Циркуляція судна (корабля) (англ. turning cycle) — траєкторія центру ваги судна (корабля) під час перекладання стерна на деякий кут і утриманні його в цьому положенні. Іншими словами, якщо перекласти стерно на певний кут, то судно буде описувати в горизонтальній площині криволінійну траєкторію (циркуляцію).
Періоди циркуляції
Циркуляцією судна часто також називається сам процес повертання судна, який можна розбити на три періоди (див. рисунок):
Маневровий період циркуляції (AB) визначається початком і кінцем перекладки стерна, тобто за часом збігається з тривалістю перекладки стерна. У цей період судно продовжує рухатися практично прямолінійно.
Еволюційний період циркуляції (BC) починається з моменту закінчення перекладки стерна і закінчується, коли елементи руху набудуть сталого характеру.
Період сталої циркуляції (CE) — починається від закінчення еволюційного періоду і триває до тих пір, поки стерно залишається у перекладеному положенні.
У перших двох періодах циркуляції траєкторія центру ваги судна є лінією змінної кривини, в усталеному періоді — коло.
Характеристики циркуляції
Для характеристики циркуляції використовуються такі величини:
- діаметр усталеної циркуляції Dц. Ця величина, як правило, виражається через довжину L судна і зазвичай становить (3…5)L. Відношення Dц/L за своєю суттю є мірою поворотності судна;
- тактичний діаметр циркуляції Dт, що дорівнює відстані між діаметральною площиною (ДП) судна на початку повороту та її положенням після зміни початкового курсу на 180°. Для різних суден Dт=(0,9…1,2) Dц;
- висув l1 — зміщення центра ваги (ЦВ) судна у напрямку початкового курсу від точки початку циркуляції до точки відповідної зміни курсу на 90°. В середньому становить l1=(0,6…1,2)Dц;
- пряме зміщення l2 — відстань від лінії початкового курсу судна до точки, з якої збігається ЦВ судна в момент зміни курсу на 90°. Середні значення лежать в межах l2=(0,5…0,6)Dц;
- зворотне зміщення l3 — відстань від лінії початкового курсу судна до паралельної до неї дотичної до траєкторії судна в початкові періоди циркуляції, тобто зміщення ЦВ судна у бік, протилежний до напрямку повороту. Середні значення невеликі й лежать в межах l3=(0…0,1)Dц;
- кут дрейфу β — кут між ДП судна і дотичною до циркуляції, що проходить через ЦВ судна. Зазвичай лежить в межах 10…15°. Внаслідок зміни кута дрейфу опір води рухові судна зростає настільки, що може призвести до помітного зменшення (у середньому на 25 %) швидкості на циркуляції та перевантаження рушіїв;
- період циркуляції Тц — час, що необхідний для здійснення повороту на 360° (Тц=π Dц/v). Він залежить від швидкості та кута перекладки стерна. Із їх збільшенням період циркуляції зменшується; при стерні, покладеному на борт, період зазвичай становить 3…5 хв або більше.
Велику роль з точки зору безпеки відіграє крен судна, що виникає в процесі циркуляції. Найнебезпечнішою є циркуляція, що здійснюється максимальним ходом при перекладеному стерні. Особливо небезпечним великий кут крену є на суднах з малою остійністю. Зазвичай встановлюють обмежувачі повороту стерна, що не допускають його перекладку більше ніж на 35°.
Визначення елементів циркуляції судна є важливим етапом оцінювання керованості судна. Без знання цих елементів неможливо ведення прокладань курсу судна, особливо при маневруванні. Параметри циркуляції судна визначаються розрахунковим шляхом і перевіряються при ходових випробуваннях.
Див. також
Примітки
- Turning Circles // Seamanship на сайті «Ship Officer's Handbook»(англ.)
Джерела
- Жуков Ю. Д. Мореходные качества корабля. — Николаев: Издательство Наваль, 2007. — 144 с. — (рос.)
- Войткунский, Я. И. Справочник по теории корабля. Т. 1. Гидродинамика. Сопротивление воды движению судов. Судовые движители. — Л.: Судостроение, 1986. (рос.)
- Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С. В. Донцов. — Одесса: Феникс, 2007. — 142 с. (рос.)
- Сизов В. Г. Теория корабля: Учебник / В. Г. Сизов. — Одесса: Феникс, М.: ТрансЛит, 2008. — 464 с. (рос.)
- И. Ф. Хурс. Практические расчеты мореходных качеств судна. Измаил: Измаильский Морской Тренажерный Центр, 2001. — 28 с. (рос.)
- Федяевский К. К., Соболев Г. В. Управляемость корабля. — Л.: Судпромгиз, 1963. — 376 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cirkulyaciya sudna korablya angl turning cycle trayektoriya centru vagi sudna korablya pid chas perekladannya sterna na deyakij kut i utrimanni jogo v comu polozhenni Inshimi slovami yaksho pereklasti sterno na pevnij kut to sudno bude opisuvati v gorizontalnij ploshini krivolinijnu trayektoriyu cirkulyaciyu Cirkulyaciya sudnaPeriodi cirkulyaciyiCirkulyaciyeyu sudna chasto takozh nazivayetsya sam proces povertannya sudna yakij mozhna rozbiti na tri periodi div risunok Manevrovij period cirkulyaciyi AB viznachayetsya pochatkom i kincem perekladki sterna tobto za chasom zbigayetsya z trivalistyu perekladki sterna U cej period sudno prodovzhuye ruhatisya praktichno pryamolinijno Evolyucijnij period cirkulyaciyi BC pochinayetsya z momentu zakinchennya perekladki sterna i zakinchuyetsya koli elementi ruhu nabudut stalogo harakteru Period staloyi cirkulyaciyi CE pochinayetsya vid zakinchennya evolyucijnogo periodu i trivaye do tih pir poki sterno zalishayetsya u perekladenomu polozhenni U pershih dvoh periodah cirkulyaciyi trayektoriya centru vagi sudna ye liniyeyu zminnoyi krivini v ustalenomu periodi kolo Harakteristiki cirkulyaciyiDlya harakteristiki cirkulyaciyi vikoristovuyutsya taki velichini diametr ustalenoyi cirkulyaciyi Dc Cya velichina yak pravilo virazhayetsya cherez dovzhinu L sudna i zazvichaj stanovit 3 5 L Vidnoshennya Dc L za svoyeyu suttyu ye miroyu povorotnosti sudna taktichnij diametr cirkulyaciyi Dt sho dorivnyuye vidstani mizh diametralnoyu ploshinoyu DP sudna na pochatku povorotu ta yiyi polozhennyam pislya zmini pochatkovogo kursu na 180 Dlya riznih suden Dt 0 9 1 2 Dc visuv l1 zmishennya centra vagi CV sudna u napryamku pochatkovogo kursu vid tochki pochatku cirkulyaciyi do tochki vidpovidnoyi zmini kursu na 90 V serednomu stanovit l1 0 6 1 2 Dc pryame zmishennya l2 vidstan vid liniyi pochatkovogo kursu sudna do tochki z yakoyi zbigayetsya CV sudna v moment zmini kursu na 90 Seredni znachennya lezhat v mezhah l2 0 5 0 6 Dc zvorotne zmishennya l3 vidstan vid liniyi pochatkovogo kursu sudna do paralelnoyi do neyi dotichnoyi do trayektoriyi sudna v pochatkovi periodi cirkulyaciyi tobto zmishennya CV sudna u bik protilezhnij do napryamku povorotu Seredni znachennya neveliki j lezhat v mezhah l3 0 0 1 Dc kut drejfu b kut mizh DP sudna i dotichnoyu do cirkulyaciyi sho prohodit cherez CV sudna Zazvichaj lezhit v mezhah 10 15 Vnaslidok zmini kuta drejfu opir vodi ruhovi sudna zrostaye nastilki sho mozhe prizvesti do pomitnogo zmenshennya u serednomu na 25 shvidkosti na cirkulyaciyi ta perevantazhennya rushiyiv period cirkulyaciyi Tc chas sho neobhidnij dlya zdijsnennya povorotu na 360 Tc p Dc v Vin zalezhit vid shvidkosti ta kuta perekladki sterna Iz yih zbilshennyam period cirkulyaciyi zmenshuyetsya pri sterni pokladenomu na bort period zazvichaj stanovit 3 5 hv abo bilshe Veliku rol z tochki zoru bezpeki vidigraye kren sudna sho vinikaye v procesi cirkulyaciyi Najnebezpechnishoyu ye cirkulyaciya sho zdijsnyuyetsya maksimalnim hodom pri perekladenomu sterni Osoblivo nebezpechnim velikij kut krenu ye na sudnah z maloyu ostijnistyu Zazvichaj vstanovlyuyut obmezhuvachi povorotu sterna sho ne dopuskayut jogo perekladku bilshe nizh na 35 Viznachennya elementiv cirkulyaciyi sudna ye vazhlivim etapom ocinyuvannya kerovanosti sudna Bez znannya cih elementiv nemozhlivo vedennya prokladan kursu sudna osoblivo pri manevruvanni Parametri cirkulyaciyi sudna viznachayutsya rozrahunkovim shlyahom i pereviryayutsya pri hodovih viprobuvannyah Div takozhDiametr cirkulyaciyi Kerovanist sudnaPrimitkiTurning Circles Seamanship na sajti Ship Officer s Handbook angl DzherelaZhukov Yu D Morehodnye kachestva korablya Nikolaev Izdatelstvo Naval 2007 144 s ISBN 978 966 336 096 6 ros Vojtkunskij Ya I Spravochnik po teorii korablya T 1 Gidrodinamika Soprotivlenie vody dvizheniyu sudov Sudovye dvizhiteli L Sudostroenie 1986 ros Doncov C B Osnovy teorii sudna uchebnoe posobie S V Doncov Odessa Feniks 2007 142 s ros Sizov V G Teoriya korablya Uchebnik V G Sizov Odessa Feniks M TransLit 2008 464 s ISBN 978 5 94976 690 3 ros I F Hurs Prakticheskie raschety morehodnyh kachestv sudna Izmail Izmailskij Morskoj Trenazhernyj Centr 2001 28 s ros Fedyaevskij K K Sobolev G V Upravlyaemost korablya L Sudpromgiz 1963 376 s ros