Крані (мак. Крани) — село в общині Ресен, у Північній Македонії. Село знаходиться в долині на західних схилах гірського масиву Пелістер. Відстань до адміністративного центру общини Ресена складає 24 км. На сході межує з селом Арваті. В кілометрі на захід від центру села знаходиться берег озера Преспа. Через село тече річка Кранська.
Крані
Координати 40°56′21″ пн. ш. 21°06′30″ сх. д. / 40.93940000002777424° пн. ш. 21.10860000002777781° сх. д.Координати: 40°56′21″ пн. ш. 21°06′30″ сх. д. / 40.93940000002777424° пн. ш. 21.10860000002777781° сх. д.
Крані у Вікісховищі |
В Крані знаходиться школа, відділення пошти, амбулаторія, будинок культури. В селі зупиняється автобус з села до Ресена. На межі з селом Арваті знаходиться спільна для обох сіл мечеть, а в центрі села — православна [mk].
Територія села складає 6,8 км², більшість з яких (445 га) припадає на сільськогосподарські угіддя. 99 га знаходяться під пасовищами.
Історія
За переказами назва села походить від етноніму «українці», у зв'язку з мешканням там кількох українців. Крані згадуються в низці історичних джерел XVI-XVII століть, коли воно знаходилося в володіннях Османської імперії.
Населення та мови
Основне заняття населення — вирощування яблук.
У 1961 році в селі налічувалось 1050 мешканців, 711 з яких були етнічні албанці, а 336 — македонці. У 1994 році в Крані мешкало лише 529 осіб, зокрема 373 албанці, 136 македонців, 20 іншого походження. Станом на 2005 рік у селі мешкало 416 осіб, з яких 305 албанців та 103 македонці.
Місцеві мешканці спілкуються македонською та албанською мовами. Як і в Арваті, у Крані спостерігається унікальна для Північної Македонії ситуація білінгвізму. Тоді як у інших місцевостях обома мовами володіють лише албанці, а македонці албанську не знають, у цьому селі двомовними є більшість чоловіків уродженців Арваті й Крані (жінки традиційно походять з інших навколишніх сіл, моноетнічно македонських). Македонська й албанська спільноти мешкають разом, без територіального відокремлення. Мова, якою розмовляють етнічні македонці, належить до горнопреспанського говору. Албанці зазвичай володіють місцевим албанським говором, македонським говором, літературною македонською мовою. Мовою повсякденного спілкування всіх чоловіків є албанська, македонська використовується в офіційному спілкуванні та всередині македонської православної спільноти.
Економіка
Крані розглядається як одне з перспективних сіл для екологічного туризму на берегах озера Преспа. Припускається можливість одночасного розміщення близько 3 тисяч туристів у готелі, бунгало, трейлерах та наметах на території села.
Примітки
- Makarova, A. L. (2016). Neka zapažanja o etnojezičkoj situaciji u dvojezičnim makedonsko-albanskim selima u regionu Prespa: fenomen Arvati. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae. 61 (1): 115—130. doi:10.1556/060.2016.61.1.8. ISSN 0039-3363.
- Saso Marceski & Maja Cacic, 2008. "Condition And Development Of The Sustainable Tourism In Prespa," Economics and Management, Faculty of Economics, SOUTH-WEST UNIVERSITY "NEOFIT RILSKI", BLAGOEVGRAD, vol. 4(3), pages 90-99.
Джерела
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 162. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.
- (2005). Населбите во Преспа (PDF). Скопје: Ѓурѓа. с. 156—162. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2020.(мак.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krani mak Krani selo v obshini Resen u Pivnichnij Makedoniyi Selo znahoditsya v dolini na zahidnih shilah girskogo masivu Pelister Vidstan do administrativnogo centru obshini Resena skladaye 24 km Na shodi mezhuye z selom Arvati V kilometri na zahid vid centru sela znahoditsya bereg ozera Prespa Cherez selo teche richka Kranska Krani Koordinati 40 56 21 pn sh 21 06 30 sh d 40 93940000002777424 pn sh 21 10860000002777781 sh d 40 93940000002777424 21 10860000002777781 Koordinati 40 56 21 pn sh 21 06 30 sh d 40 93940000002777424 pn sh 21 10860000002777781 sh d 40 93940000002777424 21 10860000002777781 Krayina Pivnichna Makedoniya Pivnichna MakedoniyaAdminodinicya ResenVisota centru 962 mNaselennya 416 osib 2002 953 osib 1948 1019 osib 1953 1050 osib 1961 1207 osib 1971 1087 osib 1981 1001 osib 1991 529 osib 1994 361 osib 2021 Chasovij poyas CET i CESTTelefonnij kod 047Poshtovij indeks 7317Avtomobilnij kod RE Resen GeoNames 789101OSM 2598355 R Resen KraniKrani Pivnichna Makedoniya Krani u Vikishovishi V Krani znahoditsya shkola viddilennya poshti ambulatoriya budinok kulturi V seli zupinyayetsya avtobus z sela do Resena Na mezhi z selom Arvati znahoditsya spilna dlya oboh sil mechet a v centri sela pravoslavna mk Teritoriya sela skladaye 6 8 km bilshist z yakih 445 ga pripadaye na silskogospodarski ugiddya 99 ga znahodyatsya pid pasovishami IstoriyaZa perekazami nazva sela pohodit vid etnonimu ukrayinci u zv yazku z meshkannyam tam kilkoh ukrayinciv Krani zgaduyutsya v nizci istorichnih dzherel XVI XVII stolit koli vono znahodilosya v volodinnyah Osmanskoyi imperiyi Odna z vulic KraniNaselennya ta moviOsnovne zanyattya naselennya viroshuvannya yabluk U 1961 roci v seli nalichuvalos 1050 meshkanciv 711 z yakih buli etnichni albanci a 336 makedonci U 1994 roci v Krani meshkalo lishe 529 osib zokrema 373 albanci 136 makedonciv 20 inshogo pohodzhennya Stanom na 2005 rik u seli meshkalo 416 osib z yakih 305 albanciv ta 103 makedonci Miscevi meshkanci spilkuyutsya makedonskoyu ta albanskoyu movami Yak i v Arvati u Krani sposterigayetsya unikalna dlya Pivnichnoyi Makedoniyi situaciya bilingvizmu Todi yak u inshih miscevostyah oboma movami volodiyut lishe albanci a makedonci albansku ne znayut u comu seli dvomovnimi ye bilshist cholovikiv urodzhenciv Arvati j Krani zhinki tradicijno pohodyat z inshih navkolishnih sil monoetnichno makedonskih Makedonska j albanska spilnoti meshkayut razom bez teritorialnogo vidokremlennya Mova yakoyu rozmovlyayut etnichni makedonci nalezhit do gornoprespanskogo govoru Albanci zazvichaj volodiyut miscevim albanskim govorom makedonskim govorom literaturnoyu makedonskoyu movoyu Movoyu povsyakdennogo spilkuvannya vsih cholovikiv ye albanska makedonska vikoristovuyetsya v oficijnomu spilkuvanni ta vseredini makedonskoyi pravoslavnoyi spilnoti EkonomikaKrani rozglyadayetsya yak odne z perspektivnih sil dlya ekologichnogo turizmu na beregah ozera Prespa Pripuskayetsya mozhlivist odnochasnogo rozmishennya blizko 3 tisyach turistiv u goteli bungalo trejlerah ta nametah na teritoriyi sela PrimitkiMakarova A L 2016 Neka zapazanja o etnojezickoj situaciji u dvojezicnim makedonsko albanskim selima u regionu Prespa fenomen Arvati Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 61 1 115 130 doi 10 1556 060 2016 61 1 8 ISSN 0039 3363 Saso Marceski amp Maja Cacic 2008 Condition And Development Of The Sustainable Tourism In Prespa Economics and Management Faculty of Economics SOUTH WEST UNIVERSITY NEOFIT RILSKI BLAGOEVGRAD vol 4 3 pages 90 99 DzherelaPanov Mitko 1998 Enciklopediјa na selata vo Republika Makedoniјa PDF makedonski Skopјe Patriјa s 162 Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2022 Procitovano 17 dekemvri 2016 2005 Naselbite vo Prespa PDF Skopјe Ѓurѓa s 156 162 ISBN 9789989920554 Arhiv originalu PDF za 6 chervnya 2020 mak