Середньовічна Сербія — термін, який використовують для виділення періоду історії Сербії з VII до XV століття.
Історія Сербії |
Сучасність |
Заселення сербами Балкан. Перші сербські державні утворення
З середини VI ст. рух слов'ян від Карпат Дунаю на територію Балканського півострова набув регулярного характеру. Переселення сербів на Балкани дехто з дослідників пов'язує з подіями, що сталися в добу правління імператора Іраклія (610–641), якому довелося розв'язувати питання захисту своїх західних кордонів від аварів. Він звернувся по допомогу до слов'янських племен, які на той час постійно жили в Карпатах. З 636 року на Балканах з'являються серби, що покинули свої прабатьківщину в . Рух сербів спрямовувася до Македонії, де вони отримали від імператора дозвіл на постійне проживання. Перемігши аварів, у 638 році серби заселили землі сучасних Сербії, Боснії, Герцеговини та .
Наприкінці IX століття серби прийняли християнство. Початковий етап християнізації сербів належить до вкрай слабо висвітлених моментів сербської історії. Найімовірніше нову релігію сербам проповідували учні Мефодія та священики , які розмовляли латиною. Історія сербської державності наступної доби — з кінця IX до кінця XI ст. — характеризувалася загостренням боротьби за одноосібну владу в державі між представниками правлячої династії. Деяке посилення сербської держави, розширення її кордонів відбулося в середині X століття.
З 20-30-х років XI століття сербські державні утворення — Рашка, Захум'є, Дукля — після недовгого періоду залежності від Болгарії потрапили у васальну залежність від Візантії. Така ситуація зберігалася протягом усього XI ст., незважаючи на неодноразові, інколи успішні, виступи сербів проти загарбників.
Держава Неманичів
У 1165 році великим жупаном став Стефан Неманя, який відіграв надзвичайно важливу й неординарну роль як у галузі державотворення, так і в царині дальшого розвитку зміцнення православ'я. Очоливши центральну сербську область, Неманя, як і всі його попередники, поставив собі два основні завдання: позбутися залежності від Візантії і поширити свою владу на інші сербські терени, об'єднавши їх у межах однієї держави. 1183 р. — приєднано Дуклю (Зету) з приморськими містами Скадар, Ульцинь, Бар, Котор та ін., Метохію, Косово, Скоп'є, землі у верхній течії річки Вардар та між Західною Великою Моравою, а також Ніш, Вранє, тощо. Завдяки успішній діяльності Стефан Немані Сербія наприкінці XII ст. перетворилася на важливий чинник політичного життя на Балканському півострові. Стефан Неманя увійшов в історію свого народу не тільки як збирач утрачених земель своєї батьківщини і обновник, а й як засновник династії Неманичів, що правила Сербією понад 200 років. 1195 року Стефан Неманя добровільно зрікся престолу на користь свого середнього сина Стефана, прийняв постриг і у 1200 році помер у щойно заснованому сербському монастирі Хіландар на Афоні.
1217 року Стефан Неманич одержав від папи Римського Іннокентія ІІІ корону, здобувши право називатися не великим жупаном, а королем Сербії. 1219 року — сербська православна церква здобула автокефалію.
Царство Душана
Сербія наприкінці ХІІІ на початку XIV ст. здобула чимало великих успіхів, перетворившись на найпотужнішу силу на Балканському півострові. Під час правління Стефана Душана середньовічна Сербія сягнула вершин свого розвитку. Територія Сербської держави збільшилася майже вдвоє; За часів царя Душана серби зберігали свій традиційний соціально-економічний устрій, основу якого становили дві інституції — громада й задруга. Протягом XII–XIV ст. у сербів триває процес становлення феодальних відносин. У середині XIV ст. ці відносини остаточно закріпив юридичний документ під назвою «Законник» Стефана Душана — перший звід правил і норм суспільного життя у південних слов'ян і один з перших подібних зводів у Європі. Після смерті Душана у грудні 1355 р. сербський трон посів його син .
Початок Османської ексансії. Розпад Сербського царства
У 1371 році відбулася між сербами, яких очолюювали Вукашин й , і османами. В цій битві серби зазнали нищівної поразки, а обидва державці загинули. Сербія перетворилися на друго- чи навіть третьорядну країну без жодних шансів не тільки на перемогу, а й на серйозний опір.
