Джордж Брі́джес Ро́дні (англ. George Brydges Rodney, 1st Baron Rodney; 10/13 лютого 1718 — 24 травня 1792) — англійський військово-морський діяч XVIII сторіччя, адмірал Великої Британії.
Джордж Родні | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. George Brydges Rodney |
Народився | 13 лютого 1719[2] або 13 лютого 1718[3] d, d, Суррей, Англія, Королівство Велика Британія |
Помер | 24 травня 1792[1][2][…] Лондон, Королівство Велика Британія |
Країна | Королівство Велика Британія |
Діяльність | політик, офіцер ВМФ |
Alma mater | Школа Герроу |
Знання мов | англійська[1] |
Учасник | Війна за австрійську спадщину |
Титул | d |
Посада | d, d, d, d і d |
Військове звання | адмірал, віцеадмірал, контрадмірал і капітан |
Батько | d[3] |
Мати | d[3] |
У шлюбі з | d[4] і d[4] |
Діти | d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3] і d[3] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Молоді роки
Народився у Лондоні у родині Генрі Родні, капітана морської піхоти, та Мері Ньютон. Точна дата народження Джорджа невідома. Є дані про його хрещення 13 лютого. Навчався Джордж Родні у школі Хароу. Після закінчення її вирішав стати морським офіцером. 21 червня 1732 року поступив на корабель «Сандерленд». Знаходячись на службі здобув гарну практику, буваючи у Португалії, Франції та Іспанії. У 1738 році брав участь у захисті британського рибальського флоту поблизу о. Ньюфаундленд. 15 лютого 1739 року отримав посаду лейтенанта на кораблі «Дельфін».
Війна 1740—1748
З початком війни за австрійську спадщину Джордж Родні взяв участь у бойових діях проти французького та іспанського флоту. Так, спочатку у 1742 році брав участь у поході британського флоту зі знищення іспанської бази в містечку Вентімілья. За успішні дії під час цієї експедиції його було призначено посткапітаном. Цього ж року виконував доручення щодо супроводу британського торговельного флоту з Лісабону до Великої Британії.
У 1745 році на кораблі «Замок Лудлоу» здійснював блокаду Шотландії під час повстання якобітів проти Ганноверської династії. 1746 році став капітаном 60-гарматного корабля «Ігл». Деякий час здійснював блокаду м. Остенде. Після цього приєднався до ескадри, яка діяла у Ла-Манші. Тут перехоплював транспортні судна Франції, захопив загаломф 48 торговельних кораблів. Загалом на цьому він заробив до 15 тисяч фунтів стерлінгів. 14 жовтня 1747 році відзначився у битві при мисі Фіністере проти іспано-французького флоту.
Губернатор
По закінченню війни його було призначено губернатором о. Ньюфаундленда (9 травня 1749 року) у ранзі коммодора. На цій посаді він здебільшого займався забезпеченням безпеки торговельних флотилій з Америки до Великої Британії.
Тоді він затоваришував із впливовим політичним діячем тогочасної Англії — Джоном Расселом, герцогом Бедфордом та лордом Сандвічем. Завдяки цьому у 1750 році Родні став депутатом парламенту. У 1751 році він повернувся до Великої Британії. після цього відійшов від політичних та військових справ, займаючись власним господарством. Тоді ж одружився.
Семирічна війна
З початком Семирічної війни знову отримав призначення на флот. Деякий час керував кораблем «Ігл». У 1757 році отримав у розпорядження корабель «Дублін». на цій посаді взяв участь у невдалій блокаді французького м. Рошфор. У 1758 році був у складі британської ескадри, яка захопила французьку фортецю Луїсбург (сучасний о. Кейп Бретон). 19 травня 1759 року став контрадміралом, отримавши у своє розпорядження ескадру з 5 кораблів та 5 фрегатів. На чолі цієї ескадри у липні—серпні того ж року блокував гирло річки Сена, бомбардував м. Гавр, завдавши величезної шкоди, знищив також значні військові запаси, десантну флотилію та транспортні судна, які готувалися для висадки у Великій Британії. У 1760 році продовжував блокувати французьке узбережжя від Гавру до Дьєппу.
