- Морські терміни (типи кораблів і суден) У цей глосарій не ввійшли терміни, вживані для позначення типів кораблів і суден, які (за винятком багатозначних термінів) винесено в окремий глосарій
Зміст: | А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
---|
А
- Абандон — відмова страхувальника від своїх прав на застрахований вантаж і передача цих прав страховикові з метою отримання від нього повної страхової суми.
- Абгалди́р, обгалди́р (від нім. Abhalter чи нід. ophalder, пор. англ. upholder) — багатозначний термін:
- Абгалдир — металевий прут, один кінець якого має форму гака, а другий — у вигляді кільцеподібної рукоятки. Призначений для розтягання і правильного укладання якірного ланцюга в ланцюговий ящик.
- Абгалдир — гак з коротким відрізком троса (ланцюга) для розтягання якірних і такелажних ланцюгів (тросів).
- Абгалдир — снасть для розтягання по реї верхньої шкаторини ундер-ліселя.
- Абордаж — спосіб ведення морського бою, переважно в епоху веслувального і вітрильного флоту, атака корабля супротивника при безпосередньому зближенні і зчеплення атакуючого корабля з ворожим для рукопашного бою.
- Аврал — нагальна (за спеціальним завданням чи по тривозі) робота на судні всією командою.
- Автокермовий, авторульовий, автостерновий — прилад для автоматичного керування рульовим приводом будь-якого судна й утримання корабля на заданому курсі.
- Автономність корабля — тривалість у добах, протягом якої корабель (судно) здатен перебувати в морі, виконуючи поставлені йому завдання, без поповнення запасів питної і технічної води, продовольства і витратних матеріалів, які не стосуються руху, а також без зміни особового складу.
- Адміральська година — проваджена за розпорядженням Петра I передобідня перерва об 11 годині, яка оголошувалася щодня на флоті і в Адміралтейств-колегії для того, щоб матроси і офіцери могли «випити і закусити» перед обідом. У сучасному морському жаргоні — «післяобідній сон».
- Азимутальний рушій — пристрій, що поєднує в собі гребний гвинт і стерно.
- Аксіометр — прилад для визначення положення пера стерна відносно діаметральної площини.
- Акростоль — декоративне кормове закінчення корабля.
- А́мінги — позначки, поділки, які у формі шкали поміщалися на форштевнях і ахтерштевнях (переважно на останніх) і показували (у футах), наскільки корабель глибоко сидить у воді (аналогічно сучасній (вантажній марці)).
- А́напуть, га́напуть (від нід. hanepoot — «лапа півня») — багатозначний термін:
- Анапуть — бик-гордень (снасть для підтягання середини нижнього вітрила до реї), корінний кінець якого кріпився за коуш лапки на лицьовій стороні вітрила, а ходовий охоплював нижню шкаторину, проходив через блок під марсом і спускався на палубу;
- Анапуть — кілька тросів, закріплених в просвердленому краї марсового майданчика, що проходили через анапуть-блок. Був потрібен для того, щоб запобігти зачепленню марселями за марси. Встановлювався між передньою крайкою марса і штагом;
- Анапуть — див. Шпрюйт.
- Анапуть-блок — багатозначний термін:
- Анапуть-блок — блок у вигляді дерев'яного бруска з отворами, що кріпився на штагу і з'єднувався з передньою крайкою марса кількома тросами, утворюючи анапуть;
- Анапуть-блок — одношківний блок для натягання тенту, один з кінців якого має вигляд видовженого конуса з кількома отворами. У ці отвори просилюються шпрюйти від середнього ліктроса тента.
- Андривель (від італ. andrivelle) — назва нока на реї галери.
- А́нкер (від нід. anker) — застаріла назва якоря.
- Анкерок — барильце для зберігання питної води (переважно в шлюпках).
- Анкершток-талі — талі на вітрильниках для підтягування до борту штока якоря при його кріпленні по-похідному.
- Анфіла́да (від фр. enfilade — «низка») — шикування вітрильних кораблів на одній лінії в напрямку на обраний предмет; анфілюва́ти — проходити з'єднанням кораблів послідовно один за одним повз обраний пункт.
- А́ншпуг — див. Гандшпуг.
- Апанер (від нід. op-en-neer — «вгору і вниз») — положення каната перпендикулярно до води, при виходжуванні якоря, коли останній ще не встав, тобто не відокремився від ґрунту.
- Апсель — косе трикутне вітрило, найнижче зі стакселів.
- Арабське вітрило — різновид латинського вітрила, що має форму неправильної трапеції.
- Артилерія морська — сукупність корабельної артилерії і берегової артилерії.
- Астролябія — старовинний навігаційний інструмент для вимірювання висот світил.
- Аутригер — малий додатковий корпус, зазвичай розташований на деякій відстані від борту основного корпусу судна.
- Афластон — інша назва декоративної носової фігури.
- Ахтердек, ют — найвища палуба судна, розташована на кормі. На ньому кріпили такелаж бізань-щогли, бонавентур-щогли і частину такелажу грот-щогли. З ахтердека на квартердек вели два невеликі трапи, встановлені по бортах судна (на англійських суднах зазвичай був один трап посередині).
- Ахтерзейль (від нід. achterzeil — «заднє вітрило») — багатозначний термін:
- Ахтерзейль — заднє вітрило, розташоване позаду центру ваги;
- Ахтерзейль — задній корабель в ескадрі.
- Ахтер-кастель — підвищений квартердек, надбудова, в якій розміщувалися каюти командира та офіцерів.
- Ахтеркниця — книця, що з'єднує ахтерштевень з кілем.
- Ахтерлюк — люк у кормовій частині судна, що веде в льох для зберігання провізії.
- Ахтерпік — останній кормовий відсік судна, який використовують зазвичай як баластну цистерну.
- Ахтертов — застаріла назва кормової відтяжки вистріла на якірній стоянці (зараз вживається термін бурундук).
- Ахтерштаг — снасть стоячого такелажу, що розкріплює щоглу від топа в корму.
- Ахтерштевень — брус, що утворює кормове закінчення судна і слугує для навішування пера стерна.
- Ахтканти — чотиригранна частина щогли під топом для кріплення чиксів.
Б
- Бак — надбудова в носовій частині палуби, що доходить до форштевня (те ж саме, що й півбак), колись так називали носову частину верхньої палуби.
- Бакен — поплавець на якорі (вночі зі світлом), що встановлюється на річках, озерах тощо для позначення фарватеру і небезпечних місць.
- Бакборт — лівий борт судна.
- Бакс, баксова штука, заст. фор-фут — дерев'яна деталь, що з'єднує кіль з форштевнем на дерев'яних суднах. Служить продовженням кіля і, закруглюючись догори, з'єднується з нижньою частиною форштевня.
- Бакштаг — багатозначний термін:
- Бакштаг — одна зі снастей нерухомого такелажу, що підтримує з боків рангоутні дерева, боканці, шлюпбалки, димові труби тощо. Бакштаги йдуть убік і дещо назад.
- Бакштаг — курс судна відносно вітру — вітер дме з корми і в борт (діаметральна площина судна утворює з лінією вітру кут більше ніж 90° і менше ніж 180°). Ділиться на повний бакштаг (ближче до 180°), власне бакштаг і крутий бакштаг (ближче до 90°).
- Бакшто́в (від нід. bakstouw) — трос, випущений за корму судна, яке стоїть на якорі, і призначений для закріплення шлюпок, катерів та інших дрібних суден.
- Баланс — чотири бруси, з'єднані між собою кінцями і прикріплені зусібіч до щогли, служать для підвішування снастей по-якірному.
- Баласт — рідкий або твердий вантаж (вода, чавунні і свинцеві болванки, камінь, пісок та ін.), що приймають на судна для надання йому належних морехідних якостей.
- Баластина — металевий виливок, який використовують для баласту.
- (Балер) — вертикальний вал, до якого кріпляться перо стерна і румпель.
- Балка — багатозначний термін:
- Балка — назва поздовжніх в'язей (стрингерів) у поздовжній системі набору;
- -балка — складова назв деяких суднових пристроїв (шлюпбалка, кран-балка, кат-балка, параван-балка, фіш-балка, трап-балка тощо).
- Балясина — виточена планка, що служить щаблем штормтрапа.
- Банка — багатозначний термін:
- Банкет (від фр. banquette — «лавка», «ослін») — багатозначний термін:
- Банкет — узвишшя (майданчик), призначене для установки компасів, далекомірів, для обслуговування гармат тощо;
- Банкет — узвишшя (майданчик) біля внутрішнього борту над верхньою палубою (здебільшого у вигляді ґратчастих кришок люків на підніжках), призначене для укладання бухт і кранців.
- Бант (від нід. band — «стрічка») — смуга парусини, нашита на вітрило у місцях, де воно зазнає найбільших навантажень (наприклад, на кутах).
- Баранець — дерев'яна колодочка у формі котушки з кіпом і наскрізним отвором, яка прив'язується до снастей стоячого такелажу і через яку проводять снасті рухомого.
- Бараняча нога — багатозначний термін:
- [en] — вузол для вкоротшення троса
- (Бараняча нога) — вітрило з горизонтальним рейком, який розтягає його вздовж діаметральної площини.
- Бархоут — посилений ряд дощок зовнішньої обшивки в районі ватерлінії.
- Батале́р — фахівець з продовольчої чи речової служби на кораблі.
- Баталер-камера — місце для зберігання припасів і проживання баталера (зазвичай на кубрику біля грот-щогли).
- Бата́лія (від фр. bataille) — багатозначний термін:
- Баталія — застаріла назва битви, бою;
- Баталія — застаріла назва бойового шикування.
- Батарейна палуба — на вітрильних кораблях синонім дека, на баштових броненосцях — палуба протимінної артилерії.
- Батарея — сукупність гармат одного дека.
- Батокси (від англ. buttocks, buttock lines, від buttock — «сідниця, кормова опуклість судна») — криві, одержувані від перетину теоретичної поверхні судна площинами, паралельними діаметральній площині.
- Батопорт — плавучий гідротехнічний затвор, зазвичай служить для замикання входу в док.
- Бегін- (від нід. begine) — слово, додаване до назв частин рангоуту і снастей, що належать нижньому прямому вітрилу бізань-щогли.
- Безкозирка — формений головний убір матросів, кашкет без козирка.
- Бейдевінд — курс судна відносно вітру: вітер дме з носа і борт (діаметральна площина судна утворює з лінією вітру кут менше ніж 90°). Ділиться на повний бейдевінд (ближче до 90°), власне бейдевінд і крутий бейдевінд (ближче до 0°)
- Бейфут — снасть для кріплення реї чи гафеля до щогли (стеньги, брам-стеньги). Являє собою товстий обшитий шкірою трос чи металеві хомути з вертлюгами (переважно в нижніх рей).
- Бензель — перев'язка двох тросів тонким тросом або лінем. Якщо вона робиться товстим тросом, то називається найтовом.
- Бензельний кут — передній верхній кут фока на розрізному рейковому вітрилі (фок+клівер).
- Бентінк-ванти (англ. Bentinck shrouds) — додаткові ванти (встановлювалися зазвичай при сильній хитавиці), що йшли від верхніх ворстів нижніх вант до русленів протилежного борту.
- Берда — пристрій для виготовлення тканих мат, що складається з дерев'яної рами із закріпленими паралельно кількома шкімушгарами (тонкими мотузками) або дощечками, з вічками посередині.
- Бесідка — дерев'яна дошка, підвішена на гордені, яка служить сидінням при підйомі людей на щогли, труби тощо, а також при спуску за борт.
- Бик-гордень — снасть рухомого такелажу судна, за допомогою якої при прибиранні вітрил нижня шкаторина прямого вітрила підтягується до реї.
- Бігун-талі — талі для піднімання марселів. Є найдовшими талями на судні.
- Біжучий такелаж — див. Рухомий такелаж
- Бізань — багатозначний термін:
- Бізань — нижнє вітрило на бізань-щоглі. Може бути прямим (підіймається на бегін-реї) і косим (підіймається на гафелі й гіку). У разі наявності водночас і прямої і косої бізані остання називається контр-бізань.
- Бізань, бізань-щогла — задня щогла на трищогловому чи чотирищогловому судні, а також на двощоглових кечах і йолах.
- Бізань- — слово, додаване до назв частин рангоуту, вітрил і снастей, що належать до бізань-щогли. Якщо на останній присутні як прямі, так і косі вітрила, рею для нижнього прямого вітрила називають бегін-рея, а до назв частин рангоуту, вітрил і снастей, розташованих вище марса, додають слово крюйс-.
- Бізань-рю — рея для латинської бізані, яку використовували у XVIII і XIX століттях, пізніше її замінили гафелем.
- Бікгед (від англ. beakhead — «княвдигед») — перебірка в носовій частині вітрильних суден, у яких бак не доходить до форштевня.
- Біландер — грот трапецієподібної форми (арабського типу), що висів на невеликій реї (вживався на англійських і голландських торговельних суднах, що також називалися ).
- Бімс (від англ. beams — «балки, перекладини») — поперечна балка, що зв'язує бортові гілки шпангоута і надає судну поперечну міцність.
- Біси — приробки обабіч бушприта, через які проводяться стень-штаги.
- Бітенг — дерев'яна або металева тумба на палубі корабля для кріплення тросів.
- Бітси — дерев'яні планки на реях, гафелях і гіках, під якими проходять снасті, що служать для розтягування вітрил.
- Блінд — пряме вітрило, яке ставили під бушпритом. Прив'язувалося до блінда-реї.
- Блінда- — слово, додаване до назв частин рангоуту і снастей, що належать до блінда.
- Блінда-гафель — відводи, горизонтально укріплені біля нока бушприта для розносу його стоячого такелажу (утлегар- і бом-утлегар-бакштагів).
- Блінда-стеньга — невелике вертикальне рангоутне дерево, що встановлювалось у XVII—XVIII ст. на кінці бушприта.
- Блістер протиторпедний, буль — пасивний захист надводних військових кораблів проти торпед у вигляді поздовжньої порожнини на корпусі.
- Блоки — найпростіші механізми, служать для підйому важких предметів, а також для зміни напрямку ходу тросів при їх тягненні.
- Блокшив — корпус старого судна, який використовують у порту біля постійного причалу як плавучий склад або казарму.
- Блупер, підвітряний спінакер — додаткове переднє вітрило на бермудських шлюпах, відрізняється високо розташованим шкотовим кутом.
- Бойовий розклад — документ, згідно з яким особовий склад розподіляється по командних пунктах і бойових постах та визначаються обов'язки кожного члена екіпажу під час бою і при підготовці до нього (а також в інших особливих випадках).
- Боканець — коротка пряма залізна або дерев'яна балка, укріплена в борту судна і винесена за борт вільним кінцем, утримувана в цьому положенні особливим бакштагом. На вітрильних суднах боканці служать для приведення передньої шкаторини прямого вітрила до вітру. Боканцями також називалися поставлені з бортів або за кормою корабля прямі шлюпбалки.
- Бом- — слово, додаване до всіх вітрил, снастей, рангоутних дерев і такелажу, які належать до бом-брам-стеньги.
- Бом-блінд — вітрило, що підіймалося попереду блінда на утлегарі.
- Бом-блінда-бовен — вітрило, що підіймалося на блінда-стеньзі.
- Бом-брамсель — вітрило (4 ярусу), піднімане вище брамселя, на бом-брам-стеньзі.
- Бом-брам-гордень — снасть рухомого такелажу для підйому і спуску бом-брам-рей і бом-брам-стеньг.
- Бом-брам-рея — рея бом-брамселя.
- Бом-брам-стеньга — вертикальне рангоутне дерево, що є продовженням брам-стеньги.
- Бом-салінг — салінг у місці з'єднання брам-стеньги з бом-брам-стеньгою, чи бугель з обухами між ними (у разі виконання їх з одного стовбура дерева).
- Бом-утлегар — рангоутне дерево, що є продовженням утлегаря.
- Бом-утлегар-ринг — залізне кільце, що пересувається по бом-утлегарю і служить для кріплення бом-клівер-леєрів, бом-утлегар-штаг-бакштагів та бом-утлегар-штага.
- Бом-утлегар-штаг-бакштаги — снасті стоячого такелажу, які йдуть від бортів судна до нока бом-утлегаря й утримують останній з боків. Можуть розноситися вусами бушприта (блінда-гафелями) або боканцями в носовій частині корпусу.
- Бом-утлегар-штаг — снасть стоячого такелажу, яка йде від форштевня через нок мартин-гіка до нока бом-утлегаря й утримує останній знизу.
- Бонавентур-щогла — четверта щогла, встановлювана на початку XVII ст. на великих суднах позаду бізані. Судячи з малюнків того часу, стояла якраз над ахтерштевнем.
- Бон — плавучі загородження, які служать для обмеження поширення, перекриття доступу будь-чого поверхнею води (плавучих забруднень, ворожих кораблів тощо).
- Бонет — додаткова смуга парусини, що в XIV—XVI століттях кріпилася знизу вітрил (у тому числі латинських) для збільшення площі. Вийшов з ужитку з узвичаєнням рифування.
- Борг — снасть, за допомогою якої рея кріпиться до щогли. Борг може мати вигляд ланцюга, одним кінцем закріпленого на топі, а на другому спорядженого гаком, який надівається на строп на реї. На невеликих суднах борг може бути залізним (у вигляді бугеля) чи мотузяним.
- Борт — бік судна.
- Бортблок — опора для закріплення шлюпки по-похідному.
- Бортові вогні, відрізнювальні вогні — навігаційні вогні, засвічувані по бортах судна під час ходу. Зі штирборту розташовується вогонь зеленого, з бакборту — червоного кольору.
- Ботдек (від англ. boat deck), шлюпкова палуба — палуба на цивільному судні, де розташовуються рятувальні шлюпки і пристрої для їх спуску і підйому.
- Боути — смуги парусини, що пришиваються навскоси на вітрило для його зміцнення в найнапруженіших місцях.
- Боцман — старший з палубної команди судна.
- — старший унтер-офіцер, який виконує обов'язки боцмана за його відсутності.
- Бочка, бочка швартова — плавучий пристрій у вигляді великого порожнього резервуара, закріпленого ланцюгом за дно, який служить для швартування до нього кораблів, що перебувають на рейді.
- Брага — канат, яким оперізують судно при витягуванні на сушу і для буксирування на хвилюванні.
- Бракета — плоска деталь прямокутної чи іншої форми, призначена для зміцнення каркаса суднового набору чи з'єднання його елементів між собою.
- Брам- — слово, додаване до всіх вітрил, снастей, рангоутних дерев і такелажу, які належать до брам-стеньги.
- Брам-гі́нці — маленькі талі, що ув'язуються в брам-фал.
- Брам-гордень — снасть рухомого такелажу для підйому і спуску брам-рей і брам-стеньг.
- Брам-ковпак — мідний циліндр, на який надівається брам-такелаж. Сам ковпак надівається на топ брам-стеньги, на його заплічка.
- Брамсель — пряме вітрило (3 ярусу), що ставиться над марселем, на брам-стеньзі.
- Брам-рея — рея брамселя.
- Брам-стеньга — вертикальне рангоутне дерево, що є продовженням стеньги.
- Брандвахта — багатозначний термін:
- — сторожове судно, поставлене на якір при вході на рейд, у гавань чи канал.
- Брандвахта — пост на березі, або на судні для спостереження за пожежною безпекою в районі порту.
- Брандвахта — несамохідне судно з житловими приміщеннями, призначене для тимчасового чи постійного розміщення геологічних партій, екіпажів земснарядів, працівників плавучих доків і майстерень, для проживання екіпажів суден у міжнавігаційний чи ремонтний період.
- Брандкугель — запалювальний снаряд гладкоствольної артилерії, що складався з пустотілого чавунного ядра з отворами, начиненого запалювальною сумішшю.
- Брас — снасть рухомого такелажу, закріплювана за нок реї, що служить для її повороту в горизонтальній площині. На яхті брасом також може називатися навітряний шкот спінакера.
- Брасопити, брасоплення — повертати за допомогою брасів, налаштовувати положення вітрила. Наприклад, брасопити реї.
- Брашпиль — горизонтальний коловорот на судні.
- — широкий короткий вимпел, що піднімається на грот-щоглі командирами з'єднань, дивізіонів і командирами загонів кораблів.
- Брестроп, брест-строп (англ. breast strop, нід. borst strop — «грудний строп»), лот-строп — страхувальна обв'язка лотового.
- Брешту́к (від англ. breast-hook — «грудний гак») — на дерев'яних суднах, товстий брус, оброблений у формі книці, що служить для зміцнення носової частини. На металевих суднах його роль виконують листи палуб, прикріплені кутиками до обшивки і шпангоутів і вперті у форштевень. На шлюпках має вигляд дерев'яної лежачої книці на носі, що з'єднує правий і лівий привальні бруси між собою і форштевнем.
- Бригрот — вітрило, що підіймається на грот-щоглі за відсутності постійного грота.
- Бридель — ланцюг мертвого якоря в акваторії портового рейду для постановки на нього плавзасобів без задіяння їхнього власного якірного оснащення.
- Бридждек (від англ. bridge-deck) — палуба містка, надбудови, найвища палуба на цивільних суднах. На бридждеку зазвичай розташовуються стернова і штурманська рубки.
- Бризгас, бризгал (від англ. brace — «коловорот» і hole — «отвір») — робітник (тесляр), що просвердлював отвори в обшивці для болтів і нагелів, заклепував ці болти і конопатив пази.
- Брифок — назва допоміжного прямого фока в тендерів, шхун, авізо тощо, у випадку, якщо він не кріпиться постійно до реї.
- Брот-камера (від нід. broodkamer, нім. Brotkammer — «хлібна комора») — приміщення для зберігання борошна і сухарів.
- Бротвінер (від нім. Brotwinner) — допоміжне вітрило, що встановлювалося на спеціальному короткому рейку за задньою шкаториною гафельного і служило для збільшення площі останнього (аналогічно ліселю прямих вітрил).
- Брочинг — різкі повороти (кидки) яхти в навітряну сторону, що не піддаються управлінню.
- Брутто-тоннаж, валовий тоннаж — загальний об'єм всіх закритих приміщень судна, виражений у безрозмірнісних одиницях.
- Брутто-реєстровий тоннаж, валовий реєстровий тоннаж — загальний об'єм всіх закритих приміщень судна, виражений у реєстрових тоннах.
- Брюк — товстий трос, що проходив через винград (чи кільце над таріллю) і бічні стінки лафета, закріплений кінцями на римах бічних сторін гарматних портів. Служив для утримання гармати при відкоті.
- Брюканець — рукав зі щільної тканини (парусини, брезенту), що охоплює щоглу в районі палуби. Верхня частина брюканця кріпиться до щогли бугелем або тросовим хомутом, нижня прибивається до палуби. Призначення брюканця — запобігти потраплянню в трюм води, що стікає по щоглі під час дощу.
- Бу́гель — плоске металеве кільце, що служить для кріплення до рангоутних дерев частин такелажу.
- Буй — плавуча мітка, стаціонарний плавучий пристрій, що може виконувати різні функції.
- Буйреп — трос, закріплений за якір і споряджений дерев'яним або металевим поплавцем (томбуєм), який вказує місцезнаходження якоря на ґрунті.
- Буксир — багатозначний термін:
- Буксир — трос, за допомогою якого буксирують судна.
- Буксир — судно, призначене для буксирування інших суден.
- Буксирний гак — гак у буксирному пристрої, за який закріплюється кінець буксирного троса.
- Буксирний пристрій — спеціальний пристрій, що встановлюється на буксирах, криголамах, а іноді і вантажних пароплавах для буксирування суден.
- Буксирні вогні — навігаційні вогні білого кольору із сектором освітлення 225°, які судна, зайняті буксируванням, підіймають на щоглі замість одного топового вогню. При довжині буксира до 200 м підіймається два вогні, при довжині понад 200 м — три вогні.
- Буксирувальний вогонь — навігаційний вогонь жовтого кольору із сектором освітлення 135°, засвічуваний над гакабортним вогнем суден, зайнятих буксируванням.
- Буксирувана міна — несамохідний підводний снаряд, що буксирувався бойовим кораблем або катером на довгому тросі.
- Буксирування — пересування несамохідних плавучих засобів (барж, дебаркадерів та ін.) або аварійних кораблів (суден) за допомогою спеціального буксира або звичайного судна.
- Булінь — багатозначний термін:
- Буль — див. Блістер протиторпедний
- — частина носа судна, що має опуклу еліпсоїдну форму і виступає трохи нижче ватерлінії. Бульб змінює напрямок потоку води по всьому корпусу, зменшуючи опір.
- Бульбокіль — конструкція плавцевого кіля яхти з прикріпленим до нижньої крайки важким баластом (бульбом) обтічної форми.
- Буртик — поздовжній брусок уздовж зовнішньої сторони бортів човна, що захищає їх від тертя об пристань.
- Бурундук — відтяжка (штаг) вистріла, що йде від його нока до корми судна. Бурундук, який використовували на вистрілі під час якірної стоянки, колись називали ахтертовом.
- Бухт — перший запасний якір (поряд з тоєм і швартом), висів з лівого борту за дагліксом. Найбільший якір з шести на суднах у XVIII ст., його використовували у разі, якщо станові якорі не могли утримати судно.
- Бухта — багатозначний термін:
- Бушлат — форменний осінньо-весняний верхній одяг військових моряків строкової служби, двобортна чорна куртка з відкладним коміром, на теплій підкладці.
- Бушприт — рангоутное дерево, укріплене на носі судна горизонтально чи під деяким кутом до горизонтальної площини.
В
- Валик — барабан чи лебідка без механічного привода, як правило, з горизонтальною віссю.
- Валкість — брак остійності судна.
- Валовий тоннаж — див. Брутто-тоннаж
- Валопровід — система сполучених між собою валів, що передає обертання від суднового двигуна гребному гвинту.
- Ванген-блок (від нім. Wangen — «щоки») — блок у вигляді двох шківів, установлених на болтах-осях на плоскому бруску, прикріпленому на топі стеньги або на бушприті.
- (Вантажна марка) — система знаків на бортах судна у частині мідель-шпангоута, що визначає допустиму осадку для різних районів та умов плавання.
- Вантажний пристрій — сукупність пристосувань і механізмів для завантаження, вивантаження і переміщення вантажів. До вантажних пристроїв періодичної дії належать вантажні стріли, суднові крани і ліфти, до пристроїв безперервної дії (переважно на вуглевозах, рудовозах, цементовозах) — стрічкові транспортери, ківшові елеватори, пневматичні перевантажувачі.
- — крива, що показує залежність між середнім заглибленням судна і його водотоннажністю.
- Вантажна стріла — пристосування для навантаження і вивантаження вантажів. Виготовляється з дерева або металу й оснащується такелажем із сталевих або рослинних тросів.
- Ванти — снасті нерухомого суднового такелажу, служать відтяжками щогл до борту.
- Вантини — іноді вживана назва вант на шлюпках, інших невеликих суднах.
- Вант-клотень — блок з 1-3 отворами і кіпом по колу, що кріпиться (прив'язується шлагами) до нижніх вант і служить для проведення снастей рухомого такелажу.
- Вант-путенс (не плутати з путенс-вантами) — залізні ланцюги чи смуги, нижній кінець яких кріпиться зовні до борту судна, а верхній закладається за нижні юферси. На шлюпках вант-путенси — пластини з кільцями (вухами) на бортах для кріплення вант.
- Ватербак, пісбак — вигородка в носовій частині верхньої палуби, що запобігала розливанню води по палубі в разі її потрапляння через клюзи.
- Ватер-бакштаги — нерухомий такелаж бушприта, що підтримує його з боків.
- Ватервейс — товсті дерев'яні бруси палубного настилу, що йдуть по бортах уздовж всього судна. Служать для поздовжнього кріплення судна і стоку води. На сучасних суднах — жолоб, що йде по верхній палубі вздовж бортів, по якому вода через шпігати стікає за борт.
- Ватер-вулінг — кріплення бушприта з форштевнем. У старому вітрильному флоті ватер-вулінги робилися тросові або ланцюгові. На сучасних вітрильних суднах замінені залізними бугелями і скобами.
- Ватер-зейль — застаріла назва ліселя, що ставився під гіком.
- Ватерлінія — лінія зіткнення спокійної поверхні води з корпусом судна на плаву.
- Ватер-талі — талі, які використовували для підйому з трюму бочок з водою (також вони застосовувалися для встановлення забортних трапів). Верхній блок ватер-талів зазвичай кріпився до нока грота-реї.
- Ватер-штаги, ватерштаги — нерухомий такелаж бушприта, що підтримує його знизу, з'єднуючи з форштевнем.
- Вахта — багатозначний термін:
- Вахта — вид чергування на судні;
- Вахта — частина екіпажу (половина, третина), призначена для несення вахти;
- Вахта — проміжок часу, протягом якого несе вахту одна зміна.
- Вахтений — особа, яка несе нині[] вахтову службу.
- Вахтовий журнал — див. Судновий журнал.
- Вегерси — застаріла внутрішніх обшивних поясів суден при суцільній обшивці.
- Величина зміни пеленга — значення зміни пеленга на ціль (противника) за одну хвилину, виражену в градусах.
- Вельпси (від англ. whelps) — виступи у вигляді ребер, зроблені на барабані шпиля, щоб намотуваний трос не ковзав.
- Вельси (від англ. wales) — багатозначний термін:
- Вельси — див. Бархоут
- Вельси — надводний борт.
- Веретено якоря — масивний стрижень, до нижньої частини якого прикріплені роги адміралтейського якоря чи лапи втяжного.
- Верп — допоміжний судновий якір меншої маси, ніж становий, що служить для зняття судна з мілини шляхом його завезення на шлюпках.
- Верпування (від нід. werpen — «кидати, метати») — процедура виведення судна на відкритий простір за допомогою верпа. Після завозу якоря (на відстань близько 1 кабельтов) якірний канат вибирали за допомогою шпиля, підтягаючи судно до місця завозу.
- Вертлюг — деталь, що з'єднує два елементи і дає можливість одному з них обертатися навколо своєї осі;
- Вертлюг гіка — кріплення гіка до щогли, що дозволяє йому рухатися у вертикальній і горизонтальній площинах.
- Верф, корабельня — місце побудови та/чи ремонту суден.
- Вестови́й — матрос, призначений для послуг в кают-компанії і офіцерам.
- Взяти рифи — зменшити площу вітрила: згортаючи його знизу і підв'язуючи згорнуту частину риф-штертами в косих і шлюпкових вітрил; підбираючи вітрило догори і захоплюючи його риф-сезнями до леєра на реї в прямих.
- Вибирати снасть — підтягати снасть.
- Вибленки — щаблі, які з'єднують ванти і служать для підіймання на щогли.
- Виворіт вітрила — бік прямого вітрила з боку носа.
- Вигин палуби, вигин бімсів — кривина палуби, що йде поперек судна, утворюється вигнутою догори серединою бімсів.
- Вигородка — багатозначний термін:
- Вигородка — вертикальна або похила стінка з набором або без нього, що розділяє приміщення всередині відсіку судна;
- Вигородка — невелике приміщення в корпусі судна.
- Вийти на вітер — триматися дуже круто до вітру; вийти з вітру — привестися дуже круто до вітру (3 румби і менше до левентику), вітрила при цьому зневітрюються.
- Викружка — вигнутий лист зовнішньої обшивки корпусу судна в районі виходу (гребного вала).
- Вимбовка — важіль для повертання кабестана.
- — спосіб забезпечення доступу до підводної частини суднової обшивки в зимовий час шляхом періодичного видалення верхнього шару льоду навколо корпусу через певні проміжки часу.
- Вимпел — довгий вузький прапор з косицями, що піднімається на щоглі військового корабля, який перебуває в кампанії.
- , позірний вітер — вітер, швидкість і напрямок якого обчислюються в системі координат, пов'язаній зі судном у русі. Протиставляється .
- Винтреп (від нід. windrep) — снасть, якою піднімають і опускають стеньги (стень-винтреп) або брам-стеньги (брам-стень-винтреп).
- Випінг (від англ. whipping — «шмагання») — коливання корпусу, викликані ударами хвиль о його днище.
- Вирубати снасть — відрізати трос для снасті.
- Вистріл — горизонтально розташоване рангоутне дерево, підвішене над водою перпендикулярно борту судна. Вистріл призначений для кріплення шлюпок, а також для посадки в шлюпки членів екіпажу судна.
- Вистріл бушприта — застаріла назва мартин-гіка.
- Вистрілювати — висувати деякі рангоутні дерева (стеньгу або бушприт) на призначене для них місце.
- Витягатися на рейд — виходити з гавані за допомогою завозів.
- Відвалисто, увалисто — під більшим кутом до лінії вітру, ніж дозволяють якості судна.
- Відвалюватися під вітер, увалюватися під вітер — збільшувати кут між напрямком вітру й діаметральною площиною. Протилежна дія — приводитися до вітру.
- Віддати кінець — відвернути кінець з кнехта, за який він був завернутий, або випустити його, якщо його тримають у руках: відв'язати і відпустити кінець з берега або іншого судна.
- Віддати швартови — відвернути швартови з берегових кнехтів під час відплиття.
- Віддати якір — кинути чи спустити якір на дно для якірної стоянки.
- Відпорний гак — пристрій для підтягання та відштовховування шлюпок.
- Відрізнювальні вогні, бортові вогні — навігаційні вогні, засвічувані по бортах судна під час ходу. Зі штирборту розташовується вогонь зеленого, з бакборту — червоного кольору.
- Відсік — частина корпусу корабля, відділена водонепроникними перебірками.
- — сукупність плавзасобів, які затримані в портовій акваторії за рішенням судової влади, перебувають там через несправності, очікують ремонту після аварії і які використовують як плавучі складські приміщення або очікують закінчення воєнних дій.
- Відтяжка — багатозначний термін:
- [en] — снасть для відтягання нока рангоутного дерева (зазвичай спінакер-гіка).
- Відтяжка — трос, укріплений на ноку вантажної стріли, за допомогою якого вантажна стріла повертається навколо вертикальної осі і закріплюється в потрібному положенні.
- Відтяжка галсового кута — галс косого вітрила, снасть, що кріпить галсовий кут до п'яти гіка.
- [en] — снасть для відтягання гіка донизу.
- Відтяжка шкотового кута — снасть, що кріпить шкотовий кут бермудського вітрила до нока гіка.
- — термін з теорії судноводіння, що позначає виражену в морських милях довжину дуги між меридіанами початкового і кінцевого пунктів плавання, яка відраховується по середній паралелі.
- Візор, козирок — підйомна надводна частина порома чи військового десантного судна, розміщена на його носі, кормі чи в борту.
- Віндзейль — примітивний вентиляційний дефлектор — труба, виготовлена з парусини, верхній кінець якої зрізаний навскоси і забезпечений розпіркою.
- Віндсикер (від англ. windseeker — «шукач вітру») — довгий вузький легкий стаксель з високо піднятим шкотовим кутом.
- Вінтранець (від англ. wing transom — «транець-крило») — найдовший з транців (ряду поперечних горизонтальних брусів, що утворюють корму).
- Віоліна — дошки, закріплені обабіч бушприта позаду езельгофта, які по зовнішньому краю були оформлені у вигляді подвійної букви В і зверху нагадували скрипку.
- Віра! — командне слово при такелажних і вантажних роботах, що означає «підіймай!» «вибирай!».
- Вітер заходить — стає крутішим; вітер відходить — стає повнішим.
- Вітрило, парус — основний рушій суден і кораблів до винаходу парової машини; являє собою аеродинамічну площину, на якій внаслідок обтікання вітру виникають сили тяги і дрейфу.
- , вітрильник — майстровий, який шиє вітрила.
- Вітрильність — чутливість до вітру; площа вітрильності — сума площ всіх вітрил.
- Вітрова тінь — ділянка слабкого вітру з підвітряного боку.
- Віха — довга жердина на поплавці, що стоїть вертикально на воді і яку використовують для позначення фарватеру, огородження небезпек.
- Внутрішнє дно, подвійне дно — внутрішній (верхній) настил подвійного дна.
- Вогні суднові — див. Навігаційні вогні.
- Вогні відкрити! — команда, за якою одночасно ставляться на місця відрізнювальні вогні (бокові), а топовий піднімається на топ.
- Водометний рушій — рушій з використовуванням струменя води, що створює реактивну тягу.
- Водоріз, шек, катватер — частина форштевня на дерев'яних суднах, яким воно на ходу розсікає воду. Являла собою приробку на форштевні, що видавалася допереду. Верхня частина водоріза називалася княвдигедом, нижня — грепом. Греп з'єднувався з баксом (переднім кінцем кіля), княвдигед — зі стандерс-індигедом, кривою балкою. У верхній передній частині кріпився лісель-індигед, до якого приєднувалася носова фігура.
- Водотоннажне судно — термін у теорії корабля, що означає судно (корабель), для якого вся, або більша частина сили підтримання створюється за рахунок виштовхувальної сили води (Архімедових сил).
- Водотоннажність — вага корабля в тоннах, тобто кількість води, витісненої плаваючим судном; характеристика розмірів судна.
- Водяне небо — темна забарвленість небесного склепіння і нижньої межі хмар біля горизонту, що спостерігається в полярних морях над зонами чистої води.
- Ворон, абордажний ворон — пристрій на гребних суднах для абордажного бою, перекидний поміст на шарнірах, що опускався на палубу корабля противника при зближенні.
- Вороняче гніздо — застаріла назва марса у вигляді бочки чи діжки.
- Ворса — старі снасті, розпущені на сталки і каболки.
- Ворст (від нім. Wurst — «ковбаса») — обплетений дерев'яний шток (або залізний прут), поставлений горизонтально над талрепами вант і фордунів. Служить для утримання талрепів на однаковій відстані один від одного і водночас є першим щаблем на вантах. Верхній ворст кріпиться до вант у місці приєднання швіц-сарвень-стропів і путенс-вант (під марсами і салінгами).
- Вошстрек — див. Уошстрек
- Всіх (всі) наверх! — команда, за якою викликаються люди наверх для роботи.
- Вугільна яма — спеціальне приміщення на судні, в якому зберігаються запаси кам'яного вугілля для котлів. Біля основи перебірок вугільних ям у котельному відділенні робляться отвори, зачинювані підйомними щитами, через які кочегари входять для розгрібання витрачуваного вугілля.
- Вузол — одиниця вимірювання швидкості судна, що дорінює одній морській милі за годину.
- Вулінг — з'єднання шлагами товстого троса (аналогічно бензелю), бандаж на рангоутних деревах.
- Ву́си — багатозначний термін:
- Вуси — пристосування у вигляді вигнутих рогоподібних приробок, які привернуті до п'яти гафеля або гіка й охоплюють з двох сторін щоглу. Служать для рухомого з'єднання з щоглою. Вуси бувають дерев'яні і металеві, обшиті шкірою. Утримуються біля щогли тросом — бейфутом чи вертлюгом.
- Вуси бушприта — те ж саме, що й блінда-гафелі.
- Вуха — вертикальні бруси на носі барж для кріплення буксирного або якірного каната.
Г
- Гавань — захищене місце в порту для стоянки, навантаження і вивантаження суден.
- Гак буксирний — див. Буксирний гак.
- Гак морський — залізний чи сталевий гак, застосовуваний на кораблях.
- Гакаборт — закруглена частина кормового краю судна.
- Гакабортний вогонь, кормовий вогонь — навігаційний вогонь білого кольору, засвічуваний над гакабортом (на кормі). Ходовий гакабортний засвічується під час ходу судна, якірний — під час якірної стоянки.
- Галанка — див. Голландка.
- Галерея — бортовий коридор на рівні кубрика, що служив для огляду цілості бортів.
- Галерея кормова — відкритий або закритий балкон навколо корми старовинних суден.
- Галс — багатозначний термін:
- Галс-боканець — на вітрильних суднах боканець з обох бортів на носі судна, з блоками для тяги галсів навітряного кута нижнього прямого вітрила.
- Галс-клампи (нім. Halsklampe) — на вітрильних суднах дерев'яні плити, встановлені на зовнішній стороні борту і призначені для проведення галсів. Прикрашалися різьбленням (яке зображувало іноді голову лева, через пащу якого проходили галси грота). На початку XVII ст. до галс-клампів відносили і вертикальну балку, встановлюється на борту між планширом і бархоутом, з отвором (шків-гатом), прорізаним в балці паралельно борту. Через цей отвір в борту галс проходив всередину судна.
- Галсовий гак — гак, що вставляється у вухо планки на форштевні шлюпки і служить для закріплення галсового кута шлюпкового клівера.
- Галсовий кут — передній (кут косого вітрила) (кут гафельного вітрила біля п'ятки гіка називається нижнім галсовим, біля п'ятки гафеля — верхнім галсовим).
- Галф-дек (від англ. half-deck — «півпалуба») — настилка верхньої палуби від корми до грот-щогли.
- Гаф-топсель, галф-топсель — трикутне вітрило, яке своєю нижньою стороною кріпиться до гафеля, а вертикальною — до стеньги.
- (Галфвінд) — курс відносно вітру, коли кут між діаметральною площиною судна і напрямком вітру становить 90 градусів (піввітру).
- Гальюн — відхоже місце на судні, первісно разташовувалося в носовій частині.
- Га́напуть — див. Анапуть.
- Га́ндшпуг (від нід. handspaak — «ручний важіль») — збільшена вимбовка, що служить важелем при роботі з великими тягарями.
- Гардаман — допоміжний засіб вітрильного майстра: шкіряна рукавичка без пальців, в яку біля основи великого пальця вшита металева пластинка. При виконанні ручних робіт з вітрилами служить наперстком для проштовхування голки через тканину чи трос.
- Гардель, заст. кардель, гардель-реп — снасть рухомого такелажу, що служить для підйому нижніх рей або гафелів.
- Гарматна обслуга — особовий склад, що обслуговує гармату згідно з бойовим розкладом.
- Гаспіси (від англ. hawse-pieces — «клюзові штуки») — елементи набору судна, що розміщаються між останнім носовим шпангоутом і форштевнем. На відміну від шпангоутів мають трапецієподібний чи трикутний переріз. У гаспісах просвердлювалися клюзи.
- Гат — отвір в вітрилі, рангоутному дереві чи корпусній конструкції для проведення снастей, розміщення шківів тощо.
- Гафель — рангоутне дерево, підвішене похило до щогли і вперте до неї ззаду, до якого прив'язують верхню шкаторину гафельного вітрила.
- Гед-ле́джеси (від англ. head ledges — «виступи голови (люка)») — дерев'яні бруси, встановлені паралельно бімсам біля люків. Разом з комінгсами утворюють огородження люків для запобігання потраплянню води в підпалубні приміщення.
- Гед-тимберси, тимберс-індигеди — шпангоути гальюна.
- (Гельмпорт) — отвір у підзорі корми, через який проходить балер стерна. У ранніх конструкціях кораблів з навісним стерном видовжений гельмпорт розташовувався під підзором, через нього проходив румпель.
- Гельмпортова труба — вертикальна труба над гельмпортом, всередині якої проходить балер.
- Генакер — косе вітрило з високим шкотовим кутом (асиметричний спінакер), що в більшості випадків може служити альтернативою спінакеру та генуї.
- Генуя — великий широкий стаксель зі шкотовим кутом, що далеко заходить за щоглу.
- Гіг — довга низькобортна і дуже вузька шлюпка, вельми легкої будови, спеціально призначена для швидкого ходу під веслами. Гіги бувають для одного, двох, чотирьох і шести веслярів. На найвужчих гігах кочети зроблені виносними за борт для зручності веслування.
- Гік — горизонтальне рангоутне дерево, прикріплене до щогли на невеликій висоті над палубою і повернене вільним кінцем до корми судна. До гіка пришнуровується нижня шкаторина косого вітрила.
- Гіка- — слово, додаване до назв снастей, що належать гіку.
- Гіка-топенант — снасть, що йде з топа щогли до нока гіка і служить для підтримки останнього в горизонтальному положенні.
- Гіні, однина гінь (від нід. gijn, нім. Gien) — талі-поліспаст, засновані між одним двошківним блоком та іншим тришківним чи (рідше) між двома тришківними. Призначаються для підйому найважчих вантажів.
- Гі́нці, однина гі́нець — невеликі талі, рухомий блок яких ув'язаний у якусь снасть.
- Гіперети (дав.-гр. ύπηρέται) — у Стародавній Греції — веслярі, матроси, взагалі вся корабельна прислуга, на протилежність солдатам десанту.
- Гітерс — ковшик на довгому держаку, що служив для обмивання бортів судна і для змочування вітрил на шлюпці.
- Гітови — снасті рухомого такелажу, що служать для прибирання прямих вітрил і триселів. Гітови прямих вітрил підтягують до реї шкотові кути вітрила. Гітови триселів підтягують вітрило до гафеля і щогли. Взяти на гітови — підібрати вітрило гітовами.
- — легка вузька і довга шлюпка з тупою кормою.
- Глаголь-гак — відкидний гак, який у робочому положенні утримується спеціальною ланкою ланцюга.
- Глибина інтрюму — відстань від внутрішньої обшивки біля кільсона (або від верхньої поверхні дерев'яної обшивки подвійного дна) до верхньої крайки бімса верхньої палуби; вимірюється в середині судна.
- Гол (від нід. hol — «порожній», або від англ. hull — «корпус») — застаріла назва корпусу судна.
- Голландка — застаріла назва верхньої однотонної матроської сорочки, зшитої з фланелі або парусини. Назва вживалася у Російському імператорському флоті, пізніше вона стала називатися (біла голландка) і (синя голландка).
- Головна енергетична установка — комплекс машин, механізмів, теплообмінних апаратів, джерел енергії, пристроїв і трубопроводів та ін., призначених для забезпечення руху судна, а також постачання енергією різних його механізмів.
- Головні розміри судна — сукупність конструктивних, розрахункових, найбільших та габаритних лінійних розмірів судна, що визначаються паралельно до основних координатних площин та характеризують довжину, ширину, осадку і висоту борту.
- Гондек — нижня гарматна палуба, що була призначена для гармат головного калібру.
- Гордень — снасть, що проходить через нерухомий одношківний блок, якою вітрило підтягується до реї. Розрізняють бик-гордені й нок-гордені.
- — отвір для доступу в такі місця судна (трюми, цистерни тощо), куди доводиться проникати тільки для огляду, фарбування або ремонту.
- Горн туманний — див. Наутофон
- Гострий курс — курс відносно вітру від 90° до 0° (бейдевінд). Протиставляється повному курсу.
- Градшток, град-боген, посох Якова — старовинний навігаційний інструмент для вимірювання висот світил.
- (Гребний вал) — елемент валопроводу, безпосередньо з'єднаний з гребним гвинтом.
- Гребний гвинт — судновий рушій, який складається з двох або більше лопатей, розташованих радіально на маточині.
- Греп — на дерев'яних суднах нижня частина водоріза чи перша штука від кіля, з'єднана за допомогою замка зі штукою княвдигеда, спрямованою вгору.
- Грот — багатозначний термін:
- Грота- — слово, додаване до назв частин рангоуту, розташованих на нижній грот-щоглі (грота-рея, грота-салінг).
- Гротлюк, грот-люк — люк перед грот-щоглою.
- Грунто́в (від нід. grondtouw — «днищевий трос») — багатозначний термін:
- Грунтов — відрізок троса або парусинова смуга, що кріпить шлюпку на шлюпбалках по-похідному;
- Грунтов — канат або металева смуга, які заводять під днище затонулого судна при його підйомі.
- Гуарі — багатозначний термін:
- Гуарі — тип вітрильного озброєння, що посідає проміжне положення між бермудським і гафельним. Його досягають завдяки використанню гафеля, який може підійматися у вертикальне положення.
- — тип судна з таким озброєнням.
- Гюйс — носовий прапор судна.
- Гюйсшток — флагшток для підняття гюйса.
Д
- Даглікс — лівий становий якір.
- Двійка — двовеслова мала шлюпка.
- Дев-гордень, демп-гордень, деф-гордень — кожний з двох горденів, що прив'язувалися обабіч бик-горденя.
- Девіація магнітна — див. Магнітна девіація
- Дедвейт — повна вантажність судна, що виражається у вагових метричних тоннах.
- Дейдвуд — кормовий край судна в підводній його частині між ахтерштевнем і кілем. У дерев'яних суден існує ще й носовий дейдвуд.
- Дек — палуба. Термін вживається, як правило, щодо тих з палуб, на яких встановлена артилерія (дводековий лінійний корабель, тридековий). Також деком називалася верхня палуба, що поділяється на бак, шкафут, шканці та ют.
- -дек — складова назв палуб (знизу уверх):
- Орлоп-дек — палуба для екіпажу (кубрик), що розташовувалася над трюмом;
- Гон-дек — нижня гарматна палуба, призначалася для найважчих гармат;
- Мідель-дек — середня гарматна палуба;
- Опер-дек — верхня палуба.
- Дека трюму — верх донних танків, що розташовуються під трюмом.
- Демено — застаріла назва стерна.
- — грошове відшкодування збитку, плата, що належить перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу.
- Дефлектор — багатозначний термін:
- Дефлектор — спеціальний пристрій, що служить для цілей вдувної і витяжної вентиляції;
- Дефлектор — прилад для визначення магнітної девіації.
- Джонкове вітрило — різновид чотирикутного косого вітрила, посиленого по ширині латами у вигляді рейків, отримало назву завдяки використанню на джонках.
- Дзвін водолазний — апарат, що має форму дзвона і відкритий знизу, служить для спуску під воду.
- Дзвін судновий, неточно ринда — дзвін на судні, призначений для відбиття склянок (проміжків часу), подавання сигналу збору, пожежного сполоху, подавання сигналів у тумані.
- Дивізіон — постійне військове формування на флоті, початкове тактичне з'єднання однорідних кораблів 2-го, 3-го й 4-го рангів.
- Дивізія — основне тактичне з'єднання флоту, складова ескадри.
- Дилатація — створення температурних швів у фальшборті судна, передбачених при будівництві, щоб уникнути розрив фальшборту від вигинання корпусу судна.
- Димсель — щит, зроблений з парусини. Його ставлять попереду камбузної труби, коли судно йде проти вітру. Димсель не дає диму розноситися по палубі.
- Диплот — ручний лот для вимірювання значних глибин (50-150 м), кріпиться на диплотліні.
- Диптанк — глибока трюмна цистерна, обмежена зверху палубою (або платформою, що піднімається над другим дном) і призначена для розміщення рідких суднових запасів, баласту або вантажу.
- Дирик-фал — снасть рухомого такелажу, що служить для піднімання нока гафеля.
- Диспач — винагорода, яка може бути встановлена угодою сторін і сплачується перевізником фрахтувальнику за завершення вантаження судна до закінчення сталійного часу.
- Диспаша — розрахунок збитків вантажу, судна і фрахту при спільній аварії, які розподіляються між вантажовласником і судновласником.
- Диферент — різниця заглиблення між носом і кормою; якщо різниця в бік заглиблення кормою, кажуть, що судно має диферент на корму; в протилежному випадку судно має диферент на ніс.
- — прилад для вимірювання диференту, різновид інклінометра.
- Діаметр циркуляції — один з параметрів циркуляції судна та основна характеристика його поворотності.
- Діаметральна площина, скорочено ДП — вертикальна поздовжня площина симетрії теоретичної поверхні корпусу судна.
- — потужний пристрій для подачі звукових сигналів на маяках, міцніший за сирену.
- Дільні речі — загальна назва допоміжного приладдя судна, а також деяких деталей корпусу судна.
- (Довжина судна) — один з головних розмірів судна.
- Довжина судна найбільша — довжина судна, виміряна від найбільш висунутої вперед зовнішньої точки форштевня до найбільш крайньої точки кормового підзору.
- Довжина судна між перпендикулярами — відстань між носовим і кормовим перпендикулярами судна.
- — відстань між точками перетину носової і кормової частин ватерлінії з діаметральною площиною судна.
- Габаритна довжина — відстань, виміряна у горизонтальній площині між крайніми точками носової і кормової кінцевих частин корпусу з урахуванням частин, які постійно стримлять.
- Док — інженерна споруда для побудови, ремонту і зберігання суден, в якому проводиться більшість необхідних робіт з підводними частинами корпусу. Може бути плавучим, наливним або сухим.
- Дра́блер (англ. drabler, drabbler) — додаткова смуга парусини, що в XIV—XVI століттях кріпилася знизу бонета.
- Драфцман — звання в російському флоті в XVIII—XIX століттях.
- Драйо́к — інструмент для такелажних і вітрильних робіт, що являє собою невеликий циліндричний шматок дерева з загостреними кінцями. Вживається як важіль при видраюванні кінців.
- Драйреп (нід. draaireep) — багатозначний термін:
- Драйреп — елемент фала нижніх рей, що одним кінцем кріпиться до реї, другим — до рухомого блока, через шків якого проходить гардель;
- Драйреп, марса-фал — фал для піднімання марса-реї.
- Драйреп-блок — одношківний блок, що прив'язується до марса-реї, і через шків якого проходить марса-фал.
- Дрейф — відхилення судна від курсу під дією течій, вітру тощо, знесення судна під час якірної стоянки та ін.
- Дрейфомір — прилад, що вимірює кут між напрямком істинного курсу і лінією шляху при дрейфі судна. Принцип дії гідродинамічного дрейфоміра оснований на вимірюванні різниці тисків на правому і лівому бортах судна.
- Дрек — шлюпковий якір.
- Дректов — трос шлюпкового якоря.
- Дрифтер — різновид вітрила, стаксель великого розміру для використання при слабкому (до 2 балів) вітрі.
- (Дробове вітрильне озброєння) — різновид бермудського озброєння з розташуванням стакселя на нижчому рівні порівняно з гротом.
- Дромгед (від англ. drum head — «голова барабана») — верхня частина барабана шпиля.
- Друге дно — внутрішній (верхній) настил подвійного дна.
- — ручний свисток для подавання сигналів команді.
- Дуплінь (нід. dubbellijn — «подвійний лінь»), серга — кінець троса, проведений у рим (обух) і назад так, щоб обидва кінці були в розпорядженні матросів (відпустивши один кінець, можна за другий витягнути весь трос).
Е
- Еволю́ція (від лат. evolutio — «розгортання») — синхронне перешикування кораблів (чи підрозділів) в єдиному шикуванні: з одного бойового (або похідного) порядку в інший.
- Езельгофт — деталь для з'єднання вертикальних і похилих рангоутних дерев.
- Елінг — споруда, призначена для побудови, зберігання та ремонту суден малого та середнього розміру.
- Ентер-дрек, абордажна кішка — невеликий ручний якір-кішка. При абордажі його кидали на вороже судно для надійнішого зчеплення з останнім.
- Еринс-бакштаги — бакштаги, що йдуть від нока гафеля до бортів судна.
- Еринс-талі — талі еринс-бакштагів.
- Ескадра — велике з'єднання військових кораблів різних класів.
Ж
- Жвака-галс — короткий відрізок якірного ланцюга, що має однакову товщину з основним ланцюгом. Одним кінцем жвака-галс прикріплюється до рима всередині ланцюгового ящика, до іншого кінця за допомогою кінцевої ланки кріпиться якірний ланцюг. Жвака-галс дозволяє в разі потреби швидко віддати якірний ланцюг.
- Жердинна міна — тип морської мінної зброї, що застосувався наприкінці XIX століття. Являв собою заряд вибухової речовини, розташований на кінці довгої жердини.
- Живучість судна — здатність морського (річкового) об'єкта у разі пошкодження зберігати свої експлуатаційні та мореплавні якості.
З
- Завал-талі — снасть для утримання гіка, що запобігає його самочинному перекиданню на другий борт на повному курсі.
- Завалювати — повернути, прибрати до борту чи всередину корабля винесені за борт шлюпки, трапи, стріли тощо.
- Завіз — завезення на шлюпці і закріплення якоря (верпа) для наступного підтягання до нього судна.
- Загрібни́й — весляр (або веслярі — загрібні), що діють першими від корми веслами.
- Задра́їти — міцно закрити (люки, двері, ілюмінатори тощо) з метою запобігти попаданню води.
- , зацу́рок — спеціальне пристосування, призначене для водонепроникного задраювання суднових ілюмінаторів, дверей, технічних горловин, кришок люків тощо.
- Закладати — кріпити кінець.
- Закладна дошка — традиційна металева пластина, яка на початку будівництва розміщується в основі будь-якої великої споруди: будівлі, судна тощо.
- Закріпити вітрило — обнести сезнями або кінцем після того, як вітрило взято на гітови.
- Запеленгувати — визначити напрямок за компасом (пеленг).
- Зариватися — брати воду носом.
- Звід сигналів — система літерних і цифрових умовних знаків прийнята на флоті для передачі донесень, розпоряджень, оповіщень та інших повідомлень. Передача здійснюється підйомом на реї одного або декількох прапорів, світловими засобами і по радіо. Для міжнародного спілкування на морі використовують міжнародний звід сигналів, окрім того, існують національні системи (прапори військово-морського зводу сигналів ВМФ СРСР, російська семафорна абетка тощо).
- — фрагмент якірного ланцюга завдовжки 25 — 27 метрів з діаметром від 13 до 100 мм, що складається з непарної кількості спільних ланок.
І
- Ілюмінатор — засклене вікно на судні. Має круглу або прямокутну форму, може бути глухим або відкриватися, з водонепроникними кришками або без них. Служить для доступу в суднові приміщення світла і повітря.
- Інтеркостель, інтеркостельний лист (від англ. intercostal — «міжреберний») — вставна частина набору судна, що складається окремих елементів, закріплених між перпендикулярними йому в'язями (напр., інтеркостельний стрингер складається з окремих секцій, вставлених між безперервними шпангоутами).
- Інтрюм — застаріла назва трюму.
- Іол, йол — багатозначний термін:
- Іол — тип вітрильного озброєння з далеко винесеною на корму бізань-щоглою.
- Іол — тип вітрильного двощоглового судна.
- — вітер, напрямок і швидкість якого вимірюються щодо стаціонарних морських або наземних об'єктів. Протиставляється .
- Істинний курс, справжній курс — курс з урахуванням девіації і магнітного схилення.
К
- Кабаляринг, кабаляр, кабляр — снасть для вибирання надто товстого якірного каната, що є надто жорстким для намотування на шпиль (чи ланцюга, ланки якого не підходять до гнізд і кулаків шпиля). Являє собою нескінченний кінець, який в носовій частині судна проходить через два блоки, встановлених попереду якірного бітенга. У кабаляринг на невеликій відстані один від одного вплеснені штерти, якими його прихватують до покладеного вздовж якірного каната (якірний ланцюг приєднують до ланцюгового кабаляринга сезенем). Кабаляринг намотували на вал шпиля і вибирають ним якірний канат, укладаючи його в бухту в канатному ящику.
- Ка́бельтов (від нід. kabeltouw) — багатозначний термін:
- Кабельтов — морська міра довжини, що дорівнює 1/10 морської милі (185,2 м), артилерійський кабельтов дорівнює 182,87 м;
- Кабельтов — морський трос окружністю від 6 до 13-14 дюймів (150—350 мм).
- Кабестан, шпиль — вертикальний коловорот на судні.
- Каболка — найтонша складова частина рослинного троса, скручена з волокон конопель, агави чи інших рослин.
- (Каземат) — захищене приміщення на панцернику, призначене для розміщення артилерії.
- Калви, щоглові подушки — бруски дерева у формі чверті круга, встановлені на лонга-салінгах, щоб захистити огони вант від перетирання гострими краями лонга-салінгів.
- Калишка, кеньга — петля на тросі, що утворюється при його надмірному закручуванні.
- Кальцет — топ щогли з латинським озброєнням; на галерах — приробка зі шківами на топі.
- Камбуз — кухня на судні.
- — два плоскодонних судна (понтони) для підведення під корабель, підйому його і проведення по мілководдю.
- Канарей-строп — стропка, що накладається на стеньгу нижче салінга і охоплює переносні бакштаги.
- Канат — трос окружністю від 13 дюймів (330 мм).
- Каннінгем — різновид галса, який використовують на вітрилах бермудського крою (грот, бізань).
- Каніфас-блок — блок з прорізаною чи відкидною щокою для установлення троса.
- Кап (від англ. cape — «капа, плащ-накидка», або від нім. Kappe — «ковпачок, кришка») — конструкція над вирізами у палубі, що складається з вертикальних стінок і настилу з підкріплювальним набором.
- Капітан — командир військового судна чи шкіпер комерційного.
- Капітан-командор — чин у російському військово-морському флоті у 1707—1732 і в 1751—1827 рр..
- Карлінгси — поздовжні балки, врізані в бімси. На них спираються поздовжні балки комінгса.
- Картушка — чутливий елемент магнітного компаса, що визначає напрямок магнітного меридіана.
- Кат — талі чи шкентель для підйому якоря на борт, зазвичай через кат-балку.
- — платформа у древніх гребних бойових кораблів (як правило трирем), яка розташовувалася на бімсах і пілерсах на деякій висоті над палубою і служила для розміщення воїнів і метальних машин.
- Кат-балка, крамбол — товстий короткий брус у вигляді консолі, що виходить за борт і підтримується знизу кницею (так званим сапортусом). Застосовувалися в вітрильному флоті на дерев'яних суднах для підтягування до борту якорів.
- Качка, кнага — дворога металева планка, закріплена на палубі (чи на іншій частині судна), призначена для кріплення рухомого такелажу.
- Каюта — окреме житлове приміщення на судні.
- Кают-компанія — їдальня і місце відпочинку командного складу корабля.
- Квартердек — див. Шканці.
- Квартердек-релінг — балюстрада з маленькими балясинами, що захищала простір між трапами на квартердеку.
- Квартирмейстер — військове звання у флотах ряду країн. На піратських кораблях — начальник абордажної команди.
- Кварторпіси — частина конструкції з боку корми, яка служила для кріплення бічних галерей; часто прикрашалися фігурами.
- Кенкет — кронштейн з кардановим підвісом, що прикріплювався до перебірки каюти. Служив для установки гасової (олійної) лампи або свічки, забезпечував їхнє вертикальне положення при хитавиці.
- Керманич — стерновий, у вужчому сенсі — особа, що відала керуванням корабля.
- Кермове весло — закріплене в кормовій частині весло, що замінює стерно.
- Кермовий, рульовий, стерновий — посада на судні, яку займає спеціаліст, що виконує безпосереднє управління судном, здійснюючи його за допомогою штурвала.
- Керованість — одна з морехідних якостей судна, що характеризує його здатність рухатись прямолінійно або змінювати напрямок руху за бажанням судноводія.
- Кидальний кінець — лінь, що має на одному кінці парусиновий, набитий піском і обплетений зверху мішечок (тягарець). За допомогою кидального кінця подаються на причал (чи з причалу на судно) швартовні троси.
- Киса — щільний парусиновий мішечок для зберігання спорядження катерів і шлюпок та прапорів.
- Ківш — невелика захищена від хвиль акваторія в гавані, призначена для малих суден і шлюпок.
- Кіль — основний подовжній зв'язок корабля, що розташовується по всій його довжині в нижній частині в діаметральній площині.
- — дерев'яні колодки з вирізами, на яких встановлюються шлюпки.
- Кільватер, кільватерний струмінь — струмінь, що залишається за судном, коли воно йде. Стрій, коли судна слідують один за одним, називається кільватерною колоною.
- Кільсон — поздовжній зв'язок на суднах з одинарним дном, що з'єднує днищеві частини шпангоутів.
- Кілювання — багатозначний термін:
- Кілювання — нахилення судна на борт настільки, щоб кіль вийшов з води. Використовують для ремонту підводного борту, його фарбування й очищення від черепашок. Від кілювання слід відрізняти кренгування, при якому кіль не виходить з води.
- Кілювання — вид покарання на старому флоті, протягання під кілем.
- Кілюватість — величина, яка визначається підйомом суднового днища від кіля до бортів.
- Кінгстон — отвір з клапаном у зовнішній обшивці підводної частини судна для прийому або видалення води.
- Кінець — назва будь-якої мотузки чи троса на флоті:
- Корінний кінець — умовна назва закріпленого чи ж невикористовуваного в роботі кінця троса;
- Ходовий кінець — умовна назва того кінця троса, до якого докладена тяга, а також кінця троса, який безпосередньо використовують (переміщують) при зав'язуванні вузла.
- Кінсбак-блок — одношківний блок біля бізань-щогли, в якому проходили фіш-талі, що служили для підняття якірних лап до русленя.
- Кіп — жолоб на щоках, юферсах і шківах блоків, що направляє трос, а також отвір у кіповій планці, що служить для проведення троса.
- Кіпова планка — планка, яку використовують як швартовий або буксирний півклюз в тих місцях, де немає фальшборту. Для зменшення тертя тросів на кіповій планці встановлюють вертикальний обертовий роульс.
- Кітва, кітвиця — див. Якір.
- — невеликий якір.
- Кламп — стопор у вигляді накладки на рангоутному дереві, який запобігає прослизанню снасті, що охоплює це дерево.
- Класти руля (стерна) — повертати стерно.
- Клевант — багатозначний термін:
- Клевант — конусоподібний шматок твердого дерева, який вставляється в вузол, щоб останній не затягувався.
- Клевант, кневельс, кневенс — невеликий дерев'яний брусочок циліндричної форми з круглою виточкою (кіпом) посередині, прикріплений до троса (як (ґудзик-цурочка)). Вживається для з'єднання прапорів з фалами, на яких вони піднімаються, також служить для з'єднання кінців сезнів.
- Клетень — шар шкімушгара, тонкого ліню чи дроту, що накладається навколо троса, проти його спуску, за допомогою півмушкеля.
- Клетневина — стара парусина, нарізана смужками. Використовують для клетнювання тросів.
- Клетнювання — вид такелажної роботи — тренцювання троса з наступним покриттям його клетневиною і накладенням клетня. Призначається для захисту нерухомого і рухомого такелажу від вологи і перетирання.
- Клівер — косе трикутне вітрило, що ставиться попереду фок-щогли. Відрізняється від стакселя тим, що його нижня шкаторина розташовується не над палубою, а над бушпритом чи утлегарем.
- Клівер-леєр — трос, який використовують для закріплення передньої шкаторини клівера.
- Клівер-ринг — залізне кільце, що пересувається по довжині бушприта (утлегаря) і служить для кріплення клівер-леєрів, клівер-ринг-бакштагів і ватерштагів (утлегар-бакштагів і утлегар-штага). Пересування здійснюється за допомогою закріпленого на ноку клівер-ринг-фала і клівер-ринг-нірала.
- Клівер-ринг-бакштаги — бакштаги, що кріплять бушприт з боків.
- Клі́ренс (англ. clearance — «просвіт, зазор») — один з кількох розмірів, що визначають взаємне розташування корпусів багатокорпусного судна або корабля. Вертикальний кліренс — відстань між днищем конструкції, що з'єднує корпус і розрахунковою ватерлінією. Поперечний кліренс — відстань між діаметральними площинами корпусів, які складають судно. Поздовжній кліренс — відстань між мідель-шпангоутами чи носовими перпендикулярами трикорпусного судна або катамарана зі зсувом корпусів.
- Клінкет — різновид клапана в суднових системах і трубопроводах у вигляді клиноподібної засувки.
- Клот — кулястий елемент на деяких снастях і елементах спорядження (відпорних гаках).
- Клотик — дерев'яний виточений кулястий наконечник на топі щогли чи флагштока, який захищає торець від вологи. Має кіпи чи шківи для фалів.
- Клюз — отвір у борті для якірного ланцюга.
- Клюз-бак — частина бака від форштевня до хвилевідводу.
- Клюз-сак — парусиновий мішок, набитий скубаною ворсою (також замість мішка можуть використовувати дерев'яні втулки чи кришки), яким затикають клюз.
- Клямс — потужна поздовжня балка судна, з'єднана зі шпангоутами наскрізними болтами. У клямси були врублені кінці бімсів. Під клямсом розташовані один чи два підклямси.
- Кнага, качка — дворога металева планка, закріплена на палубі (чи на іншій частині судна), призначена для кріплення рухомого такелажу.
- Кневельс, кневенс — багатозначний термін:
- Кневельс, кневенс — див. Клевант;
- Кневельс, кневенс — шкентель на топі щогли, через блок якого проходили топенанти.
- Кнехт — парна тумба на палубі судна або на пристані для закріплення канатів, снастей.
- Книга сигнальна — довідник, в якому в алфавітному порядку розміщені всі необхідні для переговорів вирази, а також комбінації літер, за якими робиться сигнал або номер для сигналів за умов поганої видимості (темрява, туман тощо).
- Книця — дерев'яна або металева деталь, що з'єднує елементи суднового набору (наприклад, бімси зі шпангоутами).
- Кніпель — артилерійський снаряд гладкоствольної артилерії, який складався з двох чавунних дисків чи півсфер, з'єднаних між собою залізним стержнем і який використовували для пошкодження щогл, такелажу та вітрил кораблів противника.
- Кноп — багатозначний термін:
- Кноп — вузол у вигляді потовщення на кінці троса для утримання чи закріплення його корінного кінця.
- Кноп — книця, що з'єднує кіль з форштевнем.
- Княвдигед — у старовинних вітрильних суден верхня частина водоріза, що видавалася вперед. Верхня частина княвдигеда прикрашалася різьбленою фігурою.
- Коефіцієнти повноти — числові показники, що характеризують повноту обрисів судна.
- Койка — ліжко на кораблі, призначене для відпочинку матросів та інших членів команди. «Койки наверх!» — команда, за якою скочені койки виносяться наверх для укладання їх на місце, в койкові сітки.
- Кок — судновий кухар.
- Ко́кор (від нід. koker) — шкіряний, мідний або гумовий циліндр для піднесення зарядів від крюйт-камери до гармат.
- Кокора — нижня частина стовбура хвойного дерева з перпендикулярним великим коренем, яку використовують в будівництві дерев'яних суден.
- Кокпіт — відкритий, заглиблений об'єм (простір) для водія і пасажирів у кормовій частині палуби на яхтах, вітрильних швертботах, парових і моторних катерах; на вітрильних суднах — кормова частина найнижчої палуби.
- Колдершток — вертикальний важіль для повертання румпеля, який використовували до появи штурвала.
- Колишка — інша назва вузла «бараняча нога».
- Командер — військове звання у військово-морських силах деяких англосаксонських країн.
- Командор, комодор — звання у ВМФ Британії, США та Нідерландів.
- Командир корабля — командна посада у військово-морських силах.
- Коммодор — звання у ВМФ України, впроваджене 2020 року.
- Комель-блок — вид блока. Його корпус довше і кругліше за корпус лонг-такель-блока, він може бути з одним або двома шківами, що лежать в одній площині.
- Комендор — матрос, спеціально підготовлений для виконання артилерійських обов'язків.
- Комінгс — вертикальні сталеві листи або дерев'яні бруси, що огороджують вантажні, світлові і подібні люки від попадання води всередину приміщень.
- Компа́с — прилад для визначення напрямку магнітного меридіана й додержання курсу судна; у навігації використовують магнітні компаси та гірокомпаси.
- Компасний курс — курс, відлічений від компасного меридіана.
- Компасний меридіан — лінія, що проходить через головну вісь компаса; у магнітних компасів він відрізняється від магнітного (на величину магнітної девіації) і географічного (на величину магнітної девіації і магнітного схилення) меридіанів.
- Конвой — спеціальне формування з торгових, допоміжних суден і кораблів охорони, створюване для безпечного переходу суден морем.
- Кондукто́р — військове звання на Російському імператорському флоті.
- — перший офіцерський чин у морській артилерії Російського флоту, що існував до 1830 року.
- Констапельська — кормова каюта на гондеку, що йшла від корми до бізань-щогли і призначалася для проживання офіцерів та зберігання артилерійських припасів.
- Контраштаг — снасть стоячого такелажу, що заводиться за щоглу при свіжому вітрі.
- Контр-бізань — косе вітрило, яке ставлять на бізань-щоглі, верхню шкаторину якого шнурують до гафеля, а нижня розтягують по гіку. Термін «контр-бізань» вживають щодо цього вітрила тільки в разі наявності на бізань-щоглі нижнього прямого вітрила, встановленого на бегін-реї. Якщо такого вітрила немає, термін «контр-бізань» не вживають.
- Контр-брас — снасть, яку укріплюють на ноку реї і яка служить для розвороту її в горизонтальній площині. Заведений вперед відносно керованої ним реї. Його дія зворотна дії браса.
- Контр-галс — курс корабля відносно вітру, протилежний цьому курсу; протилежний галс.
- — у теорії непотоплюваності і боротьбі за живучість: усунення крену і диференту судна шляхом затоплення відсіків, симетричних з пошкодженими.
- Контрсталійний час — додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт.
- Контртимберси — вертикальні бруси, які кріпляться до вінтранця між старн-тимберсами й разом з ними утворюють верхню частину корми. На відміну від старн-тимберсів доходять тільки до нижніх луток кормових вікон.
- Контрфорс — поперечна розпірка ланки якірного ланцюга калібром понад 15 мм. Зменшує деформацію ланки під навантаженням, підвищує міцність ланки (приблизно на 20 %).
- Контршкот, контра-шкот — снасть рухомого такелажу, дія якої протилежна дії шкота.
- Корабельна архітектура — наука про функціональне та архітектурне формування судна.
- Корабельня — див. Верф.
- Кордебаталія — центральна (середня) частина бойового шикування ескадри, що йде в кільватерній колоні, чи 1-ша дивізія.
- Корма — задній край судна.
- Кормило — застаріла назва стерна.
- Кормовий підзор — похила верхня частина кормового краю корпусу судна, яка виступає за ахтерштевень.
- Косе вітрило — вітрило, що ставиться в діаметральній площині судна і ходить по штагу чи леєру, або прив'язується до гафеля.
- , робоча роба, робоче плаття — повсякденна робоча форма одягу матросів, старшин військово-морського флоту.
- Котельне відділення — приміщення на судні (кораблі), в якому встановлюються парові котли головної енергетичної установки, а також обладнання та пристрої, необхідні для власної роботи котлів.
- Котидальна лінія — ізолінія, що з'єднує на котидальній карті точки з однаковими фазами припливу.
- Коуш — металеве кільце, що має на зовнішній своїй поверхні жолобок відповідної товщини для троса.
- Кофель-нагель — дерев'яний чи металевий стрижень з руків'ям на верхньому кінці, що вставляється в гніздо кофель-планки для завертання на нього снастей рухомого такелажу.
- Кофель-планка — дерев'яний або металевий брус з отворами для кофель-нагелів, прикріплений горизонтально на палубу біля щогл і біля внутрішньої частини борту.
- Кофердам — вузький водонепроникний відсік, що розділяє сусідні приміщення на судні.
- Кочет — гніздо для весла на планширі шлюпки.
- Крабова клішня — різновид латинського вітрила з двома реями, який використовує багато австронезійських народів.
- Краг, краг-штаг — тирований строп з юферсом, призначений для натягання фока-штагів, ватерштагів, лось-штагів.
- Крамбол — те ж саме, що й кат-балка.
- Кран забортний — кран для доступу води всередину судна або для випуску її назовні. З погляду конструкції часто є кінгстонами.
- Кран клиновий — див. Клінкет.
- Кран судновий — підйомний кран для навантажувальних і розвантажувальних операцій. На військових кораблях крани використовують для підйому і спуску шлюпок, літаків, важких предметів спорядження.
- Кранець — пристосування тимчасове або постійне, що служить для захисту борту судна від ударів і тертя об причал чи інше судно.
- Кранець перших пострілів — герметичний ящик на палубі корабля поблизу палубної гармати, у якому зберігається деяка кількість унітарних пострілів для перших пострілів до подачі боєприпасів з артилерійського льоху.
- Краспиця — поперечний елемент рами салінга на суднах з прямими вітрилами і складеними щоглами. На яхтах — розпірка між щоглою і снастями стоячого такелажу.
- Крен — положення судна, при якому його діаметральна площина відхилена на деякий кут від вертикалі і поверхні води.
- Кренгельс — кільце чи петля з троса, закладене в ліктрос або підв'язане до люверсів вітрила.
- Кренгування — нахилення судна на борт, при якому кіль не виходить з води.
- Крейсерська швидкість — найвигідніша швидкість корабля з погляду витрат палива за пройдений шлях.
- — прилад для вимірювання крену, різновид інклінометра.
- Криж — багатозначний термін:
- Криж — перев'язування шлагів бензеля поперек, з метою запобігання їхньому розсуванню;
- Криж — перекручення двох відданих якірних ланцюгів судна, що трапляється при розвороті судна на якорі на 360° під впливом вітру або течії (перекручення на 180°, коли випущений з правого клюза опиняється по лівому борту, а випущений з лівого — по правому, називається хрестом);
- Криж — маленький прапорець у куті полотнища прапора.
- Кринолін — багатозначний термін:
- Кріпити вітрила — загортати їх чи згортати по реях, щоглах тощо, коли вони були розпущені, тобто поставлені чи віддані.
- Крук, абордажний крук — див. Ворон.
- Крюїнг — комплекс послуг з управління екіпажами, що надається спеціалізованими компаніями.
- Крюйс- — слово, додаване до назв частин рангоуту, снастей чи вітрил, розташованих вище марса бізань-щогли (крюйс-марса).
- Крюйсель, крюйс-марсель — пряме вітрило (2 ярусу) на бізань-щоглі.
- Крюйсельний, крюйс-марсовий — матрос, що несе вахту на крюйс-марсі.
- Крюйс-пеленг — спосіб визначення місця судна за двома пеленгами на той само орієнтир (маяк), взятими через певний проміжок часу, і пройденій судном відстані по курсу за цей час.
- Крюйт-камера — застаріла назва порохового погреба на кораблі.
- Кубрик — житлове приміщення для команди.
- Купор (від нід. kuiper, англ. cooper) — матрос-бондар, який відповідав за справність бондарних виробів на судні.
- Курс судна — горизонтальний кут між північною частиною меридіана і ДП судна в напрямку його руху.
- Курс відносно вітру — кут між напрямом вітру і діаметральною площиною судна, тобто курсовий кут на точку горизонту, звідки віє вітер.
- Курсовий кут — кут між діаметральною площиною судна і напрямком на який-небудь об'єкт, що спостерігається з судна.
- Куршея (від італ. corsia) — поздовжній перехід на палубі галери. По ньому ходили наглядачі.
Л
- Лавірувати — йти по ламаній лінії, лягаючи то на правий, то на лівий галс бейдевінду.
- Лаг — багатозначний термін:
- Лаг — прилад для визначення швидкості судна;
- Лаг — борт судна;
- Лаг — комерційний термін, виписка зі суднового журналу;
- Лаг — ряд бочок з водою, укладених у трюмі.
- Лагун — металевий бак з краном для зберігання питної води.
- Ланцюговий ящик — відділення в носовій частині судна, в якому поміщається якірний ланцюг.
- Лапки — розгалуження кінця снасті, виконується вплетенням вільного кінця такої ж товщини:
- Лапки — розгалуження снасті на два кінці, якими вона охоплює рангоутне дерево (кінці споряджені вічками, що з'єднуються найтовом);
- Лапки — див. Шпрюйт.
- (Ласт) — міра вантажомісткості суден, що застосовувалася до кінця XIX століття.
- Ластовий екіпаж — у Російському імператорському флоті чини нижчого рангу, які були не здатні служити у флотських екіпажах і які використовували для різних берегових потреб.
- Лата — тонка, плоска гнучка рейка з дерева, яку вставляють в латкишеню, нашиту від задньої шкаторини на вітрилі бермудського крою. Служить для додання вітрилу правильного аеродинамічного профілю.
- Латинське вітрило — трикутні вітрила, які пришнуровувалися своєю верхньою шкаториною до довгого складеного рейка, що підіймався похило, тобто задній кут був високо піднятий, а передній опущений майже до палуби. Це один з найдавніших видів вітрильного озброєння, що дійшов до наших днів майже без змін.
- Лацпорт — виріз у зовнішній обшивці, призначений для вантажних операцій, проведення кабелів, тросів тощо.
- — курс судна відносно вітру: вітер дме прямо в ніс. Вітрильне судно таким курсом йти не може. На вітрильниках цей курс використовують для зупинки судна (привести судно до вітру).
- Легвант — тросова подушка на щоглі під нижньою реєю. Призначалася для того, щоб підтримувати останню у випадку обривання гарделів.
- Легість — термін, що має кілька значень:
- Легість — невеликий обплетений каболкою мішечок з піском, що служть тягарем кидального кінця;
- Легість — назва кидального кінця на цивільному флоті;
- Легість — мотузка, яку протягали із салінга для підйому снастей.
- Ле́джес (англ. ledges — «виступи») — півбімс, брус між карлінгсами.
- Леєр — металевий прут або туго натягнутий рослинний чи сталевий трос, який використовують для прив'язування вітрил, стягування тентів, сушіння білизни тощо. Леєром також називаються укріплені на стійках троси, що замінюють фальшборт судна і троси, що натягують для запобігання падінню людей за борт під час шторму.
- Летючі вітрила — вітрила, які не входять в основну вітрильність судна і ставляться на додаток до основних вітрил, найчастіше при слабких вітрах.
- Лицьовий бік вітрила — бік прямого вітрила, повернутий до корми. У косих вітрил лицьовий і виворітний боки в теперішній час не розрізняються.
- Ліга морська — позаметрична одиниця довжини, що дорівнює 3 морським милям (5556 м).
- Лік (від нід. lijk) — крайка вітрила.
- Лікпаз — півзакритий жолоб у рангоутному дереві, в який заводиться ліктрос чи повзуни шкаторини вітрила, що забезпечує швидке і зручне постановлення і прибирання вітрила. Лікпаз також є основним елементом штаг-пірса.
- Ліктрос — рослинний чи гнучкий сталевий трос, яким обшивають крайки вітрил.
- Лікування, ліківка — обшивання шкаторини ліктросом.
- Лімберборди, лімбербордові дошки (від англ. limber boards) — дошки, якими закривали зверху лімбербордовий канал.
- Лімбербордовий канал — канал біля кільсона на суднах з одинарним дном для стікання трюмних вод у лляло біля мідель-шпангоута.
- Лімбербордовий пояс — перший пояс внутрішньої обшивки біля кіля.
- Лімбергол (англ. limber hole — «водотоковий отвір») — отвір, пропил у флортимберсі шпангоута для вільного водотоку трюмних вод до лляла.
- Лісель — додаткове прямокутне чи трапецієподібне вітрило, яке ставили ззовні прямих вітрил.
- Лісель-індигед — деталь, до якої кріпилася носова фігура.
- Лісель-спірт, лісель-рейок — тонке горизонтальне рангоутне дерево, прикріплюване до ноків рей фок- і грот-щогл, яке служило реєю для піднімання ліселів.
- Лінь — тонкий рослинний трос діаметром від 3,8 до 11,2 міліметра, звиваний з каболок. Для сигнальних фалів і для лаглінів вживаються плетені ліні.
- [en], лінеметний пристрій — пристрій для подачі провідників швартових і буксирних тросів, рятувальних лінів на великі відстані.
- (Ліньо́к) — коротка мотузка в палець товщиною, з вузлом на кінці, для покарання матросів на старому флоті.
- Лляло — водостік у нижній частині трюму на сталевих суднах, утворений крайнім міждонним листом і зовнішньою обшивкою.
- Лляльні води — води в трюмі, що утворюються внаслідок просочення забортних вод через обшивку, відпотівання внутрішньої поверхні бортів та ін.
- Локсодрома — лінія на поверхні земної кулі, яка перетинає всі меридіани під тим самим кутом (зберігаючи той же азимут).
- Локсодромія — маршрут з фіксованим шляховим кутом. До появи в XX ст. приладів для обчислення поточного необхідного шляхового кута (які уможливлюють ортодромію) локсодромію використовували при розрахунку необхідного курсу при прокладанні маршруту суден.
- Лонга-салінги — два дерев'яні поздовжні бруси, укладені на чикси, прикріплені до нижньої частини топа щогли чи стеньги і зв'язані між собою краспицями. Служать основою марса чи салінга.
- Лонг-такель-блок — подовжений такель-блок (блок з двома шківами на окремих осях). Являє собою ніби два блоки, з'єднані в одному корпусі. Вживається для руль-талів, анкершток-талів, риф-талів косого грота, бик-горденів нижніх вітрил та ін.
- Лопар (від нід. looper, букв. — «бігун») — ходовий чи зовнішній кінець у талів, снастей.
- Лопата — примітивне знаряддя для віджиму води з дерев'яного настилу палуби у вигляді вузької лопатки з дерева, зі смугою товстої гуми на нижньому зрізі.
- Лопатка такелажна — такелажний інструмент для накладення марок, бензелів і клетнювання тросів. При роботах з рослинними тросами використовують дерев'яні, при роботі з дротяними — металеві лопатки.
- Лоп-штаг, заспинник бушприта — трос, що тягнеться вздовж бушприта і служить страхувальним леєром. Лоп-штаги засновуються між недгедсами і езельгофтом бушприта.
- Лор-футокс (від англ. lower futtocks) — нижній футокс у шпангоуті.
- Лось-штаг (від нід. los — «марний, порожній») — той з тросів подвійного штага, по якому ходить косе вітрило (як правило, лівий чи нижній).
- Лот — прилад для вимірювання глибини моря.
- Лоція — опис морської водойми і порадник для плавання.
- Лоцман — особа, що займається проведенням кораблів у порти, через канали, по шхерах, та в інших місцях, де вимагається добре знання фарватеру.
- Льодовий відблиск або льодове небо — атмосферне оптичне явище, яке спостерігається в полярних широтах і є ознакою наявності суцільних крижаних мас за горизонтом.
- Люгерне озброєння — тип вітрильного озброєння, що отримав назву за люгерами. Головне вітрило чотирикутне, ставиться на рейку, його один кінець видається за щоглу. А передній край вітрила до щогли не пришнурований, він теж виходить за неї. Нижній край шкаторини вітрила пришнуровується до гіка.
- (Люк) — виріз, отвір у палубі судна; часто під терміном «люк» розуміють всю конструкцію закриття отвору, хоча окремі частини цієї конструкції і мають спеціальні назви.
М
- Магеринг — шкіряне відро.
- Магнітна девіація — відхилення стрілки магнітного компаса від магнітного меридіана під впливом власного магнітного поля судна.
- Магнітне схилення — кут між магнітним і географічним меридіанами.
- Магнітний курс — курс, відлічений від магнітного меридіана.
- Магнітний меридіан — вертикальна площина, що проходить через вісь стрілки магнітного компаса.
- Майна! — командне слово при такелажних і вантажних роботах, що означає «опускай!».
- Мамеринець — багатозначний термін:
- Мамеринець — шматок брезенту, що запобігає потраплянню води з палуби на (балер).
- Мамеринець — пристосування в артилерійських башт, що запобігає потраплянню води і сміття в зазор між броньовою частиною башти і палубою; заводиться на час походу, коли очікується свіжа погода.
- Маневреність — здатність судна швидко змінювати швидкість і напрямок руху (для підводних човнів — і глибину занурення) залежно від складності обстановки.
- Манільський трос — трос, виготовлений з манільського прядива. Манільський трос міцніше прядив'яного на 70 % і легше на 25 %, він не боїться морської води. Проте його волокно менш гнучке порівняно з конопляним прядивом і не витримує такого опору при зав'язуванні в вузли, як прядиво.
- Мантиль — шматок троса, що має на одному зі своїх кінців свитень, на другому — коуш. По мантилю ходить одношківний блок, що має довгий строп. За допомогою мантиля тягнуть нерухомий такелаж: закладають його свитнем на ванту (вище комля), в строп блока закладають талреп, а в коуш — гак сей-талів.
- Мантиль-талі — система з двох талів, тобто за ходовий кінець одних закладений гак блока інших талів.
- Марина — суспільна неіндустріальна гавань для вітрильних або моторних яхт, спеціально обладнана для безпечної стоянки й сервісного обслуговування приватних суден.
- Марка — багатозначний термін:
- Марка — кілька щільно накладених один до одного шлагів каболки на кінці троса для запобігання його розплітанню.
- Марка — позначка на снасті, що показує, докуди її можна травити чи вибирати.
- Марка — позначка на якірному ланцюзі, що уможливлює судити про те, скільки витравлено змичок якірного ланцюга чи скільки їх залишилося у воді за бортом;
- (Марка вантажна) — система знаків на бортах судна у частині мідель-шпангоута, що визначає допустиму осадку для різних районів та умов плавання.
- Марлінь — тонкий лінь, скручений з двох каболок чи ниток.
- Марочниця — такелажний інструмент у вигляді короткого кілка із завуженими і закругленими кінцями, який використовують для накладання бензельних марок.
- Марс — майданчик на топі складеної щогли, прикріплений до лонга-салінгів і краспиць; див. також вороняче гніздо.
- Марса- — слово, додаване до назв частин рангоуту й снастей, що належать до марселя (марса-рея, марса-фал).
- Марсель — пряме вітрило, що ставиться на марса-реї над нижнім вітрилом.
- Мартин-бакштаги — троси, що йдуть від нока мартин-гіка до бортів судна.
- Мартин-гік — рангоутне дерево, укріплене вертикально під бушпритом своїм ноком донизу. Служить для розносу снастей нерухомого такелажу — утлегар- і бом-утлегар-штагів.
- Мартин-штаг, утлегар-штаг — трос, що йде від нока мартин-гіка до нока бом-утлегаря.
- Мата — килимок з прядива. За способом виготовлення мати бувають плетені, шпиговані і ткані.
- Мателот — сусідній корабель у шикуванні.
- Машинка для зламу — такелажний інструмент у вигляді лещат з гвинтом. Служить для роботи з дротяними тросами, коли треба звести впритул два кінці троса для накладення бензеля і закладення коуша.
- Машинне відділення — технічне приміщення на кораблі (судні), в якому розміщуються головні двигуни, їх холодильники з повітряними насосами і циркуляційними помпами, випарники котельної води, валообертальні прилади та інші прилади для управління корабельними двигунами.
- Машинний телеграф — пристрій для передачі команд зміни режимів роботи двигунів з рубки управління судном в машинне відділення.
- Маштмакер, мачтмахер (від нід. mastemaaker, нім. Mastmacher — «щоглороб») — виробничий працівник кораблебудівної промисловості, який займався випуском і контролем якості вироблених щогл. Існував як майстрова посада на російських суднобудівних підприємствах часів вітрильного мореплавання.
- Маяк — засіб обладнання морських шляхів у вигляді капітальної споруди баштового типу, призначений для позначення небезпечних місць, проходів для суден.
- Мертвий якір — якір для тривалого закріплення плавучих об'єктів (швартовних бочок, бриделів, буїв, плавучих маяків тощо).
- Метелик — спосіб несення вітрил на яхтах з косим вітрильним озброєнням, коли на повних курсах носові вітрила виносять на протилежний, відносно до кормових вітрил, борт для підвищення швидкості і стійкості на курсі яхти.
- Миля морська — позаметрична одиниця довжини, що дорівнює 1 852,3 метрам.
- Мідельвейс — теоретично, найдовша дошка, яка йде від ахтерштевня до форштевня уздовж уявної площини, яка ділить корпус уздовж на дві однакові половини.
- Мідель-дек — середня батарейна палуба на вітрильних військових суднах.
- Мідель судна, мідель — ширина судна в його максимальному поперечному перерізі.
- Мідель-шпангоут — поперечний переріз, розташований на середині відстані між перпендикулярами теоретичного кресленика судна.
- Міжнародна морська організація — міжнародна міжурядова організація, діяльність якої спрямована на скасування дискримінаційних дій, що зачіпають міжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартів) по забезпеченню безпеки на морі і запобіганню забруднення з суден довкілля, насамперед, морського.
- Міжнародний звід сигналів — сигнальна книга, що містить в собі зібрання візуальних і звукових сигналів, а також звід радіосигналів, призначена для переговорів між собою суден різних країн.
- Міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі — універсальний міжнародний договір, уніфікує правила запобігання зіткненню суден у морі.
- Міна морська — інженерний боєприпас (міна), що встановлюється у воді і призначена для ураження підводних човнів, надводних кораблів і суден противника, а також ускладнення їх плавання.
- Мінреп — сталевий, прядив'яний або капроновий трос або ланцюг для закріплення якірної морської міни до якоря та утримання її на певній відстані від поверхні води.
- Місток — обгороджена частина палуби верхніх ярусів надбудов і рубок або окрема платформа, призначені для розміщення постів керування, спостереження або зв'язку, а також для переходу з однієї надбудови в іншу.
- Морехідність, мореплавність, морехідна якість — міра того, наскільки добре пристосований плавучий засіб до умов моря.
- Мортира — багатозначний термін:
- (Мортира) — коротка труба, призначена для конструктивного оформлення виходу бокового гребного вала з корпусу судна;
- Мортира — тип артилерійської системи, який колись використовували на флоті.
- Мун- — слово, додаване до назв рангоуту й снастей, що належать до мунселя.
- Мунсель — найвище вітрило на суднах (6 ярусу), яке підніймають на мун-реї вище трюмселя.
- Мусинг — кноп, зроблений не на кінці снасті, а в середині.
- Му́шкель (від нід. moskuil) — дерев'яний молоток, який використовують для такелажних робіт. Застосовують для вирівнювання сталок троса, що деформувалися при різних роботах, околочування рослинних тросів при навиванні, приколочування сталок після пробивання при виробленні сплесенів, огонів тощо. При роботах з металевими тросами замість мушкеля використовують киянку.
Н
- Набивати снасть — натягати снасть до відмови, усувати слабину.
- Набігти на свій якір — встати над своїм якорем під впливом вітру або течії.
- Набір судна — каркас, остов корпусу судна, що складається з поздовжніх і поперечних зв'язків.
- На борт покласти стерно — повернути стерно максимально направо чи наліво.
- Навал — зіткнення корпусу з причалом, іншим судном, що стається внаслідок інерції.
- Навались! — команда веслярам на шлюпці гребти сильніше.
- Навігаційні вогні — сукупність світлотехнічних приладів, призначених для позначення судна (повітряного судна), визначення його типу, а також характеру руху чи стоянки в нічний час.
- Наві́тряний бік, наві́тряна сторона — сторона об'єкта, обернена в напрямку, звідки дме вітер.
- Нагель — дерев'яний цвях, тибель.
- Надбудова — закрита споруда на верхній палубі судна, розташована від борту до борту.
- Надводний борт — відстань, виміряна прямовисно на міделі від верхньої крайки палубної лінії до верхньої крайки відповідної вантажної марки.
- Найто́в (нід. naaitouw, від naaien — «зшивати» + touw — «трос») — багатозначний термін:
- Найтов — з'єднання шлагами троса двох або кількох частин рангоуту, двох тросів тощо;
- Найтов — снасть (трос) для кріплення суднового обладнання, деталей (в тому числі товстих тросів), а також вантажів.
- Найтовити, найтувати — зв'язувати мотузкою перевиванням, робити найтов.
- Нактоуз — ящик для встановлення компаса.
- Намітка на шлюпці — відкидна металева скоба на шарнірі для утримання щогли у вертикальному положенні. Один кінець намітки закріплений на щогловій банці, другий, відкидний, кріпиться до банки нагелем.
- Наутофон — електроакустичний прилад для звукової сигналізації.
- Невельвудс (від англ. navelwoods) — товстий шматок дерева, в який на деяких суднах для міцності врізається клюз.
- Недгедси, недгедці (від англ. knightheads — «голови лицарів»), болард-тимберси (від англ. bollard timbers — «тумбові дерева») — два спеціальні бруси, встановлені з боків форштевня для того, щоб поліпшити кріплення обшивки. Нетгедси підтримують бушприт і забезпечують опору переднім кінцям зовнішньої обшивки. Верхня частина недгедсів фігурно оброблялася (у вигляді голів людей, левів тощо) і служила для кріплення снастей (бітенг). Якщо діаметр бушприта набагато перевершує ширину стема, отже для проходу бушприта в нетгетсах потрібно виконати занадто глибокі виїмки (наприклад, на фрегатах та ін. великих суднах), то між нетгедсами, стемом і фальстемом встановлюються додаткові штуки дерева — стем-піси.
- Непотоплюваність — здатність судна залишатися на плаву і зберігати остійність та деякий запас плавучості при пошкодженні його корпусу і затопленні одного або декількох відсіків.
- Нетто-тоннаж, чистий тоннаж — загальний об'єм всіх вантажних приміщень судна, виражений у безрозмірнісних одиницях.
- Нетто-реєстровий тоннаж, чистий реєстровий тоннаж — загальний об'єм всіх вантажних приміщень судна, виражений у реєстрових тоннах.
- Нижні:
- вітрила — фок, грот і бізань на суднах з прямими вітрилами;
- реї — реї для нижніх вітрил;
- щогли — щогли без стеньг, брам-стеньг і бом-брам-стеньг.
- Нірал — снасть рухомого такелажу, за допомогою якої прибираються косі вітрила. Нірал протягається уздовж шкаторин вітрила, і коли вибирають його ходовий кінець, вітрило збирається «в жменю». Залежно від того, якому вітрилу належить нірал, він отримує додаткове найменування, наприклад клівер-нірал, фока-стаксель-нірал, бом-клівер-нірал.
- Ніс — передній край судна.
- Нічник — мідний кухоль з поміщеним в отворі віка тліючим ґнотом, що розташовувався на баку в місці для паління.
- Нойталі — талі для кріплення морських гармат до борту під час шторму.
- Нок — кінець горизонтального чи похилого рангоутного дерева (реї, гафеля, гіка, бушприта, утлегаря).
- Нок-бензель — лінь (бензель), яким принайтовлюється вітрило до нока рангоутного дерева.
- Нок-бензельний кут — (кут вітрила), розташований біля нока. Названі так тому, що в цих місцях вітрило кріпиться до рей бензелем.
- Нок-гордень — снасть рухомого такелажу судна, за допомогою якої при прибиранні вітрил бокова шкаторина прямого вітрила підтягується до реї.
- Нок-талі — талі, що складаються з одного двошківного блока й одного одношківного; причому строп першого споряджений гаком, а другого коушем (на відміну від сей-талів, у яких гаки мають обидва блоки).
- Ноколь-тимберси — передні поворотні шпангоути дерев'яних суден, на яких стоять нижні кінці гаспісів.
- Носова фігура — прикраса вітрильників, встановлювана на форштевні.
О
- (О́бво́ди) — зовнішні обриси корпусу судна, що характеризуються теоретичним креслеником.
- Обгалдир — див. Абгалдир.
- — чин в російському флоті XVIII — початку XIX століття (5-го класу в Табелі про ранги у 1722—1798 рр., пізніше — 4-го), в обов'язки якого входив нагляд над будуванням кораблів.
- Обрасопити реї — повернути реї за допомогою брасів в одне з крайніх положень під кутом до ДП корабля.
- Обстенити вітрила (від «стеньга») — повернути їх чи судно так, щоб вітер вдарив у зворотний бік вітрил, і вони притиснулися до щогл і стеньг. При обстенених вітрилах судно отримує задній хід.
- Обух, обушок, огболт (від нід. oogbolt — «болт-вічко») — болт, у якого замість головки зроблено кільце чи поковка (приливок) з вухом у верхній своїй частині. Призначений для кріплення гаків снастей такелажу або стропів блоків.
- Обшивка — зовнішня оболонка корпусу судна, що забезпечує водонепроникність.
- Оверкіль — перевертання судна догори кілем.
- Оверштаг — поворот, при виконанні якого курс корабля перетинає напрямок вітру, при цьому корабель перетинає лінію вітру носом.
- Оверштевень (від нід. oversteven) — довжина судна між крайніми точками штевнів (форштевня і ахтерштевня).
- Огон — кільце або постійна петля з троса, зроблена на його кінці або в середині. Цим кільцем снасть надівається на рангоутне дерево, а швартовий кінець на швартовний гак, кнехт, бітенг або качку на причалі в шлюзі або на борту судна, що стоїть у зчалці.
- Оковка — залізна штаба навколо блока, що замінює строп.
- — верхня палуба вітрильних суден, вона поділялася на бак, шкафут, шканці і ют.
- Оплітка — кінець снасті, заплетеної особливим способом для запобігання його розвиванню. Зазвичай оплітками розроблюються кінці всього рухомого такелажу, окрім того, оплітками покривають сплесені на такелажі і стропах блоків, обплітають фалрепи тощо.
- Орлопдек — найнижча палуба вітрильних суден, що була розташована нижче ватерлінії й призначена для зберігання канатів і розміщення особового складу.
- Ортодрома — лінія найкоротшої відстані між двома точками на поверхні Землі.
- Ортодромія — маршрут із змінним шляховим кутом, що проходить по ортодромі.
- Осадка — відстань між поверхнею спокійної води і кілем судна.
- , ОП — горизонтальна площина, що проходить через найнижчу точку корпусу.
- Остійність — одна з основних морехідних якостей плавучого засобу — здатність протистояти зовнішнім силам, що порушують його рівновагу, і повертатися у вихідне положення рівноваги, коли дія цих сил припиняється.
П
- Пайол — знімний дерев'яний настил на дні судна.
- Пал — багатозначний термін:
- Палгед — нижня частина балера шпиля, на яку насаджуються пали.
- Палгун — фундамент шпиля із зубчастою рейкою по колу.
- Палуба — горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги.
- Палубна машинка — стопор якірного ланцюга у вигляді дугоподібного важеля, встановленого під палубним клюзом.
- Панер — див. Апанер.
- Параван — буксирований підводний апарат для захисту корабля від якірних контактних мін.
- Па́смо, прядка, розм. сталка, сталька — друга за товщиною складова частина троса, звита з каболок. У сталевих тросів сталки звиваються з оцинкованих дротів.
- Патент-лаг — лаг, що складається з ротора й лічильника відстані, з'єднаних лаглінем.
- [en] — пристрій для рифування вітрила шляхом його намотування на рангоутне дерево (чи на стрижень всередині нього) або на штаг.
- Патентований якір — загальна назва якорів з рухомими лапами, закріпленими на шарнірі.
- Пе́ленг — багатозначний термін:
- Пеленг — горизонтальний кут між північною частиною меридіана спостерігача і напрямком з точки спостереження на об'єкт, вимірюваний за годинниковою стрілкою від 0° до 360°. Залежно від прийнятого меридіана розрізняють пеленги: істинний, магнітний, компасний.
- Пеленг — шикування кораблів, при якому всі вони розташовуються на лінії (пелензі), що проходить під кутом до курсу зрівнювача (ведучого).
- Пеленгатор — пристрій для визначення пеленга на об'єкт (ціль).
- Пелорус — висока колонка у вигляді металевої труби, на яку в кардановому підвісі встановлюється репітер гірокомпаса судна.
- Пентер — снасть, яку колись використовували для підняття тренда якоря на пентер-балці.
- Пентер-балка — див. Фіш-балка
- Пентер-гак — гак, що закладається за лапу або за скобу на веретені якоря при його підйомі на рустов чи на палубу.
- Пепа — верхній нок латинської реї на галерах.
- Перебірка — будь-яка вертикальна стінка всередині корпусу судна, окрім подвійного борту, яка розділяє внутрішній простір на відсіки, а також стінка надбудов і рубок.
- Перевей-топенант, превентер-топенант — додатковий топенант, що заводиться в допомогу штатному топенанту при підйомі великих важких предметів на реї.
- [en] — внутрішньосудновий пристрій зв'язку на невеликі відстані.
- Перлінь (нід. paarellijn) — трос кабельної роботи, окружністю від 4 до 6 дюймів (102—152 міліметри).
- Перти — закріплені під реями троси, на яких стоять люди під час роботи на реях.
- Пертулінь (від нід. portuurlijn) — снасть (ланцюг), що утримує якір за скобу в прибраному положенні на кат-балці.
- Півба́к, полуба́к — носова надбудова на баку корабля.
- Півбімс — бімс, що йде не по всій ширині корабля, а від борту до карлінгса або до вирізу в палубі (люка).
- Піввітру, у піввітру — див. (Галфвінд).
- Півклюз, полуклюз — виріз у фальшборті, посилений вставною рамою і призначений для пропускання буксирів або швартовів.
- Півмушкель — мушкель з кіпом (півкруглою виїмкою) у верхній частині. Використовують при клетнюванні тросів.
- Півтопсель — люгерне вітрило, що підіймається на тендері з навітряної сторони над брифоком.
- Пів'ю́т — підвищена частина кормового краю корабля або додаткова палуба над ютом.
- Підвахта — попередня вахта, відділення якої може бути залучене до допомоги чинній вахті.
- Підвітряний берег — відносно судна, що йде, наприклад, лівим галсом, берег, розташований з правого боку, буде підвітряним, а з лівого навітряним.
- Підвітряний бік, підвітряна сторона — сторона об'єкта, обернена в сторону, куди дме вітер.
- Підволок — обшивка стелі житлових і службових приміщень судна, чи нижня сторона палубного перекриття.
- Підзо́р, кормовий підзор, підзор контртимберсів — похила верхня частина кормового краю корпусу судна, яка виступає за ахтерштевень, захищаючи (перо стерна). На старовинних дерев'яних суднах розташовувався вище вінтранця, часто прикрашався різьбленням.
- Підкочет — коротка металева кутова планка з отвором, врізана врівень у планшир шлюпки, яка призначена для встановлення кочетів.
- Підлегарс — поздовжній стрингер. На шлюпках служить опорою для банок.
- Підпе́рток — кожний з коротких шкентелів, якими перт прикріплюється до реї.
- Підрулювальний пристрій — судновий пристрій, призначений для активного управління судном. Являє собою робочий орган (гвинт) у наскрізному каналі, що проходить між бортами, перпендикулярно діаметральній площині.
- Підштульц — на бічній галереї площина між рим- і фут-реєльсами.
- Піки — крайні відсіки на носі і кормі між останніми шпангоутами і штевнями. Крайній кормовий відсік називається ахтерпік, крайній носовий — форпік.
- Пілерс — вертикальна стійка, що служить опорою для палубного перекриття судна. Пілерси бувають постійні або змінні.
- Пірс — причальна гідротехнічна споруда, що виступає в акваторію водойми.
- Пісподи — галс-талі, зокрема снасті, якими поверталися нижні ноки латинських бізань-рей.
- Плавучий якір — найпростіший пристрій для стабілізації невеликих плавзасобів у дрейфі.
- Плавучість — здатність судна з вантажем на борту плавати в заданому положенні відносно водної поверхні.
- Плаз — приміщення для розбивання кресленика судна, необхідне для виготовлення шаблонів і каркасів під гнуття і розкрій.
- — плоскодонна барка з високими бортами; вживалася для проміжних опор наплавних мостів.
- Планшир — горизонтальний дерев'яний брус або сталевий профіль у верхній частині фальшборту судна або борту човна.
- Пластир — пристрій для тимчасового закладення пошкоджень в підводній частині корпусу судна. Міг виготовлятися з декількох шарів парусини водотривкого просочення або з декількох шарів дощок з парусиновою прокладкою.
- Платан — багатозначний термін:
- Платформа — палуба, що розташована нижче верхньої і йде не у всю довжину або ширину судна.
- Плехт — другий чи верпувальний передній носовий якір. Висів по правому борту.
- Повний курс — курс відносно вітру від 180° до 90° (фордевінд, бакштаг, галфвінд). Протиставляється гострому курсу.
- Поворот — на вітрильних суднах позначення тільки зміни галса (оверштага і повороту через фордевінд), щодо інших змін курсу вживаються терміни «увалювання під вітер» чи «приведення до вітру».
- Поворот через фордевінд — поворот вітрильного судна, коли лінія вітру перетинається кормою. Протилежний маневр — оверштаг.
- Погон — багатозначний термін:
- Погон — закріплений за кінці металевий стрижень, уздовж якого пересувається кільце з прикріпленою за нього снастю (напр., погон для гіка-шкота).
- Погон — металева планка, по якій рухається якась частина в предметах озброєння корабля (напр., погони гарматних башт, барбетів).
- Погонна гармата — гармата на вітрильних суднах, встановлена для стрільби прямо по носі.
- Подвійне дно — частина корпусу, обмежена ззовні днищевою зовнішньою обшивкою, а зсередини другим дном.
- Полубак, півбак — носова надбудова на баку корабля.
- — вигук, що в цей час використовують як синонім слова «стережися». Збереглося з часів вітрильного флоту, коли матроси, працюючи на щоглах або реях і роняючи що-небудь — попереджали про це криком всіх, хто стоїть внизу, на палубі.
- Пороховий хлопець, порохова мавпа — член обслуги корабельної гармати (зазвичай юнга), головним завданням якого було підносити порох з артилерійського льоху до гармат.
- Порт — багатозначний термін:
- Порт — комплекс будівель та пристроїв для завантаження і розвантаження суден та їх обслуговування.
- Порт — отвір у борту корабля для навантаження й розвантаження з нижньої палуби (лацпорт), для гарматних стволів (гарматний порт).
- Посадка судна — положення судна відносно поверхні спокійної води, яке визначається осадкою на міделі та кутами крену та диференту чи носовою та кормовою осадками і кутом крену.
- Пояс обшивки — ряд листів (дощок) обшивки, що йдуть один за одним по довжині судна.
- Прапор військово-морський — прапор встановленої форми, знак приналежності корабля до військово-морських сил певної держави.
- Прапор кормовий — військово-морський, національний або особливо встановлений прапор, підніманий на кормовому флагштоку або гафелі кормової щогли корабля.
- — прапор встановленої форми, знак державної приналежності корабля (судна), його рангу і призначення, рангу його командира (капітана), посади певної особи, що перебуває на борту, виконуваного кораблем завдання. Також може виконувати сигнальні функції.
- Прапор посадовий — прапор, який присвоюється вищим посадовим особам військового відомства, частіше за все має в своїй основі головні елементи Військово-морського прапора. Зберігається на кораблі і підіймається під час перебування посадової особи на борту.
- Прапор сигнальний — прапор з комплекту прапорів для подавання сигналів (прапори міжнародного зводу, сигнальні прапори ВМФ СРСР)
- Прапори розцві́чування — сигнальні різноколірні прапорці, які піднімаються на кораблях у святкові дні.
- Префікс судна — поєднання літер, як правило, абревіатури, які використовують перед назвою цивільного або військового судна.
- Привальний брус — багатозначний термін:
- Привальний брус — частина поздовжнього набору, верхній стрингер; брус, що йде уздовж судна і кріпиться до шпангоутів; на нього кладуться кінці бімсів;
- Привальний брус — брус, укріплений уздовж зовнішнього борту судна в середній, повній його частині, на невеликій висоті від ватерлінії; при швартуванні судна демпфує, чим пом'якшує удари об причал. Сучасний привальний брус має велику кількість видів і конфігурацій; на вітрильних суднах виготовлявся з дерева, пізніше з металу, на сучасних катерах і яхтах встановлюють привальний брус з пластифікованого ПВХ — такий привальний брус довговічніший, не вбирає вологу;
- Привальний брус — брус, що йде по борту навколо всієї шлюпки приблизно на висоті ватерлінії або трохи вище; він скріплює шпангоути. На форштевні і ахтерштевні гострої корми обидва привальні бруси з'єднуються брештуками; до транця вони прикріплюються кницями.
- Приводитися до вітру — зменшувати кут між напрямком вітру й діаметральною площиною, повертати судно носом до вітру. Протилежна дія — увалюватися під вітер.
- Прикіл — паля на березі для швартування судна.
- Приробка льодова — виливок або конструкція з металевих листів на наборі для захисту від льоду пера стерна і гребного гвинта.
- Приробка стернова — додаткова пластина до пера стерна для збільшення його площі.
- Прове́дення, проведення суден — багатозначний термін:
- Проведення лоцманське — управління судном лоцманом на окремих ділянках його шляху;
- Проведення льодове — плавання в льодових умовах (самотужки і в супроводі буксирів і криголамів);
- Проведення за тралами — плавання мінними полями в протралених тральщиками смугах.
- Провідник — невеликий трос, який використовують для подачі буксира на буксируваний об'єкт (шлюпкою, лінеметом).
- Пропульсивний коефіцієнт — відношення буксирувальної потужності, витрачаної на рух судна з даною швидкістю ходу, до потужності механізмів, призначених для тієї ж мети. Для суден цей коефіцієнт зазвичай коливається в межах 0,45-0,55.
- Прорізання шикування (прорізання лінії баталії) — тактичний прийом кораблів вітрильного флоту, який дозволяв порушити лінію баталії противника і зосередити зусилля проти відсіченої частини його сил. У момент проходження між двома ворожими кораблями, що перебували в лінії баталії, корабель, що прорізав шикування, отримував можливість вести сильний вогонь артилерією обох бортів одночасно проти двох кораблів противника. Вогнем вражалися носова і кормова частини двох кораблів противника, особовий склад, що перебував на верхній палубі, а також рангоут ворожих кораблів. З іншого боку, вогонь противника був у цей момент слабким, оскільки носових і кормових гармат на вітрильних суднах було в багато разів менше, ніж бортових гармат. Прорізання шикування противника в декількох місцях давало можливість атакувати його оточені судна з двох сторін — «взяти противника в два вогні». Цей тактичний прийом найбільш успішно застосовувався в російському (адмірали Ф. Ф. Ушаков і Д. М. Сенявін) та англійському (адмірали Д. Родней і Г. Нельсон) флотах.
- Прядив'яний трос — трос, виготовлений з волокон лубу конопель (прядива).
- Пряме вітрило — вітрило, яке закріплене на реї і ставиться поперек (перпендикулярно діаметральній площині) судна.
- «Пузо» вітрила — опуклість вітрила, надутого вітром. Досягається відповідним кроєм вітрила. Збільшує підйомну силу (тягу) порівняно з плоским вітрилом тієї ж площі.
- Путенс-ванти — багатозначний термін:
- Путенс-ванти — троси, що йдуть від нижніх вант до крайок марса і врівноважують тягу стень-вант.
- Путенс-ванти — спеціальні відтяжки, що кріпилися до борту під русленями. Були схожі на короткі ванти, які йшли донизу і натягали знизу вант-путенси.
- П'ютенги, тилептси — дерев'яні підпорки під русленями.
- П'яртнерс — отвір у палубі, через який проходить щогла чи бушприт.
- П'ята, п'ятка — багатозначний термін:
- П'ята, п'ятка — кінець гафеля чи гіка, яким він впирається в щоглу. Споряджається вусами;
- П'ятка ахтерштевня — частина ахтерштевня, на яку спирається перо стерна;
- П'ятка стерна — нижня частина (пера стерна), яка спирається на п'ятку ахтерштевня;
- П'ятка якоря — нижня частина якоря, де веретено з'єднується з рогами.
Р
- Раковини, штульци — симетричні звиси по боках корми, які були закінченнями галерей і часто багато прикрашалися. На сучасних суднах відсутні, але слово залишається для позначення предмета, баченого з судна приблизно на чотири румби позаду траверза.
- Ракс-бугель (нід. rak-beugel — «бейфут-дужка») — бугель, який може пересуватися по рангоутному дереву. Використовують для кріплення легких (зокрема верхніх) рей на щоглах, нижнього кута клівера на утлегарі.
- Ракси (нід. rakjes) — металеві кільця чи півкільця, які пересувають по штазі і використовують для кріплення та розтягування кліверів і стакселів.
- Ракс-клоти, патерностери, чотки — дерев'яні кульки з просвердленими посередині отворами, надівані на мотузкову або сталеву вісь, що з'єднує вуси гафеля. Служать для запобігання пошкодженню щогли, і для полегшення переміщення гафеля.
- Ракс-слізи (нід. rak-sleetjes — «полозки бейфута») — вертикальні плоскі дерев'яні пластини, поставлені між ракс-клотами для утримання останніх в певному положенні один щодо одного.
- Ракстов, ракс-тоу — тросовий бейфут (складений з ракс-клотів, ракс-слізів і ракс-троса).
- Ранг корабля — вид корабля по класифікації військових кораблів залежно від його тактико-технічних елементів, призначення, бойової потужності, чисельності екіпажу та складності управління кораблем.
- Рангоут — загальна назва пристроїв для постановлення вітрил (їх підйому, розтягування та утримання в штатному /робочому/ положенні), виконання вантажних робіт, підйому сигналів тощо.
- Рандеву́ (від фр. rendez-vous — «зустріч, побачення») — обумовлене місце, призначене для зустрічі окремих кораблів або корабельних з'єднань.
- Ратс-камера (від нім. Ratskammer) — каюта для проведення нарад.
- Реванти, рей-банди, рей-банти — невеликі відрізки ліня, протягнуті через люверси для кріплення вітрила до леєра реї. Щоб він не вискочив з люверса, на реванті робили два вузли, діаметр яких був більше діаметра люверса.
- Регель — довга дерев'яна рейка.
- Регель гальюна — кожна з вигнутих горизонтальних рейок, що утворюють боки гальюна.
- Регель русленя — дерев'яна рейка, що прикриває вирізи на руслені в місцях проходження вант-путенсів.
- Брест-регель — карниз під вікнами капітанської каюти.
- Ревун — електричний прилад для звукової сигналізації на суднах, підводних човнах, а також на маяках і буях.
- Редан — «сходинка» на днищі глісуючих катерів для зменшення змоченої поверхні за рахунок поперечного або поздовжнього відриву потоку від днища судна і, відповідно, зменшення опору.
- Резен-кіль — верхня частина кіля, розташована цілком всередині судна.
- Резен-лінія — уявна лінія, що з'днує місця кріплень флортимберсів з першими футоксами, паралельна ДП.
- Рейд — частина акваторії порту для якірної стоянки суден.
- Рейкове вітрило — див. Люгерне вітрило.
- Рейок — невелика поперечна балка, підвішена за середину до щогли, призначена для кріплення вітрил.
- Рей-талі — талі, які основувалися в допомогу марса-топенанту під час встановлення марса-ліселів. Також так називаються талі самоскочуваного марселя.
- Релінг — огорожа борту у вигляді стійок з тросами, а також носові і кормові огорожі на яхтах.
- Реп, реп-гардель, гардель-реп — застарілі назви гарделя.
- Репетирування сигналів (від англ. repeating — «повторення») — повторення сигналів слідом за кораблем, що підняв сигнал (або береговим постом); буває загальне (по ескадрі, з'єднанню) або проводиться спеціально призначеними кораблями (постами).
- Репітер (від англ. repeater — «повторювач») — індикатор для передачі показань великогабаритних приладів, розміщених у внутрішніх приміщеннях судна (гірокомпаса, лага), у різні його місця (містки, рубки тощо).
- Реринг (від ниж.-нім. röring), рулінг, руринг (від нід. roering) — обвивка шлагами якірного рима для захисту його від іржі і запобігання перетиранню канатів.
- Ретирадна гармата — гармата, що веде вогонь з кормових портів.
- Реце́с (від англ. recess — «виїмка, заглибина») — ніша в кормі для підвісного мотора.
- Рея — горизонтальне рангоутне дерево, підвішене за середину за допомогою боргів і бейфута до щогли або стеньги й призначене переважно для кріплення вітрил.
- Рибальський стаксель — чотирикутне косе вітрило, яке розміщується між щоглами вітрильного корабля з косим вітрильним озброєнням (шхуни або бригантини).
- Ри́бини — дерев'яні щити з рейок, які укладаються на дно шлюпки з метою запобігання псуттю обшивки ногами.
- Рибинси, рибини — дерев'яні рейки або металеві профілі, що встановлюються у трюмах і твіндеках по шпангоутах уздовж бортів і служать для запобігання пошкодженню вантажу і бортів.
- Ри́дерси (від англ. riders) — діагональні смуги, накладані поверх шпангоутів для додаткового зміцнення. У результаті корпус краще протистоїть вигинам під час сильного хвилювання.
- Рим — металеве кільце для закріплення тросів, блоків, стопорів, швартовних кінців тощо.
- Рим-реєльси — карнизи, що йшли під вікнами на бокових кормових галереях.
- Ринда — полуденне биття суднового дзвона (три трикратних удари). Іноді риндою не зовсім правильно звуть і сам судновий дзвін.
- Ринда-булінь — плетений трос, за допомогою якого приводять у дію било дзвона.
- Рискання — незначне ухилення від курсу то в один, то в другий бік.
- Рискливість — схильність судна до рискання.
- Риф — багатозначний термін:
- Риф-бант — смуга парусини, нашивана на вітрило паралельно його нижній шкаторині, для збільшення міцності вітрила в тих місцях, де прикріплені риф-штерти або риф-сезні.
- Риф-гати — отвори в риф-банті, через які проходять риф-сезні.
- Рифити, рифувати — див. Взяти рифи.
- Риф-леєр — трос на прямому вітрилі, просилений у риф-гати паралельно верхній шкаторині, що служить для прив'язування вітрила риф-сезнями при взятті рифів.
- Риф-сезень — кінець, сплетений зі шкімушки. Один кінець його має вічко чи кноп, що утримує його в риф-гаті вітрила. Служить для зав'язування вітрила, коли береться риф.
- Риф-шкентель — кінець, яким стягуються до гіка задня і передня шкаторини косого вітрила, коли береться риф або воно підв'язується в зібраному вигляді.
- Риф-штерт — короткий трос, ув'язаний у риф-гат, що служить для взяття рифів на малих вітрильних суднах.
- Ричер — різновид клівера чи стакселя; повно скроєне, зшите з легкої тканини вітрило з високо піднятим шкотовим кутом і великим серпом по задній шкаторині.
- Розрізне вітрило — вітрило, що складається з двох окремих полотнищ. Розрізними можуть бути як прямі вітрила (марселі, брамселі), що розділяються на підняті на різних реях верхнє і нижнє, так і косі (рейкові), що поділяються фок і клівер, прикріплені до одного рейка; при цьому носова частина (клівер) становить приблизно 1/3 загальної площі вітрила.
- Розсмикнути снасть — повністю відпустити, ослабити снасть.
- Ромбованта — ванта, що проходить через краспицю і кріпиться обома кінцями до щогли, використовують на яхтах.
- Рослинний трос — трос, виготовлений з волокон рослин (конопель, абаки, агави, кокоса та ін.)
- Ростр — таран з металевим наконечником на носовій частині військового корабля часів Стародавнього Риму для завдання ударів кораблю противника.
- Ростри — ґратчастий настил на півбімсах, між рубкою і спеціальними стійками по борту судна.
- Ро́ульс — коток, відлитий з чавуну чи сталі, або виточений з міцного дерева, здатний вільно обертатися на осі. Роульс ставиться, наприклад, в кіпових планках або окремо для направлення троса, для підтримки стернових штанг тощо.
- Рубка — закрита споруда на палубі надводного борту або на палубі надбудови.
- (Рудерпіс) — вертикальна балка, що становить основу цільнозвареного пера стерна.
- (Рудерпост) — задня гілка двогілкового ахтерштевня, на яку навішується перо стерна.
- Руль — те ж саме, що й стерно, пристрій для утримування обраного курсу судна або зміни курсу.
- Рульовий — див. Кермовий.
- Руль-талі — талі, що закладаються за руль-шкентель.
- Руль-шкентелі — троси чи ланцюги для повертання стерна при пошкодженні стернового пристрою (румпеля чи головки балера). Кріпляться одним кінцем до верхньої частини пера стерна, другим — до борту.
- Румб — напрямок з центру видимого горизонту до точок його окружності, всього виділяють 32 румби.
- Румпель — горизонтальний важіль чи сектор для повертання балера стерна.
- Румпель-талі — талі, що служать для повертання румпеля, використовують як доповнення до колдерштока або штурвала.
- (Рундук) — ящик для зберігання прапорів, лотів, лагів, особистих речей тощо. Переносна матроська скринька для особистих речей називається рундучок.
- Руслені — майданчики вздовж зовнішніх бортів, призначені для кріплення вант.
- Ру́стер (нід. rooster — «ґрати») — ґратчаста кришка люка. При поганій погоді їх закривали водонепроникною парусиною.
- Рустов — ланцюжок, що утримує якір за п'яту, коли останній прибраний і лежить на якірній подушці.
- Русть-ліні — троси, що протягалися від гальюна до кат-балок для запобігання падінню людей за борт.
- Рухомий такелаж — снасті, призначені для піднімання чи спускання вітрил, прапорів, стріл, повертання рей, гіків, гафелів. Протиставляється нерухомому (стоячему) такелажу.
- Рю — латинська рея, цілісна чи складена балка з ялини або ялиці, яку підвішують похило до щогли.
С
- Сажень морський, фатом — морська одиниця довжини, що дорівнює 1,8288 м.
- Салінг — конструкція для з'єднання стеньги з брам-стеньгою чи брам-стеньги з бом-брам-стеньгою. Складається з лонга-салінгів і краспиць.
- Самозатоплення — затоплення судна в результаті навмисних або ненавмисних дій екіпажу.
- Сапортус — книця, яка підтримувала крамбол.
- — чин 6-го класу в Табелі про ранги в російському флоті XVIII століття, в обов'язки якого входив нагляд над будуванням корабля.
- Сарвень, сарвінь (англ. serving) — термін, що має кілька значень:
- Сарвень — стара парусина, призначена для загортання чак і приробок до дерев'яних штук;
- Сарвень — мата на якірному прядив'яному канаті для захисту від його перетирання в клюзі.
- Свитень — кінець троса, заплетений косицею.
- Свістов — тонкий трос, що з'єднує зовнішні кінці вимбовок, вставлених в гнізда шпиля. Призначений для запобігання вискочуванню вимбовок у разі, якщо шпиль почне обертатися в зворотний бік, а також для того, щоб поставити більше людей на шпиль (частина матросів штовхає вимбовки, частина тягне за свістов).
- — традиційна жартівлива вистава на судні, яке перетинає екватор.
- Сегарси — кільця, які вільно пересуваються по щоглі чи гафелю і служать для кріплення шкаторин гафельного вітрила.
- Сезень — плетінка з вічком на одному кінці і косицею — на другому. Залежно від призначення або місця носить різні найменування; наприклад, риф-сезень.
- Сей-талі — талі, що складаються з одного двошківного й одного одношківного блока, стропи яких споряджені гаками.
- Сей-гордень, сей-шкентель — короткі рослинні або дротяні троси, що накладаються огоном на топ щогли. В огоні другого кінця знаходиться коуш, до якого кріплять блок гіней (сей-талів).
- Секстант — оптичний прилад для вимірювання висоти астрономічних об'єктів над горизонтом з метою визначення географічних координат.
- Семафор — спосіб зорової сигналізації:
- Семафор ручний, семафор прапорцевий — спосіб зорової сигналізації, яка здійснюється прапорцями, зміною положення рук;
- Семафор береговий (щогловий, механічний) — спеціальний сигнальний апарат, що складається зі стійки або щогли з крилами у верхній частині, які можуть за допомогою цілої системи механічних пристосувань встановлюватися згідно зі значеннями семафорної абетки.
- Се́рга — термін, що має кілька значень:
- Серга — трос, який одним своїм кінцем кріпиться біля борту буксирувального судна (гвинтового), а іншим охоплює буксирний трос, підтримуючи його підвішеним і тим запобігаючи потраплянню його в гвинт;
- Серга — див. Дуплінь.
- Сигналізація морська — спосіб комунікації на відстані між суднами, а також берегом та судном і навпаки, який полягає у передачі і прийомі сигнальних повідомлень за допомогою візуальних засобів, звуків, тощо, з метою забезпечення безпеки мореплавства.
- Сигнальна книга — книга, що містить перелік вживаних у морській практиці окремих слів і цілих виразів, з відповідними умовними їх зображеннями, у формі коротких поєднань букв і цифр, з метою спрощення і швидкості передачі певних розпоряджень, донесень та інших повідомлень. У ВМФ використовують трипрапоровий звід військово-морських сигналів, міжнародний звід сигналів та .
- Сигнальні фігури — предметні сигнальні засоби, що застосовують для показу сигналів про швидкість ходу корабля, подачі аварійних і попереджувальних сигналів і сигналів, обумовлених всередині з'єднання кораблів.
- Сизальський трос, сизаль — трос, виготовлений із сизалю, отриманого з листя рослин роду агав.
- Сідлуватість — наявність по довжині судна певної кривини, при якій палуба має підйом від міделя до носа і корми.
- Скег — спрямований до корми виступ кіля чи нижня частина редуктора підвісного човнового мотора. Також так називають конструкцію по бортах днищевої частини судна на повітряній подушці, що становить одне ціле з його корпусом і служить для утримання повітряної подушки з боків.
- Склянки — півгодинний проміжок часу, що відзначається ударами дзвона. Отримав назву за півгодинним пісковим годинником.
- Скоба такелажна — елемент такелажу, підковоподібно зігнутий стрижень з отворами (вушками) на кінцях, через які пропущений болт з головкою.
- Скок-ванти — мотузяна драбина з дерев'яними щаблями, що йде з палуби до борту на ванти.
- Скричер — вітрило, що поєднує ознаки спінакера і ричера.
- Скула — місце найкрутішого вигину борту. Розрізняють носові, кормові і днищеві скули.
- Скуловий кіль, бічний кіль — довга поздовжня пластина, встановлена ззовні підводної частини борту і призначена для зменшення бортової хитавиці.
- Слаб-гордень — гордень, який використовували для підняття нижньої шкаторини, але на відміну від бик-горденів проходив із заднього боку вітрила.
- Слаблінь, заст. біслаглінь — довгий слабокручений лінь, призначений для притягування вітрил до рангоуту (бічної шкаторини триселя до щогли чи верхньої шкаторини шлюпкового вітрила до рейка).
- Слань — знімний днищевий настил.
- Слемінг (від англ. slamming — «хлопання») — удари днища носового кінця судна під час кільової хитавиці в русі на зустрічних хвилях.
- Сліп — багатозначний термін:
- (Сліп) — споруда для спуску суден на воду (або підйому з води для ремонту) на візках по похилих рейкових коліях за допомогою лебідок і тросів;
- Сліп — похилий майданчик у кормі промислового судна для витягання трала;
- Сліп — ковзання гвинта в воді, тобто різниця між дійсною швидкістю судна і тією, яку воно мало б, якби гвинт обертався б не у воді, а угвинчувався в тверде тіло.
- Слухняне судно — судно, яке добре слухається стерна.
- Снасті — вирубані троси, які застосовують для підйому (прибирання) вітрил і управління ними, а також для такелажних та інших робіт.
- Сопляк — конструкція на носі барж з двох бортових кнехтів (стійок) і встановленої між ними горизонтальної колоди (т. зв. «огнива»), що служить для кріплення буксирних кінців, снастей і опорою для якірного ланцюга при його вибиранні.
- Сорлінь — трос чи ланцюг, що з'єднує перо стерна з корпусом судна. Утримує перо в разі, якщо воно зіскочить з шарнірів.
- Сорочка — середина закріпленого (тобто згорнутого і обнесеного сезнями) прямого вітрила.
- Спардек — верхня легка палуба, що тягнулася від форштевня до ахтерштевня, розташована вище головної палуби. У теперішній час спардеком часто називають середні надбудови на суднах.
- Спенкер — вітрило, інша назва гафельної бізані.
- Спінакер — тип косого вітрила, призначений для використовування на повних курсах, від галфвінду до фордевінду.
- Спіркетинг, спіркетенс (від англ. spirketing) — пояс внутрішньої обшивки між ватервейсом і нижніми лутками гарматних портів.
- Сплесень — з'єднання троса в місці розриву взаємним переплетінням ниток; місце, де зроблено зрощення обірваного троса.
- Справжній курс, істинний курс — курс з урахуванням девіації і магнітного схилення.
- — площина ззовні підводної частини борту судна (рухома або нерухома) для зменшення бортової хитавиці.
- Стаксель — косе вітрило трикутної форми, зазвичай ставиться попереду щогли. Верхня шкаторина кріпиться до штага. Відрізняється від клівера тим, що нижня його шкаторина розташовується над палубою.
- Сталійний час — час стоянки, протягом якого перевізник надає судно для навантаження або вивантаження вантажу і тримає його під навантаженням або вивантаженням вантажу без додаткових до фрахту платежів.
- Сталка, сталька — див. Пасмо.
- Ста́ндерс (англ. standers — «стійки») — багатозначний термін:
- Стандерс — порожниста висока лита стійка, в яку вставляється шлюпбалка чи трапбалка, якщо вони не проходять крізь палубу. Замінює башмак і обойму в шлюпбалки і застосовується в тих випадках, коли шлюпки зберігаються на рострах.
- Стандерс — назва бруса на старовинних кораблях, що йшов по борту паралельно футоксам і був скріплений з ними; він служив для посилення набору в місцях вирізів для портів.
- Стандерс — стійка, що укріпляє бітенг.
- Стандерс-індигед (від англ. standers in the head — «стійки в гальюні») — вигнута горизонтальна балка, що кріпилася спереду форштевня й утворювала верхню частину водоріза. Над стандерс-індигедом розташовувався бушприт.
- Становий якір — якір, призначений для утримання судна на місці, є основним якорем. На невеликих суднах (катерах) один становий якір, на великих — два. На старовинних кораблях правий становий якір називався плехтом, лівий — дагліксом.
- Стапель — нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик елінга, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна.
- Стапель-палуба, докова палуба — палуба плавучого доку, на яку набивається кільова доріжка для постановки судна в док.
- Старнсон, старн-книця, ахтер-книця — книця, що з'єднує ахтерштевень з кілем і переходить спереду в кільсон.
- Старн-пост — інша назва ахтерштевня (на суднах з двогілкововим ахтерштевнем — передня гілка ахтерштевня).
- Старн-тимберси — вертикальні бруси в кормі дерев'яного судна, що йдуть вище транців. Утворюють частину корми над підзором; у проміжках між старн-тимберсами розміщають вікна.
- Стеклінь (нід. steeklijn) — трос з трьох сталок по дві нитки кожна.
- Стем — зовнішній брус форштевня, у разі, якщо його конструкція передбачає два елементи. З'єднується з фальстемом.
- Стемсон — книця, що з'єднує форштевень з кілем і переходить ззаду в кільсон.
- Стем-піси (від англ. stem pieces — «стемові штуки, форштевневі штуки») — додаткові штуки дерева, що встановлювалися між нетгедсами, стемом і фальстемом. Застосовувалися у випадках, якщо діаметр бушприта набагато перевершував ширину стема, отже для проходу бушприта в нетгетсах потрібно було виконати занадто глибокі виїмки (наприклад, на фрегатах та ін. великих суднах).
- Стень- — слово, додаване до назв снастей, що належать до стеньги.
- Стень-бакштаги — бакштаги, що підтримують стеньги.
- Стень-ванти — ванти, що підтримують стеньги.
- Стень-винтреп — снасть для підйому і спуску стеньги. Проходить у шпорі стеньги через похилий прямокутний отвір зі шківом (шків-гат).
- Стень-штаги — штаги, що підтримують стеньги.
- Стеньга — вертикальне рангоутне дерево, що є продовженням щогли.
- Степс — багатозначний термін:
- Стерно — вертикальна пластина (перо стерна), що повертається на осі (балері) в кормовій підводній частині судна. Служить для повороту судна в ту чи іншу сторону.
- Стерновий — див. Кермовий.
- — посадова особа, представник портової адміністрації на судні в період його перебування в порту, який є виконавцем вантажних робіт на судні.
- Стирка — маленька швабра, зроблена з каболок.
- Стоп-анкер — запасний чи допоміжний якір, зазвичай укладаний на юті.
- Стоплат — нашивка з лицьового боку (повернутого до корми) марселя, що служить для захисту парусини від перетирання об марс і салінг.
- Стопор — багатозначний термін:
- Стопор — пристрій для затискання ходового кінця.
- Стопор — вузол (кноп) на кінці снасті, призначений для запобігання її вислизанню з кіпа.
- Стопор — короткий трос, призначений для утримування якірних канатів, піднятих вантажів, вант та іншого такелажу в разі пошкоджень тощо.
- Якірний стопор (пертулінь) — утримує якір за скобу в прибраному положенні.
- Палубний стопор — приймає тягу якірного каната на якірний бітенг.
- Бітенг-стопор — з'єднує бітенг з покладеним на нього кабелем.
- Вант-стопор — утримував разом пошкоджені ванти.
- Стоячий такелаж, нерухомий такелаж — такелаж, який служить для підтримки й укріплення рангоута.
- Стренга, стренда, стрендь — кожна з мотузок, з яких звивається трос.
- Стрингер — поздовжній зв'язок набору корпусу судна, що йде по всій його довжині.
- Стріла вантажна — див. Вантажна стріла.
- Строп — тросове кільце, шматок дротяного або прядив'яного троса, корінний і ходовий кінці якого сплеснені або зв'язані разом. Використовують для обв'язування блоків (остроплення), підйому вантажів.
- Стропка — невеликий тонкий трос, що має на одному з кінців огон, на другому клевант, служить для підвішування снастей.
- Суднова роль — список екіпажу і пасажирів судна з їхніми паспортними даними, найменуваннями посад, фіксацією часу і порту прибуття\відбуття.
- Судновий журнал — один з основних суднових документів, де відзначаються всі події, що сталися під час плавання з іншою дотичною інформацією.
- Суднояма — гідротехнічна споруда у вигляді котлована, розташованого біля берега водойми і відокремленого від води земляною перемичкою.
- Суперкарго — особа, яка курує на судні прийомом і видачею вантажів, а також спостерігає за станом трюмів; зазвичай другий помічник капітана.
- Схватка — тимчасове прикріплення ходового кінця троса до корінного за допомогою бензеля.
- Сходня — містки для підіймання з берега на судно і сходу з нього.
- Сюрвеєр — особа, яка здійснює кваліфікований огляд та оцінку застрахованих морських суден чи тих, що підлягають страхуванню, дає офіційний висновок щодо стану вантажу, мореплавних якостей судна, обсягу і розміру пошкоджень та збитків при аваріях тощо.
Т
- Таба́нити — гребти веслами проти звичайного ходу, щоб шлюпка рухалася кормою вперед.
- Таймшит — документ для здійснення обліку часу стоянки судна в порту та розрахунку часу, витраченого на завантаження чи вивантаження.
- Тайфон — див. Тифон.
- Такелаж — загальне найменування всіх снастей, що становлять взагалі озброєння судна чи озброєння рангоутного дерева.
- Такелажний інструмент — інструменти для такелажних робіт (до найбільш використовуваних належать швайка, , , , лопатка і машинка для зламу).
- Такелажні роботи — роботи, пов'язані з виготовленням, ремонтом, випробуванням і установленням такелажу на споруджуваних і ремонтованих суднах, а також оснащенням їх шкіперським постачанням.
- Такель-блок — блок з двома шківами на різних осях.
- Талі — вантажопіднімний пристрій, що складається з двох блоків (рухомого і нерухомого), з'єднаних між собою тросом, один кінець якого укріплений нерухомо біля одного з блоків.
- Талреп — пристрій для натягання нерухомого такелажу, штуртроса, леєрів та ін.
- Тальман — посадова особа, що відповідає за облік вантажу під час операцій навантаження його на судно або при вивантаженні з нього.
- Тальманська розписка — документ, що супроводжує навантаження/розвантаження вантажу в порту.
- — взаємне розташування плавзасобів у кільватері один до одного, що застосовується для спільного мореплавства в складній льодовій обстановці.
- Танджа — вид чотирикутного косого вітрила на двох рейках, що широко використовують малайці та інші австронезійські народи Малайського архіпелагу.
- Таран — підводне подовження носової частини корабля у вигляді зміцненого виступу, призначене для завдання ударів по кораблях противника; а також сам такий удар.
- Твіндек — простір у корпусі між двома палубами чи між палубою і платформою.
- Теоретичний кресленик — кресленик, який визначає геометричну форму (обриси) судна і координати розташування складових частин.
- Теорія корабля — наука про рівновагу і рух судна та про його морехідні якості: плавучість, остійність і непотоплюваність, ходовість, керованість та помірність хитавиці.
- Тимберс — кожна з обох гілок шпангоута.
- Тимберс-індигеди (від англ. timbers in the head), гед-тимберси — шпангоути гальюна.
- Тимберування (від англ. timbering — «опорядження деревом») — капітальний ремонт дерев'яного судна; часткова або повна заміна обшивки або накладення поверх неї нового шару дощок.
- Тир — суміш зі смоли і сала.
- Тирувати — смолити, покривати тиром.
- Тифон, тайфон — пристрій для подачі звукових сигналів на маяках.
- Тільник, матроска — матроська спідня сорочка з білими й синіми смугами.
- Той — другий запасний якір (поряд з бухтом і швартом), висів з правого борту за плехтом.
- Толбой — вузьке додаткове крилоподібне вітрило на бермудському шлюпі, забезпечене латами і сталевим ліктросом по передній шкаторині.
- Томбуй — якірний буй, що кріпиться до верхнього кінця буйрепа і вказує на місцезнаходження кинутого якоря.
- Тонна реєстрова — одиниця об'єму (2,83 м³), у якій обчислюються брутто-реєстровий тоннаж і нетто-реєстровий тоннаж;
- Тонна фрахтова — одиниця вимірювання розміру фрахту.
- Тоннаж — міра вантажомісткості (вантажопідйомності) судна; у військових кораблів — водотоннажність судна, виражена в тоннах, у торгових суден — об'єм всіх внутрішніх (брутто-тоннаж) і вантажних (нетто-тоннаж) просторів судна.
- Топ — верхній кінець вертикального рангоутного дерева (щогли, стеньги, флагштока).
- Топ-ванти — найвища пара вант на яхтах.
- Топенант — снасть рухомого такелажу, прикріплена до нока реї, що служить для установки реї під тим чи іншим кутом до горизонтальної площини. Топенантом також називається снасть, що підтримує нок вантажної стріли, гіка, гафеля.
- То́пити рею (англ. to top a yard) — нахиляти рею за допомогою топенантів, вибираючи один з них і витравлюючи другий.
- Топка — багатозначний термін:
- Топка — частина парового котла;
- Топка (від нід. top — «вершина») — конічна чашечка з агатовим або сапфіровим кристалом у центрі, яка закріплюється в середині картушки і якою остання спирається на шпильку.
- (Топове вітрильне озброєння) — різновид бермудського озброєння з розташуванням стакселя на одному рівні з гротом.
- Топовий вогонь — навігаційний вогонь білого кольору, засвічуваний на топі щогли. У суден завдовжки понад 50 м підіймають два топові вогні, причому вогонь грот-щогли розташовується вище, ніж вогонь фок-щогли.
- Топ-реп — багатозначний термін:
- Топ-реп — коротка товста снасть для підіймання гармат за допомогою грота-реї.
- Топ-реп — коротка снасть з обшитим шкірою металевим кільцем для проведення лопаря. Застосовувалася для відтягання лопарів грота, щоб вони не чіплялися за шлюпбалки.
- Топрик — трос чи ланцюжок, що з'єднує верхні частини шлюпбалок. Також так називають допоміжну снасть, яку заводять для допомоги топенанту вантажної стріли.
- Топсель — косе трикутне або трапецієподібне додаткове вітрило, що піднімається в слабкий вітер над гафельним або рейковим вітрилом між стеньгою і гафелем.
- Топтимберси — верхня частина шпангоута (верхівки тимберсів).
- Траверз — напрямок, перпендикулярний до курсу судна.
- Травити, попускати — поступово відпускати, послабляти снасті.
- Традиційний спосіб обмірювання — метод наближеного розрахунку (оцінки) тоннажу або вантажності судна за основними розмірами, який використовували в Англії приблизно з 1720 по 1849 рік.
- Транець — кожний з горизонтальних брусів, що утворюють нижню частину прямої корми; на шлюпках — дошка, що утворює корму, до якої кріпиться зовнішня обшивка.
- Транцева корма — тип утворень корми судна, при якому вона має плоский зріз в підводній частині, прямі обриси в плані і вертикальній площині.
- Трап — сходи чи драбина на кораблі.
- Трап-балка — балка, що має вигляд невисокої поворотної шлюпбалки, споряджена талями. Служить для підтримування нижнього майданчика забортного трапа.
- Тренд — місце стику нижніх кінців рогів і нижньої частини веретена якоря.
- Тренцювання — особливий вид такелажної роботи, який виконується таким чином: туго розтягнутий та змащений смолою трос обвивають по спуску шкімушгаром, лінем або тонким тросом, що має назву «трен», щоб заповнити ними заглибини (борозни) між сталками тренцюваного троса. Після цього трень проганяють по спуску , щоб вона лягла врівень і заповнила проміжки між сталками. Це роблять для того, щоб запобігти скупченню води в заглибинах.
- Трепало — дошка 2 м завдовжки з одною загостреною крайкою. Використовують разом з бердою при виготовленні тканих мат.
- Третинна стропка — тросова обв'язка з петлею на рейку. Служить для підвішування рейка до ракс-бугеля.
- Трисель, трайсель — багатозначний термін:
- Трисель-щогла — додаткова тонка щогла, прикріплена паралельно основній ззаду і призначена для розміщення сегарсів. Використовують у випадках, коли товщина основної щогли не дозволяє розміщати сегарси прямо на ній.
- Триси — браси блінда-реї.
- Троси — загальне найменування канатно-мотузкових виробів.
- Трюм — внутрішнє приміщення корабля, що лежить нижче найнижчої палуби.
- Трюм- — слово, додаване до назв рангоуту й снастей, що належать до трюмселя.
- Трюмна помпа, трюмний насос — насос для відкачування лляльних вод.
- Трюмсель — летуче вітрило, що встановлюється вище бом-брамселя при слабких вітрах.
- Трюм-стеньга — частина бом-брам-стеньги, розташована вище бом-брам-реї.
- Турачка — допоміжний бічний барабан на лебідці або брашпилі, призначений для робіт з канатами.
У
- Увалисто, відвалисто — під більшим кутом до лінії вітру, ніж дозволяють якості судна.
- Увалюватися під вітер, відвалюватися під вітер — збільшувати кут між напрямком вітру й діаметральною площиною. Протилежна дія — приводитися до вітру.
- Ундер-зейлі (від нід. under zeil) — застаріла назва нижніх вітрил (фока, грота, бізані).
- Ундер-ліселі — ліселі нижніх вітрил.
- , ундер-лейтенант — військове звання на Російському імператорському флоті до 1732 р. і Фольксмаріне НДР (Unterleutnant zur See).
- Уошстрек, вошстрек (англ. wash-strake) — найвищий брус корпусу шлюпки, в якому вирізаються кочети для вставлення весел.
- Утлегар — рангоутне дерево, що є продовженням бушприта.
- Утлегар-бакштаги — снасті стоячого такелажу, що йдуть від бортів судна до нока утлегаря й утримують останній з боків. Можуть розноситися вбоки вусами бушприта (блінда-гафелями).
- Утлегар-штаг, мартин-штаг — снасть стоячого такелажу, що йде від форштевня через нок мартин-гіка до нока утлегаря й утримує останній знизу.
Ф
- Фал — снасть, що служить для піднімання деяких рей, вітрил, сигнальних прапорів тощо. У кожному разі до цього слова додається термін, що відповідає предмету, підніманому фалом, наприклад марса-фал — фал, що піднімає марса-рею; клівер-фал — снасть, що піднімає верхній кут клівера; флаг-фал — снасть, на якій піднімаються прапори тощо.
- Фал-кнехт — встановлений на палубі позаду щогли і з'єднаний з бімсом чотирикутний стовп зі шків-гатами, що замінює нижній гардель-блок фал-талів.
- Фа́лінь (від нід. vanglijn — «ловильний лінь») — трос, закріплений за носовий чи кормовий рим шлюпки. Служить для прив'язування шлюпки до пристані, судна тощо.
- Фалрепи — троси, що замінюють поручні у вхідних трапів судна.
- Фалстарнпост — брус, приєднаний зсередини корпусу до ахтерштевня (старн-посту), для його зміцнення.
- Фальстем — внутрішній брус форштевня, у разі, якщо його конструкція передбачає два елементи. З'єднується зі стемом.
- Фальшборт — огорожа по краях зовнішньої палуби судна, корабля або іншого плавучого засобу, що являє собою суцільну стінку зі спеціальними вирізами для стоку води, швартування та іншого.
- Фальшивий — прикметник, що вживається для позначення тимчасових елементів суднового оснащення, виготовлених замість утрачених або пошкоджених (фальшиве стерно, фальшива щогла тощо).
- Фальшкіль — додатковий кіль, прикріплений до головного кіля для захисту останнього під час посадки судна на мілину, на каміння, а також щоб надати судну більшої стійкості.
- Фарватер — безпечний для плавання кораблів (суден) шлях серед перешкод; позначається засобами навігаційного огородження (буями, віхами, створними знаками).
- Фатом, морський сажень — морська одиниця довжини, що дорівнює 1,8288 м.
- Фашенпіс (від англ. fashion piece — «фасонна штука») — крайній кормовий поворотний шпангоут.
- Фендерси (від англ. fenders) — вертикальні дерев'яні ребра зі зовнішнього боку бортів.
- Фі́дер (англ. feeder — «живильник») — багатозначний термін:
- Фідер — тимчасова дерев'яна шахта, що влаштовується між люками нижньої і верхньої палуб твіндекових суден, об'ємом від 2 до 6 % місткості вантажного трюму судна. На насипних зерновозах фідери завантажуються зерном і служать для автоматичного заповнення пустот, утворюваних внаслідок осідання зерна, чим запобігають пересуванню останнього в трюмах з борту на борт (що може бути небезпечним для остійності судна);
- Фідер — спеціальна невелика шахта, що влаштовується в кутах трюмів зерновозів і забезпечує можливість повного завантаження трюмів зерном, автоматичного заповнення зазначених вище пустот;
- Фідер — провід, по якому передають енергію від електричної станції до найважливіших точок мережі (живильних пунктів).
- Філін-тимберс (від англ. filling-timbers — «заповнювальні бруси») — коротка штука дерева для заповнення проміжків між вертикальними деталями.
- Філін-транці (від англ. filling transoms) — горизонтальні бруси, що заповнюють простір між вінтранцем і кормовою чакою.
- Фіорд — вузька і витягнута в довжину, глибока, часто розгалужена морська затока з крутими і високими берегами.
- Фіш, заст. пентер — снасть для підйому якоря на рустов, що встановлюється на фіш-балці і складається з пентер-гака, фіш-шкентеля і фіш-талів.
- Фіш-балка, заст. пентер-балка — кран-балка на носі корабля для підтягання рогів якоря при підйомі його на рустов (тобто у горизонтальне положення).
- Фішерси (від англ. fishers) — приробки на ноках рей або прибиті до палуби бруси для укріплення щогл.
- Фіші — складові частини щогли, які накладалися для надання щоглі округлої форми навколо декількох головних дерев (шпинделів).
- Флаг-капітан — начальник штабу флагмана.
- Флаг-офіцер — ад'ютант штабу флагмана.
- Флаг-штурман — штурман флагманського корабля.
- Флагман — командувач флотом, або командир об'єднання кораблів (ескадри).
- Флагманський вогонь — навігаційний вогонь білого кольору, що підіймається на топі грот-щогли (нижче топового вогню) флагманського корабля з'єднання, як на ходу, так і на якорі.
- Флагманський корабель, скорочено флагман — корабель, на якому перебуває флагман.
- Флаг-стропи — поворозки в прапора для його кріплення до фала чи до флагштока.
- Флаг-фал — фал для піднімання прапора.
- Флагшток — вертикальна стійка (шток, стрижень, держак), на якій піднімається будь-який прапор.
- , фланелева сорочка, голландка синя — формена матроська сорочка з фланелі темно-синього кольору з гострим вирізом на грудях.
- Фліндерсбар — брусок м'якого заліза, що встановлюється вертикально попереду або позаду нактоуза для знищення півкругової магнітної девіації.
- Флор — поперечні сталеві днищеві балки чи листи в наборі, а також поперечні сталеві балки або листи в танках в наборі корпусу судна, продовженням яких від скулової частини до верхньої палуби є шпангоути.
- Флорти́мберс — нижня частина шпангоута, що з'єднується з кілем.
- Флот — сукупність суден будь-яких видів, найбільша одиниця вимірювання кількості суден.
- Флотилія — оперативне об'єднання військових кораблів, яке можуть бути частиною більшого військово-морського флоту.
- Флюгарка — багатозначний термін:
- Флюгарка — прапорець особливого малюнка і забарвлення, присвоєний всім шлюпкам цього корабля. Пришивається до задньої шкаторини вітрила під військово-морським прапором, окрім того, її зображення нафарбовується на носі по бортах і на транці ззовні;
- Флюгарка — рухома частина флюгера, встановлюється на щоглі.
- Фок — багатозначний термін:
- Фор- — слово, додаване до назв вітрил, снастей і рангоуту, розташованих вище марса фок-щогли.
- Фордевінд — багатозначний термін:
- Фордек — передня відкрита частина верхньої палуби. Часто в цьому значенні вживається слово «бак».
- Фордуни — снасті стоячого такелажу, що кріплять стеньгу або брам-стеньгу іззаду і з бортів.
- Фордупельт — додаткова обшивка бортів судна біля вантажної ватерлінії, від носа до корми, що призначалася для зменшення валкості судна.
- Форзель (від нід. voor-zeil — «переднє вітрило») — передовик, передовий корабель флоту, ескадри.
- Форкастель, фор-кастель, форплехт — висока надбудова на носі в старовинних суден. Йшла від бікгеда (носової перебірки) за фок-щоглу, у деяких кораблів (карак, когів) форкастель доходив до форштевня.
- Форлюк, фор-люк — люк перед фок-щоглою.
- , голландка біла — матроська формена верхня сорочка білого кольору з великим особливої форми коміром.
- Формуляр — хронологічний опис судна і його господарства.
- Форпік — носовий відсік судна. Зазвичай використовують для прийняття баласту.
- Форшпігель — носовий транець.
- Форштаг — штаг, що йде з носа.
- Форштевень — дерев'яна чи сталева балка в наборі корпусу судна, що є носовим продовженням кіля й основою кріплення носової обшивки.
- Фрахт — обумовлена договором або законом плата за перевезення вантажу або за надання судна в користування за договором тайм-чартера або бербоут-чартеру.
- Фронт-фіша — фіша, яка служила для захисту щогли від тертя при підйомі і опусканні рей і вітрил.
- Фут-реєльси — карнизи на бічній галереї під вікнами, розташовані на рівні палубного настилу.
- Футокси — середня частина шпангоутів, окремі колоди, що складають шпангоути.
Х
- Хват-талі — талі, служать для підйому дрібних важких предметів, для підтягування снастей, прибирання трапів і тому подібного. Кріпляться між двошківними й одношківними блоками.
- Херброкет (англ. head brocket — «гальюнний кутик»), трейльборд (trailboard) — площина в носовій частині судна, розташована між носовою фігурою і клюзом, і обмежена зверху і знизу двома чиксами. Часто буває пишно вбрана, містить назву корабля.
- Хитавиця — коливання корабля на хвилюванні (якщо судно гойдається з боку на бік, то кажуть, що воно має бічну (бортову) хитавицю; коливання судна вздовж кіля називається кільовою хитавицею)
- , хідкість — якість судна мати і зберігати задану швидкість ходу за даних умов при мінімальній витраті потужності механізмів (рушіїв), встановлених на ньому.
- Ходовий кінець — умовна назва того кінця троса, до якого докладена тяга; а також — кінця троса, який безпосередньо використовують (переміщують) при зав'язуванні вузла.
- Ходові вогні — навігаційні вогні, засвічувані під час ходу судна (бортові, гакабортний, топові).
- Храпці — складаний гак, утворений двома гаками з поверненими обухами, рухомо з'єднаними між собою так, що їх спинки повернуті в протилежні сторони.
- Хрест — перекручення двох відданих якірних ланцюгів судна, коли випущений з правого клюза опиняється по лівому борту, а випущений з лівого — по правому, що трапляється при розвороті судна на якорі на 180° під впливом вітру або течії (перекручення на 360° називається крижем).
- Хронометр — годинник з точним ходом, використовуваний для визначення географічної довготи.
Ц
- Цейхвахтер — офіцер морської артилерії, що мав у своєму віданні гармати, лафети і снаряди.
- Цейхмейстер — генеральська посада, до 1830 року керувала частинами морської артилерії.
- Центр величини, центр водотоннажності — точка приведення сил плавучості, що діють на судно.
- Центр вітрильності — загальний центр площі всіх вітрил, точка докладення рівнодійної сил вітру на вітрило або взагалі на поверхню.
- Центральний пост — відповідно обладнане приміщення всередині корпусу на деяких кораблях ВМФ, призначене для роботи зі збору, обробки та аналізу даних про надводну і підводну обстановку та передачі необхідної інформації на головний КП командиру корабля.
- Циркуляція судна — траєкторія центру ваги судна (корабля) під час перекладання стерна на деякий кут і утриманні його в цьому положенні.
- Цистерна — будь-яка ємність, що утворена конструкціями корпусу й призначена для розміщення рідкого вантажу.
- Цитадель — броньована коробка на панцерниках, що захищала найважливіші частини корабля.
Ч
- Чак (від англ. chuck — «цурка») — багатозначний термін:
- Чак — короткий брус на салінгу, паралельний краспицям, що служить розпіркою між лонга-салінгами.
- Чак — секторний клин під бугелем між фішами на складених щоглах американського типу.
- Чак — коротка дошка палубного настилу в проміжках між поздовжніми і поперечними дошками.
- Чак — коротка дошка, яку використовують для обшиття шпацій всередині судна.
- Чака (від англ. chuck) — розпірка між банками біля бортів на шлюпках.
- [en], чаклунчик — флюгарка з пір'я або смуги тканини, призначена для приблизного визначення напрямку вітру.
- Чартер — договір про перевезення вантажів.
- Черговий вогонь — навігаційний вогонь синього кольору із сектором освітлення 360°, який підіймається на ноку реї чергового корабля.
- Черговий корабель — військовий корабель в складі з'єднання чи на рейді, призначаний флагманом подобово, головним призначенням якого є готовність до екстрених доручень.
- Чик-блоки — планки зі шківами, розташовані обабіч топів фор- і грота-стеньг під брам-езельгофтами.
- Чикси (від англ. cheeks — «щоки») — багатозначний термін:
- Чикси — приробки у вигляді товстих дощок, прибитих до щогли з боків, нижче топа. Служать для підтримки лонга-салінгів, на деяких сучасних спортивних вітрильниках — для утримання огонів вант, штагів, блоків;
- Чикси — вигнуті догори бруси обабіч княвдигеда під гальюном. На верхні чикси спиралися тимберс-індигеди (гальюнні шпангоути).
- Чикстей — пристрій (талі) для регулювання натягу штагів (фордунів) при зведенні їх в одну снасть біля палуби.
- Чистий тоннаж — див. Нетто-тоннаж
- Чіп — конічний дерев'яний корок для забивання дрібних пробоїн.
- Чотки — те ж саме, що й ракс-клоти.
Ш
- Ша́ровий колір — сіро-димчастий, сіро-блакитний колір, у який фарбують корпуси і надбудови бойових кораблів.
- Швабра — мітла зі старого троса, якою протирають палубу.
- Швайка — дерев'яний або металевий конічний стержень (іноді вигнутий) з плоскою головкою. Служить для пробивання сталок троса та інших такелажних робіт.
- Шварт — третій запасний якір (поряд з бухтом і тоєм), зберігався в трюмі.
- Швартов, швартовий кінець — рослинний, синтетичний або сталевий трос (іноді ланцюг), за допомогою якого судно закріплюється біля причалу (або стапеля).
- Швартування — підхід і закріплення судна за допомогою канатів (тросів) до причалу, пірсу, бочки, стінки або набережної чи до іншого судна.
- Шверт — висувний кіль у вигляді плавника, що перешкоджає знесенню судна під вітер.
- Шверці — малі шверти збоку корпусу.
- Швидкість корабля — одна з найважливіших тактико-технічних характеристик корабля (судна), чисельно рівна відстані, що її проходить корабель в одиницю часу (вимірюється у вузлах).
- Швіц-сарвень-строп, швіц-сарвені — кожний зі стропів, за допомогою яких стягуються нижні ванти під марсом, коли путенс-ванти кріпляться до нижніх вант. Для влаштування швіц-сарвенів верхні кінці вантових тросів з'єднуються поперечними тросами, які надалі зв'язуються шлагами в 3-4 зв'язки.
- Шельф — багатозначний термін:
- Шильдик — номерок на дверях з назвою приміщення на судні.
- Ширстрек — верхній пояс зовнішньої обшивки корпусу судна, що межує з головною палубою.
- Шифтингбордс — суцільний ряд дощок, що проходять по всій довжині судна від носа до корми.
- Шкала, шкало — жолобоподібна планка, що прикріплюється найтовом до рейка для підвищення його міцності, а також планка, яку використовують для з'єднання зламаних рангоутних дерев.
- Шканцева сітка — сітка, що натягалася над палубою для захисту команди від уламків, які падали під час бою з рангоуту і марсів.
- Шканці — поміст чи палуба парусного судна на один рівень вище шкафута, в корму від нього, де перебували вахтові офіцери і встановлювалися компаси. Пізніше шканцями називали частину верхньої палуби військового корабля між грот- і бізань-щоглами.
- Шканцклейдери, шканцклетні (від нід. schans kleeder — «одяг шканців») — червоне сукно з білою облямівкою, що розвішувалося по борту судна на бортоу-леєрі для прикрашання, зокрема, ними прикривалися койкові сітки.
- Шкаторина — крайка вітрила, обшита ліктросом.
- Шкаторлінь — застаріла назва кінця шкота при вітрилі.
- Шкафут — частина верхньої палуби від фок-щогли до грот-щогли. У вітрильному флоті так називали широкі дошки, укладені горизонтально уздовж бортів дерев'яних вітрильних кораблів для проходу з бака на квартердек або шканці.
- Шке́нтель (від нід. schentel) — багатозначний термін:
- Шкентель — короткий трос з коушем або блоком, одним кінцем прикріплений до рухомого предмета (наприклад, рангоутного дерева); складова снасті рухомого такелажу. Залежно від свого призначення називається: брас-шкентель, гітов-шкентель, грот-сей-талів-шкентель, нок-талів-шкентель, порт-шкентель, риф-талів-шкентель, руль-шкентель, фор-сей-талів-шкентель;
- Шкентель вантажний — трос, який використовують для підйому вантажів на вантажній стрілі;
- Шкентель з мусингами, шкентель рятувальний — трос з мусингами, призначений для спуску в шлюпки.
- Шкентроси — короткі мотузки, які одним зі своїх кінців кріпляться за люверси біля малих основ підвісної койки, а другим з'єднуються біля кілець, що мають штерти.
- Шкерт — див. Штерт.
- Шків — бакаутове або мідне колесо, насаджене на вісь і споряджене кіпом для троса. Встановлюється в блоки, клотики, шків-гати.
- Шків-гат — вирізка в борті судна, в ноку реї, шпорі стеньги тощо, у якій поміщається шків.
- Шкімушгар — односталковий лінь, звитий з борідкового прядива. Зазвичай звивається з двох або трьох каболок і скручується в клубок. За допомогою його виконують клетнювання тросів.
- Шкімушка — звитий вручну шкімушгар, що складається з 2-3 каболок, і зазвичай ретельно просмолений.
- Шкіпер — багатозначний термін:
- Шкіпер — капітан торгового чи несамохідного судна.
- Шкіпер — посадова особа на військовому кораблі, що відповідає за корабельне майно; на великих морських торгових суднах — особа, відповідальна за палубне майно.
- Шкіперський запас, шкіперське майно — постійні і витратні предмети, які окремо надходять на судно і підлягають обліку або частково зберіганню на військовому кораблі шкіпером; у число предметів шкіперського запасу входять: якорі, ланцюги, троси, брезенти, меблі, посуд, прапори, блоки, предмети постачання рятувальних і робочих шлюпок, різний інструмент тощо.
- Шкот — снасть, закріплена за нижній кут прямого або нижній задній кут косого вітрила (шкотовий кут) і проведена в напрямку до корми судна.
- Шкун-вахт — блок без шківа з великим отвором, через який проводився марса-фал для запобігання закручуванню останнього.
- Шлаг (від нім. Schlag) — петля троса, що утворюється при обведенні його навколо якогось предмета (того самого чи іншого троса, рангоутного дерева тощо).
- Шлагтов — брус, що входить в отвір у шпорі стеньги чи брам-стеньги й виконує роль чеки для утримання цих рангоутних дерев у належному положенні.
- Шлюпбакштаг — короткий сталевий трос, що кріпиться на головці шлюпбалки поворотного типу і закінчується талями або тросовим талрепом, який служить для повертання шлюпбалки при вивалюванні шлюпки.
- Шлюпбалки — сталеві або дерев'яні прямі чи зігнуті балки з талями, укріпленими біля бортів судна; служать для спуску шлюпок на воду і їх підйому.
- Шлюпка — загальна назва малого безпалубного морехідного судна для транспортування людей і вантажів, а також для рятування особового складу на воді.
- — сигнальна книга, що містить сигнали, призначені для переговорів військових кораблів зі своїми шлюпками, а також шлюпок між собою.
- Шлях судна — горизонтальний кут між північною частиною географічного меридіана і лінією, по якій переміщається центр маси судна відносно дна моря (лінія шляху судна), виміряний за годинниковою стрілкою. Швидкість руху судна по лінії шляху є абсолютною швидкістю судна.
- Шляховий кут — кут, укладений між північним напрямком меридіана в місці вимірювання і напрямом лінії шляху, відраховується за годинниковою стрілкою від напряму на географічну північ.
- Шноркель, шнорхель — висувний пристрій підводного човна для забору повітря при перископному положенні, необхідного для роботи двигуна внутрішнього згоряння під водою, а також для поповнення запасів повітря високого тиску та вентиляції відсіків від вихлопних газів дизелів.
- Шпангоут — елемент набору корпусу судна, ребро суднового остова.
- Шпанс-топенант — топенант блінда-реї.
- Шпація — відстань між шпангоутами.
- Шпиль, кабестан — вертикальний коловорот на судні.
- Шпиль-гат — гніздо для вимбовки в шпилі.
- Шпиндель — осьова частина складеної щогли.
- Шпігат — отвір у борті для стікання води з палуби.
- Шпігель-транець — транець, що розташовувався над вінтранцем. Утворював верхні лутки кормових портів.
- Шпіро́н (від італ. sperone) — місток з тараном на носі галери.
- Шпор — нижній кінець вертикального рангоутного дерева, а також бушприта.
- Шпрайцгафель — постійно закріплений на щоглі гафель з двох симетричних вигнутих елементів, призначений для встановлення шпрайцгафельного вітрила.
- Шпрайцгафельне вітрило — косе вітрило у вигляді перевернутого трикутника (рідше трапеції), піднімане на шпрайцгафелі.
- Шпринг — трос, заведений у скобу станового якоря чи взятий за якірний ланцюг, призначений для утримання судна в заданому напрямку, також один зі швартовів.
- Шпринт, шпринтов — похилий рейок для розтягання по діагоналі шпринтового вітрила.
- Шпринтове вітрило — чотирикутне вітрило, задній верхній кут якого розтягається шпринтом.
- Шпрюйт, шпрюйтоу, спрюйтови (нід. spruit touw — «трос-відросток») — всяка снасть, кінці якої сплеснені або з'єднані іншим способом з чим-небудь зі слабиною. Служить для того, щоб розкласти натяг при тязі на дві точки, наприклад, служить для відведення на вітер навітряної шкаторини прямого вітрила на гострих курсах, кріплячись до кренгельсів буліня шкаторини. Шпрюйти, які використовють на булінях, називають булінь-шпрюйтами.
- Шпунт — спеціальна виїмка в нижній грані форштевня, у яку входить плоский кіль. На броньованих кораблях шпунтом також називалася виїмка в литому форштевні для притикання броні.
- Шпунтовий пояс — найнижчий пояс суднової обшивки, він прилягає до кіля. Внаслідок високих навантажень на цій ділянці його роблять найтовстішим і найміцнішим з усіх поясів.
- Штаг — снасть стоячого такелажу, що підтримує в діаметральній площині вертикальні рангоутні дерева.
- Штаговий вогонь — навігаційний вогонь білого кольору, підніманий на носі (на носовому штагу) великих суден і кораблів під час якірної стоянки.
- Штаг-вейс — застаріла назва положення якірного ланцюга, паралельного фока-штагу.
- Штаг-карнак (штаг-карнат) — трос, протягнутий між щоглами. На великих вітрильних суднах на нього заводяться гордені, за допомогою яких проводиться подача вантажів у трюм і їх вивантаження.
- Штаг-краг — петля, строп на верхньому кінці штага, яким він надівається на топ щогли.
- Штаг-талі — талі, що стояли під грота-штагом (штаг-карнаком) і застосовувалися для навантаження важких вантажів у грота-люк.
- Штагпірс — профіль з лікпазом (для ліктроса стакселя), що охоплює штаг.
- Штаг-юферс — юферс з одним великим отвором, спорядженим трьома маленькими кіпами; призначений для натягання штагів.
- Штапик — тонка планка, укладена вздовж унутрішніх бортів шлюпки поверх банок і чак упритул до шпангоутів.
- Штевень — міцний брус на носовому і кормовому кінці корабля.
- Штерт, шкерт (від нід. staart — «хвіст, короткий канат», також staarttouw) — снасть, здебільшого тонка і коротка, ув'язана або вплетена одним кінцем, що служить для будь-яких допоміжних цілей (прив'язування чи для носіння різних предметів); наприклад, тентові штерти служать для прив'язування тента; штерти відер — для перенесення відер тощо.
- Штик, штиковий вузол (від нід. steek — «укол», «вузол») — кріплення троса на стрижні, при якому трос обхоплює опору, а ходовий кінець кріпиться до корінного штиковими шлагами. Вузол з одним шлагом називається півштик, з двома — одинарний чи подвійний штик, з трьома — потрійний штик.
- Штик-болт (від нід. steekbout) — тонка снасть, якою підтягують бічні шкаторини вітрил, коли в останніх беруться рифи; штикболтний — матрос, що знаходиться при цій снасті.
- Штиковий шлаг — обведення троса навколо стрижня чи іншого троса на 360°, при якому його ходовий кінець перехрещується з корінним.
- Штирборт — правий борт судна.
- Штормглас — хімічний метеорологічний прилад, запропонований англійським адміралом Р. Фіцроєм.
- Штормтрап — мотузкова драбина з дерев'яними щаблями.
- Шток (від нім. Stock — «палиця») — дерев'яний чи металевий стрижень впоперек веретена якоря.
- Штука — назва будь-якої деталі, використаної для будівництва судна. Залежно від елемента конструкції до цього слова додають уточнювальні означення, наприклад кільова штука, бімсова штука тощо.
- Штульци, раковини — приробки, звиси з боків корми, де влаштовувалися відхожі місця для офіцерського складу.
- Штурвал — колесо, за допомогою якого здійснюється повертання стерна.
- (Штуртрос) — трос чи ланцюг, що з'єднує барабан штурвала з румпелем.
- Штурман — помічник капітана, фахівець з кораблеводіння.
- Шхер-трос — кожен з тросів, що стягали ванти хрестоподібно від місць їхніх зламів до протилежного борту. Призначалися шхер-троси для додаткового укріплення вант поряд зі швіц-сарвенями.
Щ
- Щогла — вертикальна конструкція, одне чи кілька з'єднаних між собою вертикальних рангоутних дерев.
- Щоглова кишеня — широка кишеня на передній шкаторині вітрила, куди вставляється щогла, застосовується на невеликих вітрильних суднах.
- Щогловий штик — кріплення троса до стрижня простим вантовощабельним вузлом із закріпленням ходового кінця на корінному штиковими шлагами.
Ю
Я
- Якір — пристосування для утримання судна чи іншого плавзасобу на місці при стоянці за рахунок взаємодії з ґрунтом чи льодом.
- Якір мертвий — див. Мертвий якір
- Якір плавучий — див. Плавучий якір
- Якірна машинка — простий механічний пристрій для одночасної віддачі пертуліня і рустова якоря.
- Якірна подушка — виступ з борту на носі корабля, на який укладається якір однією з лап при його зберіганні в горизонтальному положенні ззовні.
- Якірний вогонь — навігаційний вогонь білого кольору із сектором освітлення 360°, засвічуваний під час якірної стоянки. На великих суднах підіймаються два якірні вогні — штаговий на носі та гакабортний на кормі.
- Якірний ланцюг — ланцюг, що з'єднує якір з судном.
- Якірний пристрій — судновий пристрій, що служить для утримання судна на місці під час стоянки в стороні від берега.
- Ял — 2-, 4- чи 6-веслова шлюпка.
Примітки
- Каланов Н.А. Адмиральский час // Словарь морского жаргона. — М. : Моркнига, 2011. — С. 17. (рос.)
- Аминги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бакштов // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Баталер // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Бейфут // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Битсы // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Паруса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Борг, снасть // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Брызгас // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- Брызгас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- броткамера // . — М. : «Наука», 1985.
- Брюк, веревка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Грузовое устройство // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Грузовой размер // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Вітрильність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина. — М: Русский язык, 1998.
- Гед-леджесы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Гипереты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Горловина // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Грунтови // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Дагликс // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
- Эринс-бакштаги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Зацурок // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Півбак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Полубак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Пів'ют // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Підзор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Погон, на судне // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Розцвічування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Л. П. Крысин. Ракс-бугель // Толковый словарь иностранных слов. — М. : Русский язык, 1998. (рос.)
- Ракс-бугель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- РЕП, ГАРДЕЛЬ-РЕП, РЕП-ГАРДЕЛЬ [ 8 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941
- Шкентель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стеклинь // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- Тир // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Той // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- Травити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Фалинь // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- Фальшкіль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Флаг-капітан // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Флаг-офіцер // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Флаг-штурман // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Фланелевий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Формуляр судовой // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Шаровий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Швартов // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- Шкимушгар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Шлагтов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya storinka glosarij U cej glosarij ne vvijshli termini vzhivani dlya poznachennya tipiv korabliv i suden yaki za vinyatkom bagatoznachnih terminiv vineseno v okremij glosarij Morski termini tipi korabliv i suden Zmist A B V G G D E Ye Zh Z I I Yi J K L M N O P R S T U F H C Ch Sh Sh Yu Ya AAbandon vidmova strahuvalnika vid svoyih prav na zastrahovanij vantazh i peredacha cih prav strahovikovi z metoyu otrimannya vid nogo povnoyi strahovoyi sumi Abgaldi r obgaldi r vid nim Abhalter chi nid ophalder por angl upholder bagatoznachnij termin Abgaldir metalevij prut odin kinec yakogo maye formu gaka a drugij u viglyadi kilcepodibnoyi rukoyatki Priznachenij dlya roztyagannya i pravilnogo ukladannya yakirnogo lancyuga v lancyugovij yashik Abgaldir gak z korotkim vidrizkom trosa lancyuga dlya roztyagannya yakirnih i takelazhnih lancyugiv trosiv Abgaldir snast dlya roztyagannya po reyi verhnoyi shkatorini under liselya Abordazh sposib vedennya morskogo boyu perevazhno v epohu vesluvalnogo i vitrilnogo flotu ataka korablya suprotivnika pri bezposerednomu zblizhenni i zcheplennya atakuyuchogo korablya z vorozhim dlya rukopashnogo boyu Avral nagalna za specialnim zavdannyam chi po trivozi robota na sudni vsiyeyu komandoyu Avtokermovij avtorulovij avtosternovij prilad dlya avtomatichnogo keruvannya rulovim privodom bud yakogo sudna j utrimannya korablya na zadanomu kursi Avtonomnist korablya trivalist u dobah protyagom yakoyi korabel sudno zdaten perebuvati v mori vikonuyuchi postavleni jomu zavdannya bez popovnennya zapasiv pitnoyi i tehnichnoyi vodi prodovolstva i vitratnih materialiv yaki ne stosuyutsya ruhu a takozh bez zmini osobovogo skladu Admiralska godina provadzhena za rozporyadzhennyam Petra I peredobidnya pererva ob 11 godini yaka ogoloshuvalasya shodnya na floti i v Admiraltejstv kolegiyi dlya togo shob matrosi i oficeri mogli vipiti i zakusiti pered obidom U suchasnomu morskomu zhargoni pislyaobidnij son Azimutalnij rushij pristrij sho poyednuye v sobi grebnij gvint i sterno Aksiometr prilad dlya viznachennya polozhennya pera sterna vidnosno diametralnoyi ploshini Akrostol dekorativne kormove zakinchennya korablya A mingi poznachki podilki yaki u formi shkali pomishalisya na forshtevnyah i ahtershtevnyah perevazhno na ostannih i pokazuvali u futah naskilki korabel gliboko sidit u vodi analogichno suchasnij vantazhnij marci A naput ga naput vid nid hanepoot lapa pivnya bagatoznachnij termin Anaput bik gorden snast dlya pidtyagannya seredini nizhnogo vitrila do reyi korinnij kinec yakogo kripivsya za koush lapki na licovij storoni vitrila a hodovij ohoplyuvav nizhnyu shkatorinu prohodiv cherez blok pid marsom i spuskavsya na palubu Anaput kilka trosiv zakriplenih v prosverdlenomu krayi marsovogo majdanchika sho prohodili cherez anaput blok Buv potriben dlya togo shob zapobigti zacheplennyu marselyami za marsi Vstanovlyuvavsya mizh perednoyu krajkoyu marsa i shtagom Anaput div Shpryujt Anaput blok bagatoznachnij termin Anaput blok blok u viglyadi derev yanogo bruska z otvorami sho kripivsya na shtagu i z yednuvavsya z perednoyu krajkoyu marsa kilkoma trosami utvoryuyuchi anaput Anaput blok odnoshkivnij blok dlya natyagannya tentu odin z kinciv yakogo maye viglyad vidovzhenogo konusa z kilkoma otvorami U ci otvori prosilyuyutsya shpryujti vid serednogo liktrosa tenta Andrivel vid ital andrivelle nazva noka na reyi galeri A nker vid nid anker zastarila nazva yakorya Ankerok barilce dlya zberigannya pitnoyi vodi perevazhno v shlyupkah Ankershtok tali tali na vitrilnikah dlya pidtyaguvannya do bortu shtoka yakorya pri jogo kriplenni po pohidnomu Anfila da vid fr enfilade nizka shikuvannya vitrilnih korabliv na odnij liniyi v napryamku na obranij predmet anfilyuva ti prohoditi z yednannyam korabliv poslidovno odin za odnim povz obranij punkt A nshpug div Gandshpug Apaner vid nid op en neer vgoru i vniz polozhennya kanata perpendikulyarno do vodi pri vihodzhuvanni yakorya koli ostannij she ne vstav tobto ne vidokremivsya vid gruntu Apsel kose trikutne vitrilo najnizhche zi stakseliv Arabske vitrilo riznovid latinskogo vitrila sho maye formu nepravilnoyi trapeciyi Artileriya morska sukupnist korabelnoyi artileriyi i beregovoyi artileriyi Astrolyabiya starovinnij navigacijnij instrument dlya vimiryuvannya visot svitil Autriger malij dodatkovij korpus zazvichaj roztashovanij na deyakij vidstani vid bortu osnovnogo korpusu sudna Aflaston insha nazva dekorativnoyi nosovoyi figuri Ahterdek yut najvisha paluba sudna roztashovana na kormi Na nomu kripili takelazh bizan shogli bonaventur shogli i chastinu takelazhu grot shogli Z ahterdeka na kvarterdek veli dva neveliki trapi vstanovleni po bortah sudna na anglijskih sudnah zazvichaj buv odin trap poseredini Ahterzejl vid nid achterzeil zadnye vitrilo bagatoznachnij termin Ahterzejl zadnye vitrilo roztashovane pozadu centru vagi Ahterzejl zadnij korabel v eskadri Ahter kastel pidvishenij kvarterdek nadbudova v yakij rozmishuvalisya kayuti komandira ta oficeriv Ahterknicya knicya sho z yednuye ahtershteven z kilem Ahterlyuk lyuk u kormovij chastini sudna sho vede v loh dlya zberigannya proviziyi Ahterpik ostannij kormovij vidsik sudna yakij vikoristovuyut zazvichaj yak balastnu cisternu Ahtertov zastarila nazva kormovoyi vidtyazhki vistrila na yakirnij stoyanci zaraz vzhivayetsya termin burunduk Ahtershtag snast stoyachogo takelazhu sho rozkriplyuye shoglu vid topa v kormu Ahtershteven brus sho utvoryuye kormove zakinchennya sudna i sluguye dlya navishuvannya pera sterna Ahtkanti chotirigranna chastina shogli pid topom dlya kriplennya chiksiv BBak nadbudova v nosovij chastini palubi sho dohodit do forshtevnya te zh same sho j pivbak kolis tak nazivali nosovu chastinu verhnoyi palubi Baken poplavec na yakori vnochi zi svitlom sho vstanovlyuyetsya na richkah ozerah tosho dlya poznachennya farvateru i nebezpechnih misc Bakbort livij bort sudna Baks baksova shtuka zast for fut derev yana detal sho z yednuye kil z forshtevnem na derev yanih sudnah Sluzhit prodovzhennyam kilya i zakruglyuyuchis dogori z yednuyetsya z nizhnoyu chastinoyu forshtevnya Bakshtag bagatoznachnij termin Bakshtag odna zi snastej neruhomogo takelazhu sho pidtrimuye z bokiv rangoutni dereva bokanci shlyupbalki dimovi trubi tosho Bakshtagi jdut ubik i desho nazad Bakshtag kurs sudna vidnosno vitru viter dme z kormi i v bort diametralna ploshina sudna utvoryuye z liniyeyu vitru kut bilshe nizh 90 i menshe nizh 180 Dilitsya na povnij bakshtag blizhche do 180 vlasne bakshtag i krutij bakshtag blizhche do 90 Bakshto v vid nid bakstouw tros vipushenij za kormu sudna yake stoyit na yakori i priznachenij dlya zakriplennya shlyupok kateriv ta inshih dribnih suden Balans chotiri brusi z yednani mizh soboyu kincyami i prikripleni zusibich do shogli sluzhat dlya pidvishuvannya snastej po yakirnomu Balast ridkij abo tverdij vantazh voda chavunni i svincevi bolvanki kamin pisok ta in sho prijmayut na sudna dlya nadannya jomu nalezhnih morehidnih yakostej Balastina metalevij vilivok yakij vikoristovuyut dlya balastu Baler vertikalnij val do yakogo kriplyatsya pero sterna i rumpel Balka bagatoznachnij termin Balka nazva pozdovzhnih v yazej stringeriv u pozdovzhnij sistemi naboru balka skladova nazv deyakih sudnovih pristroyiv shlyupbalka kran balka kat balka paravan balka fish balka trap balka tosho Balyasina vitochena planka sho sluzhit shablem shtormtrapa Banka bagatoznachnij termin Banka milina v okeani Banka sidinnya dlya veslyariv u shlyupci sho vikonuye vodnochas i rol rozpirki dlya bortiv Banket vid fr banquette lavka oslin bagatoznachnij termin Banket uzvishshya majdanchik priznachene dlya ustanovki kompasiv dalekomiriv dlya obslugovuvannya garmat tosho Banket uzvishshya majdanchik bilya vnutrishnogo bortu nad verhnoyu paluboyu zdebilshogo u viglyadi gratchastih krishok lyukiv na pidnizhkah priznachene dlya ukladannya buht i kranciv Bant vid nid band strichka smuga parusini nashita na vitrilo u miscyah de vono zaznaye najbilshih navantazhen napriklad na kutah Baranec derev yana kolodochka u formi kotushki z kipom i naskriznim otvorom yaka priv yazuyetsya do snastej stoyachogo takelazhu i cherez yaku provodyat snasti ruhomogo Baranyacha noga bagatoznachnij termin en vuzol dlya vkorotshennya trosa Baranyacha noga vitrilo z gorizontalnim rejkom yakij roztyagaye jogo vzdovzh diametralnoyi ploshini Barhout posilenij ryad doshok zovnishnoyi obshivki v rajoni vaterliniyi Batale r fahivec z prodovolchoyi chi rechovoyi sluzhbi na korabli Bataler kamera misce dlya zberigannya pripasiv i prozhivannya batalera zazvichaj na kubriku bilya grot shogli Bata liya vid fr bataille bagatoznachnij termin Bataliya zastarila nazva bitvi boyu Bataliya zastarila nazva bojovogo shikuvannya Batarejna paluba na vitrilnih korablyah sinonim deka na bashtovih bronenoscyah paluba protiminnoyi artileriyi Batareya sukupnist garmat odnogo deka Batoksi vid angl buttocks buttock lines vid buttock sidnicya kormova opuklist sudna krivi oderzhuvani vid peretinu teoretichnoyi poverhni sudna ploshinami paralelnimi diametralnij ploshini Batoport plavuchij gidrotehnichnij zatvor zazvichaj sluzhit dlya zamikannya vhodu v dok Begin vid nid begine slovo dodavane do nazv chastin rangoutu i snastej sho nalezhat nizhnomu pryamomu vitrilu bizan shogli Bezkozirka formenij golovnij ubir matrosiv kashket bez kozirka Bejdevind kurs sudna vidnosno vitru viter dme z nosa i bort diametralna ploshina sudna utvoryuye z liniyeyu vitru kut menshe nizh 90 Dilitsya na povnij bejdevind blizhche do 90 vlasne bejdevind i krutij bejdevind blizhche do 0 Bejfut snast dlya kriplennya reyi chi gafelya do shogli stengi bram stengi Yavlyaye soboyu tovstij obshitij shkiroyu tros chi metalevi homuti z vertlyugami perevazhno v nizhnih rej Benzel perev yazka dvoh trosiv tonkim trosom abo linem Yaksho vona robitsya tovstim trosom to nazivayetsya najtovom Benzelnij kut perednij verhnij kut foka na rozriznomu rejkovomu vitrili fok kliver Bentink vanti angl Bentinck shrouds dodatkovi vanti vstanovlyuvalisya zazvichaj pri silnij hitavici sho jshli vid verhnih vorstiv nizhnih vant do rusleniv protilezhnogo bortu Berda pristrij dlya vigotovlennya tkanih mat sho skladayetsya z derev yanoyi rami iz zakriplenimi paralelno kilkoma shkimushgarami tonkimi motuzkami abo doshechkami z vichkami poseredini Besidka derev yana doshka pidvishena na gordeni yaka sluzhit sidinnyam pri pidjomi lyudej na shogli trubi tosho a takozh pri spusku za bort Bik gorden snast ruhomogo takelazhu sudna za dopomogoyu yakoyi pri pribiranni vitril nizhnya shkatorina pryamogo vitrila pidtyaguyetsya do reyi Bigun tali tali dlya pidnimannya marseliv Ye najdovshimi talyami na sudni Bizhuchij takelazh div Ruhomij takelazh Bizan bagatoznachnij termin Bizan nizhnye vitrilo na bizan shogli Mozhe buti pryamim pidijmayetsya na begin reyi i kosim pidijmayetsya na gafeli j giku U razi nayavnosti vodnochas i pryamoyi i kosoyi bizani ostannya nazivayetsya kontr bizan Bizan bizan shogla zadnya shogla na trishoglovomu chi chotirishoglovomu sudni a takozh na dvoshoglovih kechah i jolah Bizan slovo dodavane do nazv chastin rangoutu vitril i snastej sho nalezhat do bizan shogli Yaksho na ostannij prisutni yak pryami tak i kosi vitrila reyu dlya nizhnogo pryamogo vitrila nazivayut begin reya a do nazv chastin rangoutu vitril i snastej roztashovanih vishe marsa dodayut slovo kryujs Bizan ryu reya dlya latinskoyi bizani yaku vikoristovuvali u XVIII i XIX stolittyah piznishe yiyi zaminili gafelem Bikged vid angl beakhead knyavdiged perebirka v nosovij chastini vitrilnih suden u yakih bak ne dohodit do forshtevnya Bilander grot trapeciyepodibnoyi formi arabskogo tipu sho visiv na nevelikij reyi vzhivavsya na anglijskih i gollandskih torgovelnih sudnah sho takozh nazivalisya Bims vid angl beams balki perekladini poperechna balka sho zv yazuye bortovi gilki shpangouta i nadaye sudnu poperechnu micnist Bisi prirobki obabich bushprita cherez yaki provodyatsya sten shtagi Biteng derev yana abo metaleva tumba na palubi korablya dlya kriplennya trosiv Bitsi derev yani planki na reyah gafelyah i gikah pid yakimi prohodyat snasti sho sluzhat dlya roztyaguvannya vitril Blind pryame vitrilo yake stavili pid bushpritom Priv yazuvalosya do blinda reyi Blinda slovo dodavane do nazv chastin rangoutu i snastej sho nalezhat do blinda Blinda gafel vidvodi gorizontalno ukripleni bilya noka bushprita dlya roznosu jogo stoyachogo takelazhu utlegar i bom utlegar bakshtagiv Blinda stenga nevelike vertikalne rangoutne derevo sho vstanovlyuvalos u XVII XVIII st na kinci bushprita Blister protitorpednij bul pasivnij zahist nadvodnih vijskovih korabliv proti torped u viglyadi pozdovzhnoyi porozhnini na korpusi Bloki najprostishi mehanizmi sluzhat dlya pidjomu vazhkih predmetiv a takozh dlya zmini napryamku hodu trosiv pri yih tyagnenni Blokshiv korpus starogo sudna yakij vikoristovuyut u portu bilya postijnogo prichalu yak plavuchij sklad abo kazarmu Bluper pidvitryanij spinaker dodatkove perednye vitrilo na bermudskih shlyupah vidriznyayetsya visoko roztashovanim shkotovim kutom Bojovij rozklad dokument zgidno z yakim osobovij sklad rozpodilyayetsya po komandnih punktah i bojovih postah ta viznachayutsya obov yazki kozhnogo chlena ekipazhu pid chas boyu i pri pidgotovci do nogo a takozh v inshih osoblivih vipadkah Bokanec korotka pryama zalizna abo derev yana balka ukriplena v bortu sudna i vinesena za bort vilnim kincem utrimuvana v comu polozhenni osoblivim bakshtagom Na vitrilnih sudnah bokanci sluzhat dlya privedennya perednoyi shkatorini pryamogo vitrila do vitru Bokancyami takozh nazivalisya postavleni z bortiv abo za kormoyu korablya pryami shlyupbalki Bom slovo dodavane do vsih vitril snastej rangoutnih derev i takelazhu yaki nalezhat do bom bram stengi Bom blind vitrilo sho pidijmalosya poperedu blinda na utlegari Bom blinda boven vitrilo sho pidijmalosya na blinda stenzi Bom bramsel vitrilo 4 yarusu pidnimane vishe bramselya na bom bram stenzi Bom bram gorden snast ruhomogo takelazhu dlya pidjomu i spusku bom bram rej i bom bram steng Bom bram reya reya bom bramselya Bom bram stenga vertikalne rangoutne derevo sho ye prodovzhennyam bram stengi Bom saling saling u misci z yednannya bram stengi z bom bram stengoyu chi bugel z obuhami mizh nimi u razi vikonannya yih z odnogo stovbura dereva Bom utlegar rangoutne derevo sho ye prodovzhennyam utlegarya Bom utlegar ring zalizne kilce sho peresuvayetsya po bom utlegaryu i sluzhit dlya kriplennya bom kliver leyeriv bom utlegar shtag bakshtagiv ta bom utlegar shtaga Bom utlegar shtag bakshtagi snasti stoyachogo takelazhu yaki jdut vid bortiv sudna do noka bom utlegarya j utrimuyut ostannij z bokiv Mozhut roznositisya vusami bushprita blinda gafelyami abo bokancyami v nosovij chastini korpusu Bom utlegar shtag snast stoyachogo takelazhu yaka jde vid forshtevnya cherez nok martin gika do noka bom utlegarya j utrimuye ostannij znizu Bonaventur shogla chetverta shogla vstanovlyuvana na pochatku XVII st na velikih sudnah pozadu bizani Sudyachi z malyunkiv togo chasu stoyala yakraz nad ahtershtevnem Bon plavuchi zagorodzhennya yaki sluzhat dlya obmezhennya poshirennya perekrittya dostupu bud chogo poverhneyu vodi plavuchih zabrudnen vorozhih korabliv tosho Bonet dodatkova smuga parusini sho v XIV XVI stolittyah kripilasya znizu vitril u tomu chisli latinskih dlya zbilshennya ploshi Vijshov z uzhitku z uzvichayennyam rifuvannya Borg snast za dopomogoyu yakoyi reya kripitsya do shogli Borg mozhe mati viglyad lancyuga odnim kincem zakriplenogo na topi a na drugomu sporyadzhenogo gakom yakij nadivayetsya na strop na reyi Na nevelikih sudnah borg mozhe buti zaliznim u viglyadi bugelya chi motuzyanim Bort bik sudna Bortblok opora dlya zakriplennya shlyupki po pohidnomu Bortovi vogni vidriznyuvalni vogni navigacijni vogni zasvichuvani po bortah sudna pid chas hodu Zi shtirbortu roztashovuyetsya vogon zelenogo z bakbortu chervonogo koloru Botdek vid angl boat deck shlyupkova paluba paluba na civilnomu sudni de roztashovuyutsya ryatuvalni shlyupki i pristroyi dlya yih spusku i pidjomu Bouti smugi parusini sho prishivayutsya navskosi na vitrilo dlya jogo zmicnennya v najnapruzhenishih miscyah Bocman starshij z palubnoyi komandi sudna starshij unter oficer yakij vikonuye obov yazki bocmana za jogo vidsutnosti Bochka bochka shvartova plavuchij pristrij u viglyadi velikogo porozhnogo rezervuara zakriplenogo lancyugom za dno yakij sluzhit dlya shvartuvannya do nogo korabliv sho perebuvayut na rejdi Braga kanat yakim operizuyut sudno pri vityaguvanni na sushu i dlya buksiruvannya na hvilyuvanni Braketa ploska detal pryamokutnoyi chi inshoyi formi priznachena dlya zmicnennya karkasa sudnovogo naboru chi z yednannya jogo elementiv mizh soboyu Bram slovo dodavane do vsih vitril snastej rangoutnih derev i takelazhu yaki nalezhat do bram stengi Bram gi nci malenki tali sho uv yazuyutsya v bram fal Bram gorden snast ruhomogo takelazhu dlya pidjomu i spusku bram rej i bram steng Bram kovpak midnij cilindr na yakij nadivayetsya bram takelazh Sam kovpak nadivayetsya na top bram stengi na jogo zaplichka Bramsel pryame vitrilo 3 yarusu sho stavitsya nad marselem na bram stenzi Bram reya reya bramselya Bram stenga vertikalne rangoutne derevo sho ye prodovzhennyam stengi Brandvahta bagatoznachnij termin storozhove sudno postavlene na yakir pri vhodi na rejd u gavan chi kanal Brandvahta post na berezi abo na sudni dlya sposterezhennya za pozhezhnoyu bezpekoyu v rajoni portu Brandvahta nesamohidne sudno z zhitlovimi primishennyami priznachene dlya timchasovogo chi postijnogo rozmishennya geologichnih partij ekipazhiv zemsnaryadiv pracivnikiv plavuchih dokiv i majsteren dlya prozhivannya ekipazhiv suden u mizhnavigacijnij chi remontnij period Brandkugel zapalyuvalnij snaryad gladkostvolnoyi artileriyi sho skladavsya z pustotilogo chavunnogo yadra z otvorami nachinenogo zapalyuvalnoyu sumishshyu Bras snast ruhomogo takelazhu zakriplyuvana za nok reyi sho sluzhit dlya yiyi povorotu v gorizontalnij ploshini Na yahti brasom takozh mozhe nazivatisya navitryanij shkot spinakera Brasopiti brasoplennya povertati za dopomogoyu brasiv nalashtovuvati polozhennya vitrila Napriklad brasopiti reyi Brashpil gorizontalnij kolovorot na sudni shirokij korotkij vimpel sho pidnimayetsya na grot shogli komandirami z yednan divizioniv i komandirami zagoniv korabliv Brestrop brest strop angl breast strop nid borst strop grudnij strop lot strop strahuvalna obv yazka lotovogo Breshtu k vid angl breast hook grudnij gak na derev yanih sudnah tovstij brus obroblenij u formi knici sho sluzhit dlya zmicnennya nosovoyi chastini Na metalevih sudnah jogo rol vikonuyut listi palub prikripleni kutikami do obshivki i shpangoutiv i vperti u forshteven Na shlyupkah maye viglyad derev yanoyi lezhachoyi knici na nosi sho z yednuye pravij i livij privalni brusi mizh soboyu i forshtevnem Brigrot vitrilo sho pidijmayetsya na grot shogli za vidsutnosti postijnogo grota Bridel lancyug mertvogo yakorya v akvatoriyi portovogo rejdu dlya postanovki na nogo plavzasobiv bez zadiyannya yihnogo vlasnogo yakirnogo osnashennya Bridzhdek vid angl bridge deck paluba mistka nadbudovi najvisha paluba na civilnih sudnah Na bridzhdeku zazvichaj roztashovuyutsya sternova i shturmanska rubki Brizgas brizgal vid angl brace kolovorot i hole otvir robitnik teslyar sho prosverdlyuvav otvori v obshivci dlya boltiv i nageliv zaklepuvav ci bolti i konopativ pazi Brifok nazva dopomizhnogo pryamogo foka v tenderiv shhun avizo tosho u vipadku yaksho vin ne kripitsya postijno do reyi Brot kamera vid nid broodkamer nim Brotkammer hlibna komora primishennya dlya zberigannya boroshna i suhariv Brotviner vid nim Brotwinner dopomizhne vitrilo sho vstanovlyuvalosya na specialnomu korotkomu rejku za zadnoyu shkatorinoyu gafelnogo i sluzhilo dlya zbilshennya ploshi ostannogo analogichno liselyu pryamih vitril Broching rizki povoroti kidki yahti v navitryanu storonu sho ne piddayutsya upravlinnyu Brutto tonnazh valovij tonnazh zagalnij ob yem vsih zakritih primishen sudna virazhenij u bezrozmirnisnih odinicyah Brutto reyestrovij tonnazh valovij reyestrovij tonnazh zagalnij ob yem vsih zakritih primishen sudna virazhenij u reyestrovih tonnah Bryuk tovstij tros sho prohodiv cherez vingrad chi kilce nad tarillyu i bichni stinki lafeta zakriplenij kincyami na rimah bichnih storin garmatnih portiv Sluzhiv dlya utrimannya garmati pri vidkoti Bryukanec rukav zi shilnoyi tkanini parusini brezentu sho ohoplyuye shoglu v rajoni palubi Verhnya chastina bryukancya kripitsya do shogli bugelem abo trosovim homutom nizhnya pribivayetsya do palubi Priznachennya bryukancya zapobigti potraplyannyu v tryum vodi sho stikaye po shogli pid chas doshu Bu gel ploske metaleve kilce sho sluzhit dlya kriplennya do rangoutnih derev chastin takelazhu Buj plavucha mitka stacionarnij plavuchij pristrij sho mozhe vikonuvati rizni funkciyi Bujrep tros zakriplenij za yakir i sporyadzhenij derev yanim abo metalevim poplavcem tombuyem yakij vkazuye misceznahodzhennya yakorya na grunti Buksir bagatoznachnij termin Buksir tros za dopomogoyu yakogo buksiruyut sudna Buksir sudno priznachene dlya buksiruvannya inshih suden Buksirnij gak gak u buksirnomu pristroyi za yakij zakriplyuyetsya kinec buksirnogo trosa Buksirnij pristrij specialnij pristrij sho vstanovlyuyetsya na buksirah krigolamah a inodi i vantazhnih paroplavah dlya buksiruvannya suden Buksirni vogni navigacijni vogni bilogo koloru iz sektorom osvitlennya 225 yaki sudna zajnyati buksiruvannyam pidijmayut na shogli zamist odnogo topovogo vognyu Pri dovzhini buksira do 200 m pidijmayetsya dva vogni pri dovzhini ponad 200 m tri vogni Buksiruvalnij vogon navigacijnij vogon zhovtogo koloru iz sektorom osvitlennya 135 zasvichuvanij nad gakabortnim vognem suden zajnyatih buksiruvannyam Buksiruvana mina nesamohidnij pidvodnij snaryad sho buksiruvavsya bojovim korablem abo katerom na dovgomu trosi Buksiruvannya peresuvannya nesamohidnih plavuchih zasobiv barzh debarkaderiv ta in abo avarijnih korabliv suden za dopomogoyu specialnogo buksira abo zvichajnogo sudna Bulin bagatoznachnij termin Bulin snast yakoyu vidtyagayut navitryanu bichnu shkatorinu nizhnogo pryamogo vitrila Bulin insha nazva besidkovogo vuzla Bul div Blister protitorpednij chastina nosa sudna sho maye opuklu elipsoyidnu formu i vistupaye trohi nizhche vaterliniyi Bulb zminyuye napryamok potoku vodi po vsomu korpusu zmenshuyuchi opir Bulbokil konstrukciya plavcevogo kilya yahti z prikriplenim do nizhnoyi krajki vazhkim balastom bulbom obtichnoyi formi Burtik pozdovzhnij brusok uzdovzh zovnishnoyi storoni bortiv chovna sho zahishaye yih vid tertya ob pristan Burunduk vidtyazhka shtag vistrila sho jde vid jogo noka do kormi sudna Burunduk yakij vikoristovuvali na vistrili pid chas yakirnoyi stoyanki kolis nazivali ahtertovom Buht pershij zapasnij yakir poryad z toyem i shvartom visiv z livogo bortu za dagliksom Najbilshij yakir z shesti na sudnah u XVIII st jogo vikoristovuvali u razi yaksho stanovi yakori ne mogli utrimati sudno Buhta bagatoznachnij termin Buhta nevelika zatoka Buhta zgornutij kilcyami tros Bushlat formennij osinno vesnyanij verhnij odyag vijskovih moryakiv strokovoyi sluzhbi dvobortna chorna kurtka z vidkladnim komirom na teplij pidkladci Bushprit rangoutnoe derevo ukriplene na nosi sudna gorizontalno chi pid deyakim kutom do gorizontalnoyi ploshini VValik baraban chi lebidka bez mehanichnogo privoda yak pravilo z gorizontalnoyu vissyu Valkist brak ostijnosti sudna Valovij tonnazh div Brutto tonnazh Valoprovid sistema spoluchenih mizh soboyu valiv sho peredaye obertannya vid sudnovogo dviguna grebnomu gvintu Vangen blok vid nim Wangen shoki blok u viglyadi dvoh shkiviv ustanovlenih na boltah osyah na ploskomu brusku prikriplenomu na topi stengi abo na bushpriti Vantazhna marka sistema znakiv na bortah sudna u chastini midel shpangouta sho viznachaye dopustimu osadku dlya riznih rajoniv ta umov plavannya Vantazhnij pristrij sukupnist pristosuvan i mehanizmiv dlya zavantazhennya vivantazhennya i peremishennya vantazhiv Do vantazhnih pristroyiv periodichnoyi diyi nalezhat vantazhni strili sudnovi krani i lifti do pristroyiv bezperervnoyi diyi perevazhno na vuglevozah rudovozah cementovozah strichkovi transporteri kivshovi elevatori pnevmatichni perevantazhuvachi kriva sho pokazuye zalezhnist mizh serednim zagliblennyam sudna i jogo vodotonnazhnistyu Vantazhna strila pristosuvannya dlya navantazhennya i vivantazhennya vantazhiv Vigotovlyayetsya z dereva abo metalu j osnashuyetsya takelazhem iz stalevih abo roslinnih trosiv Vanti snasti neruhomogo sudnovogo takelazhu sluzhat vidtyazhkami shogl do bortu Vantini inodi vzhivana nazva vant na shlyupkah inshih nevelikih sudnah Vant kloten blok z 1 3 otvorami i kipom po kolu sho kripitsya priv yazuyetsya shlagami do nizhnih vant i sluzhit dlya provedennya snastej ruhomogo takelazhu Vant putens ne plutati z putens vantami zalizni lancyugi chi smugi nizhnij kinec yakih kripitsya zovni do bortu sudna a verhnij zakladayetsya za nizhni yufersi Na shlyupkah vant putensi plastini z kilcyami vuhami na bortah dlya kriplennya vant Vaterbak pisbak vigorodka v nosovij chastini verhnoyi palubi sho zapobigala rozlivannyu vodi po palubi v razi yiyi potraplyannya cherez klyuzi Vater bakshtagi neruhomij takelazh bushprita sho pidtrimuye jogo z bokiv Vatervejs tovsti derev yani brusi palubnogo nastilu sho jdut po bortah uzdovzh vsogo sudna Sluzhat dlya pozdovzhnogo kriplennya sudna i stoku vodi Na suchasnih sudnah zholob sho jde po verhnij palubi vzdovzh bortiv po yakomu voda cherez shpigati stikaye za bort Vater vuling kriplennya bushprita z forshtevnem U staromu vitrilnomu floti vater vulingi robilisya trosovi abo lancyugovi Na suchasnih vitrilnih sudnah zamineni zaliznimi bugelyami i skobami Vater zejl zastarila nazva liselya sho stavivsya pid gikom Vaterliniya liniya zitknennya spokijnoyi poverhni vodi z korpusom sudna na plavu Vater tali tali yaki vikoristovuvali dlya pidjomu z tryumu bochok z vodoyu takozh voni zastosovuvalisya dlya vstanovlennya zabortnih trapiv Verhnij blok vater taliv zazvichaj kripivsya do noka grota reyi Vater shtagi vatershtagi neruhomij takelazh bushprita sho pidtrimuye jogo znizu z yednuyuchi z forshtevnem Vahta bagatoznachnij termin Vahta vid cherguvannya na sudni Vahta chastina ekipazhu polovina tretina priznachena dlya nesennya vahti Vahta promizhok chasu protyagom yakogo nese vahtu odna zmina Vahtenij osoba yaka nese nini koli vahtovu sluzhbu Vahtovij zhurnal div Sudnovij zhurnal Vegersi zastarila vnutrishnih obshivnih poyasiv suden pri sucilnij obshivci Velichina zmini pelenga znachennya zmini pelenga na cil protivnika za odnu hvilinu virazhenu v gradusah Velpsi vid angl whelps vistupi u viglyadi reber zrobleni na barabani shpilya shob namotuvanij tros ne kovzav Velsi vid angl wales bagatoznachnij termin Velsi div Barhout Velsi nadvodnij bort Vereteno yakorya masivnij strizhen do nizhnoyi chastini yakogo prikripleni rogi admiraltejskogo yakorya chi lapi vtyazhnogo Verp dopomizhnij sudnovij yakir menshoyi masi nizh stanovij sho sluzhit dlya znyattya sudna z milini shlyahom jogo zavezennya na shlyupkah Verpuvannya vid nid werpen kidati metati procedura vivedennya sudna na vidkritij prostir za dopomogoyu verpa Pislya zavozu yakorya na vidstan blizko 1 kabeltov yakirnij kanat vibirali za dopomogoyu shpilya pidtyagayuchi sudno do miscya zavozu Vertlyug detal sho z yednuye dva elementi i daye mozhlivist odnomu z nih obertatisya navkolo svoyeyi osi Vertlyug gika kriplennya gika do shogli sho dozvolyaye jomu ruhatisya u vertikalnij i gorizontalnij ploshinah Verf korabelnya misce pobudovi ta chi remontu suden Vestovi j matros priznachenij dlya poslug v kayut kompaniyi i oficeram Vzyati rifi zmenshiti ploshu vitrila zgortayuchi jogo znizu i pidv yazuyuchi zgornutu chastinu rif shtertami v kosih i shlyupkovih vitril pidbirayuchi vitrilo dogori i zahoplyuyuchi jogo rif seznyami do leyera na reyi v pryamih Vibirati snast pidtyagati snast Viblenki shabli yaki z yednuyut vanti i sluzhat dlya pidijmannya na shogli Vivorit vitrila bik pryamogo vitrila z boku nosa Vigin palubi vigin bimsiv krivina palubi sho jde poperek sudna utvoryuyetsya vignutoyu dogori seredinoyu bimsiv Vigorodka bagatoznachnij termin Vigorodka vertikalna abo pohila stinka z naborom abo bez nogo sho rozdilyaye primishennya vseredini vidsiku sudna Vigorodka nevelike primishennya v korpusi sudna Vijti na viter trimatisya duzhe kruto do vitru vijti z vitru privestisya duzhe kruto do vitru 3 rumbi i menshe do leventiku vitrila pri comu znevitryuyutsya Vikruzhka vignutij list zovnishnoyi obshivki korpusu sudna v rajoni vihodu grebnogo vala Vimbovka vazhil dlya povertannya kabestana sposib zabezpechennya dostupu do pidvodnoyi chastini sudnovoyi obshivki v zimovij chas shlyahom periodichnogo vidalennya verhnogo sharu lodu navkolo korpusu cherez pevni promizhki chasu Vimpel dovgij vuzkij prapor z kosicyami sho pidnimayetsya na shogli vijskovogo korablya yakij perebuvaye v kampaniyi pozirnij viter viter shvidkist i napryamok yakogo obchislyuyutsya v sistemi koordinat pov yazanij zi sudnom u rusi Protistavlyayetsya Vintrep vid nid windrep snast yakoyu pidnimayut i opuskayut stengi sten vintrep abo bram stengi bram sten vintrep Viping vid angl whipping shmagannya kolivannya korpusu viklikani udarami hvil o jogo dnishe Virubati snast vidrizati tros dlya snasti Vistril gorizontalno roztashovane rangoutne derevo pidvishene nad vodoyu perpendikulyarno bortu sudna Vistril priznachenij dlya kriplennya shlyupok a takozh dlya posadki v shlyupki chleniv ekipazhu sudna Vistril bushprita zastarila nazva martin gika Vistrilyuvati visuvati deyaki rangoutni dereva stengu abo bushprit na priznachene dlya nih misce Vityagatisya na rejd vihoditi z gavani za dopomogoyu zavoziv Vidvalisto uvalisto pid bilshim kutom do liniyi vitru nizh dozvolyayut yakosti sudna Vidvalyuvatisya pid viter uvalyuvatisya pid viter zbilshuvati kut mizh napryamkom vitru j diametralnoyu ploshinoyu Protilezhna diya privoditisya do vitru Viddati kinec vidvernuti kinec z knehta za yakij vin buv zavernutij abo vipustiti jogo yaksho jogo trimayut u rukah vidv yazati i vidpustiti kinec z berega abo inshogo sudna Viddati shvartovi vidvernuti shvartovi z beregovih knehtiv pid chas vidplittya Viddati yakir kinuti chi spustiti yakir na dno dlya yakirnoyi stoyanki Vidpornij gak pristrij dlya pidtyagannya ta vidshtovhovuvannya shlyupok Vidriznyuvalni vogni bortovi vogni navigacijni vogni zasvichuvani po bortah sudna pid chas hodu Zi shtirbortu roztashovuyetsya vogon zelenogo z bakbortu chervonogo koloru Vidsik chastina korpusu korablya viddilena vodoneproniknimi perebirkami sukupnist plavzasobiv yaki zatrimani v portovij akvatoriyi za rishennyam sudovoyi vladi perebuvayut tam cherez nespravnosti ochikuyut remontu pislya avariyi i yaki vikoristovuyut yak plavuchi skladski primishennya abo ochikuyut zakinchennya voyennih dij Vidtyazhka bagatoznachnij termin en snast dlya vidtyagannya noka rangoutnogo dereva zazvichaj spinaker gika Vidtyazhka tros ukriplenij na noku vantazhnoyi strili za dopomogoyu yakogo vantazhna strila povertayetsya navkolo vertikalnoyi osi i zakriplyuyetsya v potribnomu polozhenni Vidtyazhka galsovogo kuta gals kosogo vitrila snast sho kripit galsovij kut do p yati gika en snast dlya vidtyagannya gika donizu Vidtyazhka shkotovogo kuta snast sho kripit shkotovij kut bermudskogo vitrila do noka gika termin z teoriyi sudnovodinnya sho poznachaye virazhenu v morskih milyah dovzhinu dugi mizh meridianami pochatkovogo i kincevogo punktiv plavannya yaka vidrahovuyetsya po serednij paraleli Vizor kozirok pidjomna nadvodna chastina poroma chi vijskovogo desantnogo sudna rozmishena na jogo nosi kormi chi v bortu Vindzejl primitivnij ventilyacijnij deflektor truba vigotovlena z parusini verhnij kinec yakoyi zrizanij navskosi i zabezpechenij rozpirkoyu Vindsiker vid angl windseeker shukach vitru dovgij vuzkij legkij staksel z visoko pidnyatim shkotovim kutom Vintranec vid angl wing transom tranec krilo najdovshij z tranciv ryadu poperechnih gorizontalnih brusiv sho utvoryuyut kormu Violina doshki zakripleni obabich bushprita pozadu ezelgofta yaki po zovnishnomu krayu buli oformleni u viglyadi podvijnoyi bukvi V i zverhu nagaduvali skripku Vira komandne slovo pri takelazhnih i vantazhnih robotah sho oznachaye pidijmaj vibiraj Viter zahodit staye krutishim viter vidhodit staye povnishim Vitrilo parus osnovnij rushij suden i korabliv do vinahodu parovoyi mashini yavlyaye soboyu aerodinamichnu ploshinu na yakij vnaslidok obtikannya vitru vinikayut sili tyagi i drejfu vitrilnik majstrovij yakij shiye vitrila Vitrilnist chutlivist do vitru plosha vitrilnosti suma plosh vsih vitril Vitrova tin dilyanka slabkogo vitru z pidvitryanogo boku Viha dovga zherdina na poplavci sho stoyit vertikalno na vodi i yaku vikoristovuyut dlya poznachennya farvateru ogorodzhennya nebezpek Vnutrishnye dno podvijne dno vnutrishnij verhnij nastil podvijnogo dna Vogni sudnovi div Navigacijni vogni Vogni vidkriti komanda za yakoyu odnochasno stavlyatsya na miscya vidriznyuvalni vogni bokovi a topovij pidnimayetsya na top Vodometnij rushij rushij z vikoristovuvannyam strumenya vodi sho stvoryuye reaktivnu tyagu Vodoriz shek katvater chastina forshtevnya na derev yanih sudnah yakim vono na hodu rozsikaye vodu Yavlyala soboyu prirobku na forshtevni sho vidavalasya doperedu Verhnya chastina vodoriza nazivalasya knyavdigedom nizhnya grepom Grep z yednuvavsya z baksom perednim kincem kilya knyavdiged zi standers indigedom krivoyu balkoyu U verhnij perednij chastini kripivsya lisel indiged do yakogo priyednuvalasya nosova figura Vodotonnazhne sudno termin u teoriyi korablya sho oznachaye sudno korabel dlya yakogo vsya abo bilsha chastina sili pidtrimannya stvoryuyetsya za rahunok vishtovhuvalnoyi sili vodi Arhimedovih sil Vodotonnazhnist vaga korablya v tonnah tobto kilkist vodi vitisnenoyi plavayuchim sudnom harakteristika rozmiriv sudna Vodyane nebo temna zabarvlenist nebesnogo sklepinnya i nizhnoyi mezhi hmar bilya gorizontu sho sposterigayetsya v polyarnih moryah nad zonami chistoyi vodi Voron abordazhnij voron pristrij na grebnih sudnah dlya abordazhnogo boyu perekidnij pomist na sharnirah sho opuskavsya na palubu korablya protivnika pri zblizhenni Voronyache gnizdo zastarila nazva marsa u viglyadi bochki chi dizhki Vorsa stari snasti rozpusheni na stalki i kabolki Vorst vid nim Wurst kovbasa obpletenij derev yanij shtok abo zaliznij prut postavlenij gorizontalno nad talrepami vant i forduniv Sluzhit dlya utrimannya talrepiv na odnakovij vidstani odin vid odnogo i vodnochas ye pershim shablem na vantah Verhnij vorst kripitsya do vant u misci priyednannya shvic sarven stropiv i putens vant pid marsami i salingami Voshstrek div Uoshstrek Vsih vsi naverh komanda za yakoyu viklikayutsya lyudi naverh dlya roboti Vugilna yama specialne primishennya na sudni v yakomu zberigayutsya zapasi kam yanogo vugillya dlya kotliv Bilya osnovi perebirok vugilnih yam u kotelnomu viddilenni roblyatsya otvori zachinyuvani pidjomnimi shitami cherez yaki kochegari vhodyat dlya rozgribannya vitrachuvanogo vugillya Vuzol odinicya vimiryuvannya shvidkosti sudna sho dorinyuye odnij morskij mili za godinu Vuling z yednannya shlagami tovstogo trosa analogichno benzelyu bandazh na rangoutnih derevah Vu si bagatoznachnij termin Vusi pristosuvannya u viglyadi vignutih rogopodibnih prirobok yaki privernuti do p yati gafelya abo gika j ohoplyuyut z dvoh storin shoglu Sluzhat dlya ruhomogo z yednannya z shogloyu Vusi buvayut derev yani i metalevi obshiti shkiroyu Utrimuyutsya bilya shogli trosom bejfutom chi vertlyugom Vusi bushprita te zh same sho j blinda gafeli Vuha vertikalni brusi na nosi barzh dlya kriplennya buksirnogo abo yakirnogo kanata GGavan zahishene misce v portu dlya stoyanki navantazhennya i vivantazhennya suden Gak buksirnij div Buksirnij gak Gak morskij zaliznij chi stalevij gak zastosovuvanij na korablyah Gakabort zakruglena chastina kormovogo krayu sudna Gakabortnij vogon kormovij vogon navigacijnij vogon bilogo koloru zasvichuvanij nad gakabortom na kormi Hodovij gakabortnij zasvichuyetsya pid chas hodu sudna yakirnij pid chas yakirnoyi stoyanki Galanka div Gollandka Galereya bortovij koridor na rivni kubrika sho sluzhiv dlya oglyadu cilosti bortiv Galereya kormova vidkritij abo zakritij balkon navkolo kormi starovinnih suden Gals bagatoznachnij termin Gals kurs sudna vidnosno vitru yaksho viter dme v pravij bort to kazhut sho sudno jde pravim galsom yaksho v livij bort to livim galsom Gals snast sho utrimuye na nalezhnomu misci nizhnij navitryanij kut vitrila Gals bokanec na vitrilnih sudnah bokanec z oboh bortiv na nosi sudna z blokami dlya tyagi galsiv navitryanogo kuta nizhnogo pryamogo vitrila Gals klampi nim Halsklampe na vitrilnih sudnah derev yani pliti vstanovleni na zovnishnij storoni bortu i priznacheni dlya provedennya galsiv Prikrashalisya rizblennyam yake zobrazhuvalo inodi golovu leva cherez pashu yakogo prohodili galsi grota Na pochatku XVII st do gals klampiv vidnosili i vertikalnu balku vstanovlyuyetsya na bortu mizh planshirom i barhoutom z otvorom shkiv gatom prorizanim v balci paralelno bortu Cherez cej otvir v bortu gals prohodiv vseredinu sudna Galsovij gak gak sho vstavlyayetsya u vuho planki na forshtevni shlyupki i sluzhit dlya zakriplennya galsovogo kuta shlyupkovogo klivera Galsovij kut perednij kut kosogo vitrila kut gafelnogo vitrila bilya p yatki gika nazivayetsya nizhnim galsovim bilya p yatki gafelya verhnim galsovim Galf dek vid angl half deck pivpaluba nastilka verhnoyi palubi vid kormi do grot shogli Gaf topsel galf topsel trikutne vitrilo yake svoyeyu nizhnoyu storonoyu kripitsya do gafelya a vertikalnoyu do stengi Galfvind kurs vidnosno vitru koli kut mizh diametralnoyu ploshinoyu sudna i napryamkom vitru stanovit 90 gradusiv pivvitru Galyun vidhozhe misce na sudni pervisno raztashovuvalosya v nosovij chastini Ga naput div Anaput Ga ndshpug vid nid handspaak ruchnij vazhil zbilshena vimbovka sho sluzhit vazhelem pri roboti z velikimi tyagaryami Gardaman dopomizhnij zasib vitrilnogo majstra shkiryana rukavichka bez palciv v yaku bilya osnovi velikogo palcya vshita metaleva plastinka Pri vikonanni ruchnih robit z vitrilami sluzhit naperstkom dlya proshtovhuvannya golki cherez tkaninu chi tros Gardel zast kardel gardel rep snast ruhomogo takelazhu sho sluzhit dlya pidjomu nizhnih rej abo gafeliv Garmatna obsluga osobovij sklad sho obslugovuye garmatu zgidno z bojovim rozkladom Gaspisi vid angl hawse pieces klyuzovi shtuki elementi naboru sudna sho rozmishayutsya mizh ostannim nosovim shpangoutom i forshtevnem Na vidminu vid shpangoutiv mayut trapeciyepodibnij chi trikutnij pereriz U gaspisah prosverdlyuvalisya klyuzi Gat otvir v vitrili rangoutnomu derevi chi korpusnij konstrukciyi dlya provedennya snastej rozmishennya shkiviv tosho Gafel rangoutne derevo pidvishene pohilo do shogli i vperte do neyi zzadu do yakogo priv yazuyut verhnyu shkatorinu gafelnogo vitrila Ged le dzhesi vid angl head ledges vistupi golovi lyuka derev yani brusi vstanovleni paralelno bimsam bilya lyukiv Razom z komingsami utvoryuyut ogorodzhennya lyukiv dlya zapobigannya potraplyannyu vodi v pidpalubni primishennya Ged timbersi timbers indigedi shpangouti galyuna Gelmport otvir u pidzori kormi cherez yakij prohodit baler sterna U rannih konstrukciyah korabliv z navisnim sternom vidovzhenij gelmport roztashovuvavsya pid pidzorom cherez nogo prohodiv rumpel Gelmportova truba vertikalna truba nad gelmportom vseredini yakoyi prohodit baler Genaker kose vitrilo z visokim shkotovim kutom asimetrichnij spinaker sho v bilshosti vipadkiv mozhe sluzhiti alternativoyu spinakeru ta genuyi Genuya velikij shirokij staksel zi shkotovim kutom sho daleko zahodit za shoglu Gig dovga nizkobortna i duzhe vuzka shlyupka velmi legkoyi budovi specialno priznachena dlya shvidkogo hodu pid veslami Gigi buvayut dlya odnogo dvoh chotiroh i shesti veslyariv Na najvuzhchih gigah kocheti zrobleni vinosnimi za bort dlya zruchnosti vesluvannya Gik gorizontalne rangoutne derevo prikriplene do shogli na nevelikij visoti nad paluboyu i povernene vilnim kincem do kormi sudna Do gika prishnurovuyetsya nizhnya shkatorina kosogo vitrila Gika slovo dodavane do nazv snastej sho nalezhat giku Gika topenant snast sho jde z topa shogli do noka gika i sluzhit dlya pidtrimki ostannogo v gorizontalnomu polozhenni Gini odnina gin vid nid gijn nim Gien tali polispast zasnovani mizh odnim dvoshkivnim blokom ta inshim trishkivnim chi ridshe mizh dvoma trishkivnimi Priznachayutsya dlya pidjomu najvazhchih vantazhiv Gi nci odnina gi nec neveliki tali ruhomij blok yakih uv yazanij u yakus snast Gipereti dav gr yphretai u Starodavnij Greciyi veslyari matrosi vzagali vsya korabelna prisluga na protilezhnist soldatam desantu Giters kovshik na dovgomu derzhaku sho sluzhiv dlya obmivannya bortiv sudna i dlya zmochuvannya vitril na shlyupci Gitovi snasti ruhomogo takelazhu sho sluzhat dlya pribirannya pryamih vitril i triseliv Gitovi pryamih vitril pidtyaguyut do reyi shkotovi kuti vitrila Gitovi triseliv pidtyaguyut vitrilo do gafelya i shogli Vzyati na gitovi pidibrati vitrilo gitovami legka vuzka i dovga shlyupka z tupoyu kormoyu Glagol gak vidkidnij gak yakij u robochomu polozhenni utrimuyetsya specialnoyu lankoyu lancyuga Glibina intryumu vidstan vid vnutrishnoyi obshivki bilya kilsona abo vid verhnoyi poverhni derev yanoyi obshivki podvijnogo dna do verhnoyi krajki bimsa verhnoyi palubi vimiryuyetsya v seredini sudna Gol vid nid hol porozhnij abo vid angl hull korpus zastarila nazva korpusu sudna Gollandka zastarila nazva verhnoyi odnotonnoyi matroskoyi sorochki zshitoyi z flaneli abo parusini Nazva vzhivalasya u Rosijskomu imperatorskomu floti piznishe vona stala nazivatisya bila gollandka i sinya gollandka Golovna energetichna ustanovka kompleks mashin mehanizmiv teploobminnih aparativ dzherel energiyi pristroyiv i truboprovodiv ta in priznachenih dlya zabezpechennya ruhu sudna a takozh postachannya energiyeyu riznih jogo mehanizmiv Golovni rozmiri sudna sukupnist konstruktivnih rozrahunkovih najbilshih ta gabaritnih linijnih rozmiriv sudna sho viznachayutsya paralelno do osnovnih koordinatnih ploshin ta harakterizuyut dovzhinu shirinu osadku i visotu bortu Gondek nizhnya garmatna paluba sho bula priznachena dlya garmat golovnogo kalibru Gorden snast sho prohodit cherez neruhomij odnoshkivnij blok yakoyu vitrilo pidtyaguyetsya do reyi Rozriznyayut bik gordeni j nok gordeni otvir dlya dostupu v taki miscya sudna tryumi cisterni tosho kudi dovoditsya pronikati tilki dlya oglyadu farbuvannya abo remontu Gorn tumannij div Nautofon Gostrij kurs kurs vidnosno vitru vid 90 do 0 bejdevind Protistavlyayetsya povnomu kursu Gradshtok grad bogen posoh Yakova starovinnij navigacijnij instrument dlya vimiryuvannya visot svitil Grebnij val element valoprovodu bezposeredno z yednanij z grebnim gvintom Grebnij gvint sudnovij rushij yakij skladayetsya z dvoh abo bilshe lopatej roztashovanih radialno na matochini Grep na derev yanih sudnah nizhnya chastina vodoriza chi persha shtuka vid kilya z yednana za dopomogoyu zamka zi shtukoyu knyavdigeda spryamovanoyu vgoru Grot bagatoznachnij termin Grot grot shogla zagalna nazva serednoyi najvishoyi shogli Grot najnizhche pryame vitrilo na grot shogli Grot slovo dodavane do nazv rej vitril i snastej roztashovanih vishe marsa grot shogli Grota slovo dodavane do nazv chastin rangoutu roztashovanih na nizhnij grot shogli grota reya grota saling Grotlyuk grot lyuk lyuk pered grot shogloyu Grunto v vid nid grondtouw dnishevij tros bagatoznachnij termin Gruntov vidrizok trosa abo parusinova smuga sho kripit shlyupku na shlyupbalkah po pohidnomu Gruntov kanat abo metaleva smuga yaki zavodyat pid dnishe zatonulogo sudna pri jogo pidjomi Guari bagatoznachnij termin Guari tip vitrilnogo ozbroyennya sho posidaye promizhne polozhennya mizh bermudskim i gafelnim Jogo dosyagayut zavdyaki vikoristannyu gafelya yakij mozhe pidijmatisya u vertikalne polozhennya tip sudna z takim ozbroyennyam Gyujs nosovij prapor sudna Gyujsshtok flagshtok dlya pidnyattya gyujsa DDagliks livij stanovij yakir Dvijka dvoveslova mala shlyupka Dev gorden demp gorden def gorden kozhnij z dvoh gordeniv sho priv yazuvalisya obabich bik gordenya Deviaciya magnitna div Magnitna deviaciya Dedvejt povna vantazhnist sudna sho virazhayetsya u vagovih metrichnih tonnah Dejdvud kormovij kraj sudna v pidvodnij jogo chastini mizh ahtershtevnem i kilem U derev yanih suden isnuye she j nosovij dejdvud Dek paluba Termin vzhivayetsya yak pravilo shodo tih z palub na yakih vstanovlena artileriya dvodekovij linijnij korabel tridekovij Takozh dekom nazivalasya verhnya paluba sho podilyayetsya na bak shkafut shkanci ta yut dek skladova nazv palub znizu uverh Orlop dek paluba dlya ekipazhu kubrik sho roztashovuvalasya nad tryumom Gon dek nizhnya garmatna paluba priznachalasya dlya najvazhchih garmat Midel dek serednya garmatna paluba Oper dek verhnya paluba Deka tryumu verh donnih tankiv sho roztashovuyutsya pid tryumom Demeno zastarila nazva sterna groshove vidshkoduvannya zbitku plata sho nalezhit perevizniku za prostij sudna protyagom kontrstalijnogo chasu Deflektor bagatoznachnij termin Deflektor specialnij pristrij sho sluzhit dlya cilej vduvnoyi i vityazhnoyi ventilyaciyi Deflektor prilad dlya viznachennya magnitnoyi deviaciyi Dzhonkove vitrilo riznovid chotirikutnogo kosogo vitrila posilenogo po shirini latami u viglyadi rejkiv otrimalo nazvu zavdyaki vikoristannyu na dzhonkah Dzvin vodolaznij aparat sho maye formu dzvona i vidkritij znizu sluzhit dlya spusku pid vodu Dzvin sudnovij netochno rinda dzvin na sudni priznachenij dlya vidbittya sklyanok promizhkiv chasu podavannya signalu zboru pozhezhnogo spolohu podavannya signaliv u tumani Divizion postijne vijskove formuvannya na floti pochatkove taktichne z yednannya odnoridnih korabliv 2 go 3 go j 4 go rangiv Diviziya osnovne taktichne z yednannya flotu skladova eskadri Dilataciya stvorennya temperaturnih shviv u falshborti sudna peredbachenih pri budivnictvi shob uniknuti rozriv falshbortu vid viginannya korpusu sudna Dimsel shit zroblenij z parusini Jogo stavlyat poperedu kambuznoyi trubi koli sudno jde proti vitru Dimsel ne daye dimu roznositisya po palubi Diplot ruchnij lot dlya vimiryuvannya znachnih glibin 50 150 m kripitsya na diplotlini Diptank gliboka tryumna cisterna obmezhena zverhu paluboyu abo platformoyu sho pidnimayetsya nad drugim dnom i priznachena dlya rozmishennya ridkih sudnovih zapasiv balastu abo vantazhu Dirik fal snast ruhomogo takelazhu sho sluzhit dlya pidnimannya noka gafelya Dispach vinagoroda yaka mozhe buti vstanovlena ugodoyu storin i splachuyetsya pereviznikom frahtuvalniku za zavershennya vantazhennya sudna do zakinchennya stalijnogo chasu Dispasha rozrahunok zbitkiv vantazhu sudna i frahtu pri spilnij avariyi yaki rozpodilyayutsya mizh vantazhovlasnikom i sudnovlasnikom Diferent riznicya zagliblennya mizh nosom i kormoyu yaksho riznicya v bik zagliblennya kormoyu kazhut sho sudno maye diferent na kormu v protilezhnomu vipadku sudno maye diferent na nis prilad dlya vimiryuvannya diferentu riznovid inklinometra Diametr cirkulyaciyi odin z parametriv cirkulyaciyi sudna ta osnovna harakteristika jogo povorotnosti Diametralna ploshina skorocheno DP vertikalna pozdovzhnya ploshina simetriyi teoretichnoyi poverhni korpusu sudna potuzhnij pristrij dlya podachi zvukovih signaliv na mayakah micnishij za sirenu Dilni rechi zagalna nazva dopomizhnogo priladdya sudna a takozh deyakih detalej korpusu sudna Dovzhina sudna odin z golovnih rozmiriv sudna Dovzhina sudna najbilsha dovzhina sudna vimiryana vid najbilsh visunutoyi vpered zovnishnoyi tochki forshtevnya do najbilsh krajnoyi tochki kormovogo pidzoru Dovzhina sudna mizh perpendikulyarami vidstan mizh nosovim i kormovim perpendikulyarami sudna vidstan mizh tochkami peretinu nosovoyi i kormovoyi chastin vaterliniyi z diametralnoyu ploshinoyu sudna Gabaritna dovzhina vidstan vimiryana u gorizontalnij ploshini mizh krajnimi tochkami nosovoyi i kormovoyi kincevih chastin korpusu z urahuvannyam chastin yaki postijno strimlyat Dok inzhenerna sporuda dlya pobudovi remontu i zberigannya suden v yakomu provoditsya bilshist neobhidnih robit z pidvodnimi chastinami korpusu Mozhe buti plavuchim nalivnim abo suhim Dra bler angl drabler drabbler dodatkova smuga parusini sho v XIV XVI stolittyah kripilasya znizu boneta Drafcman zvannya v rosijskomu floti v XVIII XIX stolittyah Drajo k instrument dlya takelazhnih i vitrilnih robit sho yavlyaye soboyu nevelikij cilindrichnij shmatok dereva z zagostrenimi kincyami Vzhivayetsya yak vazhil pri vidrayuvanni kinciv Drajrep nid draaireep bagatoznachnij termin Drajrep element fala nizhnih rej sho odnim kincem kripitsya do reyi drugim do ruhomogo bloka cherez shkiv yakogo prohodit gardel Drajrep marsa fal fal dlya pidnimannya marsa reyi Drajrep blok odnoshkivnij blok sho priv yazuyetsya do marsa reyi i cherez shkiv yakogo prohodit marsa fal Drejf vidhilennya sudna vid kursu pid diyeyu techij vitru tosho znesennya sudna pid chas yakirnoyi stoyanki ta in Drejfomir prilad sho vimiryuye kut mizh napryamkom istinnogo kursu i liniyeyu shlyahu pri drejfi sudna Princip diyi gidrodinamichnogo drejfomira osnovanij na vimiryuvanni riznici tiskiv na pravomu i livomu bortah sudna Drek shlyupkovij yakir Drektov tros shlyupkovogo yakorya Drifter riznovid vitrila staksel velikogo rozmiru dlya vikoristannya pri slabkomu do 2 baliv vitri Drobove vitrilne ozbroyennya riznovid bermudskogo ozbroyennya z roztashuvannyam stakselya na nizhchomu rivni porivnyano z grotom Dromged vid angl drum head golova barabana verhnya chastina barabana shpilya Druge dno vnutrishnij verhnij nastil podvijnogo dna ruchnij svistok dlya podavannya signaliv komandi Duplin nid dubbellijn podvijnij lin serga kinec trosa provedenij u rim obuh i nazad tak shob obidva kinci buli v rozporyadzhenni matrosiv vidpustivshi odin kinec mozhna za drugij vityagnuti ves tros EEvolyu ciya vid lat evolutio rozgortannya sinhronne pereshikuvannya korabliv chi pidrozdiliv v yedinomu shikuvanni z odnogo bojovogo abo pohidnogo poryadku v inshij Ezelgoft detal dlya z yednannya vertikalnih i pohilih rangoutnih derev Eling sporuda priznachena dlya pobudovi zberigannya ta remontu suden malogo ta serednogo rozmiru Enter drek abordazhna kishka nevelikij ruchnij yakir kishka Pri abordazhi jogo kidali na vorozhe sudno dlya nadijnishogo zcheplennya z ostannim Erins bakshtagi bakshtagi sho jdut vid noka gafelya do bortiv sudna Erins tali tali erins bakshtagiv Eskadra velike z yednannya vijskovih korabliv riznih klasiv ZhZhvaka gals korotkij vidrizok yakirnogo lancyuga sho maye odnakovu tovshinu z osnovnim lancyugom Odnim kincem zhvaka gals prikriplyuyetsya do rima vseredini lancyugovogo yashika do inshogo kincya za dopomogoyu kincevoyi lanki kripitsya yakirnij lancyug Zhvaka gals dozvolyaye v razi potrebi shvidko viddati yakirnij lancyug Zherdinna mina tip morskoyi minnoyi zbroyi sho zastosuvavsya naprikinci XIX stolittya Yavlyav soboyu zaryad vibuhovoyi rechovini roztashovanij na kinci dovgoyi zherdini Zhivuchist sudna zdatnist morskogo richkovogo ob yekta u razi poshkodzhennya zberigati svoyi ekspluatacijni ta moreplavni yakosti ZZaval tali snast dlya utrimannya gika sho zapobigaye jogo samochinnomu perekidannyu na drugij bort na povnomu kursi Zavalyuvati povernuti pribrati do bortu chi vseredinu korablya vineseni za bort shlyupki trapi strili tosho Zaviz zavezennya na shlyupci i zakriplennya yakorya verpa dlya nastupnogo pidtyagannya do nogo sudna Zagribni j veslyar abo veslyari zagribni sho diyut pershimi vid kormi veslami Zadra yiti micno zakriti lyuki dveri ilyuminatori tosho z metoyu zapobigti popadannyu vodi zacu rok specialne pristosuvannya priznachene dlya vodoneproniknogo zadrayuvannya sudnovih ilyuminatoriv dverej tehnichnih gorlovin krishok lyukiv tosho Zakladati kripiti kinec Zakladna doshka tradicijna metaleva plastina yaka na pochatku budivnictva rozmishuyetsya v osnovi bud yakoyi velikoyi sporudi budivli sudna tosho Zakripiti vitrilo obnesti seznyami abo kincem pislya togo yak vitrilo vzyato na gitovi Zapelenguvati viznachiti napryamok za kompasom peleng Zarivatisya brati vodu nosom Zvid signaliv sistema liternih i cifrovih umovnih znakiv prijnyata na floti dlya peredachi donesen rozporyadzhen opovishen ta inshih povidomlen Peredacha zdijsnyuyetsya pidjomom na reyi odnogo abo dekilkoh praporiv svitlovimi zasobami i po radio Dlya mizhnarodnogo spilkuvannya na mori vikoristovuyut mizhnarodnij zvid signaliv okrim togo isnuyut nacionalni sistemi prapori vijskovo morskogo zvodu signaliv VMF SRSR rosijska semaforna abetka tosho fragment yakirnogo lancyuga zavdovzhki 25 27 metriv z diametrom vid 13 do 100 mm sho skladayetsya z neparnoyi kilkosti spilnih lanok IIlyuminator zasklene vikno na sudni Maye kruglu abo pryamokutnu formu mozhe buti gluhim abo vidkrivatisya z vodoneproniknimi krishkami abo bez nih Sluzhit dlya dostupu v sudnovi primishennya svitla i povitrya Interkostel interkostelnij list vid angl intercostal mizhrebernij vstavna chastina naboru sudna sho skladayetsya okremih elementiv zakriplenih mizh perpendikulyarnimi jomu v yazyami napr interkostelnij stringer skladayetsya z okremih sekcij vstavlenih mizh bezperervnimi shpangoutami Intryum zastarila nazva tryumu Iol jol bagatoznachnij termin Iol tip vitrilnogo ozbroyennya z daleko vinesenoyu na kormu bizan shogloyu Iol tip vitrilnogo dvoshoglovogo sudna viter napryamok i shvidkist yakogo vimiryuyutsya shodo stacionarnih morskih abo nazemnih ob yektiv Protistavlyayetsya Istinnij kurs spravzhnij kurs kurs z urahuvannyam deviaciyi i magnitnogo shilennya KKabalyaring kabalyar kablyar snast dlya vibirannya nadto tovstogo yakirnogo kanata sho ye nadto zhorstkim dlya namotuvannya na shpil chi lancyuga lanki yakogo ne pidhodyat do gnizd i kulakiv shpilya Yavlyaye soboyu neskinchennij kinec yakij v nosovij chastini sudna prohodit cherez dva bloki vstanovlenih poperedu yakirnogo bitenga U kabalyaring na nevelikij vidstani odin vid odnogo vplesneni shterti yakimi jogo prihvatuyut do pokladenogo vzdovzh yakirnogo kanata yakirnij lancyug priyednuyut do lancyugovogo kabalyaringa sezenem Kabalyaring namotuvali na val shpilya i vibirayut nim yakirnij kanat ukladayuchi jogo v buhtu v kanatnomu yashiku Ka beltov vid nid kabeltouw bagatoznachnij termin Kabeltov morska mira dovzhini sho dorivnyuye 1 10 morskoyi mili 185 2 m artilerijskij kabeltov dorivnyuye 182 87 m Kabeltov morskij tros okruzhnistyu vid 6 do 13 14 dyujmiv 150 350 mm Kabestan shpil vertikalnij kolovorot na sudni Kabolka najtonsha skladova chastina roslinnogo trosa skruchena z volokon konopel agavi chi inshih roslin Kazemat zahishene primishennya na pancerniku priznachene dlya rozmishennya artileriyi Kalvi shoglovi podushki bruski dereva u formi chverti kruga vstanovleni na longa salingah shob zahistiti ogoni vant vid peretirannya gostrimi krayami longa salingiv Kalishka kenga petlya na trosi sho utvoryuyetsya pri jogo nadmirnomu zakruchuvanni Kalcet top shogli z latinskim ozbroyennyam na galerah prirobka zi shkivami na topi Kambuz kuhnya na sudni dva ploskodonnih sudna pontoni dlya pidvedennya pid korabel pidjomu jogo i provedennya po milkovoddyu Kanarej strop stropka sho nakladayetsya na stengu nizhche salinga i ohoplyuye perenosni bakshtagi Kanat tros okruzhnistyu vid 13 dyujmiv 330 mm Kanningem riznovid galsa yakij vikoristovuyut na vitrilah bermudskogo kroyu grot bizan Kanifas blok blok z prorizanoyu chi vidkidnoyu shokoyu dlya ustanovlennya trosa Kap vid angl cape kapa plash nakidka abo vid nim Kappe kovpachok krishka konstrukciya nad virizami u palubi sho skladayetsya z vertikalnih stinok i nastilu z pidkriplyuvalnim naborom Kapitan komandir vijskovogo sudna chi shkiper komercijnogo Kapitan komandor chin u rosijskomu vijskovo morskomu floti u 1707 1732 i v 1751 1827 rr Karlingsi pozdovzhni balki vrizani v bimsi Na nih spirayutsya pozdovzhni balki komingsa Kartushka chutlivij element magnitnogo kompasa sho viznachaye napryamok magnitnogo meridiana Kat tali chi shkentel dlya pidjomu yakorya na bort zazvichaj cherez kat balku platforma u drevnih grebnih bojovih korabliv yak pravilo trirem yaka roztashovuvalasya na bimsah i pilersah na deyakij visoti nad paluboyu i sluzhila dlya rozmishennya voyiniv i metalnih mashin Kat balka krambol tovstij korotkij brus u viglyadi konsoli sho vihodit za bort i pidtrimuyetsya znizu kniceyu tak zvanim saportusom Zastosovuvalisya v vitrilnomu floti na derev yanih sudnah dlya pidtyaguvannya do bortu yakoriv Kachka knaga dvoroga metaleva planka zakriplena na palubi chi na inshij chastini sudna priznachena dlya kriplennya ruhomogo takelazhu Kayuta okreme zhitlove primishennya na sudni Kayut kompaniya yidalnya i misce vidpochinku komandnogo skladu korablya Kvarterdek div Shkanci Kvarterdek reling balyustrada z malenkimi balyasinami sho zahishala prostir mizh trapami na kvarterdeku Kvartirmejster vijskove zvannya u flotah ryadu krayin Na piratskih korablyah nachalnik abordazhnoyi komandi Kvartorpisi chastina konstrukciyi z boku kormi yaka sluzhila dlya kriplennya bichnih galerej chasto prikrashalisya figurami Kenket kronshtejn z kardanovim pidvisom sho prikriplyuvavsya do perebirki kayuti Sluzhiv dlya ustanovki gasovoyi olijnoyi lampi abo svichki zabezpechuvav yihnye vertikalne polozhennya pri hitavici Kermanich sternovij u vuzhchomu sensi osoba sho vidala keruvannyam korablya Kermove veslo zakriplene v kormovij chastini veslo sho zaminyuye sterno Kermovij rulovij sternovij posada na sudni yaku zajmaye specialist sho vikonuye bezposerednye upravlinnya sudnom zdijsnyuyuchi jogo za dopomogoyu shturvala Kerovanist odna z morehidnih yakostej sudna sho harakterizuye jogo zdatnist ruhatis pryamolinijno abo zminyuvati napryamok ruhu za bazhannyam sudnovodiya Kidalnij kinec lin sho maye na odnomu kinci parusinovij nabitij piskom i obpletenij zverhu mishechok tyagarec Za dopomogoyu kidalnogo kincya podayutsya na prichal chi z prichalu na sudno shvartovni trosi Kisa shilnij parusinovij mishechok dlya zberigannya sporyadzhennya kateriv i shlyupok ta praporiv Kivsh nevelika zahishena vid hvil akvatoriya v gavani priznachena dlya malih suden i shlyupok Kil osnovnij podovzhnij zv yazok korablya sho roztashovuyetsya po vsij jogo dovzhini v nizhnij chastini v diametralnij ploshini derev yani kolodki z virizami na yakih vstanovlyuyutsya shlyupki Kilvater kilvaternij strumin strumin sho zalishayetsya za sudnom koli vono jde Strij koli sudna sliduyut odin za odnim nazivayetsya kilvaternoyu kolonoyu Kilson pozdovzhnij zv yazok na sudnah z odinarnim dnom sho z yednuye dnishevi chastini shpangoutiv Kilyuvannya bagatoznachnij termin Kilyuvannya nahilennya sudna na bort nastilki shob kil vijshov z vodi Vikoristovuyut dlya remontu pidvodnogo bortu jogo farbuvannya j ochishennya vid cherepashok Vid kilyuvannya slid vidriznyati krenguvannya pri yakomu kil ne vihodit z vodi Kilyuvannya vid pokarannya na staromu floti protyagannya pid kilem Kilyuvatist velichina yaka viznachayetsya pidjomom sudnovogo dnisha vid kilya do bortiv Kingston otvir z klapanom u zovnishnij obshivci pidvodnoyi chastini sudna dlya prijomu abo vidalennya vodi Kinec nazva bud yakoyi motuzki chi trosa na floti Korinnij kinec umovna nazva zakriplenogo chi zh nevikoristovuvanogo v roboti kincya trosa Hodovij kinec umovna nazva togo kincya trosa do yakogo dokladena tyaga a takozh kincya trosa yakij bezposeredno vikoristovuyut peremishuyut pri zav yazuvanni vuzla Kinsbak blok odnoshkivnij blok bilya bizan shogli v yakomu prohodili fish tali sho sluzhili dlya pidnyattya yakirnih lap do ruslenya Kip zholob na shokah yufersah i shkivah blokiv sho napravlyaye tros a takozh otvir u kipovij planci sho sluzhit dlya provedennya trosa Kipova planka planka yaku vikoristovuyut yak shvartovij abo buksirnij pivklyuz v tih miscyah de nemaye falshbortu Dlya zmenshennya tertya trosiv na kipovij planci vstanovlyuyut vertikalnij obertovij rouls Kitva kitvicya div Yakir nevelikij yakir Klamp stopor u viglyadi nakladki na rangoutnomu derevi yakij zapobigaye proslizannyu snasti sho ohoplyuye ce derevo Klasti rulya sterna povertati sterno Klevant bagatoznachnij termin Klevant konusopodibnij shmatok tverdogo dereva yakij vstavlyayetsya v vuzol shob ostannij ne zatyaguvavsya Klevant knevels knevens nevelikij derev yanij brusochok cilindrichnoyi formi z krugloyu vitochkoyu kipom poseredini prikriplenij do trosa yak gudzik curochka Vzhivayetsya dlya z yednannya praporiv z falami na yakih voni pidnimayutsya takozh sluzhit dlya z yednannya kinciv sezniv Kleten shar shkimushgara tonkogo linyu chi drotu sho nakladayetsya navkolo trosa proti jogo spusku za dopomogoyu pivmushkelya Kletnevina stara parusina narizana smuzhkami Vikoristovuyut dlya kletnyuvannya trosiv Kletnyuvannya vid takelazhnoyi roboti trencyuvannya trosa z nastupnim pokrittyam jogo kletnevinoyu i nakladennyam kletnya Priznachayetsya dlya zahistu neruhomogo i ruhomogo takelazhu vid vologi i peretirannya Kliver kose trikutne vitrilo sho stavitsya poperedu fok shogli Vidriznyayetsya vid stakselya tim sho jogo nizhnya shkatorina roztashovuyetsya ne nad paluboyu a nad bushpritom chi utlegarem Kliver leyer tros yakij vikoristovuyut dlya zakriplennya perednoyi shkatorini klivera Kliver ring zalizne kilce sho peresuvayetsya po dovzhini bushprita utlegarya i sluzhit dlya kriplennya kliver leyeriv kliver ring bakshtagiv i vatershtagiv utlegar bakshtagiv i utlegar shtaga Peresuvannya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu zakriplenogo na noku kliver ring fala i kliver ring nirala Kliver ring bakshtagi bakshtagi sho kriplyat bushprit z bokiv Kli rens angl clearance prosvit zazor odin z kilkoh rozmiriv sho viznachayut vzayemne roztashuvannya korpusiv bagatokorpusnogo sudna abo korablya Vertikalnij klirens vidstan mizh dnishem konstrukciyi sho z yednuye korpus i rozrahunkovoyu vaterliniyeyu Poperechnij klirens vidstan mizh diametralnimi ploshinami korpusiv yaki skladayut sudno Pozdovzhnij klirens vidstan mizh midel shpangoutami chi nosovimi perpendikulyarami trikorpusnogo sudna abo katamarana zi zsuvom korpusiv Klinket riznovid klapana v sudnovih sistemah i truboprovodah u viglyadi klinopodibnoyi zasuvki Klot kulyastij element na deyakih snastyah i elementah sporyadzhennya vidpornih gakah Klotik derev yanij vitochenij kulyastij nakonechnik na topi shogli chi flagshtoka yakij zahishaye torec vid vologi Maye kipi chi shkivi dlya faliv Klyuz otvir u borti dlya yakirnogo lancyuga Klyuz bak chastina baka vid forshtevnya do hvilevidvodu Klyuz sak parusinovij mishok nabitij skubanoyu vorsoyu takozh zamist mishka mozhut vikoristovuvati derev yani vtulki chi krishki yakim zatikayut klyuz Klyams potuzhna pozdovzhnya balka sudna z yednana zi shpangoutami naskriznimi boltami U klyamsi buli vrubleni kinci bimsiv Pid klyamsom roztashovani odin chi dva pidklyamsi Knaga kachka dvoroga metaleva planka zakriplena na palubi chi na inshij chastini sudna priznachena dlya kriplennya ruhomogo takelazhu Knevels knevens bagatoznachnij termin Knevels knevens div Klevant Knevels knevens shkentel na topi shogli cherez blok yakogo prohodili topenanti Kneht parna tumba na palubi sudna abo na pristani dlya zakriplennya kanativ snastej Kniga signalna dovidnik v yakomu v alfavitnomu poryadku rozmisheni vsi neobhidni dlya peregovoriv virazi a takozh kombinaciyi liter za yakimi robitsya signal abo nomer dlya signaliv za umov poganoyi vidimosti temryava tuman tosho Knicya derev yana abo metaleva detal sho z yednuye elementi sudnovogo naboru napriklad bimsi zi shpangoutami Knipel artilerijskij snaryad gladkostvolnoyi artileriyi yakij skladavsya z dvoh chavunnih diskiv chi pivsfer z yednanih mizh soboyu zaliznim sterzhnem i yakij vikoristovuvali dlya poshkodzhennya shogl takelazhu ta vitril korabliv protivnika Knop bagatoznachnij termin Knop vuzol u viglyadi potovshennya na kinci trosa dlya utrimannya chi zakriplennya jogo korinnogo kincya Knop knicya sho z yednuye kil z forshtevnem Knyavdiged u starovinnih vitrilnih suden verhnya chastina vodoriza sho vidavalasya vpered Verhnya chastina knyavdigeda prikrashalasya rizblenoyu figuroyu Koeficiyenti povnoti chislovi pokazniki sho harakterizuyut povnotu obrisiv sudna Kojka lizhko na korabli priznachene dlya vidpochinku matrosiv ta inshih chleniv komandi Kojki naverh komanda za yakoyu skocheni kojki vinosyatsya naverh dlya ukladannya yih na misce v kojkovi sitki Kok sudnovij kuhar Ko kor vid nid koker shkiryanij midnij abo gumovij cilindr dlya pidnesennya zaryadiv vid kryujt kameri do garmat Kokora nizhnya chastina stovbura hvojnogo dereva z perpendikulyarnim velikim korenem yaku vikoristovuyut v budivnictvi derev yanih suden Kokpit vidkritij zagliblenij ob yem prostir dlya vodiya i pasazhiriv u kormovij chastini palubi na yahtah vitrilnih shvertbotah parovih i motornih katerah na vitrilnih sudnah kormova chastina najnizhchoyi palubi Koldershtok vertikalnij vazhil dlya povertannya rumpelya yakij vikoristovuvali do poyavi shturvala Kolishka insha nazva vuzla baranyacha noga Komander vijskove zvannya u vijskovo morskih silah deyakih anglosaksonskih krayin Komandor komodor zvannya u VMF Britaniyi SShA ta Niderlandiv Komandir korablya komandna posada u vijskovo morskih silah Kommodor zvannya u VMF Ukrayini vprovadzhene 2020 roku Komel blok vid bloka Jogo korpus dovshe i kruglishe za korpus long takel bloka vin mozhe buti z odnim abo dvoma shkivami sho lezhat v odnij ploshini Komendor matros specialno pidgotovlenij dlya vikonannya artilerijskih obov yazkiv Komings vertikalni stalevi listi abo derev yani brusi sho ogorodzhuyut vantazhni svitlovi i podibni lyuki vid popadannya vodi vseredinu primishen Kompa s prilad dlya viznachennya napryamku magnitnogo meridiana j doderzhannya kursu sudna u navigaciyi vikoristovuyut magnitni kompasi ta girokompasi Kompasnij kurs kurs vidlichenij vid kompasnogo meridiana Kompasnij meridian liniya sho prohodit cherez golovnu vis kompasa u magnitnih kompasiv vin vidriznyayetsya vid magnitnogo na velichinu magnitnoyi deviaciyi i geografichnogo na velichinu magnitnoyi deviaciyi i magnitnogo shilennya meridianiv Konvoj specialne formuvannya z torgovih dopomizhnih suden i korabliv ohoroni stvoryuvane dlya bezpechnogo perehodu suden morem Kondukto r vijskove zvannya na Rosijskomu imperatorskomu floti pershij oficerskij chin u morskij artileriyi Rosijskogo flotu sho isnuvav do 1830 roku Konstapelska kormova kayuta na gondeku sho jshla vid kormi do bizan shogli i priznachalasya dlya prozhivannya oficeriv ta zberigannya artilerijskih pripasiv Kontrashtag snast stoyachogo takelazhu sho zavoditsya za shoglu pri svizhomu vitri Kontr bizan kose vitrilo yake stavlyat na bizan shogli verhnyu shkatorinu yakogo shnuruyut do gafelya a nizhnya roztyaguyut po giku Termin kontr bizan vzhivayut shodo cogo vitrila tilki v razi nayavnosti na bizan shogli nizhnogo pryamogo vitrila vstanovlenogo na begin reyi Yaksho takogo vitrila nemaye termin kontr bizan ne vzhivayut Kontr bras snast yaku ukriplyuyut na noku reyi i yaka sluzhit dlya rozvorotu yiyi v gorizontalnij ploshini Zavedenij vpered vidnosno kerovanoyi nim reyi Jogo diya zvorotna diyi brasa Kontr gals kurs korablya vidnosno vitru protilezhnij comu kursu protilezhnij gals u teoriyi nepotoplyuvanosti i borotbi za zhivuchist usunennya krenu i diferentu sudna shlyahom zatoplennya vidsikiv simetrichnih z poshkodzhenimi Kontrstalijnij chas dodatkovij pislya zakinchennya terminu navantazhennya rozvantazhennya chas ochikuvannya sudnom zakinchennya vantazhnih robit Kontrtimbersi vertikalni brusi yaki kriplyatsya do vintrancya mizh starn timbersami j razom z nimi utvoryuyut verhnyu chastinu kormi Na vidminu vid starn timbersiv dohodyat tilki do nizhnih lutok kormovih vikon Kontrfors poperechna rozpirka lanki yakirnogo lancyuga kalibrom ponad 15 mm Zmenshuye deformaciyu lanki pid navantazhennyam pidvishuye micnist lanki priblizno na 20 Kontrshkot kontra shkot snast ruhomogo takelazhu diya yakoyi protilezhna diyi shkota Korabelna arhitektura nauka pro funkcionalne ta arhitekturne formuvannya sudna Korabelnya div Verf Kordebataliya centralna serednya chastina bojovogo shikuvannya eskadri sho jde v kilvaternij koloni chi 1 sha diviziya Korma zadnij kraj sudna Kormilo zastarila nazva sterna Kormovij pidzor pohila verhnya chastina kormovogo krayu korpusu sudna yaka vistupaye za ahtershteven Kose vitrilo vitrilo sho stavitsya v diametralnij ploshini sudna i hodit po shtagu chi leyeru abo priv yazuyetsya do gafelya robocha roba roboche plattya povsyakdenna robocha forma odyagu matrosiv starshin vijskovo morskogo flotu Kotelne viddilennya primishennya na sudni korabli v yakomu vstanovlyuyutsya parovi kotli golovnoyi energetichnoyi ustanovki a takozh obladnannya ta pristroyi neobhidni dlya vlasnoyi roboti kotliv Kotidalna liniya izoliniya sho z yednuye na kotidalnij karti tochki z odnakovimi fazami priplivu Koush metaleve kilce sho maye na zovnishnij svoyij poverhni zholobok vidpovidnoyi tovshini dlya trosa Kofel nagel derev yanij chi metalevij strizhen z rukiv yam na verhnomu kinci sho vstavlyayetsya v gnizdo kofel planki dlya zavertannya na nogo snastej ruhomogo takelazhu Kofel planka derev yanij abo metalevij brus z otvorami dlya kofel nageliv prikriplenij gorizontalno na palubu bilya shogl i bilya vnutrishnoyi chastini bortu Koferdam vuzkij vodoneproniknij vidsik sho rozdilyaye susidni primishennya na sudni Kochet gnizdo dlya vesla na planshiri shlyupki Krabova klishnya riznovid latinskogo vitrila z dvoma reyami yakij vikoristovuye bagato avstronezijskih narodiv Krag krag shtag tirovanij strop z yufersom priznachenij dlya natyagannya foka shtagiv vatershtagiv los shtagiv Krambol te zh same sho j kat balka Kran zabortnij kran dlya dostupu vodi vseredinu sudna abo dlya vipusku yiyi nazovni Z poglyadu konstrukciyi chasto ye kingstonami Kran klinovij div Klinket Kran sudnovij pidjomnij kran dlya navantazhuvalnih i rozvantazhuvalnih operacij Na vijskovih korablyah krani vikoristovuyut dlya pidjomu i spusku shlyupok litakiv vazhkih predmetiv sporyadzhennya Kranec pristosuvannya timchasove abo postijne sho sluzhit dlya zahistu bortu sudna vid udariv i tertya ob prichal chi inshe sudno Kranec pershih postriliv germetichnij yashik na palubi korablya poblizu palubnoyi garmati u yakomu zberigayetsya deyaka kilkist unitarnih postriliv dlya pershih postriliv do podachi boyepripasiv z artilerijskogo lohu Kraspicya poperechnij element rami salinga na sudnah z pryamimi vitrilami i skladenimi shoglami Na yahtah rozpirka mizh shogloyu i snastyami stoyachogo takelazhu Kren polozhennya sudna pri yakomu jogo diametralna ploshina vidhilena na deyakij kut vid vertikali i poverhni vodi Krengels kilce chi petlya z trosa zakladene v liktros abo pidv yazane do lyuversiv vitrila Krenguvannya nahilennya sudna na bort pri yakomu kil ne vihodit z vodi Krejserska shvidkist najvigidnisha shvidkist korablya z poglyadu vitrat paliva za projdenij shlyah prilad dlya vimiryuvannya krenu riznovid inklinometra Krizh bagatoznachnij termin Krizh perev yazuvannya shlagiv benzelya poperek z metoyu zapobigannya yihnomu rozsuvannyu Krizh perekruchennya dvoh viddanih yakirnih lancyugiv sudna sho traplyayetsya pri rozvoroti sudna na yakori na 360 pid vplivom vitru abo techiyi perekruchennya na 180 koli vipushenij z pravogo klyuza opinyayetsya po livomu bortu a vipushenij z livogo po pravomu nazivayetsya hrestom Krizh malenkij praporec u kuti polotnisha prapora Krinolin bagatoznachnij termin Krinolin ogorozha u viglyadi fermi na kormi richkovih suden dlya zahistu sterna Krinolin protitorpedni merezhi sho pidvishuvalisya z oboh bortiv na vistrilah u 1870 1880 rr Krinolin vityagnuta vzdovzh bortu galereya velikogo antichnogo bojovogo korablya Kripiti vitrila zagortati yih chi zgortati po reyah shoglah tosho koli voni buli rozpusheni tobto postavleni chi viddani Kruk abordazhnij kruk div Voron Kryuying kompleks poslug z upravlinnya ekipazhami sho nadayetsya specializovanimi kompaniyami Kryujs slovo dodavane do nazv chastin rangoutu snastej chi vitril roztashovanih vishe marsa bizan shogli kryujs marsa Kryujsel kryujs marsel pryame vitrilo 2 yarusu na bizan shogli Kryujselnij kryujs marsovij matros sho nese vahtu na kryujs marsi Kryujs peleng sposib viznachennya miscya sudna za dvoma pelengami na toj samo oriyentir mayak vzyatimi cherez pevnij promizhok chasu i projdenij sudnom vidstani po kursu za cej chas Kryujt kamera zastarila nazva porohovogo pogreba na korabli Kubrik zhitlove primishennya dlya komandi Kupor vid nid kuiper angl cooper matros bondar yakij vidpovidav za spravnist bondarnih virobiv na sudni Kurs sudna gorizontalnij kut mizh pivnichnoyu chastinoyu meridiana i DP sudna v napryamku jogo ruhu Kurs vidnosno vitru kut mizh napryamom vitru i diametralnoyu ploshinoyu sudna tobto kursovij kut na tochku gorizontu zvidki viye viter Kursovij kut kut mizh diametralnoyu ploshinoyu sudna i napryamkom na yakij nebud ob yekt sho sposterigayetsya z sudna Kursheya vid ital corsia pozdovzhnij perehid na palubi galeri Po nomu hodili naglyadachi LLaviruvati jti po lamanij liniyi lyagayuchi to na pravij to na livij gals bejdevindu Lag bagatoznachnij termin Lag prilad dlya viznachennya shvidkosti sudna Lag bort sudna Lag komercijnij termin vipiska zi sudnovogo zhurnalu Lag ryad bochok z vodoyu ukladenih u tryumi Lagun metalevij bak z kranom dlya zberigannya pitnoyi vodi Lancyugovij yashik viddilennya v nosovij chastini sudna v yakomu pomishayetsya yakirnij lancyug Lapki rozgaluzhennya kincya snasti vikonuyetsya vpletennyam vilnogo kincya takoyi zh tovshini Lapki rozgaluzhennya snasti na dva kinci yakimi vona ohoplyuye rangoutne derevo kinci sporyadzheni vichkami sho z yednuyutsya najtovom Lapki div Shpryujt Last mira vantazhomistkosti suden sho zastosovuvalasya do kincya XIX stolittya Lastovij ekipazh u Rosijskomu imperatorskomu floti chini nizhchogo rangu yaki buli ne zdatni sluzhiti u flotskih ekipazhah i yaki vikoristovuvali dlya riznih beregovih potreb Lata tonka ploska gnuchka rejka z dereva yaku vstavlyayut v latkishenyu nashitu vid zadnoyi shkatorini na vitrili bermudskogo kroyu Sluzhit dlya dodannya vitrilu pravilnogo aerodinamichnogo profilyu Latinske vitrilo trikutni vitrila yaki prishnurovuvalisya svoyeyu verhnoyu shkatorinoyu do dovgogo skladenogo rejka sho pidijmavsya pohilo tobto zadnij kut buv visoko pidnyatij a perednij opushenij majzhe do palubi Ce odin z najdavnishih vidiv vitrilnogo ozbroyennya sho dijshov do nashih dniv majzhe bez zmin Lacport viriz u zovnishnij obshivci priznachenij dlya vantazhnih operacij provedennya kabeliv trosiv tosho kurs sudna vidnosno vitru viter dme pryamo v nis Vitrilne sudno takim kursom jti ne mozhe Na vitrilnikah cej kurs vikoristovuyut dlya zupinki sudna privesti sudno do vitru Legvant trosova podushka na shogli pid nizhnoyu reyeyu Priznachalasya dlya togo shob pidtrimuvati ostannyu u vipadku obrivannya gardeliv Legist termin sho maye kilka znachen Legist nevelikij obpletenij kabolkoyu mishechok z piskom sho sluzht tyagarem kidalnogo kincya Legist nazva kidalnogo kincya na civilnomu floti Legist motuzka yaku protyagali iz salinga dlya pidjomu snastej Le dzhes angl ledges vistupi pivbims brus mizh karlingsami Leyer metalevij prut abo tugo natyagnutij roslinnij chi stalevij tros yakij vikoristovuyut dlya priv yazuvannya vitril styaguvannya tentiv sushinnya bilizni tosho Leyerom takozh nazivayutsya ukripleni na stijkah trosi sho zaminyuyut falshbort sudna i trosi sho natyaguyut dlya zapobigannya padinnyu lyudej za bort pid chas shtormu Letyuchi vitrila vitrila yaki ne vhodyat v osnovnu vitrilnist sudna i stavlyatsya na dodatok do osnovnih vitril najchastishe pri slabkih vitrah Licovij bik vitrila bik pryamogo vitrila povernutij do kormi U kosih vitril licovij i vivoritnij boki v teperishnij chas ne rozriznyayutsya Liga morska pozametrichna odinicya dovzhini sho dorivnyuye 3 morskim milyam 5556 m Lik vid nid lijk krajka vitrila Likpaz pivzakritij zholob u rangoutnomu derevi v yakij zavoditsya liktros chi povzuni shkatorini vitrila sho zabezpechuye shvidke i zruchne postanovlennya i pribirannya vitrila Likpaz takozh ye osnovnim elementom shtag pirsa Liktros roslinnij chi gnuchkij stalevij tros yakim obshivayut krajki vitril Likuvannya likivka obshivannya shkatorini liktrosom Limberbordi limberbordovi doshki vid angl limber boards doshki yakimi zakrivali zverhu limberbordovij kanal Limberbordovij kanal kanal bilya kilsona na sudnah z odinarnim dnom dlya stikannya tryumnih vod u llyalo bilya midel shpangouta Limberbordovij poyas pershij poyas vnutrishnoyi obshivki bilya kilya Limbergol angl limber hole vodotokovij otvir otvir propil u flortimbersi shpangouta dlya vilnogo vodotoku tryumnih vod do llyala Lisel dodatkove pryamokutne chi trapeciyepodibne vitrilo yake stavili zzovni pryamih vitril Lisel indiged detal do yakoyi kripilasya nosova figura Lisel spirt lisel rejok tonke gorizontalne rangoutne derevo prikriplyuvane do nokiv rej fok i grot shogl yake sluzhilo reyeyu dlya pidnimannya liseliv Lin tonkij roslinnij tros diametrom vid 3 8 do 11 2 milimetra zvivanij z kabolok Dlya signalnih faliv i dlya lagliniv vzhivayutsya pleteni lini en linemetnij pristrij pristrij dlya podachi providnikiv shvartovih i buksirnih trosiv ryatuvalnih liniv na veliki vidstani Lino k korotka motuzka v palec tovshinoyu z vuzlom na kinci dlya pokarannya matrosiv na staromu floti Llyalo vodostik u nizhnij chastini tryumu na stalevih sudnah utvorenij krajnim mizhdonnim listom i zovnishnoyu obshivkoyu Llyalni vodi vodi v tryumi sho utvoryuyutsya vnaslidok prosochennya zabortnih vod cherez obshivku vidpotivannya vnutrishnoyi poverhni bortiv ta in Loksodroma liniya na poverhni zemnoyi kuli yaka peretinaye vsi meridiani pid tim samim kutom zberigayuchi toj zhe azimut Loksodromiya marshrut z fiksovanim shlyahovim kutom Do poyavi v XX st priladiv dlya obchislennya potochnogo neobhidnogo shlyahovogo kuta yaki umozhlivlyuyut ortodromiyu loksodromiyu vikoristovuvali pri rozrahunku neobhidnogo kursu pri prokladanni marshrutu suden Longa salingi dva derev yani pozdovzhni brusi ukladeni na chiksi prikripleni do nizhnoyi chastini topa shogli chi stengi i zv yazani mizh soboyu kraspicyami Sluzhat osnovoyu marsa chi salinga Long takel blok podovzhenij takel blok blok z dvoma shkivami na okremih osyah Yavlyaye soboyu nibi dva bloki z yednani v odnomu korpusi Vzhivayetsya dlya rul taliv ankershtok taliv rif taliv kosogo grota bik gordeniv nizhnih vitril ta in Lopar vid nid looper bukv bigun hodovij chi zovnishnij kinec u taliv snastej Lopata primitivne znaryaddya dlya vidzhimu vodi z derev yanogo nastilu palubi u viglyadi vuzkoyi lopatki z dereva zi smugoyu tovstoyi gumi na nizhnomu zrizi Lopatka takelazhna takelazhnij instrument dlya nakladennya marok benzeliv i kletnyuvannya trosiv Pri robotah z roslinnimi trosami vikoristovuyut derev yani pri roboti z drotyanimi metalevi lopatki Lop shtag zaspinnik bushprita tros sho tyagnetsya vzdovzh bushprita i sluzhit strahuvalnim leyerom Lop shtagi zasnovuyutsya mizh nedgedsami i ezelgoftom bushprita Lor futoks vid angl lower futtocks nizhnij futoks u shpangouti Los shtag vid nid los marnij porozhnij toj z trosiv podvijnogo shtaga po yakomu hodit kose vitrilo yak pravilo livij chi nizhnij Lot prilad dlya vimiryuvannya glibini morya Lociya opis morskoyi vodojmi i poradnik dlya plavannya Locman osoba sho zajmayetsya provedennyam korabliv u porti cherez kanali po shherah ta v inshih miscyah de vimagayetsya dobre znannya farvateru Lodovij vidblisk abo lodove nebo atmosferne optichne yavishe yake sposterigayetsya v polyarnih shirotah i ye oznakoyu nayavnosti sucilnih krizhanih mas za gorizontom Lyugerne ozbroyennya tip vitrilnogo ozbroyennya sho otrimav nazvu za lyugerami Golovne vitrilo chotirikutne stavitsya na rejku jogo odin kinec vidayetsya za shoglu A perednij kraj vitrila do shogli ne prishnurovanij vin tezh vihodit za neyi Nizhnij kraj shkatorini vitrila prishnurovuyetsya do gika Lyuk viriz otvir u palubi sudna chasto pid terminom lyuk rozumiyut vsyu konstrukciyu zakrittya otvoru hocha okremi chastini ciyeyi konstrukciyi i mayut specialni nazvi MMagering shkiryane vidro Magnitna deviaciya vidhilennya strilki magnitnogo kompasa vid magnitnogo meridiana pid vplivom vlasnogo magnitnogo polya sudna Magnitne shilennya kut mizh magnitnim i geografichnim meridianami Magnitnij kurs kurs vidlichenij vid magnitnogo meridiana Magnitnij meridian vertikalna ploshina sho prohodit cherez vis strilki magnitnogo kompasa Majna komandne slovo pri takelazhnih i vantazhnih robotah sho oznachaye opuskaj Mamerinec bagatoznachnij termin Mamerinec shmatok brezentu sho zapobigaye potraplyannyu vodi z palubi na baler Mamerinec pristosuvannya v artilerijskih basht sho zapobigaye potraplyannyu vodi i smittya v zazor mizh bronovoyu chastinoyu bashti i paluboyu zavoditsya na chas pohodu koli ochikuyetsya svizha pogoda Manevrenist zdatnist sudna shvidko zminyuvati shvidkist i napryamok ruhu dlya pidvodnih chovniv i glibinu zanurennya zalezhno vid skladnosti obstanovki Manilskij tros tros vigotovlenij z manilskogo pryadiva Manilskij tros micnishe pryadiv yanogo na 70 i legshe na 25 vin ne boyitsya morskoyi vodi Prote jogo volokno mensh gnuchke porivnyano z konoplyanim pryadivom i ne vitrimuye takogo oporu pri zav yazuvanni v vuzli yak pryadivo Mantil shmatok trosa sho maye na odnomu zi svoyih kinciv sviten na drugomu koush Po mantilyu hodit odnoshkivnij blok sho maye dovgij strop Za dopomogoyu mantilya tyagnut neruhomij takelazh zakladayut jogo svitnem na vantu vishe komlya v strop bloka zakladayut talrep a v koush gak sej taliv Mantil tali sistema z dvoh taliv tobto za hodovij kinec odnih zakladenij gak bloka inshih taliv Marina suspilna neindustrialna gavan dlya vitrilnih abo motornih yaht specialno obladnana dlya bezpechnoyi stoyanki j servisnogo obslugovuvannya privatnih suden Marka bagatoznachnij termin Marka kilka shilno nakladenih odin do odnogo shlagiv kabolki na kinci trosa dlya zapobigannya jogo rozplitannyu Marka poznachka na snasti sho pokazuye dokudi yiyi mozhna traviti chi vibirati Marka poznachka na yakirnomu lancyuzi sho umozhlivlyuye suditi pro te skilki vitravleno zmichok yakirnogo lancyuga chi skilki yih zalishilosya u vodi za bortom Marka vantazhna sistema znakiv na bortah sudna u chastini midel shpangouta sho viznachaye dopustimu osadku dlya riznih rajoniv ta umov plavannya Marlin tonkij lin skruchenij z dvoh kabolok chi nitok Marochnicya takelazhnij instrument u viglyadi korotkogo kilka iz zavuzhenimi i zakruglenimi kincyami yakij vikoristovuyut dlya nakladannya benzelnih marok Mars majdanchik na topi skladenoyi shogli prikriplenij do longa salingiv i kraspic div takozh voronyache gnizdo Marsa slovo dodavane do nazv chastin rangoutu j snastej sho nalezhat do marselya marsa reya marsa fal Marsel pryame vitrilo sho stavitsya na marsa reyi nad nizhnim vitrilom Martin bakshtagi trosi sho jdut vid noka martin gika do bortiv sudna Martin gik rangoutne derevo ukriplene vertikalno pid bushpritom svoyim nokom donizu Sluzhit dlya roznosu snastej neruhomogo takelazhu utlegar i bom utlegar shtagiv Martin shtag utlegar shtag tros sho jde vid noka martin gika do noka bom utlegarya Mata kilimok z pryadiva Za sposobom vigotovlennya mati buvayut pleteni shpigovani i tkani Matelot susidnij korabel u shikuvanni Mashinka dlya zlamu takelazhnij instrument u viglyadi leshat z gvintom Sluzhit dlya roboti z drotyanimi trosami koli treba zvesti vpritul dva kinci trosa dlya nakladennya benzelya i zakladennya kousha Mashinne viddilennya tehnichne primishennya na korabli sudni v yakomu rozmishuyutsya golovni dviguni yih holodilniki z povitryanimi nasosami i cirkulyacijnimi pompami viparniki kotelnoyi vodi valoobertalni priladi ta inshi priladi dlya upravlinnya korabelnimi dvigunami Mashinnij telegraf pristrij dlya peredachi komand zmini rezhimiv roboti dviguniv z rubki upravlinnya sudnom v mashinne viddilennya Mashtmaker machtmaher vid nid mastemaaker nim Mastmacher shoglorob virobnichij pracivnik korablebudivnoyi promislovosti yakij zajmavsya vipuskom i kontrolem yakosti viroblenih shogl Isnuvav yak majstrova posada na rosijskih sudnobudivnih pidpriyemstvah chasiv vitrilnogo moreplavannya Mayak zasib obladnannya morskih shlyahiv u viglyadi kapitalnoyi sporudi bashtovogo tipu priznachenij dlya poznachennya nebezpechnih misc prohodiv dlya suden Mertvij yakir yakir dlya trivalogo zakriplennya plavuchih ob yektiv shvartovnih bochok brideliv buyiv plavuchih mayakiv tosho Metelik sposib nesennya vitril na yahtah z kosim vitrilnim ozbroyennyam koli na povnih kursah nosovi vitrila vinosyat na protilezhnij vidnosno do kormovih vitril bort dlya pidvishennya shvidkosti i stijkosti na kursi yahti Milya morska pozametrichna odinicya dovzhini sho dorivnyuye 1 852 3 metram Midelvejs teoretichno najdovsha doshka yaka jde vid ahtershtevnya do forshtevnya uzdovzh uyavnoyi ploshini yaka dilit korpus uzdovzh na dvi odnakovi polovini Midel dek serednya batarejna paluba na vitrilnih vijskovih sudnah Midel sudna midel shirina sudna v jogo maksimalnomu poperechnomu pererizi Midel shpangout poperechnij pereriz roztashovanij na seredini vidstani mizh perpendikulyarami teoretichnogo kreslenika sudna Mizhnarodna morska organizaciya mizhnarodna mizhuryadova organizaciya diyalnist yakoyi spryamovana na skasuvannya diskriminacijnih dij sho zachipayut mizhnarodne torgovelne sudnoplavstvo a takozh prijnyattya norm standartiv po zabezpechennyu bezpeki na mori i zapobigannyu zabrudnennya z suden dovkillya nasampered morskogo Mizhnarodnij zvid signaliv signalna kniga sho mistit v sobi zibrannya vizualnih i zvukovih signaliv a takozh zvid radiosignaliv priznachena dlya peregovoriv mizh soboyu suden riznih krayin Mizhnarodni pravila zapobigannya zitknennyu suden u mori universalnij mizhnarodnij dogovir unifikuye pravila zapobigannya zitknennyu suden u mori Mina morska inzhenernij boyepripas mina sho vstanovlyuyetsya u vodi i priznachena dlya urazhennya pidvodnih chovniv nadvodnih korabliv i suden protivnika a takozh uskladnennya yih plavannya Minrep stalevij pryadiv yanij abo kapronovij tros abo lancyug dlya zakriplennya yakirnoyi morskoyi mini do yakorya ta utrimannya yiyi na pevnij vidstani vid poverhni vodi Mistok obgorodzhena chastina palubi verhnih yarusiv nadbudov i rubok abo okrema platforma priznacheni dlya rozmishennya postiv keruvannya sposterezhennya abo zv yazku a takozh dlya perehodu z odniyeyi nadbudovi v inshu Morehidnist moreplavnist morehidna yakist mira togo naskilki dobre pristosovanij plavuchij zasib do umov morya Mortira bagatoznachnij termin Mortira korotka truba priznachena dlya konstruktivnogo oformlennya vihodu bokovogo grebnogo vala z korpusu sudna Mortira tip artilerijskoyi sistemi yakij kolis vikoristovuvali na floti Mun slovo dodavane do nazv rangoutu j snastej sho nalezhat do munselya Munsel najvishe vitrilo na sudnah 6 yarusu yake pidnijmayut na mun reyi vishe tryumselya Musing knop zroblenij ne na kinci snasti a v seredini Mu shkel vid nid moskuil derev yanij molotok yakij vikoristovuyut dlya takelazhnih robit Zastosovuyut dlya virivnyuvannya stalok trosa sho deformuvalisya pri riznih robotah okolochuvannya roslinnih trosiv pri navivanni prikolochuvannya stalok pislya probivannya pri viroblenni spleseniv ogoniv tosho Pri robotah z metalevimi trosami zamist mushkelya vikoristovuyut kiyanku NNabivati snast natyagati snast do vidmovi usuvati slabinu Nabigti na svij yakir vstati nad svoyim yakorem pid vplivom vitru abo techiyi Nabir sudna karkas ostov korpusu sudna sho skladayetsya z pozdovzhnih i poperechnih zv yazkiv Na bort poklasti sterno povernuti sterno maksimalno napravo chi nalivo Naval zitknennya korpusu z prichalom inshim sudnom sho stayetsya vnaslidok inerciyi Navalis komanda veslyaram na shlyupci grebti silnishe Navigacijni vogni sukupnist svitlotehnichnih priladiv priznachenih dlya poznachennya sudna povitryanogo sudna viznachennya jogo tipu a takozh harakteru ruhu chi stoyanki v nichnij chas Navi tryanij bik navi tryana storona storona ob yekta obernena v napryamku zvidki dme viter Nagel derev yanij cvyah tibel Nadbudova zakrita sporuda na verhnij palubi sudna roztashovana vid bortu do bortu Nadvodnij bort vidstan vimiryana pryamovisno na mideli vid verhnoyi krajki palubnoyi liniyi do verhnoyi krajki vidpovidnoyi vantazhnoyi marki Najto v nid naaitouw vid naaien zshivati touw tros bagatoznachnij termin Najtov z yednannya shlagami trosa dvoh abo kilkoh chastin rangoutu dvoh trosiv tosho Najtov snast tros dlya kriplennya sudnovogo obladnannya detalej v tomu chisli tovstih trosiv a takozh vantazhiv Najtoviti najtuvati zv yazuvati motuzkoyu perevivannyam robiti najtov Naktouz yashik dlya vstanovlennya kompasa Namitka na shlyupci vidkidna metaleva skoba na sharniri dlya utrimannya shogli u vertikalnomu polozhenni Odin kinec namitki zakriplenij na shoglovij banci drugij vidkidnij kripitsya do banki nagelem Nautofon elektroakustichnij prilad dlya zvukovoyi signalizaciyi Nevelvuds vid angl navelwoods tovstij shmatok dereva v yakij na deyakih sudnah dlya micnosti vrizayetsya klyuz Nedgedsi nedgedci vid angl knightheads golovi licariv bolard timbersi vid angl bollard timbers tumbovi dereva dva specialni brusi vstanovleni z bokiv forshtevnya dlya togo shob polipshiti kriplennya obshivki Netgedsi pidtrimuyut bushprit i zabezpechuyut oporu perednim kincyam zovnishnoyi obshivki Verhnya chastina nedgedsiv figurno obroblyalasya u viglyadi goliv lyudej leviv tosho i sluzhila dlya kriplennya snastej biteng Yaksho diametr bushprita nabagato perevershuye shirinu stema otzhe dlya prohodu bushprita v netgetsah potribno vikonati zanadto gliboki viyimki napriklad na fregatah ta in velikih sudnah to mizh netgedsami stemom i falstemom vstanovlyuyutsya dodatkovi shtuki dereva stem pisi Nepotoplyuvanist zdatnist sudna zalishatisya na plavu i zberigati ostijnist ta deyakij zapas plavuchosti pri poshkodzhenni jogo korpusu i zatoplenni odnogo abo dekilkoh vidsikiv Netto tonnazh chistij tonnazh zagalnij ob yem vsih vantazhnih primishen sudna virazhenij u bezrozmirnisnih odinicyah Netto reyestrovij tonnazh chistij reyestrovij tonnazh zagalnij ob yem vsih vantazhnih primishen sudna virazhenij u reyestrovih tonnah Nizhni vitrila fok grot i bizan na sudnah z pryamimi vitrilami reyi reyi dlya nizhnih vitril shogli shogli bez steng bram steng i bom bram steng Niral snast ruhomogo takelazhu za dopomogoyu yakoyi pribirayutsya kosi vitrila Niral protyagayetsya uzdovzh shkatorin vitrila i koli vibirayut jogo hodovij kinec vitrilo zbirayetsya v zhmenyu Zalezhno vid togo yakomu vitrilu nalezhit niral vin otrimuye dodatkove najmenuvannya napriklad kliver niral foka staksel niral bom kliver niral Nis perednij kraj sudna Nichnik midnij kuhol z pomishenim v otvori vika tliyuchim gnotom sho roztashovuvavsya na baku v misci dlya palinnya Nojtali tali dlya kriplennya morskih garmat do bortu pid chas shtormu Nok kinec gorizontalnogo chi pohilogo rangoutnogo dereva reyi gafelya gika bushprita utlegarya Nok benzel lin benzel yakim prinajtovlyuyetsya vitrilo do noka rangoutnogo dereva Nok benzelnij kut kut vitrila roztashovanij bilya noka Nazvani tak tomu sho v cih miscyah vitrilo kripitsya do rej benzelem Nok gorden snast ruhomogo takelazhu sudna za dopomogoyu yakoyi pri pribiranni vitril bokova shkatorina pryamogo vitrila pidtyaguyetsya do reyi Nok tali tali sho skladayutsya z odnogo dvoshkivnogo bloka j odnogo odnoshkivnogo prichomu strop pershogo sporyadzhenij gakom a drugogo koushem na vidminu vid sej taliv u yakih gaki mayut obidva bloki Nokol timbersi peredni povorotni shpangouti derev yanih suden na yakih stoyat nizhni kinci gaspisiv Nosova figura prikrasa vitrilnikiv vstanovlyuvana na forshtevni OO bvo di zovnishni obrisi korpusu sudna sho harakterizuyutsya teoretichnim kreslenikom Obgaldir div Abgaldir chin v rosijskomu floti XVIII pochatku XIX stolittya 5 go klasu v Tabeli pro rangi u 1722 1798 rr piznishe 4 go v obov yazki yakogo vhodiv naglyad nad buduvannyam korabliv Obrasopiti reyi povernuti reyi za dopomogoyu brasiv v odne z krajnih polozhen pid kutom do DP korablya Obsteniti vitrila vid stenga povernuti yih chi sudno tak shob viter vdariv u zvorotnij bik vitril i voni pritisnulisya do shogl i steng Pri obstenenih vitrilah sudno otrimuye zadnij hid Obuh obushok ogbolt vid nid oogbolt bolt vichko bolt u yakogo zamist golovki zrobleno kilce chi pokovka prilivok z vuhom u verhnij svoyij chastini Priznachenij dlya kriplennya gakiv snastej takelazhu abo stropiv blokiv Obshivka zovnishnya obolonka korpusu sudna sho zabezpechuye vodoneproniknist Overkil perevertannya sudna dogori kilem Overshtag povorot pri vikonanni yakogo kurs korablya peretinaye napryamok vitru pri comu korabel peretinaye liniyu vitru nosom Overshteven vid nid oversteven dovzhina sudna mizh krajnimi tochkami shtevniv forshtevnya i ahtershtevnya Ogon kilce abo postijna petlya z trosa zroblena na jogo kinci abo v seredini Cim kilcem snast nadivayetsya na rangoutne derevo a shvartovij kinec na shvartovnij gak kneht biteng abo kachku na prichali v shlyuzi abo na bortu sudna sho stoyit u zchalci Okovka zalizna shtaba navkolo bloka sho zaminyuye strop verhnya paluba vitrilnih suden vona podilyalasya na bak shkafut shkanci i yut Oplitka kinec snasti zapletenoyi osoblivim sposobom dlya zapobigannya jogo rozvivannyu Zazvichaj oplitkami rozroblyuyutsya kinci vsogo ruhomogo takelazhu okrim togo oplitkami pokrivayut spleseni na takelazhi i stropah blokiv obplitayut falrepi tosho Orlopdek najnizhcha paluba vitrilnih suden sho bula roztashovana nizhche vaterliniyi j priznachena dlya zberigannya kanativ i rozmishennya osobovogo skladu Ortodroma liniya najkorotshoyi vidstani mizh dvoma tochkami na poverhni Zemli Ortodromiya marshrut iz zminnim shlyahovim kutom sho prohodit po ortodromi Osadka vidstan mizh poverhneyu spokijnoyi vodi i kilem sudna OP gorizontalna ploshina sho prohodit cherez najnizhchu tochku korpusu Ostijnist odna z osnovnih morehidnih yakostej plavuchogo zasobu zdatnist protistoyati zovnishnim silam sho porushuyut jogo rivnovagu i povertatisya u vihidne polozhennya rivnovagi koli diya cih sil pripinyayetsya PPajol znimnij derev yanij nastil na dni sudna Pal bagatoznachnij termin Pal chavunna tumba vrita v zemlyu abo kilka pal vbitih u grunt za yaki zavodyatsya shvartovi Pal kozhnij z vidkidnih stoporiv sho nasadzhuyutsya na nizhnyu chastinu balera shpilya Palged nizhnya chastina balera shpilya na yaku nasadzhuyutsya pali Palgun fundament shpilya iz zubchastoyu rejkoyu po kolu Paluba gorizontalne perekrittya v korpusi abo nadbudovi sudna u viglyadi pidlogi Palubna mashinka stopor yakirnogo lancyuga u viglyadi dugopodibnogo vazhelya vstanovlenogo pid palubnim klyuzom Paner div Apaner Paravan buksirovanij pidvodnij aparat dlya zahistu korablya vid yakirnih kontaktnih min Pa smo pryadka rozm stalka stalka druga za tovshinoyu skladova chastina trosa zvita z kabolok U stalevih trosiv stalki zvivayutsya z ocinkovanih drotiv Patent lag lag sho skladayetsya z rotora j lichilnika vidstani z yednanih laglinem en pristrij dlya rifuvannya vitrila shlyahom jogo namotuvannya na rangoutne derevo chi na strizhen vseredini nogo abo na shtag Patentovanij yakir zagalna nazva yakoriv z ruhomimi lapami zakriplenimi na sharniri Pe leng bagatoznachnij termin Peleng gorizontalnij kut mizh pivnichnoyu chastinoyu meridiana sposterigacha i napryamkom z tochki sposterezhennya na ob yekt vimiryuvanij za godinnikovoyu strilkoyu vid 0 do 360 Zalezhno vid prijnyatogo meridiana rozriznyayut pelengi istinnij magnitnij kompasnij Peleng shikuvannya korabliv pri yakomu vsi voni roztashovuyutsya na liniyi pelenzi sho prohodit pid kutom do kursu zrivnyuvacha veduchogo Pelengator pristrij dlya viznachennya pelenga na ob yekt cil Pelorus visoka kolonka u viglyadi metalevoyi trubi na yaku v kardanovomu pidvisi vstanovlyuyetsya repiter girokompasa sudna Penter snast yaku kolis vikoristovuvali dlya pidnyattya trenda yakorya na penter balci Penter balka div Fish balka Penter gak gak sho zakladayetsya za lapu abo za skobu na vereteni yakorya pri jogo pidjomi na rustov chi na palubu Pepa verhnij nok latinskoyi reyi na galerah Perebirka bud yaka vertikalna stinka vseredini korpusu sudna okrim podvijnogo bortu yaka rozdilyaye vnutrishnij prostir na vidsiki a takozh stinka nadbudov i rubok Perevej topenant preventer topenant dodatkovij topenant sho zavoditsya v dopomogu shtatnomu topenantu pri pidjomi velikih vazhkih predmetiv na reyi en vnutrishnosudnovij pristrij zv yazku na neveliki vidstani Perlin nid paarellijn tros kabelnoyi roboti okruzhnistyu vid 4 do 6 dyujmiv 102 152 milimetri Perti zakripleni pid reyami trosi na yakih stoyat lyudi pid chas roboti na reyah Pertulin vid nid portuurlijn snast lancyug sho utrimuye yakir za skobu v pribranomu polozhenni na kat balci Pivba k poluba k nosova nadbudova na baku korablya Pivbims bims sho jde ne po vsij shirini korablya a vid bortu do karlingsa abo do virizu v palubi lyuka Pivvitru u pivvitru div Galfvind Pivklyuz poluklyuz viriz u falshborti posilenij vstavnoyu ramoyu i priznachenij dlya propuskannya buksiriv abo shvartoviv Pivmushkel mushkel z kipom pivkrugloyu viyimkoyu u verhnij chastini Vikoristovuyut pri kletnyuvanni trosiv Pivtopsel lyugerne vitrilo sho pidijmayetsya na tenderi z navitryanoyi storoni nad brifokom Piv yu t pidvishena chastina kormovogo krayu korablya abo dodatkova paluba nad yutom Pidvahta poperednya vahta viddilennya yakoyi mozhe buti zaluchene do dopomogi chinnij vahti Pidvitryanij bereg vidnosno sudna sho jde napriklad livim galsom bereg roztashovanij z pravogo boku bude pidvitryanim a z livogo navitryanim Pidvitryanij bik pidvitryana storona storona ob yekta obernena v storonu kudi dme viter Pidvolok obshivka steli zhitlovih i sluzhbovih primishen sudna chi nizhnya storona palubnogo perekrittya Pidzo r kormovij pidzor pidzor kontrtimbersiv pohila verhnya chastina kormovogo krayu korpusu sudna yaka vistupaye za ahtershteven zahishayuchi pero sterna Na starovinnih derev yanih sudnah roztashovuvavsya vishe vintrancya chasto prikrashavsya rizblennyam Pidkochet korotka metaleva kutova planka z otvorom vrizana vriven u planshir shlyupki yaka priznachena dlya vstanovlennya kochetiv Pidlegars pozdovzhnij stringer Na shlyupkah sluzhit oporoyu dlya banok Pidpe rtok kozhnij z korotkih shkenteliv yakimi pert prikriplyuyetsya do reyi Pidrulyuvalnij pristrij sudnovij pristrij priznachenij dlya aktivnogo upravlinnya sudnom Yavlyaye soboyu robochij organ gvint u naskriznomu kanali sho prohodit mizh bortami perpendikulyarno diametralnij ploshini Pidshtulc na bichnij galereyi ploshina mizh rim i fut reyelsami Piki krajni vidsiki na nosi i kormi mizh ostannimi shpangoutami i shtevnyami Krajnij kormovij vidsik nazivayetsya ahterpik krajnij nosovij forpik Pilers vertikalna stijka sho sluzhit oporoyu dlya palubnogo perekrittya sudna Pilersi buvayut postijni abo zminni Pirs prichalna gidrotehnichna sporuda sho vistupaye v akvatoriyu vodojmi Pispodi gals tali zokrema snasti yakimi povertalisya nizhni noki latinskih bizan rej Plavuchij yakir najprostishij pristrij dlya stabilizaciyi nevelikih plavzasobiv u drejfi Plavuchist zdatnist sudna z vantazhem na bortu plavati v zadanomu polozhenni vidnosno vodnoyi poverhni Plaz primishennya dlya rozbivannya kreslenika sudna neobhidne dlya vigotovlennya shabloniv i karkasiv pid gnuttya i rozkrij ploskodonna barka z visokimi bortami vzhivalasya dlya promizhnih opor naplavnih mostiv Planshir gorizontalnij derev yanij brus abo stalevij profil u verhnij chastini falshbortu sudna abo bortu chovna Plastir pristrij dlya timchasovogo zakladennya poshkodzhen v pidvodnij chastini korpusu sudna Mig vigotovlyatisya z dekilkoh shariv parusini vodotrivkogo prosochennya abo z dekilkoh shariv doshok z parusinovoyu prokladkoyu Platan bagatoznachnij termin Platan div Gardaman Platan pletena mata yakoyu obgortayut elementi stoyachogo takelazhu j rangoutu dlya zahistu yih vid tertya Platforma paluba sho roztashovana nizhche verhnoyi i jde ne u vsyu dovzhinu abo shirinu sudna Pleht drugij chi verpuvalnij perednij nosovij yakir Visiv po pravomu bortu Povnij kurs kurs vidnosno vitru vid 180 do 90 fordevind bakshtag galfvind Protistavlyayetsya gostromu kursu Povorot na vitrilnih sudnah poznachennya tilki zmini galsa overshtaga i povorotu cherez fordevind shodo inshih zmin kursu vzhivayutsya termini uvalyuvannya pid viter chi privedennya do vitru Povorot cherez fordevind povorot vitrilnogo sudna koli liniya vitru peretinayetsya kormoyu Protilezhnij manevr overshtag Pogon bagatoznachnij termin Pogon zakriplenij za kinci metalevij strizhen uzdovzh yakogo peresuvayetsya kilce z prikriplenoyu za nogo snastyu napr pogon dlya gika shkota Pogon metaleva planka po yakij ruhayetsya yakas chastina v predmetah ozbroyennya korablya napr pogoni garmatnih basht barbetiv Pogonna garmata garmata na vitrilnih sudnah vstanovlena dlya strilbi pryamo po nosi Podvijne dno chastina korpusu obmezhena zzovni dnishevoyu zovnishnoyu obshivkoyu a zseredini drugim dnom Polubak pivbak nosova nadbudova na baku korablya viguk sho v cej chas vikoristovuyut yak sinonim slova sterezhisya Zbereglosya z chasiv vitrilnogo flotu koli matrosi pracyuyuchi na shoglah abo reyah i ronyayuchi sho nebud poperedzhali pro ce krikom vsih hto stoyit vnizu na palubi Porohovij hlopec porohova mavpa chlen obslugi korabelnoyi garmati zazvichaj yunga golovnim zavdannyam yakogo bulo pidnositi poroh z artilerijskogo lohu do garmat Port bagatoznachnij termin Port kompleks budivel ta pristroyiv dlya zavantazhennya i rozvantazhennya suden ta yih obslugovuvannya Port otvir u bortu korablya dlya navantazhennya j rozvantazhennya z nizhnoyi palubi lacport dlya garmatnih stvoliv garmatnij port Posadka sudna polozhennya sudna vidnosno poverhni spokijnoyi vodi yake viznachayetsya osadkoyu na mideli ta kutami krenu ta diferentu chi nosovoyu ta kormovoyu osadkami i kutom krenu Poyas obshivki ryad listiv doshok obshivki sho jdut odin za odnim po dovzhini sudna Prapor vijskovo morskij prapor vstanovlenoyi formi znak prinalezhnosti korablya do vijskovo morskih sil pevnoyi derzhavi Prapor kormovij vijskovo morskij nacionalnij abo osoblivo vstanovlenij prapor pidnimanij na kormovomu flagshtoku abo gafeli kormovoyi shogli korablya prapor vstanovlenoyi formi znak derzhavnoyi prinalezhnosti korablya sudna jogo rangu i priznachennya rangu jogo komandira kapitana posadi pevnoyi osobi sho perebuvaye na bortu vikonuvanogo korablem zavdannya Takozh mozhe vikonuvati signalni funkciyi Prapor posadovij prapor yakij prisvoyuyetsya vishim posadovim osobam vijskovogo vidomstva chastishe za vse maye v svoyij osnovi golovni elementi Vijskovo morskogo prapora Zberigayetsya na korabli i pidijmayetsya pid chas perebuvannya posadovoyi osobi na bortu Prapor signalnij prapor z komplektu praporiv dlya podavannya signaliv prapori mizhnarodnogo zvodu signalni prapori VMF SRSR Prapori rozcvi chuvannya signalni riznokolirni praporci yaki pidnimayutsya na korablyah u svyatkovi dni Prefiks sudna poyednannya liter yak pravilo abreviaturi yaki vikoristovuyut pered nazvoyu civilnogo abo vijskovogo sudna Privalnij brus bagatoznachnij termin Privalnij brus chastina pozdovzhnogo naboru verhnij stringer brus sho jde uzdovzh sudna i kripitsya do shpangoutiv na nogo kladutsya kinci bimsiv Privalnij brus brus ukriplenij uzdovzh zovnishnogo bortu sudna v serednij povnij jogo chastini na nevelikij visoti vid vaterliniyi pri shvartuvanni sudna dempfuye chim pom yakshuye udari ob prichal Suchasnij privalnij brus maye veliku kilkist vidiv i konfiguracij na vitrilnih sudnah vigotovlyavsya z dereva piznishe z metalu na suchasnih katerah i yahtah vstanovlyuyut privalnij brus z plastifikovanogo PVH takij privalnij brus dovgovichnishij ne vbiraye vologu Privalnij brus brus sho jde po bortu navkolo vsiyeyi shlyupki priblizno na visoti vaterliniyi abo trohi vishe vin skriplyuye shpangouti Na forshtevni i ahtershtevni gostroyi kormi obidva privalni brusi z yednuyutsya breshtukami do trancya voni prikriplyuyutsya knicyami Privoditisya do vitru zmenshuvati kut mizh napryamkom vitru j diametralnoyu ploshinoyu povertati sudno nosom do vitru Protilezhna diya uvalyuvatisya pid viter Prikil palya na berezi dlya shvartuvannya sudna Prirobka lodova vilivok abo konstrukciya z metalevih listiv na nabori dlya zahistu vid lodu pera sterna i grebnogo gvinta Prirobka sternova dodatkova plastina do pera sterna dlya zbilshennya jogo ploshi Prove dennya provedennya suden bagatoznachnij termin Provedennya locmanske upravlinnya sudnom locmanom na okremih dilyankah jogo shlyahu Provedennya lodove plavannya v lodovih umovah samotuzhki i v suprovodi buksiriv i krigolamiv Provedennya za tralami plavannya minnimi polyami v protralenih tralshikami smugah Providnik nevelikij tros yakij vikoristovuyut dlya podachi buksira na buksiruvanij ob yekt shlyupkoyu linemetom Propulsivnij koeficiyent vidnoshennya buksiruvalnoyi potuzhnosti vitrachanoyi na ruh sudna z danoyu shvidkistyu hodu do potuzhnosti mehanizmiv priznachenih dlya tiyeyi zh meti Dlya suden cej koeficiyent zazvichaj kolivayetsya v mezhah 0 45 0 55 Prorizannya shikuvannya prorizannya liniyi bataliyi taktichnij prijom korabliv vitrilnogo flotu yakij dozvolyav porushiti liniyu bataliyi protivnika i zoserediti zusillya proti vidsichenoyi chastini jogo sil U moment prohodzhennya mizh dvoma vorozhimi korablyami sho perebuvali v liniyi bataliyi korabel sho prorizav shikuvannya otrimuvav mozhlivist vesti silnij vogon artileriyeyu oboh bortiv odnochasno proti dvoh korabliv protivnika Vognem vrazhalisya nosova i kormova chastini dvoh korabliv protivnika osobovij sklad sho perebuvav na verhnij palubi a takozh rangout vorozhih korabliv Z inshogo boku vogon protivnika buv u cej moment slabkim oskilki nosovih i kormovih garmat na vitrilnih sudnah bulo v bagato raziv menshe nizh bortovih garmat Prorizannya shikuvannya protivnika v dekilkoh miscyah davalo mozhlivist atakuvati jogo otocheni sudna z dvoh storin vzyati protivnika v dva vogni Cej taktichnij prijom najbilsh uspishno zastosovuvavsya v rosijskomu admirali F F Ushakov i D M Senyavin ta anglijskomu admirali D Rodnej i G Nelson flotah Pryadiv yanij tros tros vigotovlenij z volokon lubu konopel pryadiva Pryame vitrilo vitrilo yake zakriplene na reyi i stavitsya poperek perpendikulyarno diametralnij ploshini sudna Puzo vitrila opuklist vitrila nadutogo vitrom Dosyagayetsya vidpovidnim kroyem vitrila Zbilshuye pidjomnu silu tyagu porivnyano z ploskim vitrilom tiyeyi zh ploshi Putens vanti bagatoznachnij termin Putens vanti trosi sho jdut vid nizhnih vant do krajok marsa i vrivnovazhuyut tyagu sten vant Putens vanti specialni vidtyazhki sho kripilisya do bortu pid ruslenyami Buli shozhi na korotki vanti yaki jshli donizu i natyagali znizu vant putensi P yutengi tileptsi derev yani pidporki pid ruslenyami P yartners otvir u palubi cherez yakij prohodit shogla chi bushprit P yata p yatka bagatoznachnij termin P yata p yatka kinec gafelya chi gika yakim vin vpirayetsya v shoglu Sporyadzhayetsya vusami P yatka ahtershtevnya chastina ahtershtevnya na yaku spirayetsya pero sterna P yatka sterna nizhnya chastina pera sterna yaka spirayetsya na p yatku ahtershtevnya P yatka yakorya nizhnya chastina yakorya de vereteno z yednuyetsya z rogami RRakovini shtulci simetrichni zvisi po bokah kormi yaki buli zakinchennyami galerej i chasto bagato prikrashalisya Na suchasnih sudnah vidsutni ale slovo zalishayetsya dlya poznachennya predmeta bachenogo z sudna priblizno na chotiri rumbi pozadu traverza Raks bugel nid rak beugel bejfut duzhka bugel yakij mozhe peresuvatisya po rangoutnomu derevu Vikoristovuyut dlya kriplennya legkih zokrema verhnih rej na shoglah nizhnogo kuta klivera na utlegari Raksi nid rakjes metalevi kilcya chi pivkilcya yaki peresuvayut po shtazi i vikoristovuyut dlya kriplennya ta roztyaguvannya kliveriv i stakseliv Raks kloti paternosteri chotki derev yani kulki z prosverdlenimi poseredini otvorami nadivani na motuzkovu abo stalevu vis sho z yednuye vusi gafelya Sluzhat dlya zapobigannya poshkodzhennyu shogli i dlya polegshennya peremishennya gafelya Raks slizi nid rak sleetjes polozki bejfuta vertikalni ploski derev yani plastini postavleni mizh raks klotami dlya utrimannya ostannih v pevnomu polozhenni odin shodo odnogo Rakstov raks tou trosovij bejfut skladenij z raks klotiv raks sliziv i raks trosa Rang korablya vid korablya po klasifikaciyi vijskovih korabliv zalezhno vid jogo taktiko tehnichnih elementiv priznachennya bojovoyi potuzhnosti chiselnosti ekipazhu ta skladnosti upravlinnya korablem Rangout zagalna nazva pristroyiv dlya postanovlennya vitril yih pidjomu roztyaguvannya ta utrimannya v shtatnomu robochomu polozhenni vikonannya vantazhnih robit pidjomu signaliv tosho Randevu vid fr rendez vous zustrich pobachennya obumovlene misce priznachene dlya zustrichi okremih korabliv abo korabelnih z yednan Rats kamera vid nim Ratskammer kayuta dlya provedennya narad Revanti rej bandi rej banti neveliki vidrizki linya protyagnuti cherez lyuversi dlya kriplennya vitrila do leyera reyi Shob vin ne viskochiv z lyuversa na revanti robili dva vuzli diametr yakih buv bilshe diametra lyuversa Regel dovga derev yana rejka Regel galyuna kozhna z vignutih gorizontalnih rejok sho utvoryuyut boki galyuna Regel ruslenya derev yana rejka sho prikrivaye virizi na rusleni v miscyah prohodzhennya vant putensiv Brest regel karniz pid viknami kapitanskoyi kayuti Revun elektrichnij prilad dlya zvukovoyi signalizaciyi na sudnah pidvodnih chovnah a takozh na mayakah i buyah Redan shodinka na dnishi glisuyuchih kateriv dlya zmenshennya zmochenoyi poverhni za rahunok poperechnogo abo pozdovzhnogo vidrivu potoku vid dnisha sudna i vidpovidno zmenshennya oporu Rezen kil verhnya chastina kilya roztashovana cilkom vseredini sudna Rezen liniya uyavna liniya sho z dnuye miscya kriplen flortimbersiv z pershimi futoksami paralelna DP Rejd chastina akvatoriyi portu dlya yakirnoyi stoyanki suden Rejkove vitrilo div Lyugerne vitrilo Rejok nevelika poperechna balka pidvishena za seredinu do shogli priznachena dlya kriplennya vitril Rej tali tali yaki osnovuvalisya v dopomogu marsa topenantu pid chas vstanovlennya marsa liseliv Takozh tak nazivayutsya tali samoskochuvanogo marselya Reling ogorozha bortu u viglyadi stijok z trosami a takozh nosovi i kormovi ogorozhi na yahtah Rep rep gardel gardel rep zastarili nazvi gardelya Repetiruvannya signaliv vid angl repeating povtorennya povtorennya signaliv slidom za korablem sho pidnyav signal abo beregovim postom buvaye zagalne po eskadri z yednannyu abo provoditsya specialno priznachenimi korablyami postami Repiter vid angl repeater povtoryuvach indikator dlya peredachi pokazan velikogabaritnih priladiv rozmishenih u vnutrishnih primishennyah sudna girokompasa laga u rizni jogo miscya mistki rubki tosho Rering vid nizh nim roring ruling ruring vid nid roering obvivka shlagami yakirnogo rima dlya zahistu jogo vid irzhi i zapobigannya peretirannyu kanativ Retiradna garmata garmata sho vede vogon z kormovih portiv Rece s vid angl recess viyimka zaglibina nisha v kormi dlya pidvisnogo motora Reya gorizontalne rangoutne derevo pidvishene za seredinu za dopomogoyu borgiv i bejfuta do shogli abo stengi j priznachene perevazhno dlya kriplennya vitril Ribalskij staksel chotirikutne kose vitrilo yake rozmishuyetsya mizh shoglami vitrilnogo korablya z kosim vitrilnim ozbroyennyam shhuni abo brigantini Ri bini derev yani shiti z rejok yaki ukladayutsya na dno shlyupki z metoyu zapobigannya psuttyu obshivki nogami Ribinsi ribini derev yani rejki abo metalevi profili sho vstanovlyuyutsya u tryumah i tvindekah po shpangoutah uzdovzh bortiv i sluzhat dlya zapobigannya poshkodzhennyu vantazhu i bortiv Ri dersi vid angl riders diagonalni smugi nakladani poverh shpangoutiv dlya dodatkovogo zmicnennya U rezultati korpus krashe protistoyit viginam pid chas silnogo hvilyuvannya Rim metaleve kilce dlya zakriplennya trosiv blokiv stoporiv shvartovnih kinciv tosho Rim reyelsi karnizi sho jshli pid viknami na bokovih kormovih galereyah Rinda poludenne bittya sudnovogo dzvona tri trikratnih udari Inodi rindoyu ne zovsim pravilno zvut i sam sudnovij dzvin Rinda bulin pletenij tros za dopomogoyu yakogo privodyat u diyu bilo dzvona Riskannya neznachne uhilennya vid kursu to v odin to v drugij bik Risklivist shilnist sudna do riskannya Rif bagatoznachnij termin Rif okrema skelya abo gryada sho stanovit navigacijnu nebezpeku Rif chastina vitrila pristosovana dlya zmenshennya jogo ploshi bez povnogo pribirannya div Vzyati rifi Rif bant smuga parusini nashivana na vitrilo paralelno jogo nizhnij shkatorini dlya zbilshennya micnosti vitrila v tih miscyah de prikripleni rif shterti abo rif sezni Rif gati otvori v rif banti cherez yaki prohodyat rif sezni Rifiti rifuvati div Vzyati rifi Rif leyer tros na pryamomu vitrili prosilenij u rif gati paralelno verhnij shkatorini sho sluzhit dlya priv yazuvannya vitrila rif seznyami pri vzyatti rifiv Rif sezen kinec spletenij zi shkimushki Odin kinec jogo maye vichko chi knop sho utrimuye jogo v rif gati vitrila Sluzhit dlya zav yazuvannya vitrila koli beretsya rif Rif shkentel kinec yakim styaguyutsya do gika zadnya i perednya shkatorini kosogo vitrila koli beretsya rif abo vono pidv yazuyetsya v zibranomu viglyadi Rif shtert korotkij tros uv yazanij u rif gat sho sluzhit dlya vzyattya rifiv na malih vitrilnih sudnah Richer riznovid klivera chi stakselya povno skroyene zshite z legkoyi tkanini vitrilo z visoko pidnyatim shkotovim kutom i velikim serpom po zadnij shkatorini Rozrizne vitrilo vitrilo sho skladayetsya z dvoh okremih polotnish Rozriznimi mozhut buti yak pryami vitrila marseli bramseli sho rozdilyayutsya na pidnyati na riznih reyah verhnye i nizhnye tak i kosi rejkovi sho podilyayutsya fok i kliver prikripleni do odnogo rejka pri comu nosova chastina kliver stanovit priblizno 1 3 zagalnoyi ploshi vitrila Rozsmiknuti snast povnistyu vidpustiti oslabiti snast Rombovanta vanta sho prohodit cherez kraspicyu i kripitsya oboma kincyami do shogli vikoristovuyut na yahtah Roslinnij tros tros vigotovlenij z volokon roslin konopel abaki agavi kokosa ta in Rostr taran z metalevim nakonechnikom na nosovij chastini vijskovogo korablya chasiv Starodavnogo Rimu dlya zavdannya udariv korablyu protivnika Rostri gratchastij nastil na pivbimsah mizh rubkoyu i specialnimi stijkami po bortu sudna Ro uls kotok vidlitij z chavunu chi stali abo vitochenij z micnogo dereva zdatnij vilno obertatisya na osi Rouls stavitsya napriklad v kipovih plankah abo okremo dlya napravlennya trosa dlya pidtrimki sternovih shtang tosho Rubka zakrita sporuda na palubi nadvodnogo bortu abo na palubi nadbudovi Ruderpis vertikalna balka sho stanovit osnovu cilnozvarenogo pera sterna Ruderpost zadnya gilka dvogilkovogo ahtershtevnya na yaku navishuyetsya pero sterna Rul te zh same sho j sterno pristrij dlya utrimuvannya obranogo kursu sudna abo zmini kursu Rulovij div Kermovij Rul tali tali sho zakladayutsya za rul shkentel Rul shkenteli trosi chi lancyugi dlya povertannya sterna pri poshkodzhenni sternovogo pristroyu rumpelya chi golovki balera Kriplyatsya odnim kincem do verhnoyi chastini pera sterna drugim do bortu Rumb napryamok z centru vidimogo gorizontu do tochok jogo okruzhnosti vsogo vidilyayut 32 rumbi Rumpel gorizontalnij vazhil chi sektor dlya povertannya balera sterna Rumpel tali tali sho sluzhat dlya povertannya rumpelya vikoristovuyut yak dopovnennya do koldershtoka abo shturvala Runduk yashik dlya zberigannya praporiv lotiv lagiv osobistih rechej tosho Perenosna matroska skrinka dlya osobistih rechej nazivayetsya runduchok Rusleni majdanchiki vzdovzh zovnishnih bortiv priznacheni dlya kriplennya vant Ru ster nid rooster grati gratchasta krishka lyuka Pri poganij pogodi yih zakrivali vodoneproniknoyu parusinoyu Rustov lancyuzhok sho utrimuye yakir za p yatu koli ostannij pribranij i lezhit na yakirnij podushci Rust lini trosi sho protyagalisya vid galyuna do kat balok dlya zapobigannya padinnyu lyudej za bort Ruhomij takelazh snasti priznacheni dlya pidnimannya chi spuskannya vitril praporiv stril povertannya rej gikiv gafeliv Protistavlyayetsya neruhomomu stoyachemu takelazhu Ryu latinska reya cilisna chi skladena balka z yalini abo yalici yaku pidvishuyut pohilo do shogli SSazhen morskij fatom morska odinicya dovzhini sho dorivnyuye 1 8288 m Saling konstrukciya dlya z yednannya stengi z bram stengoyu chi bram stengi z bom bram stengoyu Skladayetsya z longa salingiv i kraspic Samozatoplennya zatoplennya sudna v rezultati navmisnih abo nenavmisnih dij ekipazhu Saportus knicya yaka pidtrimuvala krambol chin 6 go klasu v Tabeli pro rangi v rosijskomu floti XVIII stolittya v obov yazki yakogo vhodiv naglyad nad buduvannyam korablya Sarven sarvin angl serving termin sho maye kilka znachen Sarven stara parusina priznachena dlya zagortannya chak i prirobok do derev yanih shtuk Sarven mata na yakirnomu pryadiv yanomu kanati dlya zahistu vid jogo peretirannya v klyuzi Sviten kinec trosa zapletenij kosiceyu Svistov tonkij tros sho z yednuye zovnishni kinci vimbovok vstavlenih v gnizda shpilya Priznachenij dlya zapobigannya viskochuvannyu vimbovok u razi yaksho shpil pochne obertatisya v zvorotnij bik a takozh dlya togo shob postaviti bilshe lyudej na shpil chastina matrosiv shtovhaye vimbovki chastina tyagne za svistov tradicijna zhartivliva vistava na sudni yake peretinaye ekvator Segarsi kilcya yaki vilno peresuvayutsya po shogli chi gafelyu i sluzhat dlya kriplennya shkatorin gafelnogo vitrila Sezen pletinka z vichkom na odnomu kinci i kosiceyu na drugomu Zalezhno vid priznachennya abo miscya nosit rizni najmenuvannya napriklad rif sezen Sej tali tali sho skladayutsya z odnogo dvoshkivnogo j odnogo odnoshkivnogo bloka stropi yakih sporyadzheni gakami Sej gorden sej shkentel korotki roslinni abo drotyani trosi sho nakladayutsya ogonom na top shogli V ogoni drugogo kincya znahoditsya koush do yakogo kriplyat blok ginej sej taliv Sekstant optichnij prilad dlya vimiryuvannya visoti astronomichnih ob yektiv nad gorizontom z metoyu viznachennya geografichnih koordinat Semafor sposib zorovoyi signalizaciyi Semafor ruchnij semafor praporcevij sposib zorovoyi signalizaciyi yaka zdijsnyuyetsya praporcyami zminoyu polozhennya ruk Semafor beregovij shoglovij mehanichnij specialnij signalnij aparat sho skladayetsya zi stijki abo shogli z krilami u verhnij chastini yaki mozhut za dopomogoyu ciloyi sistemi mehanichnih pristosuvan vstanovlyuvatisya zgidno zi znachennyami semafornoyi abetki Se rga termin sho maye kilka znachen Serga tros yakij odnim svoyim kincem kripitsya bilya bortu buksiruvalnogo sudna gvintovogo a inshim ohoplyuye buksirnij tros pidtrimuyuchi jogo pidvishenim i tim zapobigayuchi potraplyannyu jogo v gvint Serga div Duplin Signalizaciya morska sposib komunikaciyi na vidstani mizh sudnami a takozh beregom ta sudnom i navpaki yakij polyagaye u peredachi i prijomi signalnih povidomlen za dopomogoyu vizualnih zasobiv zvukiv tosho z metoyu zabezpechennya bezpeki moreplavstva Signalna kniga kniga sho mistit perelik vzhivanih u morskij praktici okremih sliv i cilih viraziv z vidpovidnimi umovnimi yih zobrazhennyami u formi korotkih poyednan bukv i cifr z metoyu sproshennya i shvidkosti peredachi pevnih rozporyadzhen donesen ta inshih povidomlen U VMF vikoristovuyut tripraporovij zvid vijskovo morskih signaliv mizhnarodnij zvid signaliv ta Signalni figuri predmetni signalni zasobi sho zastosovuyut dlya pokazu signaliv pro shvidkist hodu korablya podachi avarijnih i poperedzhuvalnih signaliv i signaliv obumovlenih vseredini z yednannya korabliv Sizalskij tros sizal tros vigotovlenij iz sizalyu otrimanogo z listya roslin rodu agav Sidluvatist nayavnist po dovzhini sudna pevnoyi krivini pri yakij paluba maye pidjom vid midelya do nosa i kormi Skeg spryamovanij do kormi vistup kilya chi nizhnya chastina reduktora pidvisnogo chovnovogo motora Takozh tak nazivayut konstrukciyu po bortah dnishevoyi chastini sudna na povitryanij podushci sho stanovit odne cile z jogo korpusom i sluzhit dlya utrimannya povitryanoyi podushki z bokiv Sklyanki pivgodinnij promizhok chasu sho vidznachayetsya udarami dzvona Otrimav nazvu za pivgodinnim piskovim godinnikom Skoba takelazhna element takelazhu pidkovopodibno zignutij strizhen z otvorami vushkami na kincyah cherez yaki propushenij bolt z golovkoyu Skok vanti motuzyana drabina z derev yanimi shablyami sho jde z palubi do bortu na vanti Skricher vitrilo sho poyednuye oznaki spinakera i richera Skula misce najkrutishogo viginu bortu Rozriznyayut nosovi kormovi i dnishevi skuli Skulovij kil bichnij kil dovga pozdovzhnya plastina vstanovlena zzovni pidvodnoyi chastini bortu i priznachena dlya zmenshennya bortovoyi hitavici Slab gorden gorden yakij vikoristovuvali dlya pidnyattya nizhnoyi shkatorini ale na vidminu vid bik gordeniv prohodiv iz zadnogo boku vitrila Slablin zast bislaglin dovgij slabokruchenij lin priznachenij dlya prityaguvannya vitril do rangoutu bichnoyi shkatorini triselya do shogli chi verhnoyi shkatorini shlyupkovogo vitrila do rejka Slan znimnij dnishevij nastil Sleming vid angl slamming hlopannya udari dnisha nosovogo kincya sudna pid chas kilovoyi hitavici v rusi na zustrichnih hvilyah Slip bagatoznachnij termin Slip sporuda dlya spusku suden na vodu abo pidjomu z vodi dlya remontu na vizkah po pohilih rejkovih koliyah za dopomogoyu lebidok i trosiv Slip pohilij majdanchik u kormi promislovogo sudna dlya vityagannya trala Slip kovzannya gvinta v vodi tobto riznicya mizh dijsnoyu shvidkistyu sudna i tiyeyu yaku vono malo b yakbi gvint obertavsya b ne u vodi a ugvinchuvavsya v tverde tilo Sluhnyane sudno sudno yake dobre sluhayetsya sterna Snasti virubani trosi yaki zastosovuyut dlya pidjomu pribirannya vitril i upravlinnya nimi a takozh dlya takelazhnih ta inshih robit Soplyak konstrukciya na nosi barzh z dvoh bortovih knehtiv stijok i vstanovlenoyi mizh nimi gorizontalnoyi kolodi t zv ogniva sho sluzhit dlya kriplennya buksirnih kinciv snastej i oporoyu dlya yakirnogo lancyuga pri jogo vibiranni Sorlin tros chi lancyug sho z yednuye pero sterna z korpusom sudna Utrimuye pero v razi yaksho vono ziskochit z sharniriv Sorochka seredina zakriplenogo tobto zgornutogo i obnesenogo seznyami pryamogo vitrila Spardek verhnya legka paluba sho tyagnulasya vid forshtevnya do ahtershtevnya roztashovana vishe golovnoyi palubi U teperishnij chas spardekom chasto nazivayut seredni nadbudovi na sudnah Spenker vitrilo insha nazva gafelnoyi bizani Spinaker tip kosogo vitrila priznachenij dlya vikoristovuvannya na povnih kursah vid galfvindu do fordevindu Spirketing spirketens vid angl spirketing poyas vnutrishnoyi obshivki mizh vatervejsom i nizhnimi lutkami garmatnih portiv Splesen z yednannya trosa v misci rozrivu vzayemnim perepletinnyam nitok misce de zrobleno zroshennya obirvanogo trosa Spravzhnij kurs istinnij kurs kurs z urahuvannyam deviaciyi i magnitnogo shilennya ploshina zzovni pidvodnoyi chastini bortu sudna ruhoma abo neruhoma dlya zmenshennya bortovoyi hitavici Staksel kose vitrilo trikutnoyi formi zazvichaj stavitsya poperedu shogli Verhnya shkatorina kripitsya do shtaga Vidriznyayetsya vid klivera tim sho nizhnya jogo shkatorina roztashovuyetsya nad paluboyu Stalijnij chas chas stoyanki protyagom yakogo pereviznik nadaye sudno dlya navantazhennya abo vivantazhennya vantazhu i trimaye jogo pid navantazhennyam abo vivantazhennyam vantazhu bez dodatkovih do frahtu platezhiv Stalka stalka div Pasmo Sta nders angl standers stijki bagatoznachnij termin Standers porozhnista visoka lita stijka v yaku vstavlyayetsya shlyupbalka chi trapbalka yaksho voni ne prohodyat kriz palubu Zaminyuye bashmak i obojmu v shlyupbalki i zastosovuyetsya v tih vipadkah koli shlyupki zberigayutsya na rostrah Standers nazva brusa na starovinnih korablyah sho jshov po bortu paralelno futoksam i buv skriplenij z nimi vin sluzhiv dlya posilennya naboru v miscyah viriziv dlya portiv Standers stijka sho ukriplyaye biteng Standers indiged vid angl standers in the head stijki v galyuni vignuta gorizontalna balka sho kripilasya speredu forshtevnya j utvoryuvala verhnyu chastinu vodoriza Nad standers indigedom roztashovuvavsya bushprit Stanovij yakir yakir priznachenij dlya utrimannya sudna na misci ye osnovnim yakorem Na nevelikih sudnah katerah odin stanovij yakir na velikih dva Na starovinnih korablyah pravij stanovij yakir nazivavsya plehtom livij dagliksom Stapel nahilenij do vodi j vidpovidno obladnanij majdanchik elinga na yakomu buduyut remontuyut i z yakogo spuskayut na vodu sudna Stapel paluba dokova paluba paluba plavuchogo doku na yaku nabivayetsya kilova dorizhka dlya postanovki sudna v dok Starnson starn knicya ahter knicya knicya sho z yednuye ahtershteven z kilem i perehodit speredu v kilson Starn post insha nazva ahtershtevnya na sudnah z dvogilkovovim ahtershtevnem perednya gilka ahtershtevnya Starn timbersi vertikalni brusi v kormi derev yanogo sudna sho jdut vishe tranciv Utvoryuyut chastinu kormi nad pidzorom u promizhkah mizh starn timbersami rozmishayut vikna Steklin nid steeklijn tros z troh stalok po dvi nitki kozhna Stem zovnishnij brus forshtevnya u razi yaksho jogo konstrukciya peredbachaye dva elementi Z yednuyetsya z falstemom Stemson knicya sho z yednuye forshteven z kilem i perehodit zzadu v kilson Stem pisi vid angl stem pieces stemovi shtuki forshtevnevi shtuki dodatkovi shtuki dereva sho vstanovlyuvalisya mizh netgedsami stemom i falstemom Zastosovuvalisya u vipadkah yaksho diametr bushprita nabagato perevershuvav shirinu stema otzhe dlya prohodu bushprita v netgetsah potribno bulo vikonati zanadto gliboki viyimki napriklad na fregatah ta in velikih sudnah Sten slovo dodavane do nazv snastej sho nalezhat do stengi Sten bakshtagi bakshtagi sho pidtrimuyut stengi Sten vanti vanti sho pidtrimuyut stengi Sten vintrep snast dlya pidjomu i spusku stengi Prohodit u shpori stengi cherez pohilij pryamokutnij otvir zi shkivom shkiv gat Sten shtagi shtagi sho pidtrimuyut stengi Stenga vertikalne rangoutne derevo sho ye prodovzhennyam shogli Steps bagatoznachnij termin Steps zast shpyurgat gnizdo v yake vstavlyayetsya shogla svoyim shporom Steps stakan dlya balera shpilya Sterno vertikalna plastina pero sterna sho povertayetsya na osi baleri v kormovij pidvodnij chastini sudna Sluzhit dlya povorotu sudna v tu chi inshu storonu Sternovij div Kermovij posadova osoba predstavnik portovoyi administraciyi na sudni v period jogo perebuvannya v portu yakij ye vikonavcem vantazhnih robit na sudni Stirka malenka shvabra zroblena z kabolok Stop anker zapasnij chi dopomizhnij yakir zazvichaj ukladanij na yuti Stoplat nashivka z licovogo boku povernutogo do kormi marselya sho sluzhit dlya zahistu parusini vid peretirannya ob mars i saling Stopor bagatoznachnij termin Stopor pristrij dlya zatiskannya hodovogo kincya Stopor vuzol knop na kinci snasti priznachenij dlya zapobigannya yiyi vislizannyu z kipa Stopor korotkij tros priznachenij dlya utrimuvannya yakirnih kanativ pidnyatih vantazhiv vant ta inshogo takelazhu v razi poshkodzhen tosho Yakirnij stopor pertulin utrimuye yakir za skobu v pribranomu polozhenni Palubnij stopor prijmaye tyagu yakirnogo kanata na yakirnij biteng Biteng stopor z yednuye biteng z pokladenim na nogo kabelem Vant stopor utrimuvav razom poshkodzheni vanti Stoyachij takelazh neruhomij takelazh takelazh yakij sluzhit dlya pidtrimki j ukriplennya rangouta Strenga strenda strend kozhna z motuzok z yakih zvivayetsya tros Stringer pozdovzhnij zv yazok naboru korpusu sudna sho jde po vsij jogo dovzhini Strila vantazhna div Vantazhna strila Strop trosove kilce shmatok drotyanogo abo pryadiv yanogo trosa korinnij i hodovij kinci yakogo splesneni abo zv yazani razom Vikoristovuyut dlya obv yazuvannya blokiv ostroplennya pidjomu vantazhiv Stropka nevelikij tonkij tros sho maye na odnomu z kinciv ogon na drugomu klevant sluzhit dlya pidvishuvannya snastej Sudnova rol spisok ekipazhu i pasazhiriv sudna z yihnimi pasportnimi danimi najmenuvannyami posad fiksaciyeyu chasu i portu pributtya vidbuttya Sudnovij zhurnal odin z osnovnih sudnovih dokumentiv de vidznachayutsya vsi podiyi sho stalisya pid chas plavannya z inshoyu dotichnoyu informaciyeyu Sudnoyama gidrotehnichna sporuda u viglyadi kotlovana roztashovanogo bilya berega vodojmi i vidokremlenogo vid vodi zemlyanoyu peremichkoyu Superkargo osoba yaka kuruye na sudni prijomom i vidacheyu vantazhiv a takozh sposterigaye za stanom tryumiv zazvichaj drugij pomichnik kapitana Shvatka timchasove prikriplennya hodovogo kincya trosa do korinnogo za dopomogoyu benzelya Shodnya mistki dlya pidijmannya z berega na sudno i shodu z nogo Syurveyer osoba yaka zdijsnyuye kvalifikovanij oglyad ta ocinku zastrahovanih morskih suden chi tih sho pidlyagayut strahuvannyu daye oficijnij visnovok shodo stanu vantazhu moreplavnih yakostej sudna obsyagu i rozmiru poshkodzhen ta zbitkiv pri avariyah tosho TTaba niti grebti veslami proti zvichajnogo hodu shob shlyupka ruhalasya kormoyu vpered Tajmshit dokument dlya zdijsnennya obliku chasu stoyanki sudna v portu ta rozrahunku chasu vitrachenogo na zavantazhennya chi vivantazhennya Tajfon div Tifon Takelazh zagalne najmenuvannya vsih snastej sho stanovlyat vzagali ozbroyennya sudna chi ozbroyennya rangoutnogo dereva Takelazhnij instrument instrumenti dlya takelazhnih robit do najbilsh vikoristovuvanih nalezhat shvajka lopatka i mashinka dlya zlamu Takelazhni roboti roboti pov yazani z vigotovlennyam remontom viprobuvannyam i ustanovlennyam takelazhu na sporudzhuvanih i remontovanih sudnah a takozh osnashennyam yih shkiperskim postachannyam Takel blok blok z dvoma shkivami na riznih osyah Tali vantazhopidnimnij pristrij sho skladayetsya z dvoh blokiv ruhomogo i neruhomogo z yednanih mizh soboyu trosom odin kinec yakogo ukriplenij neruhomo bilya odnogo z blokiv Talrep pristrij dlya natyagannya neruhomogo takelazhu shturtrosa leyeriv ta in Talman posadova osoba sho vidpovidaye za oblik vantazhu pid chas operacij navantazhennya jogo na sudno abo pri vivantazhenni z nogo Talmanska rozpiska dokument sho suprovodzhuye navantazhennya rozvantazhennya vantazhu v portu vzayemne roztashuvannya plavzasobiv u kilvateri odin do odnogo sho zastosovuyetsya dlya spilnogo moreplavstva v skladnij lodovij obstanovci Tandzha vid chotirikutnogo kosogo vitrila na dvoh rejkah sho shiroko vikoristovuyut malajci ta inshi avstronezijski narodi Malajskogo arhipelagu Taran pidvodne podovzhennya nosovoyi chastini korablya u viglyadi zmicnenogo vistupu priznachene dlya zavdannya udariv po korablyah protivnika a takozh sam takij udar Tvindek prostir u korpusi mizh dvoma palubami chi mizh paluboyu i platformoyu Teoretichnij kreslenik kreslenik yakij viznachaye geometrichnu formu obrisi sudna i koordinati roztashuvannya skladovih chastin Teoriya korablya nauka pro rivnovagu i ruh sudna ta pro jogo morehidni yakosti plavuchist ostijnist i nepotoplyuvanist hodovist kerovanist ta pomirnist hitavici Timbers kozhna z oboh gilok shpangouta Timbers indigedi vid angl timbers in the head ged timbersi shpangouti galyuna Timberuvannya vid angl timbering oporyadzhennya derevom kapitalnij remont derev yanogo sudna chastkova abo povna zamina obshivki abo nakladennya poverh neyi novogo sharu doshok Tir sumish zi smoli i sala Tiruvati smoliti pokrivati tirom Tifon tajfon pristrij dlya podachi zvukovih signaliv na mayakah Tilnik matroska matroska spidnya sorochka z bilimi j sinimi smugami Toj drugij zapasnij yakir poryad z buhtom i shvartom visiv z pravogo bortu za plehtom Tolboj vuzke dodatkove krilopodibne vitrilo na bermudskomu shlyupi zabezpechene latami i stalevim liktrosom po perednij shkatorini Tombuj yakirnij buj sho kripitsya do verhnogo kincya bujrepa i vkazuye na misceznahodzhennya kinutogo yakorya Tonna reyestrova odinicya ob yemu 2 83 m u yakij obchislyuyutsya brutto reyestrovij tonnazh i netto reyestrovij tonnazh Tonna frahtova odinicya vimiryuvannya rozmiru frahtu Tonnazh mira vantazhomistkosti vantazhopidjomnosti sudna u vijskovih korabliv vodotonnazhnist sudna virazhena v tonnah u torgovih suden ob yem vsih vnutrishnih brutto tonnazh i vantazhnih netto tonnazh prostoriv sudna Top verhnij kinec vertikalnogo rangoutnogo dereva shogli stengi flagshtoka Top vanti najvisha para vant na yahtah Topenant snast ruhomogo takelazhu prikriplena do noka reyi sho sluzhit dlya ustanovki reyi pid tim chi inshim kutom do gorizontalnoyi ploshini Topenantom takozh nazivayetsya snast sho pidtrimuye nok vantazhnoyi strili gika gafelya To piti reyu angl to top a yard nahilyati reyu za dopomogoyu topenantiv vibirayuchi odin z nih i vitravlyuyuchi drugij Topka bagatoznachnij termin Topka chastina parovogo kotla Topka vid nid top vershina konichna chashechka z agatovim abo sapfirovim kristalom u centri yaka zakriplyuyetsya v seredini kartushki i yakoyu ostannya spirayetsya na shpilku Topove vitrilne ozbroyennya riznovid bermudskogo ozbroyennya z roztashuvannyam stakselya na odnomu rivni z grotom Topovij vogon navigacijnij vogon bilogo koloru zasvichuvanij na topi shogli U suden zavdovzhki ponad 50 m pidijmayut dva topovi vogni prichomu vogon grot shogli roztashovuyetsya vishe nizh vogon fok shogli Top rep bagatoznachnij termin Top rep korotka tovsta snast dlya pidijmannya garmat za dopomogoyu grota reyi Top rep korotka snast z obshitim shkiroyu metalevim kilcem dlya provedennya loparya Zastosovuvalasya dlya vidtyagannya lopariv grota shob voni ne chiplyalisya za shlyupbalki Toprik tros chi lancyuzhok sho z yednuye verhni chastini shlyupbalok Takozh tak nazivayut dopomizhnu snast yaku zavodyat dlya dopomogi topenantu vantazhnoyi strili Topsel kose trikutne abo trapeciyepodibne dodatkove vitrilo sho pidnimayetsya v slabkij viter nad gafelnim abo rejkovim vitrilom mizh stengoyu i gafelem Toptimbersi verhnya chastina shpangouta verhivki timbersiv Traverz napryamok perpendikulyarnij do kursu sudna Traviti popuskati postupovo vidpuskati poslablyati snasti Tradicijnij sposib obmiryuvannya metod nablizhenogo rozrahunku ocinki tonnazhu abo vantazhnosti sudna za osnovnimi rozmirami yakij vikoristovuvali v Angliyi priblizno z 1720 po 1849 rik Tranec kozhnij z gorizontalnih brusiv sho utvoryuyut nizhnyu chastinu pryamoyi kormi na shlyupkah doshka sho utvoryuye kormu do yakoyi kripitsya zovnishnya obshivka Tranceva korma tip utvoren kormi sudna pri yakomu vona maye ploskij zriz v pidvodnij chastini pryami obrisi v plani i vertikalnij ploshini Trap shodi chi drabina na korabli Trap balka balka sho maye viglyad nevisokoyi povorotnoyi shlyupbalki sporyadzhena talyami Sluzhit dlya pidtrimuvannya nizhnogo majdanchika zabortnogo trapa Trend misce stiku nizhnih kinciv rogiv i nizhnoyi chastini veretena yakorya Trencyuvannya osoblivij vid takelazhnoyi roboti yakij vikonuyetsya takim chinom tugo roztyagnutij ta zmashenij smoloyu tros obvivayut po spusku shkimushgarom linem abo tonkim trosom sho maye nazvu tren shob zapovniti nimi zaglibini borozni mizh stalkami trencyuvanogo trosa Pislya cogo tren proganyayut po spusku shob vona lyagla vriven i zapovnila promizhki mizh stalkami Ce roblyat dlya togo shob zapobigti skupchennyu vodi v zaglibinah Trepalo doshka 2 m zavdovzhki z odnoyu zagostrenoyu krajkoyu Vikoristovuyut razom z berdoyu pri vigotovlenni tkanih mat Tretinna stropka trosova obv yazka z petleyu na rejku Sluzhit dlya pidvishuvannya rejka do raks bugelya Trisel trajsel bagatoznachnij termin Trisel shtormove vitrilo na yahtah sho ne maye gika i plosheyu blizko 20 normalnoyi vitrilnosti chovna Trisel gafelne vitrilo tobto vitrilo sho verhnoyu shkatorinoyu shnuruyetsya do gafelya a nizhnoyu roztyaguyetsya po giku Trisel shogla dodatkova tonka shogla prikriplena paralelno osnovnij zzadu i priznachena dlya rozmishennya segarsiv Vikoristovuyut u vipadkah koli tovshina osnovnoyi shogli ne dozvolyaye rozmishati segarsi pryamo na nij Trisi brasi blinda reyi Trosi zagalne najmenuvannya kanatno motuzkovih virobiv Tryum vnutrishnye primishennya korablya sho lezhit nizhche najnizhchoyi palubi Tryum slovo dodavane do nazv rangoutu j snastej sho nalezhat do tryumselya Tryumna pompa tryumnij nasos nasos dlya vidkachuvannya llyalnih vod Tryumsel letuche vitrilo sho vstanovlyuyetsya vishe bom bramselya pri slabkih vitrah Tryum stenga chastina bom bram stengi roztashovana vishe bom bram reyi Turachka dopomizhnij bichnij baraban na lebidci abo brashpili priznachenij dlya robit z kanatami UUvalisto vidvalisto pid bilshim kutom do liniyi vitru nizh dozvolyayut yakosti sudna Uvalyuvatisya pid viter vidvalyuvatisya pid viter zbilshuvati kut mizh napryamkom vitru j diametralnoyu ploshinoyu Protilezhna diya privoditisya do vitru Under zejli vid nid under zeil zastarila nazva nizhnih vitril foka grota bizani Under liseli liseli nizhnih vitril under lejtenant vijskove zvannya na Rosijskomu imperatorskomu floti do 1732 r i Folksmarine NDR Unterleutnant zur See Uoshstrek voshstrek angl wash strake najvishij brus korpusu shlyupki v yakomu virizayutsya kocheti dlya vstavlennya vesel Utlegar rangoutne derevo sho ye prodovzhennyam bushprita Utlegar bakshtagi snasti stoyachogo takelazhu sho jdut vid bortiv sudna do noka utlegarya j utrimuyut ostannij z bokiv Mozhut roznositisya vboki vusami bushprita blinda gafelyami Utlegar shtag martin shtag snast stoyachogo takelazhu sho jde vid forshtevnya cherez nok martin gika do noka utlegarya j utrimuye ostannij znizu FFal snast sho sluzhit dlya pidnimannya deyakih rej vitril signalnih praporiv tosho U kozhnomu razi do cogo slova dodayetsya termin sho vidpovidaye predmetu pidnimanomu falom napriklad marsa fal fal sho pidnimaye marsa reyu kliver fal snast sho pidnimaye verhnij kut klivera flag fal snast na yakij pidnimayutsya prapori tosho Fal kneht vstanovlenij na palubi pozadu shogli i z yednanij z bimsom chotirikutnij stovp zi shkiv gatami sho zaminyuye nizhnij gardel blok fal taliv Fa lin vid nid vanglijn lovilnij lin tros zakriplenij za nosovij chi kormovij rim shlyupki Sluzhit dlya priv yazuvannya shlyupki do pristani sudna tosho Falrepi trosi sho zaminyuyut poruchni u vhidnih trapiv sudna Falstarnpost brus priyednanij zseredini korpusu do ahtershtevnya starn postu dlya jogo zmicnennya Falstem vnutrishnij brus forshtevnya u razi yaksho jogo konstrukciya peredbachaye dva elementi Z yednuyetsya zi stemom Falshbort ogorozha po krayah zovnishnoyi palubi sudna korablya abo inshogo plavuchogo zasobu sho yavlyaye soboyu sucilnu stinku zi specialnimi virizami dlya stoku vodi shvartuvannya ta inshogo Falshivij prikmetnik sho vzhivayetsya dlya poznachennya timchasovih elementiv sudnovogo osnashennya vigotovlenih zamist utrachenih abo poshkodzhenih falshive sterno falshiva shogla tosho Falshkil dodatkovij kil prikriplenij do golovnogo kilya dlya zahistu ostannogo pid chas posadki sudna na milinu na kaminnya a takozh shob nadati sudnu bilshoyi stijkosti Farvater bezpechnij dlya plavannya korabliv suden shlyah sered pereshkod poznachayetsya zasobami navigacijnogo ogorodzhennya buyami vihami stvornimi znakami Fatom morskij sazhen morska odinicya dovzhini sho dorivnyuye 1 8288 m Fashenpis vid angl fashion piece fasonna shtuka krajnij kormovij povorotnij shpangout Fendersi vid angl fenders vertikalni derev yani rebra zi zovnishnogo boku bortiv Fi der angl feeder zhivilnik bagatoznachnij termin Fider timchasova derev yana shahta sho vlashtovuyetsya mizh lyukami nizhnoyi i verhnoyi palub tvindekovih suden ob yemom vid 2 do 6 mistkosti vantazhnogo tryumu sudna Na nasipnih zernovozah fideri zavantazhuyutsya zernom i sluzhat dlya avtomatichnogo zapovnennya pustot utvoryuvanih vnaslidok osidannya zerna chim zapobigayut peresuvannyu ostannogo v tryumah z bortu na bort sho mozhe buti nebezpechnim dlya ostijnosti sudna Fider specialna nevelika shahta sho vlashtovuyetsya v kutah tryumiv zernovoziv i zabezpechuye mozhlivist povnogo zavantazhennya tryumiv zernom avtomatichnogo zapovnennya zaznachenih vishe pustot Fider provid po yakomu peredayut energiyu vid elektrichnoyi stanciyi do najvazhlivishih tochok merezhi zhivilnih punktiv Filin timbers vid angl filling timbers zapovnyuvalni brusi korotka shtuka dereva dlya zapovnennya promizhkiv mizh vertikalnimi detalyami Filin tranci vid angl filling transoms gorizontalni brusi sho zapovnyuyut prostir mizh vintrancem i kormovoyu chakoyu Fiord vuzka i vityagnuta v dovzhinu gliboka chasto rozgaluzhena morska zatoka z krutimi i visokimi beregami Fish zast penter snast dlya pidjomu yakorya na rustov sho vstanovlyuyetsya na fish balci i skladayetsya z penter gaka fish shkentelya i fish taliv Fish balka zast penter balka kran balka na nosi korablya dlya pidtyagannya rogiv yakorya pri pidjomi jogo na rustov tobto u gorizontalne polozhennya Fishersi vid angl fishers prirobki na nokah rej abo pribiti do palubi brusi dlya ukriplennya shogl Fishi skladovi chastini shogli yaki nakladalisya dlya nadannya shogli okrugloyi formi navkolo dekilkoh golovnih derev shpindeliv Flag kapitan nachalnik shtabu flagmana Flag oficer ad yutant shtabu flagmana Flag shturman shturman flagmanskogo korablya Flagman komanduvach flotom abo komandir ob yednannya korabliv eskadri Flagmanskij vogon navigacijnij vogon bilogo koloru sho pidijmayetsya na topi grot shogli nizhche topovogo vognyu flagmanskogo korablya z yednannya yak na hodu tak i na yakori Flagmanskij korabel skorocheno flagman korabel na yakomu perebuvaye flagman Flag stropi povorozki v prapora dlya jogo kriplennya do fala chi do flagshtoka Flag fal fal dlya pidnimannya prapora Flagshtok vertikalna stijka shtok strizhen derzhak na yakij pidnimayetsya bud yakij prapor flaneleva sorochka gollandka sinya formena matroska sorochka z flaneli temno sinogo koloru z gostrim virizom na grudyah Flindersbar brusok m yakogo zaliza sho vstanovlyuyetsya vertikalno poperedu abo pozadu naktouza dlya znishennya pivkrugovoyi magnitnoyi deviaciyi Flor poperechni stalevi dnishevi balki chi listi v nabori a takozh poperechni stalevi balki abo listi v tankah v nabori korpusu sudna prodovzhennyam yakih vid skulovoyi chastini do verhnoyi palubi ye shpangouti Florti mbers nizhnya chastina shpangouta sho z yednuyetsya z kilem Flot sukupnist suden bud yakih vidiv najbilsha odinicya vimiryuvannya kilkosti suden Flotiliya operativne ob yednannya vijskovih korabliv yake mozhut buti chastinoyu bilshogo vijskovo morskogo flotu Flyugarka bagatoznachnij termin Flyugarka praporec osoblivogo malyunka i zabarvlennya prisvoyenij vsim shlyupkam cogo korablya Prishivayetsya do zadnoyi shkatorini vitrila pid vijskovo morskim praporom okrim togo yiyi zobrazhennya nafarbovuyetsya na nosi po bortah i na tranci zzovni Flyugarka ruhoma chastina flyugera vstanovlyuyetsya na shogli Fok bagatoznachnij termin Fok fok shogla perednya shogla na sudni Fok najnizhche pryame vitrilo na fok shogli Kripitsya do foka reyi Fok foka slovo dodavane do nazv vitril snastej i rangoutu roztashovanih nizhche marsa fok shogli foka rej foka saling For slovo dodavane do nazv vitril snastej i rangoutu roztashovanih vishe marsa fok shogli Fordevind bagatoznachnij termin Fordevind kurs sudna vidnosno vitru viter dme pryamo v kormu poputnij viter Fordevind povorot sudna povorot fordevind cherez fordevind koli liniya vitru peretinayetsya kormoyu Fordek perednya vidkrita chastina verhnoyi palubi Chasto v comu znachenni vzhivayetsya slovo bak Forduni snasti stoyachogo takelazhu sho kriplyat stengu abo bram stengu izzadu i z bortiv Fordupelt dodatkova obshivka bortiv sudna bilya vantazhnoyi vaterliniyi vid nosa do kormi sho priznachalasya dlya zmenshennya valkosti sudna Forzel vid nid voor zeil perednye vitrilo peredovik peredovij korabel flotu eskadri Forkastel for kastel forpleht visoka nadbudova na nosi v starovinnih suden Jshla vid bikgeda nosovoyi perebirki za fok shoglu u deyakih korabliv karak kogiv forkastel dohodiv do forshtevnya Forlyuk for lyuk lyuk pered fok shogloyu gollandka bila matroska formena verhnya sorochka bilogo koloru z velikim osoblivoyi formi komirom Formulyar hronologichnij opis sudna i jogo gospodarstva Forpik nosovij vidsik sudna Zazvichaj vikoristovuyut dlya prijnyattya balastu Forshpigel nosovij tranec Forshtag shtag sho jde z nosa Forshteven derev yana chi staleva balka v nabori korpusu sudna sho ye nosovim prodovzhennyam kilya j osnovoyu kriplennya nosovoyi obshivki Fraht obumovlena dogovorom abo zakonom plata za perevezennya vantazhu abo za nadannya sudna v koristuvannya za dogovorom tajm chartera abo berbout charteru Front fisha fisha yaka sluzhila dlya zahistu shogli vid tertya pri pidjomi i opuskanni rej i vitril Fut reyelsi karnizi na bichnij galereyi pid viknami roztashovani na rivni palubnogo nastilu Futoksi serednya chastina shpangoutiv okremi kolodi sho skladayut shpangouti HHvat tali tali sluzhat dlya pidjomu dribnih vazhkih predmetiv dlya pidtyaguvannya snastej pribirannya trapiv i tomu podibnogo Kriplyatsya mizh dvoshkivnimi j odnoshkivnimi blokami Herbroket angl head brocket galyunnij kutik trejlbord trailboard ploshina v nosovij chastini sudna roztashovana mizh nosovoyu figuroyu i klyuzom i obmezhena zverhu i znizu dvoma chiksami Chasto buvaye pishno vbrana mistit nazvu korablya Hitavicya kolivannya korablya na hvilyuvanni yaksho sudno gojdayetsya z boku na bik to kazhut sho vono maye bichnu bortovu hitavicyu kolivannya sudna vzdovzh kilya nazivayetsya kilovoyu hitaviceyu hidkist yakist sudna mati i zberigati zadanu shvidkist hodu za danih umov pri minimalnij vitrati potuzhnosti mehanizmiv rushiyiv vstanovlenih na nomu Hodovij kinec umovna nazva togo kincya trosa do yakogo dokladena tyaga a takozh kincya trosa yakij bezposeredno vikoristovuyut peremishuyut pri zav yazuvanni vuzla Hodovi vogni navigacijni vogni zasvichuvani pid chas hodu sudna bortovi gakabortnij topovi Hrapci skladanij gak utvorenij dvoma gakami z povernenimi obuhami ruhomo z yednanimi mizh soboyu tak sho yih spinki povernuti v protilezhni storoni Hrest perekruchennya dvoh viddanih yakirnih lancyugiv sudna koli vipushenij z pravogo klyuza opinyayetsya po livomu bortu a vipushenij z livogo po pravomu sho traplyayetsya pri rozvoroti sudna na yakori na 180 pid vplivom vitru abo techiyi perekruchennya na 360 nazivayetsya krizhem Hronometr godinnik z tochnim hodom vikoristovuvanij dlya viznachennya geografichnoyi dovgoti CCejhvahter oficer morskoyi artileriyi sho mav u svoyemu vidanni garmati lafeti i snaryadi Cejhmejster generalska posada do 1830 roku keruvala chastinami morskoyi artileriyi Centr velichini centr vodotonnazhnosti tochka privedennya sil plavuchosti sho diyut na sudno Centr vitrilnosti zagalnij centr ploshi vsih vitril tochka dokladennya rivnodijnoyi sil vitru na vitrilo abo vzagali na poverhnyu Centralnij post vidpovidno obladnane primishennya vseredini korpusu na deyakih korablyah VMF priznachene dlya roboti zi zboru obrobki ta analizu danih pro nadvodnu i pidvodnu obstanovku ta peredachi neobhidnoyi informaciyi na golovnij KP komandiru korablya Cirkulyaciya sudna trayektoriya centru vagi sudna korablya pid chas perekladannya sterna na deyakij kut i utrimanni jogo v comu polozhenni Cisterna bud yaka yemnist sho utvorena konstrukciyami korpusu j priznachena dlya rozmishennya ridkogo vantazhu Citadel bronovana korobka na pancernikah sho zahishala najvazhlivishi chastini korablya ChChak vid angl chuck curka bagatoznachnij termin Chak korotkij brus na salingu paralelnij kraspicyam sho sluzhit rozpirkoyu mizh longa salingami Chak sektornij klin pid bugelem mizh fishami na skladenih shoglah amerikanskogo tipu Chak korotka doshka palubnogo nastilu v promizhkah mizh pozdovzhnimi i poperechnimi doshkami Chak korotka doshka yaku vikoristovuyut dlya obshittya shpacij vseredini sudna Chaka vid angl chuck rozpirka mizh bankami bilya bortiv na shlyupkah en chaklunchik flyugarka z pir ya abo smugi tkanini priznachena dlya pribliznogo viznachennya napryamku vitru Charter dogovir pro perevezennya vantazhiv Chergovij vogon navigacijnij vogon sinogo koloru iz sektorom osvitlennya 360 yakij pidijmayetsya na noku reyi chergovogo korablya Chergovij korabel vijskovij korabel v skladi z yednannya chi na rejdi priznachanij flagmanom podobovo golovnim priznachennyam yakogo ye gotovnist do ekstrenih doruchen Chik bloki planki zi shkivami roztashovani obabich topiv for i grota steng pid bram ezelgoftami Chiksi vid angl cheeks shoki bagatoznachnij termin Chiksi prirobki u viglyadi tovstih doshok pribitih do shogli z bokiv nizhche topa Sluzhat dlya pidtrimki longa salingiv na deyakih suchasnih sportivnih vitrilnikah dlya utrimannya ogoniv vant shtagiv blokiv Chiksi vignuti dogori brusi obabich knyavdigeda pid galyunom Na verhni chiksi spiralisya timbers indigedi galyunni shpangouti Chikstej pristrij tali dlya regulyuvannya natyagu shtagiv forduniv pri zvedenni yih v odnu snast bilya palubi Chistij tonnazh div Netto tonnazh Chip konichnij derev yanij korok dlya zabivannya dribnih proboyin Chotki te zh same sho j raks kloti ShSha rovij kolir siro dimchastij siro blakitnij kolir u yakij farbuyut korpusi i nadbudovi bojovih korabliv Shvabra mitla zi starogo trosa yakoyu protirayut palubu Shvajka derev yanij abo metalevij konichnij sterzhen inodi vignutij z ploskoyu golovkoyu Sluzhit dlya probivannya stalok trosa ta inshih takelazhnih robit Shvart tretij zapasnij yakir poryad z buhtom i toyem zberigavsya v tryumi Shvartov shvartovij kinec roslinnij sintetichnij abo stalevij tros inodi lancyug za dopomogoyu yakogo sudno zakriplyuyetsya bilya prichalu abo stapelya Shvartuvannya pidhid i zakriplennya sudna za dopomogoyu kanativ trosiv do prichalu pirsu bochki stinki abo naberezhnoyi chi do inshogo sudna Shvert visuvnij kil u viglyadi plavnika sho pereshkodzhaye znesennyu sudna pid viter Shverci mali shverti zboku korpusu Shvidkist korablya odna z najvazhlivishih taktiko tehnichnih harakteristik korablya sudna chiselno rivna vidstani sho yiyi prohodit korabel v odinicyu chasu vimiryuyetsya u vuzlah Shvic sarven strop shvic sarveni kozhnij zi stropiv za dopomogoyu yakih styaguyutsya nizhni vanti pid marsom koli putens vanti kriplyatsya do nizhnih vant Dlya vlashtuvannya shvic sarveniv verhni kinci vantovih trosiv z yednuyutsya poperechnimi trosami yaki nadali zv yazuyutsya shlagami v 3 4 zv yazki Shelf bagatoznachnij termin Shelf materikova obmilina Shelf insha nazva privalnogo brusa na derev yanomu sudni Shelf gorizontalnij list poperechnoyi perebirki na rivni nizhnoyi palubi Shelf bortova opora dlya poyasnoyi broni Shildik nomerok na dveryah z nazvoyu primishennya na sudni Shirstrek verhnij poyas zovnishnoyi obshivki korpusu sudna sho mezhuye z golovnoyu paluboyu Shiftingbords sucilnij ryad doshok sho prohodyat po vsij dovzhini sudna vid nosa do kormi Shkala shkalo zholobopodibna planka sho prikriplyuyetsya najtovom do rejka dlya pidvishennya jogo micnosti a takozh planka yaku vikoristovuyut dlya z yednannya zlamanih rangoutnih derev Shkanceva sitka sitka sho natyagalasya nad paluboyu dlya zahistu komandi vid ulamkiv yaki padali pid chas boyu z rangoutu i marsiv Shkanci pomist chi paluba parusnogo sudna na odin riven vishe shkafuta v kormu vid nogo de perebuvali vahtovi oficeri i vstanovlyuvalisya kompasi Piznishe shkancyami nazivali chastinu verhnoyi palubi vijskovogo korablya mizh grot i bizan shoglami Shkancklejderi shkanckletni vid nid schans kleeder odyag shkanciv chervone sukno z biloyu oblyamivkoyu sho rozvishuvalosya po bortu sudna na bortou leyeri dlya prikrashannya zokrema nimi prikrivalisya kojkovi sitki Shkatorina krajka vitrila obshita liktrosom Shkatorlin zastarila nazva kincya shkota pri vitrili Shkafut chastina verhnoyi palubi vid fok shogli do grot shogli U vitrilnomu floti tak nazivali shiroki doshki ukladeni gorizontalno uzdovzh bortiv derev yanih vitrilnih korabliv dlya prohodu z baka na kvarterdek abo shkanci Shke ntel vid nid schentel bagatoznachnij termin Shkentel korotkij tros z koushem abo blokom odnim kincem prikriplenij do ruhomogo predmeta napriklad rangoutnogo dereva skladova snasti ruhomogo takelazhu Zalezhno vid svogo priznachennya nazivayetsya bras shkentel gitov shkentel grot sej taliv shkentel nok taliv shkentel port shkentel rif taliv shkentel rul shkentel for sej taliv shkentel Shkentel vantazhnij tros yakij vikoristovuyut dlya pidjomu vantazhiv na vantazhnij strili Shkentel z musingami shkentel ryatuvalnij tros z musingami priznachenij dlya spusku v shlyupki Shkentrosi korotki motuzki yaki odnim zi svoyih kinciv kriplyatsya za lyuversi bilya malih osnov pidvisnoyi kojki a drugim z yednuyutsya bilya kilec sho mayut shterti Shkert div Shtert Shkiv bakautove abo midne koleso nasadzhene na vis i sporyadzhene kipom dlya trosa Vstanovlyuyetsya v bloki klotiki shkiv gati Shkiv gat virizka v borti sudna v noku reyi shpori stengi tosho u yakij pomishayetsya shkiv Shkimushgar odnostalkovij lin zvitij z boridkovogo pryadiva Zazvichaj zvivayetsya z dvoh abo troh kabolok i skruchuyetsya v klubok Za dopomogoyu jogo vikonuyut kletnyuvannya trosiv Shkimushka zvitij vruchnu shkimushgar sho skladayetsya z 2 3 kabolok i zazvichaj retelno prosmolenij Shkiper bagatoznachnij termin Shkiper kapitan torgovogo chi nesamohidnogo sudna Shkiper posadova osoba na vijskovomu korabli sho vidpovidaye za korabelne majno na velikih morskih torgovih sudnah osoba vidpovidalna za palubne majno Shkiperskij zapas shkiperske majno postijni i vitratni predmeti yaki okremo nadhodyat na sudno i pidlyagayut obliku abo chastkovo zberigannyu na vijskovomu korabli shkiperom u chislo predmetiv shkiperskogo zapasu vhodyat yakori lancyugi trosi brezenti mebli posud prapori bloki predmeti postachannya ryatuvalnih i robochih shlyupok riznij instrument tosho Shkot snast zakriplena za nizhnij kut pryamogo abo nizhnij zadnij kut kosogo vitrila shkotovij kut i provedena v napryamku do kormi sudna Shkun vaht blok bez shkiva z velikim otvorom cherez yakij provodivsya marsa fal dlya zapobigannya zakruchuvannyu ostannogo Shlag vid nim Schlag petlya trosa sho utvoryuyetsya pri obvedenni jogo navkolo yakogos predmeta togo samogo chi inshogo trosa rangoutnogo dereva tosho Shlagtov brus sho vhodit v otvir u shpori stengi chi bram stengi j vikonuye rol cheki dlya utrimannya cih rangoutnih derev u nalezhnomu polozhenni Shlyupbakshtag korotkij stalevij tros sho kripitsya na golovci shlyupbalki povorotnogo tipu i zakinchuyetsya talyami abo trosovim talrepom yakij sluzhit dlya povertannya shlyupbalki pri vivalyuvanni shlyupki Shlyupbalki stalevi abo derev yani pryami chi zignuti balki z talyami ukriplenimi bilya bortiv sudna sluzhat dlya spusku shlyupok na vodu i yih pidjomu Shlyupka zagalna nazva malogo bezpalubnogo morehidnogo sudna dlya transportuvannya lyudej i vantazhiv a takozh dlya ryatuvannya osobovogo skladu na vodi signalna kniga sho mistit signali priznacheni dlya peregovoriv vijskovih korabliv zi svoyimi shlyupkami a takozh shlyupok mizh soboyu Shlyah sudna gorizontalnij kut mizh pivnichnoyu chastinoyu geografichnogo meridiana i liniyeyu po yakij peremishayetsya centr masi sudna vidnosno dna morya liniya shlyahu sudna vimiryanij za godinnikovoyu strilkoyu Shvidkist ruhu sudna po liniyi shlyahu ye absolyutnoyu shvidkistyu sudna Shlyahovij kut kut ukladenij mizh pivnichnim napryamkom meridiana v misci vimiryuvannya i napryamom liniyi shlyahu vidrahovuyetsya za godinnikovoyu strilkoyu vid napryamu na geografichnu pivnich Shnorkel shnorhel visuvnij pristrij pidvodnogo chovna dlya zaboru povitrya pri periskopnomu polozhenni neobhidnogo dlya roboti dviguna vnutrishnogo zgoryannya pid vodoyu a takozh dlya popovnennya zapasiv povitrya visokogo tisku ta ventilyaciyi vidsikiv vid vihlopnih gaziv dizeliv Shpangout element naboru korpusu sudna rebro sudnovogo ostova Shpans topenant topenant blinda reyi Shpaciya vidstan mizh shpangoutami Shpil kabestan vertikalnij kolovorot na sudni Shpil gat gnizdo dlya vimbovki v shpili Shpindel osova chastina skladenoyi shogli Shpigat otvir u borti dlya stikannya vodi z palubi Shpigel tranec tranec sho roztashovuvavsya nad vintrancem Utvoryuvav verhni lutki kormovih portiv Shpiro n vid ital sperone mistok z taranom na nosi galeri Shpor nizhnij kinec vertikalnogo rangoutnogo dereva a takozh bushprita Shprajcgafel postijno zakriplenij na shogli gafel z dvoh simetrichnih vignutih elementiv priznachenij dlya vstanovlennya shprajcgafelnogo vitrila Shprajcgafelne vitrilo kose vitrilo u viglyadi perevernutogo trikutnika ridshe trapeciyi pidnimane na shprajcgafeli Shpring tros zavedenij u skobu stanovogo yakorya chi vzyatij za yakirnij lancyug priznachenij dlya utrimannya sudna v zadanomu napryamku takozh odin zi shvartoviv Shprint shprintov pohilij rejok dlya roztyagannya po diagonali shprintovogo vitrila Shprintove vitrilo chotirikutne vitrilo zadnij verhnij kut yakogo roztyagayetsya shprintom Shpryujt shpryujtou spryujtovi nid spruit touw tros vidrostok vsyaka snast kinci yakoyi splesneni abo z yednani inshim sposobom z chim nebud zi slabinoyu Sluzhit dlya togo shob rozklasti natyag pri tyazi na dvi tochki napriklad sluzhit dlya vidvedennya na viter navitryanoyi shkatorini pryamogo vitrila na gostrih kursah kriplyachis do krengelsiv bulinya shkatorini Shpryujti yaki vikoristovyut na bulinyah nazivayut bulin shpryujtami Shpunt specialna viyimka v nizhnij grani forshtevnya u yaku vhodit ploskij kil Na bronovanih korablyah shpuntom takozh nazivalasya viyimka v litomu forshtevni dlya pritikannya broni Shpuntovij poyas najnizhchij poyas sudnovoyi obshivki vin prilyagaye do kilya Vnaslidok visokih navantazhen na cij dilyanci jogo roblyat najtovstishim i najmicnishim z usih poyasiv Shtag snast stoyachogo takelazhu sho pidtrimuye v diametralnij ploshini vertikalni rangoutni dereva Shtagovij vogon navigacijnij vogon bilogo koloru pidnimanij na nosi na nosovomu shtagu velikih suden i korabliv pid chas yakirnoyi stoyanki Shtag vejs zastarila nazva polozhennya yakirnogo lancyuga paralelnogo foka shtagu Shtag karnak shtag karnat tros protyagnutij mizh shoglami Na velikih vitrilnih sudnah na nogo zavodyatsya gordeni za dopomogoyu yakih provoditsya podacha vantazhiv u tryum i yih vivantazhennya Shtag krag petlya strop na verhnomu kinci shtaga yakim vin nadivayetsya na top shogli Shtag tali tali sho stoyali pid grota shtagom shtag karnakom i zastosovuvalisya dlya navantazhennya vazhkih vantazhiv u grota lyuk Shtagpirs profil z likpazom dlya liktrosa stakselya sho ohoplyuye shtag Shtag yufers yufers z odnim velikim otvorom sporyadzhenim troma malenkimi kipami priznachenij dlya natyagannya shtagiv Shtapik tonka planka ukladena vzdovzh unutrishnih bortiv shlyupki poverh banok i chak upritul do shpangoutiv Shteven micnij brus na nosovomu i kormovomu kinci korablya Shtert shkert vid nid staart hvist korotkij kanat takozh staarttouw snast zdebilshogo tonka i korotka uv yazana abo vpletena odnim kincem sho sluzhit dlya bud yakih dopomizhnih cilej priv yazuvannya chi dlya nosinnya riznih predmetiv napriklad tentovi shterti sluzhat dlya priv yazuvannya tenta shterti vider dlya perenesennya vider tosho Shtik shtikovij vuzol vid nid steek ukol vuzol kriplennya trosa na strizhni pri yakomu tros obhoplyuye oporu a hodovij kinec kripitsya do korinnogo shtikovimi shlagami Vuzol z odnim shlagom nazivayetsya pivshtik z dvoma odinarnij chi podvijnij shtik z troma potrijnij shtik Shtik bolt vid nid steekbout tonka snast yakoyu pidtyaguyut bichni shkatorini vitril koli v ostannih berutsya rifi shtikboltnij matros sho znahoditsya pri cij snasti Shtikovij shlag obvedennya trosa navkolo strizhnya chi inshogo trosa na 360 pri yakomu jogo hodovij kinec perehreshuyetsya z korinnim Shtirbort pravij bort sudna Shtormglas himichnij meteorologichnij prilad zaproponovanij anglijskim admiralom R Ficroyem Shtormtrap motuzkova drabina z derev yanimi shablyami Shtok vid nim Stock palicya derev yanij chi metalevij strizhen vpoperek veretena yakorya Shtuka nazva bud yakoyi detali vikoristanoyi dlya budivnictva sudna Zalezhno vid elementa konstrukciyi do cogo slova dodayut utochnyuvalni oznachennya napriklad kilova shtuka bimsova shtuka tosho Shtulci rakovini prirobki zvisi z bokiv kormi de vlashtovuvalisya vidhozhi miscya dlya oficerskogo skladu Shturval koleso za dopomogoyu yakogo zdijsnyuyetsya povertannya sterna Shturtros tros chi lancyug sho z yednuye baraban shturvala z rumpelem Shturman pomichnik kapitana fahivec z korablevodinnya Shher tros kozhen z trosiv sho styagali vanti hrestopodibno vid misc yihnih zlamiv do protilezhnogo bortu Priznachalisya shher trosi dlya dodatkovogo ukriplennya vant poryad zi shvic sarvenyami ShShogla vertikalna konstrukciya odne chi kilka z yednanih mizh soboyu vertikalnih rangoutnih derev Shoglova kishenya shiroka kishenya na perednij shkatorini vitrila kudi vstavlyayetsya shogla zastosovuyetsya na nevelikih vitrilnih sudnah Shoglovij shtik kriplennya trosa do strizhnya prostim vantovoshabelnim vuzlom iz zakriplennyam hodovogo kincya na korinnomu shtikovimi shlagami YuYuzin lin diametrom 2 5 mm buv gladkim zvitim z troh stalok i tirovanim Yunga pidlitok sho navchavsya na sudni morskoyi spravi Yut ahterdek kormova chastina verhnoyi palubi Yufers blok bez shkiviv dlya natyagannya vant YaYakir pristosuvannya dlya utrimannya sudna chi inshogo plavzasobu na misci pri stoyanci za rahunok vzayemodiyi z gruntom chi lodom Yakir mertvij div Mertvij yakir Yakir plavuchij div Plavuchij yakir Yakirna mashinka prostij mehanichnij pristrij dlya odnochasnoyi viddachi pertulinya i rustova yakorya Yakirna podushka vistup z bortu na nosi korablya na yakij ukladayetsya yakir odniyeyu z lap pri jogo zberiganni v gorizontalnomu polozhenni zzovni Yakirnij vogon navigacijnij vogon bilogo koloru iz sektorom osvitlennya 360 zasvichuvanij pid chas yakirnoyi stoyanki Na velikih sudnah pidijmayutsya dva yakirni vogni shtagovij na nosi ta gakabortnij na kormi Yakirnij lancyug lancyug sho z yednuye yakir z sudnom Yakirnij pristrij sudnovij pristrij sho sluzhit dlya utrimannya sudna na misci pid chas stoyanki v storoni vid berega Yal 2 4 chi 6 veslova shlyupka PrimitkiKalanov N A Admiralskij chas Slovar morskogo zhargona M Morkniga 2011 S 17 ros Amingi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bakshtov Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Bataler Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Bejfut Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bitsy Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Parusa Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Borg snast Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bryzgas Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Bryzgas Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref brotkamera M Nauka 1985 Bryuk verevka Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Gruzovoe ustrojstvo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Gruzovoj razmer Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Vitrilnist Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Tolkovyj slovar inostrannyh slov L P Krysina M Russkij yazyk 1998 Ged ledzhesy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Giperety Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Gorlovina Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Gruntovi Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Dagliks Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Erins bakshtagi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Zacurok Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Pivbak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Polubak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Piv yut Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pidzor Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pogon na sudne Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Rozcvichuvannya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 L P Krysin Raks bugel Tolkovyj slovar inostrannyh slov M Russkij yazyk 1998 ros Raks bugel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref REP GARDEL REP REP GARDEL 8 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Samojlov K I Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 Shkentel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Steklin Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Tir Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Toj Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Traviti Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Falin Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Falshkil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Flag kapitan Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Flag oficer Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Flag shturman Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Flanelevij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Formulyar sudovoj Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Sharovij Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Shvartov Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Shkimushgar Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shlagtov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref