Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сербсько хорватські відносини серб кир српско хрватски односи хорв srpsko hrvatski odnosi srbijansko hrvatski odnosi іст

Сербсько-хорватські відносини

Сербсько-хорватські відносини

Сербсько-хорватські відносини (серб. кир. српско-хрватски односи, хорв. srpsko-hrvatski odnosi, srbijansko-hrvatski odnosi) — історичні та поточні двосторонні відносини між Сербією та Хорватією. Взаємини між цими двома державами напружені, сповнені конфліктів і суперечок, обтяжені недавніми воєнними подіями, які сприймаються діаметрально протилежно; вони потребують нормалізації та перебувають на етапі покращення.

Сербсько-хорватські відносини
image
image
Сербія 		image
Хорватія

Сербія має посольство в Загребі та два генеральні консульства: в Рієці та Вуковарі. Хорватія має посольство у Белграді та генеральне консульство в Суботиці.

Хорватія — член ЄС і НАТО, а Сербія — кандидат на вступ до ЄС, у чому Хорватія її підтримує.

Обидві країни є також повноправними членами Процесу співпраці у Південно-Східній Європі, Пакту стабільності для Південно-Східної Європи, Центральноєвропейської ініціативи та Ініціативи співробітництва в Південно-Східній Європі.

Загальні відомості

Сучасні Хорватія і Сербія встановили відносини влітку 2006 року, коли Хорватія офіційно визнала незалежність Сербії після того, як унаслідок проголошення незалежності Чорногорії припинив своє існування Державний союз Сербії та Чорногорії. До того Хорватія мала дипломатичні відносини з Сербією як республікою у складі Союзної Республіки Югославія, яка офіційно визнала незалежність Хорватії 9 вересня 1996 року після закінчення війни за незалежність Хорватії (березень 1991 — листопад 1995).

З 1918 до 1941 та з 1945 по 1991 рік обидві країни входили до складу Югославії (Королівство Югославія і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія).

Зараз між ними 241 кілометр спільного кордону. Згідно з хорватським переписом населення 2011 року, у Хорватії проживало 186 633 серби. За даними сербського перепису населення 2011 року у Сербії налічувалося 57 900 хорватів. Обидві держави мають і тривалі прикордонні суперечки, які стосуються островів Шаренград і Вуковар.

Сербська та хорватська мови — взаємно зрозумілі стандартизовані різновиди сербохорватської мови, які є офіційними в Сербії та Хорватії відповідно.

Історія

Середньовіччя

Хорвати допомагали сербам у протистоянні з аварами і булгарами, а коли франки напали на Хорватію, їм на допомогу відразу прийшли серби і спільними зусиллями визволили Хорватію. Коли Симеон спустошив Сербію, він одразу рушив на Хорватію. Тоді Захарій зі своїми сербами і Томіслав зі своїми хорватами виступили проти Симеона і розбили його. Згодом серби і хорвати боронили свої рубежі від угорських набігів.

Вони давали пристановище одні одним (Людевит Посавський і сербські правителі Прибіслав і Захарія).

Після Великої схизми 1054 року на церковному соборі у Спліті 1059 року хорватський король Крешимир IV визнав папську владу і заборону богослужінь сербською мовою. Хорвати ще більше віддалилися від сербів, коли відмовилися від кирилиці, прийнявши латиницю. Остаточно вони порізнилися, коли король Звонимир отримав корону з Риму з зобов'язанням сплачувати данину Папі. І коли хорвати втратили свого останнього правителя Петара Свачича, тоді на хорватський престол у 1102 році в Задарі сів угорський король Коломан. Згодом хорвати і серби потрапили під владу чужоземців — Хорватія у ХІІ сторіччі під владу угорців, а Сербія у XV столітті під владу турків.

Австрійський період

image
Рідний будинок бана Йосипа Єлачича, викуплений у приватних власників сербською державою та подарований хорватській меншині
image
Делегація Королівської сербської армії на спільному параді на площі бана Єлачича в Загребі 1918 року

Багато хорватів і сербів мирно співіснували на широких просторах Габсбурзької монархії і з огляду на їх однакове становище підлеглих народів могли виступати спільно з певних питань. Перші сербсько-хорватські суперечності виникли у процесі націєтворення в середині XIX століття. Написана сербським міністром Іллею Гарашаніном таємна програма «Начертаніє» (1844) містила претензії на землі, населені болгарами, македонцями, албанцями, чорногорцями, босняками, угорцями і хорватами, об'єднуючи їх усі назвою Велика Сербія. План Гарашаніна також передбачав методи поширення сербського впливу на заявлені землі. Він запропонував способи впливу на хорватів, яких розглядав як «сербів католицької віри». Сербський мовознавець Вук Караджич уважав хорватів, які розмовляли штокавським наріччям, «католицькими сербами».

Хорватія на той час була королівством у складі Габсбурзької монархії, а Далмація та Істрія були окремими коронними землями імперії Габсбургів. Хорватський мислитель і політик, прибічник хорватської єдності та незалежності Анте Старчевич, погляди якого були як антигабсбурзькі, так і антисербські, передбачав створення Великої Хорватії, яка включала б території, населені босняками, сербами та словенцями, вважаючи босняків і сербів хорватами, наверненими в іслам і православ'я відповідно, та розцінюючи словенців як «гірських хорватів».

Після потрясінь у монархії в 1848 році хорватська громадськість створила петицію «Вимоги народу», якою зажадала політичних змін, необхідних у межах монархії, щоб змінити стан хорватського народу: приєднання до Хорватії Далмації та Військового порубіжжя, скасування кріпацтва, а також економічної, судової, мовної та адміністративної незалежності від Угорщини. Ці вимоги хорватів не відповідали інтересам Угорщини, тому призначений на посаду хорватського бана угорець Карой Куен-Гедерварі пізніше зіграв на відмінностях у сербських і хорватських потребах, ухваливши спеціальні сербські закони та сприяючи сербам у суспільному, економічному та політичному житті Хорватії. Цим кроком бан використав сербів як союзників у боротьбі проти спроб Хорватії добитися незалежності, чим навпаки вганяв її у все більшу залежність від Угорщини.

1883 року виник Сербський клуб, який пізніше влився в уніоністську Народну партію. Куен-Гедерварі завдяки своїм вправним політичним маневрам і маніпулюванням виборчими округами допоміг Народній партії на виборах 1884 року отримати половину мандатів у парламенті та представляти інтереси Хорватії в парламенті Угорщини. Значну частину обраних представників Народної партії становили особи сербської національності, хоча вони становили лише 25% населення Хорватії. Завдяки цій перевазі в парламенті Сербський клуб виборов сербські закони 1884 року та поправки 1887 року, якими надавалася автономія православній церкві. За правління Куена-Гедерварі Сербський клуб через свій друкований орган «Српски лист» протистояв ідеї хорватського державного права з його вимогами щодо політичного права, яке, згідно з їх тлумаченням, було ратифіковано Волоськими статутами (особливе ставлення до Військового порубіжжя) упродовж XVII століття.

Старчевич, який у 1861 році став співзасновником націоналістичної та іредентистської Партії права, доводив, що значна присутність сербів на територіях, на які претендувала Велика Хорватія, була результатом нещодавнього розселення, що заохочувала влада Габсбургів, і напливу таких етнічних груп, як влахи, які, прийнявши православне християнство, почали визначати себе як серби. Старчевич захоплювався босняками, оскільки, на його думку, вони були хорватами, які прийняли іслам, щоб зберегти економічну та політичну автономію османської Боснії та (османської Хорватії). Після того, як Австро-Угорщина 1878 року окупувала Боснію і Герцеговину, а Сербія здобула незалежність від Османської імперії, відносини Хорватії та Сербії погіршилися, оскільки обидві сторони мали претензії на Боснію і Герцеговину. 1902 року в Королівстві Хорватія і Славонія передрук загребською Сербською самостійною партією статті серба Ніколи Стояновича під назвою Srbi i Hrvati («Серби і хорвати»), також відомої як Do istrage vaše ili naše («До погуби вашої або нашої»), спровокував великі антисербські заворушення. Стоянович заперечував існування хорватської нації та завбачав результат «неминучого» сербсько-хорватського конфлікту:

Цю боротьбу потрібно вести до знищення, або нашого, або вашого. Одна сторона повинна піддатися. Ця сторона буде хорватами через їхню меншість, географічне положення, змішання з сербами та тому, що процес еволюції означає, що сербство дорівнює прогресу.
— Ніколи Стоянович, Србобран, 10 серпня 1902 р.

З відходом Куена-Гедерварі від влади в 1903 році політична ситуація між сербами і хорватами в Австро-Угорщині поступово налагодилася, і під керівництвом Анте Трумбича і Франа Супіла в 1905 році було досягнуто угоди між різними партіями (Рієцька резолюція і Задарська резолюція), а сербському народу надано статус політичної нації у Триєдиному Королівстві. З цим не погоджувалися Чиста партія права Анте Старчевича і Хорватська народна селянська партія Степана Радича, хоча причиною цієї угоди між партіями було усвідомлення того, що розбрат між хорватами та сербами в монархії йде лише на користь інтересам Угорщини і офіційного Відня та допомагає дедалі сильнішому італійському іредентистському руху. Міжпартійна угода привела до хорватсько-сербської коаліції. Це не сподобалося офіційному Відню. 1909 року в Загребі відкрився судовий процес у справі про державну зраду, на якому 53 члени Сербської самостійної партії були звинувачені у змові з Королівством Сербія з метою об'єднання всіх південних слов'ян у єдину державу на шкоду Австро-Угорщині. Чиста партія права Йосипа Франка стала на бік офіційного Відня, накинувшись на сербів у Хорватії та хорватсько-сербську коаліцію, хоча в Хорватії така думка не переважала. Незважаючи на нестачу доказів, більшість «змовників» було визнано винними і відправлено в ув'язнення. Лідер коаліції Франо Супіло 1909 року теж одержав звинувачення у державній зраді. Після судового процесу Франо Супіло вийшов із хорватсько-сербської коаліції, яка згодом під проводом Светозара Прибичевича уклала в 1913 році угоду з угорською владою, таким чином припинивши діяльність як об'єднавчої сили сербів і хорватів в Австро-Угорській монархії.

Протягом Першої світової війни етнічні хорвати воювали в австро-угорській армії проти Королівства Сербія, а хорватський генерал Іван Заліс-Зеевіс був військовим губернатором окупованої Сербії. Деякі хорватські військовополонені зголосилися воювати на Салоніцькому фронті з сербською армією.

Югославський період

image
Створення Бановини Хорватії

29 жовтня 1918 р. хорватський парламент (Сабор) проголосив незалежність від Австро-Угорщини та вирішив приєднатися до новоствореної Держави словенців, хорватів і сербів, яка 1 грудня 1918 року увійшла в союз із Королівством Сербія, утворюючи Королівство сербів, хорватів і словенців. Початкове завзяття хорватів будувати нову державу згасло, оскільки республіканськими засадами такої держави знехтували, особливо після того, як на початку 1920-х років за прем'єрства Ніколи Пашича почали втілювати концепцію Великої Сербії. Тактикою поліційного залякування та фальсифікації голосування він зменшив роль опозиції до свого уряду в парламенті (головним чином прихильної до його хорватського суперника Степана Радича), створюючи сприятливе середовище для централізації влади в руках сербів загалом і сербських політиків зокрема. Поліційне насильство ще більше відштовхнуло хорватів, які почали домагатися власної держави. 20 червня 1928 року сербський депутат Пуніша Рачич, розлючений безперервними хорватськими заявами про те, що їх «експлуатує Сербія і що Сербія ставиться до них як до колонії», розстріляв у Народній скупщині (парламенті) у Белграді Степана Радича і п'ятьох інших хорватських політиків, яких підтримував широкий хорватський загал. Це призвело в січні 1929 року до королівської диктатури короля Олександра. Диктатура офіційно припинилася в 1931 році, коли король нав'язав більш унітарну конституцію та змінив назву держави на Югославію. Хорватська селянська партія, яку після загибелі Радича очолив Владко Мачек, продовжила виступати за федералізацію Югославії, що привело у серпні 1939 року до підписання угоди Цветковича-Мачека і створення автономної бановини Хорватія.

image
Незалежна Держава Хорватія (червоним) і Недичева Сербія у 1941—1944 роках

У квітні 1941 року Югославію окупували Німеччина та Італія, які утворили маріонеткову державу під назвою Незалежна Держава Хорватія, якою керувала прихильна країнам Осі партія усташів. Останні прагнули створити етнічно чисту Велику Хорватію, очищаючи її територію від сербів, а також євреїв і циган. Шляхом систематичного знищення в рамках кампанії геноциду усташівський режим позбавив життя близько 300—350 тис. сербів. Тільки в концентраційному таборі Ясеноваць було вбито приблизно 100 000 осіб, здебільшого сербів, циган, євреїв та інших. Такі партизанські сили, як четники, що складалися переважно із сербів і являли собою югославський роялістський і сербський націоналістичний рух, були замішані у воєнних злочинах і етнічних чистках проти мусульман і хорватів із метою створення Великої Сербії. Вони також підтримували відновлення сербської монархії. Деякі історики розглядають ці злочини як геноцид. За останніми оцінками, кількість смертей мусульман і хорватів, спричинених четниками в Хорватії та в Боснії і Герцеговині, коливається від 47 до 65 тис. Усташі та четники зазнали поразки від югославських партизанів, яких очолив хорватський комуніст Йосип Броз Тіто. Югославські комуністи скасували монархію та встановили однопартійний соціалістичний республіканський лад, заснувавши федерацію під керівництвом Комуністичної партії Югославії. Новостворена соціалістична югославська держава під диктатурою Тіто складалася із шістьох соціалістичних республік, серед яких були і СР Сербія, і СР Хорватія.

image
СР Хорватія (одна з шістьох республік СФРЮ) 1945—1991 років, у якій хорвати і серби були двома конституційними націями
image
Зміна територій Народної Республіки Хорватії та Народної Республіки Сербії (у межах ФНРЮ) у 1946—1948 рр. і Шаренградський та Вуковарський острови як спірні території між Сербією та Хорватією

З утворенням Другої Югославії в країні проголошувався принцип «братерства і єдності». Однак цей майже півстолітній період не було використано для з'ясування всіх непорозумінь між сербами та хорватами, як і не відбулося істотного примирення. Комуністичний режим і недемократичний характер Другої Югославії були не в змозі розв'язати це ключове питання, яке коштувало Югославії подальшого існування.

Розпад Югославії

Див. також: Розпад Югославії

З ухваленням Конституції Хорватії 1990 року місцеві серби заявили про звуження їхніх конституційних прав, яке вони вбачали у тому, що в новому основному законі республіки їх не поставили на один рівень із хорватами (титульною нацією), як це було у комуністичній Хорватії, а лише згадали як одну з національних меншин у числі інших нацменшин. Серби у Хорватії часом змінювали національність, прізвища, приймали католицизм; траплялися звільнення з роботи за етнічною ознакою, що посилювало сербський націоналізм та вносило напруженість у відносини між двома країнами.

На початку 1990-х рр. у Хорватії спалахнув сербсько-хорватський конфлікт, глибинними причинами якого деякі дослідники називають різне ставлення сербів і хорватів до існування СФРЮ: Хорватія як одна з економічно найрозвиненіших республік СФРЮ була готова до відокремлення та прагнула цього, тоді як харизматичний тогочасний керівник Сербії Слободан Мілошевич заявляв, що всі серби мають жити в єдиній державі, якою і була для сербів Югославія.

1991 року у відповідь на дії представників Сербських автономних областей застосовувалися акти перевірки сербів на лояльність хорватській владі, а також їх арешти та переслідування. У 1992—1994 рр. на сербсько-хорватських відносинах позначалася внутрішньополітична обстановка в Хорватії та Союзній Республіці Югославії, а також події громадянської війни в Боснії і Герцеговині. Союзна Республіка Югославія заохочувала сербів Хорватії до створення Республіки Сербська Країна, яка охоплювала третину всієї території Хорватії, та підтримувала її військово, зокрема шляхом окупації включених до Сербської Країни хорватських земель залишками контрольованої сербами Югославської Народної Армії (пізнішою Армією Югославії) в 1991—1992 роках.

image
Президент Хорватії Франьо Туджман і президент Сербії Слободан Мілошевич підписують Дейтонські угоди в 1995 році.

Війна в Хорватії в 1991—1995 роках, у якій здебільшого хорвати протистояли сербам, обернулася трагічними наслідками: взаємні етнічні чистки сербського та хорватського населення, загибель понад 30 тис. людей, півмільйона біженців, знищені міста і села, негативні наслідки для економіки Хорватії (понад 30 млрд. доларів прямих збитків). Війна завершилася 1995 року після переможної для хорватів операції «Буря», в ході якої було ліквідовано сепаратистську Республіку Сербська Країна і відновлено хорватську владу на всіх територіях Хорватії, крім східної Славонії. Того ж року підписанням Дейтонських угод покладено край війні в Боснії і Герцеговині.

1996—2000

9 вересня 1996 року Хорватія та Третя Югославія, де провідну роль відігравала Сербія, встановили дипломатичні відносини. Водночас залишалися територіальні суперечки (про розмежування півострова Превлака, Которської затоки, проблема з подунайським кордоном між Сербією та Хорватією). Також серйозну проблему продовжувало становити повернення сербських біженців на територію Хорватії.

У липні 1999 року Хорватія подала заяву до Міжнародного суду ООН, звинувачуючи Союзну Республіку Югославія у порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Після того, як Загреб відхилив прохання відкликати його, Белград у 2010 році подав зустрічний позов. Судовий процес за взаємними звинуваченнями Сербії і Хорватії у геноциді тривав понад 15 років, і 3 лютого 2015 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення відмовити обом сторонам у задоволенні їхніх позовів, оскільки МТКЮ не знайшов доказів на підтримку позовних вимог. Суд визнав, що Сербія і Хорватія у ході міжетнічних воєн 1990-х років скоювали тяжкі злочини, але згідно з Конвенцією ООН, вони не підпадають під кваліфікацію «геноцид».

2000-ні

image
Президент Сербії Борис Тадич і президент Хорватії Степан Месич у Загребі 2007 року

На початку ХХІ ст. відбувається пожвавлення економічних, політичних і культурних відносин між двома країнами, проявляється тенденція до покращення взаємин, що великою мірою пов'язано з євроінтеграційними процесами в обох державах, намаганням примиритись і розв'язати серйозні проблеми останніх двох десятиліть. Одначе між двома країнами і далі зберігається напруженість і складність відносин, зокрема через пам'ять про історичне минуле, у т. ч. події 1991—1995 рр., релігійний чинник, різні позиції у ряді міжнародних проблем.

У вересні 2003 року президент Хорватії Степан Месич відвідав Белград, що стало першим візитом глави хорватської держави до Сербії та Чорногорії після проголошення незалежності Хорватії 1991 року. Під час його візиту президент Сербії та Чорногорії Светозар Марович вибачився за «все зло, заподіяне будь-яким громадянином Чорногорії та Сербії будь-кому в Хорватії» під час війни, що спонукало Месича вибачитися перед «усіма тими, хто зазнав болю чи шкоди в будь-який час від громадян Хорватії, які вчинили насильство або діяли протизаконно».

2005 року Хорватія ратифікувала двосторонню угоду з Сербією та Чорногорією про захист сербської і чорногорської меншини в Хорватії та хорватської меншини в Сербії та Чорногорії.

2010-ті

image
Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович зі своєю сербською колегою Аною Брнабич у 2018 році на Європейському Форумі у Вахау
image
Президент Сербії Борис Тадич і прем'єр-міністр Хорватії Ядранка Косор у Птуї, 2010

У листопаді 2010 року президент Сербії Борис Тадич відвідав Меморіал Вуковарської різанини і попросив пробачення за цей злочин. Він сказав, що приїхав туди, щоб «створити можливість для хорватів і сербів розгорнути нову сторінку їхніх історій». Він також привіз частину зниклої документації, вивезеної в Сербію після мирної реінтеграції хорватського Придунав'я та необхідної для з'ясування того, що трапилося з людьми, які все ще вважалися зниклими безвісти після падіння міста перед силами ЮНА в 1991 році. Президент Хорватії Іво Йосипович у свою чергу відвідав місце різанини в Паулиному Дворі, де теж попросив вибачення. Йосипович сказав, що «примирення також означає розуміння поневірянь інших», що «примирення є їхньою метою» і що «Хорватія та Сербія знову стануть двома дружніми сусідніми країнами».

У травні 2014 року паводкові води в південно-східній Європі завдали найбільшої шкоди Сербії та Боснії і Герцеговині. Хорватія, яка постраждала меншою мірою, надала військовий транспорт, чимало рятувальників і 65 тонн питної води в охоплені стихією райони Сербії Хорватський Червоний Хрест пожертвував для потерпілих від повені 71 386,90 євро Боснії і Герцеговині та 57 168,47 євро Сербії.

У квітні 2018 року в Хорватії оголосили персоною нон грата сербського міністра Александра Вуліна за заяву про те, що «лише Верховний головнокомандувач сербської армії — Александар Вучич — може вирішити про мій в'їзд у Хорватію, а не хорватські міністри». У відповідь на це сербська влада заборонила в'їзд у Сербію тодішньому міністру оборони Хорватії Даміру Крстичевичу. В ті роки Вулін заробив репутацію людини, яка часто ображала хорватських урядовців і хорватську державу, називаючи їх у своїх публічних заявах фашистами, усташами, злочинцями. Того самого місяця, коли хорватська делегація відвідувала Народні збори Сербії, ультранаціоналістичний сербський політик Воїслав Шешель у супроводі членів його Сербської радикальної партії потоптався перед хорватською делегацією по хорватському прапору та показово облаяв хорватів. У відповідь хорватська делегація на чолі з Горданом Яндроковичем скасувала свій візит.

У червні 2016 року в сербському місті Суботиця, де проживає численна хорватська громада, підписано «Декларацію про розвиток відносин і розв'язання відкритих питань Сербії та Хорватії», де містяться важливі пункти про взаємний захист прав нацменшин в обох державах, про кордон на спірних відрізках, про пошук зниклих громадян обох країн упродовж збройних конфліктів у колишній Югославії, про спільну боротьбу з міжнародним тероризмом і міграційною кризою та про взаємодію Белграда і Загреба у спільних проєктах і проєктах ЄС.

Процес нормалізації взаємин між Сербією та Хорватією значною мірою обумовлюється пріоритетними завданнями обох держав на шляху демократизації та вступу до ЄС і НАТО. Прийнята 2009 року в члени НАТО Хорватія стала в 2013 році і повноправним членом ЄС, тоді як Сербія продовжує бути кандидаткою на вступ до Євросоюзу, процес приєднання до якого, на думку президентки Хорватії Колінди Грабар-Кітарович, ускладнює низка двосторонніх питань між країнами, особливо проблема долі зниклих безвісти протягом конфліктів 1990-х років у колишній Югославії. Країни відрізняються і своїми позиціями з міжнародних питань: позиція Хорватії у питаннях відносин з Російською Федерацією та санкцій проти неї і з проблеми незалежності Косова збігається з офіційними рішеннями ЄС, тоді як Сербія не бажає приєднуватись до цих санкцій, а в другому питанні тільки фактично визнає становище, що склалося у тому колишньому сербському краї, не змирившись зі втратою своєї території. 2015 року Колінда Грабар-Кітарович заявляла, що Сербії слід запровадити санкції проти Росії, яка порушує міжнародне право. Нормально ставлячись до особливих відносин і дружби між Сербією та Росією, вона водночас зазначила, що у момент, коли весь Євросоюз і сучасний світ уводить відносно Росії режим санкцій, Сербії треба збалансувати свою позицію так, щоб поважати міжнародні санкції, бо вони введені не без причини. Керівництво Росії, яка, за її словами, порушила міжнародний правопорядок ХХІ сторіччя, мусить повернутися на шлях поваги та підтримки міжнародних відносин.

У лютому 2018 року хорватський прем'єр Андрей Пленкович висловився про необхідність розв'язання питань воєнних злочинів, захисту меншин, долі безвісти пропалих, кордонів і репарацій, зазначивши, що лише після цього Белград і Загреб можуть примиритися й почати співпрацю у рамках ЄС.

2020-ті

2020 року батьківський дім бана Хорватії Йосипа Єлачича, збудований у XVIII столітті та розташований у Петроварадині, викупила у приватних власників сербська влада. Пізніше будинок реконструювали і передали в дар хорватській громаді.

Під час сербських протестів у липні 2020 президент Сербії Александар Вучич поклав вину за протести на Хорватію.

29 грудня 2020 року в центральній Хорватії трапився потужний землетрус з епіцентром у Петрині. Президент Сербії Александар Вучич оголосив, що Сербія готова допомогти Хорватії як фінансово, так і технічно. Наступного дня уряд Сербії вирішив пожертвувати Хорватії на покриття збитків від землетрусу 1 000 000 євро. Додатково Сербська торгово-промислова палата пожертвувала 50 000 євро. Член сербської делегації, яка мала доправити гуманітарну допомогу в постраждалі від землетрусу райони, Мілош Стойкович без попередження прибув у хорватське місто Книн (колись столицю самопроголошеної Країни), звідки провів пряму трансляцію у Facebook, заявляючи, що «Книн — це окуповане сербське місто», і оголошуючи про «повернення Республіки Сербська Країна» та «зняття хорватського прапора з Книнської фортеці». Його відео стало вірусним і спричинило дипломатичний інцидент. Посольство Хорватії у Белграді надіслало ноту протесту сербському міністерству закордонних справ. За словами хорватського посла Хідаєта Бішчевича, МЗС Сербії усно відмежувалося від заяв Стойковича, однак хорватська сторона також заявила, що очікує письмової відповіді від сербського уряду. Пізніше Стойкович назвав хорватську ноту протесту «ганебною».

У липні 2021 року Хорватія оголосила, що після приєднання до єврозони на її валюті з'явиться зображення Ніколи Тесли. Представники Національного банку Сербії заявили, що такий крок був би недоречним, і подали скаргу до своїх колег із ЄС. Суперечка щодо етнічного походження Тесли вже давно впливає на двосторонні відносини обох держав.

У липні 2022 року Хорватія та Сербія вступили в дипломатичний спір через приватну поїздку Александара Вучича з метою покладання квітів до меморіалу на місці концтабору часів Другої світової війни Ясеноваць, яку уряд Хорватії заблокував на тій підставі, що такі президентські візити потребують «домовленостей між двома сторонами». Влада Сербії негайно відреагувала, встановивши аналогічні обмеження для всіх хорватських офіційних осіб, які подорожують її територією, вимагаючи від них спеціального повідомлення та пояснень про свій візит або проїзд через Сербію. Тим часом візит президента Сербії відклали, щоб подати запит на офіційний візит.

У жовтні 2022 року на першому засіданні Європейської політичної спільноти у Празі (Чехія) Європейський Союз на прохання Хорватії в рамках восьмого пакету санкцій проти Росії попросив додатково заборонити імпорт російської нафти в Сербію через хорватський порт Омішаль по Адріатичному нафтопроводу (JANAF), що викликало дипломатичний розрив між двома країнами.

У травні 2023 року після того, як хорватські ЗМІ розкритикували Вучича після стрілянини в школі у Белграді та масових убивств у селі Дубона біля Младеноваца і селі Мало-Ораш'є коло Смедерева, він обвинуватив політичну опозицію у своїй країні в тому, що вона одержує інструкції від Хорватії. Це також сталося після статті у New York Times, яка розкрила його ймовірні зв'язки з організованою злочинністю в Сербії. Водночас сербські ЗМІ розпочали кампанію з покращення вітчизняного іміджу Вучича, стверджуючи, що «президент Вучич — єдина противага пануванню усташів на Балканах» і що «наступники Гітлера у Хорватії б'ють по всьому сербському». Наприкінці травня 2023 року Вучич знову звинуватив Хорватію в нібито спробі повалити уряд Сербії. Прем'єр-міністр Хорватії Пленкович відповів заявою, що Хорватія не має прихованих планів повалення уряду будь-де в регіоні, включаючи Сербію.

Косовське питання

У лютому 2008 року президент Хорватії Степан Месич після оголошення незалежності Косова відвідав Приштину. Такі дії хорватського президента викликали різку критику з боку президента Сербії Бориса Тадича. Сербія не визнає незалежність Косова, вважаючи край своєю територією. 19 березня 2008 року Хорватія визнала Косово незалежною та суверенною республікою. 7 листопада 2008 року Хорватія відкрила своє посольство у Приштині, а 19 лютого 2010 року Косово відкрило своє посольство в Загребі. 2010 року Степан Месич закликав усі держави світу визнати незалежність Косова у зв'язку з тим, що це стало новою реальністю. Зближенню позицій Хорватії та Косова сприяли євроінтеграційний шлях і боротьба за незалежність, а також війна у республіках Югославії 1991—1995 рр., протягом якої, за деякими даними, добровольці з цього краю воювали у складі хорватських збройних сил.

У жовтні 2013 р. відбувся дводенний візит до Белграда хорватського президента Іво Йосиповича, який став важливим кроком у нормалізації сербсько-хорватських відносин.

Наприкінці травня 2023 прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович прокоментував кризу в Північному Косові, зазначивши, що Хорватія зацікавлена, щоб у Косові був мир. Він заявив, що міжнародне співтовариство має стати посередником у цій справі, щоб забезпечити участь косовських сербів із Північного Косова в демократичних процесах країни.

Див. також

Примітки

  1. Vlado Vurušić (24 червня 2023). Hrvatska i Srbija su danas u sve boljim odnosima usprkos političkim elitama (хорватською) . Jutarnji list. Процитовано 3 грудня 2023.
  2. Adriano Milovan (5 травня 2023). Could relations between Croatia and Serbia be thawing?. www.euractiv.com (англійською) . Euractiv. Процитовано 5 грудня 2023.
  3. VESNA PUSIĆ U BEOGRADU 'Hrvatska podupire suradnju Kine i središnje i istočne Europe'. Процитовано 8 грудня 2023.
  4. K.T./HINA. . Vijesti.hr. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 8 грудня 2023.
  5. MVEP • Datumi priznanja. Процитовано 5 грудня 2023.
  6. Population by Ethnicity, by Towns/Municipalities, 2011 Census. Census of Population, Households and Dwellings 2011. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. Грудень 2012.
  7. Official Census 2011 Results. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 5 грудня 2023.
  8. Кратка повјесница Срба од постања Српства до данас 3
  9. Cohen, Philip J. (1996). Serbia's Secret War: Propaganda and the Deceit of History. . с. 3—4. ISBN .
  10. Fischer, Bernd Jürgen (2007). Balkan Strongmen: Dictators and Authoritarian Rulers of South Eastern Europe. Purdue University Press. с. 207. ISBN .
  11. Bideleux, Robert; Jeffries, Ian (2007). The Balkans: A Post-Communist History. Routledge. с. 187. ISBN .
  12. Bilandžić, Dušan (1999). Hrvatska moderna povijest. Golden marketing. с. 31. ISBN .
  13. , Time, 31 березня 1923
  14. , Time, 23 лютого 1925
  15. , Time, 6 квітня 1925
  16. Balkan 'Auschwitz' haunts Croatia. BBC News. 25 квітня 2005. Процитовано 29 вересня 2010. No one really knows how many died here. Serbs talk of 700,000. Most estimates put the figure nearer 100,000.
  17. Croatian holocaust still stirs controversy. BBC News. 29 листопада 2001. Процитовано 29 вересня 2010.
  18. Deciphering the Balkan Enigma: Using History to Inform Policy (PDF). Процитовано 3 червня 2011.
  19. Blamires, Cyprian (2006). World Fascism: A-K. ABC-CLIO. с. 691. ISBN .
  20. Totten, Samuel; Parsons, William S. (2004). Century of Genocide: Critical Essays and Eyewitness Accounts. Routledge. с. 422. ISBN .
  21. Ramet, Sabrina P. (1992). Nationalism and Federalism in Yugoslavia, 1962-1991 (вид. Second). Indiana University Press. с. 8. ISBN .
  22. Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia. Stanford University Press. с. 747. ISBN .
  23. Redžić, Enver (2005). Bosnia and Herzegovina in the Second World War. New York: Tylor and Francis. с. 155. ISBN .
  24. Marko Attila Hoare (2007). The History of Bosnia: From the Middle Ages to the Present Day. Saqi. с. 254. ISBN .
  25. Geiger, Vladimir (2012). Human losses of Croats in World War II and the immediate post-war period caused by the Chetniks (Yugoslav Army in the Fatherland) and the Partizans (People's Liberation Army and the partizan detachment of Yugoslavia/Yugoslav Army) and the Yugoslav Communist authoritities. Numerical indicators. Review of Croatian History. VIII (1): 86—87.
  26. Shapiro, Susan; Shapiro, Ronald (2004). The Curtain Rises: Oral Histories of the Fall of Communism in Eastern Europe. McFarland. ISBN .
    "...All Yugoslavs had educational opportunities, jobs, food, and housing regardless of nationality. Tito, seen by most as a benevolent dictator, brought peaceful co-existence to the Balkan region, a region historically synonymous with factionalism."
  27. Республіка Хорватія: стан захисту прав національних меншин і аналіз відповідного законодавства. http://prismua.org/. Рада зовнішньої політики Українська призма. 2016. Процитовано 9 грудня 2023.
  28. Ігор Власюк. Сербо-хорватські відносини у 90-х рр. ХХ — ХХІ ст. // Eminak : науковий щоквартальник / Олександр Тригуб. — 2019. — № 2 (26). — С. 133—140. — ISSN 2708-0226.
  29. Портников, Віталій (28 вересня 2020). Русский мир. Српски свет. Український світ. Лівий берег. Процитовано 6 грудня 2023.
  30. Yugoslavia-Croatia ties. The New York Times. 10 September 1996. Процитовано 5 грудня 2023.
  31. Balkan Insight7,590 likes · 148 talking about this. Balkan Insight. Facebook. Процитовано 21 січня 2013.
  32. Tužbe Hrvatske i Srbije za genocid – odbijene. Al Jazeera Balkans. Процитовано 6 грудня 2023.
  33. Presidents apologise over Croatian war. BBC News. 10 вересня 2003.
  34. Croatia, Serbia-Montenegro Leaders Apologize for "Evils of War". Sun Sentinel. 11 вересня 2003.
  35. Croatia: Serbs. .
  36. Isprika na koju se čekalo 19 godina. Tadić: Izvinjavam se. www.vecernji.hr (хор.). Процитовано 30 травня 2023. Ovdje sam da se poklonim žrtvama i odam počast ubijenima. Ovdje sam i da, klanjajući se žrtvama, još jednom uputim riječi isprike i iskreno žaljenje te da stvorim mogućnost da Hrvati i Srbi okrenu novu stranicu povijesti – riječi su koje je na mjestu masovne grobnice na Ovčari uputio predsjednik Srbije Boris Tadić.
  37. Slobodna Dalmacija - Tadić se ispričao za Ovčaru, Josipović za Paulin Dvor (FOTO). slobodnadalmacija.hr (hr-hr) . 4 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2023.
  38. Jutarnji list - Tadić se ispričao na Ovčari, Josipović u Paulin Dvoru: Zločin zaslužuje osudu, žrtve naš pijetet. www.jutarnji.hr (hr-hr) . 4 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2023.
  39. HVALA, KOMŠIJE: Hrvatska poslala 65 tona vode za piće! (серб.). Batrovci. Telegraf. 18 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  40. . Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  41. Jutarnji list - VULIN DO DALJNJEG NIJE POŽELJAN U HRVATSKOJ! Bit će vraćen s granice ako pokuša ući u državu. www.jutarnji.hr (hr-hr) . 21 квітня 2018. Процитовано 3 вересня 2022.
  42. HR: Vulin nije dobrodošao zbog "odlučuje Vučić, ne Zagreb". B92.net (серб.). Процитовано 3 вересня 2022.
  43. Damir Krstičević persona non grata u Srbiji: 'Vulin i ja smo dva različita svijeta'. www.vecernji.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  44. Vulin žestoko po Plenkoviću i Gotovini: "Vladu ustaša vodi glupi ustaša. Ovakvu glupost i laž ne bi izgovorio ni zločinac Gotovina". Dnevnik.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  45. Vulin ponovno hrvatsku vladu nazvao ustaškom. N1 (хор.). 19 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  46. Telegram.hr. Vulin: 'Ustaša u Hrvatskoj ima više nego dovoljno, pa i na mjestima gdje se donose odluke'. Telegram.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  47. Vulin: Mogu li unuci ustaških koljača koji vladaju Hrvatskom Vučića pogledati u oči?. Infokiosk (хор.). 30 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  48. Vulin: Vučića će u Zagrebu dočekati ustaše. balkans.aljazeera.net (босн.). Процитовано 3 вересня 2022.
  49. Oglasio se Šešelj: Tu zastavu ćemo i dalje paliti, gaziti i pljuvati. N1 (хор.). 19 квітня 2018. Процитовано 3 вересня 2022.
  50. Serbia, RTS, Radio televizija Srbije, Radio Television of. Rodna kuća bana Josipa Jelačića vraćena Hrvatskoj nacionalnoj zajednici. www.rts.rs. Процитовано 20 липня 2020.
  51. Zašto je Vučić toliko opsjednut Hrvatskom?. www.index.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  52. Vučić: Srbija prestiže Hrvatsku, zato nas žele uništiti. www.index.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  53. Novi jak zemljotres u Hrvatskoj, osetio se i u Srbiji. BBC News na srpskom (sr-latn) . 28 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  54. Srbija donira milion evra Hrvatskoj za sanaciju štete od zemljotresa. Vlada Republike Srbije. 30 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  55. Serbia, RTS, Radio televizija Srbije, Radio Television of. Педесет хиљада евра за обнову подручја у Хрватској погођеном земљотресом. www.rts.rs. Процитовано 12 січня 2021.
  56. Miloš Stojković koji je Knin nazvao srpskim teritorijem nije ni trebao biti tamo, nego na Baniji. Dnevnik.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  57. Provokator s kninske tvrđave: Nitko mi ne može zabraniti da kažem da je Oluja zločin. www.vecernji.hr (хор.). Процитовано 3 вересня 2022.
  58. Serbia Objects To Croatia's Plan To Put Inventor Tesla On Future Euro Coin. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 2 серпня 2021.
  59. Đorđević, Nikola (31 липня 2021). Who owns Nikola Tesla?. Emerging Europe (амер.). Процитовано 5 вересня 2021.
  60. Croatia, Serbia In Diplomatic Dispute After Vucic Barred From World War II Site. Radio Free Europe. 17 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  61. Dimitrievska, Valentina (6 October 2022). Serbia and Croatia spar over ban on oil transport through Janaf pipeline. intellinews.com.
  62. Jutarnji list - Vučić najavio ‘najveći skup ikada održan u Srbiji‘, njegovi tabloidi luduju: ‘Ustaše napadaju sve što je srpsko!‘. www.jutarnji.hr (hr-hr) . 11 травня 2023. Процитовано 12 травня 2023.
  63. Jutarnji list - ‘Zagreb pod svaku cijenu želi promijeniti režim kod nas! Ali nisam ja meta, reći ću vam što je...‘. www.jutarnji.hr (hr-hr) . 29 травня 2023. Процитовано 29 травня 2023.
  64. Index.rs (30 травня 2023). Plenković odgovorio Vučiću: Beograd opterećen hrvatskim medijima, nemamo agendu rušenja vlasti tamo. NOVA portal (sr-RS) . Процитовано 30 травня 2023.
  65. "Težak zalogaj": Hrvatska priznala Kosovo!. Процитовано 6 грудня 2023.
  66. Hrvatska otvorila veleposlanstvo u Prištini. Index.hr (хор.). 7 листопада 2008. Процитовано 6 грудня 2023.
  67. D. Ma. (19 лютого 2010). Otvoreno veleposlanstvo Kosova u Zagrebu. Dnevnik.hr (хор.). Процитовано 6 грудня 2023.
  68. Plenković: Priznanje Kosova bilo bi kobno za bilo kojeg političara u Srbiji. tportal.hr. Процитовано 6 грудня 2023.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сербсько-хорватські відносини

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Serbsko horvatski vidnosini serb kir srpsko hrvatski odnosi horv srpsko hrvatski odnosi srbijansko hrvatski odnosi istorichni ta potochni dvostoronni vidnosini mizh Serbiyeyu ta Horvatiyeyu Vzayemini mizh cimi dvoma derzhavami napruzheni spovneni konfliktiv i superechok obtyazheni nedavnimi voyennimi podiyami yaki sprijmayutsya diametralno protilezhno voni potrebuyut normalizaciyi ta perebuvayut na etapi pokrashennya Serbsko horvatski vidnosini Serbiya Horvatiya Serbiya maye posolstvo v Zagrebi ta dva generalni konsulstva v Riyeci ta Vukovari Horvatiya maye posolstvo u Belgradi ta generalne konsulstvo v Subotici Horvatiya chlen YeS i NATO a Serbiya kandidat na vstup do YeS u chomu Horvatiya yiyi pidtrimuye Obidvi krayini ye takozh povnopravnimi chlenami Procesu spivpraci u Pivdenno Shidnij Yevropi Paktu stabilnosti dlya Pivdenno Shidnoyi Yevropi Centralnoyevropejskoyi iniciativi ta Iniciativi spivrobitnictva v Pivdenno Shidnij Yevropi Zagalni vidomostiSuchasni Horvatiya i Serbiya vstanovili vidnosini vlitku 2006 roku koli Horvatiya oficijno viznala nezalezhnist Serbiyi pislya togo yak unaslidok progoloshennya nezalezhnosti Chornogoriyi pripiniv svoye isnuvannya Derzhavnij soyuz Serbiyi ta Chornogoriyi Do togo Horvatiya mala diplomatichni vidnosini z Serbiyeyu yak respublikoyu u skladi Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya yaka oficijno viznala nezalezhnist Horvatiyi 9 veresnya 1996 roku pislya zakinchennya vijni za nezalezhnist Horvatiyi berezen 1991 listopad 1995 Z 1918 do 1941 ta z 1945 po 1991 rik obidvi krayini vhodili do skladu Yugoslaviyi Korolivstvo Yugoslaviya i Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya Zaraz mizh nimi 241 kilometr spilnogo kordonu Zgidno z horvatskim perepisom naselennya 2011 roku u Horvatiyi prozhivalo 186 633 serbi Za danimi serbskogo perepisu naselennya 2011 roku u Serbiyi nalichuvalosya 57 900 horvativ Obidvi derzhavi mayut i trivali prikordonni superechki yaki stosuyutsya ostroviv Sharengrad i Vukovar Serbska ta horvatska movi vzayemno zrozumili standartizovani riznovidi serbohorvatskoyi movi yaki ye oficijnimi v Serbiyi ta Horvatiyi vidpovidno IstoriyaSerednovichchya Horvati dopomagali serbam u protistoyanni z avarami i bulgarami a koli franki napali na Horvatiyu yim na dopomogu vidrazu prijshli serbi i spilnimi zusillyami vizvolili Horvatiyu Koli Simeon spustoshiv Serbiyu vin odrazu rushiv na Horvatiyu Todi Zaharij zi svoyimi serbami i Tomislav zi svoyimi horvatami vistupili proti Simeona i rozbili jogo Zgodom serbi i horvati boronili svoyi rubezhi vid ugorskih nabigiv Voni davali pristanovishe odni odnim Lyudevit Posavskij i serbski praviteli Pribislav i Zahariya Pislya Velikoyi shizmi 1054 roku na cerkovnomu sobori u Spliti 1059 roku horvatskij korol Kreshimir IV viznav papsku vladu i zaboronu bogosluzhin serbskoyu movoyu Horvati she bilshe viddalilisya vid serbiv koli vidmovilisya vid kirilici prijnyavshi latinicyu Ostatochno voni poriznilisya koli korol Zvonimir otrimav koronu z Rimu z zobov yazannyam splachuvati daninu Papi I koli horvati vtratili svogo ostannogo pravitelya Petara Svachicha todi na horvatskij prestol u 1102 roci v Zadari siv ugorskij korol Koloman Zgodom horvati i serbi potrapili pid vladu chuzhozemciv Horvatiya u HII storichchi pid vladu ugorciv a Serbiya u XV stolitti pid vladu turkiv Avstrijskij period Ridnij budinok bana Josipa Yelachicha vikuplenij u privatnih vlasnikiv serbskoyu derzhavoyu ta podarovanij horvatskij menshini Delegaciya Korolivskoyi serbskoyi armiyi na spilnomu paradi na ploshi bana Yelachicha v Zagrebi 1918 roku Bagato horvativ i serbiv mirno spivisnuvali na shirokih prostorah Gabsburzkoyi monarhiyi i z oglyadu na yih odnakove stanovishe pidleglih narodiv mogli vistupati spilno z pevnih pitan Pershi serbsko horvatski superechnosti vinikli u procesi naciyetvorennya v seredini XIX stolittya Napisana serbskim ministrom Illeyu Garashaninom tayemna programa Nachertaniye 1844 mistila pretenziyi na zemli naseleni bolgarami makedoncyami albancyami chornogorcyami bosnyakami ugorcyami i horvatami ob yednuyuchi yih usi nazvoyu Velika Serbiya Plan Garashanina takozh peredbachav metodi poshirennya serbskogo vplivu na zayavleni zemli Vin zaproponuvav sposobi vplivu na horvativ yakih rozglyadav yak serbiv katolickoyi viri Serbskij movoznavec Vuk Karadzhich uvazhav horvativ yaki rozmovlyali shtokavskim narichchyam katolickimi serbami Horvatiya na toj chas bula korolivstvom u skladi Gabsburzkoyi monarhiyi a Dalmaciya ta Istriya buli okremimi koronnimi zemlyami imperiyi Gabsburgiv Horvatskij mislitel i politik pribichnik horvatskoyi yednosti ta nezalezhnosti Ante Starchevich poglyadi yakogo buli yak antigabsburzki tak i antiserbski peredbachav stvorennya Velikoyi Horvatiyi yaka vklyuchala b teritoriyi naseleni bosnyakami serbami ta slovencyami vvazhayuchi bosnyakiv i serbiv horvatami navernenimi v islam i pravoslav ya vidpovidno ta rozcinyuyuchi slovenciv yak girskih horvativ Pislya potryasin u monarhiyi v 1848 roci horvatska gromadskist stvorila peticiyu Vimogi narodu yakoyu zazhadala politichnih zmin neobhidnih u mezhah monarhiyi shob zminiti stan horvatskogo narodu priyednannya do Horvatiyi Dalmaciyi ta Vijskovogo porubizhzhya skasuvannya kripactva a takozh ekonomichnoyi sudovoyi movnoyi ta administrativnoyi nezalezhnosti vid Ugorshini Ci vimogi horvativ ne vidpovidali interesam Ugorshini tomu priznachenij na posadu horvatskogo bana ugorec Karoj Kuen Gedervari piznishe zigrav na vidminnostyah u serbskih i horvatskih potrebah uhvalivshi specialni serbski zakoni ta spriyayuchi serbam u suspilnomu ekonomichnomu ta politichnomu zhitti Horvatiyi Cim krokom ban vikoristav serbiv yak soyuznikiv u borotbi proti sprob Horvatiyi dobitisya nezalezhnosti chim navpaki vganyav yiyi u vse bilshu zalezhnist vid Ugorshini 1883 roku vinik Serbskij klub yakij piznishe vlivsya v unionistsku Narodnu partiyu Kuen Gedervari zavdyaki svoyim vpravnim politichnim manevram i manipulyuvannyam viborchimi okrugami dopomig Narodnij partiyi na viborah 1884 roku otrimati polovinu mandativ u parlamenti ta predstavlyati interesi Horvatiyi v parlamenti Ugorshini Znachnu chastinu obranih predstavnikiv Narodnoyi partiyi stanovili osobi serbskoyi nacionalnosti hocha voni stanovili lishe 25 naselennya Horvatiyi Zavdyaki cij perevazi v parlamenti Serbskij klub viborov serbski zakoni 1884 roku ta popravki 1887 roku yakimi nadavalasya avtonomiya pravoslavnij cerkvi Za pravlinnya Kuena Gedervari Serbskij klub cherez svij drukovanij organ Srpski list protistoyav ideyi horvatskogo derzhavnogo prava z jogo vimogami shodo politichnogo prava yake zgidno z yih tlumachennyam bulo ratifikovano Voloskimi statutami osoblive stavlennya do Vijskovogo porubizhzhya uprodovzh XVII stolittya Starchevich yakij u 1861 roci stav spivzasnovnikom nacionalistichnoyi ta iredentistskoyi Partiyi prava dovodiv sho znachna prisutnist serbiv na teritoriyah na yaki pretenduvala Velika Horvatiya bula rezultatom neshodavnogo rozselennya sho zaohochuvala vlada Gabsburgiv i naplivu takih etnichnih grup yak vlahi yaki prijnyavshi pravoslavne hristiyanstvo pochali viznachati sebe yak serbi Starchevich zahoplyuvavsya bosnyakami oskilki na jogo dumku voni buli horvatami yaki prijnyali islam shob zberegti ekonomichnu ta politichnu avtonomiyu osmanskoyi Bosniyi ta osmanskoyi Horvatiyi Pislya togo yak Avstro Ugorshina 1878 roku okupuvala Bosniyu i Gercegovinu a Serbiya zdobula nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi vidnosini Horvatiyi ta Serbiyi pogirshilisya oskilki obidvi storoni mali pretenziyi na Bosniyu i Gercegovinu 1902 roku v Korolivstvi Horvatiya i Slavoniya peredruk zagrebskoyu Serbskoyu samostijnoyu partiyeyu statti serba Nikoli Stoyanovicha pid nazvoyu Srbi i Hrvati Serbi i horvati takozh vidomoyi yak Do istrage vase ili nase Do pogubi vashoyi abo nashoyi sprovokuvav veliki antiserbski zavorushennya Stoyanovich zaperechuvav isnuvannya horvatskoyi naciyi ta zavbachav rezultat neminuchogo serbsko horvatskogo konfliktu Cyu borotbu potribno vesti do znishennya abo nashogo abo vashogo Odna storona povinna piddatisya Cya storona bude horvatami cherez yihnyu menshist geografichne polozhennya zmishannya z serbami ta tomu sho proces evolyuciyi oznachaye sho serbstvo dorivnyuye progresu Nikoli Stoyanovich Srbobran 10 serpnya 1902 r Z vidhodom Kuena Gedervari vid vladi v 1903 roci politichna situaciya mizh serbami i horvatami v Avstro Ugorshini postupovo nalagodilasya i pid kerivnictvom Ante Trumbicha i Frana Supila v 1905 roci bulo dosyagnuto ugodi mizh riznimi partiyami Riyecka rezolyuciya i Zadarska rezolyuciya a serbskomu narodu nadano status politichnoyi naciyi u Triyedinomu Korolivstvi Z cim ne pogodzhuvalisya Chista partiya prava Ante Starchevicha i Horvatska narodna selyanska partiya Stepana Radicha hocha prichinoyu ciyeyi ugodi mizh partiyami bulo usvidomlennya togo sho rozbrat mizh horvatami ta serbami v monarhiyi jde lishe na korist interesam Ugorshini i oficijnogo Vidnya ta dopomagaye dedali silnishomu italijskomu iredentistskomu ruhu Mizhpartijna ugoda privela do horvatsko serbskoyi koaliciyi Ce ne spodobalosya oficijnomu Vidnyu 1909 roku v Zagrebi vidkrivsya sudovij proces u spravi pro derzhavnu zradu na yakomu 53 chleni Serbskoyi samostijnoyi partiyi buli zvinuvacheni u zmovi z Korolivstvom Serbiya z metoyu ob yednannya vsih pivdennih slov yan u yedinu derzhavu na shkodu Avstro Ugorshini Chista partiya prava Josipa Franka stala na bik oficijnogo Vidnya nakinuvshis na serbiv u Horvatiyi ta horvatsko serbsku koaliciyu hocha v Horvatiyi taka dumka ne perevazhala Nezvazhayuchi na nestachu dokaziv bilshist zmovnikiv bulo viznano vinnimi i vidpravleno v uv yaznennya Lider koaliciyi Frano Supilo 1909 roku tezh oderzhav zvinuvachennya u derzhavnij zradi Pislya sudovogo procesu Frano Supilo vijshov iz horvatsko serbskoyi koaliciyi yaka zgodom pid provodom Svetozara Pribichevicha uklala v 1913 roci ugodu z ugorskoyu vladoyu takim chinom pripinivshi diyalnist yak ob yednavchoyi sili serbiv i horvativ v Avstro Ugorskij monarhiyi Protyagom Pershoyi svitovoyi vijni etnichni horvati voyuvali v avstro ugorskij armiyi proti Korolivstva Serbiya a horvatskij general Ivan Zalis Zeevis buv vijskovim gubernatorom okupovanoyi Serbiyi Deyaki horvatski vijskovopoloneni zgolosilisya voyuvati na Salonickomu fronti z serbskoyu armiyeyu Yugoslavskij period Stvorennya Banovini Horvatiyi 29 zhovtnya 1918 r horvatskij parlament Sabor progolosiv nezalezhnist vid Avstro Ugorshini ta virishiv priyednatisya do novostvorenoyi Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv yaka 1 grudnya 1918 roku uvijshla v soyuz iz Korolivstvom Serbiya utvoryuyuchi Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv Pochatkove zavzyattya horvativ buduvati novu derzhavu zgaslo oskilki respublikanskimi zasadami takoyi derzhavi znehtuvali osoblivo pislya togo yak na pochatku 1920 h rokiv za prem yerstva Nikoli Pashicha pochali vtilyuvati koncepciyu Velikoyi Serbiyi Taktikoyu policijnogo zalyakuvannya ta falsifikaciyi golosuvannya vin zmenshiv rol opoziciyi do svogo uryadu v parlamenti golovnim chinom prihilnoyi do jogo horvatskogo supernika Stepana Radicha stvoryuyuchi spriyatlive seredovishe dlya centralizaciyi vladi v rukah serbiv zagalom i serbskih politikiv zokrema Policijne nasilstvo she bilshe vidshtovhnulo horvativ yaki pochali domagatisya vlasnoyi derzhavi 20 chervnya 1928 roku serbskij deputat Punisha Rachich rozlyuchenij bezperervnimi horvatskimi zayavami pro te sho yih ekspluatuye Serbiya i sho Serbiya stavitsya do nih yak do koloniyi rozstrilyav u Narodnij skupshini parlamenti u Belgradi Stepana Radicha i p yatoh inshih horvatskih politikiv yakih pidtrimuvav shirokij horvatskij zagal Ce prizvelo v sichni 1929 roku do korolivskoyi diktaturi korolya Oleksandra Diktatura oficijno pripinilasya v 1931 roci koli korol nav yazav bilsh unitarnu konstituciyu ta zminiv nazvu derzhavi na Yugoslaviyu Horvatska selyanska partiya yaku pislya zagibeli Radicha ocholiv Vladko Machek prodovzhila vistupati za federalizaciyu Yugoslaviyi sho privelo u serpni 1939 roku do pidpisannya ugodi Cvetkovicha Macheka i stvorennya avtonomnoyi banovini Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya chervonim i Nedicheva Serbiya u 1941 1944 rokah U kvitni 1941 roku Yugoslaviyu okupuvali Nimechchina ta Italiya yaki utvorili marionetkovu derzhavu pid nazvoyu Nezalezhna Derzhava Horvatiya yakoyu keruvala prihilna krayinam Osi partiya ustashiv Ostanni pragnuli stvoriti etnichno chistu Veliku Horvatiyu ochishayuchi yiyi teritoriyu vid serbiv a takozh yevreyiv i cigan Shlyahom sistematichnogo znishennya v ramkah kampaniyi genocidu ustashivskij rezhim pozbaviv zhittya blizko 300 350 tis serbiv Tilki v koncentracijnomu tabori Yasenovac bulo vbito priblizno 100 000 osib zdebilshogo serbiv cigan yevreyiv ta inshih Taki partizanski sili yak chetniki sho skladalisya perevazhno iz serbiv i yavlyali soboyu yugoslavskij royalistskij i serbskij nacionalistichnij ruh buli zamishani u voyennih zlochinah i etnichnih chistkah proti musulman i horvativ iz metoyu stvorennya Velikoyi Serbiyi Voni takozh pidtrimuvali vidnovlennya serbskoyi monarhiyi Deyaki istoriki rozglyadayut ci zlochini yak genocid Za ostannimi ocinkami kilkist smertej musulman i horvativ sprichinenih chetnikami v Horvatiyi ta v Bosniyi i Gercegovini kolivayetsya vid 47 do 65 tis Ustashi ta chetniki zaznali porazki vid yugoslavskih partizaniv yakih ocholiv horvatskij komunist Josip Broz Tito Yugoslavski komunisti skasuvali monarhiyu ta vstanovili odnopartijnij socialistichnij respublikanskij lad zasnuvavshi federaciyu pid kerivnictvom Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi Novostvorena socialistichna yugoslavska derzhava pid diktaturoyu Tito skladalasya iz shistoh socialistichnih respublik sered yakih buli i SR Serbiya i SR Horvatiya SR Horvatiya odna z shistoh respublik SFRYu 1945 1991 rokiv u yakij horvati i serbi buli dvoma konstitucijnimi naciyami Zmina teritorij Narodnoyi Respubliki Horvatiyi ta Narodnoyi Respubliki Serbiyi u mezhah FNRYu u 1946 1948 rr i Sharengradskij ta Vukovarskij ostrovi yak spirni teritoriyi mizh Serbiyeyu ta Horvatiyeyu Z utvorennyam Drugoyi Yugoslaviyi v krayini progoloshuvavsya princip braterstva i yednosti Odnak cej majzhe pivstolitnij period ne bulo vikoristano dlya z yasuvannya vsih neporozumin mizh serbami ta horvatami yak i ne vidbulosya istotnogo primirennya Komunistichnij rezhim i nedemokratichnij harakter Drugoyi Yugoslaviyi buli ne v zmozi rozv yazati ce klyuchove pitannya yake koshtuvalo Yugoslaviyi podalshogo isnuvannya Rozpad Yugoslaviyi Div takozh Rozpad Yugoslaviyi Z uhvalennyam Konstituciyi Horvatiyi 1990 roku miscevi serbi zayavili pro zvuzhennya yihnih konstitucijnih prav yake voni vbachali u tomu sho v novomu osnovnomu zakoni respubliki yih ne postavili na odin riven iz horvatami titulnoyu naciyeyu yak ce bulo u komunistichnij Horvatiyi a lishe zgadali yak odnu z nacionalnih menshin u chisli inshih nacmenshin Serbi u Horvatiyi chasom zminyuvali nacionalnist prizvisha prijmali katolicizm traplyalisya zvilnennya z roboti za etnichnoyu oznakoyu sho posilyuvalo serbskij nacionalizm ta vnosilo napruzhenist u vidnosini mizh dvoma krayinami Na pochatku 1990 h rr u Horvatiyi spalahnuv serbsko horvatskij konflikt glibinnimi prichinami yakogo deyaki doslidniki nazivayut rizne stavlennya serbiv i horvativ do isnuvannya SFRYu Horvatiya yak odna z ekonomichno najrozvinenishih respublik SFRYu bula gotova do vidokremlennya ta pragnula cogo todi yak harizmatichnij togochasnij kerivnik Serbiyi Slobodan Miloshevich zayavlyav sho vsi serbi mayut zhiti v yedinij derzhavi yakoyu i bula dlya serbiv Yugoslaviya 1991 roku u vidpovid na diyi predstavnikiv Serbskih avtonomnih oblastej zastosovuvalisya akti perevirki serbiv na loyalnist horvatskij vladi a takozh yih areshti ta peresliduvannya U 1992 1994 rr na serbsko horvatskih vidnosinah poznachalasya vnutrishnopolitichna obstanovka v Horvatiyi ta Soyuznij Respublici Yugoslaviyi a takozh podiyi gromadyanskoyi vijni v Bosniyi i Gercegovini Soyuzna Respublika Yugoslaviya zaohochuvala serbiv Horvatiyi do stvorennya Respubliki Serbska Krayina yaka ohoplyuvala tretinu vsiyeyi teritoriyi Horvatiyi ta pidtrimuvala yiyi vijskovo zokrema shlyahom okupaciyi vklyuchenih do Serbskoyi Krayini horvatskih zemel zalishkami kontrolovanoyi serbami Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi piznishoyu Armiyeyu Yugoslaviyi v 1991 1992 rokah Prezident Horvatiyi Frano Tudzhman i prezident Serbiyi Slobodan Miloshevich pidpisuyut Dejtonski ugodi v 1995 roci Vijna v Horvatiyi v 1991 1995 rokah u yakij zdebilshogo horvati protistoyali serbam obernulasya tragichnimi naslidkami vzayemni etnichni chistki serbskogo ta horvatskogo naselennya zagibel ponad 30 tis lyudej pivmiljona bizhenciv znisheni mista i sela negativni naslidki dlya ekonomiki Horvatiyi ponad 30 mlrd dolariv pryamih zbitkiv Vijna zavershilasya 1995 roku pislya peremozhnoyi dlya horvativ operaciyi Burya v hodi yakoyi bulo likvidovano separatistsku Respubliku Serbska Krayina i vidnovleno horvatsku vladu na vsih teritoriyah Horvatiyi krim shidnoyi Slavoniyi Togo zh roku pidpisannyam Dejtonskih ugod pokladeno kraj vijni v Bosniyi i Gercegovini 1996 2000 9 veresnya 1996 roku Horvatiya ta Tretya Yugoslaviya de providnu rol vidigravala Serbiya vstanovili diplomatichni vidnosini Vodnochas zalishalisya teritorialni superechki pro rozmezhuvannya pivostrova Prevlaka Kotorskoyi zatoki problema z podunajskim kordonom mizh Serbiyeyu ta Horvatiyeyu Takozh serjoznu problemu prodovzhuvalo stanoviti povernennya serbskih bizhenciv na teritoriyu Horvatiyi U lipni 1999 roku Horvatiya podala zayavu do Mizhnarodnogo sudu OON zvinuvachuyuchi Soyuznu Respubliku Yugoslaviya u porushenni Konvenciyi pro zapobigannya zlochinu genocidu ta pokarannya za nogo Pislya togo yak Zagreb vidhiliv prohannya vidklikati jogo Belgrad u 2010 roci podav zustrichnij pozov Sudovij proces za vzayemnimi zvinuvachennyami Serbiyi i Horvatiyi u genocidi trivav ponad 15 rokiv i 3 lyutogo 2015 roku Mizhnarodnij sud OON uhvaliv rishennya vidmoviti obom storonam u zadovolenni yihnih pozoviv oskilki MTKYu ne znajshov dokaziv na pidtrimku pozovnih vimog Sud viznav sho Serbiya i Horvatiya u hodi mizhetnichnih voyen 1990 h rokiv skoyuvali tyazhki zlochini ale zgidno z Konvenciyeyu OON voni ne pidpadayut pid kvalifikaciyu genocid 2000 ni Prezident Serbiyi Boris Tadich i prezident Horvatiyi Stepan Mesich u Zagrebi 2007 roku Na pochatku HHI st vidbuvayetsya pozhvavlennya ekonomichnih politichnih i kulturnih vidnosin mizh dvoma krayinami proyavlyayetsya tendenciya do pokrashennya vzayemin sho velikoyu miroyu pov yazano z yevrointegracijnimi procesami v oboh derzhavah namagannyam primiritis i rozv yazati serjozni problemi ostannih dvoh desyatilit Odnache mizh dvoma krayinami i dali zberigayetsya napruzhenist i skladnist vidnosin zokrema cherez pam yat pro istorichne minule u t ch podiyi 1991 1995 rr religijnij chinnik rizni poziciyi u ryadi mizhnarodnih problem U veresni 2003 roku prezident Horvatiyi Stepan Mesich vidvidav Belgrad sho stalo pershim vizitom glavi horvatskoyi derzhavi do Serbiyi ta Chornogoriyi pislya progoloshennya nezalezhnosti Horvatiyi 1991 roku Pid chas jogo vizitu prezident Serbiyi ta Chornogoriyi Svetozar Marovich vibachivsya za vse zlo zapodiyane bud yakim gromadyaninom Chornogoriyi ta Serbiyi bud komu v Horvatiyi pid chas vijni sho sponukalo Mesicha vibachitisya pered usima timi hto zaznav bolyu chi shkodi v bud yakij chas vid gromadyan Horvatiyi yaki vchinili nasilstvo abo diyali protizakonno 2005 roku Horvatiya ratifikuvala dvostoronnyu ugodu z Serbiyeyu ta Chornogoriyeyu pro zahist serbskoyi i chornogorskoyi menshini v Horvatiyi ta horvatskoyi menshini v Serbiyi ta Chornogoriyi 2010 ti Prem yer ministr Horvatiyi Andrej Plenkovich zi svoyeyu serbskoyu kolegoyu Anoyu Brnabich u 2018 roci na Yevropejskomu Forumi u Vahau Prezident Serbiyi Boris Tadich i prem yer ministr Horvatiyi Yadranka Kosor u Ptuyi 2010 U listopadi 2010 roku prezident Serbiyi Boris Tadich vidvidav Memorial Vukovarskoyi rizanini i poprosiv probachennya za cej zlochin Vin skazav sho priyihav tudi shob stvoriti mozhlivist dlya horvativ i serbiv rozgornuti novu storinku yihnih istorij Vin takozh priviz chastinu znikloyi dokumentaciyi vivezenoyi v Serbiyu pislya mirnoyi reintegraciyi horvatskogo Pridunav ya ta neobhidnoyi dlya z yasuvannya togo sho trapilosya z lyudmi yaki vse she vvazhalisya zniklimi bezvisti pislya padinnya mista pered silami YuNA v 1991 roci Prezident Horvatiyi Ivo Josipovich u svoyu chergu vidvidav misce rizanini v Paulinomu Dvori de tezh poprosiv vibachennya Josipovich skazav sho primirennya takozh oznachaye rozuminnya poneviryan inshih sho primirennya ye yihnoyu metoyu i sho Horvatiya ta Serbiya znovu stanut dvoma druzhnimi susidnimi krayinami U travni 2014 roku pavodkovi vodi v pivdenno shidnij Yevropi zavdali najbilshoyi shkodi Serbiyi ta Bosniyi i Gercegovini Horvatiya yaka postrazhdala menshoyu miroyu nadala vijskovij transport chimalo ryatuvalnikiv i 65 tonn pitnoyi vodi v ohopleni stihiyeyu rajoni Serbiyi Horvatskij Chervonij Hrest pozhertvuvav dlya poterpilih vid poveni 71 386 90 yevro Bosniyi i Gercegovini ta 57 168 47 yevro Serbiyi U kvitni 2018 roku v Horvatiyi ogolosili personoyu non grata serbskogo ministra Aleksandra Vulina za zayavu pro te sho lishe Verhovnij golovnokomanduvach serbskoyi armiyi Aleksandar Vuchich mozhe virishiti pro mij v yizd u Horvatiyu a ne horvatski ministri U vidpovid na ce serbska vlada zaboronila v yizd u Serbiyu todishnomu ministru oboroni Horvatiyi Damiru Krstichevichu V ti roki Vulin zarobiv reputaciyu lyudini yaka chasto obrazhala horvatskih uryadovciv i horvatsku derzhavu nazivayuchi yih u svoyih publichnih zayavah fashistami ustashami zlochincyami Togo samogo misyacya koli horvatska delegaciya vidviduvala Narodni zbori Serbiyi ultranacionalistichnij serbskij politik Voyislav Sheshel u suprovodi chleniv jogo Serbskoyi radikalnoyi partiyi potoptavsya pered horvatskoyu delegaciyeyu po horvatskomu praporu ta pokazovo oblayav horvativ U vidpovid horvatska delegaciya na choli z Gordanom Yandrokovichem skasuvala svij vizit U chervni 2016 roku v serbskomu misti Suboticya de prozhivaye chislenna horvatska gromada pidpisano Deklaraciyu pro rozvitok vidnosin i rozv yazannya vidkritih pitan Serbiyi ta Horvatiyi de mistyatsya vazhlivi punkti pro vzayemnij zahist prav nacmenshin v oboh derzhavah pro kordon na spirnih vidrizkah pro poshuk zniklih gromadyan oboh krayin uprodovzh zbrojnih konfliktiv u kolishnij Yugoslaviyi pro spilnu borotbu z mizhnarodnim terorizmom i migracijnoyu krizoyu ta pro vzayemodiyu Belgrada i Zagreba u spilnih proyektah i proyektah YeS Proces normalizaciyi vzayemin mizh Serbiyeyu ta Horvatiyeyu znachnoyu miroyu obumovlyuyetsya prioritetnimi zavdannyami oboh derzhav na shlyahu demokratizaciyi ta vstupu do YeS i NATO Prijnyata 2009 roku v chleni NATO Horvatiya stala v 2013 roci i povnopravnim chlenom YeS todi yak Serbiya prodovzhuye buti kandidatkoyu na vstup do Yevrosoyuzu proces priyednannya do yakogo na dumku prezidentki Horvatiyi Kolindi Grabar Kitarovich uskladnyuye nizka dvostoronnih pitan mizh krayinami osoblivo problema doli zniklih bezvisti protyagom konfliktiv 1990 h rokiv u kolishnij Yugoslaviyi Krayini vidriznyayutsya i svoyimi poziciyami z mizhnarodnih pitan poziciya Horvatiyi u pitannyah vidnosin z Rosijskoyu Federaciyeyu ta sankcij proti neyi i z problemi nezalezhnosti Kosova zbigayetsya z oficijnimi rishennyami YeS todi yak Serbiya ne bazhaye priyednuvatis do cih sankcij a v drugomu pitanni tilki faktichno viznaye stanovishe sho sklalosya u tomu kolishnomu serbskomu krayi ne zmirivshis zi vtratoyu svoyeyi teritoriyi 2015 roku Kolinda Grabar Kitarovich zayavlyala sho Serbiyi slid zaprovaditi sankciyi proti Rosiyi yaka porushuye mizhnarodne pravo Normalno stavlyachis do osoblivih vidnosin i druzhbi mizh Serbiyeyu ta Rosiyeyu vona vodnochas zaznachila sho u moment koli ves Yevrosoyuz i suchasnij svit uvodit vidnosno Rosiyi rezhim sankcij Serbiyi treba zbalansuvati svoyu poziciyu tak shob povazhati mizhnarodni sankciyi bo voni vvedeni ne bez prichini Kerivnictvo Rosiyi yaka za yiyi slovami porushila mizhnarodnij pravoporyadok HHI storichchya musit povernutisya na shlyah povagi ta pidtrimki mizhnarodnih vidnosin U lyutomu 2018 roku horvatskij prem yer Andrej Plenkovich vislovivsya pro neobhidnist rozv yazannya pitan voyennih zlochiniv zahistu menshin doli bezvisti propalih kordoniv i reparacij zaznachivshi sho lishe pislya cogo Belgrad i Zagreb mozhut primiritisya j pochati spivpracyu u ramkah YeS 2020 ti 2020 roku batkivskij dim bana Horvatiyi Josipa Yelachicha zbudovanij u XVIII stolitti ta roztashovanij u Petrovaradini vikupila u privatnih vlasnikiv serbska vlada Piznishe budinok rekonstruyuvali i peredali v dar horvatskij gromadi Pid chas serbskih protestiv u lipni 2020 prezident Serbiyi Aleksandar Vuchich poklav vinu za protesti na Horvatiyu 29 grudnya 2020 roku v centralnij Horvatiyi trapivsya potuzhnij zemletrus z epicentrom u Petrini Prezident Serbiyi Aleksandar Vuchich ogolosiv sho Serbiya gotova dopomogti Horvatiyi yak finansovo tak i tehnichno Nastupnogo dnya uryad Serbiyi virishiv pozhertvuvati Horvatiyi na pokrittya zbitkiv vid zemletrusu 1 000 000 yevro Dodatkovo Serbska torgovo promislova palata pozhertvuvala 50 000 yevro Chlen serbskoyi delegaciyi yaka mala dopraviti gumanitarnu dopomogu v postrazhdali vid zemletrusu rajoni Milosh Stojkovich bez poperedzhennya pribuv u horvatske misto Knin kolis stolicyu samoprogoloshenoyi Krayini zvidki proviv pryamu translyaciyu u Facebook zayavlyayuchi sho Knin ce okupovane serbske misto i ogoloshuyuchi pro povernennya Respubliki Serbska Krayina ta znyattya horvatskogo prapora z Kninskoyi forteci Jogo video stalo virusnim i sprichinilo diplomatichnij incident Posolstvo Horvatiyi u Belgradi nadislalo notu protestu serbskomu ministerstvu zakordonnih sprav Za slovami horvatskogo posla Hidayeta Bishchevicha MZS Serbiyi usno vidmezhuvalosya vid zayav Stojkovicha odnak horvatska storona takozh zayavila sho ochikuye pismovoyi vidpovidi vid serbskogo uryadu Piznishe Stojkovich nazvav horvatsku notu protestu ganebnoyu U lipni 2021 roku Horvatiya ogolosila sho pislya priyednannya do yevrozoni na yiyi valyuti z yavitsya zobrazhennya Nikoli Tesli Predstavniki Nacionalnogo banku Serbiyi zayavili sho takij krok buv bi nedorechnim i podali skargu do svoyih koleg iz YeS Superechka shodo etnichnogo pohodzhennya Tesli vzhe davno vplivaye na dvostoronni vidnosini oboh derzhav U lipni 2022 roku Horvatiya ta Serbiya vstupili v diplomatichnij spir cherez privatnu poyizdku Aleksandara Vuchicha z metoyu pokladannya kvitiv do memorialu na misci konctaboru chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Yasenovac yaku uryad Horvatiyi zablokuvav na tij pidstavi sho taki prezidentski viziti potrebuyut domovlenostej mizh dvoma storonami Vlada Serbiyi negajno vidreaguvala vstanovivshi analogichni obmezhennya dlya vsih horvatskih oficijnih osib yaki podorozhuyut yiyi teritoriyeyu vimagayuchi vid nih specialnogo povidomlennya ta poyasnen pro svij vizit abo proyizd cherez Serbiyu Tim chasom vizit prezidenta Serbiyi vidklali shob podati zapit na oficijnij vizit U zhovtni 2022 roku na pershomu zasidanni Yevropejskoyi politichnoyi spilnoti u Prazi Chehiya Yevropejskij Soyuz na prohannya Horvatiyi v ramkah vosmogo paketu sankcij proti Rosiyi poprosiv dodatkovo zaboroniti import rosijskoyi nafti v Serbiyu cherez horvatskij port Omishal po Adriatichnomu naftoprovodu JANAF sho viklikalo diplomatichnij rozriv mizh dvoma krayinami U travni 2023 roku pislya togo yak horvatski ZMI rozkritikuvali Vuchicha pislya strilyanini v shkoli u Belgradi ta masovih ubivstv u seli Dubona bilya Mladenovaca i seli Malo Orash ye kolo Smedereva vin obvinuvativ politichnu opoziciyu u svoyij krayini v tomu sho vona oderzhuye instrukciyi vid Horvatiyi Ce takozh stalosya pislya statti u New York Times yaka rozkrila jogo jmovirni zv yazki z organizovanoyu zlochinnistyu v Serbiyi Vodnochas serbski ZMI rozpochali kampaniyu z pokrashennya vitchiznyanogo imidzhu Vuchicha stverdzhuyuchi sho prezident Vuchich yedina protivaga panuvannyu ustashiv na Balkanah i sho nastupniki Gitlera u Horvatiyi b yut po vsomu serbskomu Naprikinci travnya 2023 roku Vuchich znovu zvinuvativ Horvatiyu v nibito sprobi povaliti uryad Serbiyi Prem yer ministr Horvatiyi Plenkovich vidpoviv zayavoyu sho Horvatiya ne maye prihovanih planiv povalennya uryadu bud de v regioni vklyuchayuchi Serbiyu Kosovske pitannyaU lyutomu 2008 roku prezident Horvatiyi Stepan Mesich pislya ogoloshennya nezalezhnosti Kosova vidvidav Prishtinu Taki diyi horvatskogo prezidenta viklikali rizku kritiku z boku prezidenta Serbiyi Borisa Tadicha Serbiya ne viznaye nezalezhnist Kosova vvazhayuchi kraj svoyeyu teritoriyeyu 19 bereznya 2008 roku Horvatiya viznala Kosovo nezalezhnoyu ta suverennoyu respublikoyu 7 listopada 2008 roku Horvatiya vidkrila svoye posolstvo u Prishtini a 19 lyutogo 2010 roku Kosovo vidkrilo svoye posolstvo v Zagrebi 2010 roku Stepan Mesich zaklikav usi derzhavi svitu viznati nezalezhnist Kosova u zv yazku z tim sho ce stalo novoyu realnistyu Zblizhennyu pozicij Horvatiyi ta Kosova spriyali yevrointegracijnij shlyah i borotba za nezalezhnist a takozh vijna u respublikah Yugoslaviyi 1991 1995 rr protyagom yakoyi za deyakimi danimi dobrovolci z cogo krayu voyuvali u skladi horvatskih zbrojnih sil U zhovtni 2013 r vidbuvsya dvodennij vizit do Belgrada horvatskogo prezidenta Ivo Josipovicha yakij stav vazhlivim krokom u normalizaciyi serbsko horvatskih vidnosin Naprikinci travnya 2023 prem yer ministr Horvatiyi Andrej Plenkovich prokomentuvav krizu v Pivnichnomu Kosovi zaznachivshi sho Horvatiya zacikavlena shob u Kosovi buv mir Vin zayaviv sho mizhnarodne spivtovaristvo maye stati poserednikom u cij spravi shob zabezpechiti uchast kosovskih serbiv iz Pivnichnogo Kosova v demokratichnih procesah krayini Div takozhMizhnarodni vidnosini Serbiyi Mizhnarodni vidnosini Horvatiyi Vidnosini Serbiya NATO Vidnosini Horvatiya NATO YugoslavizmPrimitkiVlado Vurusic 24 chervnya 2023 Hrvatska i Srbija su danas u sve boljim odnosima usprkos politickim elitama horvatskoyu Jutarnji list Procitovano 3 grudnya 2023 Adriano Milovan 5 travnya 2023 Could relations between Croatia and Serbia be thawing www euractiv com anglijskoyu Euractiv Procitovano 5 grudnya 2023 VESNA PUSIC U BEOGRADU Hrvatska podupire suradnju Kine i sredisnje i istocne Europe Procitovano 8 grudnya 2023 K T HINA Vijesti hr Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 8 grudnya 2023 MVEP Datumi priznanja Procitovano 5 grudnya 2023 Population by Ethnicity by Towns Municipalities 2011 Census Census of Population Households and Dwellings 2011 Zagreb Croatian Bureau of Statistics Gruden 2012 Official Census 2011 Results Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 5 grudnya 2023 Kratka povјesnica Srba od postaњa Srpstva do danas 3 Cohen Philip J 1996 Serbia s Secret War Propaganda and the Deceit of History s 3 4 ISBN 0 89096 760 1 Fischer Bernd Jurgen 2007 Balkan Strongmen Dictators and Authoritarian Rulers of South Eastern Europe Purdue University Press s 207 ISBN 978 1 5575 3455 2 Bideleux Robert Jeffries Ian 2007 The Balkans A Post Communist History Routledge s 187 ISBN 978 1 1345 8328 7 Bilandzic Dusan 1999 Hrvatska moderna povijest Golden marketing s 31 ISBN 953 6168 50 2 Time 31 bereznya 1923 Time 23 lyutogo 1925 Time 6 kvitnya 1925 Balkan Auschwitz haunts Croatia BBC News 25 kvitnya 2005 Procitovano 29 veresnya 2010 No one really knows how many died here Serbs talk of 700 000 Most estimates put the figure nearer 100 000 Croatian holocaust still stirs controversy BBC News 29 listopada 2001 Procitovano 29 veresnya 2010 Deciphering the Balkan Enigma Using History to Inform Policy PDF Procitovano 3 chervnya 2011 Blamires Cyprian 2006 World Fascism A K ABC CLIO s 691 ISBN 978 1 57607 940 9 Totten Samuel Parsons William S 2004 Century of Genocide Critical Essays and Eyewitness Accounts Routledge s 422 ISBN 978 1 13594 558 9 Ramet Sabrina P 1992 Nationalism and Federalism in Yugoslavia 1962 1991 vid Second Indiana University Press s 8 ISBN 978 0 25334 794 7 Tomasevich Jozo 2001 War and Revolution in Yugoslavia Stanford University Press s 747 ISBN 978 0 8047 0857 9 Redzic Enver 2005 Bosnia and Herzegovina in the Second World War New York Tylor and Francis s 155 ISBN 978 0714656250 Marko Attila Hoare 2007 The History of Bosnia From the Middle Ages to the Present Day Saqi s 254 ISBN 978 0 86356 953 1 Geiger Vladimir 2012 Human losses of Croats in World War II and the immediate post war period caused by the Chetniks Yugoslav Army in the Fatherland and the Partizans People s Liberation Army and the partizan detachment of Yugoslavia Yugoslav Army and the Yugoslav Communist authoritities Numerical indicators Review of Croatian History VIII 1 86 87 Shapiro Susan Shapiro Ronald 2004 The Curtain Rises Oral Histories of the Fall of Communism in Eastern Europe McFarland ISBN 0 7864 1672 6 All Yugoslavs had educational opportunities jobs food and housing regardless of nationality Tito seen by most as a benevolent dictator brought peaceful co existence to the Balkan region a region historically synonymous with factionalism Respublika Horvatiya stan zahistu prav nacionalnih menshin i analiz vidpovidnogo zakonodavstva http prismua org Rada zovnishnoyi politiki Ukrayinska prizma 2016 Procitovano 9 grudnya 2023 Igor Vlasyuk Serbo horvatski vidnosini u 90 h rr HH HHI st Eminak naukovij shokvartalnik Oleksandr Trigub 2019 2 26 S 133 140 ISSN 2708 0226 Portnikov Vitalij 28 veresnya 2020 Russkij mir Srpski svet Ukrayinskij svit Livij bereg Procitovano 6 grudnya 2023 Yugoslavia Croatia ties The New York Times 10 September 1996 Procitovano 5 grudnya 2023 Balkan Insight7 590 likes 148 talking about this Balkan Insight Facebook Procitovano 21 sichnya 2013 Tuzbe Hrvatske i Srbije za genocid odbijene Al Jazeera Balkans Procitovano 6 grudnya 2023 Presidents apologise over Croatian war BBC News 10 veresnya 2003 Croatia Serbia Montenegro Leaders Apologize for Evils of War Sun Sentinel 11 veresnya 2003 Croatia Serbs Isprika na koju se cekalo 19 godina Tadic Izvinjavam se www vecernji hr hor Procitovano 30 travnya 2023 Ovdje sam da se poklonim zrtvama i odam pocast ubijenima Ovdje sam i da klanjajuci se zrtvama jos jednom uputim rijeci isprike i iskreno zaljenje te da stvorim mogucnost da Hrvati i Srbi okrenu novu stranicu povijesti rijeci su koje je na mjestu masovne grobnice na Ovcari uputio predsjednik Srbije Boris Tadic Slobodna Dalmacija Tadic se ispricao za Ovcaru Josipovic za Paulin Dvor FOTO slobodnadalmacija hr hr hr 4 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2023 Jutarnji list Tadic se ispricao na Ovcari Josipovic u Paulin Dvoru Zlocin zasluzuje osudu zrtve nas pijetet www jutarnji hr hr hr 4 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2023 HVALA KOMSIJE Hrvatska poslala 65 tona vode za pice serb Batrovci Telegraf 18 travnya 2014 Procitovano 19 travnya 2014 Arhiv originalu za 19 travnya 2014 Procitovano 19 travnya 2014 Jutarnji list VULIN DO DALJNJEG NIJE POZELJAN U HRVATSKOJ Bit ce vracen s granice ako pokusa uci u drzavu www jutarnji hr hr hr 21 kvitnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2022 HR Vulin nije dobrodosao zbog odlucuje Vucic ne Zagreb B92 net serb Procitovano 3 veresnya 2022 Damir Krsticevic persona non grata u Srbiji Vulin i ja smo dva razlicita svijeta www vecernji hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Vulin zestoko po Plenkovicu i Gotovini Vladu ustasa vodi glupi ustasa Ovakvu glupost i laz ne bi izgovorio ni zlocinac Gotovina Dnevnik hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Vulin ponovno hrvatsku vladu nazvao ustaskom N1 hor 19 lipnya 2022 Procitovano 3 veresnya 2022 Telegram hr Vulin Ustasa u Hrvatskoj ima vise nego dovoljno pa i na mjestima gdje se donose odluke Telegram hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Vulin Mogu li unuci ustaskih koljaca koji vladaju Hrvatskom Vucica pogledati u oci Infokiosk hor 30 lipnya 2022 Procitovano 3 veresnya 2022 Vulin Vucica ce u Zagrebu docekati ustase balkans aljazeera net bosn Procitovano 3 veresnya 2022 Oglasio se Seselj Tu zastavu cemo i dalje paliti gaziti i pljuvati N1 hor 19 kvitnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2022 Serbia RTS Radio televizija Srbije Radio Television of Rodna kuca bana Josipa Jelacica vracena Hrvatskoj nacionalnoj zajednici www rts rs Procitovano 20 lipnya 2020 Zasto je Vucic toliko opsjednut Hrvatskom www index hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Vucic Srbija prestize Hrvatsku zato nas zele unistiti www index hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Novi jak zemljotres u Hrvatskoj osetio se i u Srbiji BBC News na srpskom sr latn 28 grudnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2020 Srbija donira milion evra Hrvatskoj za sanaciju stete od zemljotresa Vlada Republike Srbije 30 grudnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2021 Serbia RTS Radio televizija Srbije Radio Television of Pedeset hiљada evra za obnovu podruchјa u Hrvatskoј pogoђenom zemљotresom www rts rs Procitovano 12 sichnya 2021 Milos Stojkovic koji je Knin nazvao srpskim teritorijem nije ni trebao biti tamo nego na Baniji Dnevnik hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Provokator s kninske tvrđave Nitko mi ne moze zabraniti da kazem da je Oluja zlocin www vecernji hr hor Procitovano 3 veresnya 2022 Serbia Objects To Croatia s Plan To Put Inventor Tesla On Future Euro Coin RadioFreeEurope RadioLiberty angl Procitovano 2 serpnya 2021 Đorđevic Nikola 31 lipnya 2021 Who owns Nikola Tesla Emerging Europe amer Procitovano 5 veresnya 2021 Croatia Serbia In Diplomatic Dispute After Vucic Barred From World War II Site Radio Free Europe 17 lipnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2022 Dimitrievska Valentina 6 October 2022 Serbia and Croatia spar over ban on oil transport through Janaf pipeline intellinews com Jutarnji list Vucic najavio najveci skup ikada odrzan u Srbiji njegovi tabloidi luduju Ustase napadaju sve sto je srpsko www jutarnji hr hr hr 11 travnya 2023 Procitovano 12 travnya 2023 Jutarnji list Zagreb pod svaku cijenu zeli promijeniti rezim kod nas Ali nisam ja meta reci cu vam sto je www jutarnji hr hr hr 29 travnya 2023 Procitovano 29 travnya 2023 Index rs 30 travnya 2023 Plenkovic odgovorio Vucicu Beograd opterecen hrvatskim medijima nemamo agendu rusenja vlasti tamo NOVA portal sr RS Procitovano 30 travnya 2023 Tezak zalogaj Hrvatska priznala Kosovo Procitovano 6 grudnya 2023 Hrvatska otvorila veleposlanstvo u Pristini Index hr hor 7 listopada 2008 Procitovano 6 grudnya 2023 D Ma 19 lyutogo 2010 Otvoreno veleposlanstvo Kosova u Zagrebu Dnevnik hr hor Procitovano 6 grudnya 2023 Plenkovic Priznanje Kosova bilo bi kobno za bilo kojeg politicara u Srbiji tportal hr Procitovano 6 grudnya 2023 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serbsko horvatski vidnosini

Дата публікації:
Топ