Балканська федерація — проєкт федеративної держави, що включала б у себе Югославію, Болгарію, Румунію, Албанію та, в разі перемоги комуністів, Грецію.
Балканська федерація | |
Прапор | |
Форма правління | федеративна держава і республіка |
---|---|
Площа | 765 003 км² |
Балканська федерація у Вікісховищі |
Проєкт про створення Балканської федерації чи конфедерації засновано головним чином на лівій політичній ідеології.
Концепція Балканської федерації виникла наприкінці 19 століття серед лівих політичних сил в регіоні. Головна мета полягала в створенні нової політичної єдності: загальна федеративна республіка мала об'єднати Балканський півострів на основі інтернаціоналізму, соціальної солідарності та економічної рівності. Провідна ідея була в тім, що, незважаючи на відмінності між балканськими народами, історична необхідність звільнення була загальної основою для об'єднання.
Ця політична концепція пройшла через три етапи у своєму розвитку. На першому етапі ця ідея була сформульована як відповідь на розпад Османської імперії на початку XX століття. На другому етапі, під час інтербелуму (1919—1936), ідея балканської федерації розглядалась балканськими комуністичними партіями. Третій етап характеризується зіткненням між балканськими комуністичними лідерами і Йосипом Сталіном.
Політичний фон
Протягом багатьох століть під владою Османської імперії велика частина Балканського півострова було геополітичним утворенням без внутрішніх кордонів. У 19 столітті були створенні національні держави, які створили міждержавні кордони на Балканах.
Новостворені національні держави на Балканах, а не лишали перспективи демократичному мультикультурному співіснуванню через прийняття стратегії розширення свого терену. У 19 столітті в політичному житті Балкан «нація» розуміється як етнічна спільність, яка має повторно зібрати її розрізнені частини, так Греція повинна стати «Великою Грецією», Болгарія «Великою Болгарією», Сербія «Великою Сербією». Така політика була репресивною до національних меншин, і пов'язана з етнічними чистками. Космополітично орієнтована інтелігенція, головним чином соціалістичної орієнтації, піднімала свій голос проти такого майбутнього на Балканах.
Балканська Комуністична Федерація
Жовтневий переворот у Росії, яка створила державу без національного префікса, зміцнило революційний інтернаціоналізм на Балканах. Крім того, новоутворений Третій інтернаціонал (або Комінтерн) зібрав у своїх лавах революційних соціалістів з усіх Балкан. Комінтерн сприймав створення Балканської федерації як основу своєї політики на Балканах. Для комуністів Соціалістична Балканська Федерація була «єдиним виходом із національної ненависті, розпаду держав, бідності та імперіалістичної експлуатації.»
Наприкінці 1920-х Комінтерн замість колишнього гасла до світової революції прийняв програму «соціалізму в одній країні», після чого балканський інтернаціоналізм згас та інтернаціоналісти стали меншиною в комуністичному русі.
Під час Другої світової війни було ініційовано національно-визвольну боротьбу югославських, албанських, болгарських і грецьких партизанів. як делегат від Центрального Комітету Комуністичної партії Югославії і штабу Верховного Штабу Народно-визвольної армії в 1943 році у Македонії працював над створенням Балканського штабу для координації Народно-визвольної боротьби балканських народів і майбутнього утворення Балканської федерації. Проте ЦК КПРС пізніше відмовився від створення Балканського штабу, через те що «зменшиться вплив СРСР і Верховного головнокомандувача Червоної Армії.»
Після Другої світової війни між новою комуністичною владою Югославії, Народною Республікою Болгарії, Народною Республікою Румунії і Народною Республікою Албанії за активної участі Радянського Союзу обговорювалося створення Балканської федеративної республіки, яка буде включати й Грецію в разі перемоги грецьких партизанів у грецькій громадянській війні. Тіто в той час дуже активно працював над створенням Балканської федерації. Югославія активно допомагала грецьким партизанам і працювала над об'єднанням Албанії з Югославією. Під час першої сесії Антифашистської ради національного визволення Албанії 24 травня 1944 р. Тіто направив телеграму про те, що боротьба народів Югославії "гарантує братство балканських країн за для досягнення ідеї Балканської конфедерації. Вважалося, що албансько-югославські відносини (поряд із Косовським питанням) буде вирішено в рамках соціалістичної Балканської конфедерації. 1 липня 1947 було укладено Договір про дружбу і співробітництво між Федеративною Народною Республікиою Югославія та Народною Республікою Албанія. У 1947 підписано договір про дружбу і співпрацю між Албанією та Болгарією. . В цей же час було підписано і Югославсько-болгарську і болгаро-румунську двосторонні угоди про співпрацю.
