Любойно(мак. Љубојно) — село в общині Ресен, у Північній Македонії. Село розташовано в долині на західних схилах гірського масиву Пелістер, на висоті близько 920 м над рівнем моря. Відстань до адміністративного центру общини Ресена складає 28 км. На сході межує з селом Брайчино, у 2 км на південь знаходиться кордон з Грецією. В 2 км на захід від центру села знаходиться берег озера Преспа. Селом протікає річка Брайчинська. У середині XX століття було селом з великим населенням, яке до початку XXI століття сильно знизилося.
Любойно
Координати 40°53′42″ пн. ш. 21°08′16″ сх. д. / 40.89500000002777824° пн. ш. 21.13777777780577694° сх. д.Координати: 40°53′42″ пн. ш. 21°08′16″ сх. д. / 40.89500000002777824° пн. ш. 21.13777777780577694° сх. д.
Любойно у Вікісховищі |
Географія
Любойно знаходиться в долині річки Брайчинської, що спускається від південних вершин гірського масиву Пелістер. Середня висота села — 920 м над рівнем моря. Схили гір на південь від Брайчино порослі листяними (бук, дуб, явір) та хвойними (ялина, сосна, смерека) лісами.
Площа території села — 13,6 км² (1360 га), з них 396 га під пасовиськами, 356 га приходиться на ліси, 477 га обробляється.
Історія
На околицях села знайдені залишки поселень, поховань та храмів давньоримського часу.
Перша письмова згадка села відома з грамоти сербського царя Стефана Душана 1337 року. З XV століття належало Османській імперії. У XIX столітті до Любойно переселилася велика кількість албанців-бейлере (або «колоньяре»), нащадків османських беїв з албанського регіону навколо містечка [en], мусульман-шиїтів. Однак після падіння османської влади вони переселилися до рівнинних сіл навколо Преспи.
У 1902—1903 роках після низки македонських повстань під тиском Російської імперії на македонських територіях усі населені пункти з православним населенням мали віднести до «грецьких», «болгарських» чи «сербських», то Любойно було віднесено до «болгарських», тоді як сусідні Брайчино та — до «грецьких», попри те, що в усіх селах люди спілкувалися однією мовою та здебільшого були родичами. Після Першої балканської війни 1912 року перейшло до володінь Сербії.
1906 року відкрилася школа, перебудована 1971 року. У 1922 році побудовано поліцейську дільницю, у 1936 — поштове відділення, а 1952 — будинок культури. 1951 року проведено електрику, 1975 року проведено асфальтову дорогу , 1976 — водогін, а 1988 — телефонний зв'язок.
Населення
Населення села стрімко скорочується попри високий туристичний потенціал місцевості. У 1961 році в селі було 884 мешканців, з яких 868 македонців, 10 албанського походження та 7 сербів. За переписом 1994 року було 238 мешканців, зокрема 223 македонці, 12 турків та 1 арумун.
Економіка та інфраструктура
Населення займається сільським господарством, переважно вирощуванням зернових та овочевих культур.
Туризм розвивається повільно. Станом на 2010 рік у селі було всього 18 місць для туристів у приватних будинках. В селі діє громадська організація з сільського та альтернативного туризму, побудовано 5-кімнатиний етнохостел «Стара Чесма», який демонструє традиційні місцеві інтер'єр та одяг. Утім директор етнографічного музею в селі Подмочані повідомляє, що представлені костюми не є властивими цьому регіону, а скоріше рівнинним селам навколо Ресена.
У селі є восьмирічна школа, амбулаторія, поштове відділення, будинок культури.
Пам'ятки
У селі є меморіальна дошка учасникам Іллінденського повстання 1903 року, а також стоїть пам'ятник бійцям Народно-визвольної армії Югославії, що загинули під час Другої світової війни.
У Любойно налічується 8 релігійних будівель. Також на південь від села розташований монастир святих Петра і Павла .
-
- Церква св. Димитрія
- Церква св. Афанасія
- Церква св. Миколая
- Церква Пречистої Богородиці
Примітки
- Јовановски, 2005 та с. 202-203.
- Јовановски, 2005 та с. 200.
- Jane C. Sugarman (27 жовтня 1997). Engendering Song: Singing and Subjectivity at Prespa Albanian Weddings. University of Chicago Press. с. 7–. ISBN .(англ.)
- Popovski, Vlado (2014). The Different Fates of Albania and Macedonia at the London Conference of Ambassadors 1912-1913. SEEU Review. 10 (1): 57—69. doi:10.2478/seeur-2014-0008. ISSN 1857-8462.
- Rechkoska, Gordana and Rechkoski, Risto and Petrovska, Elena (2011) AGRO-TOURISM — IMPACT ON SUSTAINABLE DEVELOPMENT — CASE STUDY OF THE PRESPA REGION, REPUBLIC OF MACEDONIA. In: 29th Annual EuroCHRIE Conference, «Tourism & Hospitality, Drivers of Transition», October 19th-22nd, 2011, Dubrovnik, Croatia(англ.)
- Sara Morić, Sara Sudetić. REPRESENTATIONS IN RURAL TOURISM: AUTHENTICITY IN PRESPA LAKE REGION. с. 23-30. У кн. під ред. N. Vassilis, M. Ioannis, A. Georgios. Ethnographic Research in Border Areas. Contributions to the Study of International Frontiers in Southeast Europe [ 30 грудня 2020 у Wayback Machine.]. , 114 с., 2016(англ.)
- Јовановски, 2005 та с. 203.
Джерела
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 185. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.
- (2005). Населбите во Преспа (PDF). Скопје: Ѓурѓа. с. 199—208. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2020.(мак.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubojno mak Љuboјno selo v obshini Resen u Pivnichnij Makedoniyi Selo roztashovano v dolini na zahidnih shilah girskogo masivu Pelister na visoti blizko 920 m nad rivnem morya Vidstan do administrativnogo centru obshini Resena skladaye 28 km Na shodi mezhuye z selom Brajchino u 2 km na pivden znahoditsya kordon z Greciyeyu V 2 km na zahid vid centru sela znahoditsya bereg ozera Prespa Selom protikaye richka Brajchinska U seredini XX stolittya bulo selom z velikim naselennyam yake do pochatku XXI stolittya silno znizilosya Lyubojno Koordinati 40 53 42 pn sh 21 08 16 sh d 40 89500000002777824 pn sh 21 13777777780577694 sh d 40 89500000002777824 21 13777777780577694 Koordinati 40 53 42 pn sh 21 08 16 sh d 40 89500000002777824 pn sh 21 13777777780577694 sh d 40 89500000002777824 21 13777777780577694 Krayina Pivnichna Makedoniya Pivnichna MakedoniyaAdminodinicya ResenVisota centru 923 mNaselennya 186 osib 2002 1171 osib 1948 1209 osib 1953 884 osib 1961 753 osib 1971 965 osib 1981 464 osib 1991 238 osib 1994 141 osib 2021 Chasovij poyas CET i CESTTelefonnij kod 047Poshtovij indeks 7318Avtomobilnij kod RE Resen GeoNames 788555OSM 2598355 R Resen LyubojnoLyubojno Pivnichna Makedoniya Lyubojno u VikishovishiGeografiyaLyubojno znahoditsya v dolini richki Brajchinskoyi sho spuskayetsya vid pivdennih vershin girskogo masivu Pelister Serednya visota sela 920 m nad rivnem morya Shili gir na pivden vid Brajchino porosli listyanimi buk dub yavir ta hvojnimi yalina sosna smereka lisami Plosha teritoriyi sela 13 6 km 1360 ga z nih 396 ga pid pasoviskami 356 ga prihoditsya na lisi 477 ga obroblyayetsya IstoriyaNa okolicyah sela znajdeni zalishki poselen pohovan ta hramiv davnorimskogo chasu Persha pismova zgadka sela vidoma z gramoti serbskogo carya Stefana Dushana 1337 roku Z XV stolittya nalezhalo Osmanskij imperiyi U XIX stolitti do Lyubojno pereselilasya velika kilkist albanciv bejlere abo kolonyare nashadkiv osmanskih beyiv z albanskogo regionu navkolo mistechka en musulman shiyitiv Odnak pislya padinnya osmanskoyi vladi voni pereselilisya do rivninnih sil navkolo Prespi U 1902 1903 rokah pislya nizki makedonskih povstan pid tiskom Rosijskoyi imperiyi na makedonskih teritoriyah usi naseleni punkti z pravoslavnim naselennyam mali vidnesti do greckih bolgarskih chi serbskih to Lyubojno bulo vidneseno do bolgarskih todi yak susidni Brajchino ta do greckih popri te sho v usih selah lyudi spilkuvalisya odniyeyu movoyu ta zdebilshogo buli rodichami Pislya Pershoyi balkanskoyi vijni 1912 roku perejshlo do volodin Serbiyi 1906 roku vidkrilasya shkola perebudovana 1971 roku U 1922 roci pobudovano policejsku dilnicyu u 1936 poshtove viddilennya a 1952 budinok kulturi 1951 roku provedeno elektriku 1975 roku provedeno asfaltovu dorogu 1976 vodogin a 1988 telefonnij zv yazok NaselennyaNaselennya sela strimko skorochuyetsya popri visokij turistichnij potencial miscevosti U 1961 roci v seli bulo 884 meshkanciv z yakih 868 makedonciv 10 albanskogo pohodzhennya ta 7 serbiv Za perepisom 1994 roku bulo 238 meshkanciv zokrema 223 makedonci 12 turkiv ta 1 arumun Ekonomika ta infrastrukturaRuyini staroyi shkoli Naselennya zajmayetsya silskim gospodarstvom perevazhno viroshuvannyam zernovih ta ovochevih kultur Turizm rozvivayetsya povilno Stanom na 2010 rik u seli bulo vsogo 18 misc dlya turistiv u privatnih budinkah V seli diye gromadska organizaciya z silskogo ta alternativnogo turizmu pobudovano 5 kimnatinij etnohostel Stara Chesma yakij demonstruye tradicijni miscevi inter yer ta odyag Utim direktor etnografichnogo muzeyu v seli Podmochani povidomlyaye sho predstavleni kostyumi ne ye vlastivimi comu regionu a skorishe rivninnim selam navkolo Resena U seli ye vosmirichna shkola ambulatoriya poshtove viddilennya budinok kulturi Pam yatkiMemorialna doshka uchasnikam Illindenskogo povstannya 1903 roku U seli ye memorialna doshka uchasnikam Illindenskogo povstannya 1903 roku a takozh stoyit pam yatnik bijcyam Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi sho zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U Lyubojno nalichuyetsya 8 religijnih budivel Takozh na pivden vid sela roztashovanij monastir svyatih Petra i Pavla Cerkva sv Ivana Bogoslova Cerkva sv Dimitriya Cerkva sv Afanasiya Cerkva sv Mikolaya Cerkva Prechistoyi BogorodiciPrimitkiЈovanovski 2005 ta s 202 203 Јovanovski 2005 ta s 200 Jane C Sugarman 27 zhovtnya 1997 Engendering Song Singing and Subjectivity at Prespa Albanian Weddings University of Chicago Press s 7 ISBN 978 0 226 77972 0 angl Popovski Vlado 2014 The Different Fates of Albania and Macedonia at the London Conference of Ambassadors 1912 1913 SEEU Review 10 1 57 69 doi 10 2478 seeur 2014 0008 ISSN 1857 8462 Rechkoska Gordana and Rechkoski Risto and Petrovska Elena 2011 AGRO TOURISM IMPACT ON SUSTAINABLE DEVELOPMENT CASE STUDY OF THE PRESPA REGION REPUBLIC OF MACEDONIA In 29th Annual EuroCHRIE Conference Tourism amp Hospitality Drivers of Transition October 19th 22nd 2011 Dubrovnik Croatia angl Sara Moric Sara Sudetic REPRESENTATIONS IN RURAL TOURISM AUTHENTICITY IN PRESPA LAKE REGION s 23 30 U kn pid red N Vassilis M Ioannis A Georgios Ethnographic Research in Border Areas Contributions to the Study of International Frontiers in Southeast Europe 30 grudnya 2020 u Wayback Machine ISBN 978 960 93 8755 2 114 s 2016 angl Јovanovski 2005 ta s 203 DzherelaPanov Mitko 1998 Enciklopediјa na selata vo Republika Makedoniјa PDF makedonski Skopјe Patriјa s 185 Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2022 Procitovano 17 dekemvri 2016 2005 Naselbite vo Prespa PDF Skopјe Ѓurѓa s 199 208 ISBN 9789989920554 Arhiv originalu PDF za 6 chervnya 2020 mak