Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціалістична Республіка Сербія (сербохорв. Socijalistička Republika Srbija / Социјалистичка Република Србија) — соціалістична держава, країна-засновниця Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Вона є попередником сучасної Сербії, була найбільшою республікою югославської федерації, найбільше населення серед всіх югославських республік, найбільший економічний і політичний потенціал в Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, до того ж, федеральна столиця Югославії — Белград також знаходилася в Сербії.
| Соціалістична Республіка Сербія | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Белград | ||||
| Мови | Сербо-хорватська, (Албанська — регіональна в Косово, словацька, угорська, румунська, Бачвансько-русинська мови — регіональні в Воєводині) | ||||
| Релігії | атеїзм | ||||
| Форма правління | Соціалістична республіка, однопартійна комуністична держава | ||||
| Історичний період | Холодна війна | ||||
| - Заснування | 1943 | ||||
| - Ліквідовано | 1990 | ||||
| Площа | 188 361 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - | 9 506 174 осіб | ||||
| Густота | 50,5 осіб/км² | ||||
| Валюта | Югославський динар | ||||
| |||||
| Історія Сербії |
 Сучасність |
Історія
У 1945 — 1963 роках республіка мала офіційну назву Народна Республіка Сербія (Narodna Republika Srbija), а у 1963 — 1990, Соціалістична Республіка Сербія (Socijalistička Republika Srbija). У 1974, республіка була розділена ще на два автономних краї, Воєводина і Косово які мали ті ж права що й союзні республіки Югославії.
Протягом більшої частини свого існування в СФРЮ, Сербія була лояльною і в цілому в підпорядкуванні федеральному уряду. Ситуація змінилася після смерті Тіто в 1980, зростання албанського, а також сербського націоналізму в Косово, призвело до розколу в Союзі комуністів. Успішний переворот відбувся в керівництві Комуністичної партії Сербії, а також Чорногорії у 1988 — 1989, на чолі зі Слободаном Мілошевичем, який підтримував сербських націоналістів в Косово, і скасував автономію Косова.
У 1989, Мілошевич став президентом республіки і зажадав від федерального югославського уряду захисту інтересів Сербії в Косово, відправивши Югославську народну армію взяти контроль над провінцією.
Після 1990, держава отримала назву Республіка Сербія (Republika Srbija), яка була у складі Союзної Республіки Югославії, пізніше Сербія і Чорногорія до 2006 року, коли Сербія стала незалежною державою.
Демографія
перепис 1971
У 1971 році загальна чисельність населення в Соціалістичній Республіці Сербії була 8,446,591 осіб, у тому числі:
- Серби = 6,142,071 (72,71%)
- Албанці = 984,761 (11,66%)
- Угорці = 430,314 (5,10%)
- Хорвати = 184,913 (2,19%)
- Мусульмани = 154,330 (1,83%)
- Югослави = 123,824 (1,47%)
- Словаки = 76,733
- Румуни = 57,419
- Болгари = 53,800
- Цигани = 49,894
- Македонці = 42,675
- Русини = 20,608
- Турки = 18,220
- Словенці = 15,957
- = 14,724
перепис 1981
У 1981 році загальна чисельність населення в Соціалістичній Республіці Сербії склала 9,313,677 осіб, у тому числі:
- Серби = 6,331,527 (67,96%)
- Албанці = 1,303,032 (13,99%)
- Югослави = 441,941 (4,75%)
- Угорці = 390,468 (4,19%)
- Мусульмани = 215,166 (2,31%)
- Хорвати = 149,368 (1,60%)
- Цигани = 110,956 (1,19%)
- Македонці = 48,986
- Словенці = 12,006
Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943-2010)
| 1943 | 1946 | 19631 | 19741 | 1991 | 1992 | 1999 | 2003 | 2006 | 2008 |
| ДФЮ | ФНРЮ | СФРЮ | розпущена | ||||||
| ФД БіГ | НР БіГ | СР Боснія і Герцеговина | Боснія і Герцеговина | ||||||
| ФД Хорватія | НР Хорватія | СР Хорватія | Республіка Хорватія | ||||||
| ФД Македонія | НР Македонія | СР Македонія | Північна Македонія | ||||||
| ФРЮ | Сербія і Чорногорія2 | розпущена | |||||||
| ФД Чорногорія | НР Чорногорія | СР Чорногорія | Р Чорногорія (федеративна) | Чорногорія | |||||
| ФД Сербія | НР Сербія | СР Сербія | Р Сербія (федеративна) | Сербія | |||||
| • АК Воєводина | • САК Воєводина | • АР Воєводина | |||||||
| • АК Косово 3 | • САК Косово | • АК Космет 3 | Протекторат ООН | Республіка Косово | |||||
| ФД Словенія | НР Словенія | СР Словенія | Республіка Словенія | ||||||
| ФНР | "Федеративна Народна Республіка" | НР | "Народна Республіка" | ||
| АК | "Автономний Край" | ФР | "Федеративна Республіка" | САК | "Соціалістичний Автономний Край" |
| БіГ | Боснія і Герцеговина | Р | "Республіка" | СФР | "Соціалістична Федеративна Республіка" |
| ДФ | "Демократична Федерація" | ФД | "Федеральна Держава" | СР | "Соціалістична Республіка" |
1 Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
2 Союзна Республіка Югославія.
3 Космет скорочення від Косово і Метохія.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socialistichna Respublika Serbiya serbohorv Socijalisticka Republika Srbija Sociјalistichka Republika Srbiјa socialistichna derzhava krayina zasnovnicya Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi Vona ye poperednikom suchasnoyi Serbiyi bula najbilshoyu respublikoyu yugoslavskoyi federaciyi najbilshe naselennya sered vsih yugoslavskih respublik najbilshij ekonomichnij i politichnij potencial v Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi do togo zh federalna stolicya Yugoslaviyi Belgrad takozh znahodilasya v Serbiyi Socialistichna Respublika Serbiya 1943 1990 Prapor Gerb Serbiyi istorichni kordoni na kartiSerbiya na mapi Yugoslaviyi Stolicya Belgrad Movi Serbo horvatska Albanska regionalna v Kosovo slovacka ugorska rumunska Bachvansko rusinska movi regionalni v Voyevodini Religiyi ateyizm Forma pravlinnya Socialistichna respublika odnopartijna komunistichna derzhava Istorichnij period Holodna vijna Zasnuvannya 1943 Likvidovano 1990 Plosha 188 361 km2 Naselennya 9 506 174 osib Gustota 50 5 osib km Valyuta Yugoslavskij dinar Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Socialistichna Respublika Serbiya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serbiya znachennya Istoriya Serbiyi Doistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya Serbiya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaU 1945 1963 rokah respublika mala oficijnu nazvu Narodna Respublika Serbiya Narodna Republika Srbija a u 1963 1990 Socialistichna Respublika Serbiya Socijalisticka Republika Srbija U 1974 respublika bula rozdilena she na dva avtonomnih krayi Voyevodina i Kosovo yaki mali ti zh prava sho j soyuzni respubliki Yugoslaviyi Protyagom bilshoyi chastini svogo isnuvannya v SFRYu Serbiya bula loyalnoyu i v cilomu v pidporyadkuvanni federalnomu uryadu Situaciya zminilasya pislya smerti Tito v 1980 zrostannya albanskogo a takozh serbskogo nacionalizmu v Kosovo prizvelo do rozkolu v Soyuzi komunistiv Uspishnij perevorot vidbuvsya v kerivnictvi Komunistichnoyi partiyi Serbiyi a takozh Chornogoriyi u 1988 1989 na choli zi Slobodanom Miloshevichem yakij pidtrimuvav serbskih nacionalistiv v Kosovo i skasuvav avtonomiyu Kosova U 1989 Miloshevich stav prezidentom respubliki i zazhadav vid federalnogo yugoslavskogo uryadu zahistu interesiv Serbiyi v Kosovo vidpravivshi Yugoslavsku narodnu armiyu vzyati kontrol nad provinciyeyu Pislya 1990 derzhava otrimala nazvu Respublika Serbiya Republika Srbija yaka bula u skladi Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi piznishe Serbiya i Chornogoriya do 2006 roku koli Serbiya stala nezalezhnoyu derzhavoyu Demografiyaperepis 1971 U 1971 roci zagalna chiselnist naselennya v Socialistichnij Respublici Serbiyi bula 8 446 591 osib u tomu chisli Serbi 6 142 071 72 71 Albanci 984 761 11 66 Ugorci 430 314 5 10 Horvati 184 913 2 19 Musulmani 154 330 1 83 Yugoslavi 123 824 1 47 Slovaki 76 733 Rumuni 57 419 Bolgari 53 800 Cigani 49 894 Makedonci 42 675 Rusini 20 608 Turki 18 220 Slovenci 15 957 14 724 perepis 1981 U 1981 roci zagalna chiselnist naselennya v Socialistichnij Respublici Serbiyi sklala 9 313 677 osib u tomu chisli Serbi 6 331 527 67 96 Albanci 1 303 032 13 99 Yugoslavi 441 941 4 75 Ugorci 390 468 4 19 Musulmani 215 166 2 31 Horvati 149 368 1 60 Cigani 110 956 1 19 Makedonci 48 986 Slovenci 12 006Administrativno teritorialnij podil Yugoslaviyi ta yiyi skladovih 1943 2010 Yugoslaviya 1943 1946 19631 19741 1991 1992 1999 2003 2006 2008 DFYu FNRYu SFRYu rozpushena FD BiG NR BiG SR Bosniya i Gercegovina Bosniya i Gercegovina FD Horvatiya NR Horvatiya SR Horvatiya Respublika Horvatiya FD Makedoniya NR Makedoniya SR Makedoniya Pivnichna Makedoniya FRYu Serbiya i Chornogoriya2 rozpushena FD Chornogoriya NR Chornogoriya SR Chornogoriya R Chornogoriya federativna Chornogoriya FD Serbiya NR Serbiya SR Serbiya R Serbiya federativna Serbiya AK Voyevodina SAK Voyevodina AR Voyevodina AK Kosovo 3 SAK Kosovo AK Kosmet 3 Protektorat OON Respublika Kosovo FD Sloveniya NR Sloveniya SR Sloveniya Respublika Sloveniya FNR Federativna Narodna Respublika NR Narodna Respublika AK Avtonomnij Kraj FR Federativna Respublika SAK Socialistichnij Avtonomnij Kraj BiG Bosniya i Gercegovina R Respublika SFR Socialistichna Federativna Respublika DF Demokratichna Federaciya FD Federalna Derzhava SR Socialistichna Respublika 1 Roki koli vstupila v diyu Konstituciya SFRYu ta buli vneseni zmini 2 Soyuzna Respublika Yugoslaviya 3 Kosmet skorochennya vid Kosovo i Metohiya