У 1761 році знову став депутатом парламенту. Цього ж року отримав призначення очолити станцію Підвітряних островів (сучасна південна частина Малих Антильських островів у Карибському басейні). 22 липня Джордж Родні прибув на о. Барбадос, де отримав у своє розпорядження 41 корабель та 14 тисяч піхоти. Вже 12 лютого 1762 року він зміг захопити о. Мартиніку, яка була важливою базою Франції у Вест-Індії. Згодом були зайняті острови Сент-Люсія та Гренада. Того ж року захистив о. Ямайку від нападу іспано-французької ескадри. За свої успіхи Джордж Родні у 1763 році отримав звання віцеадмірала, а у 1764 році став баронетом.
Мирні часи
З 1765 до 1770 року був очільником Гринвіцького шпиталю. З 1771 до 1774 року керував морською станцією на Ямайці. Втім, коли не отримав посади губернатора Ямайки (з огляду на його ганебні звички та картярство), то залишив службу й оселився у Парижі. Однак, у 1778 році Родні став адміралом, завдяки своїм зв'язкам владнав фінансові труднощі й незабаром повернувся до Англії. Це було пов'язано з потребою країни в адміралах з огляду боротьби з Північноамериканськими колоніями та їхнім союзником Францією.
Війна за незалежність США
У 1779 році з ескадрою у 20 кораблів та 100 транспортів Джордж Родні вирушив на допомогу Гібралтару. 8 січня 1780 року біля м. Фіністере Родні зустрів іспанський флот із 16 кораблів, швидко напав на нього, захопивши 6 фрегатів. 16 січня у битві біля м. Сан-Вінсенте завдав рішучої поразки новій іспанській ескадрі, захопивши її очільника Хуана де Лангера. Після цього без пригод підійшов до Гібралтару.
А вже у березні цього ж року вирушив до Вест-Індії. Тут займався відволіканням французького флоту від дій біля узбережжя Північної Америки. Деякий час Родні діяв поблизу Нью-Йорка, втім без особливого успіху. З початком війни з Голландією Джордж Родні у грудні захопив приналежні їй острови Св. Естафія та Св. Мартина. Захоплений англійцями вантаж голландських суден коштував 15 млн талерів.
Після короткочасної хвороби у лютому Родні знову повернувся до своїх обов'язків. Тоді точилася боротьба за острови Гваделупа, Домініка. 9 та 11 квітня відбулися битви між англійською ескадрою (36 кораблів) на чолі з Родні та французькою (33 кораблі) на чолі з де Грассом. Зрештою завдяки застосуванню розрізаючого строю (розвиваючої лінії) Джордж Родні завдав поразки французам, захопивши адмірала де Грасса та 5 кораблів. Втім більша частина французьких кораблів врятувалася. Проте після перемоги англійців біля Домініки військові дії на Карибах припинилися, а французи відмовилися атакувати Ямайку.
Останні роки
По поверненню до Лондона Джордж Родні 19 червня 1782 року отримав титул барона. Від палати громад отримав щорічну пенсію у 2000 фунтів стерлінгів. Після цього спокійно прожив у Лондоні до смерті у 1792 році.
Родина
1. Дружина — Джейн Комптон (1730—1757)
Діти:
- Джордж (1753—1802)
2. Дружина Генрієта Кліес
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- Kindred Britain
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Родні |
- Trew, Peter Rodney and the Breaking of the Line 2006 Pen and Sword
- Stewart, William. Amirals of the World: A Biographical Dictionary 1500 to the Present. McFarland, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Bri dzhes Ro dni angl George Brydges Rodney 1st Baron Rodney 10 13 lyutogo 1718 24 travnya 1792 anglijskij vijskovo morskij diyach XVIII storichchya admiral Velikoyi Britaniyi Dzhordzh RodniIm ya pri narodzhenniangl George Brydges RodneyNarodivsya13 lyutogo 1719 1719 02 13 2 abo 13 lyutogo 1718 1718 02 13 3 d d Surrej Angliya Korolivstvo Velika BritaniyaPomer24 travnya 1792 1792 05 24 1 2 London Korolivstvo Velika BritaniyaKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistpolitik oficer VMFAlma materShkola GerrouZnannya movanglijska 1 UchasnikVijna za avstrijsku spadshinuTituldPosadad d d d i dVijskove zvannyaadmiral viceadmiral kontradmiral i kapitanBatkod 3 Matid 3 U shlyubi zd 4 i d 4 Ditid 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 i d 3 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rodni Dzhordzh Rodni portret roboti Dzhoshua Rejnoldsa bl 1789 ZhittyepisMolodi roki Narodivsya u Londoni u rodini Genri Rodni kapitana morskoyi pihoti ta Meri Nyuton Tochna data narodzhennya Dzhordzha nevidoma Ye dani pro jogo hreshennya 13 lyutogo Navchavsya Dzhordzh Rodni u shkoli Harou Pislya zakinchennya yiyi virishav stati morskim oficerom 21 chervnya 1732 roku postupiv na korabel Sanderlend Znahodyachis na sluzhbi zdobuv garnu praktiku buvayuchi u Portugaliyi Franciyi ta Ispaniyi U 1738 roci brav uchast u zahisti britanskogo ribalskogo flotu poblizu o Nyufaundlend 15 lyutogo 1739 roku otrimav posadu lejtenanta na korabli Delfin Vijna 1740 1748 Z pochatkom vijni za avstrijsku spadshinu Dzhordzh Rodni vzyav uchast u bojovih diyah proti francuzkogo ta ispanskogo flotu Tak spochatku u 1742 roci brav uchast u pohodi britanskogo flotu zi znishennya ispanskoyi bazi v mistechku Ventimilya Za uspishni diyi pid chas ciyeyi ekspediciyi jogo bulo priznacheno postkapitanom Cogo zh roku vikonuvav doruchennya shodo suprovodu britanskogo torgovelnogo flotu z Lisabonu do Velikoyi Britaniyi U 1745 roci na korabli Zamok Ludlou zdijsnyuvav blokadu Shotlandiyi pid chas povstannya yakobitiv proti Gannoverskoyi dinastiyi 1746 roci stav kapitanom 60 garmatnogo korablya Igl Deyakij chas zdijsnyuvav blokadu m Ostende Pislya cogo priyednavsya do eskadri yaka diyala u La Manshi Tut perehoplyuvav transportni sudna Franciyi zahopiv zagalomf 48 torgovelnih korabliv Zagalom na comu vin zarobiv do 15 tisyach funtiv sterlingiv 14 zhovtnya 1747 roci vidznachivsya u bitvi pri misi Finistere proti ispano francuzkogo flotu Gubernator Po zakinchennyu vijni jogo bulo priznacheno gubernatorom o Nyufaundlenda 9 travnya 1749 roku u ranzi kommodora Na cij posadi vin zdebilshogo zajmavsya zabezpechennyam bezpeki torgovelnih flotilij z Ameriki do Velikoyi Britaniyi Todi vin zatovarishuvav iz vplivovim politichnim diyachem togochasnoyi Angliyi Dzhonom Rasselom gercogom Bedfordom ta lordom Sandvichem Zavdyaki comu u 1750 roci Rodni stav deputatom parlamentu U 1751 roci vin povernuvsya do Velikoyi Britaniyi pislya cogo vidijshov vid politichnih ta vijskovih sprav zajmayuchis vlasnim gospodarstvom Todi zh odruzhivsya Semirichna vijna Z pochatkom Semirichnoyi vijni znovu otrimav priznachennya na flot Deyakij chas keruvav korablem Igl U 1757 roci otrimav u rozporyadzhennya korabel Dublin na cij posadi vzyav uchast u nevdalij blokadi francuzkogo m Roshfor U 1758 roci buv