Те рлиця або те рниця ручне знаряддя призначене для м яття льону або конопель Жінки з терлицями на акварелі 1885У Вікіпе

Те́рлиця або те́рниця — ручне знаряддя, призначене для м'яття льону або конопель.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Терлиця.

Назва

Селянка Пермської губернії з терлицею. Фото С. М. Прокудіна-Горського, 1910

Слово «терниця» (варіант «терлиця» пізніший) пов'язане з дієсловом терти — оскільки тіпання льону і конопель також називали «тертям». Інші назви:

бите́льня
бите́льниця
м'ялка
м'я́лиця
мядлиця
гваджениця
гладжениця.

Терлиця з широкою щілиною для мечика називалася битка.

Опис

Складається терлиця з таких деталей: ніжок (що звалися «сохами»), прикріплених до двох поздовжніх паралельних дощок («ребер» або «стегон»). Між дошками залишається щілина («жоліб»), у якому поміщається рухома деталь терлиці — мечик. На одному кінці він має ручку («фіст»), другим він кріпиться між дощок за допомогою кілка («чопика»). На верхніх крайках дощок і нижній частині мечика могли бути трикутні зубці.

Стебла льону чи конопель кладуть зверху терлиці поперек верхніх дощок, потім мнуть і ламають їх, з силою вдаряючи по них мечиком. Цей процес називається «м'яттям». Далі стебла звільняють від костриці — ця операція називається «тіпанням» або «тертям». Для остаточної обробки волокна розчісують на чесалках, приготовляючи кужіль.

Льон могли м'яти і без терлиці — за допомогою ціпа.

У культурі

«Суха, як терниця» — казали про сухоребру жінку
Терлиця також символізує балакучість: «Чого принесло цю терлицю?»
За народним повір'ям, на мечиках терлиць відьми літали на Лису Гору. Звідси й вираз, що вживається щодо надто швидкого повертання: «Ти, мабуть, на мечику літав».

М'яття льону на терлиці і тіпання

У літературі

У «Тінях забутих предків» М. М. Коцюбинського згадується про «доїння» терниці відьмою: «Не один присягався, що бачив, як вона терницю доїть: заб'є у неї чотири кілки, неначе дійки, — і надоїть повну дійницю».

У геральдиці

Терлиця використовується у ряді європейських гербів як негеральдична фігура.

Бракель

Примітки

Терлиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Терлиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 256.
Терниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Тертя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Терти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Бительня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Бительниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
М'ялка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
М'ялиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 27 лютого 2017.
Гваджениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Гладжениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Битка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Мечик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
Гобелен в сучасному інтер'єрі
Терлиця // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 593.
Мечик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
М. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Бібліографія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Терлиця (знаряддя)

Терлиця, терниця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1892. — 1000 екз.

[1] Терлиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Словарь_Грінченка-2] Терлиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 256.

[3] Терниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Тертя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Терти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Бительня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Бительниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[8] М'ялка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[9] М'ялиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[мядлиця-10] . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 27 лютого 2017.

[11] Гваджениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[12] Гладжениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[13] Битка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[14] Мечик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[15] . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.

[16] . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.

[17] Гобелен в сучасному інтер'єрі

[18] Терлиця // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 593.

[19] Мечик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[20] М. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків»