменовані у губернії. У тому ж році Якутська губернія перетворена у Якутську АРСР.

Області у РРФСР

Процес утворення областей у РРФСР і СРСР можна умовно розділити на два періоди: до 1930 року і після 1930 року. У перший період утворювалися великі області, які об'єднували у собі кілька скасованих губерній. У другий період створені раніше великі області та краї ділилися на більш дрібні області, при цьому деякі області скасовувалися. У РРФСР цей процес йшов практично безперервно до 1957 року, а в союзних республіках — практично до 1990 року.

На момент утворення СРСР у РРФСР існували три самостійні області — Далекосхідна, Донська і Кубано-Чорноморська, а також шість областей у складі Туркестанської АРСР, але незабаром ці області були ліквідовані. 1924 року Донська та Кубано-Чорноморська області увійшли до складу Південно-Східної області, яка до кінця того ж року була перетворена у Північно-Кавказький край; у тому ж році внаслідок ліквідована Туркестанська АРСР разом з її територіальним устроєм. Далекосхідна область була перетворена у Далекосхідний край 1926-о року.

Крім згаданої вище Південно-Східної області, до 1930 року також були утворені (у хронологічному порядку):

  • Уральська область (1923) з Єкатеринбурзької, Пермської, Тюменської та Челябінської губерній.
  • Ленінградська область (1927) з Ленінградської, Мурманської, Новгородської, Псковської та Череповецької губерній.
  • (1928) з Астраханської, частини Самарської, Саратовської та Сталінградської губерній; у тому ж році перетворена в .
  • (1928) з Оренбурзької, Пензенської, частини Саратовської, Самарської та Ульяновської губерній; 1929 року перетворена у .
  • Центрально-Чорноземна область (1928) з Воронезької, Курської, Орловської та Тамбовської губерній.
  • Нижньогородська область (1929) з Нижньогородської, Вятської та малих частин Володимирської та Костромської губерній; у тому ж році перетворена у Нижньогородський край.
  • Іванівська промислова область (1929) з Володимирської, Івано-Вознесенської, Костромської та Ярославської губерній.
  • (1929) з Московської, Рязанської, Тульської, частин Володимирській, Калузької та Тверської губерній.
  • Західна область (1929) з Брянської, Смоленської, частин Калузької, Тверської губерній та Ленінградської області.

Таким чином до 1930 року на території РРФСР, та й усього СРСР, були ліквідовані всі губернії.

Після 1930 шість великих областей почали розділяти на більш дрібні; до 1957 року остаточно сформувалося обласний розподіл РРФСР, що не змынювався до 1990 року, а фактично — до 2005 року.

  • Уральська область 1934 року була розділена на , Свердловську і Челябінську області, у тому ж році Обсько-Іртишська область ліквідована, і на її основі утворена Омська область. Надалі з частини Свердловської області була утворена Пермська область, з частини Челябінської — Курганська область, а з частини Омської — Тюменська область.
  • З Ленінградської області послідовно утворилися Мурманська, Новгородська і Псковська області, а ще до утворення Мурманської області, частина Ленінградської області відійшла новоствореный Вологодській області.
  • Центрально-Чорноземна область спочатку була розділена на Воронезьку і Курську області, згодом з їх територій та територій сусідніх Західної та Рязанської областей також були утворені Білгородська, Брянська, Липецька, Орловська, Пензенська і Тамбовська області. 1954 року на стику Воронезької, Саратовської та Сталінградської областей була утворена Балашовська область, але через 3 роки вона була ліквідована.
  • Іванівська промислова область розділилася на Іванівську і Ярославську області, пізніше з частини Івановської області утворилася Володимирська, а з частини Ярославської — Костромська області.
  • З Московської області спочатку утворилася Калінінська область (разом з частиною Західної області), Потім — Рязанська і Тульськаобласті. Пізніше з частини Тульської та сусідньої Смоленської областей утворилася Калузька область. 1943 року з частини Калінінської області та територій сусідніх областей була утворена , але у 1957 вона була скасована та розділена між Калінінською та Псковської областями.
  • Частина Західної області спочатку відійшла новоствореній Калінінської області, а 27 вересня 1937 частина області відійшла новоствореній Орловській області, частина, що залишилася стала Смоленською областю.

Деякі великі краї також мали у своєму складі області. Так, у складі Північно-Кавказького краю була утворена Північна область, але через 2 місяці вона перейшла до складу Азово-Чорноморського краю, а ще через півроку була ліквідована. Далекосхідний край з 1932 також мав обласний поділ: спочатку були утворені Амурська, Камчатська, і Сахалінська області, пізніше до них додалися Зейська, , і області. після поділу краю, Приморська та Уссурійська області відійшли Приморському краю, а Амурська, Камчатська, Нижньо-Амурська, Сахалінська та Хабаровська — до Хабаровському; Зейська область за рік до цього була передана Читинській області. Надалі, восени 1943 було ліквідовано обласний поділ Приморського краю, а пізніше зі складу Хабаровського краю у самостійні області послідовно виведені Сахалінська, Амурська, Магаданська (створена з частини районів колишньої Хабаровської області) і Камчатська області. Нижньо-Амурська область була ліквідована 23 січня 1956 одночасно з виведенням Камчатської області, її територія залишена у складі Хабаровського краю, тим самим було припинено обласний розподіл країв.

10 березня 1932 року територія Казакської АРСР була розділена на 6 областей: Актюбінську, Алматинську, Східноказахстанську, Західно-Казахстанську, Карагандинську і Південно-Казахстанську. Пізніше, у липні 1936 з частини Актюбінської області була утворена Костанайська область, а з частини Карагандинської — Північноказахстанська, але вже 5 грудня 1936 Казакська АРСР була перетворена у союзну Казахську РСР із збереженням обласного поділу.

5 грудня 1936, після виведення новоутворених АРСР зі складу країв у самостійні суб'єкти, у РРФСР утворилися 7 нових областей, однойменних колишнім краях: Східно-Сибірська, Горьківська, Кіровська, Куйбишевська, Саратовська, Північна і Сталінградська; за два роки до цього з частини Середньоволзького (Куйбишевського) краю була утворена Оренбурзька область. Надалі Східно-Сибірська область була розділена на Іркутську і Читинську області, Північна — на Архангельську і Вологодську, з частини Сталінградської області утворена Астраханська, а з частини Куйбишевської — Ульянівська області. На початку 1954 з частини Горьківської області була створена , але через три роки її ліквідували та повернули до складу Горьківської області.

1937 року були утворені ще дві області — Ростовська і Новосибірська, утворені з частин Азово-Чорноморського та Західно-Сибірського країв відповідно, при цьому ці території зберегли статус краю, але отримали інші назви. З частин Новосибірської області згодом були утворені Кемеровська і Томськаобласті. 1954-о з частини Ростовської області була утворена Каменська область, але через три роки вона була скасована.

Під час Німецько-радянської війни, після звільнення територій деякі «неблагонадійні» народи депортували зі своїх споконвічних місць проживання, у тому числі чеченці, інгуші та кримські татари. У цьому зв'язку Кримська АРСР 1945-о року була перетворена у Кримську область, а Чечено-Інгушська АРСР 1944-о була ліквідована і на частини її території утворена Грозненська область. Надалі народи були реабілітовані та повернуті на свої землі, Кримська область була передана Української РСР, де залишалася областю до 1992, а Чечено-Інгушська АРСР у 1957 була відновлена​​, відповідно Грозненська область — ліквідована.

1946 року на землях, що відійшли СРСР внаслідок II Світової війни від Німеччина та Японії, утворені відповідно Кенігсбергська і Південно-Сахалінська області. Перша через 3 місяці Кенігсбергська область була перейменована у Калінінградську, а через рік Південно-Сахалінська була ліквідована та об'єднана з Сахалінською областю.

У травні 1952 як експеримент Башкирська та Татарська АССР були розділені на області: Башкирська — на і , татарська — на і . У лютому 1953 «на папері» у складі Татарської АРСР була утворена третя, , але через два місяці експеримент було визнано невдалим і всі області були ліквідовані.

Деякі області міняли свою назву. Так, у 1939–1957 роках Оренбурзька область називалася Чкаловською, а Пермська у 1940–1957 роках — Молотовською. 1961 року Сталінградська область була перейменована у Волгоградську, а на початку 1990-х років назви змінили Горьківська, Калінінська та Куйбишевська області, ставши, відповідно, Нижньогородською, Тверською та Самарською областями.

Укрупнення регіонів з перетворенням областей у краї у 2000-і роки

Протягом першого десятиліття XXI століття було проведено федеративного устрою Росії, які зводилися до перетворенню частини автономних округів з суб'єктів федерації у території з особливим статусом у складі країв та областей, у які вони входили. Юридично ці зміни оформлялися, як об'єднання двох суб'єктів федерації — краю або області з одного боку і автономного округу з іншого. При цьому об'єднаний суб'єкт федерації або успадковував найменування відповідного краю чи області (Красноярський край, Іркутська область), або (у більшості випадків об'єднання областей з автономними округами) отримувало нове найменування, стаючи краєм.

Області, перетворені у краї при укрупненні

Пермська область 1 грудня 2005 увійшла до складу нового Пермського краю, утвореного внаслідок злиття області з Комі-Перм'яцький автономним округом за підсумками референдуму, проведеного 7 березня 2003 року. На території колишнього автономного округу створена адміністративно-територіальна одиниця з особливим статусом — Комі-Пермяцкий округ, що управляється спеціальним крайовим міністерством.

Камчатська область 1 липня 2007 увійшла до складу нового Камчатського краю, утвореного внаслідок злиття області з Коряцьким автономним округом за підсумками референдуму, проведеного 23 жовтня 2005. На території колишнього автономного округу створена адміністративно-територіальна одиниця з особливим статусом — Коряцький округ, що управляється спеціальним крайовим міністерством.

Читинська область 1 березня 2008 увійшла до складу нового Забайкальського краю, утвореного внаслідок злиття області з Агінським Бурятського автономного округу за підсумками референдуму, проведеного 11 березня 2007. На території колишнього автономного округу створена адміністративно-територіальна одиниця з особливим статусом — Агінський Бурятський округ, що управляється адміністрацією на чолі із заступником голови крайового уряду.

Укрупнена область, що не перетворена у край

Іркутська область 1 січня 2008 за підсумками референдуму, проведеного 16 квітня 2006 року, об'єднана з Усть-Ординського Бурятського автономного округу. Об'єднаний суб'єкт федерації зберіг найменування Іркутська область, хоча можливість перетворення у край розглядалася і у цьому випадку. На території колишнього автономного округу створена адміністративно-територіальна одиниця з особливим статусом — , що управляється адміністрацією на чолі із заступником губернатора області.

Області, які не піддалися укрупнення

Останнім часом у Росії збереглися 2 області, до складу яких входять автономні округу — Архангельська з Ненецьким автономним округом, Тюменська з Ханти-Мансійським автономний округом — Югрою та Ямало-Ненецьким автономним округом. Плани об'єднання суб'єктів федерації у цих випадках також розглядалися, але реалізовані не були.

Див. також

Примітки

  1. Статья 66 Конституции РФ. Конституция РФ (рос.). Процитовано 28 січня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina oblast Rosijska Federaciya skladayetsya z 83 sub yektiv federaciyi 46 z yakih nazivayutsya oblastyami Ostannim chasom kraj ta oblast yak sub yekti Rosijskoyi Federaciyi ne mayut mizh soboyu istotnih vidminnostej u pravovomu vidnoshenni dzherelo Perelik oblastej Rosijskoyi FederaciyiOblasti Rosiyi Numeraciya privedena vid 1 do 47 z propuskom nomera 7 u zv yazku z tim sho ranishe pid cim nomerom bula isnuyucha ranishe do 2008 roku Chitinska oblast vsogo oblastej 46 1 Amurska oblast 2 Arhangelska oblast 3 Astrahanska oblast 4 Byelgorodska oblast 5 Bryanska oblast 6 Chelyabinska oblast 8 Irkutska oblast 9 Ivanivska oblast 10 Kaliningradska oblast 11 Kaluzka oblast 12 Kemerovska oblast 13 Kirovska oblast 14 Kostromska oblast 15 Kurganska oblast 16 Kurska oblast 17 Leningradska oblast 18 Lipecka oblast 19 Magadanska oblast 20 Moskovska oblast 21 Murmanska oblast 22 Nizhnogorodska oblast 23 Novgorodska oblast 24 Novosibirska oblast 25 Omska oblast 26 Orenburzka oblast 27 Orlovska oblast 28 Penzenska oblast 29 Pskovska oblast 30 Rostovska oblast 31 Ryazanska oblast 32 Sahalinska oblast 33 Samarska oblast 34 Saratovska oblast 35 Smolenska oblast 36 Sverdlovska oblast 37 Tambovska oblast 38 Tomska oblast 39 Tverska oblast 40 Tulska oblast 41 Tyumenska oblast 42 Ulyanovska oblast 43 Vladimirska oblast 44 Volgogradska oblast 45 Vologodska oblast 46 Voronezka oblast 47 Yaroslavska oblastIstoriya oblastej u RosiyiOblasti v Rosijskoyi imperiyi Vpershe administrativna odinicya oblast z yavlyayetsya she za chasiv Rosijskoyi imperiyi Spochatku oblasti vinikali najchastishe priyednanih zemlyah yak timchasova odinicya na perehidnij period pered vstanovlennyam administrativnogo ustroyu prijnyatogo u Rosijskij imperiyi Piznishe oblastyami stali takozh nazivati veliki malonaseleni teritoriyi perevazhno u Serednij Aziyi na Kavkazi ta Dalekomu Shodi nimi upravlyali za inshim principom nizh zvichajni guberniyi Deyaki oblasti isnuvali duzhe netrivalij chas inshi zh vidileni zhirnim perezhili Zhovtnevu revolyuciyu ale pislya gromadyanskoyi vijni vnaslidok perebudovi teritoriyi vse odno buli skasovani U Rosijskij imperiyi isnuvali taki oblasti u hronologichnomu poryadku Tavrijska oblast 1784 1796 uvijshla do skladu Novorosijskoyi guberniyi Yakutska oblast z 1784 roku do 1805 roku u skladi Irkutskoyi guberniyi Kavkazka oblast 1790 1802 u skladi Astrahanskoyi guberniyi 1822 1847 Pershij raz otrimala status odnojmennoyi samostijnoyi guberniyi vdruge peretvorena u Stavropolsku guberniyu Kamchatska oblast 1803 1822 u skladi Irkutskoyi guberniyi 1849 1856 z 1909 roku pershij raz skasovana ta zalishena u skladi Irkutskoyi guberniyi yak Kamchatske primorske upravlinnya vdruge uvijshla do skladu Primorskoyi oblasti 1808 1842 uvijshla do skladu Grodnenskoyi guberniyi 1811 1840 uvijshla do skladu Bessarabska guberniya 1812 1873 peretvorena v odnojmennu guberniyu 1822 1838 rozdilena mizh Tobolskoyu ta Tomskoyu guberniyami 1828 1840 peretvorena u 1840 1846 rozdilena na Derbentsku Kutayisku Tiflisku ta Shemahinsku guberniyi z 1851 roku Semipalatinska oblast z 1854 roku 1854 1868 rozdilena na Akmolinsku ta Semirichinsku oblasti Primorska oblast z 1856 goda Amurska oblast z 1858 roku 1859 1868 rozdilena na Uralsku ta Turgajsku oblasti Dagestanska oblast z 1860 roku Kubanska oblast z 1860 roku Terska oblast z 1860 roku Turkestanska oblast 1865 1867 peretvorena u odnojmenne general gubernatorstvo ta rozdilena na Semirichinsku ta Sirdar yinsku oblasti Semirichenska oblast z 1867 roku Sirdaryinska oblast z 1867 roku Akmolinska oblast z 1868 roku Turgajska oblast z 1868 roku Uralska oblast z 1868 roku Oblast Vijska Donskogo z 1870 roku Ferganska oblast z 1876 roku Batumska oblast 1878 1883 z 1903 pershij raz uvijshla do skladu Kutayiskoyi guberniyi Karsskij oblast z 1878 roku Zakaspijska oblast z 1881 roku Samarkandska oblast z 1887 roku Kvantunska oblast 1899 1905 orendovana teritoriya vidijshla Kitayu Sahalinska oblast z 1909 roku Oblasti pid chas Gromadyanskoyi vijni pislya Lyutnevoyi a osoblivo pislya Zhovtnevoyi revolyucij na okolicyah kolishnoyi imperiyi a takozh u regionah z perevazhnim nerosijskim naselennyam pochinayut nabirati obertiv nacionalistichni ruhi yaki vimagali federalizaciyi krayini ta vlasnoyi avtonomiyi Z 1918 roku vinikaye tretya sila Bilogvardijskij ruh yakij staviv svoyeyu metoyu vidnovlennya yedinoyi Rosijskoyi imperiyi Do 1920 1921 radyanska vlada bula vstanovlena majzhe na vsij teritoriyi RRFSR ta susidnih z neyu derzhavah Takim chinom 1918 roku situaciya z kolishnimi oblastyami Rosijskoyi imperiyi bula nastupna Oblasti kolishnogo Turkestanskogo general gubernatorstva Zakaspijska Samarkandska Semirichinska Sirdar yinska ta Ferganska spochatku potrapili pid vladu Turkestanskoyi avtonomiyi ale vzhe do pochatku 1918 roku zamist Turkestanskoyi avtonomiyi bula utvorena persha avtonomna radyanska socialistichna respublika Turkestanska ARSR oblasti peretvoreni u vidpovidni administrativno teritorialni odinici respubliki Oblasti kolishnogo Stepovogo general gubernatorstva Akmolinska Semipalatinska Turgajska ta Uralska opinilisya pid vladoyu Alashskoyi avtonomiyi Dagestansku ta bilshu chastinu Terskoyi oblastej kontrolyuvala Respublika Gorciv Kavkazu Na teritoriyah Kubanskoyi oblasti ta oblasti Vijska Donskogo buli progolosheni antibilshovicki nezalezhni respubliki Batumska ta Karska oblasti razom z usima zakavkazkimi guberniyami kontrolyuvalisya zakavkazkimi povstanskimi silami Vsi dalekoshidni oblasti Amurska Zabajkalska Kamchatska Primorska Sahalinska Yakutska kontrolyuvalisya Bilimi Krim togo 1918 roku pid kontrol Biloyi armiyi za pidtrimki Antanti potrapili suchasni teritoriyi Murmanskoyi chastini Arhangelskoyi oblastej vklyuchayuchi misto Arhangelsk ta shidna Kareliya de bula utvorena Na teritoriyah kontrolovanih Chervonoyu armiyeyu na korotkij period takozh buli utvoreni oblasti sho buli faktichno ob yednannyam radu gubernij Zahidna oblast 1917 1918 na chastini yiyi teritoriyi utvorena Biloruska RSR rozpushena cherez nepereborni rozbizhnosti v kerivnictvi rozpushena cherez separatistski nastroyi zahoplena Bilij armiyeyu Z 1919 roku vijska Chervonoyi armiyi pochali brati goru nad bilim ruhom stvoryuyuchi u skladi RRFSR radyanski nacionalni avtonomiyi Do seredini 1920 rokiv Moskva vstanovila kontrol majzhe nad usiyeyu teritoriyeyu RRFSR odnochasno zdijsnyuyuchi administrativni peretvorennya Pislya rozgromu Alashskoyi avtonomiyi na yiyi teritoriyi utvorena Kirgizka zgodom Kazakska ARSR a oblasti sho do neyi vhodili perejmenovani u guberniyi Na Kavkazi teritoriya Dagestanskoyi oblasti peretvorena u Dagestansku ARSR a z teritoriyi Terskoyi oblasti utvoreno Gorska ARSR ta Terska guberniya Na pivdni krayini Kubanska oblast bula ob yednana z Chornomorskoyu guberniyeyu u Kubano Chornomorsku oblast a z chastini oblasti Vijska Donskogo utvorena Donska oblast a chastina sho lishilas peredana Caricinskij guberniyi U Zakavkazzi vnaslidok postijnih voyen i vzayemnih teritorialnih pretenzij bula pidpisana Karska ugoda za yakoyu Karska ta velika chastina Batumskoyi oblastej vidijshli Turechchini Na chastini Batumskoyi oblasti bula utvorena ARSR Adzharistan u skladi Gruzinskoyi RSR Na Dalekomu Shodi vlada bilogo ruhu zberigalasya najdovshe Dlya ostatochnoyi borotbi z bilimi a takozh dlya protidiyi yaponskij intervenciyi Amurska Zabajkalska Kamchatska Primorska ta Sahalinska oblasti buli shtuchno vivedeni zi skladu RRFSR z utvorennyam Dalekoshidnoyi respubliki DVR Yakutska oblast pri comu zalishilasya u skladi RRFSR i bula peretvorena u Yakutsku guberniyu