u skladi britanskoyi eskadri yaka zahopila francuzku fortecyu Luyisburg suchasnij o Kejp Breton 19 travnya 1759 roku stav kontradmiralom otrimavshi u svoye rozporyadzhennya eskadru z 5 korabliv ta 5 fregativ Na choli ciyeyi eskadri u lipni serpni togo zh roku blokuvav girlo richki Sena bombarduvav m Gavr zavdavshi velicheznoyi shkodi znishiv takozh znachni vijskovi zapasi desantnu flotiliyu ta transportni sudna yaki gotuvalisya dlya visadki u Velikij Britaniyi U 1760 roci prodovzhuvav blokuvati francuzke uzberezhzhya vid Gavru do Dyeppu U 1761 roci znovu stav deputatom parlamentu Cogo zh roku otrimav priznachennya ocholiti stanciyu Pidvitryanih ostroviv suchasna pivdenna chastina Malih Antilskih ostroviv u Karibskomu basejni 22 lipnya Dzhordzh Rodni pribuv na o Barbados de otrimav u svoye rozporyadzhennya 41 korabel ta 14 tisyach pihoti Vzhe 12 lyutogo 1762 roku vin zmig zahopiti o Martiniku yaka bula vazhlivoyu bazoyu Franciyi u Vest Indiyi Zgodom buli zajnyati ostrovi Sent Lyusiya ta Grenada Togo zh roku zahistiv o Yamajku vid napadu ispano francuzkoyi eskadri Za svoyi uspihi Dzhordzh Rodni u 1763 roci otrimav zvannya viceadmirala a u 1764 roci stav baronetom Mirni chasi Z 1765 do 1770 roku buv ochilnikom Grinvickogo shpitalyu Z 1771 do 1774 roku keruvav morskoyu stanciyeyu na Yamajci Vtim koli ne otrimav posadi gubernatora Yamajki z oglyadu na jogo ganebni zvichki ta kartyarstvo to zalishiv sluzhbu j oselivsya u Parizhi Odnak u 1778 roci Rodni stav admiralom zavdyaki svoyim zv yazkam vladnav finansovi trudnoshi j nezabarom povernuvsya do Angliyi Ce bulo pov yazano z potreboyu krayini v admiralah z oglyadu borotbi z Pivnichnoamerikanskimi koloniyami ta yihnim soyuznikom Franciyeyu Vijna za nezalezhnist SShA U 1779 roci z eskadroyu u 20 korabliv ta 100 transportiv Dzhordzh Rodni virushiv na dopomogu Gibraltaru 8 sichnya 1780 roku bilya m Finistere Rodni zustriv ispanskij flot iz 16 korabliv shvidko napav na nogo zahopivshi 6 fregativ 16 sichnya u bitvi bilya m San Vinsente zavdav rishuchoyi porazki novij ispanskij eskadri zahopivshi yiyi ochilnika Huana de Langera Pislya cogo bez prigod pidijshov do Gibraltaru A vzhe u berezni cogo zh roku virushiv do Vest Indiyi Tut zajmavsya vidvolikannyam francuzkogo flotu vid dij bilya uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Deyakij chas Rodni diyav poblizu Nyu Jorka vtim bez osoblivogo uspihu Z pochatkom vijni z Gollandiyeyu Dzhordzh Rodni u grudni zahopiv prinalezhni yij ostrovi Sv Estafiya ta Sv Martina Zahoplenij anglijcyami vantazh gollandskih suden koshtuvav 15 mln taleriv Pislya korotkochasnoyi hvorobi u lyutomu Rodni znovu povernuvsya do svoyih obov yazkiv Todi tochilasya borotba za ostrovi Gvadelupa Dominika 9 ta 11 kvitnya vidbulisya bitvi mizh anglijskoyu eskadroyu 36 korabliv na choli z Rodni ta francuzkoyu 33 korabli na choli z de Grassom Zreshtoyu zavdyaki zastosuvannyu rozrizayuchogo stroyu rozvivayuchoyi liniyi Dzhordzh Rodni zavdav porazki francuzam zahopivshi admirala de Grassa ta 5 korabliv Vtim bilsha chastina francuzkih korabliv vryatuvalasya Prote pislya peremogi anglijciv bilya Dominiki vijskovi diyi na Karibah pripinilisya a francuzi vidmovilisya atakuvati Yamajku Ostanni roki Po povernennyu do Londona Dzhordzh Rodni 19 chervnya 1782 roku otrimav titul barona Vid palati gromad otrimav shorichnu pensiyu u 2000 funtiv sterlingiv Pislya cogo spokijno prozhiv u Londoni do smerti u 1792 roci Rodina1 Druzhina Dzhejn Kompton 1730 1757 Diti Dzhordzh 1753 1802 2 Druzhina Genriyeta KliesPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhordzh RodniTrew Peter Rodney and the Breaking of the Line 2006 Pen and Sword Stewart William Amirals of the World A Biographical Dictionary 1500 to the Present McFarland 2009