Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сербський націоналізм серб Српски национализам один з видів етнічного націоналізму що передбачає націю як вищу цінність

Сербський націоналізм

Сербський націоналізм ( серб. Српски национализам ) — один з видів етнічного націоналізму, що передбачає націю як вищу цінність сербського народу і виступає за культурну єдність сербів. Зародження сербського націоналізму відбулося під час росту націоналістичних настроїв в Османській імперії і початку національно-визвольних виступів проти турецької влади; розвитку сприяли сербський учений Вук Стефанович Караджич та державний діяч (Ілля Гарашанін). Сербський націоналізм був одним із ключових факторів під час Балканських воєн, що підірвали могутність Османської імперії, однією з передумов до початку Першої світової війни, що зруйнувала Австро-Угорщину, та найважливішим факторів під час югославських воєн.

image
Пам'ятник Карагеоргію у Белграді

З 1878 року сербські націоналісти підтримували ідеологію югослов'янства: взявши на озброєння приклад П'ємонту та його роль у Рісорджименто (об'єднанні Італії), вони поставили собі за мету не тільки об'єднати сербів в єдину державу під ім'ям Сербія, але й аналогічно допомогти Сербії стати центром об'єднання всіх південнослов'янських народів до єдиної держави під назвою Югославія. Їх ідеалом була централізована держава, яка гарантувала єдність сербів і виключала можливість децентралізації. Прийнята в 1921 (Відовданська конституція) забезпечувала перетворення країни в централізовану державу, на чолі якої стояла династія Карагеоргієвіч. Затятими противниками централізованої держави були (хорватські націоналісти), які вимагали надання автономії Хорватії, що було виконано в 1939 році в ході (угоди Цветковича — Мачека); цю ж угоду засудили сербські націоналісти, вважаючи, що вона загрожує єдності «сербства», і виступаючи з гаслом «сильне сербство, сильна Югославія». Друга світова війна на Балканах обернулася масштабним кровопролиттям, пов'язаним не лише з нацистською ідеологією, а й із міжрелігійною ненавистю. Особливо сильними сербські націоналістичні настрої були у руху югославських військ на батьківщині, відомого також як «четники».

У 1960-ті роки децентралізація СФРЮ та прагнення шляхом «системи стримувань і противаг» звести до мінімуму націоналістичну загрозу обернулися серйозним потрясіннями та розколом країни. У 1980-і роки проти існуючого порядку речей виступили сербські націоналісти, які вважали, однак, неприйнятним будь-яку децентралізацію та поділ Югославії. Єдина держава припинила існування у 1991 році після розколу на окремі республіки, що обернулося великими збройними конфліктами: серби брали участь у більшості з них, наполягаючи на об'єднанні сербів у всіх югославських республіках у єдину державу; їх противниками були місцеві націоналісти та прихильники незалежності, які не бажали бути у складі єдиної держави.

Історія

Коріння сербського націоналізму сягає XIX століття, коли в 1804 році почалася Сербська революція — повстання проти турецького панування, яке стало передумовою до створення незалежної сербської держави в 1878. Сербські націоналісти вважають, що коріння боротьби сербів за власну культурну та національну самобутність сягає (Косівської битви) 1389 року і сербського національно-релігійного свята Відовдан, які є важливими символами сербського націоналізму і донині. Ряд дослідників називають сербського лінгвіста Вука Стефановича Караджича «батьком сербського націоналізму»: ним було вироблено лінгвістичне визначення сербів, до яких Караджич відносив усіх носіїв штокавського наріччя незалежно від їхньої релігійної чи географічної приналежності. При цьому Караджич визнавало право деяких народів, які говорили на штокавському наріччі, право називати себе не сербами, а якоюсь іншою нацією. Німецький історик Міхаель Вейтманн вважає, що Караджич таким чином висловив ідеологію та політичну ідею у науковій формі, віднісши всіх південних слов'ян до сербського народу. На думку чеха Яна Рихліка, Караджич став поширювати ідею «великосербства» і висунув теорію про те, що всі югославські народи так чи інакше говорять на штокавському діалекті, а тому вважаються сербами; хорватів та босняків Караджич називав «сербами католицької та ісламської віри» відповідно.

image
Картина [en] «Битва на Косовому полі» (1870)

Ще одним прихильником сербського націоналізму та ідеї Великої Сербії був (Ілля Гарашанін), вважаючи, що до складу Сербії повинні входити всі землі, на яких мешкають етнічні серби. В 1878 році після визнання Сербії незалежною державою, уряд Сербії став вважати землі Австро-Угорщини, на яких проживали серби, окупованими, що загострило відносини між Сербією і Австро-Угорщиною в самому кінці XIX століття.

Перша світова війна

У 1914 році австрійський ерцгерцог Франц Фердинанд був вбитий боснійським сербом-революціонером Гаврило Принципом, що призвело до оголошення Австрією війни Сербії і початку Першої світової війни. Незважаючи на важкі перемоги, перемога Антанти над Троїстним союзом принесла Сербії певні плоди у вигляді реалізації намірів югославських націоналістів — в 1918 було створено Королівство сербів, хорватів і словенців, також відоме як Югославія. Сербські націоналісти підтримували центристські погляди на Югославію, інші народи виступали за її перетворення на федерацію чи конфедерацію. (Хорватські) і націоналісти, що стояли по інший бік барикад, конфліктували з сербськими націоналістами, що і стало причинами нестабільного уряду в Югославії в міжвоєнні роки.

Югославія

В 1920 централізовані погляди сербських націоналістів на Югославію були закріплені в так званій (Видовданської конституції), прийнятої 28 червня 1921 в Відовдані. Протистояння між сербськими націоналістами з одного боку і хорватськими та словенськими з іншого боку призвело до того, що 19 червня 1928 року в югославському парламенті прибічник сербських націоналістів (Пуніша Рачич) вистрілив з револьвера в хорватського соціаліста Степана Радича, і той через кілька тижнів, 8 серпня помер через поранення. Це вбивство стало ударом по інституту парламентської демократії країни. Олександр I Карагеоргієвич скасував положення конституції, зосередивши всю владу в руках монарха, і перейменував країну в Королівство Югославія, вирішивши розвивати ідеологію сучасного югославського націоналізму — багатьом сербським націоналістам подібна ідея припала не до душі, оскільки югославський націоналізм за їхніми словами означав заперечення сербського. (Угода Цветковича — Мачека), що призвела до створення Хорватської бановини та розширення хорватської автономії, лише загострила відносини між сербами та хорватами. Як відповідь сербськими націоналістами було створено із гаслом «Сильне сербство, сильна Югославія».

image
Драголюб Михайлович, югославський генерал

Югославія була захоплена у квітні 1941 року країнами осі та розділена на кілька частин, які перетворилися на маріонеткові держави, лояльні нацистам та їх союзникам. Однією з відповідей на окупацію стало посилення руху четників, яке набуло форми Югославських військ на Батьківщині, ведених Драголюбом Михайловичем — четники виступили проти німецьких військ та їх союзників. Спочатку вони перебували в союзі з Народно-визвольним рухом Йосипа Броза Тіто, проте пізніше з ідейних причин їхній союз був розірваний, і вони стали ворогувати. Під час війни Боснією і Герцеговиною прокотилася хвиля насильства проти босняків, лояльних маріонетковій Незалежній державі Хорватія — її вчинили четники, які вважали таких мусульман співучасниками переслідування югославського цивільного населення.

Перемога югославських партизанів у Другій Світовій війні призвела до утворення комуністичної Югославії: нова влада спочатку вважала націоналізм у будь-якій формі загрозою існуванню держави і припиняла спроби її вираження, зробивши державною ідеологією югославізм та ідею «(братства та єдності)». Однак у 1960-х роках група югославських інтелігентів на чолі з Добрицею Чосичем своєю діяльністю забезпечила відродження сербського націоналізму. У 1966 році втратив свою посаду начальник Державної служби безпеки Олександр Ранкович, якого Тіто ще до цього недолюблював через націоналістичні схильності, що деякі розцінювали як атаку титівців на сербський націоналізм. Згодом сербські націоналісти-інтелектуали стали вважати, що створена соціалістами, комуністами та іншими ліворадикалами та лівими Югославія є певним експериментом над сербським народом і несе загрозу його самобутності.

Ідеологія сербського націоналізму зміцнилася після того, як 1980 року помер Тіто. Було знято низку офіційних та негласних заборон — так, Бранко Петранович одним із перших заявив про роль Дражі Михайловича та його сили у боротьбі Югославії проти націонал-соціалістичних загарбників і всіх хто їх підтримував, а Добриця Чосич приєднався до низки югославських письменників, які направили (Меморандум Сербської академії наук і мистецтв) у 1986. У Меморандумі звучали заклики змінити державну політику для збереження територіальної та державної цілісності Югославії, а також вимагали припинити надмірне вливання коштів в економіку Хорватії та Словенії ціною зниження рівня життя Сербії і зупинити геноцид, що почався, албанцями сербів у Косово. Меморандум був розкритикований Союзом комуністів Югославії та федеральним урядом (Івана Стамболіча). Навіть затяті прихильники сербського націоналізму відмовилися виступати на захист, оскільки були під тиском. Слободан Мілошевич, публічно не виступаючи з приводу меморандуму, спочатку також розкритикував його, заявивши співробітникам служби безпеки:

Оголошення меморандуму Сербської академії наук і мистецтв — лише похмурий націоналізм, що означає ліквідацію поточної соціалістичної системи нашої країни та поділ, після якої не виживе жоден народ. Саме політика Тіто «братства та єдності» — єдина база, яка може врятувати Югославію..

Розпад Югославії та громадянська війна

В 1987 році в Сербії посилилися націоналістичні настрої, і саме Мілошевич став головним прихильником сербських націоналістів у лавах Союзу комуністів Югославії. Він схвалив положення про посилення централізації влади з метою зниження регіональної могутності окремих республік та автономних провінцій, підтримавши цим гасло «сильна Сербія, сильна Югославія». У 1988—1989 роках, під час антибюрократичної револіції Мілошевич за допомогою цього гасла закликав сербів і чорногорців «вийти на вулиці», добившись від них повної підтримки, але лише викликав гнів інших народностей Югославії. Ними це розцінювалося як спроба сербів повернути націоналістичні ідеали, яким симпатизували сербські політики у Королівстві Югославія і навіть Олександр Ранкович. Слободан Мілошевич і його прихильники закликали до націоналістичних почуттів сербів, говорячи про важливість ролі Сербії у світовій політиці: 19 листопада 1988 року Мілошевич заявив, що на сербів чекають серйозні випробування у вигляді битв проти внутрішніх і зовнішніх ворогів.

Так, у Новому Саді в акціях на підтримку Мілошевича брали участь близько 500 косовських сербів та низка місцевих жителів, які звинувачували керівництво автономного краю у спробі відокремлення від Югославії. У серпні Сербією та Чорногорією прокотилася хвиля акцій протесту, учасники яких, вигукуючи просербські гасла, вимагали їм видати зброю; у той же час Мілошевич зробив спроби розхитати республіканське керівництво в Боснії та Чорногорії, щоб до влади прийшли його прихильники. Станом на 1989 р. під контролем прихильників Мілошевича були вся Центральна Сербія, Косово, Воєводина і навіть Чорногорія, в той час як у Боснії ще йшла боротьба; тим часом відносини між сербами, хорватами і босняками в Боснії загострилися до краю, і ЗМІ почали повідомляти про переслідування сербів у Боснії за те, що ті підтримували Мілошевича. У Македонії намагалися також переконати громадян підтримати Мілошевича, виступаючи на демонстраціях зі слоганами на його підтримку, малюючи графіті і присвячуючи Мілошевичу пісні. Сам Мілошевич на той час став готувати законопроект про повернення сербів земель, які належали народу у міжвоєнні роки: це призвело до масового переїзду сербів у Косово, де ті намагалися виселити албанців, які нібито незаконно заволоділи земельними ділянками після приходу до влади Тіто. Також він робив спробу створити сербську автономію в Хорватії, незважаючи на опір компартії в республіці та її керівництва. Нарешті, Мілошевич легалізував низку сербських націоналістичних організацій (зокрема рух четників) і фактично відновив повноцінну діяльність Сербської православної церкви в країні.

Керівництво Сербії та Мілошевич пропонували реформувати парламент і розділити його на три палати: Палату громадян, яка представляла населення Югославії, де серби мали б більшість; Палату республік та автономій, яка представляла б регіони, та Палату профспілок. Проти ідеї Палати громадян та Палати профспілок виступили Хорватія та Словенія, які вважали, що це призведе до посилення Сербії та зміцнення контролю над економікою з боку федеральної влади всупереч інтересам регіонів. Словенія провела ряд власних реформ, прагнучи перетворити Югославію на децентралізовану конфедерацію. Пізніше офіційні вимоги про перетворення Югославії на конфедерацію з багатопартійною політичною системою оголосили не лише Словенія, а й Хорватія, у відповідь на що Мілошевич заявив, що ніякої конфедерації не створюватиме, інакше кордони Сербії поставлять під питання, а він у разі децентралізації добиватиметься створення сербської федеральної держави з розширеними кордонами. В 1989 автономії Косово і Воєводини були скасовані, що зміцнило позиції сербського уряду.

В 1991 році Мілошевич засудив проголошення суверенітету Хорватії: навіть після створення Союзної Республіки Югославія остання не визнавала незалежність Хорватії дуже довго. З червня 1990 року, згідно з щоденниками Борисава Йовіча, Мілошевич робив спроби домогтися від Хорватії територіальних поступок та приєднання території до сербської держави. Уряд Сербії спільно з прихильниками Мілошевича з ЮНА (у тому числі генерального штабу) розробили план приєднання частин території Хорватії та Боснії, де проживали серби, який відповідав вимогам ідеї «Великої Сербії». Для потреб сербів у певні позиції стали підвозити зброю, боєприпаси та все спорядження через територію Хорватії та Боснії; місцеве населення записувалося в напіввоєнні та поліцейські загони, очікуючи початку великомасштабного конфлікту.

Згідно з інтерв'ю, взятим у урядових службовців, ще до виходу Республіки Македонія зі складу СФРЮ Мілошевич готував план арешту політичного керівництва СР Македонії та приведення до влади осіб, лояльних до Сербії, щоб не допустити відділення республіки. Коли Македонія вийшла в 1991 році зі складу СФРЮ, ряд членів уряду Югославії зробили скандальні заяви про македонців як «штучно створеної нації» та наміри домогтися поділу республіки між Союзною Республікою Югославією та Грецією. Аж до 1996 Мілошевич, домагаючись права сербів на самовизначення в Македонії, відмовлявся визнавати незалежність цієї республіки.

В даний час сербські націоналісти звинувачують істориків комуністичної епохи в тому, що ті зображували сербів як «гнобителів» інших народів Югославії, звинувачували четників у колабораціонізмі і фактично прирівнювали їх злочини до злочинів усташів, а масштаби геноциду сербів навіть скорочували.

