Троси — загальне найменування будь-яких мотузок і канатів, використовуваних на військовому і цивільному флоті. Залежно від матеріалу троси бувають: сталеві, рослинні — з волокон трав і рослин (прядив'яні, манільські, сизальські, кокосові та інші), комбіновані (зі сталевих дротів і рослинних волокон), а також з штучних волокон (капронові, нейлонові, перлонові). На кораблях (суднах) троси використовуються для стоячого і рухомого такелажу, для швартовів та підвішування кранців, у навантажувальних пристроях, у мінно-траловій справі, для кріплення предметів на кораблі, такелажних робіт та іншого. Для зберігання троси згортають у круги, циліндри або вісімки — бухти.
Виготовлення
Для виготовлення рослинного троса спочатку з волокон прядуть нитки — ка́болки (від нід. kabelgaren; каболки для лінів називають просто «нитками»). Якщо потрібно отримати смолений трос, каболки просочують гарячою смолою. З каболок в'ють («спускають») справа вгору наліво сталки (пасма). З кількох сталок (трьох чи чотирьох) звивають зліва направо (за годинниковою стрілкою) трос. Тонкі троси, використовувані для звивання товстіших тросів (тросів кабельного спуску), називаються стрендями (стренгами).
Класифікація
Матеріал
Залежно від матеріалу троси можна поділити на рослинні, металеві (сталеві), синтетичні й комбіновані.
Рослинні троси
Троси з рослинних волокон мають найбільшу історію, вони використовувалися вже на перших вітрильних суднах. Для корабельних тросів використовується конопляне волокно (прядиво), манільське волокно (манільське прядиво), сизаль, кокосове волокно, сунн (волокна ), кенаф та деякі інші.
Бавовняні троси значно слабкіші прядив'яних і від перебування у воді робляться абсолютно непридатними.
Мачульні троси виготовляються з мачули. Використовуються обмежено: на лісосплавних караванах, на плотах і білянах.
Металеві троси
Металеві троси звиваються з металевих (переважно сталевих) дротів, використовуються при особливо великих навантаженнях. З окремих дротів звивають сталки, зі сталок — троси. Недоліками сталевих тросів є низька елестичність, схильність до утворення калишок (петель) та понижена стійкість до розриву на крутих вигинах. Чисто металеві троси є негнучкими, для надання гнучкості їх роблять комбінованими, наприклад, звиваючи дріт навколо прядив'яних осердь.
Синтетичні троси
З XX століття в морській справі широко використовують троси, зроблені зі синтетичного волокна — капрону, нейлону, та ін.
Шкіряні
Шкіряні троси, сплетені з тонких шкіряних ремінців, використовувалися на старовинних суднах.
Комбіновані троси
Комбіновані троси поєднують у собі кілька матералів: наприклад, сталь і прядиво. Найпростішим способом поєднання є обвивання осердя з дроту прядив'яними сталками, але в цьому випадку при сильних навантаженнях не виключена можливість ковзання осердя всередині оболонки. Більш досконала конструкція передбачає обвивання металевих сталок прядив'яними, які разом утворюють трос; зчеплення між сталками з різних матеріалів цілком достатньо для запобігання всякому ковзанню сталок (такі троси ще називають тайфун-канатами). Комбіновані троси кабельного спуску називаються зміїними і відрізняються особливою гнучкістю.
Число сталок
Залежно від числа сталок або стрендей прядив'яні троси діляться на тристалкові, чотиристалкові і тристрендні.
Спосіб виготовлення
Залежно від технології виготовлення троси можна розділити на дві великі групи: виті (кручені) та плетені. Виті троси залежно від способу звивання діляться на такі різновиди:
- Трос прямого спуску (тросового спуску, тросової роботи) — скручений з чотирьох сталок, з осердям з п'ятої слабкокрученої сталки;
- Трос кабельного спуску (кабельної роботи) — скручений не зі сталок, а зі стрендей, за міцністю поступається тросу прямого спуску;
- Трос зворотного спуску — трос, скручений проти годинникової стрілки (частіше за все троси скручують за годинниковою стрілкою).
Плетені троси можуть бути з осердям і без осердя. Перші складаються з осердя — слабкокрученої сталки, покритої опліткою. Перевагами плетених тросів їх стійкість до скручування і витягання. З них роблять сигнальні фали та лагліні.
Товщина
Товщина тросів виміряється по їхній окружності, у міліметрах, сантиметрах або дюймах.
Залежно від товщини морські троси діляться на такі категорії:
- до 1 дюйма (25 мм) — ліні, вони можуть мати окремі назви залежно від числа сталок;
- від 1 до 4 дюймів (25-102 мм) — не мають особливої назви, просто називаються «трос такої-то товщини»;
- від 4 до 6 дюймів (102—152 мм) — перліні;
- 6 до 13 дюймів (152—330 мм) — кабельтови;
- від 13 дюймів (330 мм) — канати.
Троси товщиною від 4 дюймів і вище (перліні, кабельтови та канати) є тросами кабельної роботи, оскільки спускаються зі стрендей.
Якість матеріалу
Залежно від якості матеріалу прядив'яні троси діляться на звичайні і борідкові. Звичайні звиваються зі звичайного прядива, борідкові — з так званої «борідки», тобто прядив'яних пачосів, і відповідно мають меншу міцність. Вони використовуються там, де не вимагається особливої міцності: для білизняних леєрів, койкових шкентросів тощо.
Призначення
Залежно від використовування троси мають окремі назви:
- [en] — трос, що використовується для буксирування і швартування.
- Вант-трос — прядив'яний трос кабельної роботи з 4 стрендей, або металевий, призначений для виготовлення вант.
- Лаглінь — трос, що з'єднує колодку простого лага з котушкою або ротор патент-лага з лічильником.
- Леєр — туго натягнутий рослинний чи сталевий трос, що використовується для прив'язування вітрил, стягування тентів, сушіння білизни тощо. Леєром також називаються укріплені на стійках троси, що замінюють фальшборт судна і троси, що натягуються для запобігання падінню людей за борт під час шторму.
- Ліктрос — трос, використовуваний для обшивання крайок (ліків) вітрил.
- Лопар (таль-лопар) — трос, оснований між блоками (складає разом з ними талі) чи юферсами.
- Лотлінь — трос, що служить для кріплення гирі простого лота.
- Ринда-булінь — плетений трос, за допомогою якого приводять у дію било суднового дзвона.
- Сезень — короткий плетений трос з вічком на одному кінці і косицею на другому.
- Фа́лінь — трос, закріплений за носовий чи кормовий рим шлюпки, що служить для її прив'язування до пристані, судна тощо.
- Швартов — трос для швартування.
- Шкентель — короткий трос з коушем або блоком, одним кінцем прикріплений до рухомого предмета (наприклад, рангоутного дерева), також так називається трос, що використовується для підйому вантажів на вантажній стрілі.
- Штерт, шкерт — здебільшого тонкий і короткий трос, ув'язаний або вплетений одним кінцем, що служить для будь-яких допоміжних цілей (прив'язування чи для носіння різних предметів).
- Штуртрос — трос, що з'єднує барабан штурвала з румпелем.
- Якірний канат — канат, що використовується замість якірного ланцюга.
Смолення і тирування тросів
Для захисту тросів від вологи застосовують смолення і тирування. Смолені троси в'ють з каболок, попередньо вимочених у гарячій смолі. Якщо каболки не піддають смоленню, то виті з них троси називаються білими, вони приблизно на 0,25 міцніші за смолені. Снасті з білих тросів використовуються для оснащення шлюпок: щоб уникнути забруднення мішка-киси, в якому вони зберігаються.
Окрім смолення, застосовують ще тирування — покриття стоячого такелажу тиром, зокрема, тирують троси після клетнювання. Тир вариться зі смоли, каніфолі, сала та ще деяких інших компонентів. Сохне тир швидше за смолу, повністю висихаючи за 2-3 дні.
Такелажні роботи
Суднові роботи, пов'язані з ремонтом старих або обробленням нових тросів, називаються такелажними роботами.
Див. також
Примітки
- Каболка // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- Самойлов К. И. Тросы комбинированные // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Л. Н. Иванов, И. И. Хомяков, Н. П. Вдовиченко, И. А. Загарин. Шлюпка. Устройство и управление. — 2-е, испр. и доп. — М. : Воениздат, 1976. (рос.)
Джерела
- Самойлов К. И. Трос // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Самойлов К. И. Трос пеньковый // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Тросы // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trosi zagalne najmenuvannya bud yakih motuzok i kanativ vikoristovuvanih na vijskovomu i civilnomu floti Zalezhno vid materialu trosi buvayut stalevi roslinni z volokon trav i roslin pryadiv yani manilski sizalski kokosovi ta inshi kombinovani zi stalevih drotiv i roslinnih volokon a takozh z shtuchnih volokon kapronovi nejlonovi perlonovi Na korablyah sudnah trosi vikoristovuyutsya dlya stoyachogo i ruhomogo takelazhu dlya shvartoviv ta pidvishuvannya kranciv u navantazhuvalnih pristroyah u minno tralovij spravi dlya kriplennya predmetiv na korabli takelazhnih robit ta inshogo Dlya zberigannya trosi zgortayut u krugi cilindri abo visimki buhti Buhta pryadiv yanogo trosa dovzhinoyu 150 m diametr 40 mm zvitogo z 4 stalok z oserdyam Buhti na palubiTrosi stoyachogo i ruhomogo takelazhuShmatok trosa z karaki Meri Rouz Pletenij tros zPletenij tros z oserdyam z NVMPEU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tros znachennya VigotovlennyaDlya vigotovlennya roslinnogo trosa spochatku z volokon pryadut nitki ka bolki vid nid kabelgaren kabolki dlya liniv nazivayut prosto nitkami Yaksho potribno otrimati smolenij tros kabolki prosochuyut garyachoyu smoloyu Z kabolok v yut spuskayut sprava vgoru nalivo stalki pasma Z kilkoh stalok troh chi chotiroh zvivayut zliva napravo za godinnikovoyu strilkoyu tros Tonki trosi vikoristovuvani dlya zvivannya tovstishih trosiv trosiv kabelnogo spusku nazivayutsya strendyami strengami KlasifikaciyaMaterial Zalezhno vid materialu trosi mozhna podiliti na roslinni metalevi stalevi sintetichni j kombinovani Roslinni trosi Trosi z roslinnih volokon mayut najbilshu istoriyu voni vikoristovuvalisya vzhe na pershih vitrilnih sudnah Dlya korabelnih trosiv vikoristovuyetsya konoplyane volokno pryadivo manilske volokno manilske pryadivo sizal kokosove volokno sunn volokna kenaf ta deyaki inshi Bavovnyani trosi znachno slabkishi pryadiv yanih i vid perebuvannya u vodi roblyatsya absolyutno nepridatnimi Machulni trosi vigotovlyayutsya z machuli Vikoristovuyutsya obmezheno na lisosplavnih karavanah na plotah i bilyanah Metalevi trosi Metalevi trosi zvivayutsya z metalevih perevazhno stalevih drotiv vikoristovuyutsya pri osoblivo velikih navantazhennyah Z okremih drotiv zvivayut stalki zi stalok trosi Nedolikami stalevih trosiv ye nizka elestichnist shilnist do utvorennya kalishok petel ta ponizhena stijkist do rozrivu na krutih viginah Chisto metalevi trosi ye negnuchkimi dlya nadannya gnuchkosti yih roblyat kombinovanimi napriklad zvivayuchi drit navkolo pryadiv yanih oserd Sintetichni trosi Z XX stolittya v morskij spravi shiroko vikoristovuyut trosi zrobleni zi sintetichnogo volokna kapronu nejlonu ta in Shkiryani Shkiryani trosi spleteni z tonkih shkiryanih reminciv vikoristovuvalisya na starovinnih sudnah Kombinovani trosi Kombinovani trosi poyednuyut u sobi kilka materaliv napriklad stal i pryadivo Najprostishim sposobom poyednannya ye obvivannya oserdya z drotu pryadiv yanimi stalkami ale v comu vipadku pri silnih navantazhennyah ne viklyuchena mozhlivist kovzannya oserdya vseredini obolonki Bilsh doskonala konstrukciya peredbachaye obvivannya metalevih stalok pryadiv yanimi yaki razom utvoryuyut tros zcheplennya mizh stalkami z riznih materialiv cilkom dostatno dlya zapobigannya vsyakomu kovzannyu stalok taki trosi she nazivayut tajfun kanatami Kombinovani trosi kabelnogo spusku nazivayutsya zmiyinimi i vidriznyayutsya osoblivoyu gnuchkistyu Chislo stalok Zalezhno vid chisla stalok abo strendej pryadiv yani trosi dilyatsya na tristalkovi chotiristalkovi i tristrendni Sposib vigotovlennya Zalezhno vid tehnologiyi vigotovlennya trosi mozhna rozdiliti na dvi veliki grupi viti krucheni ta pleteni Viti trosi zalezhno vid sposobu zvivannya dilyatsya na taki riznovidi Tros pryamogo spusku trosovogo spusku trosovoyi roboti skruchenij z chotiroh stalok z oserdyam z p yatoyi slabkokruchenoyi stalki Tros kabelnogo spusku kabelnoyi roboti skruchenij ne zi stalok a zi strendej za micnistyu postupayetsya trosu pryamogo spusku Tros zvorotnogo spusku tros skruchenij proti godinnikovoyi strilki chastishe za vse trosi skruchuyut za godinnikovoyu strilkoyu Pleteni trosi mozhut buti z oserdyam i bez oserdya Pershi skladayutsya z oserdya slabkokruchenoyi stalki pokritoyi oplitkoyu Perevagami pletenih trosiv yih stijkist do skruchuvannya i vityagannya Z nih roblyat signalni fali ta laglini Tovshina Tovshina trosiv vimiryayetsya po yihnij okruzhnosti u milimetrah santimetrah abo dyujmah Zalezhno vid tovshini morski trosi dilyatsya na taki kategoriyi do 1 dyujma 25 mm lini voni mozhut mati okremi nazvi zalezhno vid chisla stalok vid 1 do 4 dyujmiv 25 102 mm ne mayut osoblivoyi nazvi prosto nazivayutsya tros takoyi to tovshini vid 4 do 6 dyujmiv 102 152 mm perlini 6 do 13 dyujmiv 152 330 mm kabeltovi vid 13 dyujmiv 330 mm kanati Trosi tovshinoyu vid 4 dyujmiv i vishe perlini kabeltovi ta kanati ye trosami kabelnoyi roboti oskilki spuskayutsya zi strendej Yakist materialu Zalezhno vid yakosti materialu pryadiv yani trosi dilyatsya na zvichajni i boridkovi Zvichajni zvivayutsya zi zvichajnogo pryadiva boridkovi z tak zvanoyi boridki tobto pryadiv yanih pachosiv i vidpovidno mayut menshu micnist Voni vikoristovuyutsya tam de ne vimagayetsya osoblivoyi micnosti dlya biliznyanih leyeriv kojkovih shkentrosiv tosho Priznachennya Div takozh Takelazh Zalezhno vid vikoristovuvannya trosi mayut okremi nazvi en tros sho vikoristovuyetsya dlya buksiruvannya i shvartuvannya Vant tros pryadiv yanij tros kabelnoyi roboti z 4 strendej abo metalevij priznachenij dlya vigotovlennya vant Laglin tros sho z yednuye kolodku prostogo laga z kotushkoyu abo rotor patent laga z lichilnikom Leyer tugo natyagnutij roslinnij chi stalevij tros sho vikoristovuyetsya dlya priv yazuvannya vitril styaguvannya tentiv sushinnya bilizni tosho Leyerom takozh nazivayutsya ukripleni na stijkah trosi sho zaminyuyut falshbort sudna i trosi sho natyaguyutsya dlya zapobigannya padinnyu lyudej za bort pid chas shtormu Liktros tros vikoristovuvanij dlya obshivannya krajok likiv vitril Lopar tal lopar tros osnovanij mizh blokami skladaye razom z nimi tali chi yufersami Lotlin tros sho sluzhit dlya kriplennya giri prostogo lota Rinda bulin pletenij tros za dopomogoyu yakogo privodyat u diyu bilo sudnovogo dzvona Sezen korotkij pletenij tros z vichkom na odnomu kinci i kosiceyu na drugomu Fa lin tros zakriplenij za nosovij chi kormovij rim shlyupki sho sluzhit dlya yiyi priv yazuvannya do pristani sudna tosho Shvartov tros dlya shvartuvannya Shkentel korotkij tros z koushem abo blokom odnim kincem prikriplenij do ruhomogo predmeta napriklad rangoutnogo dereva takozh tak nazivayetsya tros sho vikoristovuyetsya dlya pidjomu vantazhiv na vantazhnij strili Shtert shkert zdebilshogo tonkij i korotkij tros uv yazanij abo vpletenij odnim kincem sho sluzhit dlya bud yakih dopomizhnih cilej priv yazuvannya chi dlya nosinnya riznih predmetiv Shturtros tros sho z yednuye baraban shturvala z rumpelem Yakirnij kanat kanat sho vikoristovuyetsya zamist yakirnogo lancyuga Smolennya i tiruvannya trosivDlya zahistu trosiv vid vologi zastosovuyut smolennya i tiruvannya Smoleni trosi v yut z kabolok poperedno vimochenih u garyachij smoli Yaksho kabolki ne piddayut smolennyu to viti z nih trosi nazivayutsya bilimi voni priblizno na 0 25 micnishi za smoleni Snasti z bilih trosiv vikoristovuyutsya dlya osnashennya shlyupok shob uniknuti zabrudnennya mishka kisi v yakomu voni zberigayutsya Okrim smolennya zastosovuyut she tiruvannya pokrittya stoyachogo takelazhu tirom zokrema tiruyut trosi pislya kletnyuvannya Tir varitsya zi smoli kanifoli sala ta she deyakih inshih komponentiv Sohne tir shvidshe za smolu povnistyu visihayuchi za 2 3 dni Takelazhni robotiDokladnishe Takelazhni roboti morskij termin Sudnovi roboti pov yazani z remontom starih abo obroblennyam novih trosiv nazivayutsya takelazhnimi robotami Div takozhBlok morska sprava Liktros Lin tros Marka morska sprava PrimitkiKabolka Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Samojlov K I Trosy kombinirovannye Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros L N Ivanov I I Homyakov N P Vdovichenko I A Zagarin Shlyupka Ustrojstvo i upravlenie 2 e ispr i dop M Voenizdat 1976 ros DzherelaSamojlov K I Tros Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Samojlov K I Tros penkovyj Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Trosy Tolkovyj Voenno morskoj Slovar 2010 ros