Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абдул-Гамід II (1842–1918) — 34-ий султан Османської імперії (1876–1909), запровадив першу Конституцію та парламентаризм. Останній самодержавний глава Османської імперії, яка в його правління піддавалася фрагментації.
| Абдул-Гамід II осман. عبد الحميد ثانی | |
 | |
 | |
| Народження: | 21 вересня 1842[1][2][…] Стамбул, Османська імперія[4] |
|---|---|
| Смерть: | 10 лютого 1918[5][1][…] (75 років) Палац Бейлербеї, Ускюдар, Стамбул, Османська імперія[4] |
| Поховання: | Мавзолей Махмуда II |
| Країна: | Османська імперія |
| Релігія: | іслам і суфій[d] |
| Рід: | Османи |
| Батько: | Абдул-Меджид I |
| Мати: | Тірімюйган Султан |
| Шлюб: | d, d, d, Бідар-Кадин, d, d, d, Мюшфіка Кадин-ефенді, d, d, d, d і Саліха Наджіє Ханим-ефенді |
| Діти: | d, d, Зекіє-Султан, Найме-Султан, d, d, d, Айше Османоглу, d, d, d[7], d, Шехзаде Мехмед Абдулкадир, d і d |
| Автограф: |  |
| Нагороди: |        |
| | |
Біографія
Отримав блискучу освіту, багато мандрував по Європі, зокрема з батьком і рідним братом.
У грудні 1876 року під впливом так званих «нових османів» і пов'язаного з ними Мідхат-паші запровадив [tr]. За нею був створений перший в турецькій історії загальноімперський парламент. Проте на поступки слов'янам султан йти відмовився, а в 1877 році Росія оголосила Османській імперії війну. Коли російські війська підступили до самого Стамбулу, британці ввели до Мармурового моря військову ескадру на підтримку султана. Абдул-Гамід II позбувся вже не потрібних йому «нових османів», розпустив парламент і встановив режим одноосібного правління, який отримав назву «зулюм».
У стамбульському передмісті Сан-Стефано був підписаний мир, за яким Османська імперія визнавла незалежність Сербії, Чорногорії та Румунії. У землях, населених болгарами (до яких тоді зараховували і македонців), було створене самоврядне князівство. Автономію отримала також Боснія і Герцеговина. В інших європейських володіннях Османської імперії та Вірменії мали були проведені реформи, які б гарантували права місцевих християн. Водночас умови Сан-Стефанського миру викликали протести інших великих держав, і вони були переглянуті на європейському конгресі, скликаному в Берліні. За новим договором територія автономної Болгарії була зменшена втричі. Британія отримала острів Кіпр, Австро-Угорщина — право зайняти своїми військами Боснію і Герцеговину. За кілька років Греція відібрала в імперії Фессалію, а Франція захопила Туніс.
Режим «зулюма» тримався переважно на насильстві і залякуванні. Потрапити до в'язниці й загинут османські піддані могли від необережно сказаного слова, а часто і без жодної провини. Керівник таємної поліції згодом зізнавався, що в нього просто не вистачало часу виконати усі розпорядження султана про розправи, а якби він їх виконав — населення імперії зменшилося б на третину. З книжок і часописів викреслювали будь-які згадки про революції, державні перевороти, замахи на монархів.
При цьому на державні посади були готові призначати навіть відвертих невігласів — лише б вони не суперечили начальству. На хабарництво, здирництво і казнокрадство просто заплющували очі. За вирішення навіть дрібних справ прохач мав сплачувати чиновнику бакшиш, а будь-які великі витрати з державної скарбниці наповнювали насамперед кишені султанських призначенців і самого володаря.
За господарським розвитком Османська імперія тим часом все більше відставала від країн Західної Європи. У східних провінціях зберігалося кріпацтво і панщина. Османська промисловість нараховувала лише кілька десятків текстильних фабрик та військових заводів. В країні не було навіть власної металургії — руду доводилося вивозити за кордон, а потім купувати виготовлені з неї чавун чи сталь.
Численні пільги та привілеї, надані султанським урядом іноземним підприємцям, дозволили європейським державам — Франції, Британії, Німеччині, Австро-Угорщині — швидко прибрати до своїх рук майже всю зовнішню торгівлю імперії, в той час як місцеві торгівці зазвичай лише перепродавали закордонні товари. Османський банк та інші великі банки імперії теж належали іноземцям.
Уряд загруз у зовнішніх боргах, і в 1881 році султан змушений був погодитися на створення [tr], підпорядкованого європейським банкірам. Уповноважені Управління самостійно стягували податки і збори від державних монополій — нібито для погашення зовнішніх зобов'язань, але борги все одно зростали. Османська імперія остаточно перетворилася на напівколонію великих держав.
Від ослабленої держави сусіди продовжували відривати територію за територією. Болгарський князь приєднав Східну Румелію, яку великі держави урочисто обіцяли залишити османською. Після нової війни з Грецією султан позбувся влади і над Критом.
Пожвавилися національні та визвольні рухи. Албанці утворили Призренську лігу, слов'яни Македонії і Фракії — Македонсько-Одринську революційну організацію, вірмени — одразу кілька політичних партій, найвідомішою з яких була Вірменська соціалістична федерація (Дашнакцутюн). У Сирії з'явилися прихильники відокремлення від Османської імперії областей, населених арабами, та створення ними власної держави.
З 80-х років XIХ сторіччя до Палестини почали переселятися євреї, які тікали від погромів і переслідувань в європейських країнах. Абдул-Гамід II одразу заборонив продавати їм землю та й взагалі надовго залишатися в османських володіннях. Теодор Герцль намагався зустрітися з султаном і переконати його погодитися на створення єврейської держави, але отримав категоричну відмову.
Зростанню національної самосвідомості підкорених народів Абдул-Гамід II намагався протиставити не лише запозичену в «нових османів» ідею єдності усіх підданих імперії — [tr]. Оскільки султан зберігав з собою титул халіфа, він намагався використати в своїх інтересах релігійні почуття одновірців. В Стамбулі знайшов прихисток засновник панісламізму філософ Джамал аль-Дін аль-Афгані, який закликав до згуртування усіх мусульман чи принаймні мусульман-суннітів.
Водночас уряд розпалював міжнаціональну ворожнечу. Збір податків з вірмен був навмисно відданий ватажкам курдських племен, на домогу яким були створені особливі каральні загони кінноти — названі на честь султана «гамідійськими». Коли обурені утисками вірмени повстали, імперією прокотилися жорстокі погроми. В 1896 році група дашнаків захопила будівлю Османського банку в Стамбулі і пообіцяла підірвати її разом з собою та всіма цінностями, якщо Абдул-Гамід II не погодиться на запровадження у Вірменії самоврядування та громадянських свобод. Дипломати вмовили захопників залишити будівлю, але відповіддю султана стали нові погроми. За кілька років від розправ постраждали майже 300 тисяч вірмен.
В 1889 році студенти стамбульського військово-медичного училища створили таємний комітет, названий ними «Єднання і прогрес». В 1891 році у Парижі виник закордонний центр організації, який почав видавати власну газету. Певний час «молоді турки» діяли підпільно — пропагували свої ідеї, поширювали часописи і книжки, друковані ними в Західній Європі та Єгипті, недосяжному для османської цензури та поліції, викривали злочини режиму «зулюма» в європейський пресі. Але коли опозиціонери наважилася на протест в самому Стамбулі — уряд відповів арештами, ув'язненнями та стратами.
На початку XX сторіччя зріс вплив Німеччини, яка в 1903 році отримала в нього концесію на будівництво Багдадської залізниці. Це викликало невдоволення суперників Німеччини — Франції, Британії та Росії.
У 1903 році спалахнуло антиосманське повстання в Македонії.
В 1908 році збунтувалися солдати на чолі з підполковником [tr]. Він звернувся до Абдул-Гаміда II з вимогою припинити політичні переслідування та відновити дію конституції. Солдати, яких кинули проти бунтівників, приєдналися до повстання. Керівництво перебрав на себе майор Ісмаїл Енвер. Султан наказав перекинути на Балкани війська з Анатолії, але й вони перейшли на бік Енвера. Повстання швидко переросло в революцію, яка отримала назву молодотурецької. Заворушення перекинулися на Стамбул. Абдул-Гамід II зрозумів, що в нього просто не залишилося відданих йому військових частин, і змушений був капітулювати.
24 липня 1908 року стамбульські газети повідомили, що в імперії знову діє конституція та почалася «доба свободи». При цьому султан залишився при владі, з посад усунули лише найреакційніших чиновників. Скориставшись революційним безладом, Болгарія остаточно звільнилася від османської влади, а Австро-Угорщина приєднала до своїх володінь Боснію і Герцеговину.