Примітки

  1. Motyl, 2001, с. 470.
  2. Motyl, 2001, с. 470—472.
  3. Motyl, 2001, с. 471.
  4. Motyl, 2001, с. 105.
  5. Motyl, 2001, с. 472.
  6. Melichárek, 2015, с. 59.
  7. Ramet 2006, 322.
  8. Wachtel, 2006, с. 86.
  9. Wachtel, 2006, с. 85—87.
  10. Ramet, 2006, с. 321.
  11. Ramet, 2006, с. 337.
  12. Ramet, 2006, с. 119.
  13. Ramet, 2006, с. 350.
  14. Ramet, 2006, с. 351.
  15. Ramet, 2006, с. 354.
  16. Ramet, 2006, с. 355.
  17. Ramet, 2006, с. 361.
  18. Ramet, 2006, с. 349.
  19. Ramet, 2006, с. 338.
  20. Ramet, 2006, с. 339.
  21. Ramet, 2006, с. 359.
  22. Sriram, Martin-Ortega та Herman, 2010, с. 70.
  23. LeBor, 2004, с. 140.
  24. LeBor, 2004, с. 140—143.
  25. Ackermann, 2000, с. 72.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Serbskij nacionalizm serb Srpski nacionalizam odin z vidiv etnichnogo nacionalizmu sho peredbachaye naciyu yak vishu cinnist serbskogo narodu i vistupaye za kulturnu yednist serbiv Zarodzhennya serbskogo nacionalizmu vidbulosya pid chas rostu nacionalistichnih nastroyiv v Osmanskij imperiyi i pochatku nacionalno vizvolnih vistupiv proti tureckoyi vladi rozvitku spriyali serbskij uchenij Vuk Stefanovich Karadzhich ta derzhavnij diyach Illya Garashanin Serbskij nacionalizm buv odnim iz klyuchovih faktoriv pid chas Balkanskih voyen sho pidirvali mogutnist Osmanskoyi imperiyi odniyeyu z peredumov do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni sho zrujnuvala Avstro Ugorshinu ta najvazhlivishim faktoriv pid chas yugoslavskih voyen Pam yatnik Karageorgiyu u Belgradi Z 1878 roku serbski nacionalisti pidtrimuvali ideologiyu yugoslov yanstva vzyavshi na ozbroyennya priklad P yemontu ta jogo rol u Risordzhimento ob yednanni Italiyi voni postavili sobi za metu ne tilki ob yednati serbiv v yedinu derzhavu pid im yam Serbiya ale j analogichno dopomogti Serbiyi stati centrom ob yednannya vsih pivdennoslov yanskih narodiv do yedinoyi derzhavi pid nazvoyu Yugoslaviya Yih idealom bula centralizovana derzhava yaka garantuvala yednist serbiv i viklyuchala mozhlivist decentralizaciyi Prijnyata v 1921 Vidovdanska konstituciya zabezpechuvala peretvorennya krayini v centralizovanu derzhavu na choli yakoyi stoyala dinastiya Karageorgiyevich Zatyatimi protivnikami centralizovanoyi derzhavi buli horvatski nacionalisti yaki vimagali nadannya avtonomiyi Horvatiyi sho bulo vikonano v 1939 roci v hodi ugodi Cvetkovicha Macheka cyu zh ugodu zasudili serbski nacionalisti vvazhayuchi sho vona zagrozhuye yednosti serbstva i vistupayuchi z gaslom silne serbstvo silna Yugoslaviya Druga svitova vijna na Balkanah obernulasya masshtabnim krovoprolittyam pov yazanim ne lishe z nacistskoyu ideologiyeyu a j iz mizhreligijnoyu nenavistyu Osoblivo silnimi serbski nacionalistichni nastroyi buli u ruhu yugoslavskih vijsk na batkivshini vidomogo takozh yak chetniki U 1960 ti roki decentralizaciya SFRYu ta pragnennya shlyahom sistemi strimuvan i protivag zvesti do minimumu nacionalistichnu zagrozu obernulisya serjoznim potryasinnyami ta rozkolom krayini U 1980 i roki proti isnuyuchogo poryadku rechej vistupili serbski nacionalisti yaki vvazhali odnak neprijnyatnim bud yaku decentralizaciyu ta podil Yugoslaviyi Yedina derzhava pripinila isnuvannya u 1991 roci pislya rozkolu na okremi respubliki sho obernulosya velikimi zbrojnimi konfliktami serbi brali uchast u bilshosti z nih napolyagayuchi na ob yednanni serbiv u vsih yugoslavskih respublikah u yedinu derzhavu yih protivnikami buli miscevi nacionalisti ta prihilniki nezalezhnosti yaki ne bazhali buti u skladi yedinoyi derzhavi IstoriyaKorinnya serbskogo nacionalizmu syagaye XIX stolittya koli v 1804 roci pochalasya Serbska revolyuciya povstannya proti tureckogo panuvannya yake stalo peredumovoyu do stvorennya nezalezhnoyi serbskoyi derzhavi v 1878 Serbski nacionalisti vvazhayut sho korinnya borotbi serbiv za vlasnu kulturnu ta nacionalnu samobutnist syagaye Kosivskoyi bitvi 1389 roku i serbskogo nacionalno religijnogo svyata Vidovdan yaki ye vazhlivimi simvolami serbskogo nacionalizmu i donini Ryad doslidnikiv nazivayut serbskogo lingvista Vuka Stefanovicha Karadzhicha batkom serbskogo nacionalizmu nim bulo virobleno lingvistichne viznachennya serbiv do yakih Karadzhich vidnosiv usih nosiyiv shtokavskogo narichchya nezalezhno vid yihnoyi religijnoyi chi geografichnoyi prinalezhnosti Pri comu Karadzhich viznavalo pravo deyakih narodiv yaki govorili na shtokavskomu narichchi pravo nazivati sebe ne serbami a yakoyus inshoyu naciyeyu Nimeckij istorik Mihael Vejtmann vvazhaye sho Karadzhich takim chinom visloviv ideologiyu ta politichnu ideyu u naukovij formi vidnisshi vsih pivdennih slov yan do serbskogo narodu Na dumku cheha Yana Rihlika Karadzhich stav poshiryuvati ideyu velikoserbstva i visunuv teoriyu pro te sho vsi yugoslavski narodi tak chi inakshe govoryat na shtokavskomu dialekti a tomu vvazhayutsya serbami horvativ ta bosnyakiv Karadzhich nazivav serbami katolickoyi ta islamskoyi viri vidpovidno Kartina en Bitva na Kosovomu poli 1870 She odnim prihilnikom serbskogo nacionalizmu ta ideyi Velikoyi Serbiyi buv Illya Garashanin vvazhayuchi sho do skladu Serbiyi povinni vhoditi vsi zemli na yakih meshkayut etnichni serbi V 1878 roci pislya viznannya Serbiyi nezalezhnoyu derzhavoyu uryad Serbiyi stav vvazhati zemli Avstro Ugorshini na yakih prozhivali serbi okupovanimi sho zagostrilo vidnosini mizh Serbiyeyu i Avstro Ugorshinoyu v samomu kinci XIX stolittya Persha svitova vijna U 1914 roci avstrijskij ercgercog Franc Ferdinand buv vbitij bosnijskim serbom revolyucionerom Gavrilo Principom sho prizvelo do ogoloshennya Avstriyeyu vijni Serbiyi i pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Nezvazhayuchi na vazhki peremogi peremoga Antanti nad Troyistnim soyuzom prinesla Serbiyi pevni plodi u viglyadi realizaciyi namiriv yugoslavskih nacionalistiv v 1918 bulo stvoreno Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv takozh vidome yak Yugoslaviya Serbski nacionalisti pidtrimuvali centristski poglyadi na Yugoslaviyu inshi narodi vistupali za yiyi peretvorennya na federaciyu chi konfederaciyu Horvatski i nacionalisti sho stoyali po inshij bik barikad konfliktuvali z serbskimi nacionalistami sho i stalo prichinami nestabilnogo uryadu v Yugoslaviyi v mizhvoyenni roki Yugoslaviya V 1920 centralizovani poglyadi serbskih nacionalistiv na Yugoslaviyu buli zakripleni v tak zvanij Vidovdanskoyi konstituciyi prijnyatoyi 28 chervnya 1921 v Vidovdani Protistoyannya mizh serbskimi nacionalistami z odnogo boku i horvatskimi ta slovenskimi z inshogo boku prizvelo do togo sho 19 chervnya 1928 roku v yugoslavskomu parlamenti pribichnik serbskih nacionalistiv Punisha Rachich vistriliv z revolvera v horvatskogo socialista Stepana Radicha i toj cherez kilka tizhniv 8 serpnya pomer cherez poranennya Ce vbivstvo stalo udarom po institutu parlamentskoyi demokratiyi krayini Oleksandr I Karageorgiyevich skasuvav polozhennya konstituciyi zoseredivshi vsyu vladu v rukah monarha i perejmenuvav krayinu v Korolivstvo Yugoslaviya virishivshi rozvivati ideologiyu suchasnogo yugoslavskogo nacionalizmu bagatom serbskim nacionalistam podibna ideya pripala ne do dushi oskilki yugoslavskij nacionalizm za yihnimi slovami oznachav zaperechennya serbskogo Ugoda Cvetkovicha Macheka sho prizvela do stvorennya Horvatskoyi banovini ta rozshirennya horvatskoyi avtonomiyi lishe zagostrila vidnosini mizh serbami ta horvatami Yak vidpovid serbskimi nacionalistami bulo stvoreno iz gaslom Silne serbstvo silna Yugoslaviya Dragolyub Mihajlovich yugoslavskij general Yugoslaviya bula zahoplena u kvitni 1941 roku krayinami osi ta rozdilena na kilka chastin yaki peretvorilisya na marionetkovi derzhavi loyalni nacistam ta yih soyuznikam Odniyeyu z vidpovidej na okupaciyu stalo posilennya ruhu chetnikiv yake nabulo formi Yugoslavskih vijsk na Batkivshini vedenih Dragolyubom Mihajlovichem chetniki vistupili proti nimeckih vijsk ta yih soyuznikiv Spochatku voni perebuvali v soyuzi z Narodno vizvolnim ruhom Josipa Broza Tito prote piznishe z idejnih prichin yihnij soyuz buv rozirvanij i voni stali voroguvati Pid chas vijni Bosniyeyu i Gercegovinoyu prokotilasya hvilya nasilstva proti bosnyakiv loyalnih marionetkovij Nezalezhnij derzhavi Horvatiya yiyi vchinili chetniki yaki vvazhali takih musulman spivuchasnikami peresliduvannya yugoslavskogo civilnogo naselennya Peremoga yugoslavskih partizaniv u Drugij Svitovij vijni prizvela do utvorennya komunistichnoyi Yugoslaviyi nova vlada spochatku vvazhala nacionalizm u bud yakij formi zagrozoyu isnuvannyu derzhavi i pripinyala sprobi yiyi virazhennya zrobivshi derzhavnoyu ideologiyeyu yugoslavizm ta ideyu bratstva ta yednosti Odnak u 1960 h rokah grupa yugoslavskih inteligentiv na choli z Dobriceyu Chosichem svoyeyu diyalnistyu zabezpechila vidrodzhennya serbskogo nacionalizmu U 1966 roci vtrativ svoyu posadu nachalnik Derzhavnoyi sluzhbi bezpeki Oleksandr Rankovich yakogo Tito she do cogo nedolyublyuvav cherez nacionalistichni shilnosti sho deyaki rozcinyuvali yak ataku titivciv na serbskij nacionalizm Zgodom serbski nacionalisti intelektuali stali vvazhati sho stvorena socialistami komunistami ta inshimi livoradikalami ta livimi Yugoslaviya ye pevnim eksperimentom nad serbskim narodom i nese zagrozu jogo samobutnosti Ideologiya serbskogo nacionalizmu zmicnilasya pislya togo yak 1980 roku pomer Tito Bulo znyato nizku oficijnih ta neglasnih zaboron tak Branko Petranovich odnim iz pershih zayaviv pro rol Drazhi Mihajlovicha ta jogo sili u borotbi Yugoslaviyi proti nacional socialistichnih zagarbnikiv i vsih hto yih pidtrimuvav a Dobricya Chosich priyednavsya do nizki yugoslavskih pismennikiv yaki napravili Memorandum Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv u 1986 U Memorandumi zvuchali zakliki zminiti derzhavnu politiku dlya zberezhennya teritorialnoyi ta derzhavnoyi cilisnosti Yugoslaviyi a takozh vimagali pripiniti nadmirne vlivannya koshtiv v ekonomiku Horvatiyi ta Sloveniyi cinoyu znizhennya rivnya zhittya Serbiyi i zupiniti genocid sho pochavsya albancyami serbiv u Kosovo Memorandum buv rozkritikovanij Soyuzom komunistiv Yugoslaviyi ta federalnim uryadom Ivana Stambolicha Navit zatyati prihilniki serbskogo nacionalizmu vidmovilisya vistupati na zahist oskilki buli pid tiskom Slobodan Miloshevich publichno ne vistupayuchi z privodu memorandumu spochatku takozh rozkritikuvav jogo zayavivshi spivrobitnikam sluzhbi bezpeki Ogoloshennya memorandumu Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv lishe pohmurij nacionalizm sho oznachaye likvidaciyu potochnoyi socialistichnoyi sistemi nashoyi krayini ta podil pislya yakoyi ne vizhive zhoden narod Same politika Tito bratstva ta yednosti yedina baza yaka mozhe vryatuvati Yugoslaviyu Rozpad Yugoslaviyi ta gromadyanska vijna V 1987 roci v Serbiyi posililisya nacionalistichni nastroyi i same Miloshevich stav golovnim prihilnikom serbskih nacionalistiv u lavah Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi Vin shvaliv polozhennya pro posilennya centralizaciyi vladi z metoyu znizhennya regionalnoyi mogutnosti okremih respublik ta avtonomnih provincij pidtrimavshi cim gaslo silna Serbiya silna Yugoslaviya U 1988 1989 rokah pid chas antibyurokratichnoyi revoliciyi Miloshevich za dopomogoyu cogo gasla zaklikav serbiv i chornogorciv vijti na vulici dobivshis vid nih povnoyi pidtrimki ale lishe viklikav gniv inshih narodnostej Yugoslaviyi Nimi ce rozcinyuvalosya yak sproba serbiv povernuti nacionalistichni ideali yakim simpatizuvali serbski politiki u Korolivstvi Yugoslaviya i navit Oleksandr Rankovich Slobodan Miloshevich i jogo prihilniki zaklikali do nacionalistichnih pochuttiv serbiv govoryachi pro vazhlivist roli Serbiyi u svitovij politici 19 listopada 1988 roku Miloshevich zayaviv sho na serbiv chekayut serjozni viprobuvannya u viglyadi bitv proti vnutrishnih i zovnishnih vorogiv Tak u Novomu Sadi v akciyah na pidtrimku Miloshevicha brali uchast blizko 500 kosovskih serbiv ta nizka miscevih zhiteliv yaki zvinuvachuvali kerivnictvo avtonomnogo krayu u sprobi vidokremlennya vid Yugoslaviyi U serpni Serbiyeyu ta Chornogoriyeyu prokotilasya hvilya akcij protestu uchasniki yakih vigukuyuchi proserbski gasla vimagali yim vidati zbroyu u toj zhe chas Miloshevich zrobiv sprobi rozhitati respublikanske kerivnictvo v Bosniyi ta Chornogoriyi shob do vladi prijshli jogo prihilniki Stanom na 1989 r pid kontrolem prihilnikiv Miloshevicha buli vsya Centralna Serbiya Kosovo Voyevodina i navit Chornogoriya v toj chas yak u Bosniyi she jshla borotba tim chasom vidnosini mizh serbami horvatami i bosnyakami v Bosniyi zagostrilisya do krayu i ZMI pochali povidomlyati pro peresliduvannya serbiv u Bosniyi za te sho ti pidtrimuvali Miloshevicha U Makedoniyi namagalisya takozh perekonati gromadyan pidtrimati Miloshevicha vistupayuchi na demonstraciyah zi sloganami na jogo pidtrimku malyuyuchi grafiti i prisvyachuyuchi Miloshevichu pisni Sam Miloshevich na toj chas stav gotuvati zakonoproekt pro povernennya serbiv zemel yaki nalezhali narodu u mizhvoyenni roki ce prizvelo do masovogo pereyizdu serbiv u Kosovo de ti namagalisya viseliti albanciv yaki nibito nezakonno zavolodili zemelnimi dilyankami pislya prihodu do vladi Tito Takozh vin robiv sprobu stvoriti serbsku avtonomiyu v Horvatiyi nezvazhayuchi na opir kompartiyi v respublici ta yiyi kerivnictva Nareshti Miloshevich legalizuvav nizku serbskih nacionalistichnih organizacij zokrema ruh chetnikiv i faktichno vidnoviv povnocinnu diyalnist Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi v krayini Kerivnictvo Serbiyi ta Miloshevich proponuvali reformuvati parlament i rozdiliti jogo na tri palati Palatu gromadyan yaka predstavlyala naselennya Yugoslaviyi de serbi mali b bilshist Palatu respublik ta avtonomij yaka predstavlyala b regioni ta Palatu profspilok Proti ideyi Palati gromadyan ta Palati profspilok vistupili Horvatiya ta Sloveniya yaki vvazhali sho ce prizvede do posilennya Serbiyi ta zmicnennya kontrolyu nad ekonomikoyu z boku federalnoyi vladi vsuperech interesam regioniv Sloveniya provela ryad vlasnih reform pragnuchi peretvoriti Yugoslaviyu na decentralizovanu konfederaciyu Piznishe oficijni vimogi pro peretvorennya Yugoslaviyi na konfederaciyu z bagatopartijnoyu politichnoyu sistemoyu ogolosili ne lishe Sloveniya a j Horvatiya u vidpovid na sho Miloshevich zayaviv sho niyakoyi konfederaciyi ne stvoryuvatime inakshe kordoni Serbiyi postavlyat pid pitannya a vin u razi decentralizaciyi dobivatimetsya stvorennya serbskoyi federalnoyi derzhavi z rozshirenimi kordonami V 1989 avtonomiyi Kosovo i Voyevodini buli skasovani sho zmicnilo poziciyi serbskogo uryadu V 1991 roci Miloshevich zasudiv progoloshennya suverenitetu Horvatiyi navit pislya stvorennya Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya ostannya ne viznavala nezalezhnist Horvatiyi duzhe dovgo Z chervnya 1990 roku zgidno z shodennikami Borisava Jovicha Miloshevich robiv sprobi domogtisya vid Horvatiyi teritorialnih postupok ta priyednannya teritoriyi do serbskoyi derzhavi Uryad Serbiyi spilno z prihilnikami Miloshevicha z YuNA u tomu chisli generalnogo shtabu rozrobili plan priyednannya chastin teritoriyi Horvatiyi ta Bosniyi de prozhivali serbi yakij vidpovidav vimogam ideyi Velikoyi Serbiyi Dlya potreb serbiv u pevni poziciyi stali pidvoziti zbroyu boyepripasi ta vse sporyadzhennya cherez teritoriyu Horvatiyi ta Bosniyi misceve naselennya zapisuvalosya v napivvoyenni ta policejski zagoni ochikuyuchi pochatku velikomasshtabnogo konfliktu Zgidno z interv yu vzyatim u uryadovih sluzhbovciv she do vihodu Respubliki Makedoniya zi skladu SFRYu Miloshevich gotuvav plan areshtu politichnogo kerivnictva SR Makedoniyi ta privedennya do vladi osib loyalnih do Serbiyi shob ne dopustiti viddilennya respubliki Koli Makedoniya vijshla v 1991 roci zi skladu SFRYu ryad chleniv uryadu Yugoslaviyi zrobili skandalni zayavi pro makedonciv yak shtuchno stvorenoyi naciyi ta namiri domogtisya podilu respubliki mizh Soyuznoyu Respublikoyu Yugoslaviyeyu ta Greciyeyu Azh do 1996 Miloshevich domagayuchis prava serbiv na samoviznachennya v Makedoniyi vidmovlyavsya viznavati nezalezhnist ciyeyi respubliki V danij chas serbski nacionalisti zvinuvachuyut istorikiv komunistichnoyi epohi v tomu sho ti zobrazhuvali serbiv yak gnobiteliv inshih narodiv Yugoslaviyi zvinuvachuvali chetnikiv u kolaboracionizmi i faktichno pririvnyuvali yih zlochini do zlochiniv ustashiv a masshtabi genocidu serbiv navit skorochuvali PrimitkiMotyl 2001 s 470 Motyl 2001 s 470 472 Motyl 2001 s 471 Motyl 2001 s 105 Motyl 2001 s 472 Melicharek 2015 s 59 Ramet 2006 322 Wachtel 2006 s 86 Wachtel 2006 s 85 87 Ramet 2006 s 321 Ramet 2006 s 337 Ramet 2006 s 119 Ramet 2006 s 350 Ramet 2006 s 351 Ramet 2006 s 354 Ramet 2006 s 355 Ramet 2006 s 361 Ramet 2006 s 349 Ramet 2006 s 338 Ramet 2006 s 339 Ramet 2006 s 359 Sriram Martin Ortega ta Herman 2010 s 70 LeBor 2004 s 140 LeBor 2004 s 140 143 Ackermann 2000 s 72 LiteraturaAlice Ackermann Making Peace Prevail Preventing Violent Conflict in Macedonia 1st edition Syracuse NY Syracuse University Press 2000 ISBN 978 0 8156 0602 4 Bratislav Pantelic Designing Identities Reshaping the Balkans in the First Two Centuries The Case of Serbia Journal of Design History Oxford University Press 2007 Vol 20 iss 2 6 P 131 144 DOI 10 1093 jdh epm007 z dzherela 2 chervnya 2011 Bratislav Pantelic Memories of a time forgotten the myth of the perennial nation Nations and Nationalism 2011 T 17 vip 2 16 chervnya S 443 464 DOI 10 1111 j 1469 8129 2010 00469 x Alexander J Motyl Encyclopedia of Nationalism Volume II Academic Press 2001 ISBN 0 12 227230 7 Sabrina Ramet The Three Yugoslavias State Building and Legitimation 1918 2005 Indiana University Press 2006 ISBN 0 253 34656 8 Andrew Wachtel Remaining Relevant after Communism The Role of the Writer in Eastern Europe University of Chicago Press 2006 ISBN 0 226 86766 8 Birgit Bock Luna The Past in Exile Serbian Long distance Nationalism and Identity in the Wake of the Third Balkan War LIT Verlag Munster 2007 ISBN 978 3 8258 9752 9 Christopher Clark The Sleepwalkers How Europe Went to War in 1914 2012 Taras Kuzio Theoretical and Comparative Perspectives on Nationalism New Directions in Cross Cultural and Post Communist Studies ibidem Verlag 2007 S 178 ISBN 978 3 8382 5815 7 Louis Levine Pan Slavism and European Politics Political Science Quarterly 1914 S 664 686 David MacDonald Globalizing the Holocaust A Jewish useable past in Serbian Nationalism PORTAL Journal of Multidisciplinary International Studies 2005 Vol 2 iss 2 7 Milovan Mracevich Serbia s Reluctant Path to Catharsis 2001 8 Maros Melicharek The role of Vuk S Karadzic in the history of Serbian nationalism Serbian Studies Research 2015 T 6 vip 1 16 chervnya S 55 74 Peter Ford Serbian nationalism stirs again 2006 3 Charles Jelavich Tsarist Russia and Balkan nationalism Russian influence in the internal affairs of Bulgaria and Serbia 1879 1886 1958 Charles Jelavich South Slav nationalisms textbooks and Yugoslav Union before 1914 Ohio State Univ Press 1990 Charles Jelavich Serbian nationalism and the question of union with Croatia in the nineteenth century 1962 George W White Serbia and Serbs Nationalism and Territory Constructing Group Identity in Southeastern Europe Rowman amp Littlefield 2000 ISBN 978 0 8476 9809 7 Eric D Gordy Culture of Power in Serbia Nationalism and the Destruction of Alternatives Penn State Press 2010 ISBN 978 0 271 04368 5 Robert Scaife Serbian Culture of Victimization and Nationalism in a Post Cold War Europe New Orleans 2009 Chislo 26 5 Jens Martin Eriksen Frederik Stjernfelt The Memorandum Roots of Serbian nationalism Eurozine 2005 7 Cristina Posa Engineering Hatred The Roots of Contemporary Serbian Nationalism Balkanistica 1998 Vip 11 16 chervnya S 69 77
Топ