Арумуни є однією з національних меншин Албанії. На території Албанії з Середньовіччя існували центри розселення арумунів, що XVIII столітті були зруйновані османами. У XXI столітті в Албанії офіційно зареєстровано трохи більше 8 тисяч арумунів, хоча дослідники оцінюють кількість людей арумунського походження у кілька десятків тисяч.
Історія
Походження арумунів достеменно невідоме. За різними версіями це місцеві ілірійські, грецькі, дакські чи фракійські племена, які сприйняли римську культуру, змішалися з римськими військовими поселенцями та розвинули на базі латини власну арумунську мову (з підгрупи балкано-романських мов).
Головним торговим центром арумунів Албанії було місто Воскополе. Проте в другій половині XVIII століття уряд Османської імперії через мало зрозумілі причини здійснив каральну акцію та зруйнував це місто, а його мешканці були розсіяні по різних вілаєтах імперії. Іншим уентром арумунів було середньовічне місто Грабове, теперішнє село [en]. Попри те, що з цього населеного пункту відбулося кілька хвиль міграції, воно лишалося населеним арумунами.
Значна кількість арумунів мешкає в області Корча. Ще в першій половині XX століття традиційно вони займалися відгінним скотарством. Влітку вони випасали худобу в горах [en] та [en], а взимку сходили в долини приморського узбережжя [en] чи в Теспротії навколо грецької Ігумениці.
Сучасність
Кількість арумунів у Албанії точно невідома. У часи комуністичної диктатури в арумунів не було жодного самовизначення, вони вважалися албанцями. У 1991—1992 роках почали з'являтися арумунські громадські організації. За деякими оцінками в Албанії може бути до 200 тисяч людей арумунського походження. Арумуни Албанії переважно не належать до релігійних громад, лише деякі є мусульманами або християнами.
Арумунське походження мають чимало важливих культурних та політичних діячів Албанії, зокрема брати Абдюль Фрашері, Наїм Фрашері, Самі Фрашері. Арумуни прикордонних з Грецією територій часто мають грецьку ідентичність, пов'язану з економічним фактором більш розвиненої Греції.
23 травня щорічно відзначається національний день арумунів. Його святкують на честь указу османського султана 1905 року, що дарував арумунам статус окремої спільноти. Представники уряду Румунії з 2002 року вітають у цей день арумунів Албанії, як і сусідніх країн окрім Греції.
Албанці називають арумунів «влех» (алб. Vlleh) — влахи, волохи, або «чобан» (алб. Çoban) — чабани, пастухи, що відповідає їхнім зайняттям. Також використовується назва «ласіфасе» (алб. Llaciface), що є звуконаслідуванням арумунської вимови та дещо пейоративною назвою.
Організації арумунів в Албанії
Під час комуністичного режиму були заборонені будь-які національні організації арумунів, а самі арумуни не визнавалися окремим етносом. З падінням режиму арумунські дослідники фольклору почали гуртуватися в Корче та в містечку Селеніца поблизу Вльори. У жовтні 1991 року Міністерство культури, молоді й спорту Албанії зареєструвало першу арумунську організацію - Асоціацію арумунських албанців. Невдовзі також було скликано перший конгрес арумунського народу Албанії, куди прибули делегати не тільки з Албанії, але й з Румунії, Греції, Македонії, Франції та США. Гімном арумунів Албанії було проголошено пісню «Воля пращурів» на вірші арумунського поета [en].
Мовна ситуація
Арумуни в Албанії користуються арумунською мовою для побутового спілкування. Ця мова не використовується ані в освіті, ані в релігійних справах. Єдиним прикладом використання арумунської мови є її викладання за вибором у містечку Дів'яка. Попри відсутність арумунської мови в православній службі, мова є однією з важливих відмінностей арумунів, що відрізняє їх від албанської ісламської більшості в південній Албанії, а тому варто очікувати її збереження в цьому регіоні. Мовний престиж арумунської в Албанії є вищим, ніж у сусідній Греції.
Арумунська мова вплинула на деякі албанські говірки-арго, зокрема на [en] та доганче (алб. dogançe). Так, пуріште містить близько 16 % арумунських лексем, зокрема чимало запозичень стосуються назв тварин та худоби, рослин та харчів, технічних термінів.
Відомі люди
- Димитер Коконеші — православний архієпископ Тирани.
Див. також
Примітки
- Tanner, 2004.
- Tanner, 2004 та с. 209.
- Dr. Thede — Ethnologica Balkanica («The Ethnicity of Aromanians after 1990: the Identity of a Minority that Behaves like a Majority» 6/2002, p.154
- Nikola Minov: Why Don't All Aromanians Celebrate May 23 As Their National Day? [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]. May 24, 2020(англ.)
- Schwandner-Sievers, 1999, с. 3.
- Schwandner-Sievers, 1999, с. 7.
- Kahl, Thede (2008) Does the Aromanian have a chance of survival? Some thoughts about the loss of language and language preservation. In: Biljana Sikimić; Ašić, Tijana (ed.): The Romance Balkans. Srpska Akademija nauka i umetnosti, Balkanološki institut, posebna izdanja 103, p. 123—140.
- Prifti, Elton (2012). Aromanian Elements of an Albanian argot. У Kahl, Thede; Metzeltin, Michael (ред.). . Vienna: Lit Verlag. с. 245—263. ISBN . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 25 квітня 2023.. Page 245
Джерела
- Arno Tanner (2004). . East-West Books. ISBN . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 30 травня 2020.(англ.)
- Stephanie Schwandner-Sievers. The Albanian Aromanians ́ Awakening: Identity Politics and Conflicts in Post-Communist Albania. ECMI WORKING PAPER # 3 March 1999(англ.)
- Jolyon Naegele. Albania: Vlach Population, Aromanian Language In Danger Of Disappearing. Radio Free Europe/Radio Liberty, November 07, 2001(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arumuni ye odniyeyu z nacionalnih menshin Albaniyi Na teritoriyi Albaniyi z Serednovichchya isnuvali centri rozselennya arumuniv sho XVIII stolitti buli zrujnovani osmanami U XXI stolitti v Albaniyi oficijno zareyestrovano trohi bilshe 8 tisyach arumuniv hocha doslidniki ocinyuyut kilkist lyudej arumunskogo pohodzhennya u kilka desyatkiv tisyach Sela kruzhechki ta mista kvadrati z arumunskim naselennyam v Albaniyi ta susidnih regionah Greciyi Chervonim poznacheni naseleni punkti z perevazhno arumunskim naselennyamIstoriyaPohodzhennya arumuniv dostemenno nevidome Za riznimi versiyami ce miscevi ilirijski grecki dakski chi frakijski plemena yaki sprijnyali rimsku kulturu zmishalisya z rimskimi vijskovimi poselencyami ta rozvinuli na bazi latini vlasnu arumunsku movu z pidgrupi balkano romanskih mov Golovnim torgovim centrom arumuniv Albaniyi bulo misto Voskopole Prote v drugij polovini XVIII stolittya uryad Osmanskoyi imperiyi cherez malo zrozumili prichini zdijsniv karalnu akciyu ta zrujnuvav ce misto a jogo meshkanci buli rozsiyani po riznih vilayetah imperiyi Inshim uentrom arumuniv bulo serednovichne misto Grabove teperishnye selo en Popri te sho z cogo naselenogo punktu vidbulosya kilka hvil migraciyi vono lishalosya naselenim arumunami Znachna kilkist arumuniv meshkaye v oblasti Korcha She v pershij polovini XX stolittya tradicijno voni zajmalisya vidginnim skotarstvom Vlitku voni vipasali hudobu v gorah en ta en a vzimku shodili v dolini primorskogo uzberezhzhya en chi v Tesprotiyi navkolo greckoyi Igumenici SuchasnistKilkist arumuniv u Albaniyi tochno nevidoma U chasi komunistichnoyi diktaturi v arumuniv ne bulo zhodnogo samoviznachennya voni vvazhalisya albancyami U 1991 1992 rokah pochali z yavlyatisya arumunski gromadski organizaciyi Za deyakimi ocinkami v Albaniyi mozhe buti do 200 tisyach lyudej arumunskogo pohodzhennya Arumuni Albaniyi perevazhno ne nalezhat do religijnih gromad lishe deyaki ye musulmanami abo hristiyanami Arumunske pohodzhennya mayut chimalo vazhlivih kulturnih ta politichnih diyachiv Albaniyi zokrema brati Abdyul Frasheri Nayim Frasheri Sami Frasheri Arumuni prikordonnih z Greciyeyu teritorij chasto mayut grecku identichnist pov yazanu z ekonomichnim faktorom bilsh rozvinenoyi Greciyi 23 travnya shorichno vidznachayetsya nacionalnij den arumuniv Jogo svyatkuyut na chest ukazu osmanskogo sultana 1905 roku sho daruvav arumunam status okremoyi spilnoti Predstavniki uryadu Rumuniyi z 2002 roku vitayut u cej den arumuniv Albaniyi yak i susidnih krayin okrim Greciyi Albanci nazivayut arumuniv vleh alb Vlleh vlahi volohi abo choban alb Coban chabani pastuhi sho vidpovidaye yihnim zajnyattyam Takozh vikoristovuyetsya nazva lasifase alb Llaciface sho ye zvukonasliduvannyam arumunskoyi vimovi ta desho pejorativnoyu nazvoyu Organizaciyi arumuniv v AlbaniyiPid chas komunistichnogo rezhimu buli zaboroneni bud yaki nacionalni organizaciyi arumuniv a sami arumuni ne viznavalisya okremim etnosom Z padinnyam rezhimu arumunski doslidniki folkloru pochali gurtuvatisya v Korche ta v mistechku Selenica poblizu Vlori U zhovtni 1991 roku Ministerstvo kulturi molodi j sportu Albaniyi zareyestruvalo pershu arumunsku organizaciyu Asociaciyu arumunskih albanciv Nevdovzi takozh bulo sklikano pershij kongres arumunskogo narodu Albaniyi kudi pribuli delegati ne tilki z Albaniyi ale j z Rumuniyi Greciyi Makedoniyi Franciyi ta SShA Gimnom arumuniv Albaniyi bulo progolosheno pisnyu Volya prashuriv na virshi arumunskogo poeta en Movna situaciyaArumuni v Albaniyi koristuyutsya arumunskoyu movoyu dlya pobutovogo spilkuvannya Cya mova ne vikoristovuyetsya ani v osviti ani v religijnih spravah Yedinim prikladom vikoristannya arumunskoyi movi ye yiyi vikladannya za viborom u mistechku Div yaka Popri vidsutnist arumunskoyi movi v pravoslavnij sluzhbi mova ye odniyeyu z vazhlivih vidminnostej arumuniv sho vidriznyaye yih vid albanskoyi islamskoyi bilshosti v pivdennij Albaniyi a tomu varto ochikuvati yiyi zberezhennya v comu regioni Movnij prestizh arumunskoyi v Albaniyi ye vishim nizh u susidnij Greciyi Arumunska mova vplinula na deyaki albanski govirki argo zokrema na en ta doganche alb dogance Tak purishte mistit blizko 16 arumunskih leksem zokrema chimalo zapozichen stosuyutsya nazv tvarin ta hudobi roslin ta harchiv tehnichnih terminiv Vidomi lyudiDimiter Kokoneshi pravoslavnij arhiyepiskop Tirani Div takozhArumuni v Pivnichnij MakedoniyiPrimitkiTanner 2004 Tanner 2004 ta s 209 Dr Thede Ethnologica Balkanica The Ethnicity of Aromanians after 1990 the Identity of a Minority that Behaves like a Majority 6 2002 p 154 Nikola Minov Why Don t All Aromanians Celebrate May 23 As Their National Day 24 sichnya 2021 u Wayback Machine May 24 2020 angl Schwandner Sievers 1999 s 3 Schwandner Sievers 1999 s 7 Kahl Thede 2008 Does the Aromanian have a chance of survival Some thoughts about the loss of language and language preservation In Biljana Sikimic Asic Tijana ed The Romance Balkans Srpska Akademija nauka i umetnosti Balkanoloski institut posebna izdanja 103 p 123 140 Prifti Elton 2012 Aromanian Elements of an Albanian argot U Kahl Thede Metzeltin Michael red Vienna Lit Verlag s 245 263 ISBN 9783643503886 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2023 Page 245DzherelaArno Tanner 2004 East West Books ISBN 978 952 91 6808 8 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 30 travnya 2020 angl Stephanie Schwandner Sievers The Albanian Aromanians Awakening Identity Politics and Conflicts in Post Communist Albania ECMI WORKING PAPER 3 March 1999 angl Jolyon Naegele Albania Vlach Population Aromanian Language In Danger Of Disappearing Radio Free Europe Radio Liberty November 07 2001 angl