У квітні 1909 року Абдул-Гамід II влаштував контрреволюційний заколот. Султана підтримало духовенство, офіцери, звільнені з армії, та ліберали. «Молоді турки» кинули проти заколотників вірні їм війська з Македонії та Фракії. На вулицях Стамбула розгорнулася справжні бої, і цього перемога революції була остаточною. 27 квітня 1909 року Абдул-Гаміда II позбавили влади.
Іноземні оцінки
Особливу ненависть султан викликав у Франції та вірменської громади. Саме це середовище добивалося аби султан асоціювався лише з деспотизмом і переслідування національних громад (вірмен та ін.). Французька та московська дипломатія поширювала чутки, що Абдул-Гамід ІІ був обмеженою та боягузливою людиною, а, мовляв, як дипломата і політика його вирізняла хитрість, підступність і певна спритність.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118646435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Абдул-Хамид II // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Lundy D. R. The Peerage
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.308-310
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.389-397
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.398-400
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- М. С. Бур'ян. Мухарремський декрет 1881 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Абдул-Гамід II [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Абдулгамід II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Abdul Gamid Abdul Gamid II 1842 1918 34 ij sultan Osmanskoyi imperiyi 1876 1909 zaprovadiv pershu Konstituciyu ta parlamentarizm Ostannij samoderzhavnij glava Osmanskoyi imperiyi yaka v jogo pravlinnya piddavalasya fragmentaciyi Abdul Gamid II osman عبد الحميد ثانی Narodzhennya 21 veresnya 1842 1842 09 21 1 2 Stambul Osmanska imperiya 4 Smert 10 lyutogo 1918 1918 02 10 5 1 75 rokiv Palac Bejlerbeyi Uskyudar Stambul Osmanska imperiya 4 Pohovannya Mavzolej Mahmuda IIKrayina Osmanska imperiyaReligiya islam i sufij d Rid OsmaniBatko Abdul Medzhid IMati Tirimyujgan SultanShlyub d d d Bidar Kadin d d d Myushfika Kadin efendi d d d d i Saliha Nadzhiye Hanim efendiDiti d d Zekiye Sultan Najme Sultan d d d Ajshe Osmanoglu d d d 7 d Shehzade Mehmed Abdulkadir d i d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaOtrimav bliskuchu osvitu bagato mandruvav po Yevropi zokrema z batkom i ridnim bratom U grudni 1876 roku pid vplivom tak zvanih novih osmaniv i pov yazanogo z nimi Midhat pashi zaprovadiv tr Za neyu buv stvorenij pershij v tureckij istoriyi zagalnoimperskij parlament Prote na postupki slov yanam sultan jti vidmovivsya a v 1877 roci Rosiya ogolosila Osmanskij imperiyi vijnu Koli rosijski vijska pidstupili do samogo Stambulu britanci vveli do Marmurovogo morya vijskovu eskadru na pidtrimku sultana Abdul Gamid II pozbuvsya vzhe ne potribnih jomu novih osmaniv rozpustiv parlament i vstanoviv rezhim odnoosibnogo pravlinnya yakij otrimav nazvu zulyum U stambulskomu peredmisti San Stefano buv pidpisanij mir za yakim Osmanska imperiya viznavla nezalezhnist Serbiyi Chornogoriyi ta Rumuniyi U zemlyah naselenih bolgarami do yakih todi zarahovuvali i makedonciv bulo stvorene samovryadne knyazivstvo Avtonomiyu otrimala takozh Bosniya i Gercegovina V inshih yevropejskih volodinnyah Osmanskoyi imperiyi ta Virmeniyi mali buli provedeni reformi yaki b garantuvali prava miscevih hristiyan Vodnochas umovi San Stefanskogo miru viklikali protesti inshih velikih derzhav i voni buli pereglyanuti na yevropejskomu kongresi sklikanomu v Berlini Za novim dogovorom teritoriya avtonomnoyi Bolgariyi bula zmenshena vtrichi Britaniya otrimala ostriv Kipr Avstro Ugorshina pravo zajnyati svoyimi vijskami Bosniyu i Gercegovinu Za kilka rokiv Greciya vidibrala v imperiyi Fessaliyu a Franciya zahopila