Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свобода или смърт Свобода або смерть болгарська газета нелегальний друкований орган Внутрішньої македонської революційно

Свобода или смърт (газета)

Свобода или смърт (газета)

«Свобода или смърт» («Свобода або смерть») — болгарська газета, нелегальний друкований орган Внутрішньої македонської революційної організації, що виходила в 1924—1934 рр.

болг. Свобода или смърт
image
Брой №1, 10 декември 1924 г.
Тип d
Мова болгарська
Видавець Внутрішня македонська революційна організація
Засновано 10 грудня 1924
Редактор d
Припинення публікацій червень 1934
Наклад 3000—6000 прим.
image Свобода или смърт у Вікісховищі

Випуски

Річниця Випуск Дата
I 1 — 24 10 грудня 1924 — 15 грудня 1925
II 25 — 46 1 січня 1926 — 6 грудня 1926
III 47 — 61 5 січня 1927 — 19 грудня 1927
IV 62-84 5 січня 1928 — 18 грудня 1928
V 85 — 107 20 лютого 1929—1929
VI 108-122 15 січня 1930 — грудень 1930
VII 123 — 130 січень 1931 — вересень 1931
VIII 131-138 січень 1932 — грудень 1932
IX 139-144 січень 1933 — грудень 1933
X. 145-150 березень 1934—1934

До 1929 року газета виходила двічі на місяць, а з 1930 — раз на місяць. Наклад коливався від 3000 до 6000 примірників. Випуски 103, 107, 148—150 не знайдено. Впродовж 5 років редактором газети був Коста Царнушанов. 150 випусків видали Аспарух Мініков, Димитар Дражев та Спіро Недков. 147 — Димітар Курін. Газета виходила у друкарні «Овчаров».

Політика

Випуск № 1 «Свобода или смърт» оголосив програму газети:

« „Свобода или смърт“. В історії громадських рухів не існує такого короткого і активного гасла. Тридцять років воно завжди незмінно було на прапорі ВМОРО. Це не партійна програма, що гуртує воїнів за владу… Любов до Македонії, любов безкорислива і нерентабельна, як і готовність жертвувати собою за неї… Під її широким і могутнім крилом для вірної і братської служби зібралися і болгарин, і волох, і турок, і албанець… »

Газета боролася за звільнення і возз'єднання Македонії. Її основною метою була публікація інформації про тяжке становище македонських болгар під сербською та грецькою владою, а також про діяльність революційної організації. Вона опублікувала прохання македонського болгарського населення до Ліги Націй, поінформувала про роботу VIII конгресу ВМОРО в 1932 р. та Велику Македонську Раду в 1933, опублікувала офіційні документи ЦК ВМОРО, звіти про бої груп ВМОРО Петра Станчева, Петра Костова. Газета також публікувала інформацію про діяльність легальних македонських організацій — Благодійних Братств, Македонської Спілки Молоді, Македонської Спілки жінок і Болгарських емігрантських організацій у США та Канаді. Газета вів полеміку з сербськими македонськими газетами «Южна звезда» (1922-1926) і «Вардар» (1932-1936) і спростовувала хибні твердження сербської преси про ситуацію в Македонії.

Що стосується зовнішньополітичних аспектів руху, газета категорично відкидала ідеї Балканської федерації (1930) як засобу вирішення македонського питання, показувала безглуздість режимів у Королівстві Югославія та Греції, утверджуючи позицію ВМОРО щодо недосконалих відносин з Югославією та Грецією і твердо боролася проти ідеї Інтегральної Югославії.

« Моральна отрута, що приходить до нас сьогодні, — це „Югославія“… ми не дозволяємо болгарам, що походять з вільного царства, шукати самогубства як народ. Можливо, деякі з їхніх духовних і політичних лідерів цього хочуть. А Коста Тодоров точно хоче.

Але ми, македонські болгари, цього не хочемо, і знайдемо шляхи і сили, щоб зберегти наше болгарське життя.

»

Газета також виступала проти втручання Комуністичного Інтернаціоналу в справи македонської революційної організації і за співпрацю з хорватським визвольним рухом.

Газета в перші роки свого виходу перебувала під впливом члена ЦК ВМОРО генерала Александра Протоґерова і атакувала лівих в революційному русі — Димитара Влахова, Георгія Занкова. Після вбивства Протогерова в 1928 протогерістське крило видавало власну газету «Свобода или смърт» паралельно до 1930-х років, після того, як Прогресивний VII конгрес був перейменований на «Революционен лист». Старий журнал почав стежити за михайлівським крилом організації і виступав проти діяльності Георгія Баждарова, Кирила Парлічева, Наума Томалевського, Георгія Попхристова.

Газета перестає видаватися після заборони ВМОРО і «Уряду 19 травня» в 1934.

Галерея

  • image
    Випуск №59, 15 листопада 1927 р
  • image
    Випуск №86, 18 січня 1929 р
  • image
    Випуск № 141, квітень 1933

Посилання

Акцията на Иван Момчилов в София; год. IV, брой 77, 21 август 1928 година [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Енциклопедия „Пирински край“, том II. Благоевград: Редакция „Енциклопедия“. 1999. с. 243. ISBN . OCLC 402347787. OCLC 164890629
  2. Свобода или смърт, брой 1, 10 декември 1924, стр. 1.
  3. Свобода или смърт, брой 141, април 1933, стр. 1.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2019.
  5. Куманов, Милен. «Македония. Кратък исторически справочник», София, 1993, стр. 226.
  6. . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 6 травня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svoboda ili smrt Svoboda abo smert bolgarska gazeta nelegalnij drukovanij organ Vnutrishnoyi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi sho vihodila v 1924 1934 rr bolg Svoboda ili smrtBroj 1 10 dekemvri 1924 g Tip dMova bolgarskaVidavec Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciyaZasnovano 10 grudnya 1924Redaktor dPripinennya publikacij cherven 1934Naklad 3000 6000 prim Svoboda ili smrt u VikishovishiVipuskiRichnicya Vipusk Data I 1 24 10 grudnya 1924 15 grudnya 1925 II 25 46 1 sichnya 1926 6 grudnya 1926 III 47 61 5 sichnya 1927 19 grudnya 1927 IV 62 84 5 sichnya 1928 18 grudnya 1928 V 85 107 20 lyutogo 1929 1929 VI 108 122 15 sichnya 1930 gruden 1930 VII 123 130 sichen 1931 veresen 1931 VIII 131 138 sichen 1932 gruden 1932 IX 139 144 sichen 1933 gruden 1933 X 145 150 berezen 1934 1934 Do 1929 roku gazeta vihodila dvichi na misyac a z 1930 raz na misyac Naklad kolivavsya vid 3000 do 6000 primirnikiv Vipuski 103 107 148 150 ne znajdeno Vprodovzh 5 rokiv redaktorom gazeti buv Kosta Carnushanov 150 vipuskiv vidali Asparuh Minikov Dimitar Drazhev ta Spiro Nedkov 147 Dimitar Kurin Gazeta vihodila u drukarni Ovcharov PolitikaVipusk 1 Svoboda ili smrt ogolosiv programu gazeti Svoboda ili smrt V istoriyi gromadskih ruhiv ne isnuye takogo korotkogo i aktivnogo gasla Tridcyat rokiv vono zavzhdi nezminno bulo na prapori VMORO Ce ne partijna programa sho gurtuye voyiniv za vladu Lyubov do Makedoniyi lyubov bezkorisliva i nerentabelna yak i gotovnist zhertvuvati soboyu za neyi Pid yiyi shirokim i mogutnim krilom dlya virnoyi i bratskoyi sluzhbi zibralisya i bolgarin i voloh i turok i albanec Gazeta borolasya za zvilnennya i vozz yednannya Makedoniyi Yiyi osnovnoyu metoyu bula publikaciya informaciyi pro tyazhke stanovishe makedonskih bolgar pid serbskoyu ta greckoyu vladoyu a takozh pro diyalnist revolyucijnoyi organizaciyi Vona opublikuvala prohannya makedonskogo bolgarskogo naselennya do Ligi Nacij poinformuvala pro robotu VIII kongresu VMORO v 1932 r ta Veliku Makedonsku Radu v 1933 opublikuvala oficijni dokumenti CK VMORO zviti pro boyi grup VMORO Petra Stancheva Petra Kostova Gazeta takozh publikuvala informaciyu pro diyalnist legalnih makedonskih organizacij Blagodijnih Bratstv Makedonskoyi Spilki Molodi Makedonskoyi Spilki zhinok i Bolgarskih emigrantskih organizacij u SShA ta Kanadi Gazeta viv polemiku z serbskimi makedonskimi gazetami Yuzhna zvezda 1922 1926 i Vardar 1932 1936 i sprostovuvala hibni tverdzhennya serbskoyi presi pro situaciyu v Makedoniyi Sho stosuyetsya zovnishnopolitichnih aspektiv ruhu gazeta kategorichno vidkidala ideyi Balkanskoyi federaciyi 1930 yak zasobu virishennya makedonskogo pitannya pokazuvala bezgluzdist rezhimiv u Korolivstvi Yugoslaviya ta Greciyi utverdzhuyuchi poziciyu VMORO shodo nedoskonalih vidnosin z Yugoslaviyeyu ta Greciyeyu i tverdo borolasya proti ideyi Integralnoyi Yugoslaviyi Moralna otruta sho prihodit do nas sogodni ce Yugoslaviya mi ne dozvolyayemo bolgaram sho pohodyat z vilnogo carstva shukati samogubstva yak narod Mozhlivo deyaki z yihnih duhovnih i politichnih lideriv cogo hochut A Kosta Todorov tochno hoche Ale mi makedonski bolgari cogo ne hochemo i znajdemo shlyahi i sili shob zberegti nashe bolgarske zhittya Gazeta takozh vistupala proti vtruchannya Komunistichnogo Internacionalu v spravi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi i za spivpracyu z horvatskim vizvolnim ruhom Gazeta v pershi roki svogo vihodu perebuvala pid vplivom chlena CK VMORO generala Aleksandra Protogerova i atakuvala livih v revolyucijnomu rusi Dimitara Vlahova Georgiya Zankova Pislya vbivstva Protogerova v 1928 protogeristske krilo vidavalo vlasnu gazetu Svoboda ili smrt paralelno do 1930 h rokiv pislya togo yak Progresivnij VII kongres buv perejmenovanij na Revolyucionen list Starij zhurnal pochav stezhiti za mihajlivskim krilom organizaciyi i vistupav proti diyalnosti Georgiya Bazhdarova Kirila Parlicheva Nauma Tomalevskogo Georgiya Pophristova Gazeta perestaye vidavatisya pislya zaboroni VMORO i Uryadu 19 travnya v 1934 GalereyaVipusk 59 15 listopada 1927 r Vipusk 86 18 sichnya 1929 r Vipusk 141 kviten 1933PosilannyaAkciyata na Ivan Momchilov v Sofiya god IV broj 77 21 avgust 1928 godina 19 sichnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiEnciklopediya Pirinski kraj tom II Blagoevgrad Redakciya Enciklopediya 1999 s 243 ISBN 954 90006 2 1 OCLC 402347787 OCLC 164890629 Svoboda ili smrt broj 1 10 dekemvri 1924 str 1 Svoboda ili smrt broj 141 april 1933 str 1 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 travnya 2019 Kumanov Milen Makedoniya Kratk istoricheski spravochnik Sofiya 1993 str 226 Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019

Дата публікації:
Топ