Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воскополе (алб. Voskopoja; арум. Moscopole, Moscopolea; грец. Μοσχόπολις, Moscopolis або Moschopolis) - мале село в південно-східній частині Албанії. В XVIII ст. одне з найбільших міст на Балканах, культурний та торговельний центр як арумунів, так і греків та албанців. В Воскополе було засновано першу типографію на Балканах. У 1788 р. місто було вщент зруйновано військом .
| Воскополе Voskopoja | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°38′00″ пн. ш. 20°35′00″ сх. д. / 40.63333° пн. ш. 20.58333° сх. д. | ||||
| Країна | Албанія | |||
| Адмінодиниця | Корча (округ) d | |||
| Населення | 700 осіб (2000) | |||
| Висота НРМ | 1160 м | |||
| Географічна зона | Корча | |||
| Телефонний код | 082 | |||
| Часовий пояс | і | |||
| Номери автомобілів | KO | |||
| GeoNames | 781182 | |||
| Поштові індекси | 7029 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Воскополе у Вікісховищі | ||||
Географія
Воскополе знаходиться за 21 км від міста Корча, адміністративного центру однойменної області, у горах південно-східної Албанії, на висоті 1160 м над рівнем моря.
Історія
Попри те, що місто розташоване в досить ізольованій місцевості південної Албанії, воно стало найважливішим центром для арумунів. У дні свого розквіту, 1760-х рр., його населення перевищувало 60 000 осіб. За своїм населенням і добробутом, Воскополе було другим містом Балкан після Константинополя.
Більшість населення тогочасного міста складали арумуни (валахи), що підтверджується аналізом прізвищ, зробленим у 1935 р. Також було багато грецьких торговців. За свідченням німецького історика Йоганна Тунманна, який у 1774 р. відвідав Воскополе і написав історію арумунів, кожна людина в місті розмовляла арумунською; багато хто розмовлял також і грецькою (мовою Візантійської імперії), яка використовувалася при складанні ділових контрактів.
Наприкінці XVIII ст. місто розквітло завдяки торгівлі з Німеччиною, Венецією та Константинополем і мало багато мануфактур, близько 70 церков, банки, типографію (єдиною іншою типографією в Оттоманській Європі біла типографія в Стамбулі), та навіть університет (Грецька Академія або Hellênikon Frôntistêrion, заснована у 1744 р.). У Воскополе вирувало культурне життя: багато письменників друкували свої твори як грецькою (мовою мистецтва на Балканах), так і арумунською, яка використовувала грецьку абетку. У 1770 р. тут було надруковано перший словник чотирьох балканських мов — грецької, албанської, арумунської та болгарської).
Напад оттоманів у 1769 р. був першим з низки нападів, які завершилися знищенням міста у 1788 р. військами Алі Паши. Мешканці, які вціліли, мусили тікати, більшість з них емігрувала до Фессалії та Македонії. Деякі представники ділової еліти переїхали до Австро-Угорщини, особливо до двох столиць — Відня та Будапешта, а також до Трансильванії, де згодом зіграли важливу роль у Національному відродженні Румунії.
Воскополе так ніколи і не повернуло собі колишній статус. Його знову було зруйновано у 1916 р. під час Першої світової війни бандами албанських мародерів. Вцілілі будинки тричі знищувалися під час партизанської війни у Другій світовій війні: спершу італійськими військами, і двічі — силами албанських коллаборационістів з організації Balli Kombëtar. У старому місті лишилося лише 6 православних церков (одна з них у напівзруйнованому стані) та монастир. У 2002 р. вони були внесені Фондом Світових Пам'яток до реєстру 100 місць, що перебувають під загрозою.
В наш час Воскополе — це лише маленьке гірське селище в албанському окрузі Корча. Згадки про втрачене місто Воскополе досі залишаються важливою частиною арумунської культури.
Населення
- 1750 р.: 45,000 осіб
- 1788 р.: 60,000 осіб
- 2000 р.: 700 осіб
Історичні пам'ятки
У Воскополе залишилися такі пам'ятки історії:
- церква Святого Миколая (Shën Kolli)
- церква Святої Марії (Shën Marisë)
- церква Святого Анастасія (Shën Thanasi)
- церква Святого Михайла (Shën Mëhilli)
- церква Святого Іллі (Shën Ilia)
- церква Святого Харлампія (Shën Harallambi), майже зруйнована
- монастир Святого Івана Хрестителя (Shën Prodhomi)
Література
- Nicolas Trifon, (фр.)
- Asterios Koukoudis Studies on the Vlachs [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рум.)
- Steliu Lambru, Narrating National Utopia - The Case Moschopolis in the Aromanian National Discourse [ 13 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Robert Elsie (англ.)
- Max Demeter Peyfuss, Die Druckerei von Moschopolis, 1731-1769: Buchdruck und Heiligenverehrung im Erzbistum Achrida, Vienna, 1989, (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voskopole alb Voskopoja arum Moscopole Moscopolea grec Mosxopolis Moscopolis abo Moschopolis male selo v pivdenno shidnij chastini Albaniyi V XVIII st odne z najbilshih mist na Balkanah kulturnij ta torgovelnij centr yak arumuniv tak i grekiv ta albanciv V Voskopole bulo zasnovano pershu tipografiyu na Balkanah U 1788 r misto bulo vshent zrujnovano vijskom Voskopole Voskopoja gerbOsnovni dani40 38 00 pn sh 20 35 00 sh d 40 63333 pn sh 20 58333 sh d 40 63333 20 58333 Krayina AlbaniyaAdminodinicya Korcha okrug dNaselennya 700 osib 2000 Visota NRM 1160 mGeografichna zona KorchaTelefonnij kod 082Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv KOGeoNames 781182Poshtovi indeksi 7029 Miska vlada Vebsajt Mapa Voskopole u VikishovishiGeografiyaVoskopole znahoditsya za 21 km vid mista Korcha administrativnogo centru odnojmennoyi oblasti u gorah pivdenno shidnoyi Albaniyi na visoti 1160 m nad rivnem morya IstoriyaSlovnik na chotiroh movah nadrukovanij u Voskopole Popri te sho misto roztashovane v dosit izolovanij miscevosti pivdennoyi Albaniyi vono stalo najvazhlivishim centrom dlya arumuniv U dni svogo rozkvitu 1760 h rr jogo naselennya perevishuvalo 60 000 osib Za svoyim naselennyam i dobrobutom Voskopole bulo drugim mistom Balkan pislya Konstantinopolya Bilshist naselennya togochasnogo mista skladali arumuni valahi sho pidtverdzhuyetsya analizom prizvish zroblenim u 1935 r Takozh bulo bagato greckih torgovciv Za svidchennyam nimeckogo istorika Joganna Tunmanna yakij u 1774 r vidvidav Voskopole i napisav istoriyu arumuniv kozhna lyudina v misti rozmovlyala arumunskoyu bagato hto rozmovlyal takozh i greckoyu movoyu Vizantijskoyi imperiyi yaka vikoristovuvalasya pri skladanni dilovih kontraktiv Naprikinci XVIII st misto rozkvitlo zavdyaki torgivli z Nimechchinoyu Veneciyeyu ta Konstantinopolem i malo bagato manufaktur blizko 70 cerkov banki tipografiyu yedinoyu inshoyu tipografiyeyu v Ottomanskij Yevropi bila tipografiya v Stambuli ta navit universitet Grecka Akademiya abo Hellenikon Frontisterion zasnovana u 1744 r U Voskopole viruvalo kulturne zhittya bagato pismennikiv drukuvali svoyi tvori yak greckoyu movoyu mistectva na Balkanah tak i arumunskoyu yaka vikoristovuvala grecku abetku U 1770 r tut bulo nadrukovano pershij slovnik chotiroh balkanskih mov greckoyi albanskoyi arumunskoyi ta bolgarskoyi Napad ottomaniv u 1769 r buv pershim z nizki napadiv yaki zavershilisya znishennyam mista u 1788 r vijskami Ali Pashi Meshkanci yaki vcilili musili tikati bilshist z nih emigruvala do Fessaliyi ta Makedoniyi Deyaki predstavniki dilovoyi eliti pereyihali do Avstro Ugorshini osoblivo do dvoh stolic Vidnya ta Budapeshta a takozh do Transilvaniyi de zgodom zigrali vazhlivu rol u Nacionalnomu vidrodzhenni Rumuniyi Voskopole tak nikoli i ne povernulo sobi kolishnij status Jogo znovu bulo zrujnovano u 1916 r pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bandami albanskih maroderiv Vcilili budinki trichi znishuvalisya pid chas partizanskoyi vijni u Drugij svitovij vijni spershu italijskimi vijskami i dvichi silami albanskih kollaboracionistiv z organizaciyi Balli Kombetar U staromu misti lishilosya lishe 6 pravoslavnih cerkov odna z nih u napivzrujnovanomu stani ta monastir U 2002 r voni buli vneseni Fondom Svitovih Pam yatok do reyestru 100 misc sho perebuvayut pid zagrozoyu V nash chas Voskopole ce lishe malenke girske selishe v albanskomu okruzi Korcha Zgadki pro vtrachene misto Voskopole dosi zalishayutsya vazhlivoyu chastinoyu arumunskoyi kulturi Naselennya1750 r 45 000 osib 1788 r 60 000 osib 2000 r 700 osibIstorichni pam yatkiU Voskopole zalishilisya taki pam yatki istoriyi cerkva Svyatogo Mikolaya Shen Kolli cerkva Svyatoyi Mariyi Shen Marise cerkva Svyatogo Anastasiya Shen Thanasi cerkva Svyatogo Mihajla Shen Mehilli cerkva Svyatogo Illi Shen Ilia cerkva Svyatogo Harlampiya Shen Harallambi majzhe zrujnovana monastir Svyatogo Ivana Hrestitelya Shen Prodhomi LiteraturaNicolas Trifon fr Asterios Koukoudis Studies on the Vlachs 4 travnya 2013 u Wayback Machine angl rum Steliu Lambru Narrating National Utopia The Case Moschopolis in the Aromanian National Discourse 13 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl Robert Elsie angl Max Demeter Peyfuss Die Druckerei von Moschopolis 1731 1769 Buchdruck und Heiligenverehrung im Erzbistum Achrida Vienna 1989 ISBN 3 205 98571 0 nim