Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Югославський іредентизм ідея об єднання всіх південнослов янських територій та їх населення у державу яка б включала тер

Югославський іредентизм

Югославський іредентизм

Югославський іредентизм — ідея об'єднання всіх південнослов'янських територій та їх населення у державу, яка б включала території Боснії і Герцеговини, Хорватії, Чорногорії, Сербії, Косово, Словенії та Вардарської Македонії, а також території, на які Югославія претендувала, але які не були включені до її складу: Болгарія, Фракійська та Егейська Македонія та деякі інші території. У число прихильників югославського іредентизму входили як прихильники монархічного ладу, так і прибічники республіки.

Югославський іредентизм
image
Країна image Югославія
image Югославський іредентизм у Вікісховищі
image
Югославські іредентистські вимоги (накладені на сучасні європейські кордони), відповідно до планів Йосипа Броз Тіто незадовго до закінчення Другої світової війни

Історія

З моменту утворення Югославії в 1918 серед деяких політиків з'явилася ідея включення всіх південнослов'янських земель до складу Югославії. Піонером югославського іредентизму тоді був Светозар Прибичевич, який бажав включити до складу країни землі «від Сочі до Салонік».

Уряд Королівства Югославія у міжвоєнні роки шукав можливості для укладення союзу з Болгарією з подальшим її включенням до Югославії. Прихильники розділилися на два табори: республіканці пропонували включити Болгарію на правах автономної республіки, а прихильники монархії пропонували ввести конституційну монархію в країні.

У Болгарії існувала також воєнізована організація , члени якої підтримували ідею про створення Югославії, але пропонували перемістити її столицю саме на схід і включити до складу земель Югославії ще й Албанію. У 1934 «Ланка» організувала та прийшла до влади: прихильники перевороту оголосили про укладення військового союзу з Францією та пошуку варіантів для створення Єдиної Югославії з центром у Болгарії. У січні 1935, однак режим був повалений і ініціатива «Ланки» провалилася.

У 1940 Мілан Недич став ініціатором приєднання до країн Осі, розраховуючи на допомогу в приєднанні Салонік та всієї Егейської Македонії до земель Югославії.

У роки Другої світової війни британський уряд висловився за повоєнне утворення Великої Югославії, незважаючи на заперечення та протести з боку Болгарії. У травні 1941 офіційну заяву підписав доктор Малком Барр і відправив її болгарам.

Після війни була утворена Друга Югославія, відома як Соціалістична Федеративна Республіка Югославія. У період правління Йосипа Броз Тіто ставилася мета створити цілісну Югославію, яка б включала в себе, крім кордонів Югославії, ще й Егейську Македонію, Албанію, Болгарію і, принаймні, частину або всю австрійську Каринтію, а також всю італійську провінцію Фріулі-Венеція-Джулія, де Югославії на деякий час в листопаді 1943 вдалося закріпитися. Тіто в післявоєнні роки пред'являв територіальні претензії до Австрії та вимагав передати Каринтію до складу Югославії (а саме приєднати до Словенії). Він говорив:

Ми звільнили Каринтію, але пред'явлені міжнародною спільнотою умови були такі, що нам довелося її залишити негайно. Каринтія належить нам, і ми будемо за неї боротися.

Ще одним проектом Великої Югославії була Балканська федерація, яка так і не була створена через розбіжності між лідерами балканських держав.

Примітки

  1. Near East and India, Volume 44. University of Minnesota, 1935. Pp. 4 and 149.
  2. Ivo Banač. The national question in Yugoslavia: origins, history, politics. Cornell University Press, 1984. Pp. 128.
  3. Cecil Frank Melville. Balkan racket: the inside story of the political gangster plot which destroyed Yugoslavia and drove Britain out of the Balkans. Jarrold, 1941. Pp. 61.
  4. Near East and India, Volume 44. University of Minnesota, 1935. Pp. 149.
  5. Plamen S. T︠S︡vetkov. A history of the Balkans: a regional overview from a Bulgarian perspective. EM Text, 1993. Pp. 195.
  6. Khristo Angelov Khristov. Bulgaria, 1300 years. Sofia, Bulgaria: Sofia Press, 1980. Pp. 192.
  7. John R. Lampe. Yugoslavia As History: Twice There Was a Country. Cambridge, England, UK: Cambridge University Press, 2000. Pp. 199.
  8. Dimitris Livanios. The Macedonian question: Britain and the southern Balkans: 1939-1949. Oxford, England, UK: Oxford University Press, 2008 Pp. 103.
  9. Sabrina P. Ramet. The three Yugoslavias: state-building and legitimation, 1918-2005. Bloomington, Indiana, USA: Indiana University Press, 2006. Pp. 172.
  10. Sabrina P. Ramet. The three Yugoslavias: state-building and legitimation, 1918-2005. Bloomington, Indiana, USA: Indiana University Press, 2006. Pp. 172-173.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yugoslavskij iredentizm ideya ob yednannya vsih pivdennoslov yanskih teritorij ta yih naselennya u derzhavu yaka b vklyuchala teritoriyi Bosniyi i Gercegovini Horvatiyi Chornogoriyi Serbiyi Kosovo Sloveniyi ta Vardarskoyi Makedoniyi a takozh teritoriyi na yaki Yugoslaviya pretenduvala ale yaki ne buli vklyucheni do yiyi skladu Bolgariya Frakijska ta Egejska Makedoniya ta deyaki inshi teritoriyi U chislo prihilnikiv yugoslavskogo iredentizmu vhodili yak prihilniki monarhichnogo ladu tak i pribichniki respubliki Yugoslavskij iredentizm Krayina Yugoslaviya Yugoslavskij iredentizm u Vikishovishi Yugoslavski iredentistski vimogi nakladeni na suchasni yevropejski kordoni vidpovidno do planiv Josipa Broz Tito nezadovgo do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijniIstoriyaZ momentu utvorennya Yugoslaviyi v 1918 sered deyakih politikiv z yavilasya ideya vklyuchennya vsih pivdennoslov yanskih zemel do skladu Yugoslaviyi Pionerom yugoslavskogo iredentizmu todi buv Svetozar Pribichevich yakij bazhav vklyuchiti do skladu krayini zemli vid Sochi do Salonik Uryad Korolivstva Yugoslaviya u mizhvoyenni roki shukav mozhlivosti dlya ukladennya soyuzu z Bolgariyeyu z podalshim yiyi vklyuchennyam do Yugoslaviyi Prihilniki rozdililisya na dva tabori respublikanci proponuvali vklyuchiti Bolgariyu na pravah avtonomnoyi respubliki a prihilniki monarhiyi proponuvali vvesti konstitucijnu monarhiyu v krayini U Bolgariyi isnuvala takozh voyenizovana organizaciya chleni yakoyi pidtrimuvali ideyu pro stvorennya Yugoslaviyi ale proponuvali peremistiti yiyi stolicyu same na shid i vklyuchiti do skladu zemel Yugoslaviyi she j Albaniyu U 1934 Lanka organizuvala ta prijshla do vladi prihilniki perevorotu ogolosili pro ukladennya vijskovogo soyuzu z Franciyeyu ta poshuku variantiv dlya stvorennya Yedinoyi Yugoslaviyi z centrom u Bolgariyi U sichni 1935 odnak rezhim buv povalenij i iniciativa Lanki provalilasya U 1940 Milan Nedich stav iniciatorom priyednannya do krayin Osi rozrahovuyuchi na dopomogu v priyednanni Salonik ta vsiyeyi Egejskoyi Makedoniyi do zemel Yugoslaviyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni britanskij uryad vislovivsya za povoyenne utvorennya Velikoyi Yugoslaviyi nezvazhayuchi na zaperechennya ta protesti z boku Bolgariyi U travni 1941 oficijnu zayavu pidpisav doktor Malkom Barr i vidpraviv yiyi bolgaram Pislya vijni bula utvorena Druga Yugoslaviya vidoma yak Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya U period pravlinnya Josipa Broz Tito stavilasya meta stvoriti cilisnu Yugoslaviyu yaka b vklyuchala v sebe krim kordoniv Yugoslaviyi she j Egejsku Makedoniyu Albaniyu Bolgariyu i prinajmni chastinu abo vsyu avstrijsku Karintiyu a takozh vsyu italijsku provinciyu Friuli Veneciya Dzhuliya de Yugoslaviyi na deyakij chas v listopadi 1943 vdalosya zakripitisya Tito v pislyavoyenni roki pred yavlyav teritorialni pretenziyi do Avstriyi ta vimagav peredati Karintiyu do skladu Yugoslaviyi a same priyednati do Sloveniyi Vin govoriv Mi zvilnili Karintiyu ale pred yavleni mizhnarodnoyu spilnotoyu umovi buli taki sho nam dovelosya yiyi zalishiti negajno Karintiya nalezhit nam i mi budemo za neyi borotisya She odnim proektom Velikoyi Yugoslaviyi bula Balkanska federaciya yaka tak i ne bula stvorena cherez rozbizhnosti mizh liderami balkanskih derzhav PrimitkiNear East and India Volume 44 University of Minnesota 1935 Pp 4 and 149 Ivo Banac The national question in Yugoslavia origins history politics Cornell University Press 1984 Pp 128 Cecil Frank Melville Balkan racket the inside story of the political gangster plot which destroyed Yugoslavia and drove Britain out of the Balkans Jarrold 1941 Pp 61 Near East and India Volume 44 University of Minnesota 1935 Pp 149 Plamen S T S vetkov A history of the Balkans a regional overview from a Bulgarian perspective EM Text 1993 Pp 195 Khristo Angelov Khristov Bulgaria 1300 years Sofia Bulgaria Sofia Press 1980 Pp 192 John R Lampe Yugoslavia As History Twice There Was a Country Cambridge England UK Cambridge University Press 2000 Pp 199 Dimitris Livanios The Macedonian question Britain and the southern Balkans 1939 1949 Oxford England UK Oxford University Press 2008 Pp 103 Sabrina P Ramet The three Yugoslavias state building and legitimation 1918 2005 Bloomington Indiana USA Indiana University Press 2006 Pp 172 Sabrina P Ramet The three Yugoslavias state building and legitimation 1918 2005 Bloomington Indiana USA Indiana University Press 2006 Pp 172 173 Div takozhVelika Bolgariya politika Velika Horvatiya ideya Pangermanizm Yugoslavizm Velika Serbiya Velika Albaniya Velika Makedoniya Ob yednana Sloveniya

Дата публікації:
Топ