Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Диктатура 6 січня (хорв. Šestosiječanjska diktatura, серб. Шестојануарска диктатура/ Šestojanuarska diktatura , словен. Šestojanuarska diktatura) — встановлення 6 січня 1929 року в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців політичного режиму абсолютної влади короля Олександра I Карагеоргієвича.
Диктатура була встановлена шляхом розпуску парламенту країни — . Були заборонені політичні партії, профспілки, релігійні організації, заборонено проведення політичних зборів, введена цензура. Проголошувалась ідеологія інтегрального югослов'янства.
Офіційно диктатура припинила дію після прийняття 3 вересня 1931 року , але де-факто продовжувала діяти до вбивства 9 жовтня 1934 року короля Олександра I та проведення парламентських виборів у 1935 році.
Передумови
Олександр I прагнув створити єдину югославську націю, знищивши національну відмінність, але це викликало протидію з різних національних таборів. Сербська вважала, що серби повинні відігравати головну роль у житті країни. Хорватська селянська партія, критикуючи сербський гегемонізм, розпалювала сепаратистські настрої серед хорватів. Відсутність єдності гальмувала розвиток держави в усіх напрямках.
11 вересня 1927 року пройшли парламентські вибори в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців. Більшість у парламенті залишила за собою сербська . Друге місце за кількістю отриманих депутатських мандатів зайняла Хорватська селянська партія, яка разом із Самостійною демократичною партією сформувала опозиційну коаліцію.
Сербські депутати вважали, що влада в Югославії повинна бути якомога більш централізованою замість запровадження окремих регіональних урядів, і що треба втілювати великосербську національну концепцію концентрованої влади в руках Белграда. Стратегія опозиції полягала в бойкотуванні парламентських сесій, не дозволяючи сербським політикам продовжувати зміцнювати владу, що також створювало політичну нестабільність і ворожнечу.
Вбивство Степана Радича
19 червня 1928 на засіданні Народної скупщини лідер Хорватської селянської партії депутат Степан Радич виступив із нападками на депутатів правлячої більшості за те, що ті були відсутні під час дебатів і поверталися лише на голосування. Сербський депутат від Чорногорії, член ультранаціоналіст Пуніша Рачич та інший радикал Тома Попович гнівно відреагували на це, накинувшись на Радича з кулаками, а коли їх відтіснили, Пуніша Рачич продовжував погрожувати Радичу.
Наступного дня, 20 червня, на парламентській сесії хорват Любомир Маштович виголосив промову з протестом проти погроз смертю, які напередодні вигукували Тома Попович і Пуніша Рачич на адресу Степана Радича, і зауважив, що голова скупщини ніяк не відреагував на ці загрози. Наступним виступив Тома Попович і, не відмовляючись від своїх учорашніх слів, знову почав погрожувати Степану Радичу. Промова Томи Поповича викликала обурення опозиції, і спікер парламенту Нінко Перич оголосив перерву в засіданні.
Коли засідання розпочалося знову, спікер Нінко Перич надав слово Паніші Рачичу. У своєму виступі Рачич заявив, що сербські інтереси ще ніколи не були в більшій небезпеці, ніж зараз, і що він не буде утримуватися від використання зброї для захисту інтересів Сербії. На промову Рачича опозиція бурхливо реагувала, проте Степан Радич зберігав мовчання протягом усього засідання. Паніша Рачич, ігноруючи вигуки опозиціонерів, закінчив свій виступ закликом консолідувати державу. Коли Рачич вже повернувся на своє місце, хорватський депутат Іван Пернар крикнув: «Ви пограбували беїв!» (серб. „Опљачкали сте бегове!“), звинувачуючи Рачича у грабежі мусульманських будинків у Македонії. Рачич схопився з місця і, звертаючись до голови скупщини, промовив:
 | «Будь ласка, пане голово, покарайте його. Якщо його ви не покараєте, я покараю його. Я особисто розправлюся з ним. Той, хто буде намагатися постати між Пернаром і мною — загине!» Оригінальний текст (серб.) «Молим вас, господине предсједниче, да га казните. Ако га ви не казните, ја ћу да га казним. Ја ћу лично да се обрачунам са њим. Ко год буде покушао да се стави између Пернара и мене — погинуће!» |  |
Перич оголосив засідання закритим і швидко пішов із зали. В цей час Рачич піднявся на трибуну та дістав револьвер із кишені. Міністр юстиції Мілорад Вуїчич та колишній міністр релігії Драгомир Обрадович, що сиділи за трибуною, намагалися утримати Рачича, але той відштовхнув їх, погрожуючи вбити. Рачич звернувся до Івана Пернара з вимогою встати і вибачитись. У залі запанувала тиша, Пернар сидів на місці і мовчав. Після швидкоплинної паузи Пернар зробив рух у бік, і Рачич двічі вистрілив у Пернара. У залі почалася паніка. Потім Рачич прицілився в лідера Демократичної партії Светозара Прибичевича, але той пригнувся, і Рачич поцілив у хорватського депутата Джуро Басаричека, який біг до трибуни з наміром приборкати Рачича. Далі Рачич зробив кілька пострілів у бік Степана Радича. Першою кулею був поранений у руку Іван Граджа, який затулив Радича, але друга куля потрапила Радичу в живіт. Обидва поранених впали. Павел Радич, племінник Степана Радича, кинувся на допомогу своєму дядькові, але Рачич вистрілив у нього впритул. Зрештою Рачич спокійно залишив будівлю скупщини.
Джуро Басаричек і Павел Радич загинули відразу на місці. Пернар і Граджа були поранені, проте залишилися живими. Степан Радич із важким пораненням був відразу доставлений у лікарню, де його згодом відвідав король Олександр I. Під час відвідин Радич сказав Олександру, що в країні є тільки король і народ. Олександр пізніше інтерпретував це як заклик до встановлення королівської диктатури.
Після вбивства депутатів керівництво Хорватської селянської партії вирішило організувати мирні демонстрації в Загребі. В них взяло участь близько 30 тисяч жителів міста і навколишніх сіл. Мирні маніфестації перетворилися на бойові сутички з поліцією, які тривали 21 та 22 червня.
Лікування Степана Радича тривало кілька тижнів. Але важке поранення ускладнювалось поганим здоров'ям потерпілого. 8 серпня 1928 року Степан Радич помер у лікарні в Загребі від серцевого нападу. 12 серпня відбувся похорон Радича. 13 серпня головою Хорватської селянської партії був обраний Владко Мачек.
Після кривавої події у парламенті Паніша Рачич був оголошений поліцією у розшук, але через деякий час Рачич сам здався жандармерії і сказав, що він не мав жодного наміру тікати чи ховатися. За скоєні вбивства Пуніша Рачич був засуджений до ув'язнення.
Вбивство лідера Хорватської селянської партії Степана Радича ще більше розкололо сербів і хорватів, відносини між якими і так були прохолодними.
Політична криза
Щоб знизити напругу у міжетнічних відносинах у країні король Олександр 28 липня 1928 року доручив лідеру Словенської народної партії сформувати новий кабінет міністрів. Уряд був складений із представників партій, які вже входили в попередній кабінет, проте особливістю нового уряду було те, що Корошец став першим несербським прем'єр-міністром королівства.
1 серпня 1928 року Народна скупщина була знову скликана, але представники Селянсько-демократичної коаліції бойкотували її роботу. Лідери парламентської опозиції опублікували в Загребі декларацію, в якій ішла мова про те, що Селянсько-демократична коаліція відмовляється брати участь у Народній скупщині, де «пролита кров наших друзів, товаришів, наших мучеників у боротьбі за рівність, рівноправність і людяність, поки не отримає задоволення і не будуть надані гарантії нашої рівності та рівноправності».
1 грудня 1928 р. виповнювалось 10 років з моменту створення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців. Опозиційні партії бойкотували урочистості та організували демонстрації проти белградського уряду. Під час урочистого молебню в Загребському соборі група студентів вивісила траурні хорватські прапори. Виникла сутичка з поліцією, внаслідок якої троє студентів були вбиті. У Загребському університеті розпочався студентський страйк.
30 грудня 1928 року уряд Корошеца подав у відставку. З приводу формування нового кабінету король провів кілька консультацій з лідерами парламентських партій, але остаточного рішення не прийняв. Складна політична ситуація — заблокований парламент та урядова криза — стала причиною подальших рішучих дій короля Олександра.
Диктатура
Проголошення
6 січня 1929 року був опублікований королівський маніфест, в якому проголошувалось встановлення в країні нового політичного режиму. Вся повнота влади переходила до короля, і в маніфесті Олександр виправдовував це рішення. «Усі корисні установи в державі, — говорилося в маніфесті, — їх прогрес, а також розвиток всього нашого державного життя поставлені під загрозу». «Святим обов'язком» монарха маніфест оголошував «захист державної та народної єдності» шляхом встановлення абсолютистського режиму. Тільки монарх був здатний вивести країну з глухого кута, в який її завів конституційно-парламентський лад — така була головна теза королівського маніфесту. Олександр проголосив, що між королем та народом «не може і не повинно бути більше посередників» (серб. „не може и не сме бити више посредника“).