Naprikinci 1922 pislya ostatochnogo rozgromu zalishkiv Dobrovolchoyi armiyi DSR samorozpustilasya i uvijshla do skladu RRFSR yak Dalekoshidna oblast Vsi oblasti sho vhodili v neyi buli perejmenovani u guberniyi U tomu zh roci Yakutska guberniya peretvorena u Yakutsku ARSR Oblasti u RRFSR Proces utvorennya oblastej u RRFSR i SRSR mozhna umovno rozdiliti na dva periodi do 1930 roku i pislya 1930 roku U pershij period utvoryuvalisya veliki oblasti yaki ob yednuvali u sobi kilka skasovanih gubernij U drugij period stvoreni ranishe veliki oblasti ta krayi dililisya na bilsh dribni oblasti pri comu deyaki oblasti skasovuvalisya U RRFSR cej proces jshov praktichno bezperervno do 1957 roku a v soyuznih respublikah praktichno do 1990 roku Na moment utvorennya SRSR u RRFSR isnuvali tri samostijni oblasti Dalekoshidna Donska i Kubano Chornomorska a takozh shist oblastej u skladi Turkestanskoyi ARSR ale nezabarom ci oblasti buli likvidovani 1924 roku Donska ta Kubano Chornomorska oblasti uvijshli do skladu Pivdenno Shidnoyi oblasti yaka do kincya togo zh roku bula peretvorena u Pivnichno Kavkazkij kraj u tomu zh roci vnaslidok likvidovana Turkestanska ARSR razom z yiyi teritorialnim ustroyem Dalekoshidna oblast bula peretvorena u Dalekoshidnij kraj 1926 o roku Krim zgadanoyi vishe Pivdenno Shidnoyi oblasti do 1930 roku takozh buli utvoreni u hronologichnomu poryadku Uralska oblast 1923 z Yekaterinburzkoyi Permskoyi Tyumenskoyi ta Chelyabinskoyi gubernij Leningradska oblast 1927 z Leningradskoyi Murmanskoyi Novgorodskoyi Pskovskoyi ta Cherepoveckoyi gubernij 1928 z Astrahanskoyi chastini Samarskoyi Saratovskoyi ta Stalingradskoyi gubernij u tomu zh roci peretvorena v 1928 z Orenburzkoyi Penzenskoyi chastini Saratovskoyi Samarskoyi ta Ulyanovskoyi gubernij 1929 roku peretvorena u Centralno Chornozemna oblast 1928 z Voronezkoyi Kurskoyi Orlovskoyi ta Tambovskoyi gubernij Nizhnogorodska oblast 1929 z Nizhnogorodskoyi Vyatskoyi ta malih chastin Volodimirskoyi ta Kostromskoyi gubernij u tomu zh roci peretvorena u Nizhnogorodskij kraj Ivanivska promislova oblast 1929 z Volodimirskoyi Ivano Voznesenskoyi Kostromskoyi ta Yaroslavskoyi gubernij 1929 z Moskovskoyi Ryazanskoyi Tulskoyi chastin Volodimirskij Kaluzkoyi ta Tverskoyi gubernij Zahidna oblast 1929 z Bryanskoyi Smolenskoyi chastin Kaluzkoyi Tverskoyi gubernij ta Leningradskoyi oblasti Takim chinom do 1930 roku na teritoriyi RRFSR ta j usogo SRSR buli likvidovani vsi guberniyi Pislya 1930 shist velikih oblastej pochali rozdilyati na bilsh dribni do 1957 roku ostatochno sformuvalosya oblasnij rozpodil RRFSR sho ne zmynyuvavsya do 1990 roku a faktichno do 2005 roku Uralska oblast 1934 roku bula rozdilena na Sverdlovsku i Chelyabinsku oblasti u tomu zh roci Obsko Irtishska oblast likvidovana i na yiyi osnovi utvorena Omska oblast Nadali z chastini Sverdlovskoyi oblasti bula utvorena Permska oblast z chastini Chelyabinskoyi Kurganska oblast a z chastini Omskoyi Tyumenska oblast Z Leningradskoyi oblasti poslidovno utvorilisya Murmanska Novgorodska i Pskovska oblasti a she do utvorennya Murmanskoyi oblasti chastina Leningradskoyi oblasti vidijshla novostvorenyj Vologodskij oblasti Centralno Chornozemna oblast spochatku bula rozdilena na Voronezku i Kursku oblasti zgodom z yih teritorij ta teritorij susidnih Zahidnoyi ta Ryazanskoyi oblastej takozh buli utvoreni Bilgorodska Bryanska Lipecka Orlovska Penzenska i Tambovska oblasti 1954 roku na stiku Voronezkoyi Saratovskoyi ta Stalingradskoyi oblastej bula utvorena Balashovska oblast ale cherez 3 roki vona bula likvidovana Ivanivska promislova oblastrozdililasya na Ivanivsku i Yaroslavsku oblasti piznishe z chastini Ivanovskoyi oblasti utvorilasya Volodimirska a z chastini Yaroslavskoyi Kostromska oblasti Z Moskovskoyi oblasti spochatku utvorilasya Kalininska oblast razom z chastinoyu Zahidnoyi oblasti Potim Ryazanska i Tulskaoblasti Piznishe z chastini Tulskoyi ta susidnoyi Smolenskoyi oblastej utvorilasya Kaluzka oblast 1943 roku z chastini Kalininskoyi oblasti ta teritorij susidnih oblastej bula utvorena ale u 1957 vona bula skasovana ta rozdilena mizh Kalininskoyu ta Pskovskoyi oblastyami Chastina Zahidnoyi oblasti spochatku vidijshla novostvorenij Kalininskoyi oblasti a 27 veresnya 1937 chastina oblasti vidijshla novostvorenij Orlovskij oblasti chastina sho zalishilasya stala Smolenskoyu oblastyu Deyaki veliki krayi takozh mali u svoyemu skladi oblasti Tak u skladi Pivnichno Kavkazkogo krayu bula utvorena Pivnichna oblast ale cherez 2 misyaci vona perejshla do skladu Azovo Chornomorskogo krayu a she cherez pivroku bula likvidovana Dalekoshidnij kraj z 1932 takozh mav oblasnij podil spochatku buli utvoreni Amurska Kamchatska i Sahalinska oblasti piznishe do nih dodalisya Zejska i oblasti pislya podilu krayu Primorska ta Ussurijska oblasti vidijshli Primorskomu krayu a Amurska Kamchatska Nizhno Amurska Sahalinska ta Habarovska do Habarovskomu Zejska oblast za rik do cogo bula peredana Chitinskij oblasti Nadali voseni 1943 bulo likvidovano oblasnij podil Primorskogo krayu a piznishe zi skladu Habarovskogo krayu u samostijni oblasti poslidovno vivedeni Sahalinska Amurska Magadanska stvorena z chastini rajoniv kolishnoyi Habarovskoyi oblasti i Kamchatska oblasti Nizhno Amurska oblast bula likvidovana 23 sichnya 1956 odnochasno z vivedennyam Kamchatskoyi oblasti yiyi teritoriya zalishena u skladi Habarovskogo krayu tim samim bulo pripineno oblasnij rozpodil krayiv 10 bereznya 1932 roku teritoriya Kazakskoyi ARSR bula rozdilena na 6 oblastej Aktyubinsku Almatinsku Shidnokazahstansku Zahidno Kazahstansku Karagandinsku i Pivdenno Kazahstansku Piznishe u lipni 1936 z chastini Aktyubinskoyi oblasti bula utvorena Kostanajska oblast a z chastini Karagandinskoyi Pivnichnokazahstanska ale vzhe 5 grudnya 1936 Kazakska ARSR bula peretvorena u soyuznu Kazahsku RSR iz zberezhennyam oblasnogo podilu 5 grudnya 1936 pislya vivedennya novoutvorenih ARSR zi skladu krayiv u samostijni sub yekti u RRFSR utvorilisya 7 novih oblastej odnojmennih kolishnim krayah Shidno Sibirska Gorkivska Kirovska Kujbishevska Saratovska Pivnichna i Stalingradska za dva roki do cogo z chastini Serednovolzkogo Kujbishevskogo krayu bula utvorena Orenburzka oblast Nadali Shidno Sibirska oblast bula rozdilena na Irkutsku i Chitinsku oblasti Pivnichna na Arhangelsku i Vologodsku z chastini Stalingradskoyi oblasti utvorena Astrahanska a z chastini Kujbishevskoyi Ulyanivska oblasti Na pochatku 1954 z chastini Gorkivskoyi oblasti bula stvorena ale cherez tri roki yiyi likviduvali ta povernuli do skladu Gorkivskoyi oblasti 1937 roku buli utvoreni she dvi oblasti Rostovska i Novosibirska utvoreni z chastin Azovo Chornomorskogo ta Zahidno Sibirskogo krayiv vidpovidno pri comu ci teritoriyi zberegli status krayu ale otrimali inshi nazvi Z chastin Novosibirskoyi oblasti zgodom buli utvoreni Kemerovska i Tomskaoblasti 1954 o z chastini Rostovskoyi oblasti bula utvorena Kamenska oblast ale cherez tri roki vona bula skasovana Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni pislya zvilnennya teritorij deyaki neblagonadijni narodi deportuvali zi svoyih spokonvichnih misc prozhivannya u tomu chisli chechenci ingushi ta krimski tatari U comu zv yazku Krimska ARSR 1945 o roku bula peretvorena u Krimsku oblast a Checheno Ingushska ARSR 1944 o bula likvidovana i na chastini yiyi teritoriyi utvorena Groznenska oblast Nadali narodi buli reabilitovani ta povernuti na svoyi zemli Krimska oblast bula peredana Ukrayinskoyi RSR de zalishalasya oblastyu do 1992 a Checheno Ingushska ARSR u 1957 bula vidnovlena vidpovidno Groznenska oblast likvidovana 1946 roku na zemlyah sho vidijshli SRSR vnaslidok II Svitovoyi vijni vid Nimechchina ta Yaponiyi utvoreni vidpovidno Kenigsbergska i Pivdenno Sahalinska oblasti Persha cherez 3 misyaci Kenigsbergska oblast bula perejmenovana u Kaliningradsku a cherez rik Pivdenno Sahalinska bula likvidovana ta ob yednana z Sahalinskoyu oblastyu U travni 1952 yak eksperiment Bashkirska ta Tatarska ASSR buli rozdileni na oblasti Bashkirska na i tatarska na i U lyutomu 1953 na paperi u skladi Tatarskoyi ARSR bula utvorena tretya ale cherez dva misyaci eksperiment bulo viznano nevdalim i vsi oblasti buli likvidovani Deyaki oblasti minyali svoyu nazvu Tak u 1939 1957 rokah Orenburzka oblast nazivalasya Chkalovskoyu a Permska u 1940 1957 rokah Molotovskoyu 1961 roku Stalingradska oblast bula perejmenovana u Volgogradsku a na pochatku 1990 h rokiv nazvi zminili Gorkivska Kalininska ta Kujbishevska oblasti stavshi vidpovidno Nizhnogorodskoyu Tverskoyu ta Samarskoyu oblastyami Ukrupnennya regioniv z peretvorennyam oblastej u krayi u 2000 i roki Protyagom pershogo desyatilittya XXI stolittya bulo provedeno federativnogo ustroyu Rosiyi yaki zvodilisya do peretvorennyu chastini avtonomnih okrugiv z sub yektiv federaciyi u teritoriyi z osoblivim statusom u skladi krayiv ta oblastej u yaki voni vhodili Yuridichno ci zmini oformlyalisya yak ob yednannya dvoh sub yektiv federaciyi krayu abo oblasti z odnogo boku i avtonomnogo okrugu z inshogo Pri comu ob yednanij sub yekt federaciyi abo uspadkovuvav najmenuvannya vidpovidnogo krayu chi oblasti Krasnoyarskij kraj Irkutska oblast abo u bilshosti vipadkiv ob yednannya oblastej z avtonomnimi okrugami otrimuvalo nove najmenuvannya stayuchi krayem Oblasti peretvoreni u krayi pri ukrupnenni Permska oblast 1 grudnya 2005 uvijshla do skladu novogo Permskogo krayu utvorenogo vnaslidok zlittya oblasti z Komi Perm yackij avtonomnim okrugom za pidsumkami referendumu provedenogo 7 bereznya 2003 roku Na teritoriyi kolishnogo avtonomnogo okrugu stvorena administrativno teritorialna odinicya z osoblivim statusom Komi Permyackij okrug sho upravlyayetsya specialnim krajovim ministerstvom Kamchatska oblast 1 lipnya 2007 uvijshla do skladu novogo Kamchatskogo krayu utvorenogo vnaslidok zlittya oblasti z Koryackim avtonomnim okrugom za pidsumkami referendumu provedenogo 23 zhovtnya 2005 Na teritoriyi kolishnogo avtonomnogo okrugu stvorena administrativno teritorialna odinicya z osoblivim statusom Koryackij okrug sho upravlyayetsya specialnim krajovim ministerstvom Chitinska oblast 1 bereznya 2008 uvijshla do skladu novogo Zabajkalskogo krayu utvorenogo vnaslidok zlittya oblasti z Aginskim Buryatskogo avtonomnogo okrugu za pidsumkami referendumu provedenogo 11 bereznya 2007 Na teritoriyi kolishnogo avtonomnogo okrugu stvorena administrativno teritorialna odinicya z osoblivim statusom Aginskij Buryatskij okrug sho upravlyayetsya administraciyeyu na choli iz zastupnikom golovi krajovogo uryadu Ukrupnena oblast sho ne peretvorena u kraj Irkutska oblast 1 sichnya 2008 za pidsumkami referendumu provedenogo 16 kvitnya 2006 roku ob yednana z Ust Ordinskogo Buryatskogo avtonomnogo okrugu Ob yednanij sub yekt federaciyi zberig najmenuvannya Irkutska oblast hocha mozhlivist peretvorennya u kraj rozglyadalasya i u comu vipadku Na teritoriyi kolishnogo avtonomnogo okrugu stvorena administrativno teritorialna odinicya z osoblivim statusom sho upravlyayetsya administraciyeyu na choli iz zastupnikom gubernatora oblasti Oblasti yaki ne piddalisya ukrupnennya Ostannim chasom u Rosiyi zbereglisya 2 oblasti do skladu yakih vhodyat avtonomni okrugu Arhangelska z Neneckim avtonomnim okrugom Tyumenska z Hanti Mansijskim avtonomnij okrugom Yugroyu ta Yamalo Neneckim avtonomnim okrugom Plani ob yednannya sub yektiv federaciyi u cih vipadkah takozh rozglyadalisya ale realizovani ne buli Div takozhAdministrativnij ustrij RosiyiPrimitkiStatya 66 Konstitucii RF Konstituciya RF ros Procitovano 28 sichnya 2023

Дата публікації:
Топ