Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ, повна назва — Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, здійснені на території колишньої Югославії з 1991 року) був створений Радою Безпеки ООН 25 травня 1993 року на основі резолюції № 827 Ради Безпеки ООН. Ініціатором резолюції виступила Франція. Припинив діяльність 31 грудня 2017 року.
Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії | |
---|---|
англ. International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia | |
Абревіатура | МТБЮ(рос.) |
Тип | d Міжнародний трибунал |
Засновано | 25 травня 1993 |
Розпущено | 31 грудня 2017[1] |
Засади | d |
Країна | Нідерланди |
Штаб-квартира | Гаага (52°04′04″ пн. ш. 4°21′12″ сх. д. / 52.067900000027776741° пн. ш. 4.35350000002777815° сх. д.) |
Розташування | Гаага |
52°04′04″ пн. ш. 4°21′12″ сх. д. / 52.06788888891666289° пн. ш. 4.35350000002777815° сх. д.Координати: 52°04′04″ пн. ш. 4°21′12″ сх. д. / 52.06788888891666289° пн. ш. 4.35350000002777815° сх. д. | |
Офіційні мови | англійська |
Керівник | d |
Членів | 28 |
Материнська організація | Організація Об’єднаних Націй |
Вебсайт: icty.org | |
Нагороди d | |
Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії у Вікісховищі |
Трибунал мав мандат Ради Безпеки ООН. Цим він відрізняється від класичних міжнародних судів, які створюються міжнародним договором.
Метою трибуналу було — переслідування осіб, відповідальних за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права (грубе знехтування Женевських конвенцій 1949 року, порушення законів і звичаїв війни, геноцид і злочини проти людяності) на території колишньої Югославії в період з 1991. Трибунал розглядав такі серйозні злочини, як умисне вбивство, тортури, незаконне депортування і захоплення заручників. Передбачено судове переслідування за застосування отруйних речовин, безглузде руйнування міст або сіл, історичних пам'ятників.
Максимальне покарання, яке міг винести трибунал — довічне ув'язнення. Судом не приймалися посилання на «виконання обов'язків» або «підпорядкування наказам». Суд не міг початися у відсутність обвинуваченого. Трибунал не мав права ухвалювати смертний вирок. Засуджені МТКЮ особи відбувають свій термін в одній з держав, що підписали відповідну угоду з ООН.
У штаті трибуналу було близько 1200 співробітників з 77 країн. З квітня 2002 по січень 2005 суддею трибуналу ad litem був український юрист-міжнародник Володимир Василенко.
Слухання справ проходило в трьох судових палатах, в яких зайнято 16 постійних і до дев'яти тимчасових суддів, які обираються Генеральною асамблеєю ООН з представленого Радою Безпеки списку на чотири роки. Умови їхньої служби є такими ж, як у суддів Міжнародного Суду. Вони можуть бути переобрані.
Перший вирок трибуналу був винесений 29 листопада 1996 року. До 10 років в'язниці був засуджений боснійський хорват Дражен Едемович, визнаний винним в злочинах проти людства і в порушеннях законів та звичаїв війни. 5 березня 1998 року Едемовичу скоротили термін ув'язнення до п'яти років. 26 серпня 1998 року його передано Норвегії, в серпні 2000 року звільнено.
Станом на літо 2008 року всього за час існування трибуналу було проведено 142 судових процеси (в тому числі 92 проти сербів, 33 проти хорватів, вісім проти косовських албанців, сім проти боснійських мусульман, і два — проти македонців).
Останньою гучною справою трибуналу став вирок колишньому командувачеві сил боснійських хорватів Слободанові Праляку. Трибунал визнав його винним у воєнних злочинах і засудив до 20 років в'язниці. У кінці листопада вирок залишили в силі, після чого Праляк заявив, що відкидає рішення суду, і випив смертельну отруту.
Міжнародний трибунал завершив свою роботу 31 грудня 2017 року. За час роботи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії були висунуті звинувачення щодо 161 особи, 90 з них засуджені. Розгляди тривали понад двадцять років, за час судових процесів допитали близько п'яти тисяч людей.
Примітки
- http://www.icty.org/en/press/icty-president-agius-delivers-final-address-to-united-nations-general-assembly
- . Радіо Свобода. 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
Література
- М. С. Каменецький. Міжнародний трибунал для колишньої Югославії // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2 — 812 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії |
- Офіційний сайт (англ.)
- Російськомовний сайт (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodnij tribunal dlya kolishnoyi Yugoslaviyi MTKYu povna nazva Mizhnarodnij tribunal dlya sudovogo peresliduvannya osib vidpovidalnih za serjozni porushennya mizhnarodnogo gumanitarnogo prava zdijsneni na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi z 1991 roku buv stvorenij Radoyu Bezpeki OON 25 travnya 1993 roku na osnovi rezolyuciyi 827 Radi Bezpeki OON Iniciatorom rezolyuciyi vistupila Franciya Pripiniv diyalnist 31 grudnya 2017 roku Mizhnarodnij tribunal shodo kolishnoyi Yugoslaviyiangl International Criminal Tribunal for the former YugoslaviaAbreviaturaMTBYu ros Tipd Mizhnarodnij tribunalZasnovano25 travnya 1993Rozpusheno31 grudnya 2017 1 ZasadidKrayina NiderlandiShtab kvartiraGaaga 52 04 04 pn sh 4 21 12 sh d 52 067900000027776741 pn sh 4 35350000002777815 sh d 52 067900000027776741 4 35350000002777815 RoztashuvannyaGaaga52 04 04 pn sh 4 21 12 sh d 52 06788888891666289 pn sh 4 35350000002777815 sh d 52 06788888891666289 4 35350000002777815 Koordinati 52 04 04 pn sh 4 21 12 sh d 52 06788888891666289 pn sh 4 35350000002777815 sh d 52 06788888891666289 4 35350000002777815Oficijni movianglijskaKerivnikdChleniv28Materinska organizaciyaOrganizaciya Ob yednanih NacijVebsajt icty orgNagorodi d Mizhnarodnij tribunal shodo kolishnoyi Yugoslaviyi u Vikishovishi Budivlya tribunalu v Gaazi Tribunal mav mandat Radi Bezpeki OON Cim vin vidriznyayetsya vid klasichnih mizhnarodnih sudiv yaki stvoryuyutsya mizhnarodnim dogovorom Metoyu tribunalu bulo peresliduvannya osib vidpovidalnih za tyazhki porushennya mizhnarodnogo gumanitarnogo prava grube znehtuvannya Zhenevskih konvencij 1949 roku porushennya zakoniv i zvichayiv vijni genocid i zlochini proti lyudyanosti na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi v period z 1991 Tribunal rozglyadav taki serjozni zlochini yak umisne vbivstvo torturi nezakonne deportuvannya i zahoplennya zaruchnikiv Peredbacheno sudove peresliduvannya za zastosuvannya otrujnih rechovin bezgluzde rujnuvannya mist abo sil istorichnih pam yatnikiv Maksimalne pokarannya yake mig vinesti tribunal dovichne uv yaznennya Sudom ne prijmalisya posilannya na vikonannya obov yazkiv abo pidporyadkuvannya nakazam Sud ne mig pochatisya u vidsutnist obvinuvachenogo Tribunal ne mav prava uhvalyuvati smertnij virok Zasudzheni MTKYu osobi vidbuvayut svij termin v odnij z derzhav sho pidpisali vidpovidnu ugodu z OON U shtati tribunalu bulo blizko 1200 spivrobitnikiv z 77 krayin Z kvitnya 2002 po sichen 2005 suddeyu tribunalu ad litem buv ukrayinskij yurist mizhnarodnik Volodimir Vasilenko Sluhannya sprav prohodilo v troh sudovih palatah v yakih zajnyato 16 postijnih i do dev yati timchasovih suddiv yaki obirayutsya Generalnoyu asambleyeyu OON z predstavlenogo Radoyu Bezpeki spisku na chotiri roki Umovi yihnoyi sluzhbi ye takimi zh yak u suddiv Mizhnarodnogo Sudu Voni mozhut buti pereobrani Pershij virok tribunalu buv vinesenij 29 listopada 1996 roku Do 10 rokiv v yaznici buv zasudzhenij bosnijskij horvat Drazhen Edemovich viznanij vinnim v zlochinah proti lyudstva i v porushennyah zakoniv ta zvichayiv vijni 5 bereznya 1998 roku Edemovichu skorotili termin uv yaznennya do p yati rokiv 26 serpnya 1998 roku jogo peredano Norvegiyi v serpni 2000 roku zvilneno Stanom na lito 2008 roku vsogo za chas isnuvannya tribunalu bulo provedeno 142 sudovih procesi v tomu chisli 92 proti serbiv 33 proti horvativ visim proti kosovskih albanciv sim proti bosnijskih musulman i dva proti makedonciv Ostannoyu guchnoyu spravoyu tribunalu stav virok kolishnomu komanduvachevi sil bosnijskih horvativ Slobodanovi Pralyaku Tribunal viznav jogo vinnim u voyennih zlochinah i zasudiv do 20 rokiv v yaznici U kinci listopada virok zalishili v sili pislya chogo Pralyak zayaviv sho vidkidaye rishennya sudu i vipiv smertelnu otrutu Mizhnarodnij tribunal zavershiv svoyu robotu 31 grudnya 2017 roku Za chas roboti Mizhnarodnogo kriminalnogo tribunalu u spravah kolishnoyi Yugoslaviyi buli visunuti zvinuvachennya shodo 161 osobi 90 z nih zasudzheni Rozglyadi trivali ponad dvadcyat rokiv za chas sudovih procesiv dopitali blizko p yati tisyach lyudej Primitkihttp www icty org en press icty president agius delivers final address to united nations general assembly Radio Svoboda 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2017 LiteraturaM S Kameneckij Mizhnarodnij tribunal dlya kolishnoyi Yugoslaviyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mizhnarodnij tribunal shodo kolishnoyi Yugoslaviyi Oficijnij sajt angl Rosijskomovnij sajt ros