Одночасно з маніфестом був виданий «Закон про королівську владу і верховне державне управління», яким Королівство Сербів, Хорватів та Словенців оголошувалося спадковою монархією. Король скасував Відовданську Конституцію та розпустив Народну Скупщину. Згідно закону король брав на себе законодавчу та виконавчу владу, ставав верховним головнокомандувачем збройних сил, представляв країну в стосунках з іншими державами. Король отримав право призначати і зміщувати міністрів і членів державного суду, які повинні були звітувати перед королем і приносити йому присягу. Монарху надавалося виключне право видання законів. Його особистість оголошувалася недоторканною, король ні перед ким не ніс відповідальності за свої дії.
Олександр I вніс зміни в «Закон про захист держави», прийнятий ще 1 серпня 1921 року. Політичній поліції королівства надавались виняткові повноваження у переслідуванні противників диктатури. Репресії проти політичних опонентів режиму були посилені. Запроваджувалася смертна кара, терміни каторжних робіт збільшувалися до 20 років. Передбачалось суворе покарання за розповсюдження друкованих видань, публікацію книг, газет, плакатів, які містять «підбурювання до насильства проти державної влади» і загрожують «громадському спокою», які проповідують необхідність зміни політичного та соціального ладу в Югославії. Державним злочином оголошувалася будь-яка допомога організації, що ставила своєю метою «підготовку революції або насильницької зміни політичної системи». Заборонялися і розпускалися політичні партії та організації, що мали на меті зміну існуючого режиму або «носять релігійний і національний характер». Належність до подібних партій або організацій каралася тюремним ув'язненням. Основною ціллю переслідування стала нелегальна Комуністична партія Югославії. Дія нового закону поширювалася на більшість політичних партій, у тому числі Хорватську селянську партію, Югослов'янську мусульманську організацію, Словенську народну партію. Заборонялось використання національної символіки етнічних груп Югославії.
7 січня 1929 р. король Олександр головою нового уряду призначив генерала Петара Живковича.
11 січня 1929 р. при Апеляційному суді в Белграді був створений Державний суд для захисту держави.
Більшість югославських політиків зустріла маніфест короля і перші дії уряду Живковича як логічний наслідок політичної ситуації, що склалася в країні. Сербська опозиція поставилась до введення диктатури, як до закономірності. Згідно з законом про заборону та розпуск партій і об'єднань сербські опозиційні політики в основному без активного опору пішли з політичної арени.
11 січня 1929 року був опублікований «Закон про зміну закону про громади та обласне самоврядування», який ліквідував виборність органів самоврядування по всій країні. Місцеві органи влади повинні були призначатися королівськими чиновниками, так званими великими жупанами. На керівні цивільні посади були призначені військові, зокрема, в Хорватії та Старій Сербії.
Олександр I проголосив поширення ідеології «інтегрального югослав'янства» (серб. „интегралног југословенства“). Були дозволені нові та існуючі організації, які сприяли югослав'янству: , , , та інші.
3 жовтня 1929 р. був прийнятий «Закон про назву та поділ Королівства на адміністративні райони» (серб. Закон о називу и подели Краљевине на управна подручја). Першим параграфом цього закону замість Королівства Сербів, Хорватів і Словенців було проголошено Королівство Югославія. Нова назва мала символізувати «національну єдність» населення країни. У другому параграфі закону впроваджувався адміністративний поділ держави на 9 бановин (серб. бановина) і один столичний округ. Адміністративна реформа знищила колишній поділ країни на 33 області. Новий поділ території вже не враховував меж розселення основних етнічних груп населення та ліквідовував старі кордони історичних регіонів Югославії. У нових адміністративних одиницях, що примикали до Дунаю, Дрини, Морави та Врбасу, і в Зетськой бановині штучно створювалась сербська більшість населення.
Влада і політичні опоненти
Під час диктатури в країні були обмежені політичні свободи. Поліція розпочала боротьбу з забороненими радикальними групами хорватських та македонських націоналістів, албанських та чорногорських сепаратистів і, на сам перед, комуністів, які готувались до збройного повстання в Югославії. В період з 1929 по 1932 роки близько 400 членів югославської компартії і комсомолу були вбиті.
20 квітня 1929 року лідерами двох націоналістичних угруповань Усташа-Хорватський революційний рух та ВМОРО була проголошена , яка закликала до встановлення незалежності Хорватії та Македонії.
25 квітня 1929 року на югославсько-австрійському кордоні після чотирьох днів допитів та тортур югославською поліцією були вбиті лідер Комуністичної партії Югославії та секретар югославської секції Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОПР) .
22 грудня 1929 року лідер Хорватської селянської партії Владко Мачек був заарештований і провів тривалий час у в'язниці, проте був звільнений 14 червня 1930 р. без пред'явлення звинувачень.
6 вересня 1932 року усташі невдало намагалися підняти повстання у Велебіті, проте це мало потужний пропагандистський ефект.
Кінець диктатури
В економічному відношенні дії королівського уряду були невдалими. У тому ж році, коли диктатура була проголошена, в світі вибухнула Велика економічна криза, яка вдарила також і по Югославії. Уряд сприяв тільки розвитку великого капіталу. Диктатура мала дуже вузьку соціальну та політичну базу. Ідеологія знищення національних відмінностей викликало у населення лише протилежний ефект.
Зростаюча протидія королівській внутрішній політиці з боку різних національно-політичних угрупувань змусила Олександра ввести 3 вересня 1931 р. нову , яка проголошувала парламентський режиму правління і формально припиняла дію диктатури «6 січня», але зберігала за королем усю повноту влади. Усі видані до цього часу надзвичайні королівські декрети залишалися дійсними. За конституцією парламент складався з двох палат. Вибори до Народної Скупщини й сенату проводилися відкритим голосуванням. Половина членів сенату призначалася королем. За новим виборчим законом у виборах 8 листопада 1931 р. взяв участь лише один список на чолі з Петаром Живковичем.
Фактично диктатура припинала існування з загибеллю короля Олександра I. 9 жовтня 1934 року Олександр I і французький міністр закордонних справ Луї Барту були застрелені в Марселі Владо Черноземськім, бойовиком македонської терористичної організації ВМОРО, пов'язаної з хорватськими усташами.
5 травня 1935 року були проведені перші після 1927 року парламентські вибори.
Примітки
- Dieter Nohlen, Dolf Sternberger, Bernhard Vogel, Klaus Landfried (1969) Die Wahl der Parlamente und andere Staatsorgane, Walter de Gruyter, p. 784 (англійська вікіпедія)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2015.(серб.) Зборник Матице српске за друштвене науке (Нови Сад: Матица српска) 141: 503–521. ISSN 0352-5732
Література
- История Югославии. Т. 1-2. М.: Издательство АН СССР, 1963. — 736 с.; 430 с.
- Петрановић, Бранко. Историја Југославије, књига I — Краљевина Југославија. Београд: Полит, 1988.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diktatura 6 sichnya horv Sestosijecanjska diktatura serb Shestoјanuarska diktatura Sestojanuarska diktatura sloven Sestojanuarska diktatura vstanovlennya 6 sichnya 1929 roku v Korolivstvi Serbiv Horvativ i Slovenciv politichnogo rezhimu absolyutnoyi vladi korolya Oleksandra I Karageorgiyevicha Korol Oleksandr I Karageorgiyevich Diktatura bula vstanovlena shlyahom rozpusku parlamentu krayini Buli zaboroneni politichni partiyi profspilki religijni organizaciyi zaboroneno provedennya politichnih zboriv vvedena cenzura Progoloshuvalas ideologiya integralnogo yugoslov yanstva Oficijno diktatura pripinila diyu pislya prijnyattya 3 veresnya 1931 roku ale de fakto prodovzhuvala diyati do vbivstva 9 zhovtnya 1934 roku korolya Oleksandra I ta provedennya parlamentskih viboriv u 1935 roci PeredumoviOleksandr I pragnuv stvoriti yedinu yugoslavsku naciyu znishivshi nacionalnu vidminnist ale ce viklikalo protidiyu z riznih nacionalnih taboriv Serbska vvazhala sho serbi povinni vidigravati golovnu rol u zhitti krayini Horvatska selyanska partiya kritikuyuchi serbskij gegemonizm rozpalyuvala separatistski nastroyi sered horvativ Vidsutnist yednosti galmuvala rozvitok derzhavi v usih napryamkah 11 veresnya 1927 roku projshli parlamentski vibori v Korolivstvi Serbiv Horvativ i Slovenciv Bilshist u parlamenti zalishila za soboyu serbska Druge misce za kilkistyu otrimanih deputatskih mandativ zajnyala Horvatska selyanska partiya yaka razom iz Samostijnoyu demokratichnoyu partiyeyu sformuvala opozicijnu koaliciyu Serbski deputati vvazhali sho vlada v Yugoslaviyi povinna buti yakomoga bilsh centralizovanoyu zamist zaprovadzhennya okremih regionalnih uryadiv i sho treba vtilyuvati velikoserbsku nacionalnu koncepciyu koncentrovanoyi vladi v rukah Belgrada Strategiya opoziciyi polyagala v bojkotuvanni parlamentskih sesij ne dozvolyayuchi serbskim politikam prodovzhuvati zmicnyuvati vladu sho takozh stvoryuvalo politichnu nestabilnist i vorozhnechu Vbivstvo Stepana Radicha Stepan Radich lider Horvatskoyi selyanskoyi partiyi 19 chervnya 1928 na zasidanni Narodnoyi skupshini lider Horvatskoyi selyanskoyi partiyi deputat Stepan Radich vistupiv iz napadkami na deputativ pravlyachoyi bilshosti za te sho ti buli vidsutni pid chas debativ i povertalisya lishe na golosuvannya Serbskij deputat vid Chornogoriyi chlen ultranacionalist Punisha Rachich ta inshij radikal Toma Popovich gnivno vidreaguvali na ce nakinuvshis na Radicha z kulakami a koli yih vidtisnili Punisha Rachich prodovzhuvav pogrozhuvati Radichu Nastupnogo dnya 20 chervnya na parlamentskij sesiyi horvat Lyubomir Mashtovich vigolosiv promovu z protestom proti pogroz smertyu yaki naperedodni vigukuvali Toma Popovich i Punisha Rachich na adresu Stepana Radicha i zauvazhiv sho golova skupshini niyak ne vidreaguvav na ci zagrozi Nastupnim vistupiv Toma Popovich i ne vidmovlyayuchis vid svoyih uchorashnih sliv znovu pochav pogrozhuvati Stepanu Radichu Promova Tomi Popovicha viklikala oburennya opoziciyi i spiker parlamentu Ninko Perich ogolosiv perervu v zasidanni Koli zasidannya rozpochalosya znovu spiker Ninko Perich nadav slovo Panishi Rachichu U svoyemu vistupi Rachich zayaviv sho serbski interesi she nikoli ne buli v bilshij nebezpeci nizh zaraz i sho vin ne bude utrimuvatisya vid vikoristannya zbroyi dlya zahistu interesiv Serbiyi Na promovu Rachicha opoziciya burhlivo reaguvala prote Stepan Radich zberigav movchannya protyagom usogo zasidannya Panisha Rachich ignoruyuchi viguki opozicioneriv zakinchiv svij vistup zaklikom konsoliduvati derzhavu Koli Rachich vzhe povernuvsya na svoye misce horvatskij deputat Ivan Pernar kriknuv Vi pograbuvali beyiv serb Opљachkali ste begove zvinuvachuyuchi Rachicha u grabezhi musulmanskih budinkiv u Makedoniyi Rachich shopivsya z miscya i zvertayuchis do golovi skupshini promoviv Bud laska pane golovo pokarajte jogo Yaksho jogo vi ne pokarayete ya pokarayu jogo Ya osobisto rozpravlyusya z nim Toj hto bude namagatisya postati mizh Pernarom i mnoyu zagine Originalnij tekst serb Molim vas gospodine predsјedniche da ga kaznite Ako ga vi ne kaznite јa ћu da ga kaznim Јa ћu lichno da se obrachunam sa њim Ko god bude pokushao da se stavi izmeђu Pernara i mene poginuћe Punisha Rachich u parlamenti strilyaye u predstavnikiv Horvatskoyi selyanskoyi partiyi 20 chervnya 1928 roku Perich ogolosiv zasidannya zakritim i shvidko pishov iz zali V cej chas Rachich pidnyavsya na tribunu ta distav revolver iz kisheni Ministr yusticiyi Milorad Vuyichich ta kolishnij ministr religiyi Dragomir Obradovich sho sidili za tribunoyu namagalisya utrimati Rachicha ale toj vidshtovhnuv yih pogrozhuyuchi vbiti Rachich zvernuvsya do Ivana Pernara z vimogoyu vstati i vibachitis U zali zapanuvala tisha Pernar sidiv na misci i movchav Pislya shvidkoplinnoyi pauzi Pernar zrobiv ruh u bik i Rachich dvichi vistriliv u Pernara U zali pochalasya panika Potim Rachich pricilivsya v lidera Demokratichnoyi partiyi Svetozara Pribichevicha ale toj prignuvsya i Rachich pociliv u horvatskogo deputata Dzhuro Basaricheka yakij big do tribuni z namirom priborkati Rachicha Dali Rachich zrobiv kilka postriliv u bik Stepana Radicha Pershoyu kuleyu buv poranenij u ruku Ivan Gradzha yakij zatuliv Radicha ale druga kulya potrapila Radichu v zhivit Obidva poranenih vpali Pavel Radich pleminnik Stepana Radicha kinuvsya na dopomogu svoyemu dyadkovi ale Rachich vistriliv u nogo vpritul Zreshtoyu Rachich spokijno zalishiv budivlyu skupshini Dzhuro Basarichek i Pavel Radich zaginuli vidrazu na misci Pernar i Gradzha buli poraneni prote zalishilisya zhivimi Stepan Radich iz vazhkim poranennyam buv vidrazu dostavlenij u likarnyu de jogo zgodom vidvidav korol Oleksandr I Pid chas vidvidin Radich skazav Oleksandru sho v krayini ye tilki korol i narod Oleksandr piznishe interpretuvav ce yak zaklik do vstanovlennya korolivskoyi diktaturi Pislya vbivstva deputativ kerivnictvo Horvatskoyi selyanskoyi partiyi virishilo organizuvati mirni demonstraciyi v Zagrebi V nih vzyalo uchast blizko 30 tisyach zhiteliv mista i navkolishnih sil Mirni manifestaciyi peretvorilisya na bojovi sutichki z policiyeyu yaki trivali 21 ta 22 chervnya Likuvannya Stepana Radicha trivalo kilka tizhniv Ale vazhke poranennya uskladnyuvalos poganim zdorov yam poterpilogo 8 serpnya 1928 roku Stepan Radich pomer u likarni v Zagrebi vid sercevogo napadu 12 serpnya vidbuvsya pohoron Radicha 13 serpnya golovoyu Horvatskoyi selyanskoyi partiyi buv obranij Vladko Machek Pislya krivavoyi podiyi u parlamenti Panisha Rachich buv ogoloshenij policiyeyu u rozshuk ale cherez deyakij chas Rachich sam zdavsya zhandarmeriyi i skazav sho vin ne mav zhodnogo namiru tikati chi hovatisya Za skoyeni vbivstva Punisha Rachich buv zasudzhenij do uv yaznennya Vbivstvo lidera Horvatskoyi selyanskoyi partiyi Stepana Radicha she bilshe rozkololo serbiv i horvativ vidnosini mizh yakimi i tak buli proholodnimi Politichna kriza Shob zniziti naprugu u mizhetnichnih vidnosinah u krayini korol Oleksandr 28 lipnya 1928 roku doruchiv lideru Slovenskoyi narodnoyi partiyi sformuvati novij kabinet ministriv Uryad buv skladenij iz predstavnikiv partij yaki vzhe vhodili v poperednij kabinet prote osoblivistyu novogo uryadu bulo te sho Koroshec stav pershim neserbskim prem yer ministrom korolivstva 1 serpnya 1928 roku Narodna skupshina bula znovu sklikana ale predstavniki Selyansko demokratichnoyi koaliciyi bojkotuvali yiyi robotu Lideri parlamentskoyi opoziciyi opublikuvali v Zagrebi deklaraciyu v yakij ishla mova pro te sho Selyansko demokratichna koaliciya vidmovlyayetsya brati uchast u Narodnij skupshini de prolita krov nashih druziv tovarishiv nashih muchenikiv u borotbi za rivnist rivnopravnist i lyudyanist poki ne otrimaye zadovolennya i ne budut nadani garantiyi nashoyi rivnosti ta rivnopravnosti 1 grudnya 1928 r vipovnyuvalos 10 rokiv z momentu stvorennya Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv Opozicijni partiyi bojkotuvali urochistosti ta organizuvali demonstraciyi proti belgradskogo uryadu Pid chas urochistogo molebnyu v Zagrebskomu sobori grupa studentiv vivisila traurni horvatski prapori Vinikla sutichka z policiyeyu vnaslidok yakoyi troye studentiv buli vbiti U Zagrebskomu universiteti rozpochavsya studentskij strajk 30 grudnya 1928 roku uryad Korosheca podav u vidstavku Z privodu formuvannya novogo kabinetu korol proviv kilka konsultacij z liderami parlamentskih partij ale ostatochnogo rishennya ne prijnyav Skladna politichna situaciya zablokovanij parlament ta uryadova kriza stala prichinoyu podalshih rishuchih dij korolya Oleksandra DiktaturaProgoloshennya 6 sichnya 1929 roku buv opublikovanij korolivskij manifest v yakomu progoloshuvalos vstanovlennya v krayini novogo politichnogo rezhimu Vsya povnota vladi perehodila do korolya i v manifesti Oleksandr vipravdovuvav ce rishennya Usi korisni ustanovi v derzhavi govorilosya v manifesti yih progres a takozh rozvitok vsogo nashogo derzhavnogo zhittya postavleni pid zagrozu Svyatim obov yazkom monarha manifest ogoloshuvav zahist derzhavnoyi ta narodnoyi yednosti shlyahom vstanovlennya absolyutistskogo rezhimu Tilki monarh buv zdatnij vivesti krayinu z gluhogo kuta v yakij yiyi zaviv konstitucijno parlamentskij lad taka bula golovna teza korolivskogo manifestu Oleksandr progolosiv sho mizh korolem ta narodom ne mozhe i ne povinno buti bilshe poserednikiv serb ne mozhe i ne sme biti vishe posrednika Odnochasno z manifestom buv vidanij Zakon pro korolivsku vladu i verhovne derzhavne upravlinnya yakim Korolivstvo Serbiv Horvativ ta Slovenciv ogoloshuvalosya spadkovoyu monarhiyeyu Korol skasuvav Vidovdansku Konstituciyu ta rozpustiv Narodnu Skupshinu Zgidno zakonu korol brav na sebe zakonodavchu ta vikonavchu vladu stavav verhovnim golovnokomanduvachem zbrojnih sil predstavlyav krayinu v stosunkah z inshimi derzhavami Korol otrimav pravo priznachati i zmishuvati ministriv i chleniv derzhavnogo sudu yaki povinni buli zvituvati pered korolem i prinositi jomu prisyagu Monarhu nadavalosya viklyuchne pravo vidannya zakoniv Jogo osobistist ogoloshuvalasya nedotorkannoyu korol ni pered kim ne nis vidpovidalnosti za svoyi diyi Oleksandr I vnis zmini v Zakon pro zahist derzhavi prijnyatij she 1 serpnya 1921 roku Politichnij policiyi korolivstva nadavalis vinyatkovi povnovazhennya u peresliduvanni protivnikiv diktaturi Represiyi proti politichnih oponentiv rezhimu buli posileni Zaprovadzhuvalasya smertna kara termini katorzhnih robit zbilshuvalisya do 20 rokiv Peredbachalos suvore pokarannya za rozpovsyudzhennya drukovanih vidan publikaciyu knig gazet plakativ yaki mistyat pidburyuvannya do nasilstva proti derzhavnoyi vladi i zagrozhuyut gromadskomu spokoyu yaki propoviduyut neobhidnist zmini politichnogo ta socialnogo ladu v Yugoslaviyi Derzhavnim zlochinom ogoloshuvalasya bud yaka dopomoga organizaciyi sho stavila svoyeyu metoyu pidgotovku revolyuciyi abo nasilnickoyi zmini politichnoyi sistemi Zaboronyalisya i rozpuskalisya politichni partiyi ta organizaciyi sho mali na meti zminu isnuyuchogo rezhimu abo nosyat religijnij i nacionalnij harakter Nalezhnist do podibnih partij abo organizacij karalasya tyuremnim uv yaznennyam Osnovnoyu cillyu peresliduvannya stala nelegalna Komunistichna partiya Yugoslaviyi Diya novogo zakonu poshiryuvalasya na bilshist politichnih partij u tomu chisli Horvatsku selyansku partiyu Yugoslov yansku musulmansku organizaciyu Slovensku narodnu partiyu Zaboronyalos vikoristannya nacionalnoyi simvoliki etnichnih grup Yugoslaviyi 7 sichnya 1929 r korol Oleksandr golovoyu novogo uryadu priznachiv generala Petara Zhivkovicha 11 sichnya 1929 r pri Apelyacijnomu sudi v Belgradi buv stvorenij Derzhavnij sud dlya zahistu derzhavi Bilshist yugoslavskih politikiv zustrila manifest korolya i pershi diyi uryadu Zhivkovicha yak logichnij naslidok politichnoyi situaciyi sho sklalasya v krayini Serbska opoziciya postavilas do vvedennya diktaturi yak do zakonomirnosti Zgidno z zakonom pro zaboronu ta rozpusk partij i ob yednan serbski opozicijni politiki v osnovnomu bez aktivnogo oporu pishli z politichnoyi areni 11 sichnya 1929 roku buv opublikovanij Zakon pro zminu zakonu pro gromadi ta oblasne samovryaduvannya yakij likviduvav vibornist organiv samovryaduvannya po vsij krayini Miscevi organi vladi povinni buli priznachatisya korolivskimi chinovnikami tak zvanimi velikimi zhupanami Na kerivni civilni posadi buli priznacheni vijskovi zokrema v Horvatiyi ta Starij Serbiyi Administrativnij podil Korolivstva Yugoslaviya 3 zhovtnya 1929 r Oleksandr I progolosiv poshirennya ideologiyi integralnogo yugoslav yanstva serb integralnog јugoslovenstva Buli dozvoleni novi ta isnuyuchi organizaciyi yaki spriyali yugoslav yanstvu ta inshi 3 zhovtnya 1929 r buv prijnyatij Zakon pro nazvu ta podil Korolivstva na administrativni rajoni serb Zakon o nazivu i podeli Kraљevine na upravna podruchјa Pershim paragrafom cogo zakonu zamist Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv bulo progolosheno Korolivstvo Yugoslaviya Nova nazva mala simvolizuvati nacionalnu yednist naselennya krayini U drugomu paragrafi zakonu vprovadzhuvavsya administrativnij podil derzhavi na 9 banovin serb banovina i odin stolichnij okrug Administrativna reforma znishila kolishnij podil krayini na 33 oblasti Novij podil teritoriyi vzhe ne vrahovuvav mezh rozselennya osnovnih etnichnih grup naselennya ta likvidovuvav stari kordoni istorichnih regioniv Yugoslaviyi U novih administrativnih odinicyah sho primikali do Dunayu Drini Moravi ta Vrbasu i v Zetskoj banovini shtuchno stvoryuvalas serbska bilshist naselennya Vlada i politichni oponenti Pid chas diktaturi v krayini buli obmezheni politichni svobodi Policiya rozpochala borotbu z zaboronenimi radikalnimi grupami horvatskih ta makedonskih nacionalistiv albanskih ta chornogorskih separatistiv i na sam pered komunistiv yaki gotuvalis do zbrojnogo povstannya v Yugoslaviyi V period z 1929 po 1932 roki blizko 400 chleniv yugoslavskoyi kompartiyi i komsomolu buli vbiti 20 kvitnya 1929 roku liderami dvoh nacionalistichnih ugrupovan Ustasha Horvatskij revolyucijnij ruh ta VMORO bula progoloshena yaka zaklikala do vstanovlennya nezalezhnosti Horvatiyi ta Makedoniyi 25 kvitnya 1929 roku na yugoslavsko avstrijskomu kordoni pislya chotiroh dniv dopitiv ta tortur yugoslavskoyu policiyeyu buli vbiti lider Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi ta sekretar yugoslavskoyi sekciyi Mizhnarodnoyi organizaciyi dopomogi borcyam revolyuciyi MOPR 22 grudnya 1929 roku lider Horvatskoyi selyanskoyi partiyi Vladko Machek buv zaareshtovanij i proviv trivalij chas u v yaznici prote buv zvilnenij 14 chervnya 1930 r bez pred yavlennya zvinuvachen 6 veresnya 1932 roku ustashi nevdalo namagalisya pidnyati povstannya u Velebiti prote ce malo potuzhnij propagandistskij efekt Kinec diktaturiV ekonomichnomu vidnoshenni diyi korolivskogo uryadu buli nevdalimi U tomu zh roci koli diktatura bula progoloshena v sviti vibuhnula Velika ekonomichna kriza yaka vdarila takozh i po Yugoslaviyi Uryad spriyav tilki rozvitku velikogo kapitalu Diktatura mala duzhe vuzku socialnu ta politichnu bazu Ideologiya znishennya nacionalnih vidminnostej viklikalo u naselennya lishe protilezhnij efekt Vbivstvo korolya Oleksandra I v Marseli 9 zhovtnya 1934 roku Zrostayucha protidiya korolivskij vnutrishnij politici z boku riznih nacionalno politichnih ugrupuvan zmusila Oleksandra vvesti 3 veresnya 1931 r novu yaka progoloshuvala parlamentskij rezhimu pravlinnya i formalno pripinyala diyu diktaturi 6 sichnya ale zberigala za korolem usyu povnotu vladi Usi vidani do cogo chasu nadzvichajni korolivski dekreti zalishalisya dijsnimi Za konstituciyeyu parlament skladavsya z dvoh palat Vibori do Narodnoyi Skupshini j senatu provodilisya vidkritim golosuvannyam Polovina chleniv senatu priznachalasya korolem Za novim viborchim zakonom u viborah 8 listopada 1931 r vzyav uchast lishe odin spisok na choli z Petarom Zhivkovichem Faktichno diktatura pripinala isnuvannya z zagibellyu korolya Oleksandra I 9 zhovtnya 1934 roku Oleksandr I i francuzkij ministr zakordonnih sprav Luyi Bartu buli zastreleni v Marseli Vlado Chernozemskim bojovikom makedonskoyi teroristichnoyi organizaciyi VMORO pov yazanoyi z horvatskimi ustashami 5 travnya 1935 roku buli provedeni pershi pislya 1927 roku parlamentski vibori PrimitkiDieter Nohlen Dolf Sternberger Bernhard Vogel Klaus Landfried 1969 Die Wahl der Parlamente und andere Staatsorgane Walter de Gruyter p 784 anglijska vikipediya PDF Arhiv originalu PDF za 1 serpnya 2020 Procitovano 20 travnya 2015 serb Zbornik Matice srpske za drushtvene nauke Novi Sad Matica srpska 141 503 521 ISSN 0352 5732LiteraturaIstoriya Yugoslavii T 1 2 M Izdatelstvo AN SSSR 1963 736 s 430 s Petranoviћ Branko Istoriјa Јugoslaviјe kњiga I Kraљevina Јugoslaviјa Beograd Polit 1988