Пелістер — найвища вершина Баба-Планіна, і з висотою 2601 м над рівнем моря є третьою за висотою гірською вершиною в Македонії. Часто назва вершини Пелістер використовується як назва самої Баби-Планіни та синонім міста Битола. Також Пелістер був оголошений національним парком у 1948 році, загальна площа його — 17 150 гектарів, а географічне положення парку — 40° 57' пн. ш. та 21° 14' сх. д. Він охоплює вершину Пелістер і тягнеться на схилах Баби-Планіни.
Пелістер | ||||
| ||||
41°00′11″ пн. ш. 21°11′03″ сх. д. / 41.00330000002777808° пн. ш. 21.184400000027778788° сх. д.Координати: 41°00′11″ пн. ш. 21°11′03″ сх. д. / 41.00330000002777808° пн. ш. 21.184400000027778788° сх. д. | ||||
Країна | Північна Македонія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Бітола | |||
Тип | гора | |||
Висота | 2601 м | |||
Пелістер Пелістер (Північна Македонія) | ||||
Пелістер у Вікісховищі |
Походження назви
Назва Пелістер походить з античності, тобто, ймовірно, її дали древні македонські племена та , які жили трохи нижче гори Баба, в цій частині рівнини Пелагонія.
У народі існує легенда, що назва Пелістер походить від слів «п'ять листочків». Поєднання белі+стені = белістені = пелістер — один із можливих варіантів походження назви Пелістер. Існує також думка, що назва «Пелістер» — це поєднання бел+істер = бел-істер = пелістер. У якості аналогії взята назва півострова Істрія та низка інших топонімів, оронімів тощо з дослов'янських часів, у т. з. Давньовенеціанський період. Значення «істер» і сьогодні використовується в македонській мові, як і тисячоліття тому, що означає те, що було вигнане, піднесене або у висоту, або в море тощо. Нагадаємо, стара назва річки Дунай — також Істер!
Така ж назва дана горі (грец. Λάκμος, Лакмос або Περιστέρι, Перістері) у прикордонній зоні між Епіром та Фессалією як продовження гряди з Пінд.
Географія
Національний парк Пелістер розташований у південно-західній частині Республіки Македонія та займає площу 17 150 га. Він був оголошений у 1948 році першим природним заповідником у Македонії. Він був повторно оголошений, а його територія збільшена приблизно на 6500 га законом у грудні 2007 року. Характеризується низкою вершин і висот понад 2000 метрів, які розділені глибокими долинами. Найвища гора — Пелістер (2601 м). Із форм рельєфу Пелістер найбільш вражають т. з. скелясті річки. Це схили рельєфу, заповнені осадковими гірськими породами різного складу.
Гідрографія
Із гідрографічних об'єктів особливу природну привабливість мають два льодовикові озера Пелістерські Очі — Велике та Мале озера Пелістер, також відомі як «Гірські очі».
Флора і фауна
Флора Пелістера дуже різноманітна, звідси її специфічне ботанічне значення. Тут зростає 88 видів дерев, що становить 29 % від загальної дендрофлори Македонії. У рослинності НП Пелістер міститься 21 рослинна спільнота, з них 8 — лісова та 13 — трав'яна. З лісових порід дерева найціннішою є моліка — автохтонний вид п'ятикутної сосни з третинним віком, що зростає лише в декількох горах на Балканському півострові. Діапазон висот зростання моліки на Пелістері становить від 600 до понад 2200 метрів.
НП Пелістер — це класичне місце для понад 20 видів рослин, 2 з яких є місцевими ендеміками. До хребетних належать: 10 видів земноводних, 15 видів плазунів, 91 вид птахів і 35 видів ссавців. Із риб важливо відзначити наявність ендемічного пструга струмкового (Salmo trutta peristericus) та пелагонської струмкової форелі (Salmo trutta pelagonicus).
Ендемічні види
Фауна:
- Salmo trutta peristericus (струмкова форель)
- Salmo trutta pelagonicus (струмкова форель)
- Iliodromus peristericus (остракоди)
- Eucypris diebeli (остракоди)
- Niphragus pancici peristericus (креветки амфіподи)-велике озеро
- Arcticocampus macedonicus (гарпактичні креветки)
- Brachydesmus peristerensis (сороконіжка Пелістера)
- Alpaeus macedonica (твердокрилі комахи)
- Cychrus atenuatus peristericus (твердокрилі комахи)
- Duvaliotes peristericus (твердокрилі комахи)
- Platyduvalius macedonicus (твердокрилі комахи)
- Trechus hajeki (твердокрилі комахи)
- Scythris crypta (маленькі метелики)
- Scythris similis (маленькі метелики)
- Hadena clara macedonica (нічний метелик)
Флора:
- Alchemilla peristerica (небесна роса пелістера)
- Sempervivum octopodes (один із двох ендемічних видів сторожового дому)
- Jovibarba heuffelii var (один із двох ендемічних видів сторожового дому)
- Crocus pelistericus (крокус пелістера)
- Festuca pelisterica (костриця пелістера)
Галерея
- Вид на Маленьке озеро при сході сонця
- Пелістер, оповитий туманом, вид із Пелагонії
- Пелістер взимку
- Зимовий хребет Пелістер
- Моліка на Пелістері
- Лісова стежка
- Кам'яна річка
Див. також
- Баба Планіна
- — однойменна гора в Епірі та Фессалії
Примітки
- Македонија низ бројки, 2011
Посилання
- Національний парк Пелістер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pelister najvisha vershina Baba Planina i z visotoyu 2601 m nad rivnem morya ye tretoyu za visotoyu girskoyu vershinoyu v Makedoniyi Chasto nazva vershini Pelister vikoristovuyetsya yak nazva samoyi Babi Planini ta sinonim mista Bitola Takozh Pelister buv ogoloshenij nacionalnim parkom u 1948 roci zagalna plosha jogo 17 150 gektariv a geografichne polozhennya parku 40 57 pn sh ta 21 14 sh d Vin ohoplyuye vershinu Pelister i tyagnetsya na shilah Babi Planini Pelister41 00 11 pn sh 21 11 03 sh d 41 00330000002777808 pn sh 21 184400000027778788 sh d 41 00330000002777808 21 184400000027778788 Koordinati 41 00 11 pn sh 21 11 03 sh d 41 00330000002777808 pn sh 21 184400000027778788 sh d 41 00330000002777808 21 184400000027778788Krayina Pivnichna MakedoniyaRegion BitolaTip goraVisota 2601 mPelisterPelister Pivnichna Makedoniya Pelister u VikishovishiPelister 2601 mMoliki v nacionalnomu parku PelisterPohodzhennya nazviNazva Pelister pohodit z antichnosti tobto jmovirno yiyi dali drevni makedonski plemena ta yaki zhili trohi nizhche gori Baba v cij chastini rivnini Pelagoniya U narodi isnuye legenda sho nazva Pelister pohodit vid sliv p yat listochkiv Poyednannya beli steni belisteni pelister odin iz mozhlivih variantiv pohodzhennya nazvi Pelister Isnuye takozh dumka sho nazva Pelister ce poyednannya bel ister bel ister pelister U yakosti analogiyi vzyata nazva pivostrova Istriya ta nizka inshih toponimiv oronimiv tosho z doslov yanskih chasiv u t z Davnovenecianskij period Znachennya ister i sogodni vikoristovuyetsya v makedonskij movi yak i tisyacholittya tomu sho oznachaye te sho bulo vignane pidnesene abo u visotu abo v more tosho Nagadayemo stara nazva richki Dunaj takozh Ister Taka zh nazva dana gori grec Lakmos Lakmos abo Peristeri Peristeri u prikordonnij zoni mizh Epirom ta Fessaliyeyu yak prodovzhennya gryadi z Pind GeografiyaLis na gori Baba Nacionalnij park Pelister roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Respubliki Makedoniya ta zajmaye ploshu 17 150 ga Vin buv ogoloshenij u 1948 roci pershim prirodnim zapovidnikom u Makedoniyi Vin buv povtorno ogoloshenij a jogo teritoriya zbilshena priblizno na 6500 ga zakonom u grudni 2007 roku Harakterizuyetsya nizkoyu vershin i visot ponad 2000 metriv yaki rozdileni glibokimi dolinami Najvisha gora Pelister 2601 m Iz form relyefu Pelister najbilsh vrazhayut t z skelyasti richki Ce shili relyefu zapovneni osadkovimi girskimi porodami riznogo skladu GidrografiyaIz gidrografichnih ob yektiv osoblivu prirodnu privablivist mayut dva lodovikovi ozera Pelisterski Ochi Velike ta Male ozera Pelister takozh vidomi yak Girski ochi Flora i faunaZrazki flori Pelistera Flora Pelistera duzhe riznomanitna zvidsi yiyi specifichne botanichne znachennya Tut zrostaye 88 vidiv derev sho stanovit 29 vid zagalnoyi dendroflori Makedoniyi U roslinnosti NP Pelister mistitsya 21 roslinna spilnota z nih 8 lisova ta 13 trav yana Z lisovih porid dereva najcinnishoyu ye molika avtohtonnij vid p yatikutnoyi sosni z tretinnim vikom sho zrostaye lishe v dekilkoh gorah na Balkanskomu pivostrovi Diapazon visot zrostannya moliki na Pelisteri stanovit vid 600 do ponad 2200 metriv NP Pelister ce klasichne misce dlya ponad 20 vidiv roslin 2 z yakih ye miscevimi endemikami Do hrebetnih nalezhat 10 vidiv zemnovodnih 15 vidiv plazuniv 91 vid ptahiv i 35 vidiv ssavciv Iz rib vazhlivo vidznachiti nayavnist endemichnogo pstruga strumkovogo Salmo trutta peristericus ta pelagonskoyi strumkovoyi foreli Salmo trutta pelagonicus Endemichni vidiFauna Salmo trutta peristericus strumkova forel Salmo trutta pelagonicus strumkova forel Iliodromus peristericus ostrakodi Eucypris diebeli ostrakodi Niphragus pancici peristericus krevetki amfipodi velike ozero Arcticocampus macedonicus garpaktichni krevetki Brachydesmus peristerensis sorokonizhka Pelistera Alpaeus macedonica tverdokrili komahi Cychrus atenuatus peristericus tverdokrili komahi Duvaliotes peristericus tverdokrili komahi Platyduvalius macedonicus tverdokrili komahi Trechus hajeki tverdokrili komahi Scythris crypta malenki meteliki Scythris similis malenki meteliki Hadena clara macedonica nichnij metelik Flora Alchemilla peristerica nebesna rosa pelistera Sempervivum octopodes odin iz dvoh endemichnih vidiv storozhovogo domu Jovibarba heuffelii var odin iz dvoh endemichnih vidiv storozhovogo domu Crocus pelistericus krokus pelistera Festuca pelisterica kostricya pelistera GalereyaVid na Malenke ozero pri shodi soncya Pelister opovitij tumanom vid iz Pelagoniyi Pelister vzimku Zimovij hrebet Pelister Molika na Pelisteri Lisova stezhka Kam yana richkaDiv takozhBaba Planina odnojmenna gora v Epiri ta FessaliyiPrimitkiMakedoniјa niz broјki 2011PosilannyaNacionalnij park Pelister