Чіп прасл čepъ можливо від čapati конусоподібна дерев яна пробка для закорковування отвору в якійсь посудині переважно в

Чіп (прасл. *čepъ, можливо, від *čapati) — конусоподібна дерев'яна пробка для закорковування отвору в якійсь посудині, переважно в бочці. Зменшені форми — чопо́к, чопе́ць, чо́пик, чіпо́к, чопо́чок. Аналогічні пробки для винних пляшок роблять з натурального корку.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чіп.

Чоповий отвір просвердлюють в одній з клепок після завершення складання бочки. Для герметичності чіп перед закоркуванням обгортають кружком матеріалу.

Для закорковування бочок з молодим вином використовують спеціальний чіп — .

У культурі

Оскільки чопом затикали здебільшого ємності з хмільними напоями, то він символізує пиятику:

Ходити до чопа — «пиячити»
Пити як чіп — «пити дуже багато»
П'яний як чіп — «зовсім сп'янілий»
Чоповий брат — те ж саме, що й горілчаний брат.

Окрім того, чіп асоціювався з дурістю («дурний як чіп»).

Інші значення

У загальному сенсі «чіп» — «дерев'яний стрижень», «кілочок»: у будівництві це слово вживають (поряд з «шип») щодо виступу на деталі для з'єднання її з іншою, у діалектах «чопом», «чопиком» називається вісь, цапфа різних сільськогосподарських і хатніх знарядь (терлиці, верклюга, п'їл), кілочок-вішалка. Слово «чіп» у говорах вживалося як вигук, яким відганяли когось (замість «Геть!»).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чіп (корок)

Див. також

Чопове

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
Чіп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Чіп // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
Шпунт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Брат // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання

Чіп // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2057. — 1000 екз.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .

[СУМ-2] Чіп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Грінченко-3] Чіп // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[Словник_Жайворонок-4] . Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.

[5] Шпунт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Брат // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.