Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вла́дко Ма́чек (хорв. Vladko Maček, *20 червня 1879, Ястребарско, Королівство Хорватія — †15 травня 1964, Вашингтон, США) — хорватський і югославський політик першої половини XX століття. Провідник Хорватської селянської партії після загибелі її засновника С. Радича та протягом усієї Другої світової війни. Родич польського генерала Станіслава Мачека.
| Владко Мачек Vladko Maček | |
|---|---|
| хорв. Vladko Maček | |
 Vladko Maček Владко Мачек | |
| Голова Хорватської селянської партії | |
| 8 серпня 1928 — 15 травня 1964 | |
| Прем'єр-міністр | Драгіша Цветкович, Душан Симович, Іван Шубашич |
| Попередник | Степан Радич |
| Наступник | Юрай Крнєвич |
| Перший заступник прем'єр-міністра Югославії | |
| 26 серпня 1939 — квітень 1941 | |
| Лідер опозиції в Югославії | |
| 8 серпня 1928 — 26 серпня 1939 | |
| Народився | 20 червня 1879 Ястребарско, Австро-Угорщина |
| Помер | 15 травня 1964 (84 роки) Вашингтон, США |
| Похований | Мирогойське кладовище[1] |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Громадянство |  Австро-Угорщина, Королівство Югославія, Франція, США |
| Alma mater | d |
| Політична партія | Хорватська селянська партія |
| Професія | Політик, правник |
| Релігія | Римо-католицька |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молодість
Мачек не був хорватом за походженням. Народився в сім'ї словенсько-чеського походження в селі Купінец поблизу Ястребарско, на південний захід від Загреба. Він доводиться двоюрідним братом польському генералові Станіславу Мачеку. У 1903 здобув докторський ступінь з права в Загребському університеті. Працював службовцем у судах Загреба, Петріні, Самобора та Іванця, а потім стажувався як юрист у Крапині, після чого з 1908 р. відкрив приватну юридичну практику у м. Светі-Іван-Зеліна.
Вступив у Хорватську селянську партію Степана Радича з моменту її заснування. Прослуживши під час Першої світової війни офіцером австро-угорської армії, став близьким сподвижником Радича. Відбуваючи строк ув'язнення (1919—1920 рр.), був обраний заступником голови ХСП, а після його звільнення з в'язниці в 1920 р. — депутатом Національних Зборів як кандидат ХСП від Беловарсько-Крижевецької жупанії. У 1925 р., після того, як Радич відвідав Москву і партія вступила в , Мачека було заарештовано владою Югославії. Попри ув'язнення його було обрано депутатом Національних зборів від ХСП по Сремській жупанії. Через кілька місяців після арешту Селянська партія увійшла в уряд, що дало підставу для його виходу на волю.
Голова Селянської партії
Після вбивства Радича сербським націоналістом Мачек став лідером Селянської партії. Незабаром він став одним з основних опонентів короля Александра І і його «диктатури 6 січня». За опозиційну діяльність його знову було заарештовано в 1933 р. і випущено після вбивства Александра хорватським націоналістом у 1934 р. Його мета, яку він декларував у ті роки, полягала у перетворенні Югославії з унітарної держави, де домінували серби, в нову форму держави, федерацію або навіть конфедерацію, де була б відновлена державність Хорватії. Ідеї Мачека дістали підтримку не тільки серед селян, але й серед практично всіх класів хорватського суспільства, серед людей найрізноманітнішої ідеологічної спрямованості. Мачек також підтримував тісні зв'язки з іншими опозиційними партіями Югославії, і хоча його коаліція програла вибори 1938 р., вона все одно залишилася впливовою силою.
Бановина Хорватія
Цілеспрямовані зусилля Мачека було винагороджено в серпні 1939 р., коли прем'єр-міністр Югославії Драгіша Цветкович уклав з ним так звану «Угоду Цветковича — Мачека» про створення автономної бановини Хорватії (територія включала сучасну Хорватію та населену хорватами частину Боснії і Герцеговини). Баном Хорватії було призначено члена Селянської партії Івана Шубашича, а сам Мачек отримав посаду 1-го заступника прем'єр-міністра Югославії.
Друга світова війна і крах партії
Тріумф виявився короткочасним, оскільки після вторгнення нацистів у Югославію в квітні 1941 р. Бановина Хорватія фактично припинила існування. Німці розглядали Мачека як ідеального кандидата на роль глави маріонеткового уряду і запропонували йому стати новим прем'єр-міністром, але він двічі відмовився. У той час Мачек був одним з небагатьох європейських політиків, твердо впевнених у майбутній поразці Німеччини. Мачек прагнув не допустити втягування Хорватії у війну, тому він прийняв тактику «помірного колабораціонізму». З одного боку, він закликав своїх прихильників з Селянської партії поважати новий режим Анте Павеліча, а в той самий час делегував свого представника Юрая Крнєвича для участі в емігрантському уряді Югославії.
Його тактика виявилася руйнівною для його партії і його власної кар'єри. У жовтні 1941 р. його було схоплено і запроторено в концтабір Ясеновац. Через кілька місяців його було переведено під домашній арешт в своєму будинку в с. . Тим часом, почався розкол у його партії — частина стала усташами, тоді як інші приєдналися до партизанського руху Тіто. Незважаючи на опозиційне ставлення до усташів, Мачек не зажив довіри серед комуністичних партизанів.
Останні роки
У 1945 р. Владко емігрував, спочатку у Францію, а згодом у США. 12 червня 1945 р. Мачека прийняв міністр закордонних справ Франції Жорж Бідо, запропонувавши йому право на проживання у Франції. В еміграції він продовжував залишатися шанованою людиною, йому неодноразово пропонували очолити емігрантські організації, але він відмовлявся.
Помер у Вашингтоні. Останки було перевезено в Хорватію в 1996 р. і поховано на кладовищі Мірогой у Загребі. Посмертно його нагороджено Великим Орденом короля Дмитра Звонимира в 2004 р.
Примітки
- https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- Branko Boban, Vladko Maček in Emigration — From Leaving Croatia in 1945 until His Departure to the USA. Journal — Institute of Croatian History, Vol.39 No.1 October 2007.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 8 липня 2011.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Machek Vla dko Ma chek horv Vladko Macek 20 chervnya 1879 18790620 Yastrebarsko Korolivstvo Horvatiya 15 travnya 1964 Vashington SShA horvatskij i yugoslavskij politik pershoyi polovini XX stolittya Providnik Horvatskoyi selyanskoyi partiyi pislya zagibeli yiyi zasnovnika S Radicha ta protyagom usiyeyi Drugoyi svitovoyi vijni Rodich polskogo generala Stanislava Macheka Vladko Machek Vladko Macekhorv Vladko MacekVladko Machek Vladko MacekVladko MachekGolova Horvatskoyi selyanskoyi partiyi8 serpnya 1928 15 travnya 1964Prem yer ministrDragisha Cvetkovich Dushan Simovich Ivan ShubashichPoperednikStepan RadichNastupnikYuraj KrnyevichPershij zastupnik prem yer ministra Yugoslaviyi26 serpnya 1939 kviten 1941Lider opoziciyi v Yugoslaviyi8 serpnya 1928 26 serpnya 1939Narodivsya20 chervnya 1879 1879 06 20 Yastrebarsko Avstro UgorshinaPomer15 travnya 1964 1964 05 15 84 roki Vashington SShAPohovanijMirogojske kladovishe 1 Vidomij yakpolitik advokatGromadyanstvo Avstro Ugorshina Korolivstvo Yugoslaviya Franciya SShAAlma materdPolitichna partiyaHorvatska selyanska partiyaProfesiyaPolitik pravnikReligiyaRimo katolickaNagorodiOrden korolya Dmitara Zvonimira Mediafajli u VikishovishiMolodistMachek ne buv horvatom za pohodzhennyam Narodivsya v sim yi slovensko cheskogo pohodzhennya v seli Kupinec poblizu Yastrebarsko na pivdennij zahid vid Zagreba Vin dovoditsya dvoyuridnim bratom polskomu generalovi Stanislavu Macheku U 1903 zdobuv doktorskij stupin z prava v Zagrebskomu universiteti Pracyuvav sluzhbovcem u sudah Zagreba Petrini Samobora ta Ivancya a potim stazhuvavsya yak yurist u Krapini pislya chogo z 1908 r vidkriv privatnu yuridichnu praktiku u m Sveti Ivan Zelina Vstupiv u Horvatsku selyansku partiyu Stepana Radicha z momentu yiyi zasnuvannya Prosluzhivshi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni oficerom avstro ugorskoyi armiyi stav blizkim spodvizhnikom Radicha Vidbuvayuchi strok uv yaznennya 1919 1920 rr buv obranij zastupnikom golovi HSP a pislya jogo zvilnennya z v yaznici v 1920 r deputatom Nacionalnih Zboriv yak kandidat HSP vid Belovarsko Krizheveckoyi zhupaniyi U 1925 r pislya togo yak Radich vidvidav Moskvu i partiya vstupila v Macheka bulo zaareshtovano vladoyu Yugoslaviyi Popri uv yaznennya jogo bulo obrano deputatom Nacionalnih zboriv vid HSP po Sremskij zhupaniyi Cherez kilka misyaciv pislya areshtu Selyanska partiya uvijshla v uryad sho dalo pidstavu dlya jogo vihodu na volyu Golova Selyanskoyi partiyiPislya vbivstva Radicha serbskim nacionalistom Machek stav liderom Selyanskoyi partiyi Nezabarom vin stav odnim z osnovnih oponentiv korolya Aleksandra I i jogo diktaturi 6 sichnya Za opozicijnu diyalnist jogo znovu bulo zaareshtovano v 1933 r i vipusheno pislya vbivstva Aleksandra horvatskim nacionalistom u 1934 r Jogo meta yaku vin deklaruvav u ti roki polyagala u peretvorenni Yugoslaviyi z unitarnoyi derzhavi de dominuvali serbi v novu formu derzhavi federaciyu abo navit konfederaciyu de bula b vidnovlena derzhavnist Horvatiyi Ideyi Macheka distali pidtrimku ne tilki sered selyan ale j sered praktichno vsih klasiv horvatskogo suspilstva sered lyudej najriznomanitnishoyi ideologichnoyi spryamovanosti Machek takozh pidtrimuvav tisni zv yazki z inshimi opozicijnimi partiyami Yugoslaviyi i hocha jogo koaliciya prograla vibori 1938 r vona vse odno zalishilasya vplivovoyu siloyu Banovina HorvatiyaCilespryamovani zusillya Macheka bulo vinagorodzheno v serpni 1939 r koli prem yer ministr Yugoslaviyi Dragisha Cvetkovich uklav z nim tak zvanu Ugodu Cvetkovicha Macheka pro stvorennya avtonomnoyi banovini Horvatiyi teritoriya vklyuchala suchasnu Horvatiyu ta naselenu horvatami chastinu Bosniyi i Gercegovini Banom Horvatiyi bulo priznacheno chlena Selyanskoyi partiyi Ivana Shubashicha a sam Machek otrimav posadu 1 go zastupnika prem yer ministra Yugoslaviyi Druga svitova vijna i krah partiyiTriumf viyavivsya korotkochasnim oskilki pislya vtorgnennya nacistiv u Yugoslaviyu v kvitni 1941 r Banovina Horvatiya faktichno pripinila isnuvannya Nimci rozglyadali Macheka yak idealnogo kandidata na rol glavi marionetkovogo uryadu i zaproponuvali jomu stati novim prem yer ministrom ale vin dvichi vidmovivsya U toj chas Machek buv odnim z nebagatoh yevropejskih politikiv tverdo vpevnenih u majbutnij porazci Nimechchini Machek pragnuv ne dopustiti vtyaguvannya Horvatiyi u vijnu tomu vin prijnyav taktiku pomirnogo kolaboracionizmu Z odnogo boku vin zaklikav svoyih prihilnikiv z Selyanskoyi partiyi povazhati novij rezhim Ante Pavelicha a v toj samij chas deleguvav svogo predstavnika Yuraya Krnyevicha dlya uchasti v emigrantskomu uryadi Yugoslaviyi Jogo taktika viyavilasya rujnivnoyu dlya jogo partiyi i jogo vlasnoyi kar yeri U zhovtni 1941 r jogo bulo shopleno i zaprotoreno v konctabir Yasenovac Cherez kilka misyaciv jogo bulo perevedeno pid domashnij aresht v svoyemu budinku v s Tim chasom pochavsya rozkol u jogo partiyi chastina stala ustashami todi yak inshi priyednalisya do partizanskogo ruhu Tito Nezvazhayuchi na opozicijne stavlennya do ustashiv Machek ne zazhiv doviri sered komunistichnih partizaniv Ostanni rokiMogila Macheka na kladovishi Mirogoj v Zagrebi U 1945 r Vladko emigruvav spochatku u Franciyu a zgodom u SShA 12 chervnya 1945 r Macheka prijnyav ministr zakordonnih sprav Franciyi Zhorzh Bido zaproponuvavshi jomu pravo na prozhivannya u Franciyi V emigraciyi vin prodovzhuvav zalishatisya shanovanoyu lyudinoyu jomu neodnorazovo proponuvali ocholiti emigrantski organizaciyi ale vin vidmovlyavsya Pomer u Vashingtoni Ostanki bulo perevezeno v Horvatiyu v 1996 r i pohovano na kladovishi Mirogoj u Zagrebi Posmertno jogo nagorodzheno Velikim Ordenom korolya Dmitra Zvonimira v 2004 r Primitkihttps www gradskagroblja hr trazilica pokojnika 15 Branko Boban Vladko Macek in Emigration From Leaving Croatia in 1945 until His Departure to the USA Journal Institute of Croatian History Vol 39 No 1 October 2007 Arhiv originalu za 10 bereznya 2021 Procitovano 8 lipnya 2011 Posilannya