Націона́льний парк П́елістер (мак. Национален парк Пелистер) — другий за величиною національний парк Північної Македонії, його площа — 17 150 га. Розташований у гірському масиві Баба між котловиною озера Преспа та Пелагонійською котловиною. Південною межею парку є кордон між Північною Македонією і Грецією.
мак. Национален парк Пелистер | |
---|---|
Назва на честь | Пелістер |
40°58′51″ пн. ш. 21°11′27″ сх. д. / 40.98100000002777676° пн. ш. 21.19100000002777762° сх. д.Координати: 40°58′51″ пн. ш. 21°11′27″ сх. д. / 40.98100000002777676° пн. ш. 21.19100000002777762° сх. д. | |
Країна | Північна Македонія |
Розташування | Бітола |
Площа | 171,5 км² |
Засновано | 30 листопада 1948 |
Вебсторінка | park-pelister.com |
Національний парк Пелістер (Північна Македонія) | |
Національний парк Пелістер у Вікісховищі |
Національний парк проголошено 30 листопада 1948 року. Основними об'єктами охорони є ліси з переважанням балканської ендемічної сосни румелійської (мак. молика), льодовикові озера та рельєф, кам'яні осипи, рідкісні види рослин тощо.
Адміністративно територія національного парку належить до двох общин — Бітола та Ресен. На території парку розташовано єдине село Маловіште.
Географія
Територія парку знаходиться на висоті від 900 до 2501 м над р. м. У законі про створення національного парку 1948 року відсутня мапа, а територія окреслена словами. Закон проголосив площу парку в 12 500 тисяч га, натомість оцінки за сучасним ГІС-картуванням варіюють від 10 870 до 17 500 га.
Геологія
Пелістер має чимало геологічних форм льодовикового походження. Найбільш поширеними є морени, зокрема кам'яні річки. В альпійському поясі наявні 4 моренні амфітеатри, у двох з них розташовані моренні озера.
Гідрологія
З гір Пелістера стікає принаймні 23 водних потоки. Найдовшим з них є річка Шемниця, довжиною 46 км. Річки західних схилів переважно стікають до озера Преспа, що належить до басейну Адріатичного моря, натомість північні та східні стікають на Пелагонійську долину та надалі до річок басейну Егейського моря.
Озера
На Пелістері знаходиться 3 постійних озера, 3 пересихаючих та 2 тимчасових. Найбільші з них — Велике та Мале озера, які ще називають Пелістерськими очами.
Велике озеро витягнуте з півночі на південь, має площу 4,2 га, у довжину складає 223 м, а в ширину — 162 м. Глибина — до 14,5 м. Озеро знаходиться на висоті 2218 м над р. м.
Мале озеро є джерелом річки Црвени. У довжину складає 79 м, у ширину 68 м, максимальна глибина — 2,6 м. Знаходиться на висоті 2180 м над р. м.
Біота
Фауна
Серед безхребетних чимало прісноводних ракоподібних, зокрема в Малому озері мешкає популяція реліктового балканського підвиду зяброногого ракоподібного [en], тільки у Великому озері трапляється популяція підвиду ніфрагових бокоплавів [en], в обох озерах мешкає місцевий ендемік . У джерелах також відомі два ендемічних види остракод Iliodromus peristericus и Eucypris diebeli.
Чимало ендеміків і серед комах. Зокрема це веснянка Nemoura peristeri, жуки Alpaeus macedonica, Cychrus attenuatus peristericus, Duvaliotes peristericus, Platyduvalius macedonicus, Trechus hajeki, метелики Hadena clara macedonica, Scythris crypta, Scythris similis. Ендемічною також є багатоніжка Brachydesmus peristerensis.
Серед хребетних відомо 10 видів амфібій, 15 видів рептилій, 91 вид птахів, 35 видів птахів. Серед риб важливим ендеміком є лосось Salmo pelagonicus, занесений до Червоного списка МСОП.
Найпоширенішими видами хребетних серед амфібій є вогняна саламандра, тритон Trituruis carnifex macedonicus, жаба прудка, [en], райка деревна. Серед рептилій поширені черепаха Германа, полоз ескулапів, мідянка звичайна. Найчастіше з птахів трапляються слуква, орябок, пугач звичайний, сова сіра, дрімлюга, жовна чорна, жовна зелена, яструб великий, беркут. Ссавці представлені такими видами: їжак південний, вивірка звичайна, ліскулька, соня лісова, вовчок сірий, заєць європейський, куниця кам'яна, борсук, лисиця, кіт лісовий, балканська рись, вовк, ведмідь бурий, кабан, олень звичайний, сарна європейська.
У високогір'ї також трапляються балканський підвид козиці звичайної Rupicapra rupicapra balcanica, а на кам'яних осипах — полівка снігова. Характерні птахи високогір'я — галка червонодзьоба, скеляр строкатий, дрізд гірський, кеклик європейський. По більш вологих берегах струмків та на пасовиськах зустрічаються ящірка прудка, гадюка звичайна, норик підземний, мідиця мала, кріт балканський, сліпак понтичний.
Низка таксонів ссавців вперше описані з місцевостей у Пелістері. Зокрема це підвиди нориці рудої Clethrionomys glareolus makedonicus та крота сліпого Talpa caeca beaucournii, а також македонські субендеміки кріт балканський і полівка Terricola felteni.
Флора
У парку налічується близько 1050 видів судинних рослин, серед них близько 90 видів дерев.
Культурні пам'ятки
Лише в селах, що прилягають до північної частині парку, скупчено 18 історичних церков. Також на території парку існує три монастирі: святого Петра від 1724 року, святої Богородиці 1837 року, святої Анни 1856 року. Зразки старовинної гірської архітектури збереглися в селах Маловіште та .
Туризм
Навколо парку знаходиться два десятки сіл, де розвивається туристична інфраструктура. Для прийому туристів у північній зоні парку (община Битола) найкраще пристосовані села Ніжеполе, , Трново, оскільки мають чимало мініготелів. Маловіште — єдине село, що повністю знаходиться на території Пелістера. Туристично-інформаційний центр національного парку знаходиться поблизу села Магарево. Пунктами початку сходження можуть бути також села Кажані, , .
Також у високогір'ї Пелістеру наявні 3 гірських прихистки: «Широка» на висоті 1950 м, «Димитар Ілієвський Мурато» на 2222 м, а також «Копанки» на висоті 1610 м, що згорів 2014 року та з тих пір реконструйований.
На західних схилах Пелістеру в общині Ресен доступ до гірського району здійснюється від автодороги вздовж берега озера Преспи. Найближчими до парку селами, з яких починаються маршрути, є Брайчино, Любойно, Арваті, Крані тощо.
Мешканці сусідніх сіл за дослідженнями 2006 та 2010 років схвально ставляться до розвитку парку, проте розуміють під цим переважно туристичний потенціал, а не власне природоохоронну та освітню діяльність.
Примітки
- Pelister National Park. Bitola.info(англ.)
- Dimitrov, Nikola and Petrevska, Biljana and Terzić, Aleksandra. Rural tourism in the space of NP «Pelister» case study: «Eight Pelister villages». — 2019. — С. 267—277. — ISSN 978-608-244-693-6.(англ.)
- Petrova, Saška; Bouzarovski-Buzar, Stefan; Čihař, Martin (2009). From inflexible national legislation to flexible local governance: management practices in the Pelister National Park, Republic of Macedonia. GeoJournal. 74 (6): 589—598. doi:10.1007/s10708-008-9245-6. ISSN 0343-2521.
- Petrova, Saska; Čihař, Martin; Bouzarovski, Stefan (2011). Local nuances in the perception of nature protection and place attachment: a tale of two parks. Area. 43 (3): 327—335. doi:10.1111/j.1475-4762.2011.00995.x. ISSN 0004-0894.
Посилання
- Национален парк Пелистер (англ.)(мак.)
- Dimitrov, Nikola and Koteski, Cane and Jakovlev, Zlatko and Angelkova, Tanja and Metodijeski, Dejan and Josheski, Dushko (2016) Valorization of the Pelister National Park (Macedonia) for hiking, sport, education and recreational tourism. International Scientific Journal Turizam (ISJT), 20 (3). pp. 141—152. ISSN 1450-6661 / 1821—1127(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij park P elister mak Nacionalen park Pelister drugij za velichinoyu nacionalnij park Pivnichnoyi Makedoniyi jogo plosha 17 150 ga Roztashovanij u girskomu masivi Baba mizh kotlovinoyu ozera Prespa ta Pelagonijskoyu kotlovinoyu Pivdennoyu mezheyu parku ye kordon mizh Pivnichnoyu Makedoniyeyu i Greciyeyu Nacionalnij park Pelistermak Nacionalen park PelisterNazva na chestPelister40 58 51 pn sh 21 11 27 sh d 40 98100000002777676 pn sh 21 19100000002777762 sh d 40 98100000002777676 21 19100000002777762 Koordinati 40 58 51 pn sh 21 11 27 sh d 40 98100000002777676 pn sh 21 19100000002777762 sh d 40 98100000002777676 21 19100000002777762Krayina Pivnichna MakedoniyaRoztashuvannyaBitolaPlosha171 5 km Zasnovano30 listopada 1948Vebstorinkapark pelister comNacionalnij park Pelister Pivnichna Makedoniya Nacionalnij park Pelister u Vikishovishi Nacionalnij park progolosheno 30 listopada 1948 roku Osnovnimi ob yektami ohoroni ye lisi z perevazhannyam balkanskoyi endemichnoyi sosni rumelijskoyi mak molika lodovikovi ozera ta relyef kam yani osipi ridkisni vidi roslin tosho Administrativno teritoriya nacionalnogo parku nalezhit do dvoh obshin Bitola ta Resen Na teritoriyi parku roztashovano yedine selo Malovishte GeografiyaTeritoriya parku znahoditsya na visoti vid 900 do 2501 m nad r m U zakoni pro stvorennya nacionalnogo parku 1948 roku vidsutnya mapa a teritoriya okreslena slovami Zakon progolosiv ploshu parku v 12 500 tisyach ga natomist ocinki za suchasnim GIS kartuvannyam variyuyut vid 10 870 do 17 500 ga GeologiyaPelister maye chimalo geologichnih form lodovikovogo pohodzhennya Najbilsh poshirenimi ye moreni zokrema kam yani richki V alpijskomu poyasi nayavni 4 morenni amfiteatri u dvoh z nih roztashovani morenni ozera GidrologiyaZ gir Pelistera stikaye prinajmni 23 vodnih potoki Najdovshim z nih ye richka Shemnicya dovzhinoyu 46 km Richki zahidnih shiliv perevazhno stikayut do ozera Prespa sho nalezhit do basejnu Adriatichnogo morya natomist pivnichni ta shidni stikayut na Pelagonijsku dolinu ta nadali do richok basejnu Egejskogo morya Velike ozero Pelistera Ozera Dokladnishe Pelisterski Ochi Na Pelisteri znahoditsya 3 postijnih ozera 3 peresihayuchih ta 2 timchasovih Najbilshi z nih Velike ta Male ozera yaki she nazivayut Pelisterskimi ochami Velike ozero vityagnute z pivnochi na pivden maye ploshu 4 2 ga u dovzhinu skladaye 223 m a v shirinu 162 m Glibina do 14 5 m Ozero znahoditsya na visoti 2218 m nad r m Male ozero ye dzherelom richki Crveni U dovzhinu skladaye 79 m u shirinu 68 m maksimalna glibina 2 6 m Znahoditsya na visoti 2180 m nad r m BiotaFauna Chirocephalus diaphanus carinatus endemik Nacionalnogo parku Pelister Sered bezhrebetnih chimalo prisnovodnih rakopodibnih zokrema v Malomu ozeri meshkaye populyaciya reliktovogo balkanskogo pidvidu zyabronogogo rakopodibnogo en tilki u Velikomu ozeri traplyayetsya populyaciya pidvidu nifragovih bokoplaviv en v oboh ozerah meshkaye miscevij endemik U dzherelah takozh vidomi dva endemichnih vidi ostrakod Iliodromus peristericus i Eucypris diebeli Chimalo endemikiv i sered komah Zokrema ce vesnyanka Nemoura peristeri zhuki Alpaeus macedonica Cychrus attenuatus peristericus Duvaliotes peristericus Platyduvalius macedonicus Trechus hajeki meteliki Hadena clara macedonica Scythris crypta Scythris similis Endemichnoyu takozh ye bagatonizhka Brachydesmus peristerensis Sered hrebetnih vidomo 10 vidiv amfibij 15 vidiv reptilij 91 vid ptahiv 35 vidiv ptahiv Sered rib vazhlivim endemikom ye losos Salmo pelagonicus zanesenij do Chervonogo spiska MSOP Najposhirenishimi vidami hrebetnih sered amfibij ye vognyana salamandra triton Trituruis carnifex macedonicus zhaba prudka en rajka derevna Sered reptilij poshireni cherepaha Germana poloz eskulapiv midyanka zvichajna Najchastishe z ptahiv traplyayutsya slukva oryabok pugach zvichajnij sova sira drimlyuga zhovna chorna zhovna zelena yastrub velikij berkut Ssavci predstavleni takimi vidami yizhak pivdennij vivirka zvichajna liskulka sonya lisova vovchok sirij zayec yevropejskij kunicya kam yana borsuk lisicya kit lisovij balkanska ris vovk vedmid burij kaban olen zvichajnij sarna yevropejska U visokogir yi takozh traplyayutsya balkanskij pidvid kozici zvichajnoyi Rupicapra rupicapra balcanica a na kam yanih osipah polivka snigova Harakterni ptahi visokogir ya galka chervonodzoba skelyar strokatij drizd girskij keklik yevropejskij Po bilsh vologih beregah strumkiv ta na pasoviskah zustrichayutsya yashirka prudka gadyuka zvichajna norik pidzemnij midicya mala krit balkanskij slipak pontichnij Nizka taksoniv ssavciv vpershe opisani z miscevostej u Pelisteri Zokrema ce pidvidi norici rudoyi Clethrionomys glareolus makedonicus ta krota slipogo Talpa caeca beaucournii a takozh makedonski subendemiki krit balkanskij i polivka Terricola felteni Flora U parku nalichuyetsya blizko 1050 vidiv sudinnih roslin sered nih blizko 90 vidiv derev Kulturni pam yatkiLishe v selah sho prilyagayut do pivnichnoyi chastini parku skupcheno 18 istorichnih cerkov Takozh na teritoriyi parku isnuye tri monastiri svyatogo Petra vid 1724 roku svyatoyi Bogorodici 1837 roku svyatoyi Anni 1856 roku Zrazki starovinnoyi girskoyi arhitekturi zbereglisya v selah Malovishte ta TurizmNavkolo parku znahoditsya dva desyatki sil de rozvivayetsya turistichna infrastruktura Dlya prijomu turistiv u pivnichnij zoni parku obshina Bitola najkrashe pristosovani sela Nizhepole Trnovo oskilki mayut chimalo minigoteliv Malovishte yedine selo sho povnistyu znahoditsya na teritoriyi Pelistera Turistichno informacijnij centr nacionalnogo parku znahoditsya poblizu sela Magarevo Punktami pochatku shodzhennya mozhut buti takozh sela Kazhani Takozh u visokogir yi Pelisteru nayavni 3 girskih prihistki Shiroka na visoti 1950 m Dimitar Iliyevskij Murato na 2222 m a takozh Kopanki na visoti 1610 m sho zgoriv 2014 roku ta z tih pir rekonstrujovanij Na zahidnih shilah Pelisteru v obshini Resen dostup do girskogo rajonu zdijsnyuyetsya vid avtodorogi vzdovzh berega ozera Prespi Najblizhchimi do parku selami z yakih pochinayutsya marshruti ye Brajchino Lyubojno Arvati Krani tosho Meshkanci susidnih sil za doslidzhennyami 2006 ta 2010 rokiv shvalno stavlyatsya do rozvitku parku prote rozumiyut pid cim perevazhno turistichnij potencial a ne vlasne prirodoohoronnu ta osvitnyu diyalnist PrimitkiPelister National Park Bitola info angl Dimitrov Nikola and Petrevska Biljana and Terzic Aleksandra Rural tourism in the space of NP Pelister case study Eight Pelister villages 2019 S 267 277 ISSN 978 608 244 693 6 angl Petrova Saska Bouzarovski Buzar Stefan Cihar Martin 2009 From inflexible national legislation to flexible local governance management practices in the Pelister National Park Republic of Macedonia GeoJournal 74 6 589 598 doi 10 1007 s10708 008 9245 6 ISSN 0343 2521 Petrova Saska Cihar Martin Bouzarovski Stefan 2011 Local nuances in the perception of nature protection and place attachment a tale of two parks Area 43 3 327 335 doi 10 1111 j 1475 4762 2011 00995 x ISSN 0004 0894 PosilannyaNacionalen park Pelister angl mak Dimitrov Nikola and Koteski Cane and Jakovlev Zlatko and Angelkova Tanja and Metodijeski Dejan and Josheski Dushko 2016 Valorization of the Pelister National Park Macedonia for hiking sport education and recreational tourism International Scientific Journal Turizam ISJT 20 3 pp 141 152 ISSN 1450 6661 1821 1127 angl