Ясеноваць (хорв. Jasenovac) — мережа таборів смерті, створена усташами у травні 1941 року. Розташовувалася на території Незалежної Держави Хорватії (НДХ), за 60 км від Загреба. Ясеноваць був найбільшим табором смерті НДХ. За різними оцінками, хорватські усташі в ньому знищили від 83 000 до понад 700 000 осіб — сотні тисяч сербів, а також тисячі євреїв і циган.
Ясеноваць | |
Дата створення / заснування | серпень 1941 |
---|---|
Названо на честь | Ясеноваць |
Країна | Незалежна Держава Хорватія |
Адміністративна одиниця | Козарська Дубиця Ясеноваць[1] |
Часовий пояс | |
Місце розташування | Ясеноваць Незалежна Держава Хорватія |
Батьківська організація | Усташі |
Каталожний код | camps/2004 |
Оператор | Незалежна Держава Хорватія |
Час/дата припинення існування | квітень 1945 |
Офіційний сайт | |
Ясеноваць у Вікісховищі |
Координати: 45°17′39″ пн. ш. 16°49′40″ сх. д. / 45.29444400002777371° пн. ш. 16.82777800002777724° сх. д.
Передісторія
У роки Другої світової війни на території окупованого Королівства Югославія відбувся геноцид сербів, євреїв і циган, а також переслідування і дискримінація вищевказаних народів. Основними організаторами геноциду були фашистський режим усташів у Незалежній Державі Хорватії та німецька окупаційна адміністрація.
Значна частина жертв геноциду загинула або постраждала в численних концтаборах, створених хорватськими усташами. Відразу після проголошення нової держави усташі почали створювати табори двох типів: депортаційні та концентраційні. У перші людей відправляли для подальшої депортації до Сербії тощо. Такі табори знаходилися поблизу Сисака, Б'єловара і Славонської Пожеги. Другі стали місцем масових убивств і символом терору з боку усташів.
У квітні — травні 1941 року в НДХ починають створюватися перші концтабори. Вони були узаконені 23 листопада того ж року під назвою «Табори інтернування і робіт» спеціальною постановою Павелича і [en]. Табори були розкидані по всіх територіях, що контролювали усташі. З них тільки 2 проіснували до кінця війни: в Ясеноваці і Старій Градишці. Управління ними покладалося на «Усташівську службу нагляду». Першим керуючим таборами став Мійо Бабич, але в червні 1941 року він був убитий сербськими партизанами. Його замінив новий усташівський функціонер Вєкослав Лубурич, що залишався на своїй посаді до кінця війни.
Історія
Концтабір Ясеноваць було створено у травні 1941 року. Він являв собою комплекс із п'яти тісно пов'язаних між собою таборів, відомих під номерами від I по V.
Табір I розташовувався біля села Крап'є за 12 км на захід від Ясеноваця. Табір II було розташовано на берегах Сави і , близько 3 км на північний захід від Ясеноваця, при дорозі між ним і Брочиці. Табір III розміщувався на колишньому цегельному заводі Озрена Бачич, в гирлі річки Лоні, за 3 км вниз за течією від Ясеноваця. Табір IV знаходився в самому місті, на фабриці «Козара». Табір V знаходився в Старій Градишці.
Спочатку він складався з бараків, які були побудовані його першими в'язнями. Табір складався з чотирьох секцій, призначених для сербів, євреїв, запідозрених у нелояльності хорватів і циган. Спочатку він був розрахований на 4000 в'язнів. Через деякий час комплекс був розширений будівництвом табору II. У листопаді 1941 року річки Сава і Струга, вийшовши з берегів, затопили табірний комплекс, після чого в'язні збудували табір III. Під час будівництва приблизно 650 осіб не змогли виконувати важкі роботи і були вбиті залізними молотами і сокирами. У грудні 1941 року, перед відвідинами табору іноземними журналістами, яких супроводжувала делегація від уряду НДХ, начальник концтабору Вєкослав Лубурич наказав відібрати 400 дітей у віці від 4 до 14 років, яким було надано спеціальний барак, де викладачі з числа інших в'язнів вчили їх читати, писати і співати. Через чотири дні після огляду табору журналістами ці діти та їхні викладачі були вбиті.
За час свого існування табір безперервно поповнювався в'язнями, багатьох із яких відразу ж убивали. Ув'язнені в Ясеноваці щодня рили ями для поховання вбитих. Деякі тіла тюремники табору викидали в Саву або Стругу.
Наприкінці січня 1942 року концтабір навідала чергова група журналістів і спостерігачів. Один із них, італієць Альфіо Руссо, безуспішно намагався поговорити з в'язнями, яким було заборонено відповідати на запитання відвідувачів. Руссо так описав побачене в Ясеноваці:
Щодня прибувають щойно пронумеровані нові пожильці, щодня інші залишають табір, померши від страждань і виснаження |
Крім журналістів, табір відвідували також секретар дипломатичного представництва Ватикану Джузеппе Мазуччі та секретар архієпископа Степінаца Степан Ласкович. Проте вони не висловили жодних зауважень про табір.
У січні — лютому 1942 року в Ясеноваці були встановлені дві нові кремаційні печі, спроєктовані усташівським полковником Хінко Пічіллі. Вони пропрацювали безперервно до травня того ж року, коли були зупинені з невідомої причини. За цей час у них спалили 15 000 тіл.
24 серпня 1942 серед наглядачів табору пройшли змагання з убивств в'язнів. На них переміг Петар Брзіца, член католицької організації «Крижарі», який спеціальним ножем «сербосеком» перерізав горло за один день 1360 ув'язненим. За це з рук капелана табору він отримав золотий годинник, від адміністрації табору — срібний сервіз, і від усташів, що служили з ним у таборі — печене порося і вино.
19 листопада 1943 року близько 800 євреїв були переправлені через річку Саву, де наглядачі змусили їх викопати кілька ям. Потім всі вони були забиті киями і закопані в цих же ямах. Наприкінці листопада того ж року новий начальник табору Івіца Маткович провів експеримент над 160 людьми, в основному колишніми викладачами. Його метою було з'ясувати, скільки часу людина протримається без їжі та води. Більшість із них померли в перші ж дні, близько 40 осіб вижили, харчуючись польовою травою. Було зафіксовано і поїдання м'яса мертвих. Перед Різдвом вони спробували втекти, перепливши Саву. 35 осіб були спіймані і замкнені в бараках голими, після чого померли від обмороження.
У грудні 1944 — квітні 1945 усташі прискорили знищення в'язнів Ясеноваця. 15 000 нових ув'язнених були знищені в таборі відразу після прибуття. Тих із них, хто вижив, змушували ховати тисячі трупів. Потім усташі підпалили частину табору, щоб приховати сліди злочинів. 22 квітня останні вцілілі в'язні зробили дві спроби втекти. Перша спроба відбулася о 10:00 в таборі III, з 1000 в'язнів врятувалися приблизно 80. Друга відбулася в таборі IV близько 20:00, зі 167 осіб вціліли 11.
23 квітня 1945 партизани 25-ї ударної гірської бригади 28-ї дивізії 2-ї югославської армії зайняли табір V. 2 травня підрозділи 4-ї сербської бригади 21-ї сербської ударної дивізії 1-ї югославської армії звільнили решту території табірного комплексу.
Кількість жертв. Увічнення пам'яті про них
Точна кількість жертв мережі таборів Ясеноваця невідома. При цьому у працях істориків, присвячених Ясеновацю, трапляються абсолютно різні цифри.
Найменші цифри жертв у 1980-і роки опублікували чорногорський історик Боголюб Кочович і хорватський історик Владимир Жерявич. Згідно з їхніми даними, в Ясеноваці було вбито близько 83 000 сербів. Сайт меморіального музею табору смерті повідомляє, що станом на березень 2013 року були відомі імена 83 145 жертв. Схожі цифри кількості загиблих в Ясеноваці надає сайт Меморіального музею Голокосту. Згідно з його даними, в Ясеноваці загинуло від 77 000 до 99 000 сербів, євреїв, циган і хорватів. У роботах сербських істориків називаються набагато більші цифри.
Згідно з даними сайту Меморіального музею Ясеноваця, крім сербів, євреїв, циган і хорватів у таборі також убивали боснійських мусульман, словенців, словаків, чехів, українців, русинів, італійців, німців, угорців, чорногорців, поляків і румунів..
Архієрейський собор Сербської православної церкви прославив собор новомучеників Ясеновацьких. Їхні імена включено до календаря Російської православної церкви зі встановленням святкування їх пам'яті 31 серпня (13 вересня).. Серед загиблих у концтаборі був канонізований 1998 року .
Під час розпаду Югославії територія концтабору Ясеноваць і влаштований там меморіал були тимчасово занедбані. У листопаді 1991 року колишній заступник директора меморіалу Сімо Брбар забрав музейні документи і перевіз їх у Боснію і Герцеговину, де зберігав їх аж до того, як у 2001 році за допомогою сил SFOR і тодішнього керівництва Республіки Сербської передав в Американський меморіальний музей Голокосту.
Також під час розпаду Югославії сербський військовий співак Неджо Костич присвятив жертвам концтабору пісню «Јасеновац» з альбому «Освети ме сине».
У квітні 2005 року в Нью-Йорку відкрито пам'ятник жертвам Ясеноваця — єдиний публічний монумент на їх спомин за межами Балкан.
Меморіальний музей у самому Ясеноваці було знову відкрито в листопаді 2006 року. У ньому представлено нову експозицію, оформлену хорватським архітектором Хеленою Павер Нірич, яка здобула за свою працю перший приз Загребського архітектурного салону 2006 року. Над експозицією встановлено скляні панелі з іменами загиблих.
2015 року трагедії в'язнів концтабору Ясеноваць було присвячено фільм «Югославія. Кров за кров» з 10-серійного циклу «Визволена Європа» (телеканал ОНТ, Республіка Білорусь, режисер — Ілля Баранов, автори сценарію — Борис Герстен, В'ячеслав Бондаренко)
Примітки
- United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933-1945 / G. P. Megargee — IU Press, 2009.
- Ривели, 2011, с. 79.
- Ривели, 2011, с. 86.
- Mirkovic, 2000, с. 12.
- (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 2 липня 2015.
- Mirkovic, 2000, с. 13.
- Ривели, 2011, с. 87.
- Ривели, 2011, с. 88.
- Ривели, 2011, с. 90.
- Фратри и усташе кољу, 2005.
- Ривели, 2011, с. 89.
- Mirkovic, 2000, с. 18.
- Mirkovic, 2000, с. 19.
- Balkan Holocausts?, 2002, с. 162.
- (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 2 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 16 червня 2021.
Література
- Марк Аурелио Ривели. Архиепископ геноцида. Монсеньор Степинац, Ватикан и усташская диктатура в Хорватии 1941−1945. — 2011. — 224 с. — .
- Лукајић, Лазар. Фратри и усташе кољу. — Београд: Фонд за истраживање геноцида, 2005. — 672 с.
- Berger Egon. 44 mjeseca u Jasenovacu. — Zagreb: Graficki zavod Hrvatske, 1966. — 93 p.
- Dedijer Vladimir. Vatikan i Jasenovac. Dokumenti. — Beograd: Izdavacka radna organizacija «Rad», 1987.
- Mirkovic Jovan. Objavljeni izvori i literatura o jasenovačkim logorima. — Laktasi: Grafomark, 2000. — 555 p. — 500 экз.
- Popović Jovo. Suđenje Artukoviću i što nije rećeno. — Zagreb: Stvarnost Jugoart, 1986. — 199 с.
- Trivuncic Radovan. Jasenovac i jasenovački logori. — 1977. — 38 p.
- David Bruce Macdonald. Balkan Holocausts?: Serbian and Croatian Victim Centered Propaganda and the War in Yugoslavia. — Manchester University Press, 2002. — 308 p. — .
Посилання
- (серб.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 2 липня 2015.
- (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 2 липня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yasenovac horv Jasenovac merezha taboriv smerti stvorena ustashami u travni 1941 roku Roztashovuvalasya na teritoriyi Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi NDH za 60 km vid Zagreba Yasenovac buv najbilshim taborom smerti NDH Za riznimi ocinkami horvatski ustashi v nomu znishili vid 83 000 do ponad 700 000 osib sotni tisyach serbiv a takozh tisyachi yevreyiv i cigan Yasenovac Data stvorennya zasnuvannyaserpen 1941 Nazvano na chestYasenovac Krayina Nezalezhna Derzhava Horvatiya Administrativna odinicyaKozarska Dubicya Yasenovac 1 Chasovij poyasUTC 1 Misce roztashuvannyaYasenovac Nezalezhna Derzhava Horvatiya Batkivska organizaciyaUstashi Katalozhnij kodcamps 2004 OperatorNezalezhna Derzhava Horvatiya Chas data pripinennya isnuvannyakviten 1945 Oficijnij sajt Yasenovac u Vikishovishi Koordinati 45 17 39 pn sh 16 49 40 sh d 45 29444400002777371 pn sh 16 82777800002777724 sh d 45 29444400002777371 16 82777800002777724PeredistoriyaU roki Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi okupovanogo Korolivstva Yugoslaviya vidbuvsya genocid serbiv yevreyiv i cigan a takozh peresliduvannya i diskriminaciya vishevkazanih narodiv Osnovnimi organizatorami genocidu buli fashistskij rezhim ustashiv u Nezalezhnij Derzhavi Horvatiyi ta nimecka okupacijna administraciya Znachna chastina zhertv genocidu zaginula abo postrazhdala v chislennih konctaborah stvorenih horvatskimi ustashami Vidrazu pislya progoloshennya novoyi derzhavi ustashi pochali stvoryuvati tabori dvoh tipiv deportacijni ta koncentracijni U pershi lyudej vidpravlyali dlya podalshoyi deportaciyi do Serbiyi tosho Taki tabori znahodilisya poblizu Sisaka B yelovara i Slavonskoyi Pozhegi Drugi stali miscem masovih ubivstv i simvolom teroru z boku ustashiv U kvitni travni 1941 roku v NDH pochinayut stvoryuvatisya pershi konctabori Voni buli uzakoneni 23 listopada togo zh roku pid nazvoyu Tabori internuvannya i robit specialnoyu postanovoyu Pavelicha i en Tabori buli rozkidani po vsih teritoriyah sho kontrolyuvali ustashi Z nih tilki 2 proisnuvali do kincya vijni v Yasenovaci i Starij Gradishci Upravlinnya nimi pokladalosya na Ustashivsku sluzhbu naglyadu Pershim keruyuchim taborami stav Mijo Babich ale v chervni 1941 roku vin buv ubitij serbskimi partizanami Jogo zaminiv novij ustashivskij funkcioner Vyekoslav Luburich sho zalishavsya na svoyij posadi do kincya vijni IstoriyaSpecialnij nizh dlya rizanini uv yaznenih konctaboru serbosek Konctabir Yasenovac bulo stvoreno u travni 1941 roku Vin yavlyav soboyu kompleks iz p yati tisno pov yazanih mizh soboyu taboriv vidomih pid nomerami vid I po V Tabir I roztashovuvavsya bilya sela Krap ye za 12 km na zahid vid Yasenovacya Tabir II bulo roztashovano na beregah Savi i blizko 3 km na pivnichnij zahid vid Yasenovacya pri dorozi mizh nim i Brochici Tabir III rozmishuvavsya na kolishnomu cegelnomu zavodi Ozrena Bachich v girli richki Loni za 3 km vniz za techiyeyu vid Yasenovacya Tabir IV znahodivsya v samomu misti na fabrici Kozara Tabir V znahodivsya v Starij Gradishci Spochatku vin skladavsya z barakiv yaki buli pobudovani jogo pershimi v yaznyami Tabir skladavsya z chotiroh sekcij priznachenih dlya serbiv yevreyiv zapidozrenih u neloyalnosti horvativ i cigan Spochatku vin buv rozrahovanij na 4000 v yazniv Cherez deyakij chas kompleks buv rozshirenij budivnictvom taboru II U listopadi 1941 roku richki Sava i Struga vijshovshi z beregiv zatopili tabirnij kompleks pislya chogo v yazni zbuduvali tabir III Pid chas budivnictva priblizno 650 osib ne zmogli vikonuvati vazhki roboti i buli vbiti zaliznimi molotami i sokirami U grudni 1941 roku pered vidvidinami taboru inozemnimi zhurnalistami yakih suprovodzhuvala delegaciya vid uryadu NDH nachalnik konctaboru Vyekoslav Luburich nakazav vidibrati 400 ditej u vici vid 4 do 14 rokiv yakim bulo nadano specialnij barak de vikladachi z chisla inshih v yazniv vchili yih chitati pisati i spivati Cherez chotiri dni pislya oglyadu taboru zhurnalistami ci diti ta yihni vikladachi buli vbiti Za chas svogo isnuvannya tabir bezperervno popovnyuvavsya v yaznyami bagatoh iz yakih vidrazu zh ubivali Uv yazneni v Yasenovaci shodnya rili yami dlya pohovannya vbitih Deyaki tila tyuremniki taboru vikidali v Savu abo Strugu Naprikinci sichnya 1942 roku konctabir navidala chergova grupa zhurnalistiv i sposterigachiv Odin iz nih italiyec Alfio Russo bezuspishno namagavsya pogovoriti z v yaznyami yakim bulo zaboroneno vidpovidati na zapitannya vidviduvachiv Russo tak opisav pobachene v Yasenovaci Shodnya pribuvayut shojno pronumerovani novi pozhilci shodnya inshi zalishayut tabir pomershi vid strazhdan i visnazhennya Krim zhurnalistiv tabir vidviduvali takozh sekretar diplomatichnogo predstavnictva Vatikanu Dzhuzeppe Mazuchchi ta sekretar arhiyepiskopa Stepinaca Stepan Laskovich Prote voni ne vislovili zhodnih zauvazhen pro tabir Ustashi strachuyut uv yaznenih u konctabori Yasenovac U sichni lyutomu 1942 roku v Yasenovaci buli vstanovleni dvi novi kremacijni pechi sproyektovani ustashivskim polkovnikom Hinko Pichilli Voni propracyuvali bezperervno do travnya togo zh roku koli buli zupineni z nevidomoyi prichini Za cej chas u nih spalili 15 000 til 24 serpnya 1942 sered naglyadachiv taboru projshli zmagannya z ubivstv v yazniv Na nih peremig Petar Brzica chlen katolickoyi organizaciyi Krizhari yakij specialnim nozhem serbosekom pererizav gorlo za odin den 1360 uv yaznenim Za ce z ruk kapelana taboru vin otrimav zolotij godinnik vid administraciyi taboru sribnij serviz i vid ustashiv sho sluzhili z nim u tabori pechene porosya i vino 19 listopada 1943 roku blizko 800 yevreyiv buli perepravleni cherez richku Savu de naglyadachi zmusili yih vikopati kilka yam Potim vsi voni buli zabiti kiyami i zakopani v cih zhe yamah Naprikinci listopada togo zh roku novij nachalnik taboru Ivica Matkovich proviv eksperiment nad 160 lyudmi v osnovnomu kolishnimi vikladachami Jogo metoyu bulo z yasuvati skilki chasu lyudina protrimayetsya bez yizhi ta vodi Bilshist iz nih pomerli v pershi zh dni blizko 40 osib vizhili harchuyuchis polovoyu travoyu Bulo zafiksovano i poyidannya m yasa mertvih Pered Rizdvom voni sprobuvali vtekti pereplivshi Savu 35 osib buli spijmani i zamkneni v barakah golimi pislya chogo pomerli vid obmorozhennya U grudni 1944 kvitni 1945 ustashi priskorili znishennya v yazniv Yasenovacya 15 000 novih uv yaznenih buli znisheni v tabori vidrazu pislya pributtya Tih iz nih hto vizhiv zmushuvali hovati tisyachi trupiv Potim ustashi pidpalili chastinu taboru shob prihovati slidi zlochiniv 22 kvitnya ostanni vcilili v yazni zrobili dvi sprobi vtekti Persha sproba vidbulasya o 10 00 v tabori III z 1000 v yazniv vryatuvalisya priblizno 80 Druga vidbulasya v tabori IV blizko 20 00 zi 167 osib vcilili 11 23 kvitnya 1945 partizani 25 yi udarnoyi girskoyi brigadi 28 yi diviziyi 2 yi yugoslavskoyi armiyi zajnyali tabir V 2 travnya pidrozdili 4 yi serbskoyi brigadi 21 yi serbskoyi udarnoyi diviziyi 1 yi yugoslavskoyi armiyi zvilnili reshtu teritoriyi tabirnogo kompleksu Kilkist zhertv Uvichnennya pam yati pro nihTochna kilkist zhertv merezhi taboriv Yasenovacya nevidoma Pri comu u pracyah istorikiv prisvyachenih Yasenovacyu traplyayutsya absolyutno rizni cifri Najmenshi cifri zhertv u 1980 i roki opublikuvali chornogorskij istorik Bogolyub Kochovich i horvatskij istorik Vladimir Zheryavich Zgidno z yihnimi danimi v Yasenovaci bulo vbito blizko 83 000 serbiv Sajt memorialnogo muzeyu taboru smerti povidomlyaye sho stanom na berezen 2013 roku buli vidomi imena 83 145 zhertv Shozhi cifri kilkosti zagiblih v Yasenovaci nadaye sajt Memorialnogo muzeyu Golokostu Zgidno z jogo danimi v Yasenovaci zaginulo vid 77 000 do 99 000 serbiv yevreyiv cigan i horvativ U robotah serbskih istorikiv nazivayutsya nabagato bilshi cifri Zgidno z danimi sajtu Memorialnogo muzeyu Yasenovacya krim serbiv yevreyiv cigan i horvativ u tabori takozh ubivali bosnijskih musulman slovenciv slovakiv chehiv ukrayinciv rusiniv italijciv nimciv ugorciv chornogorciv polyakiv i rumuniv Arhiyerejskij sobor Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi proslaviv sobor novomuchenikiv Yasenovackih Yihni imena vklyucheno do kalendarya Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zi vstanovlennyam svyatkuvannya yih pam yati 31 serpnya 13 veresnya Sered zagiblih u konctabori buv kanonizovanij 1998 roku Pid chas rozpadu Yugoslaviyi teritoriya konctaboru Yasenovac i vlashtovanij tam memorial buli timchasovo zanedbani U listopadi 1991 roku kolishnij zastupnik direktora memorialu Simo Brbar zabrav muzejni dokumenti i pereviz yih u Bosniyu i Gercegovinu de zberigav yih azh do togo yak u 2001 roci za dopomogoyu sil SFOR i todishnogo kerivnictva Respubliki Serbskoyi peredav v Amerikanskij memorialnij muzej Golokostu Takozh pid chas rozpadu Yugoslaviyi serbskij vijskovij spivak Nedzho Kostich prisvyativ zhertvam konctaboru pisnyu Јasenovac z albomu Osveti me sine U kvitni 2005 roku v Nyu Jorku vidkrito pam yatnik zhertvam Yasenovacya yedinij publichnij monument na yih spomin za mezhami Balkan Memorialnij muzej u samomu Yasenovaci bulo znovu vidkrito v listopadi 2006 roku U nomu predstavleno novu ekspoziciyu oformlenu horvatskim arhitektorom Helenoyu Paver Nirich yaka zdobula za svoyu pracyu pershij priz Zagrebskogo arhitekturnogo salonu 2006 roku Nad ekspoziciyeyu vstanovleno sklyani paneli z imenami zagiblih 2015 roku tragediyi v yazniv konctaboru Yasenovac bulo prisvyacheno film Yugoslaviya Krov za krov z 10 serijnogo ciklu Vizvolena Yevropa telekanal ONT Respublika Bilorus rezhiser Illya Baranov avtori scenariyu Boris Gersten V yacheslav Bondarenko PrimitkiUnited States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 G P Megargee IU Press 2009 d Track Q238990d Track Q1503027d Track Q6946780d Track Q11130954 Riveli 2011 s 79 Riveli 2011 s 86 Mirkovic 2000 s 12 angl Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2015 Mirkovic 2000 s 13 Riveli 2011 s 87 Riveli 2011 s 88 Riveli 2011 s 90 Fratri i ustashe koљu 2005 Riveli 2011 s 89 Mirkovic 2000 s 18 Mirkovic 2000 s 19 Balkan Holocausts 2002 s 162 angl Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2015 angl Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2015 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 16 chervnya 2021 LiteraturaMark Aurelio Riveli Arhiepiskop genocida Monsenor Stepinac Vatikan i ustashskaya diktatura v Horvatii 1941 1945 2011 224 s ISBN 978 5 91399 020 4 Lukaјiћ Lazar Fratri i ustashe koљu Beograd Fond za istrazhivaњe genocida 2005 672 s Berger Egon 44 mjeseca u Jasenovacu Zagreb Graficki zavod Hrvatske 1966 93 p Dedijer Vladimir Vatikan i Jasenovac Dokumenti Beograd Izdavacka radna organizacija Rad 1987 Mirkovic Jovan Objavljeni izvori i literatura o jasenovackim logorima Laktasi Grafomark 2000 555 p 500 ekz Popovic Jovo Suđenje Artukovicu i sto nije receno Zagreb Stvarnost Jugoart 1986 199 s Trivuncic Radovan Jasenovac i jasenovacki logori 1977 38 p David Bruce Macdonald Balkan Holocausts Serbian and Croatian Victim Centered Propaganda and the War in Yugoslavia Manchester University Press 2002 308 p ISBN 0 7190 6466X Posilannya serb Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2015 angl Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2015