Сизаль — натуральне грубе волокно, що отримують з листя агави сизальської або хенекена з роду Агава; іноді сизалем називають і саму рослину.
Волокна виділяють зі свіжого листя, як правило без застосування спеціальної обробки. мнуть і розчавлюють листя, при цьому відділяється волокно, яке потім промивають, сушать на сонці і обробляють щітками. Склад волокон: целюлоза (55-65 %), лігнін (10-20 %), геміцелюлоза (10-15 %), пектин (2-4 %). Елементарні волокна блискучі, жовтуватого кольору. Йде на виготовлення канатів, всіляких сіток, шпагату, пакувальних (тарних) тканин, класичних мішеней для дартсу, матраців, мочалок, щіток тощо.
Історія
В XVI столітті до Іспанії з Південної Америки прибули кораблі з дуже міцними канатами, а оскільки назва рослини морякам не була відома, то канати і мотузки, що виходять з волокна, стали іменувати «сизаль» (за назвою мексиканського порту Сисаль). Культуру агави, вивезена в колоніальну епоху з Центральної Америки, поширилася в тропічних країнах.
Після появи сталевих канатів і тросів (виготовлених зі сталевого дроту) використання канатів з рослинних волокон на кораблях почали скорочувати, але навіть наприкінці XIX століття волокна агави зберігали важливе господарське значення (за станом на початок 1890-х років Мексика експортувала це волокно в країни Європи, де воно використовувалося як замінник щетини і кінського волосу). Надалі, через поширення синтетичних волокон і штучних тканин у другій половині XX століття, значення сизалю знизилося і його виробництво стало зменшуватися.
У США сизаль вирощували на Гавайських островах.
Перше місце з виробництва займає Бразилія, на другому — Танзанія.
Найбільші виробники (2016) | ||
---|---|---|
Країна | Виробництво (тонн) | |
Бразилія | 180 938 | |
Танзанія | 33 826 | |
Кенія | 23 390 | |
Мадагаскар | 17 816 | |
Мексика | 12 371 | |
КНР | 12 058 | |
Гаїті | 10 652 | |
Увесь світ | 298 498 |
Світове виробництво сизалю за роками, тис. тонн.
Див. також
Примітки
- Агава // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Гавайские острова // Краткая географическая энциклопедия / редколл., гл. ред. А. А. Григорьев. том 1. М., государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1960. стр.393-394
- FAOSTAT – Crops. Food And Agricultural Organization of United Nations: Economic And Social Department: The Statistical Division. Процитовано 29 серпня 2018.
Література
- Сизаль // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Сизаль — Agave Sisalana @ ecosystema.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sizal naturalne grube volokno sho otrimuyut z listya agavi sizalskoyi abo henekena z rodu Agava inodi sizalem nazivayut i samu roslinu Volokna vidilyayut zi svizhogo listya yak pravilo bez zastosuvannya specialnoyi obrobki mnut i rozchavlyuyut listya pri comu viddilyayetsya volokno yake potim promivayut sushat na sonci i obroblyayut shitkami Sklad volokon celyuloza 55 65 lignin 10 20 gemicelyuloza 10 15 pektin 2 4 Elementarni volokna bliskuchi zhovtuvatogo koloru Jde na vigotovlennya kanativ vsilyakih sitok shpagatu pakuvalnih tarnih tkanin klasichnih mishenej dlya dartsu matraciv mochalok shitok tosho IstoriyaV XVI stolitti do Ispaniyi z Pivdennoyi Ameriki pribuli korabli z duzhe micnimi kanatami a oskilki nazva roslini moryakam ne bula vidoma to kanati i motuzki sho vihodyat z volokna stali imenuvati sizal za nazvoyu meksikanskogo portu Sisal Kulturu agavi vivezena v kolonialnu epohu z Centralnoyi Ameriki poshirilasya v tropichnih krayinah Pislya poyavi stalevih kanativ i trosiv vigotovlenih zi stalevogo drotu vikoristannya kanativ z roslinnih volokon na korablyah pochali skorochuvati ale navit naprikinci XIX stolittya volokna agavi zberigali vazhlive gospodarske znachennya za stanom na pochatok 1890 h rokiv Meksika eksportuvala ce volokno v krayini Yevropi de vono vikoristovuvalosya yak zaminnik shetini i kinskogo volosu Nadali cherez poshirennya sintetichnih volokon i shtuchnih tkanin u drugij polovini XX stolittya znachennya sizalyu znizilosya i jogo virobnictvo stalo zmenshuvatisya U SShA sizal viroshuvali na Gavajskih ostrovah Pershe misce z virobnictva zajmaye Braziliya na drugomu Tanzaniya Najbilshi virobniki 2016 Krayina Virobnictvo tonn Braziliya 180 938 Tanzaniya 33 826 Keniya 23 390 Madagaskar 17 816 Meksika 12 371 KNR 12 058 Gayiti 10 652 Uves svit 298 498 Svitove virobnictvo sizalyu za rokami tis tonn Div takozhPryadivoPrimitkiAgava Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Gavajskie ostrova Kratkaya geograficheskaya enciklopediya redkoll gl red A A Grigorev tom 1 M gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1960 str 393 394 FAOSTAT Crops Food And Agricultural Organization of United Nations Economic And Social Department The Statistical Division Procitovano 29 serpnya 2018 LiteraturaSizal Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaSizal Agave Sisalana ecosystema ru