Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арумуни, інколи аромуни, влахи (також цінцари, куцовлахи, куцоволохи, македонські румуни) — романськомовний народ у Греції, Албанії, Північній Македонії, Сербії, східній Добруджі (Румунія).
| Арумуни | |
|---|---|
 прапор арумунів | |
| Кількість | 123,300 |
| Ареал | Греція: 50 тис. (1993) |
| Близькі до: | меґленоромуни, румуни, греки |
| Релігія | православ'я і католицизм, рідше — протестантизм. |
Розмовляють арумунською мовою, близькою до румунської. На відміну від останньої, яка зазнала сильного слов'янського впливу, арумунська мова розвивалася під впливом грецької мови.
Арумуни переважно належать до православної церкви. В Албанії вони, як і все інше населення, скоріш неконфесійні, ніж мусульмани або християни. Майже не існує повністю арумунських поселень. Вони розсіяні по великій частині Південно-Східної Європи у вигляді більш-менш великих анклавів, у тісному культурному та мовному контакті з іншомовним населенням. Чисті арумунські поселення в наш час є винятком. Тому більшість членів етнічної групи арумунів є бі- або мультилінгвальними. Найзаселеніша арумунами територія розташована в Епірі та в гірському масиві Пінд у Тессалії на північному заході Греції.
Історично арумуни ніколи не мали власного державного утворення.
Історія
Арумуни в Середньовіччі вели напівкочовий спосіб життя, бувши переважно пастухами. Навесні вони вирушали зі стадами на далекі пасовища, іноді за десятки чи сотні кілометрів від рідних сіл. Головним центром арумунів було місто Воскополе. Влахи мали привілеї в часи Візантійської імперії, а Османська імперія підтвердила ці привілеї попри православне віросповідання арумунів. Проте наприкінці XVIII століття через неясні причини османи почали переслідувати арумунів, через що багато цих людей покинули рідні місця, а їхня культурна система почала змінюватися: патріархи втратили свій вплив, а головним рушієм розвитку стала торгівля. У XVII - XVIII століттях частина арумунів стала купцями. Венеційські джерела повідомляють про численних купців-арумунів.
Під час національного пробудження на Балканах у другій половині XIX століття арумуни, на відміну від інших народів, не вийшли за межі просвітництва та не мали власних політичних рухів. Навпаки, арумуни часто входили до революційних рухів греків, македонців, румунів, албанців, сербів.
Північна Македонія
Македонська Битола стала одним із головних центрів арумунського відродження наприкінці XIX століття. На початку XX століття у 5 селах поблизу Битоли (Ніжеполе, Трново, Маловіште, Магарево, Гопеш) мешкало понад 10 тисяч арумунів. Наприкінці століття їх було заледве 1 тисяча. Мешканці тікають через відсутність роботи в селах.
За переписом населення 1994 року в тодішній Республіці Македонія було зареєстровано 8647 арумунів. Утім чимало людей арумунського походження тоді записалися македонцями. З усім тим влахи (арумуни) названі одним з 6 державоутворювальних етносів у Конституції Республіки Македонія.
Албанія
Кількість арумунів у Албанії точно невідома. У часи комуністичної диктатури в арумунів не було жодного самовизначення, вони вважалися албанцями. У 1991-1992 роках почали з'являтися арумунські громадські організації. За деякими оцінками в Албанії може бути до 200 тисяч людей арумунського походження.
Позабалканська діаспора
Важливим центром арумунської діаспори в Європі є німецький Фрайбург. Там відбуваються конгреси арумунів, видається арумунська література.
Існують тертя між арумунськими спільнотами різних балканських країн. Зокрема грецькі й македонські арумуни мають різні погляди щодо державності Північної Македонії. Подібні суперечності є й між грецькими та албанськими політично активними спільнотами влахів.
Примітки
- Ethnologue. Languages in World [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aromânii vor statut minoritar // Cotidianul, 9 December 2006
- Население към 01.03.2001 г. по области и етническа група // Національний статистичний ін-т Болгарії [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
- Ґаус, 2016, с. 257.
- Ґаус, 2016, с. 218.
- Tanner, 2004 та с. 210-211.
- Tanner, 2004 та с. 213.
- Tanner, 2004 та с. 214-215.
- Winnifrith, Toni (1999). The Vlachs of the Republic of Macedonia: 126—136. doi:10.1057/9780230535794_9.(англ.)
- Tanner, 2004 та с. 209.
Джерела
- Карл-Маркус Ґаус. Зникомі європейці. Слідами сефардів Сараєва, ґотшейських німців, арберешів, лужичан і арумунів. — Київ : Темпора, 2016. — Т. пер. Христина Назаркевич. — 300 с. — .
- Arno Tanner (2004). . East-West Books. ISBN . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 30 травня 2020.(англ.)
Посилання
- eurominority.eu
- Bogdan Banu. Albania's Aromanians; Reemerging into History // Albanien, Nr. 26, 08. August 2000 [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arumuni inkoli aromuni vlahi takozh cincari kucovlahi kucovolohi makedonski rumuni romanskomovnij narod u Greciyi Albaniyi Pivnichnij Makedoniyi Serbiyi shidnij Dobrudzhi Rumuniya Arumuniprapor arumunivKilkist 123 300Areal Greciya 50 tis 1993 Albaniya 10 tis Rumuniya 26 500 abo 28 tis Serbiya 15 000 Bolgariya 10 566 Pivnichna Makedoniya 9 700 2007 Blizki do meglenoromuni rumuni grekiReligiya pravoslav ya i katolicizm ridshe protestantizm Karta Balkan 13ogo stolittya z Voloskoyu Tesaliyeyu Wallachian Thessaly Rozmovlyayut arumunskoyu movoyu blizkoyu do rumunskoyi Na vidminu vid ostannoyi yaka zaznala silnogo slov yanskogo vplivu arumunska mova rozvivalasya pid vplivom greckoyi movi Arumuni perevazhno nalezhat do pravoslavnoyi cerkvi V Albaniyi voni yak i vse inshe naselennya skorish nekonfesijni nizh musulmani abo hristiyani Majzhe ne isnuye povnistyu arumunskih poselen Voni rozsiyani po velikij chastini Pivdenno Shidnoyi Yevropi u viglyadi bilsh mensh velikih anklaviv u tisnomu kulturnomu ta movnomu kontakti z inshomovnim naselennyam Chisti arumunski poselennya v nash chas ye vinyatkom Tomu bilshist chleniv etnichnoyi grupi arumuniv ye bi abo multilingvalnimi Najzaselenisha arumunami teritoriya roztashovana v Epiri ta v girskomu masivi Pind u Tessaliyi na pivnichnomu zahodi Greciyi Istorichno arumuni nikoli ne mali vlasnogo derzhavnogo utvorennya IstoriyaArumuni v Serednovichchi veli napivkochovij sposib zhittya buvshi perevazhno pastuhami Navesni voni virushali zi stadami na daleki pasovisha inodi za desyatki chi sotni kilometriv vid ridnih sil Golovnim centrom arumuniv bulo misto Voskopole Vlahi mali privileyi v chasi Vizantijskoyi imperiyi a Osmanska imperiya pidtverdila ci privileyi popri pravoslavne virospovidannya arumuniv Prote naprikinci XVIII stolittya cherez neyasni prichini osmani pochali peresliduvati arumuniv cherez sho bagato cih lyudej pokinuli ridni miscya a yihnya kulturna sistema pochala zminyuvatisya patriarhi vtratili svij vpliv a golovnim rushiyem rozvitku stala torgivlya U XVII XVIII stolittyah chastina arumuniv stala kupcyami Venecijski dzherela povidomlyayut pro chislennih kupciv arumuniv Pid chas nacionalnogo probudzhennya na Balkanah u drugij polovini XIX stolittya arumuni na vidminu vid inshih narodiv ne vijshli za mezhi prosvitnictva ta ne mali vlasnih politichnih ruhiv Navpaki arumuni chasto vhodili do revolyucijnih ruhiv grekiv makedonciv rumuniv albanciv serbiv Pivnichna MakedoniyaDokladnishe Arumuni v Pivnichnij Makedoniyi Makedonska Bitola stala odnim iz golovnih centriv arumunskogo vidrodzhennya naprikinci XIX stolittya Na pochatku XX stolittya u 5 selah poblizu Bitoli Nizhepole Trnovo Malovishte Magarevo Gopesh meshkalo ponad 10 tisyach arumuniv Naprikinci stolittya yih bulo zaledve 1 tisyacha Meshkanci tikayut cherez vidsutnist roboti v selah Za perepisom naselennya 1994 roku v todishnij Respublici Makedoniya bulo zareyestrovano 8647 arumuniv Utim chimalo lyudej arumunskogo pohodzhennya todi zapisalisya makedoncyami Z usim tim vlahi arumuni nazvani odnim z 6 derzhavoutvoryuvalnih etnosiv u Konstituciyi Respubliki Makedoniya AlbaniyaDokladnishe Arumuni v Albaniyi Kilkist arumuniv u Albaniyi tochno nevidoma U chasi komunistichnoyi diktaturi v arumuniv ne bulo zhodnogo samoviznachennya voni vvazhalisya albancyami U 1991 1992 rokah pochali z yavlyatisya arumunski gromadski organizaciyi Za deyakimi ocinkami v Albaniyi mozhe buti do 200 tisyach lyudej arumunskogo pohodzhennya Pozabalkanska diasporaVazhlivim centrom arumunskoyi diaspori v Yevropi ye nimeckij Frajburg Tam vidbuvayutsya kongresi arumuniv vidayetsya arumunska literatura Isnuyut tertya mizh arumunskimi spilnotami riznih balkanskih krayin Zokrema grecki j makedonski arumuni mayut rizni poglyadi shodo derzhavnosti Pivnichnoyi Makedoniyi Podibni superechnosti ye j mizh greckimi ta albanskimi politichno aktivnimi spilnotami vlahiv PrimitkiEthnologue Languages in World 16 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Aromanii vor statut minoritar Cotidianul 9 December 2006 Naselenie km 01 03 2001 g po oblasti i etnicheska grupa Nacionalnij statistichnij in t Bolgariyi 16 chervnya 2020 u Wayback Machine bolg Gaus 2016 s 257 Gaus 2016 s 218 Tanner 2004 ta s 210 211 Tanner 2004 ta s 213 Tanner 2004 ta s 214 215 Winnifrith Toni 1999 The Vlachs of the Republic of Macedonia 126 136 doi 10 1057 9780230535794 9 angl Tanner 2004 ta s 209 DzherelaKarl Markus Gaus Znikomi yevropejci Slidami sefardiv Sarayeva gotshejskih nimciv arbereshiv luzhichan i arumuniv Kiyiv Tempora 2016 T per Hristina Nazarkevich 300 s ISBN 978 617 569 292 9 Arno Tanner 2004 East West Books ISBN 978 952 91 6808 8 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 30 travnya 2020 angl Posilannyaeurominority eu Bogdan Banu Albania s Aromanians Reemerging into History Albanien Nr 26 08 August 2000 13 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi