Внутрішня македонська революційна організація (ВМРО) (мак. Внатрешна македонска револуционерна организација (ВМРО), болг. Вътрешна македонска революционна организация (ВМРО)) — національно-визвольна революційна організація в Болгарії та Македонії, наступниця організації Внутрішня македонсько-одринська революційна організація (ВМОРО).
Кокарда ВМРО | |
Прапор ВМРО | |
Девіз | Свобода або смерть Македонія для македонців |
---|---|
Дата заснування | 1919 |
Дата ліквідації | 1934 |
Тип | партія |
Внутрішня македонська революційна організація у Вікісховищі |
Заснування
20 грудня 1919 у Софії відбулося таємне засідання активістів ВМОРО, на якому Внутрішня македонсько-одринська революційна організація була відновлена як Внутрішня македонська революційна організація. Зустріч ініціювали члени останнього Центрального Комітету ВМОРО, обраного 1911 року у складі: Тодор Александров, Петер Чаулев і Александр Протогеров (замість загиблого під час війни Хріста Чернопеєва).
Офіційно оголошено про відновлення організації 19 березня 1920 року. Назву організації змінили, у зв'язку з тим, що після війни утворилася «Внутрішня фракійська (одринська) революційна організації» під керівництвом Тане Ніколова.
Боротьба проти сербської та грецької влади (1920–1924)
ВМРО проголосила метою здобуття автономії Македонії і захист болгарського населення. Були відновлені збройні загони — «чети» у Вардарській Македонії та Егейській Македонії. Очолював ВМРО протягом 1920–1924 Тодор Александров.
Протягом 1923–1924 у Вардарській Македонії діяли 53 партизанські загони-«чети», із загальною чисельністю (за даними ВМРО) 3 245 вояків-«четників», 79 старшин-«воєвод» та 54 підстаршин. Було проведено за вказаний період 119 боїв та здійснено 73 замахи. Сербські втрати загиблими склали 279 вояків та 25 офіцерів, а ВМРО втратило 56 вояків-«четників», 7 старшин та 5 підстаршин. Було заарештовано сербською владою 11 890 мирних жителів, з яких 1 020 розстріляно, а 6 200 залишено в ув'язненні.
В Грецькій Македонії діяло 24 «чети», чисельністю 380 бійців (в тому числі 18 старшин та 22 підстаршин). Проведено 42 бої та 27 замахів. Втрати грецької армії та поліції склали загиблими 83 чоловік (серед яких 13 офіцерів).
Травневий маніфест. Внутрішні чвари
6 травня 1924 у Відні було підписано маніфест ВМРО, у якому міститься заклик до об'єднання всіх крил македонського визвольного руху та створення «єдиного балканського революційного фронту» у тісній співпраці з Комінтерном. У даному маніфесті виокремлюється македонський народ серед інших балканських народів і, отже, цей акт вважається сьогодні в Північній Македонії одним з ключових етапів у визнанні окремої македонської нації.
Перед маніфестом, також у Відні, була підписана 9 квітня 1924 декларація про співпрацю між ВМРО, БКП та Комінтерном.
Після проголошення маніфесту розпочалися криваві сутички між прихильниками та противниками співпраці з комуністами. Внаслідок конфліктів загинуло багато знаних діячів ВМРО (в тому числі лідер партії Тодор Александров).
Під керівництвом Івана Михайлова
З 17 вересня 1924 фактичним керівником організації став Іван Михайлов. Під його керівництвом продовжується активна збройна боротьба проти сербської та грецької влади. Організація налагоджує союзницькі відносини з хорватськими усташами, албанськими націоналістами, а також з Угорщиною та Італією, оскільки обидві країни були суперниками Югославії.
Марсельське вбивство
9 жовтня 1934 один із найкращих бойовиків ВМРО Владо Черноземський убив у Марселі короля Югославії Александра I Карагеоргієвича.
Заборона організації в Болгарії
Після Марсельського вбивства, під міжнародним тиском Болгарія заборонила ВМРО та ув'язнила багатьох членів організації, які знаходились в країні. Іван Михайлов виїхав за кордон під загрозою арешту.
Після 1934 колишні члени ВМРО продовжували революційну діяльність в інших підпільних організаціях та остаточно були розгромлені комуністичними режимами Югославії та Болгарії в 1944.
Див. також
Посилання
- Внутрішня македонська революційна організація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Становлення Македонського національно-визвольного руху [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya VMRO mak Vnatreshna makedonska revolucionerna organizaciјa VMRO bolg Vtreshna makedonska revolyucionna organizaciya VMRO nacionalno vizvolna revolyucijna organizaciya v Bolgariyi ta Makedoniyi nastupnicya organizaciyi Vnutrishnya makedonsko odrinska revolyucijna organizaciya VMORO Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya VMRO Kokarda VMROKokarda VMROPrapor VMROPrapor VMRODevizSvoboda abo smert Makedoniya dlya makedoncivData zasnuvannya1919Data likvidaciyi1934Tippartiya Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya u VikishovishiZasnuvannyaGolova VMRO v 1920 1924 Todor Aleksandrov u formi chetnikaPartizani VMRO yaki voyuvali v rajoni mist Kumanovo ta Skop ye 20 grudnya 1919 u Sofiyi vidbulosya tayemne zasidannya aktivistiv VMORO na yakomu Vnutrishnya makedonsko odrinska revolyucijna organizaciya bula vidnovlena yak Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya Zustrich iniciyuvali chleni ostannogo Centralnogo Komitetu VMORO obranogo 1911 roku u skladi Todor Aleksandrov Peter Chaulev i Aleksandr Protogerov zamist zagiblogo pid chas vijni Hrista Chernopeyeva Oficijno ogolosheno pro vidnovlennya organizaciyi 19 bereznya 1920 roku Nazvu organizaciyi zminili u zv yazku z tim sho pislya vijni utvorilasya Vnutrishnya frakijska odrinska revolyucijna organizaciyi pid kerivnictvom Tane Nikolova Borotba proti serbskoyi ta greckoyi vladi 1920 1924 VMRO progolosila metoyu zdobuttya avtonomiyi Makedoniyi i zahist bolgarskogo naselennya Buli vidnovleni zbrojni zagoni cheti u Vardarskij Makedoniyi ta Egejskij Makedoniyi Ocholyuvav VMRO protyagom 1920 1924 Todor Aleksandrov Protyagom 1923 1924 u Vardarskij Makedoniyi diyali 53 partizanski zagoni cheti iz zagalnoyu chiselnistyu za danimi VMRO 3 245 voyakiv chetnikiv 79 starshin voyevod ta 54 pidstarshin Bulo provedeno za vkazanij period 119 boyiv ta zdijsneno 73 zamahi Serbski vtrati zagiblimi sklali 279 voyakiv ta 25 oficeriv a VMRO vtratilo 56 voyakiv chetnikiv 7 starshin ta 5 pidstarshin Bulo zaareshtovano serbskoyu vladoyu 11 890 mirnih zhiteliv z yakih 1 020 rozstrilyano a 6 200 zalisheno v uv yaznenni V Greckij Makedoniyi diyalo 24 cheti chiselnistyu 380 bijciv v tomu chisli 18 starshin ta 22 pidstarshin Provedeno 42 boyi ta 27 zamahiv Vtrati greckoyi armiyi ta policiyi sklali zagiblimi 83 cholovik sered yakih 13 oficeriv Travnevij manifest Vnutrishni chvariVlado Chernozemskij vikonavec zamahu na korolya Yugoslaviyi Aleksandra I Karageorgijovicha 6 travnya 1924 u Vidni bulo pidpisano manifest VMRO u yakomu mistitsya zaklik do ob yednannya vsih kril makedonskogo vizvolnogo ruhu ta stvorennya yedinogo balkanskogo revolyucijnogo frontu u tisnij spivpraci z Kominternom U danomu manifesti viokremlyuyetsya makedonskij narod sered inshih balkanskih narodiv i otzhe cej akt vvazhayetsya sogodni v Pivnichnij Makedoniyi odnim z klyuchovih etapiv u viznanni okremoyi makedonskoyi naciyi Pered manifestom takozh u Vidni bula pidpisana 9 kvitnya 1924 deklaraciya pro spivpracyu mizh VMRO BKP ta Kominternom Pislya progoloshennya manifestu rozpochalisya krivavi sutichki mizh prihilnikami ta protivnikami spivpraci z komunistami Vnaslidok konfliktiv zaginulo bagato znanih diyachiv VMRO v tomu chisli lider partiyi Todor Aleksandrov Pid kerivnictvom Ivana MihajlovaZ 17 veresnya 1924 faktichnim kerivnikom organizaciyi stav Ivan Mihajlov Pid jogo kerivnictvom prodovzhuyetsya aktivna zbrojna borotba proti serbskoyi ta greckoyi vladi Organizaciya nalagodzhuye soyuznicki vidnosini z horvatskimi ustashami albanskimi nacionalistami a takozh z Ugorshinoyu ta Italiyeyu oskilki obidvi krayini buli supernikami Yugoslaviyi Marselske vbivstvo 9 zhovtnya 1934 odin iz najkrashih bojovikiv VMRO Vlado Chernozemskij ubiv u Marseli korolya Yugoslaviyi Aleksandra I Karageorgiyevicha Zaborona organizaciyi v Bolgariyi Pislya Marselskogo vbivstva pid mizhnarodnim tiskom Bolgariya zaboronila VMRO ta uv yaznila bagatoh chleniv organizaciyi yaki znahodilis v krayini Ivan Mihajlov viyihav za kordon pid zagrozoyu areshtu Pislya 1934 kolishni chleni VMRO prodovzhuvali revolyucijnu diyalnist v inshih pidpilnih organizaciyah ta ostatochno buli rozgromleni komunistichnimi rezhimami Yugoslaviyi ta Bolgariyi v 1944 Div takozhVMORO Svoboda ili smrt gazeta PosilannyaVnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Stanovlennya Makedonskogo nacionalno vizvolnogo ruhu 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine