Волоські статути (лат. Statuta Valachorum, сербохорв. Vlaški statut(i)) — декрет правителя Габсбурзької монархії Фердинанда II, виданий 5 жовтня 1630. Визначав права «влахів» (термін, що використовувався для громади переважно православних біженців, здебільшого сербів [a], а також волохів і носіїв інших мов) на Військовому порубіжжі таким чином, що ставив їх під безпосереднє управління Відня, усуваючи юрисдикцію парламенту Хорватії. Був одним із трьох головних законів, запроваджених на початку XVII століття щодо оподаткування та спадкового права забудови, поряд із ранішим указом імператора Рудольфа II від 1608 року та указом Фердинанда від 1627 року.
Важливість статуту вбачається в тому, що він був першим публічно-правовим документом щодо прав громадян у межах Військової границі. Ця передача прав сербам зробила їх цінними союзниками габсбурзької влади проти католицької хорватської знаті. Воїнська традиція хорватських сербів, яка включає несення служби на користь монархії Габсбургів та Волоські статути, залишається до сьогодні важливою частиною самоусвідомлення цієї спільноти.
Історія
1629 року Хорватський сабор ухвалив «власький закон», покликаний заспокоїти влахів, які бунтували і відмовлялися платити данину хорватській знаті та шантажували її шляхом переходу на османську сторону. На заклик командування Військової границі та православної церкви вони відкинули цей закон і зажадали підтвердження королівських привілеїв 1627 року.
1630 року, незважаючи на рішення хорватського парламенту, Фердинанд II видав «волоські статути», згідно з якими влахи, що оселились у Крижевецькому, Копривницькому та Іваницькому капітанствах, зберігали свої привілеї, які вони мали в Османській імперії. Документ регулював відносини між влахами та їх військовим начальством, а також внутрішнє самоврядуванням влаських громад (селом керував виборний князь, кожне капітанство мало виборного великого суддю з 8 помічниками). Влахи отримали право на вільну торгівлю з зобов'язанням поважати звичаї Королівства Хорватія та королівські укази. Крім того, вони зобов'язані були брати участь у будівництві оборонних споруд, а в разі небезпеки всі військові старші за 18 років підлягали призову на військову службу. Волоські статути були офіційно скасовані 1737 року через оприлюднення нових статутів, але процес скасування самоврядування влаських громад розпочався скасуванням права обирати великого суддю у 1666 році після бунту великого судді Крижевецького капітанства С. Осмокруховича.
У парі з указом Фердинанда II про набрання чинності Волоських статутів проводилося розмежування та визначення території Вараждинського генералату. 1578 року було встановлено тільки перелік укріплень, які підпорядковувалися Вараждинському генералату, але подальших заходів вжито не було.
Волоські статути призначалися лише для влахів Вараждинського генералату, тобто тієї частини Військової границі, що між Дравою та Савою, але згодом вони поширилися і на всіх інших влахів. Мета Волоських статутів полягала в тому, щоб передати влахів під контроль монарха, залишаючи при цьому видимість автономії, хоча колишнє влаське самоврядування фактично скорочувалося. Цього разу Фердинанд також не хотів торкатися питання земельних відносин, щоб не надто ображати хорватську знать. Цю проблему буде розв'язано тільки у XVIII сторіччі, коли всі угіддя Військової границі були просто відібрані у дворянства та проголошені імператорським леном. Без правової підстави Військову границю за правління Фердинанда III було відібрано у Хорватії і передано під владу монарха.
Див. також
Виноски
- ^ Назвою «влахи» позначали тих слов'ян, які своїм (пастушим) способом життя уподібнювалися до романців (волохи); її використовували для сербів, які заселили Військову границю. Хорватська націоналістична історіографія (включаючи усташівську пропаганду) обстоювала думку, що ті поселенці були не сербами, а саме влахами і що серби в Хорватії — це не серби. Попри те, що всі південнослов'янські етнічні групи містили якийсь романський елемент, немає ніяких доказів, що всі або більшість сербів Хорватії власького походження. Ще одна назва на позначення цих сербів — расці.
Примітки
- Nicholas J. Miller (1998). Between Nation and State: Serbian Politics in Croatia Before the First World War. University of Pittsburgh Press. с. 5.
- Guðmundur Hálfdanarson (2003). Racial Discrimination and Ethnicity in European History. Università di Pisa. с. 55.
- Gorana Ognjenović (2020). Nationhood and Politicization of History in School Textbooks: Identity, the Curriculum and Educational Media. Springer Nature. с. 117.
- Kršev, 2011, с. 147.
- Lampe та Jackson, 1982, с. 62.
- Škiljan, Filip (2014). . Хорватський політологічний огляд. Загреб. 51 (2): 119. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- Karl Kaser, Slobodan seljak i vojnik. Rana krajiška društva (1545.-1754.) I., Naprijed, Zagreb, 1997., , (cjelina), str. 101.
- Neven Budak, Habsburzi i Hrvati [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.], 3, 2002. (хор.)
- B. Fowkes (6 березня 2002). . Palgrave Macmillan UK. с. 12. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 31 травня 2020.
... but in fact the name was also applied to Slavs who shared the same pastoral, nomadic life as the Romanian shepherds. The Orthodox refugees who settled on the border (krajina) between Habsburg and Ottoman territory, and who are in part the ancestors of the Krajina Serbs who lived in Croatia until driven out recently, were also described officially as Vlachs and given privileged military status under that name (the Habsburg ruler Ferdinand II issued a 'Statute of the Vlachs' for them in 1630). To apply the term Vlach to someone, therefore, was to say that they were either nomads or free peasant-soldiers. It did not imply a definitive conclusion about their ethnic group.
- Lampe та Jackson, 1982, с. 62 In 1630 the Habsburg Emperor signed the Statuta Valachorum, or Vlach Statutes (Serbs and other Balkan Orthodox peoples were often called Vlachs). They recognized formally the growing practice of awarding such refugee families a free grant of crown land to farm communally as their zad- ruga. In return all male members over sixteen were obliged to do military service. The further guarantees of religious freedom and of no feudal obligations made the Orthodox Serbs valuable allies for the monarchy in its seventeenth-century struggle ...
- Béla K. Király; Gunther Erich Rothenberg (1979). . Brooklyn College Press. с. 301. ISBN . Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
After Ferdinand II issued the Statuta Vlachorum on October 5, 1630,51 the first broad privileges for Vlachs (Serbs) in the Varazdin region, the Vienna Court tried to remove the Military Frontier from civil jurisdiction. The Statuta defined the rights and obligations of frontiersmen and provided the first formal administrative organization for the Military Frontier, which was now detached from Croatia. ... The term Vlach was often used interchangeably with Serb because the latter, too, were mostly a pastoral people.
- Trbovich, 2008, с. 190 This also explains why extremist Croat nationalism is both reflected and rooted in the attempted revision of history. The Croats have always resented the rights granted to Serbs in Croatia, and most especially Krayina's historic separate existence. Croat historians have claimed that Krayina's settlers were not Serbs but “Vlachs,”81 [footnote:] While all Orthodox settlers were indeed called Vlachs by the Habsburg authorities, and some truly were Vlachs and different from the Serbs, the majority were Serbian and even the Vlachs assimilated into Serbs by the nineteenth century. As Nicholas Miller explains, “the term Vlach became a weapon in the war to devalue Serbian claims to territory and history in Croatia.”
- Aleksa Djilas (1991). The Contested Country: Yugoslav Unity and Communist Revolution, 1919-1953. Harvard University Press. с. 210. ISBN .
While no South Slav group was without some Vlach ingredient, there is no evidence that all or most Serbs in Croatia were of Vlach origin. The thesis that Croatian Serbs were "Vlasi" occurred regularly in Ustasha propaganda — without any serious evidence to support it.
Посилання
- Zrinka Blažević (перекладач). Statuta Valachorum (хорватською) . Wikizvor. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- Vlaški statuti [ 10 березня 2021 у Wayback Machine.], Hrvatska enciklopedija
Джерела
- Lampe, John R.; Jackson, Marvin R. (1982). . Indiana University Press. ISBN . Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
- Trbovich, Ana S. (2008). . Oxford University Press, USA. ISBN . Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2020. (хор.)
- Kršev, Boris N. (2011). (PDF). Civitas (серб.). Novi Sad: Fakultet za pravne i poslovne studije (2). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voloski statuti lat Statuta Valachorum serbohorv Vlaski statut i dekret pravitelya Gabsburzkoyi monarhiyi Ferdinanda II vidanij 5 zhovtnya 1630 Viznachav prava vlahiv termin sho vikoristovuvavsya dlya gromadi perevazhno pravoslavnih bizhenciv zdebilshogo serbiv a a takozh volohiv i nosiyiv inshih mov na Vijskovomu porubizhzhi takim chinom sho staviv yih pid bezposerednye upravlinnya Vidnya usuvayuchi yurisdikciyu parlamentu Horvatiyi Buv odnim iz troh golovnih zakoniv zaprovadzhenih na pochatku XVII stolittya shodo opodatkuvannya ta spadkovogo prava zabudovi poryad iz ranishim ukazom imperatora Rudolfa II vid 1608 roku ta ukazom Ferdinanda vid 1627 roku Vazhlivist statutu vbachayetsya v tomu sho vin buv pershim publichno pravovim dokumentom shodo prav gromadyan u mezhah Vijskovoyi granici Cya peredacha prav serbam zrobila yih cinnimi soyuznikami gabsburzkoyi vladi proti katolickoyi horvatskoyi znati Voyinska tradiciya horvatskih serbiv yaka vklyuchaye nesennya sluzhbi na korist monarhiyi Gabsburgiv ta Voloski statuti zalishayetsya do sogodni vazhlivoyu chastinoyu samousvidomlennya ciyeyi spilnoti Istoriya1629 roku Horvatskij sabor uhvaliv vlaskij zakon poklikanij zaspokoyiti vlahiv yaki buntuvali i vidmovlyalisya platiti daninu horvatskij znati ta shantazhuvali yiyi shlyahom perehodu na osmansku storonu Na zaklik komanduvannya Vijskovoyi granici ta pravoslavnoyi cerkvi voni vidkinuli cej zakon i zazhadali pidtverdzhennya korolivskih privileyiv 1627 roku 1630 roku nezvazhayuchi na rishennya horvatskogo parlamentu Ferdinand II vidav voloski statuti zgidno z yakimi vlahi sho oselilis u Krizheveckomu Koprivnickomu ta Ivanickomu kapitanstvah zberigali svoyi privileyi yaki voni mali v Osmanskij imperiyi Dokument regulyuvav vidnosini mizh vlahami ta yih vijskovim nachalstvom a takozh vnutrishnye samovryaduvannyam vlaskih gromad selom keruvav vibornij knyaz kozhne kapitanstvo malo vibornogo velikogo suddyu z 8 pomichnikami Vlahi otrimali pravo na vilnu torgivlyu z zobov yazannyam povazhati zvichayi Korolivstva Horvatiya ta korolivski ukazi Krim togo voni zobov yazani buli brati uchast u budivnictvi oboronnih sporud a v razi nebezpeki vsi vijskovi starshi za 18 rokiv pidlyagali prizovu na vijskovu sluzhbu Voloski statuti buli oficijno skasovani 1737 roku cherez oprilyudnennya novih statutiv ale proces skasuvannya samovryaduvannya vlaskih gromad rozpochavsya skasuvannyam prava obirati velikogo suddyu u 1666 roci pislya buntu velikogo suddi Krizheveckogo kapitanstva S Osmokruhovicha U pari z ukazom Ferdinanda II pro nabrannya chinnosti Voloskih statutiv provodilosya rozmezhuvannya ta viznachennya teritoriyi Varazhdinskogo generalatu 1578 roku bulo vstanovleno tilki perelik ukriplen yaki pidporyadkovuvalisya Varazhdinskomu generalatu ale podalshih zahodiv vzhito ne bulo Voloski statuti priznachalisya lishe dlya vlahiv Varazhdinskogo generalatu tobto tiyeyi chastini Vijskovoyi granici sho mizh Dravoyu ta Savoyu ale zgodom voni poshirilisya i na vsih inshih vlahiv Meta Voloskih statutiv polyagala v tomu shob peredati vlahiv pid kontrol monarha zalishayuchi pri comu vidimist avtonomiyi hocha kolishnye vlaske samovryaduvannya faktichno skorochuvalosya Cogo razu Ferdinand takozh ne hotiv torkatisya pitannya zemelnih vidnosin shob ne nadto obrazhati horvatsku znat Cyu problemu bude rozv yazano tilki u XVIII storichchi koli vsi ugiddya Vijskovoyi granici buli prosto vidibrani u dvoryanstva ta progolosheni imperatorskim lenom Bez pravovoyi pidstavi Vijskovu granicyu za pravlinnya Ferdinanda III bulo vidibrano u Horvatiyi i peredano pid vladu monarha Div takozhVoloske pravoVinoski Nazvoyu vlahi poznachali tih slov yan yaki svoyim pastushim sposobom zhittya upodibnyuvalisya do romanciv volohi yiyi vikoristovuvali dlya serbiv yaki zaselili Vijskovu granicyu Horvatska nacionalistichna istoriografiya vklyuchayuchi ustashivsku propagandu obstoyuvala dumku sho ti poselenci buli ne serbami a same vlahami i sho serbi v Horvatiyi ce ne serbi Popri te sho vsi pivdennoslov yanski etnichni grupi mistili yakijs romanskij element nemaye niyakih dokaziv sho vsi abo bilshist serbiv Horvatiyi vlaskogo pohodzhennya She odna nazva na poznachennya cih serbiv rasci PrimitkiNicholas J Miller 1998 Between Nation and State Serbian Politics in Croatia Before the First World War University of Pittsburgh Press s 5 Gudmundur Halfdanarson 2003 Racial Discrimination and Ethnicity in European History Universita di Pisa s 55 Gorana Ognjenovic 2020 Nationhood and Politicization of History in School Textbooks Identity the Curriculum and Educational Media Springer Nature s 117 Krsev 2011 s 147 Lampe ta Jackson 1982 s 62 Skiljan Filip 2014 Horvatskij politologichnij oglyad Zagreb 51 2 119 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 31 travnya 2020 Karl Kaser Slobodan seljak i vojnik Rana krajiska drustva 1545 1754 I Naprijed Zagreb 1997 ISBN 953 178 064 1 ISBN 953 178 066 8 cjelina str 101 Neven Budak Habsburzi i Hrvati 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 3 2002 hor B Fowkes 6 bereznya 2002 Palgrave Macmillan UK s 12 ISBN 978 1 4039 1430 9 Arhiv originalu za 26 travnya 2022 Procitovano 31 travnya 2020 but in fact the name was also applied to Slavs who shared the same pastoral nomadic life as the Romanian shepherds The Orthodox refugees who settled on the border krajina between Habsburg and Ottoman territory and who are in part the ancestors of the Krajina Serbs who lived in Croatia until driven out recently were also described officially as Vlachs and given privileged military status under that name the Habsburg ruler Ferdinand II issued a Statute of the Vlachs for them in 1630 To apply the term Vlach to someone therefore was to say that they were either nomads or free peasant soldiers It did not imply a definitive conclusion about their ethnic group Lampe ta Jackson 1982 s 62 In 1630 the Habsburg Emperor signed the Statuta Valachorum or Vlach Statutes Serbs and other Balkan Orthodox peoples were often called Vlachs They recognized formally the growing practice of awarding such refugee families a free grant of crown land to farm communally as their zad ruga In return all male members over sixteen were obliged to do military service The further guarantees of religious freedom and of no feudal obligations made the Orthodox Serbs valuable allies for the monarchy in its seventeenth century struggle Bela K Kiraly Gunther Erich Rothenberg 1979 Brooklyn College Press s 301 ISBN 978 0 930888 04 6 Arhiv originalu za 16 veresnya 2021 Procitovano 31 travnya 2020 After Ferdinand II issued the Statuta Vlachorum on October 5 1630 51 the first broad privileges for Vlachs Serbs in the Varazdin region the Vienna Court tried to remove the Military Frontier from civil jurisdiction The Statuta defined the rights and obligations of frontiersmen and provided the first formal administrative organization for the Military Frontier which was now detached from Croatia The term Vlach was often used interchangeably with Serb because the latter too were mostly a pastoral people Trbovich 2008 s 190 This also explains why extremist Croat nationalism is both reflected and rooted in the attempted revision of history The Croats have always resented the rights granted to Serbs in Croatia and most especially Krayina s historic separate existence Croat historians have claimed that Krayina s settlers were not Serbs but Vlachs 81 footnote While all Orthodox settlers were indeed called Vlachs by the Habsburg authorities and some truly were Vlachs and different from the Serbs the majority were Serbian and even the Vlachs assimilated into Serbs by the nineteenth century As Nicholas Miller explains the term Vlach became a weapon in the war to devalue Serbian claims to territory and history in Croatia Aleksa Djilas 1991 The Contested Country Yugoslav Unity and Communist Revolution 1919 1953 Harvard University Press s 210 ISBN 978 0 674 16698 1 While no South Slav group was without some Vlach ingredient there is no evidence that all or most Serbs in Croatia were of Vlach origin The thesis that Croatian Serbs were Vlasi occurred regularly in Ustasha propaganda without any serious evidence to support it PosilannyaZrinka Blazevic perekladach Statuta Valachorum horvatskoyu Wikizvor Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 31 travnya 2020 Vlaski statuti 10 bereznya 2021 u Wayback Machine Hrvatska enciklopedijaDzherelaLampe John R Jackson Marvin R 1982 Indiana University Press ISBN 0 253 30368 0 Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 31 travnya 2020 Trbovich Ana S 2008 Oxford University Press USA ISBN 978 0 19 533343 5 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 31 travnya 2020 hor Krsev Boris N 2011 PDF Civitas serb Novi Sad Fakultet za pravne i poslovne studije 2 Arhiv originalu PDF za 27 grudnya 2020 Procitovano 31 travnya 2020 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij