Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чеса ння механічна обробка текстильної сировини льону бавовни конопель вовни що полягає у розділенні волокон очищенні їх

Чесання

Чесання

Чеса́ння — механічна обробка текстильної сировини (льону, бавовни, конопель, вовни), що полягає у розділенні волокон, очищенні їх від засмічуючих домішок та перетворення розпушеної маси на готову кужіль. Чесання також відоме як ми́кання, звідси походить і інша назва кужелі — «мичка».

image
Гребінки для первинного чесання

У чесанні виділяють два етапи: первинне (гребінне) чесання і вторинне (кардне чесання, кардування, пачісування). Процес чесання льону, конопель, бавовни слідує за процесом тіпання — звільнення волокон від костриці (у бавовни — від насіння).

Ручне чесання

image
Щітки для ручного пачісування

До поширення промислового текстильного виробництва чесання проводили вручну, за допомогою знарядь, відомих під загальною назвою «чесалок». Для первинного, грубішого чесання використовували гребінки (або «залізні щіті») — дерев'яні дошки з набитими металевими зубцями. Круглі щітки з такими зубами називалися дергальними щітками чи де́ргавками. Жмут витіпаного льону або конопель протягували через зубці (це називалося «щітити»), розпрямляючи волокна і очищаючи їх від домішок — довгих і грубих волокон, решток костриці. Вичісані відходи, відомі як клоччя, погано підходять для прядіння, але з них могли виробляти грубі нитки («вал», «клочанку»), придатні для ткання грубого полотна — валовини (ряднини). З останньої робили мішки, рядна. Зістрижену і випарену вовну також чесали на гребінці, вирівнюючи її й очищаючи від сміття, це називалося «чухранням».

Для наступного етапу чесання, більш ретельного і тонкого («пачісування»), застосовували щітки («щіті», «пачесовачки») зі свинячої щетини або тонкого дроту. Процес здійснювався двома щітками — волокна «перетирали» між ними. Під час чесання щітками (це називалося «пачісувати льон») відходили дрібні м'які волокна — па́чо́си або пачіски́ (діал. «штим»). М'якіші і коротші, ніж волокна клоччя, вони підходили для виробництва не дуже тонких тканин — так званного гребінного або пачіснього полотна (гребі́нниці), призначеного для верхнього одягу. Випачісувані дуже короткі волокна, що залишалися після чесання, були відомі як «тринадцятка» — перший ґатунок кужелі. З неї виробляли найтонше полотно, яке теж звалося тринадцяткою. Воно призначалося для спідньої білизни.

Машинне чесання

image
Кардова машина для вовни
image
Експонати Пінезького краєзнавчого музею, Пінега, Архангельська область: 1) палиця-тіпалка, 2) лляне волокно після тіпання, 3) лляне волокно після первинного чесання гребінкою, 4) лляне волокно після пачісування, 5) кужіль, 6) сувій пачіснього полотна, 7) сувій ряднини, 8-9) щіті для пачісування, 10) гребінка, 12) північноросійський тканний візерунок
Докладніше:

У текстильній промисловості для чесання використовують . Гребінне чесання виконують на гребенечесальних машинах, кардне — на кардочесальних.

Ретельніше і тонкіше чесання, що у ручній обробці здійснювалося щітками, у промисловості проводять на кардових машинах («кардах»), через що воно називається кардним або кардовим. Робочим органом таких машин є карди (від нім. Karde < лат. carduus — «ворсувальна шишка») — широкі стрічки із закріпленими на них голками, схожі на щітки. Колись замість кардових стрічок у таких машинах використовували ворсувальні (ворсильні) шишки — супліддя деяких рослин, таких як черсак.

Окрім того, для невеликих обсягів виробництва можуть застосовувати чесальні верстати, що складаються з двох барабанів, покритих кардовими стрічками.

Вихідний продукт

У процесі чесання волокно льону і конопель розділяється на такі складові:

  • Клоччя — відходи на першому етапі чесання льону і конопель. Через вміст довгих сплутаних волокон з дрібними частинками костриці клоччя не дуже підходить для прядіння, використовується переважно для затикання щілин у дерев'яних конструкціях (конопачення).
  • Па́чо́си або пачіски́ — відходи на другому етапі чесання льону, вовни і бавовни (волокна двох останніх матеріалів не утворюють клоччя). М'якіші і коротші, ніж волокна клоччя, вони підходять для виробництва не надто тонких тканин.
  • Кужіль — найтонші волокна, що залишаються після вичісування клоччя і пачісків. Залежно від якості початкової сировини, кужіль поділюють на три ґатунки. З кужелі третього ґатунку виробляють полотно для пошиття грубих мішків, рукавиць та ін., з кужелі другого ґатунку — полотно для штор, постільної білизни, тонких постілок. Кужіль першого ґатунку — сировина для виробництва тонкого полотна, використовуваного для пошиття одягу і спідньої білизни

Галерея

  • Обробка льону: м'яття на терлиці, тіпання, чесання гребінкою
  • Чесання щітками
  • Чесання вовни щітками, прядіння на самопрядці, в'язання
  • image
    Гребінка для первинного чесання. Вірменія
  • image
    Гребінки для первинного чесання льону. Білорусь
  • image
    Ворсувальні шишки
  • image
    Ручний кардовий верстат

Примітки

  1. Чесати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Чесання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Микати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Микання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Мичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Кардувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. . Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  8. Чесалка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Щіть // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Дергальна щітка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Дергавка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Клочанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Вал // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Валовина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Чухрати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Пачесовачка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Пачісувати // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  20. Пачоси // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Пачіски // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  22. Очёски [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] // Російсько-український словник (Українська академія наук)
  23. Гребінниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  25. Кардовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Карда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  27. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  28. Кудель // www.slovaustareli.ru [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чесання
  • Інші рослинні текстильні волокна; пряжа з паперу і тканини з паперової пряжі [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
  • § 3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chesa nnya mehanichna obrobka tekstilnoyi sirovini lonu bavovni konopel vovni sho polyagaye u rozdilenni volokon ochishenni yih vid zasmichuyuchih domishok ta peretvorennya rozpushenoyi masi na gotovu kuzhil Chesannya takozh vidome yak mi kannya zvidsi pohodit i insha nazva kuzheli michka Grebinki dlya pervinnogo chesannya U chesanni vidilyayut dva etapi pervinne grebinne chesannya i vtorinne kardne chesannya karduvannya pachisuvannya Proces chesannya lonu konopel bavovni sliduye za procesom tipannya zvilnennya volokon vid kostrici u bavovni vid nasinnya Ruchne chesannyaShitki dlya ruchnogo pachisuvannya Do poshirennya promislovogo tekstilnogo virobnictva chesannya provodili vruchnu za dopomogoyu znaryad vidomih pid zagalnoyu nazvoyu chesalok Dlya pervinnogo grubishogo chesannya vikoristovuvali grebinki abo zalizni shiti derev yani doshki z nabitimi metalevimi zubcyami Krugli shitki z takimi zubami nazivalisya dergalnimi shitkami chi de rgavkami Zhmut vitipanogo lonu abo konopel protyaguvali cherez zubci ce nazivalosya shititi rozpryamlyayuchi volokna i ochishayuchi yih vid domishok dovgih i grubih volokon reshtok kostrici Vichisani vidhodi vidomi yak klochchya pogano pidhodyat dlya pryadinnya ale z nih mogli viroblyati grubi nitki val klochanku pridatni dlya tkannya grubogo polotna valovini ryadnini Z ostannoyi robili mishki ryadna Zistrizhenu i viparenu vovnu takozh chesali na grebinci virivnyuyuchi yiyi j ochishayuchi vid smittya ce nazivalosya chuhrannyam Dlya nastupnogo etapu chesannya bilsh retelnogo i tonkogo pachisuvannya zastosovuvali shitki shiti pachesovachki zi svinyachoyi shetini abo tonkogo drotu Proces zdijsnyuvavsya dvoma shitkami volokna peretirali mizh nimi Pid chas chesannya shitkami ce nazivalosya pachisuvati lon vidhodili dribni m yaki volokna pa cho si abo pachiski dial shtim M yakishi i korotshi nizh volokna klochchya voni pidhodili dlya virobnictva ne duzhe tonkih tkanin tak zvannogo grebinnogo abo pachisnogo polotna grebi nnici priznachenogo dlya verhnogo odyagu Vipachisuvani duzhe korotki volokna sho zalishalisya pislya chesannya buli vidomi yak trinadcyatka pershij gatunok kuzheli Z neyi viroblyali najtonshe polotno yake tezh zvalosya trinadcyatkoyu Vono priznachalosya dlya spidnoyi bilizni Mashinne chesannyaKardova mashina dlya vovni Eksponati Pinezkogo krayeznavchogo muzeyu Pinega Arhangelska oblast 1 palicya tipalka 2 llyane volokno pislya tipannya 3 llyane volokno pislya pervinnogo chesannya grebinkoyu 4 llyane volokno pislya pachisuvannya 5 kuzhil 6 suvij pachisnogo polotna 7 suvij ryadnini 8 9 shiti dlya pachisuvannya 10 grebinka 12 pivnichnorosijskij tkannij vizerunok Dokladnishe U tekstilnij promislovosti dlya chesannya vikoristovuyut Grebinne chesannya vikonuyut na grebenechesalnih mashinah kardne na kardochesalnih Retelnishe i tonkishe chesannya sho u ruchnij obrobci zdijsnyuvalosya shitkami u promislovosti provodyat na kardovih mashinah kardah cherez sho vono nazivayetsya kardnim abo kardovim Robochim organom takih mashin ye kardi vid nim Karde lt lat carduus vorsuvalna shishka shiroki strichki iz zakriplenimi na nih golkami shozhi na shitki Kolis zamist kardovih strichok u takih mashinah vikoristovuvali vorsuvalni vorsilni shishki supliddya deyakih roslin takih yak chersak Okrim togo dlya nevelikih obsyagiv virobnictva mozhut zastosovuvati chesalni verstati sho skladayutsya z dvoh barabaniv pokritih kardovimi strichkami Vihidnij produktU procesi chesannya volokno lonu i konopel rozdilyayetsya na taki skladovi Klochchya vidhodi na pershomu etapi chesannya lonu i konopel Cherez vmist dovgih splutanih volokon z dribnimi chastinkami kostrici klochchya ne duzhe pidhodit dlya pryadinnya vikoristovuyetsya perevazhno dlya zatikannya shilin u derev yanih konstrukciyah konopachennya Pa cho si abo pachiski vidhodi na drugomu etapi chesannya lonu vovni i bavovni volokna dvoh ostannih materialiv ne utvoryuyut klochchya M yakishi i korotshi nizh volokna klochchya voni pidhodyat dlya virobnictva ne nadto tonkih tkanin Kuzhil najtonshi volokna sho zalishayutsya pislya vichisuvannya klochchya i pachiskiv Zalezhno vid yakosti pochatkovoyi sirovini kuzhil podilyuyut na tri gatunki Z kuzheli tretogo gatunku viroblyayut polotno dlya poshittya grubih mishkiv rukavic ta in z kuzheli drugogo gatunku polotno dlya shtor postilnoyi bilizni tonkih postilok Kuzhil pershogo gatunku sirovina dlya virobnictva tonkogo polotna vikoristovuvanogo dlya poshittya odyagu i spidnoyi bilizniGalereya source source source source Obrobka lonu m yattya na terlici tipannya chesannya grebinkoyu source source source source source source source source Chesannya shitkami source source source source Chesannya vovni shitkami pryadinnya na samopryadci v yazannya Grebinka dlya pervinnogo chesannya Virmeniya Grebinki dlya pervinnogo chesannya lonu Bilorus Vorsuvalni shishki Ruchnij kardovij verstatPrimitkiChesati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chesannya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mikati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mikannya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Michka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Karduvati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 29 bereznya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 Chesalka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Grebinka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Shit Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dergalna shitka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Dergavka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Klochanka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Val Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Valovina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ryadnina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chuhrati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pachesovachka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pachisuvati Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pachosi Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pachiski Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ochyoski 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Rosijsko ukrayinskij slovnik Ukrayinska akademiya nauk Grebinnicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 Kardovij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Karda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Kudel www slovaustareli ru 29 bereznya 2017 u Wayback Machine ros PosilannyaChesannya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chesannya Inshi roslinni tekstilni volokna pryazha z paperu i tkanini z paperovoyi pryazhi 29 bereznya 2017 u Wayback Machine 3 Tovaroznavcha harakteristika lonu ta llyanih volokon yih zastosuvannya na praktici 29 bereznya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