Але Сталін був проти створення будь-якої федерації балканських народів, яка б вивела держави з радянської сфери впливу Сталін побоювався, що у Балканській федерації, зі столицею у в Белграді, домінуватиме Югославська комуністична партія на чолі з Й. Броз Тіто. Усі заходи навколо створення балканської федерації були припинені у зв'язку з опозицією Сталіна такому об'єднанню балканських народів. Після декларації Комінформу в червні 1948, в якій було засуджено Тіто, повністю припинилися переговори про формування федерації.
Примітки
- Balkan federation: a history of the movement toward Balkan unity in modern times, Smith College studies in history, Leften Stavros Stavrianos, Archon Books, 1964, p. 149.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 27 березня 2011.
- Svetozar Vukmanović Tempo, u Narodni heroji Jugoslavije, Mladost, Beograd, 1975.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 27 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 27 березня 2011.
- Vladimir Dedijer, Jugoslovensko-albanski odnosi (str. 94.), Beograd 1949.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 27 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 27 березня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balkanska federaciya proyekt federativnoyi derzhavi sho vklyuchala b u sebe Yugoslaviyu Bolgariyu Rumuniyu Albaniyu ta v razi peremogi komunistiv Greciyu Balkanska federaciya Prapor Forma pravlinnyafederativna derzhava i respublika Plosha765 003 km Balkanska federaciya u Vikishovishi Proyekt pro stvorennya Balkanskoyi federaciyi chi konfederaciyi zasnovano golovnim chinom na livij politichnij ideologiyi Koncepciya Balkanskoyi federaciyi vinikla naprikinci 19 stolittya sered livih politichnih sil v regioni Golovna meta polyagala v stvorenni novoyi politichnoyi yednosti zagalna federativna respublika mala ob yednati Balkanskij pivostriv na osnovi internacionalizmu socialnoyi solidarnosti ta ekonomichnoyi rivnosti Providna ideya bula v tim sho nezvazhayuchi na vidminnosti mizh balkanskimi narodami istorichna neobhidnist zvilnennya bula zagalnoyi osnovoyu dlya ob yednannya Cya politichna koncepciya projshla cherez tri etapi u svoyemu rozvitku Na pershomu etapi cya ideya bula sformulovana yak vidpovid na rozpad Osmanskoyi imperiyi na pochatku XX stolittya Na drugomu etapi pid chas interbelumu 1919 1936 ideya balkanskoyi federaciyi rozglyadalas balkanskimi komunistichnimi partiyami Tretij etap harakterizuyetsya zitknennyam mizh balkanskimi komunistichnimi liderami i Josipom Stalinom Politichnij fonProtyagom bagatoh stolit pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi velika chastina Balkanskogo pivostrova bulo geopolitichnim utvorennyam bez vnutrishnih kordoniv U 19 stolitti buli stvorenni nacionalni derzhavi yaki stvorili mizhderzhavni kordoni na Balkanah Novostvoreni nacionalni derzhavi na Balkanah a ne lishali perspektivi demokratichnomu multikulturnomu spivisnuvannyu cherez prijnyattya strategiyi rozshirennya svogo terenu U 19 stolitti v politichnomu zhitti Balkan naciya rozumiyetsya yak etnichna spilnist yaka maye povtorno zibrati yiyi rozrizneni chastini tak Greciya povinna stati Velikoyu Greciyeyu Bolgariya Velikoyu Bolgariyeyu Serbiya Velikoyu Serbiyeyu Taka politika bula represivnoyu do nacionalnih menshin i pov yazana z etnichnimi chistkami Kosmopolitichno oriyentovana inteligenciya golovnim chinom socialistichnoyi oriyentaciyi pidnimala svij golos proti takogo majbutnogo na Balkanah Balkanska Komunistichna Federaciya Zhovtnevij perevorot u Rosiyi yaka stvorila derzhavu bez nacionalnogo prefiksa zmicnilo revolyucijnij internacionalizm na Balkanah Krim togo novoutvorenij Tretij internacional abo Komintern zibrav u svoyih lavah revolyucijnih socialistiv z usih Balkan Komintern sprijmav stvorennya Balkanskoyi federaciyi yak osnovu svoyeyi politiki na Balkanah Dlya komunistiv Socialistichna Balkanska Federaciya bula yedinim vihodom iz nacionalnoyi nenavisti rozpadu derzhav bidnosti ta imperialistichnoyi ekspluataciyi Naprikinci 1920 h Komintern zamist kolishnogo gasla do svitovoyi revolyuciyi prijnyav programu socializmu v odnij krayini pislya chogo balkanskij internacionalizm zgas ta internacionalisti stali menshinoyu v komunistichnomu rusi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo inicijovano nacionalno vizvolnu borotbu yugoslavskih albanskih bolgarskih i greckih partizaniv yak delegat vid Centralnogo Komitetu Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi i shtabu Verhovnogo Shtabu Narodno vizvolnoyi armiyi v 1943 roci u Makedoniyi pracyuvav nad stvorennyam Balkanskogo shtabu dlya koordinaciyi Narodno vizvolnoyi borotbi balkanskih narodiv i majbutnogo utvorennya Balkanskoyi federaciyi Prote CK KPRS piznishe vidmovivsya vid stvorennya Balkanskogo shtabu cherez te sho zmenshitsya vpliv SRSR i Verhovnogo golovnokomanduvacha Chervonoyi Armiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni mizh novoyu komunistichnoyu vladoyu Yugoslaviyi Narodnoyu Respublikoyu Bolgariyi Narodnoyu Respublikoyu Rumuniyi i Narodnoyu Respublikoyu Albaniyi za aktivnoyi uchasti Radyanskogo Soyuzu obgovoryuvalosya stvorennya Balkanskoyi federativnoyi respubliki yaka bude vklyuchati j Greciyu v razi peremogi greckih partizaniv u greckij gromadyanskij vijni Tito v toj chas duzhe aktivno pracyuvav nad stvorennyam Balkanskoyi federaciyi Yugoslaviya aktivno dopomagala greckim partizanam i pracyuvala nad ob yednannyam Albaniyi z Yugoslaviyeyu Pid chas pershoyi sesiyi Antifashistskoyi radi nacionalnogo vizvolennya Albaniyi 24 travnya 1944 r Tito napraviv telegramu pro te sho borotba narodiv Yugoslaviyi garantuye bratstvo balkanskih krayin za dlya dosyagnennya ideyi Balkanskoyi konfederaciyi Vvazhalosya sho albansko yugoslavski vidnosini poryad iz Kosovskim pitannyam bude virisheno v ramkah socialistichnoyi Balkanskoyi konfederaciyi 1 lipnya 1947 bulo ukladeno Dogovir pro druzhbu i spivrobitnictvo mizh Federativnoyu Narodnoyu Respublikioyu Yugoslaviya ta Narodnoyu Respublikoyu Albaniya U 1947 pidpisano dogovir pro druzhbu i spivpracyu mizh Albaniyeyu ta Bolgariyeyu V cej zhe chas bulo pidpisano i Yugoslavsko bolgarsku i bolgaro rumunsku dvostoronni ugodi pro spivpracyu Ale Stalin buv proti stvorennya bud yakoyi federaciyi balkanskih narodiv yaka b vivela derzhavi z radyanskoyi sferi vplivu Stalin poboyuvavsya sho u Balkanskij federaciyi zi stoliceyu u v Belgradi dominuvatime Yugoslavska komunistichna partiya na choli z J Broz Tito Usi zahodi navkolo stvorennya balkanskoyi federaciyi buli pripineni u zv yazku z opoziciyeyu Stalina takomu ob yednannyu balkanskih narodiv Pislya deklaraciyi Kominformu v chervni 1948 v yakij bulo zasudzheno Tito povnistyu pripinilisya peregovori pro formuvannya federaciyi PrimitkiBalkan federation a history of the movement toward Balkan unity in modern times Smith College studies in history Leften Stavros Stavrianos Archon Books 1964 p 149 Arhiv originalu za 30 chervnya 2007 Procitovano 27 bereznya 2011 Svetozar Vukmanovic Tempo u Narodni heroji Jugoslavije Mladost Beograd 1975 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 27 bereznya 2011 Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 27 bereznya 2011 Vladimir Dedijer Jugoslovensko albanski odnosi str 94 Beograd 1949 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 27 bereznya 2011 Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 27 bereznya 2011 Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 27 bereznya 2011