Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поліці́йна держа́ва, поліце́йська держа́ва (нім. Polizeistaat) — форма абсолютної монархії, що набула поширення у другій половині XVIII сторіччя. Характерними рисами поліційної держави були урядова опіка та втручання в усі сфери життя, відсторонення громадян від участі в державному управлінні, підпорядкування економіки інтересам збільшення державної скарбниці, наявність дуже розгалуженої бюрократії.
Зазвичай класичними «поліційними державами» іменують Габсбурзьку державу часів Йосипа II та Російську імперію часів Катерини II.
З XIX століття визначення «поліційна держава» зазвичай застосовують до держав із надмірним впливом поліції та спецслужб.
Історія
Еволюція терміна пов'язана, зокрема, зі зміною значення слова «поліція» (нім. Polizei) — похідного від давньогрецького «політія» (дав.-гр. πολιτεία). У працях грецьких філософів політія (від «поліс» — «місто-держава, міська громада») означала збалансований державний устрій та мистецтво державного управління загалом.
У середні віки феодальні держави Європи поступово перетворилися на абсолютні монархії. Проте лише в XVII—XVIII виокремлюється окрема сфера державної діяльності, що згодом також отримала назву «поліція». Біля витоків теорії поліційного права стояв французький вчений [fr]. В його «Трактаті про поліцію» (1707—1738) було окреслено предмет поліційної влади, виділені її головні риси, сфери суспільних відносин об'єднані поліційною діяльністю.
На основі практики обов'язковою для держави визнавалася діяльність, спрямована на створення державної безпеки та добробуту. Здійснюючи цей обов'язок, виконавчі органи мали право безмежного втручання у приватне життя з метою ощасливлення громадян. Як у науці, так і в практиці обстоювалася доцільність застосування державного примусу не лише для гарантування безпеки, а й створення умов для добробуту громадян.
Ідея «поліційної», себто добре влаштованої держави стала історичним продовженням концепції регулярної держави, поширеної на початку XVIII сторіччя, збагаченим практичним досвідом реформ в німецьких державах загалом і імперії Габсбургів зокрема. Значний вплив на неї справили ідеї діячів французького Просвітництва та німецького філософа Християна Вольфа з їхнім прагненням «освіченої монархії». Відтак «поліційну державу» розглядають або як різновид «освіченого абсолютизму», або ж як синтез «освіченого абсолютизму» та регулярної держави (в англомовній літературі іноді використовується термін «освічена поліційна держава» (англ. enlightened police state)).
Риси
Відмітною рисою поліційної держави є бюрократичне правління, яке відрізняється від феодального тим, що ґрунтується на праві, а не на свавіллі окремої особи. Усі починання державної влади втілюють у життя численні представники бюрократії, головним полем діяльності яких є різноманітні канцелярії. У Німеччині XVIII ст., де прихильники поліційного порядку посідали особливо значне місце, виникла окрема спеціальна галузь прикладного державознавства, присвячена державній канцелярській практиці. Батьком цієї соціально-політичної дисципліни був Й. Я. Мозер, відомий представник догматичної розробки німецького державного права. Щоправда, теоретичні викладення науковців не завжди втілювалися в життя, і на практиці замість добре облаштованого порядку панував хаос та корупція, але вчені зазвичай пояснювали це несумлінністю виконавців.
Державне управління називали поліцією принаймні до середини XIX ст. При цьому розрізняли поліцію безпеки та поліцію добробуту. Під першою розуміли державне управління, націлене на забезпечення особистої та майнової безпеки населення, а під поліцією добробуту (див. держава) — діяльність, спрямовану на забезпечення матеріальних та духовних благ населення. До поліції безпеки відносили, передусім, організацію та дотримання внутрішньої безпеки (поліція у вузькому розумінні цього слова). До поліції добробуту зараховували турботи держави про суспільну охорону здоров'я, продовольство, видобувну та переробну промисловість, народну освіту тощо.
Поділ внутрішнього управління державним життям суспільства на поліцію безпеки та поліцію добробуту зник з наукового вжитку разом зі зникненням терміна «поліція» для позначення державного управління.