Сербське царство остаточно розпалося на окремі частини.
Протягом 1372–1374 рр. турки підкорили майже всю Македонію до річки Вардар. Центр сербської державності змістився на північ, в область, якою правив князь Лазар Хребелянович.
На землі Лазаря турки вперше напали 1381 р., коли сербське військо під проводом воєвод Црепа і Вітомира завдало поразки османам у поблизу міста .
Вирішальна битва сталася 15 червня 1389 року на Косовому полі. Майже 30-тисячному турецькому війську, очолюваному султаном Мурадом і двома його синами, Баязидом та Якубом, протистояло не менш потужне сербське під проводом князя Лазаря.
Сербія не зникла як самостійна держава унаслідок битви на Косовому полі, але ця трагічна пдія повернула історичний розвиток сербської державності в зовсім інший бік, аніж той, в якому вона рухалася протягом першої половини XIV ст.
Сербська деспотовина
Джерела
- Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.): курс лекцій: навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / В. І. Яровий (кер. авт. кол.), П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. — Вид. 3-тє, стереотип. — К.: Либідь, 2009. — 632 с.
Посилання
- Средњовековна Србија [ 17 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednovichna Serbiya termin yakij vikoristovuyut dlya vidilennya periodu istoriyi Serbiyi z VII do XV stolittya Istoriya Serbiyi Doistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya Serbiya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZaselennya serbami Balkan Pershi serbski derzhavni utvorennyaZ seredini VI st ruh slov yan vid Karpat Dunayu na teritoriyu Balkanskogo pivostrova nabuv regulyarnogo harakteru Pereselennya serbiv na Balkani dehto z doslidnikiv pov yazuye z podiyami sho stalisya v dobu pravlinnya imperatora Irakliya 610 641 yakomu dovelosya rozv yazuvati pitannya zahistu svoyih zahidnih kordoniv vid avariv Vin zvernuvsya po dopomogu do slov yanskih plemen yaki na toj chas postijno zhili v Karpatah Z 636 roku na Balkanah z yavlyayutsya serbi sho pokinuli svoyi prabatkivshinu v Ruh serbiv spryamovuvasya do Makedoniyi de voni otrimali vid imperatora dozvil na postijne prozhivannya Peremigshi avariv u 638 roci serbi zaselili zemli suchasnih Serbiyi Bosniyi Gercegovini ta Naprikinci IX stolittya serbi prijnyali hristiyanstvo Pochatkovij etap hristiyanizaciyi serbiv nalezhit do vkraj slabo visvitlenih momentiv serbskoyi istoriyi Najimovirnishe novu religiyu serbam propoviduvali uchni Mefodiya ta svyasheniki yaki rozmovlyali latinoyu Istoriya serbskoyi derzhavnosti nastupnoyi dobi z kincya IX do kincya XI st harakterizuvalasya zagostrennyam borotbi za odnoosibnu vladu v derzhavi mizh predstavnikami pravlyachoyi dinastiyi Deyake posilennya serbskoyi derzhavi rozshirennya yiyi kordoniv vidbulosya v seredini X stolittya Z 20 30 h rokiv XI stolittya serbski derzhavni utvorennya Rashka Zahum ye Duklya pislya nedovgogo periodu zalezhnosti vid Bolgariyi potrapili u vasalnu zalezhnist vid Vizantiyi Taka situaciya zberigalasya protyagom usogo XI st nezvazhayuchi na neodnorazovi inkoli uspishni vistupi serbiv proti zagarbnikiv Derzhava NemanichivStefan Nemanya U 1165 roci velikim zhupanom stav Stefan Nemanya yakij vidigrav nadzvichajno vazhlivu j neordinarnu rol yak u galuzi derzhavotvorennya tak i v carini dalshogo rozvitku zmicnennya pravoslav ya Ocholivshi centralnu serbsku oblast Nemanya yak i vsi jogo poperedniki postaviv sobi dva osnovni zavdannya pozbutisya zalezhnosti vid Vizantiyi i poshiriti svoyu vladu na inshi serbski tereni ob yednavshi yih u mezhah odniyeyi derzhavi 1183 r priyednano Duklyu Zetu z primorskimi mistami Skadar Ulcin Bar Kotor ta in Metohiyu Kosovo Skop ye zemli u verhnij techiyi richki Vardar ta mizh Zahidnoyu Velikoyu Moravoyu a takozh Nish Vranye tosho Zavdyaki uspishnij diyalnosti Stefan Nemani Serbiya naprikinci XII st peretvorilasya na vazhlivij chinnik politichnogo zhittya na Balkanskomu pivostrovi Stefan Nemanya uvijshov v istoriyu svogo narodu ne tilki yak zbirach utrachenih zemel svoyeyi batkivshini i obnovnik a j yak zasnovnik dinastiyi Nemanichiv sho pravila Serbiyeyu ponad 200 rokiv 1195 roku Stefan Nemanya dobrovilno zriksya prestolu na korist svogo serednogo sina Stefana prijnyav postrig i u 1200 roci pomer u shojno zasnovanomu serbskomu monastiri Hilandar na Afoni 1217 roku Stefan Nemanich oderzhav vid papi Rimskogo Innokentiya III koronu zdobuvshi pravo nazivatisya ne velikim zhupanom a korolem Serbiyi 1219 roku serbska pravoslavna cerkva zdobula avtokefaliyu Carstvo DushanaSerbiya pri Stefani Dushani u ser XIV st Serbiya naprikinci HIII na pochatku XIV st zdobula chimalo velikih uspihiv peretvorivshis na najpotuzhnishu silu na Balkanskomu pivostrovi Pid chas pravlinnya Stefana Dushana serednovichna Serbiya syagnula vershin svogo rozvitku Teritoriya Serbskoyi derzhavi zbilshilasya majzhe vdvoye Za chasiv carya Dushana serbi zberigali svij tradicijnij socialno ekonomichnij ustrij osnovu yakogo stanovili dvi instituciyi gromada j zadruga Protyagom XII XIV st u serbiv trivaye proces stanovlennya feodalnih vidnosin U seredini XIV st ci vidnosini ostatochno zakripiv yuridichnij dokument pid nazvoyu Zakonnik Stefana Dushana pershij zvid pravil i norm suspilnogo zhittya u pivdennih slov yan i odin z pershih podibnih zvodiv u Yevropi Pislya smerti Dushana u grudni 1355 r serbskij tron posiv jogo sin Pochatok Osmanskoyi eksansiyi Rozpad Serbskogo carstvaU 1371 roci vidbulasya mizh serbami yakih ocholyuyuvali Vukashin j i osmanami V cij bitvi serbi zaznali nishivnoyi porazki a obidva derzhavci zaginuli Serbiya peretvorilisya na drugo chi navit tretoryadnu krayinu bez zhodnih shansiv ne tilki na peremogu a j na serjoznij opir Serbske carstvo ostatochno rozpalosya na okremi chastini Protyagom 1372 1374 rr turki pidkorili majzhe vsyu Makedoniyu do richki Vardar Centr serbskoyi derzhavnosti zmistivsya na pivnich v oblast yakoyu praviv knyaz Lazar Hrebelyanovich Na zemli Lazarya turki vpershe napali 1381 r koli serbske vijsko pid provodom voyevod Crepa i Vitomira zavdalo porazki osmanam u poblizu mista Virishalna bitva stalasya 15 chervnya 1389 roku na Kosovomu poli Majzhe 30 tisyachnomu tureckomu vijsku ocholyuvanomu sultanom Muradom i dvoma jogo sinami Bayazidom ta Yakubom protistoyalo ne mensh potuzhne serbske pid provodom knyazya Lazarya Dokladnishe Bitva na Kosovomu poli Serbiya ne znikla yak samostijna derzhava unaslidok bitvi na Kosovomu poli ale cya tragichna pdiya povernula istorichnij rozvitok serbskoyi derzhavnosti v zovsim inshij bik anizh toj v yakomu vona ruhalasya protyagom pershoyi polovini XIV st Serbska despotovinaDokladnishe Serbska despotovinaDzherelaIstoriya zahidnih i pivdennih slov yan z davnih chasiv do HH st kurs lekcij navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl V I Yarovij ker avt kol P M Rudyakov V P Shumilo ta in Vid 3 tye stereotip K Libid 2009 632 s PosilannyaSredњovekovna Srbiјa 17 serpnya 2009 u Wayback Machine