Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тодор Александров Попорушев (* 4 березня 1881, с. Ново Село (зараз фактично район міста Штип), Північна Македонія — † 31 серпня 1924, с. Сугарево, Болгарія) — македонський та болгарський революціонер і політичний діяч, керівник ВМРО протягом 1919—1924.
| Тодор Александров | |
|---|---|
 | |
 1-й Голова ВМРО  | |
| 1919 — 1924 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Іван Михайлов |
| Народився | 4 березня 1881 Ново Село, Штип, Північна Македонія |
| Помер | 31 серпня 1924[1][2] (43 роки) Сугарево, Санданський, Благоєвградська область, Болгарія |
| Відомий як | педагог, революціонер, офіцер, політик |
| Країна | Османська імперія і Болгарія |
| Alma mater | d |
| Політична партія | ВМРО |
| Батько | Q12271554? |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |  |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 4 березня 1881 у селі Ново Село (тепер община Штип у Македонії) у сім'ї вчителя.
Навчався у болгарській чоловічій гімназії в Салоніках. У 1895 вступає до болгарського педагогічного училища в Скоп'є і у 1898 закінчує його на відмінно. Тут же в Скоп'є, у віці 16 років приєднується до Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації (ВМОРО) під впливом директора училища Хрісто Матова.
Революційна діяльність
Після завершення навчання працює за фахом вчителем і займається революційною діяльністю, за яку був заарештований 27 березня 1903 турецькою владою і засуджений до 5 років ув'язнення, але вийшов з в'язниці через рік у 1904 на підставі амністії. З 1906 виступає одним із керівників Скопського революційного округу.
На початку 1911 його вибирають поряд з Хрісто Чернопеєвом та Петером Чаулевим членом Центрального Комітету ВМОРО.
Під його безпосереднім керівництвом були проведені терористичні акти в містах Штіп (у листопаді 1911) та Кочани (в серпні 1912), які стали приводом до початку Першої Балканської війни. Під час війни Тодор Александров на чолі 52-ї чети (загону) македонсько-одринського ополчення, кількістю 117 бійців, захопив місто Кукуш (тепер Кілкіс в Греції) та передав болгарській армії.
Під час Другої Балканської та Першої світової воював на стороні Болгарії.
Керівник ВМРО
20 грудня 1919 у Софії відбулося таємне засідання активістів ВМОРО, на якому Внутрішня македонсько-одринська революційна організація була відновлена як Внутрішня македонська революційна організація. Зустріч була ініційована Тодором Александровом та членами останнього Центрального Комітету ВМОРО, який був обраний у 1911 році, Петером Чаулевим і Александром Протогеровим.
Виступав за створення автономної, а в перспективі — незалежної республіки Македонія зі столицею в Салоніках. Базою ВМРО під керівництвом Александрова був край Піринська Македонія, де організація контролювала усе політичне життя.
У червні 1923 узяв активну участь у поваленні комуністичного уряду, сформованого Болгарським землеробським народним союзом на чолі з Александром Стамболійським. Згодом на чолі загонів ВМРО допоміг уряду Александра Цанкова придушити Вересневе повстання, організоване комуністами у вересні 1923.
Травневий маніфест і загибель
6 травня 1924 у Відні було підписано маніфест ВМРО, у якому містився заклик до об'єднання усіх сил македонського визвольного руху та створення «єдиного балканського революційного фронту» у тісній співпраці з Комінтерном для боротьби з владою Королівства Югославії. Тодор Александров оголосив, що не підписував особисто даний маніфест, однак це не врятувало організацію від кривавих чвар.
31 серпня 1924 Тодор Александров був убитий у селі Сугарево. Хоча фізичні вбивці були покарані дуже скоро членами ВМРО, однак досі немає чіткої відповіді на запитання, хто був справжнім ініціатором його убивства.
Примітки
- http://uca.edu/politicalscience/dadm-project/europerussiacentral-asia-region/bulgaria-1908-present/
- http://slavija.proboards.com/thread/5840/historical-military-photos-thread?page=3
Посилання
- Тодор Александров
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksandrov Todor Aleksandrov Poporushev 4 bereznya 1881 s Novo Selo zaraz faktichno rajon mista Shtip Pivnichna Makedoniya 31 serpnya 1924 s Sugarevo Bolgariya makedonskij ta bolgarskij revolyucioner i politichnij diyach kerivnik VMRO protyagom 1919 1924 Todor AleksandrovTodor Aleksandrov1 j Golova VMRO1919 1924Poperednikposada zaprovadzhenaNastupnikIvan MihajlovNarodivsya4 bereznya 1881 1881 03 04 Novo Selo Shtip Pivnichna MakedoniyaPomer31 serpnya 1924 1924 08 31 1 2 43 roki Sugarevo Sandanskij Blagoyevgradska oblast BolgariyaVidomij yakpedagog revolyucioner oficer politikKrayinaOsmanska imperiya i BolgariyaAlma materdPolitichna partiyaVMROBatkoQ12271554 U shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 4 bereznya 1881 u seli Novo Selo teper obshina Shtip u Makedoniyi u sim yi vchitelya Navchavsya u bolgarskij cholovichij gimnaziyi v Salonikah U 1895 vstupaye do bolgarskogo pedagogichnogo uchilisha v Skop ye i u 1898 zakinchuye jogo na vidminno Tut zhe v Skop ye u vici 16 rokiv priyednuyetsya do Vnutrishnoyi makedonsko odrinskoyi revolyucijnoyi organizaciyi VMORO pid vplivom direktora uchilisha Hristo Matova Revolyucijna diyalnist Cheta zagin Todora Aleksandrova pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pislya zavershennya navchannya pracyuye za fahom vchitelem i zajmayetsya revolyucijnoyu diyalnistyu za yaku buv zaareshtovanij 27 bereznya 1903 tureckoyu vladoyu i zasudzhenij do 5 rokiv uv yaznennya ale vijshov z v yaznici cherez rik u 1904 na pidstavi amnistiyi Z 1906 vistupaye odnim iz kerivnikiv Skopskogo revolyucijnogo okrugu Na pochatku 1911 jogo vibirayut poryad z Hristo Chernopeyevom ta Peterom Chaulevim chlenom Centralnogo Komitetu VMORO Pid jogo bezposerednim kerivnictvom buli provedeni teroristichni akti v mistah Shtip u listopadi 1911 ta Kochani v serpni 1912 yaki stali privodom do pochatku Pershoyi Balkanskoyi vijni Pid chas vijni Todor Aleksandrov na choli 52 yi cheti zagonu makedonsko odrinskogo opolchennya kilkistyu 117 bijciv zahopiv misto Kukush teper Kilkis v Greciyi ta peredav bolgarskij armiyi Pid chas Drugoyi Balkanskoyi ta Pershoyi svitovoyi voyuvav na storoni Bolgariyi Golova VMRO v 1920 1924 Todor Aleksandrov u formi chetnika Kerivnik VMRO Todor Aleksandrov stoyit u centri z pobratimami po zbroyi 20 grudnya 1919 u Sofiyi vidbulosya tayemne zasidannya aktivistiv VMORO na yakomu Vnutrishnya makedonsko odrinska revolyucijna organizaciya bula vidnovlena yak Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya Zustrich bula inicijovana Todorom Aleksandrovom ta chlenami ostannogo Centralnogo Komitetu VMORO yakij buv obranij u 1911 roci Peterom Chaulevim i Aleksandrom Protogerovim Vistupav za stvorennya avtonomnoyi a v perspektivi nezalezhnoyi respubliki Makedoniya zi stoliceyu v Salonikah Bazoyu VMRO pid kerivnictvom Aleksandrova buv kraj Pirinska Makedoniya de organizaciya kontrolyuvala use politichne zhittya U chervni 1923 uzyav aktivnu uchast u povalenni komunistichnogo uryadu sformovanogo Bolgarskim zemlerobskim narodnim soyuzom na choli z Aleksandrom Stambolijskim Zgodom na choli zagoniv VMRO dopomig uryadu Aleksandra Cankova pridushiti Veresneve povstannya organizovane komunistami u veresni 1923 Travnevij manifest i zagibel 6 travnya 1924 u Vidni bulo pidpisano manifest VMRO u yakomu mistivsya zaklik do ob yednannya usih sil makedonskogo vizvolnogo ruhu ta stvorennya yedinogo balkanskogo revolyucijnogo frontu u tisnij spivpraci z Kominternom dlya borotbi z vladoyu Korolivstva Yugoslaviyi Todor Aleksandrov ogolosiv sho ne pidpisuvav osobisto danij manifest odnak ce ne vryatuvalo organizaciyu vid krivavih chvar 31 serpnya 1924 Todor Aleksandrov buv ubitij u seli Sugarevo Hocha fizichni vbivci buli pokarani duzhe skoro chlenami VMRO odnak dosi nemaye chitkoyi vidpovidi na zapitannya hto buv spravzhnim iniciatorom jogo ubivstva Primitkihttp uca edu politicalscience dadm project europerussiacentral asia region bulgaria 1908 present http slavija proboards com thread 5840 historical military photos thread page 3PosilannyaTodor Aleksandrov