На початку Нового часу державне управління передбачало звільнення громадських організацій та особи-громадянина від гноблення з боку феодальних порядків, обстоювання їхньої самостійності. І в цьому полягав прогресивний характер ідеї «поліційної держави». Але з послабленням феодальних кайданів державна опіка не припинилася. Навпаки, набула самодостатнього значення в особі професійних чиновників (див. апарат, веберівське розуміння раціональної бюрократії…). У цьому разі, населення країни розглядали не як організацію громадян, а як безформну масу підданих, яку держава обробляє (виховує, навчає, контролює тощо) за накресленим владою планом тотальних бюрократичних заходів. Таким чином, управління в поліційній державі у принципі заперечувало самовизначення особистості та суспільних груп, оскільки базувалося на засадах всепоглинальної опіки держави над окремою людиною та суспільством загалом.
Цілковите одержавлення суду та широкий розвиток державного управління призвели до встановлення та зміцнення законодавчої функції влади. Державне законодавство визначало одноманітну та міцну юридичну норму для судових рішень. Усі аспекти життя підпорядковувались законодавчому впливові та в узгодженні з принципом єдності влади, всюдисущої та всеспрямовуваної, правотворчість було визнано виключною функцією держави.
Критика
На певному етапі, державна опіка сприяла подоланню замкнутого господарства та встановленню народного. Проте, з виникненням капіталістичного ладу, останній потребував для свого розвитку свободи підприємництва та конкуренції. Життя висунуло вимогу свободи від державної опіки, лібералізму, що й знайшло своє висвітлення в ідеї «естетичної держави», антитезі концепції «поліційної держави». Але цю антитезу будували не на цілковитому та необґрунтованому запереченні попередньої, а на подальшому розвиткові закладених у цій концепції прогресивних просвітницьких ідей, що відповідали новому соціально-економічному контекстові.
Носієм ліберальної політичної ідеології став суспільний стан буржуазії, у чиїх руках зосереджувався значний грошовий капітал. Під її енергійним тиском поліційна система управління державою здала свої позиції, поступившись ліберальній системі державного правління.
Лібералізм означав невтручання державної влади в економічне та духовне життя людини. На цьому, зокрема, наполягали фізіократи та Адам Сміт. Завдання держави ліберали вбачали не у тотальному управлінні суспільними процесами, а виключно у правотворчості та захисті прав у суді. Метою ж права вони покладали забезпечення не тільки державного порядку, що декларувала концепція «поліційної держави», а й особистої свободи, за яку виступали німецькі ідеологи «естетичної держави». Це означало, що поліційна держава має була бути замінена на ліберально-правову державу.
Критика концепції «поліційної держави» була започаткована Кантом, який протиставив добре керованій монархії «правову державу» (нім. Rechtsstaat), в який верховною мала бути не воля володаря, визначена у законах, а природне право.
Слабкість доктрини правової держави цілком очевидно виявила себе вже у другій половині XIX ст., коли на перший план вийшло соціальне питання. На практиці з'ясувалося, що люди не є рівними навіть за мірками ліберальної доктрини, що соціально незахищені групи (молодь, літні люди, жінки, інваліди тощо) потребують для свого більш-менш нормального існування не невтручання, а, навпаки, контролю держави з розв'язання низки питань.
Переосмислення
З часу Французької революції первинна концепція «поліційної держави» сприймалася вже як консервативна чи реакційна. Водночас, посилення ролі поліції у наполеонівській Франції та державах-переможницях Наполеона призвела до переосмислення терміну.
З середини XIX сторіччя під «поліційною державою» розуміли виключно державу із всеохопним впливом поліції та спецслужб. Під це визначення якнайкраще підпадали як абсолютні монархії — Росія за часів Миколи I та Олександра III, Османська імперія за доби абдулгамідівського «зулюма», так і авторитарні республіканські режими. Однак найповнішим втіленням «поліційної держави» вважають тоталітарні режими XX сторіччя — радянський та нацистський.
З огляду на те, що в СРСР та деяких пострадянських країн поліцію називали міліцією, використовувався також вислів «міліцейська держава» — переважно з іронічним підтекстом.
Примітки
- Robert Bideleux, Ian Jeffries. A History of Eastern Europe: Crisis and Change. London, 1998, c.184-285
- Raeff M. The Well-Ordered Police State and the Development of Modernity in Seventeenth and Eighteenth Century Europe: An Attempt at a Comparative Approach // The American Historical Review, Vol. 80, No. 5 (Dec., 1975), с.1236
- Justi J.H.G. von. Grundsatze der Polizei-Wissenschaft in einem vernunftigen, auf den Endzweck der Polizei gegrundeten, Zusammenhange und zum Gebrauch akademischer Vorlesungen abgefasst. Dritte Ausgabe. Gottingen, 1782, с.9
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.362-371
- Robert A. Kann, A History of the Habsburg Empire, 1526—1918. Berkeley, 1974, с.184
- Wakefield A. The Disordered Police State: German Cameralism as Science and Practice. Chicago, 2009, с.74
- Raeff M. The Well-Ordered Police State and the Development of Modernity in Seventeenth and Eighteenth Century Europe: An Attempt at a Comparative Approach // The American Historical Review, Vol. 80, No. 5 (Dec., 1975), с.1225
- Simon Dubnow. From the death of Alexander I, until the death of Alexander III. Philadelphia, 1920, с.246
- Ilan Pappé. The Modern Middle East. N.Y., 2005, c.20
- Edward Lucas.The New Cold War: How the Kremlin Menaces both Russia and the West. London, 2014
- George C. Browder. Foundations of the Nazi Police State: The Formation of Sipo and SD, Lexington, 1990
- В. Коваленко. Милицейское государство. «Начало», № 13, 1991
- Юлия Латынина. Милицейское государство в отдельно взятой республике. «Новая газета», 31.10.2005
- Тетяна Грунська. Вероніка та її коханці. Львів, 2006, с.69
- Іноді словосполученням «міліцейська держава» просто перекладають англійський термін «police state», наприклад — Эдвард Лукас. Новая холодная война: как Кремль угрожает России и Западу, СПб, 2009, с.35
Література
- А. Романюк. Поліцейська держава // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.597
- Жоль К. К. «Соціологія» навчальний посібник. — К.: Либідь, 2005.- 440 c.
- Авер'янов В. Б. «Адміністративне право України. Академічний курс.» У двох томах. — К,: «Юридична думка», 2004. — 584 с.
- Mark Raeff. The Well-Ordered Police State and the Development of Modernity in Seventeenth and Eighteenth Century Europe: An Attempt at a Comparative Approach // The American Historical Review, Vol. 80, No. 5 (Dec., 1975)
- Mark Raeff. The Well-Ordered Police State: Social and Institutional Change through Law in the Germanies and Russia 1600—1800. News Heaven, 1983
- Wakefield A. The Disordered Police State: German Cameralism as Science and Practice. Chicago, 2009
- Tanja E. Lackner. Polizeistaat versus Rechtsstaat, GRIN Verlag, 2010
- Thomson C. The Police State: what you want to know about the Soviet Union. N.Y., 1950
- Police-State Methods in the Soviet Union. Prepared by the International Commission Against Concentrationist Regimes Under the Direction of David Rousset, Boston, 1953
- Louise I. Shelley, Policing Soviet Society: The Evolution of State Control. N.Y., 1996
- George C. Browder. Foundations of the Nazi Police State: The Formation of Sipo and SD, Lexington, 1990
Посилання
- Поліцейська держава [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 637. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polici jna derzha va police jska derzha va nim Polizeistaat forma absolyutnoyi monarhiyi sho nabula poshirennya u drugij polovini XVIII storichchya Harakternimi risami policijnoyi derzhavi buli uryadova opika ta vtruchannya v usi sferi zhittya vidstoronennya gromadyan vid uchasti v derzhavnomu upravlinni pidporyadkuvannya ekonomiki interesam zbilshennya derzhavnoyi skarbnici nayavnist duzhe rozgaluzhenoyi byurokratiyi Zazvichaj klasichnimi policijnimi derzhavami imenuyut Gabsburzku derzhavu chasiv Josipa II ta Rosijsku imperiyu chasiv Katerini II Z XIX stolittya viznachennya policijna derzhava zazvichaj zastosovuyut do derzhav iz nadmirnim vplivom policiyi ta specsluzhb IstoriyaEvolyuciya termina pov yazana zokrema zi zminoyu znachennya slova policiya nim Polizei pohidnogo vid davnogreckogo politiya dav gr politeia U pracyah greckih filosofiv politiya vid polis misto derzhava miska gromada oznachala zbalansovanij derzhavnij ustrij ta mistectvo derzhavnogo upravlinnya zagalom U seredni viki feodalni derzhavi Yevropi postupovo peretvorilisya na absolyutni monarhiyi Prote lishe v XVII XVIII viokremlyuyetsya okrema sfera derzhavnoyi diyalnosti sho zgodom takozh otrimala nazvu policiya Bilya vitokiv teoriyi policijnogo prava stoyav francuzkij vchenij fr V jogo Traktati pro policiyu 1707 1738 bulo okresleno predmet policijnoyi vladi vidileni yiyi golovni risi sferi suspilnih vidnosin ob yednani policijnoyu diyalnistyu Na osnovi praktiki obov yazkovoyu dlya derzhavi viznavalasya diyalnist spryamovana na stvorennya derzhavnoyi bezpeki ta dobrobutu Zdijsnyuyuchi cej obov yazok vikonavchi organi mali pravo bezmezhnogo vtruchannya u privatne zhittya z metoyu oshaslivlennya gromadyan Yak u nauci tak i v praktici obstoyuvalasya docilnist zastosuvannya derzhavnogo primusu ne lishe dlya garantuvannya bezpeki a j stvorennya umov dlya dobrobutu gromadyan Ideya policijnoyi sebto dobre vlashtovanoyi derzhavi stala istorichnim prodovzhennyam koncepciyi regulyarnoyi derzhavi poshirenoyi na pochatku XVIII storichchya zbagachenim praktichnim dosvidom reform v nimeckih derzhavah zagalom i imperiyi Gabsburgiv zokrema Znachnij vpliv na neyi spravili ideyi diyachiv francuzkogo Prosvitnictva ta nimeckogo filosofa Hristiyana Volfa z yihnim pragnennyam osvichenoyi monarhiyi Vidtak policijnu derzhavu rozglyadayut abo yak riznovid osvichenogo absolyutizmu abo zh yak sintez osvichenogo absolyutizmu ta regulyarnoyi derzhavi v anglomovnij literaturi inodi vikoristovuyetsya termin osvichena policijna derzhava angl enlightened police state Josip II za plugom u SlavkoviceRisiVidmitnoyu risoyu policijnoyi derzhavi ye byurokratichne pravlinnya yake vidriznyayetsya vid feodalnogo tim sho gruntuyetsya na pravi a ne na svavilli okremoyi osobi Usi pochinannya derzhavnoyi vladi vtilyuyut u zhittya chislenni predstavniki byurokratiyi golovnim polem diyalnosti yakih ye riznomanitni kancelyariyi U Nimechchini XVIII st de prihilniki policijnogo poryadku posidali osoblivo znachne misce vinikla okrema specialna galuz prikladnogo derzhavoznavstva prisvyachena derzhavnij kancelyarskij praktici Batkom ciyeyi socialno politichnoyi disciplini buv J Ya Mozer vidomij predstavnik dogmatichnoyi rozrobki nimeckogo derzhavnogo prava Shopravda teoretichni vikladennya naukovciv ne zavzhdi vtilyuvalisya v zhittya i na praktici zamist dobre oblashtovanogo poryadku panuvav haos ta korupciya ale vcheni zazvichaj poyasnyuvali ce nesumlinnistyu vikonavciv Derzhavne upravlinnya nazivali policiyeyu prinajmni do seredini XIX st Pri comu rozriznyali policiyu bezpeki ta policiyu dobrobutu Pid pershoyu rozumili derzhavne upravlinnya nacilene na zabezpechennya osobistoyi ta majnovoyi bezpeki naselennya a pid policiyeyu dobrobutu div derzhava diyalnist spryamovanu na zabezpechennya materialnih ta duhovnih blag naselennya Do policiyi bezpeki vidnosili peredusim organizaciyu ta dotrimannya vnutrishnoyi bezpeki policiya u vuzkomu rozuminni cogo slova Do policiyi dobrobutu zarahovuvali turboti derzhavi pro suspilnu ohoronu zdorov ya prodovolstvo vidobuvnu ta pererobnu promislovist narodnu osvitu tosho Podil vnutrishnogo upravlinnya derzhavnim zhittyam suspilstva na policiyu bezpeki ta policiyu dobrobutu znik z naukovogo vzhitku razom zi zniknennyam termina policiya dlya poznachennya derzhavnogo upravlinnya Na pochatku Novogo chasu derzhavne upravlinnya peredbachalo zvilnennya gromadskih organizacij ta osobi gromadyanina vid gnoblennya z boku feodalnih poryadkiv obstoyuvannya yihnoyi samostijnosti I v comu polyagav progresivnij harakter ideyi policijnoyi derzhavi Ale z poslablennyam feodalnih kajdaniv derzhavna opika ne pripinilasya Navpaki nabula samodostatnogo znachennya v osobi profesijnih chinovnikiv div aparat veberivske rozuminnya racionalnoyi byurokratiyi U comu razi naselennya krayini rozglyadali ne yak organizaciyu gromadyan a yak bezformnu masu piddanih yaku derzhava obroblyaye vihovuye navchaye kontrolyuye tosho za nakreslenim vladoyu planom totalnih byurokratichnih zahodiv Takim chinom upravlinnya v policijnij derzhavi u principi zaperechuvalo samoviznachennya osobistosti ta suspilnih grup oskilki bazuvalosya na zasadah vsepoglinalnoyi opiki derzhavi nad okremoyu lyudinoyu ta suspilstvom zagalom Cilkovite oderzhavlennya sudu ta shirokij rozvitok derzhavnogo upravlinnya prizveli do vstanovlennya ta zmicnennya zakonodavchoyi funkciyi vladi Derzhavne zakonodavstvo viznachalo odnomanitnu ta micnu yuridichnu normu dlya sudovih rishen Usi aspekti zhittya pidporyadkovuvalis zakonodavchomu vplivovi ta v uzgodzhenni z principom yednosti vladi vsyudisushoyi ta vsespryamovuvanoyi pravotvorchist bulo viznano viklyuchnoyu funkciyeyu derzhavi KritikaNa pevnomu etapi derzhavna opika spriyala podolannyu zamknutogo gospodarstva ta vstanovlennyu narodnogo Prote z viniknennyam kapitalistichnogo ladu ostannij potrebuvav dlya svogo rozvitku svobodi pidpriyemnictva ta konkurenciyi Zhittya visunulo vimogu svobodi vid derzhavnoyi opiki liberalizmu sho j znajshlo svoye visvitlennya v ideyi estetichnoyi derzhavi antitezi koncepciyi policijnoyi derzhavi Ale cyu antitezu buduvali ne na cilkovitomu ta neobgruntovanomu zaperechenni poperednoyi a na podalshomu rozvitkovi zakladenih u cij koncepciyi progresivnih prosvitnickih idej sho vidpovidali novomu socialno ekonomichnomu kontekstovi Nosiyem liberalnoyi politichnoyi ideologiyi stav suspilnij stan burzhuaziyi u chiyih rukah zoseredzhuvavsya znachnij groshovij kapital Pid yiyi energijnim tiskom policijna sistema upravlinnya derzhavoyu zdala svoyi poziciyi postupivshis liberalnij sistemi derzhavnogo pravlinnya Liberalizm oznachav nevtruchannya derzhavnoyi vladi v ekonomichne ta duhovne zhittya lyudini Na comu zokrema napolyagali fiziokrati ta Adam Smit Zavdannya derzhavi liberali vbachali ne u totalnomu upravlinni suspilnimi procesami a viklyuchno u pravotvorchosti ta zahisti prav u sudi Metoyu zh prava voni pokladali zabezpechennya ne tilki derzhavnogo poryadku sho deklaruvala koncepciya policijnoyi derzhavi a j osobistoyi svobodi za yaku vistupali nimecki ideologi estetichnoyi derzhavi Ce oznachalo sho policijna derzhava maye bula buti zaminena na liberalno pravovu derzhavu Kritika koncepciyi policijnoyi derzhavi bula zapochatkovana Kantom yakij protistaviv dobre kerovanij monarhiyi pravovu derzhavu nim Rechtsstaat v yakij verhovnoyu mala buti ne volya volodarya viznachena u zakonah a prirodne pravo Slabkist doktrini pravovoyi derzhavi cilkom ochevidno viyavila sebe vzhe u drugij polovini XIX st koli na pershij plan vijshlo socialne pitannya Na praktici z yasuvalosya sho lyudi ne ye rivnimi navit za mirkami liberalnoyi doktrini sho socialno nezahisheni grupi molod litni lyudi zhinki invalidi tosho potrebuyut dlya svogo bilsh mensh normalnogo isnuvannya ne nevtruchannya a navpaki kontrolyu derzhavi z rozv yazannya nizki pitan Pereosmislennya Z chasu Francuzkoyi revolyuciyi pervinna koncepciya policijnoyi derzhavi sprijmalasya vzhe yak konservativna chi reakcijna Vodnochas posilennya roli policiyi u napoleonivskij Franciyi ta derzhavah peremozhnicyah Napoleona prizvela do pereosmislennya terminu Z seredini XIX storichchya pid policijnoyu derzhavoyu rozumili viklyuchno derzhavu iz vseohopnim vplivom policiyi ta specsluzhb Pid ce viznachennya yaknajkrashe pidpadali yak absolyutni monarhiyi Rosiya za chasiv Mikoli I ta Oleksandra III Osmanska imperiya za dobi abdulgamidivskogo zulyuma tak i avtoritarni respublikanski rezhimi Odnak najpovnishim vtilennyam policijnoyi derzhavi vvazhayut totalitarni rezhimi XX storichchya radyanskij ta nacistskij Z oglyadu na te sho v SRSR ta deyakih postradyanskih krayin policiyu nazivali miliciyeyu vikoristovuvavsya takozh visliv milicejska derzhava perevazhno z ironichnim pidtekstom PrimitkiRobert Bideleux Ian Jeffries A History of Eastern Europe Crisis and Change London 1998 c 184 285 Raeff M The Well Ordered Police State and the Development of Modernity in Seventeenth and Eighteenth Century Europe An Attempt at a Comparative Approach The American Historical Review Vol 80 No 5 Dec 1975 s 1236 Justi J H G von Grundsatze der Polizei Wissenschaft in einem vernunftigen auf den Endzweck der Polizei gegrundeten Zusammenhange und zum Gebrauch akademischer Vorlesungen abgefasst Dritte Ausgabe Gottingen 1782 s 9 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 362 371 Robert A Kann A History of the Habsburg Empire 1526 1918 Berkeley 1974 s 184 Wakefield A The Disordered Police State German Cameralism as Science and Practice Chicago 2009 s 74 Raeff M The Well Ordered Police State and the Development of Modernity in Seventeenth and Eighteenth Century Europe An Attempt at a Comparative Approach The American Historical Review Vol 80 No 5 Dec 1975 s 1225 Simon Dubnow From the death of Alexander I until the death of Alexander III Philadelphia 1920 s 246 Ilan Pappe The Modern Middle East N Y 2005 c 20 Edward Lucas The New Cold War How the Kremlin Menaces both Russia and the West London 2014 George C Browder Foundations of the Nazi Police State The Formation of Sipo and SD Lexington 1990 V Kovalenko Milicejskoe gosudarstvo Nachalo 13 1991 Yuliya Latynina Milicejskoe gosudarstvo v otdelno vzyatoj respublike Novaya gazeta 31 10 2005 Tetyana Grunska Veronika ta yiyi kohanci Lviv 2006 s 69 Inodi slovospoluchennyam milicejska derzhava prosto perekladayut anglijskij termin police state napriklad Edvard Lukas Novaya holodnaya vojna kak Kreml ugrozhaet Rossii i Zapadu SPb 2009 s 35LiteraturaA Romanyuk Policejska derzhava Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 597 ISBN 978 966 611 818 2 Zhol K K Sociologiya navchalnij posibnik K Libid 2005 440 c ISBN 9660603649 Aver yanov V B Administrativne pravo Ukrayini Akademichnij kurs U dvoh tomah K Yuridichna dumka 2004 584 s ISBN 9668602005 Mark Raeff The Well Ordered Police State and the Development of Modernity in Seventeenth and Eighteenth Century Europe An Attempt at a Comparative Approach The American Historical Review Vol 80 No 5 Dec 1975 Mark Raeff The Well Ordered Police State Social and Institutional Change through Law in the Germanies and Russia 1600 1800 News Heaven 1983 Wakefield A The Disordered Police State German Cameralism as Science and Practice Chicago 2009 Tanja E Lackner Polizeistaat versus Rechtsstaat GRIN Verlag 2010 Thomson C The Police State what you want to know about the Soviet Union N Y 1950 Police State Methods in the Soviet Union Prepared by the International Commission Against Concentrationist Regimes Under the Direction of David Rousset Boston 1953 Louise I Shelley Policing Soviet Society The Evolution of State Control N Y 1996 George C Browder Foundations of the Nazi Police State The Formation of Sipo and SD Lexington 1990PosilannyaPolicejska derzhava 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 637 ISBN 966 7492 04 4