Іван Михайлов Гаврилов (псевдо: — «Ванчо Михайлов», «Ванче Михайлов», «Радко»; (нар. 26 серпня 1896, с. Ново Село (зараз фактично район міста Штип), Північна Македонія — пом. 5 вересня 1990, м. Рим, Італія) — болгарський революціонер і політичний діяч, керівник ВМРО протягом 1924—1934.
Іван Михайлов | |
---|---|
2-й Голова ВМРО | |
1924 — 1934 | |
Попередник | Тодор Александров |
Наступник | посада скасована |
Народився | 26 серпня 1896 Ново Село, Османська імперія |
Помер | 5 вересня 1990 (94 роки) Рим, Італія |
Похований | Рим |
Відомий як | політик, письменник |
Країна | Османська імперія, Югославія і Італія |
Alma mater | Солунська болгарська чоловіча гімназія і Софійський університет Святого Климента Охридського |
Політична партія | ВМРО |
У шлюбі з | d |
Релігія | православ'я |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 26 серпня 1896 у селі Ново Село (тепер община Штип у Македонії).
Навчався у болгарській чоловічій гімназії в Салоніках, у якій багато вчителів належали до Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації. Продовжує навчання у сербській гімназії в Скоп'є, яку закінчив у 1915.
Революційна діяльність
У 1918 служить в болгарській армії, а після закінчення Першої світової війни вступив на юридичний факультет Софійського університету Святого Климента Охридського. В цей ж час, за пропозицією Тодора Александрова займає посаду його особистого секретаря у закордонному представництві ВМРО в Софії.
Керівник ВМРО
Після вбивства 31 серпня 1924 його друга і вчителя Тодора Александрова Івана Михайлова обирають членом Центрального Комітету ВМРО і він стає фактичним керівником організації. Відзначається на посту жорстокими розправами з політичними суперниками, зокрема, за його вказівкою були вбиті визначні члени ВМРО Дімо Хаджідімов, Наум Томалевський та Александр Протогеров, яких Михайлов запідозрив у причетності до вбивства Тодора Александрова.
Під його керівництвом ВМРО здійснювала регулярні напади на югославських та грецьких військових та урядовців. Михайлов активно співпрацює із іншими противниками Югославії — хорватськими усташами на чолі з Анте Павелічем та албанськими націоналістами на чолі з Хасаном Пріштіною.
9 жовтня 1934 в Марселі бойовик ВМРО Владо Черноземський застрелив короля Югославії Александра I Карагеоргійовича..
В еміграції
У 1934 ВМРО забороняє влада Болгарії і засуджує Михайлова заочно до смертної кари. Він змушений переховуватися за кордоном.
Після Другої світової війни і аж до смерті 5 вересня 1990 проживав у Римі.
Примітки
- Владо Черноземски ВМРО [ 19 червня 2010 у Wayback Machine.](болг.)
Посилання
- Кој беше Ванчо Михајлов[недоступне посилання з червня 2019] (болг.)
- Как пишеха нашите народни будители и герои [ 4 вересня 2012 у Wayback Machine.] (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Mihajlov Gavrilov psevdo Vancho Mihajlov Vanche Mihajlov Radko nar 26 serpnya 1896 s Novo Selo zaraz faktichno rajon mista Shtip Pivnichna Makedoniya pom 5 veresnya 1990 m Rim Italiya bolgarskij revolyucioner i politichnij diyach kerivnik VMRO protyagom 1924 1934 Ivan MihajlovIvan Mihajlov2 j Golova VMRO1924 1934PoperednikTodor AleksandrovNastupnikposada skasovanaNarodivsya26 serpnya 1896 1896 08 26 Novo Selo Osmanska imperiyaPomer5 veresnya 1990 1990 09 05 94 roki Rim ItaliyaPohovanijRimVidomij yakpolitik pismennikKrayinaOsmanska imperiya Yugoslaviya i ItaliyaAlma materSolunska bolgarska cholovicha gimnaziya i Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoPolitichna partiyaVMROU shlyubi zdReligiyapravoslav ya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihajlov ZhittyepisNarodivsya 26 serpnya 1896 u seli Novo Selo teper obshina Shtip u Makedoniyi Navchavsya u bolgarskij cholovichij gimnaziyi v Salonikah u yakij bagato vchiteliv nalezhali do Vnutrishnoyi makedonsko odrinskoyi revolyucijnoyi organizaciyi Prodovzhuye navchannya u serbskij gimnaziyi v Skop ye yaku zakinchiv u 1915 Revolyucijna diyalnist Ivan Mihajlov drugij zliva sered bijciv VMRO Ante Pavelich pravoruch ta lider VMRO Ivan Mihajlov na emigraciyi v Italiyi Breshiya 1931 U 1918 sluzhit v bolgarskij armiyi a pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni vstupiv na yuridichnij fakultet Sofijskogo universitetu Svyatogo Klimenta Ohridskogo V cej zh chas za propoziciyeyu Todora Aleksandrova zajmaye posadu jogo osobistogo sekretarya u zakordonnomu predstavnictvi VMRO v Sofiyi Kerivnik VMRO Pislya vbivstva 31 serpnya 1924 jogo druga i vchitelya Todora Aleksandrova Ivana Mihajlova obirayut chlenom Centralnogo Komitetu VMRO i vin staye faktichnim kerivnikom organizaciyi Vidznachayetsya na postu zhorstokimi rozpravami z politichnimi supernikami zokrema za jogo vkazivkoyu buli vbiti viznachni chleni VMRO Dimo Hadzhidimov Naum Tomalevskij ta Aleksandr Protogerov yakih Mihajlov zapidozriv u prichetnosti do vbivstva Todora Aleksandrova Pid jogo kerivnictvom VMRO zdijsnyuvala regulyarni napadi na yugoslavskih ta greckih vijskovih ta uryadovciv Mihajlov aktivno spivpracyuye iz inshimi protivnikami Yugoslaviyi horvatskimi ustashami na choli z Ante Pavelichem ta albanskimi nacionalistami na choli z Hasanom Prishtinoyu 9 zhovtnya 1934 v Marseli bojovik VMRO Vlado Chernozemskij zastreliv korolya Yugoslaviyi Aleksandra I Karageorgijovicha V emigraciyi U 1934 VMRO zaboronyaye vlada Bolgariyi i zasudzhuye Mihajlova zaochno do smertnoyi kari Vin zmushenij perehovuvatisya za kordonom Pislya Drugoyi svitovoyi vijni i azh do smerti 5 veresnya 1990 prozhivav u Rimi PrimitkiVlado Chernozemski VMRO 19 chervnya 2010 u Wayback Machine bolg PosilannyaKoј beshe Vancho Mihaјlov nedostupne posilannya z chervnya 2019 bolg Kak pisheha nashite narodni buditeli i geroi 4 veresnya 2012 u Wayback Machine bolg