Білі серби серб Бели Срби Beli Srbi ймовірно колишнє полабське слов янське плем я За деякими теоріями земля на якій жили

Білі серби (серб. Бели Срби / Beli Srbi) — ймовірно, колишнє полабське слов'янське плем'я. За деякими теоріями, земля, на якій жили білі серби знана як , розташована навколо Лужицьких гір на схід від ріки Ельби (сьогодні на південному сході Німеччини, у південно-західній Польщі та північній Чехії) в ранньому середньовіччі. За іншими теоріями, білі серби жили поряд із білими хорватами на території історичної Галичини.

Ймовірна **Біла Сербія** позначена зеленим, сучасні сербські землі — червоним

Білі серби заснували сербську державність і були ініціаторами вторгнення на Балкани, пережили багато війн проти сусідніх народів, за сприяння з боку Візантійської імперії, серби збереглися і по цей день.

У «De Administrando Imperio» зазначено, що серби, що не сприйняли християнство, є білими сербами і землю де вони мешкали, звали «Бойки» (грец. Βοικι). Аналогічно, хорвати, які не сприйняли християнство, є білими хорватами:

Хай тобі буде відомо, що серби [ці] походять від неохрещених сербів, які також називаються «білими», і живуть по ту сторону Туркії, в місцевості, що зветься ними Бойки. З ними межує Франгія, а також Велика Хорватія, неохрещена, яку також називають «Білою». Ось там і живуть спрадавна ці серби.

Частина Білих сербів мігрувала на Балкани в 610—630 роках на чолі з Непізнаним Князем. Перша хвиля білих сербів оселилася в провінції Салоніки (серб. Солун/Solun) на запрошення римського імператора Іраклія який подарував цей край сербам за їх перемогу над аварами у Далмації. Вони облаштувалися в районі під назвою «Сервія, Греція», що є Грецькою Македонією, на захід від міста Салоніки. Пізніше вони розселилися в сьогоденну Хорватію, Боснію, Сербію і Чорногорію (Паганія, Захумл'є, Травунія, Дукля, Рашка, а потім у 14-му столітті утворили Сербське царство). Вони утворили сильну державу на Балканах і асимілювалися з фракійцями, даками, північними іллірійцями і візантійськими греками.

Поселення грецьких сербів залишалися в районі річки Бистриця. Але з плином часу вони асимілювалися з греками, але місце, де вони зупинилися 1400 років тому, все ще носить ім'я: , грецька транскрипція ім'я серби. Серби, що переселилися на Балкани, зберегли і мову, і самоназву.

Частина білих сербів не зупинилася на Балканах, — але пішла далі, з річки Бистриця (Αλιάκμονας) і оселилися в Гордіоні, Фригія (Анатолія), античне місто вони назвали , перед цим це місто було фригійським.

Див. також

Примітки

Paul Stevenson: Byzantium's Balkan Frontier
De Administrando Imperio — Костянтин Багрянородний
. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2011.
. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 9 червня 2009.

Посилання

De administrando imperio Констянтин Багрянородний (грецька мова) [ 21 серпня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Paul Stevenson: Byzantium's Balkan Frontier

[2] De Administrando Imperio — Костянтин Багрянородний

[3] . Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2011.

[4] . Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 9 червня 2009.