Магарево (мак. Магарево) — маленьке село в общині Битола, у Північній Македонії. Село знаходиться в долині на північно-східних схилах гірського масиву Пелістер, на висоті близько 1040 м над рівнем моря. Відстань до адміністративного центру общини Бітоли складає 9 км. На заході межує з селом Трново, на півдні з селом Ніжеполе. Через село проходить дорога до туристичного центру Національного парка Пелістер. Через село тече річка Магаревська. До середини XX століття було населене переважно арумунами.
Магарево Магарево на листівці 1920-х - 1930-х років Координати 41°02′33″ пн. ш. 21°14′12″ сх. д. / 41.04250000002777199° пн. ш. 21.23690000002777722° сх. д.Координати: 41°02′33″ пн. ш. 21°14′12″ сх. д. / 41.04250000002777199° пн. ш. 21.23690000002777722° сх. д.
Магарево у Вікісховищі |
Село займає площу 16,1 км², з яких 2,54 км² орна земля, на ліси приходиться 6,09 км², а на пасовиська — 2,01 км². Населення переважно зайняте в сільському та лісовому господарстві.
Поруч з селом знаходиться монастир св. Георгія, а також у селі є церква. Навколо села знаходиться більше 10 туристичних геологічних пам'яток. Вище села по дорозі розташована популярна галявина для пікніків «Голема ливада» (укр. велика левада). Наявні магазин, 2 кафе та 4 готелі.
Історія
До села переселилися арумуни з Албанії наприкінці XIX століття. У 1890 році було відкрито текстильну фабрику, зруйновану під час Першої світової війни, але відновлену 1924 року та чинну до 1940 року.
Населення
Одне з 5 арумунських сіл регіону, інші Ніжеполе, Трново, Маловіште, Гопеш.
Станом на 1900 рік у Магарево мешкало 2400 осіб, на 1905 рік — 2160 осіб, 1953 року — 158 (81 македонці, 76 арумунів, 1 албанець) За переписом 1961 року в селі мешкали 159 осіб, а 1994 року — 90, з яких 74 македонці, 9 арумунів, 7 інших. За переписом 2002 року у селі було тільки 87 мешканців (62 македонці, 24 арумуни, 1 інший; усі православні), а дослідження 2019 року виявило лише 60 осіб.
Відомі люди
Уродженці
- [en] — грецький піаніст і композитор арумунського походження
- [en] — грецький революціонер арумунського походження
- [en] — грецький політик арумунського походження
- Родина художників Анастасових: [bg], [bg], [bg]
Пов'язані
- Бранислав Нушич — сербський поет арумунського походження, родина походить з Магарево.
Примітки
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 186. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.(мак.)
- Dimitrov, Nikola and Petrevska, Biljana and Terzić, Aleksandra. Rural tourism in the space of NP «Pelister» case study: «Eight Pelister villages». — 2019. — С. 267—277. — ISSN 978-608-244-693-6. з джерела 7 серпня 2021. Процитовано 24 травня 2020.(англ.)
- The history of Macedonian Textile industry with a focus on shtip. Occasional journal, #8, November 29th, 2005 [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Arno Tanner (2004). . East-West Books. с. 211, 219. ISBN . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 24 травня 2020.(англ.)
Джерела
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 186. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.(мак.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magarevo mak Magarevo malenke selo v obshini Bitola u Pivnichnij Makedoniyi Selo znahoditsya v dolini na pivnichno shidnih shilah girskogo masivu Pelister na visoti blizko 1040 m nad rivnem morya Vidstan do administrativnogo centru obshini Bitoli skladaye 9 km Na zahodi mezhuye z selom Trnovo na pivdni z selom Nizhepole Cherez selo prohodit doroga do turistichnogo centru Nacionalnogo parka Pelister Cherez selo teche richka Magarevska Do seredini XX stolittya bulo naselene perevazhno arumunami Magarevo Magarevo na listivci 1920 h 1930 h rokiv Koordinati 41 02 33 pn sh 21 14 12 sh d 41 04250000002777199 pn sh 21 23690000002777722 sh d 41 04250000002777199 21 23690000002777722 Koordinati 41 02 33 pn sh 21 14 12 sh d 41 04250000002777199 pn sh 21 23690000002777722 sh d 41 04250000002777199 21 23690000002777722 Krayina Pivnichna Makedoniya Pivnichna MakedoniyaAdminodinicya BitolaVisota centru 1115 mGeografichna zona PelagoniyaNaselennya 167 osib 1948 158 osib 1953 159 osib 1961 165 osib 1981 81 osib 1991 90 osib 1994 87 osib 2002 Chasovij poyas CET i CESTTelefonnij kod 047Poshtovij indeks 7205Avtomobilnij kod BT Bitola GeoNames 788367OSM 2598354 R Bitola MagarevoMagarevo Pivnichna Makedoniya Magarevo u Vikishovishi Selo zajmaye ploshu 16 1 km z yakih 2 54 km orna zemlya na lisi prihoditsya 6 09 km a na pasoviska 2 01 km Naselennya perevazhno zajnyate v silskomu ta lisovomu gospodarstvi Poruch z selom znahoditsya monastir sv Georgiya a takozh u seli ye cerkva Navkolo sela znahoditsya bilshe 10 turistichnih geologichnih pam yatok Vishe sela po dorozi roztashovana populyarna galyavina dlya piknikiv Golema livada ukr velika levada Nayavni magazin 2 kafe ta 4 goteli IstoriyaDo sela pereselilisya arumuni z Albaniyi naprikinci XIX stolittya U 1890 roci bulo vidkrito tekstilnu fabriku zrujnovanu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ale vidnovlenu 1924 roku ta chinnu do 1940 roku NaselennyaMeshkanci Magarevo naprikinci XIX na pochatku XX stolittya Odne z 5 arumunskih sil regionu inshi Nizhepole Trnovo Malovishte Gopesh Stanom na 1900 rik u Magarevo meshkalo 2400 osib na 1905 rik 2160 osib 1953 roku 158 81 makedonci 76 arumuniv 1 albanec Za perepisom 1961 roku v seli meshkali 159 osib a 1994 roku 90 z yakih 74 makedonci 9 arumuniv 7 inshih Za perepisom 2002 roku u seli bulo tilki 87 meshkanciv 62 makedonci 24 arumuni 1 inshij usi pravoslavni a doslidzhennya 2019 roku viyavilo lishe 60 osib Vidomi lyudiUrodzhenci en greckij pianist i kompozitor arumunskogo pohodzhennya en greckij revolyucioner arumunskogo pohodzhennya en greckij politik arumunskogo pohodzhennya Rodina hudozhnikiv Anastasovih bg bg bg Pov yazani Branislav Nushich serbskij poet arumunskogo pohodzhennya rodina pohodit z Magarevo PrimitkiPanov Mitko 1998 Enciklopediјa na selata vo Republika Makedoniјa PDF makedonski Skopјe Patriјa s 186 Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2022 Procitovano 17 dekemvri 2016 mak Dimitrov Nikola and Petrevska Biljana and Terzic Aleksandra Rural tourism in the space of NP Pelister case study Eight Pelister villages 2019 S 267 277 ISSN 978 608 244 693 6 z dzherela 7 serpnya 2021 Procitovano 24 travnya 2020 angl The history of Macedonian Textile industry with a focus on shtip Occasional journal 8 November 29th 2005 5 bereznya 2021 u Wayback Machine angl Arno Tanner 2004 East West Books s 211 219 ISBN 978 952 91 6808 8 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 24 travnya 2020 angl DzherelaPanov Mitko 1998 Enciklopediјa na selata vo Republika Makedoniјa PDF makedonski Skopјe Patriјa s 186 Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2022 Procitovano 17 dekemvri 2016 mak