Югославізм сербохорв јugoslavizam југославизам або югослов янство сербохорв јugoslovenstvo југословенство словен јugoslo

Югославізм (сербохорв. јugoslavizam/југославизам), або югослов'янство (сербохорв. јugoslovenstvo/југословенство, словен. јugoslovanstvo) — панславістська концепція послідовного інтегрального унітаризму, що передбачала повне злиття південнослов'янських народів у єдину югослов'янську націю. Югославізм фактично об'єднав ідеї «Великої Сербії» та «Великої Хорватії».

Історія

Югославізм з'явився як один із напрямів ілліризму, що чіткіше описав політичні побажання хорватів. Його творцями були хорватські єпископи Йосип Юрай Штросмаєр і Франьо Рачкий, які й породили термін «югославізм» у 1860-1870-х рр., давши йому теоретичне обґрунтування. Ця концепція передбачала необхідність об'єднати всіх південних слов'ян Австро-Угорщини та Османської імперії у кордонах однієї держави. Проте втілити її в життя можна було тільки з допомогою всіх південнослов'янських народів, а домогтися такої підтримки було доволі важко. До того ж становище декого з цих народів істотно змінилося у світлі рішень Берлінського конгресу 1878 р.: Сербія здобула незалежність, Чорногорія стала теж політично самостійною, але опинилася в економічній залежності від Австро-Угорщини. Македонія далі перебувала у межах Османської імперії, Боснію і Герцеговину окупували австро-угорські війська. Відновлення сербської державності сприйняли невдоволено словенці та хорвати, які й далі залишалися під владою Австро-Угорщини. Стан взаємної ображеності посилювався сербсько-хорватськими непорозуміннями відносно Боснії та Герцеговини: як серби, так і хорвати бажали долучити ці землі до складу планованих «Великої Сербії» або «Великої Хорватії» відповідно.

Перед початком Першої світової війни діячі національних рухів Західних Балкан сповідували дві головні ідеї: перша полягала в розгортанні співробітництва південнослов'янських народів задля заснування єдиної держави, а сутність другої була в задумі провести в життя концепцію югославізму як послідовного інтегрального унітаризму (цілковитого злиття народів у єдину югославську націю). Певною реалізацією таких ідей стало засноване 1918 року Королівство Сербів, Хорватів і Словенців попри всі попередні розбіжності у поглядах на такого роду державу, адже серби задумували її як унітарну і централізовану, тоді як хорвати і словенці уявляли її федерацією або конфедерацією.

Див. також

Примітки

Шимкевич, 2015, с. 47.

Джерела

Шимкевич, К. О. (2015). (PDF). По той бік Дніпра: вплив контраверсійних образів «іншого українця» на формування ментальних кордонів (науковий збірник). Запорізький національний університет. с. с. 46-51. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 5 листопада 2020. {{}}: |page= має зайвий текст ()

[FOOTNOTEШимкевич201547-1] Шимкевич, 2015, с. 47.