Вла́до Чернозе́мський (інші імена: Владо Димитров Черноземський, Владимир Георгієв Черноземський, Владо Шофьора; справжнє ім'я: Величко Димитров Керин19 жовтня 1897, м. Велинград, Болгарія — 10 жовтня 1934, м. Марсель, Франція) — болгарський і македонський революціонер, член Внутрішньої македонської революційної організації, виконавець вдалого замаху на короля Югославії Александра I Карагеоргієвича.
Владо Черноземський | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 19 жовтня 1897 Велинград, Пазарджицька область, Болгарія |
Смерть | 10 жовтня 1934 (36 років) Марсель (d) |
Військова служба | |
Війни / битви | Перша світова війна |
Владо Черноземський у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 19 жовтня 1897 у сім'ї Дмитра Керина і Ріси Балтаджієвої із села Камениці (сьогодні — місто Велинград), Болгарія. Початкову освіту здобув у рідному селі. У молодості мав схильність до алкоголізму, але потім став непитущим та вегетаріанцем. Учасник Першої світової війни у складі інженерних військ. У 1919 році звільняється з армії. Через рік одружується, від цього шлюбу в 1923 році у нього народжується дочка Латинка. У 1925 році розлучається, а пізніше одружується знову і живе в Софії до 1932 року, де працює годинникарем і водієм.
Революційна діяльність
Бажаючи взяти активну участь у вирішенні Македонського питання, у 1922 став членом ВМРО в Кюстенділі. З 1923 по 1924 належав до чети Траяна Лакашкі. Черноземський, разом із загоном, увійшов до провінції Вардарська бановина, яка входила до складу Королівства Югославії і взяв участь у понад 15 сутичках з югославською поліцією.
В організації він став одним з найкращих стрільців та відзначався мужністю, холоднокровністю і дисципліною.
Виконував особливо важливі доручення нового лідера ВМРО Івана Михайлова, зокрема вбивство представника Болгарської комуністичної партії і колишнього члена ВМРО Димо Хаджидимова. За це вбивство у 1924 Софійський окружний суд засуджує його до смертної кари, але вирок не було виконано, а в 1925 Владо Черноземський здійснює втечу під час конвоювання.
У 1930 за завданням Івана Михайлова вбиває Наума Томалевского — функціонера ВМРО. Його знову ув'язнили, але 1932 помилували та випустили з в'язниці. Владо Черноземський цього ж року стає інструктором у вишкільних таборах хорватських усташів на території Італії та Угорщини.
Замах у Марселі
9 жовтня 1934 року в Марселі Владо Черноземський застрелив короля Югославії Александра I Карагеоргійовича і його водія (існують документальні зйомки з місця замаху)..
Отримавши численні поранення від охорони короля, помер через добу після замаху і був таємно похований у невідомому місці.
Примітки
- НАД 55 — Владо Черноземски ликвидира кървав тиранин и българомразец [ 18 березня 2009 у Wayback Machine.](болг.)
- Владо Черноземски ВМРО [ 19 червня 2010 у Wayback Machine.](болг.)
Джерела
- (болг.)
- Черноземский, Владо [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vla do Chernoze mskij inshi imena Vlado Dimitrov Chernozemskij Vladimir Georgiyev Chernozemskij Vlado Shofora spravzhnye im ya Velichko Dimitrov Kerin19 zhovtnya 1897 m Velingrad Bolgariya 10 zhovtnya 1934 m Marsel Franciya bolgarskij i makedonskij revolyucioner chlen Vnutrishnoyi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi vikonavec vdalogo zamahu na korolya Yugoslaviyi Aleksandra I Karageorgiyevicha Vlado ChernozemskijZagalna informaciyaNarodzhennya19 zhovtnya 1897 1897 10 19 Velingrad Pazardzhicka oblast BolgariyaSmert10 zhovtnya 1934 1934 10 10 36 rokiv Marsel d Vijskova sluzhbaVijni bitviPersha svitova vijna Vlado Chernozemskij u VikishovishiVlado Chernozemskij v uniformi ustashaZhittyepisNarodivsya 19 zhovtnya 1897 u sim yi Dmitra Kerina i Risi Baltadzhiyevoyi iz sela Kamenici sogodni misto Velingrad Bolgariya Pochatkovu osvitu zdobuv u ridnomu seli U molodosti mav shilnist do alkogolizmu ale potim stav nepitushim ta vegetariancem Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni u skladi inzhenernih vijsk U 1919 roci zvilnyayetsya z armiyi Cherez rik odruzhuyetsya vid cogo shlyubu v 1923 roci u nogo narodzhuyetsya dochka Latinka U 1925 roci rozluchayetsya a piznishe odruzhuyetsya znovu i zhive v Sofiyi do 1932 roku de pracyuye godinnikarem i vodiyem Revolyucijna diyalnist Bazhayuchi vzyati aktivnu uchast u virishenni Makedonskogo pitannya u 1922 stav chlenom VMRO v Kyustendili Z 1923 po 1924 nalezhav do cheti Trayana Lakashki Chernozemskij razom iz zagonom uvijshov do provinciyi Vardarska banovina yaka vhodila do skladu Korolivstva Yugoslaviyi i vzyav uchast u ponad 15 sutichkah z yugoslavskoyu policiyeyu V organizaciyi vin stav odnim z najkrashih strilciv ta vidznachavsya muzhnistyu holodnokrovnistyu i disciplinoyu Vikonuvav osoblivo vazhlivi doruchennya novogo lidera VMRO Ivana Mihajlova zokrema vbivstvo predstavnika Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi i kolishnogo chlena VMRO Dimo Hadzhidimova Za ce vbivstvo u 1924 Sofijskij okruzhnij sud zasudzhuye jogo do smertnoyi kari ale virok ne bulo vikonano a v 1925 Vlado Chernozemskij zdijsnyuye vtechu pid chas konvoyuvannya U 1930 za zavdannyam Ivana Mihajlova vbivaye Nauma Tomalevskogo funkcionera VMRO Jogo znovu uv yaznili ale 1932 pomiluvali ta vipustili z v yaznici Vlado Chernozemskij cogo zh roku staye instruktorom u vishkilnih taborah horvatskih ustashiv na teritoriyi Italiyi ta Ugorshini Zamah u Marseli Dokladnishe Marselske vbivstvo 9 zhovtnya 1934 roku v Marseli Vlado Chernozemskij zastreliv korolya Yugoslaviyi Aleksandra I Karageorgijovicha i jogo vodiya isnuyut dokumentalni zjomki z miscya zamahu Otrimavshi chislenni poranennya vid ohoroni korolya pomer cherez dobu pislya zamahu i buv tayemno pohovanij u nevidomomu misci PrimitkiNAD 55 Vlado Chernozemski likvidira krvav tiranin i blgaromrazec 18 bereznya 2009 u Wayback Machine bolg Vlado Chernozemski VMRO 19 chervnya 2010 u Wayback Machine bolg Dzherela bolg Chernozemskij Vlado 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros