Козиця звичайна Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Клас Сса

Козиця звичайна

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Плацентарні (Eutheria)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина:	Бикові (Bovidae)
Підродина:	Козлові (Caprinae)
Рід:	Козиця (Rupicapra)
Вид:	Козиця звичайна

Біноміальна назва

Rupicapra rupicapra
(Linnaeus, 1758)

Посилання

Вікісховище:	Category:Rupicapra rupicapra
Віківиди:	Rupicapra rupicapra
EOL:	331073
ITIS:	625159
МСОП:	39255
NCBI:	34869
Fossilworks:	149673

Козиця звичайна (лат. Rupicapra rupicapra, (Linnaeus, 1758)) — вид парнокопитних ссавців із роду козиця (Rupicapra) родини бикових (Bovidae).

Назви виду

Існує кілька різних українських назв роду і виду Rupicapra rupicapra. У «Російсько-українсько-латинському словнику зоологічної термінології і номенклатури» (Маркевич і Татарко) назва виду подається як «сарна гірська, скельниця». Інколи вид іменують як «чорна коза»; на Кавказі вид називають серною (рос.), на Балканах — «дивокозою» (mk., sr.). Використання назви «Сарна» тепер обмежується родом Capreolus (інша родина — Cervidae, оленеві), і вважати козицю (скельницю) гірською формою сарни (козулі) не має підстав, оскільки у всій доступній зоологічній і мисливській літературі козиць розглядають як окремий від сарни рід окремої родини. Те саме стосується назви «коза», яка відноситься до окремого роду Capra з тієї ж підродини козлових (Caprinae), що і козиця. Видові назви (означення при родовій назві) — чорна, скельна, звичайна, гірська, північна, альпійська — є синонімами.

Морфологія

*Rupicapra rupicapra* в національносу парку de los Picos de Europa (Іспанія)

Довжина тіла 102–140 см (хвоста до 14 см), висота в холці 65–86 см, вага 15–45 кг (подібна до сарн). Для козиць характерне темне забарвлення і не схожі на інших прямовисні роги з різко загнутими назад вершинами.

Поширення й екологія

Поширення виду (жовтим — місця інтродукції)

Живе невеличкими табунами в горах Європи та Малої Азії і на Кавказі.

В Україні до XIX ст. популяція козиць існувала в межах Карпат, зокрема на Буковині. В музеях України (зокрема й у Чернівцях) збереглися трофейні зразки козиць з Буковини.

Підвиди

Виділяють сім підвидів:

(козиця анатолійська): Туреччина
Rupicapra rupicapra balcanica (козиця балканська): Балкани
(козиця карпатська): Румунія
(козиця шартрезька): Франція
(козиця кавказька): Кавказ
(козиця альпійська): Альпи
Rupicapra rupicapra tatrica (козиця татранська): Татри

Примітки

Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece: Implications for conservation at Royal Belgian Institute of Natural Sciences [ 10 квітня 2008 у Wayback Machine.]
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 Листопада 2021. Процитовано 3 Травня 2021.

Література

Проєкт Віківиди має дані за темою:

Козиця звичайна

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Список ссавців України — http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm [ 18 Січня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece: Implications for conservation at Royal Belgian Institute of Natural Sciences [ 10 квітня 2008 у Wayback Machine.]

[gams-slo-2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 Листопада 2021. Процитовано 3 Травня 2021.