Tunis Rezhim zulyuma trimavsya perevazhno na nasilstvi i zalyakuvanni Potrapiti do v yaznici j zaginut osmanski piddani mogli vid neoberezhno skazanogo slova a chasto i bez zhodnoyi provini Kerivnik tayemnoyi policiyi zgodom ziznavavsya sho v nogo prosto ne vistachalo chasu vikonati usi rozporyadzhennya sultana pro rozpravi a yakbi vin yih vikonav naselennya imperiyi zmenshilosya b na tretinu Z knizhok i chasopisiv vikreslyuvali bud yaki zgadki pro revolyuciyi derzhavni perevoroti zamahi na monarhiv Pri comu na derzhavni posadi buli gotovi priznachati navit vidvertih neviglasiv lishe b voni ne superechili nachalstvu Na habarnictvo zdirnictvo i kaznokradstvo prosto zaplyushuvali ochi Za virishennya navit dribnih sprav prohach mav splachuvati chinovniku bakshish a bud yaki veliki vitrati z derzhavnoyi skarbnici napovnyuvali nasampered kisheni sultanskih priznachenciv i samogo volodarya Za gospodarskim rozvitkom Osmanska imperiya tim chasom vse bilshe vidstavala vid krayin Zahidnoyi Yevropi U shidnih provinciyah zberigalosya kripactvo i panshina Osmanska promislovist narahovuvala lishe kilka desyatkiv tekstilnih fabrik ta vijskovih zavodiv V krayini ne bulo navit vlasnoyi metalurgiyi rudu dovodilosya vivoziti za kordon a potim kupuvati vigotovleni z neyi chavun chi stal Chislenni pilgi ta privileyi nadani sultanskim uryadom inozemnim pidpriyemcyam dozvolili yevropejskim derzhavam Franciyi Britaniyi Nimechchini Avstro Ugorshini shvidko pribrati do svoyih ruk majzhe vsyu zovnishnyu torgivlyu imperiyi v toj chas yak miscevi torgivci zazvichaj lishe pereprodavali zakordonni tovari Osmanskij bank ta inshi veliki banki imperiyi tezh nalezhali inozemcyam Uryad zagruz u zovnishnih borgah i v 1881 roci sultan zmushenij buv pogoditisya na stvorennya tr pidporyadkovanogo yevropejskim bankiram Upovnovazheni Upravlinnya samostijno styaguvali podatki i zbori vid derzhavnih monopolij nibito dlya pogashennya zovnishnih zobov yazan ale borgi vse odno zrostali Osmanska imperiya ostatochno peretvorilasya na napivkoloniyu velikih derzhav Vid oslablenoyi derzhavi susidi prodovzhuvali vidrivati teritoriyu za teritoriyeyu Bolgarskij knyaz priyednav Shidnu Rumeliyu yaku veliki derzhavi urochisto obicyali zalishiti osmanskoyu Pislya novoyi vijni z Greciyeyu sultan pozbuvsya vladi i nad Kritom Pozhvavilisya nacionalni ta vizvolni ruhi Albanci utvorili Prizrensku ligu slov yani Makedoniyi i Frakiyi Makedonsko Odrinsku revolyucijnu organizaciyu virmeni odrazu kilka politichnih partij najvidomishoyu z yakih bula Virmenska socialistichna federaciya Dashnakcutyun U Siriyi z yavilisya prihilniki vidokremlennya vid Osmanskoyi imperiyi oblastej naselenih arabami ta stvorennya nimi vlasnoyi derzhavi Z 80 h rokiv XIH storichchya do Palestini pochali pereselyatisya yevreyi yaki tikali vid pogromiv i peresliduvan v yevropejskih krayinah Abdul Gamid II odrazu zaboroniv prodavati yim zemlyu ta j vzagali nadovgo zalishatisya v osmanskih volodinnyah Teodor Gercl namagavsya zustritisya z sultanom i perekonati jogo pogoditisya na stvorennya yevrejskoyi derzhavi ale otrimav kategorichnu vidmovu Zrostannyu nacionalnoyi samosvidomosti pidkorenih narodiv Abdul Gamid II namagavsya protistaviti ne lishe zapozichenu v novih osmaniv ideyu yednosti usih piddanih imperiyi tr Oskilki sultan zberigav z soboyu titul halifa vin namagavsya vikoristati v svoyih interesah religijni pochuttya odnovirciv V Stambuli znajshov prihistok zasnovnik panislamizmu filosof Dzhamal al Din al Afgani yakij zaklikav do zgurtuvannya usih musulman chi prinajmni musulman sunnitiv Vodnochas uryad rozpalyuvav mizhnacionalnu vorozhnechu Zbir podatkiv z virmen buv navmisno viddanij vatazhkam kurdskih plemen na domogu yakim buli stvoreni osoblivi karalni zagoni kinnoti nazvani na chest sultana gamidijskimi Koli obureni utiskami virmeni povstali imperiyeyu prokotilisya zhorstoki pogromi V 1896 roci grupa dashnakiv zahopila budivlyu Osmanskogo banku v Stambuli i poobicyala pidirvati yiyi razom z soboyu ta vsima cinnostyami yaksho Abdul Gamid II ne pogoditsya na zaprovadzhennya u Virmeniyi samovryaduvannya ta gromadyanskih svobod Diplomati vmovili zahopnikiv zalishiti budivlyu ale vidpoviddyu sultana stali novi pogromi Za kilka rokiv vid rozprav postrazhdali majzhe 300 tisyach virmen V 1889 roci studenti stambulskogo vijskovo medichnogo uchilisha stvorili tayemnij komitet nazvanij nimi Yednannya i progres V 1891 roci u Parizhi vinik zakordonnij centr organizaciyi yakij pochav vidavati vlasnu gazetu Pevnij chas molodi turki diyali pidpilno propaguvali svoyi ideyi poshiryuvali chasopisi i knizhki drukovani nimi v Zahidnij Yevropi ta Yegipti nedosyazhnomu dlya osmanskoyi cenzuri ta policiyi vikrivali zlochini rezhimu zulyuma v yevropejskij presi Ale koli opozicioneri navazhilasya na protest v samomu Stambuli uryad vidpoviv areshtami uv yaznennyami ta stratami Na pochatku XX storichchya zris vpliv Nimechchini yaka v 1903 roci otrimala v nogo koncesiyu na budivnictvo Bagdadskoyi zaliznici Ce viklikalo nevdovolennya supernikiv Nimechchini Franciyi Britaniyi ta Rosiyi U 1903 roci spalahnulo antiosmanske povstannya v Makedoniyi V 1908 roci zbuntuvalisya soldati na choli z pidpolkovnikom tr Vin zvernuvsya do Abdul Gamida II z vimogoyu pripiniti politichni peresliduvannya ta vidnoviti diyu konstituciyi Soldati yakih kinuli proti buntivnikiv priyednalisya do povstannya Kerivnictvo perebrav na sebe major Ismayil Enver Sultan nakazav perekinuti na Balkani vijska z Anatoliyi ale j voni perejshli na bik Envera Povstannya shvidko pereroslo v revolyuciyu yaka otrimala nazvu molodotureckoyi Zavorushennya perekinulisya na Stambul Abdul Gamid II zrozumiv sho v nogo prosto ne zalishilosya viddanih jomu vijskovih chastin i zmushenij buv kapitulyuvati 24 lipnya 1908 roku stambulski gazeti povidomili sho v imperiyi znovu diye konstituciya ta pochalasya doba svobodi Pri comu sultan zalishivsya pri vladi z posad usunuli lishe najreakcijnishih chinovnikiv Skoristavshis revolyucijnim bezladom Bolgariya ostatochno zvilnilasya vid osmanskoyi vladi a Avstro Ugorshina priyednala do svoyih volodin Bosniyu i Gercegovinu U kvitni 1909 roku Abdul Gamid II vlashtuvav kontrrevolyucijnij zakolot Sultana pidtrimalo duhovenstvo oficeri zvilneni z armiyi ta liberali Molodi turki kinuli proti zakolotnikiv virni yim vijska z Makedoniyi ta Frakiyi Na vulicyah Stambula rozgornulasya spravzhni boyi i cogo peremoga revolyuciyi bula ostatochnoyu 27 kvitnya 1909 roku Abdul Gamida II pozbavili vladi Inozemni ocinki Osoblivu nenavist sultan viklikav u Franciyi ta virmenskoyi gromadi Same ce seredovishe dobivalosya abi sultan asociyuvavsya lishe z despotizmom i peresliduvannya nacionalnih gromad virmen ta in Francuzka ta moskovska diplomatiya poshiryuvala chutki sho Abdul Gamid II buv obmezhenoyu ta boyaguzlivoyu lyudinoyu a movlyav yak diplomata i politika jogo viriznyala hitrist pidstupnist i pevna spritnist PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Deutsche Nationalbibliothek Record 118646435 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Abdul Hamid II Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 308 310 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 389 397 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 398 400DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaM S Bur yan Muharremskij dekret 1881 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaAbdul Gamid II 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Abdulgamid II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi