Відовданська конституція — перша конституція Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (Югославії). Була ухвалена Конституційними зборами 28 червня 1921 попри бойкот голосування опозицією. Конституція була названа на честь сербського релігійного свята Відовдан (буквально перекладається із сербської як «день Святовита»), що відзначається в цей день. Для прийняття конституції достатньо було простої більшості голосів. Усього проголосувало 419 учасників асамблеї — 223 віддали свої голоси «за», 35 — «проти», 161 — утримались.
Відовданська конституція діяла до впровадження королем Олександром I Карагеоргієвичем Диктатури 6 січня у 1929.
Ухвалення
Процес прийняття Відовданської конституції виявив велику кількість політичних конфліктів у новій державі. Хоча плани щодо розробки й ухвалення конституції південнослов'янські країни мали й раніше (Корфська декларація), Відовданську конституцію врешті-решт ухвалили відносною більшістю голосів; голосування базувалося на національній основі.
«За»
За конституцію віддали свої голоси наступні політичні формування:
- Югославська демократична партія
- Народна радикальна партія
- Югославська мусульманська організація
- Аграрна партія
- Джемієт
«Проти»
Проти конституції проголосували:
- Югославська соціал-демократична партія
- Республіканська партія
- колишній міністр закордонних справ Югославії Анте Трумбич
«Утрималися»
- Союз комуністів Югославії (залишив асамблею у червні)
- Хорватська селянська партія (бойкотувала асамблею після виборів 1920)
- Словенська народна партія (залишила асамблею у червні)
- Хорватська народна партія (залишила асамблею у червні)
- Хорватський союз (залишив асамблею у травні).
Положення
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців визначалося як конституційна парламентська спадкова монархія, офіційною мовою його є «сербсько-хорватсько-словенська». За адміністративним устроєм держава визначалася як унітарна. Проголошений конституцією принцип розподілу державної влади згодом був викривлений новими постановами, однак загалом парламентаризм у державі існував.
Законодавчу владу в державі здійснювали король та Національне зібрання. Король мав широкий діапазон повноважень — законодавчу ініціативу, санкції правової норми, розповсюдження законів; також він міг бути ініціатором чи давати згоду на зміну конституції. Також король мав право оголосити війну та укласти мир. Король мав широкі повноваження стосовно призначення суддів та припинення роботи парламенту. До того ж він мав основні повноваження голови держави.
Національне зібрання являло собою однопалатний законодавчий орган. Згідно з конституцією, громадяни мали політичні права — такі як право голосу, право на зібрання та право на укладення таємних угод. Право голосу мало вікові обмеження, жінки були позбавлені цього права. Щодо жінок, то конституція передбачала прийняття відповідних законів, які мали б вирішити проблему їхнього волевиявлення, однак це так і не було здійснено протягом усього існування королівства. Члени зібрання мали право законодавчої ініціативи, проведення «урядової години» та [en]. На парламентських зібраннях скасовувалася дія конституції та шляхом голосування ухвалювалася нова.
Рада міністрів була підзвітною як королю, так і Національному зібранню. Юридичну та кримінальну відповідальність на міністрів накладав Державний суд. Рада міністрів мала право видавати закони, правила імплементації законів, які мали юридичну силу в особливих випадках.
Суди були незалежними та поділялися на суди першої інстанції, апеляційні та касаційні; розташовані були в Загребі. Передбачалися також адміністративні суди.
У конституції була прописана значна кількість соціально-економічних прав, а також діяльність Економічної ради.
В адміністративно-територіальному значенні держава поділялася на райони та муніципалітети.
Відовданська конституція гарантувала також рівні права євреїв спеціальним законом, який надавав їм статус релігійної спільноти.
Альтернативні версії
Хорватська селянська партія
Хорватська селянська партія 1 квітня 1923 у Загребі ухвалила Конституцію нейтральної селянської республіки Хорватія.
Хорватський союз
Хорватський союз запропонував організувати королівство як конфедерацію, яка б складалася з шести частин: Сербії, Хорватії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Воєводини та Словенії.
Наслідки
30 червня редакція журнала Народної радикальної партії Samouprava заявила: «Відовдан відновив імперію для нас». 21 липня міністр внутрішніх справ та член Народної радикальної партії Мілорад Драшкович загинув у Делниці внаслідок замаху з боку комуністів.
Хорватська селянська партія не визнала легітимності конституції. Після виборів 1925 Нікола Пашич запропонував партії увійти до урядової коаліції. Хорватська селянська партія в результаті таки визнала Відовданську конституцію. Визнав її також і ув'язнений голова партії Степан Радич.
Примітки
- Robert J. Donia, John Van Antwerp Fine; Bosnia and Hercegovina: A Tradition Betrayed. Columbia University Press, 1995. (с. 126)
- Sekelj, Laslo (1981). ANTISEMITIZAM U JUGOSLAVIJI (1918—1945). Rev. za soc. XI.
- Pod teretom nerešenog nacionalnog pitanja [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.],
- , Yugoslavia: When Ideals Collide.(New York Palgrave Macmillan; 2004). (с. 54)
- Banac, 1988, с. 404.
- Ramet, 1988, с. 58.
- R. J. Crampton, Eastern Europe in the twentieth century. Routledge, 1994. (с. 137)
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidovdanska konstituciya persha konstituciya Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv Yugoslaviyi Bula uhvalena Konstitucijnimi zborami 28 chervnya 1921 popri bojkot golosuvannya opoziciyeyu Konstituciya bula nazvana na chest serbskogo religijnogo svyata Vidovdan bukvalno perekladayetsya iz serbskoyi yak den Svyatovita sho vidznachayetsya v cej den Dlya prijnyattya konstituciyi dostatno bulo prostoyi bilshosti golosiv Usogo progolosuvalo 419 uchasnikiv asambleyi 223 viddali svoyi golosi za 35 proti 161 utrimalis Vidovdanska konstituciya Vidovdanska konstituciya diyala do vprovadzhennya korolem Oleksandrom I Karageorgiyevichem Diktaturi 6 sichnya u 1929 UhvalennyaProces prijnyattya Vidovdanskoyi konstituciyi viyaviv veliku kilkist politichnih konfliktiv u novij derzhavi Hocha plani shodo rozrobki j uhvalennya konstituciyi pivdennoslov yanski krayini mali j ranishe Korfska deklaraciya Vidovdansku konstituciyu vreshti resht uhvalili vidnosnoyu bilshistyu golosiv golosuvannya bazuvalosya na nacionalnij osnovi Za Za konstituciyu viddali svoyi golosi nastupni politichni formuvannya Yugoslavska demokratichna partiya Narodna radikalna partiya Yugoslavska musulmanska organizaciya Agrarna partiya Dzhemiyet Proti Proti konstituciyi progolosuvali Yugoslavska social demokratichna partiya Respublikanska partiya kolishnij ministr zakordonnih sprav Yugoslaviyi Ante Trumbich Utrimalisya Soyuz komunistiv Yugoslaviyi zalishiv asambleyu u chervni Horvatska selyanska partiya bojkotuvala asambleyu pislya viboriv 1920 Slovenska narodna partiya zalishila asambleyu u chervni Horvatska narodna partiya zalishila asambleyu u chervni Horvatskij soyuz zalishiv asambleyu u travni PolozhennyaKorolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv viznachalosya yak konstitucijna parlamentska spadkova monarhiya oficijnoyu movoyu jogo ye serbsko horvatsko slovenska Za administrativnim ustroyem derzhava viznachalasya yak unitarna Progoloshenij konstituciyeyu princip rozpodilu derzhavnoyi vladi zgodom buv vikrivlenij novimi postanovami odnak zagalom parlamentarizm u derzhavi isnuvav Zakonodavchu vladu v derzhavi zdijsnyuvali korol ta Nacionalne zibrannya Korol mav shirokij diapazon povnovazhen zakonodavchu iniciativu sankciyi pravovoyi normi rozpovsyudzhennya zakoniv takozh vin mig buti iniciatorom chi davati zgodu na zminu konstituciyi Takozh korol mav pravo ogolositi vijnu ta uklasti mir Korol mav shiroki povnovazhennya stosovno priznachennya suddiv ta pripinennya roboti parlamentu Do togo zh vin mav osnovni povnovazhennya golovi derzhavi Nacionalne zibrannya yavlyalo soboyu odnopalatnij zakonodavchij organ Zgidno z konstituciyeyu gromadyani mali politichni prava taki yak pravo golosu pravo na zibrannya ta pravo na ukladennya tayemnih ugod Pravo golosu malo vikovi obmezhennya zhinki buli pozbavleni cogo prava Shodo zhinok to konstituciya peredbachala prijnyattya vidpovidnih zakoniv yaki mali b virishiti problemu yihnogo voleviyavlennya odnak ce tak i ne bulo zdijsneno protyagom usogo isnuvannya korolivstva Chleni zibrannya mali pravo zakonodavchoyi iniciativi provedennya uryadovoyi godini ta en Na parlamentskih zibrannyah skasovuvalasya diya konstituciyi ta shlyahom golosuvannya uhvalyuvalasya nova Rada ministriv bula pidzvitnoyu yak korolyu tak i Nacionalnomu zibrannyu Yuridichnu ta kriminalnu vidpovidalnist na ministriv nakladav Derzhavnij sud Rada ministriv mala pravo vidavati zakoni pravila implementaciyi zakoniv yaki mali yuridichnu silu v osoblivih vipadkah Sudi buli nezalezhnimi ta podilyalisya na sudi pershoyi instanciyi apelyacijni ta kasacijni roztashovani buli v Zagrebi Peredbachalisya takozh administrativni sudi U konstituciyi bula propisana znachna kilkist socialno ekonomichnih prav a takozh diyalnist Ekonomichnoyi radi V administrativno teritorialnomu znachenni derzhava podilyalasya na rajoni ta municipaliteti Vidovdanska konstituciya garantuvala takozh rivni prava yevreyiv specialnim zakonom yakij nadavav yim status religijnoyi spilnoti Alternativni versiyiHorvatska selyanska partiya Horvatska selyanska partiya 1 kvitnya 1923 u Zagrebi uhvalila Konstituciyu nejtralnoyi selyanskoyi respubliki Horvatiya Horvatskij soyuz Horvatskij soyuz zaproponuvav organizuvati korolivstvo yak konfederaciyu yaka b skladalasya z shesti chastin Serbiyi Horvatiyi Chornogoriyi Bosniyi ta Gercegovini Voyevodini ta Sloveniyi Naslidki30 chervnya redakciya zhurnala Narodnoyi radikalnoyi partiyi Samouprava zayavila Vidovdan vidnoviv imperiyu dlya nas 21 lipnya ministr vnutrishnih sprav ta chlen Narodnoyi radikalnoyi partiyi Milorad Drashkovich zaginuv u Delnici vnaslidok zamahu z boku komunistiv Horvatska selyanska partiya ne viznala legitimnosti konstituciyi Pislya viboriv 1925 Nikola Pashich zaproponuvav partiyi uvijti do uryadovoyi koaliciyi Horvatska selyanska partiya v rezultati taki viznala Vidovdansku konstituciyu Viznav yiyi takozh i uv yaznenij golova partiyi Stepan Radich PrimitkiRobert J Donia John Van Antwerp Fine Bosnia and Hercegovina A Tradition Betrayed Columbia University Press 1995 s 126 Sekelj Laslo 1981 ANTISEMITIZAM U JUGOSLAVIJI 1918 1945 Rev za soc XI Pod teretom neresenog nacionalnog pitanja 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Yugoslavia When Ideals Collide New York Palgrave Macmillan 2004 s 54 Banac 1988 s 404 Ramet 1988 s 58 R J Crampton Eastern Europe in the twentieth century Routledge 1994 s 137 DzherelaBanac Ivo 1988 The National Question in Yugoslavia Origins History Politics Cornell University Press ISBN 0 80149 493 1 Ramet Sabrina 2006 The Three Yugoslavias State Building And Legitimation 1918 2005 Indiana University Press ISBN 0 25334 656 8