Автоно́мність корабля́ (судна) (скор. автономність) — тривалість у добах, протягом якої корабель (судно) здатен перебувати в морі, виконуючи поставлені йому завдання, без поповнення запасів питної й технічної води, продовольства і витратних матеріалів, які не стосуються руху, а також без зміни особового складу.
Автономність визначається призначенням судна і становить 3…5 діб для невеликих морських і рейдових суден, 30…60 діб для великих морських транспортних суден, 6…12 місяців для великих криголамів, промислових, гідрографічних та науково-дослідних суден. Розрізняють також, автономність судна за запасами провізії, прісної води й палива.
Для військових кораблів показник автономності є елементом тактико-технічних характеристик і додатково включає забезпеченість боєприпасами, а для підводного човна ще й запасами кисню. Автономність становить орієнтовно для підводного човна 30…90, авіаносця — 30, крейсера — 20, ескадреного міноносця — 12 діб. Розрізняють також бойову автономність корабля — тривалість безперервного ведення бойових дій без поповнення боєзапасу (а в авіаносців і авіаційного палива), яка обчислюється декількома добами та залежить від інтенсивності бойових дій.
Автономність судна задається при проєктуванні, при цьому враховуються функції, що покладаються на нього та райони плавання. Автономність забезпечується також надійністю технічних засобів, створенням для екіпажу необхідних умов життєзабезпечення і розміщенням на кораблі необхідних для функціонування корабля матеріальних запасів.
На відміну від дальності плавання, яка може бути практично безмежною (наприклад, для кораблів з атомними силовими установками), автономність завжди має межу. У найтиповішому випадку — це автономність за запасами продовольства та прісної води для команди. У атомних авіаносців це може бути автономність за запасами палива і боєприпасів для авіагрупи (у стандартному розрахунку — при двох бойових вильотах в день на машину).
Див. також
Примітки
- Морской энциклопедический справочник (в двух томах). Том 1 / Под ред. акад. Н. Н. Исанина. М.: Судостроение, 1987. — 1040 c.
- Сулержицкий А. Д., Сулержицкий И. Д. Морской словарь. М.: Воениздат, 1956.
- Зарубежное военное обозрение, 1981, № 5. — С. 61.
Джерела
- Военно-морской словарь / Гл. ред. В. Н. Чернавин. — М.: Воениздат, 1989. — 544 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avtonomnist Avtono mnist korablya sudna skor avtonomnist trivalist u dobah protyagom yakoyi korabel sudno zdaten perebuvati v mori vikonuyuchi postavleni jomu zavdannya bez popovnennya zapasiv pitnoyi j tehnichnoyi vodi prodovolstva i vitratnih materialiv yaki ne stosuyutsya ruhu a takozh bez zmini osobovogo skladu Avtonomnist viznachayetsya priznachennyam sudna i stanovit 3 5 dib dlya nevelikih morskih i rejdovih suden 30 60 dib dlya velikih morskih transportnih suden 6 12 misyaciv dlya velikih krigolamiv promislovih gidrografichnih ta naukovo doslidnih suden Rozriznyayut takozh avtonomnist sudna za zapasami proviziyi prisnoyi vodi j paliva Dlya vijskovih korabliv pokaznik avtonomnosti ye elementom taktiko tehnichnih harakteristik i dodatkovo vklyuchaye zabezpechenist boyepripasami a dlya pidvodnogo chovna she j zapasami kisnyu Avtonomnist stanovit oriyentovno dlya pidvodnogo chovna 30 90 avianoscya 30 krejsera 20 eskadrenogo minonoscya 12 dib Rozriznyayut takozh bojovu avtonomnist korablya trivalist bezperervnogo vedennya bojovih dij bez popovnennya boyezapasu a v avianosciv i aviacijnogo paliva yaka obchislyuyetsya dekilkoma dobami ta zalezhit vid intensivnosti bojovih dij Avtonomnist sudna zadayetsya pri proyektuvanni pri comu vrahovuyutsya funkciyi sho pokladayutsya na nogo ta rajoni plavannya Avtonomnist zabezpechuyetsya takozh nadijnistyu tehnichnih zasobiv stvorennyam dlya ekipazhu neobhidnih umov zhittyezabezpechennya i rozmishennyam na korabli neobhidnih dlya funkcionuvannya korablya materialnih zapasiv Na vidminu vid dalnosti plavannya yaka mozhe buti praktichno bezmezhnoyu napriklad dlya korabliv z atomnimi silovimi ustanovkami avtonomnist zavzhdi maye mezhu U najtipovishomu vipadku ce avtonomnist za zapasami prodovolstva ta prisnoyi vodi dlya komandi U atomnih avianosciv ce mozhe buti avtonomnist za zapasami paliva i boyepripasiv dlya aviagrupi u standartnomu rozrahunku pri dvoh bojovih vilotah v den na mashinu Div takozhDalnist plavannyaPrimitkiMorskoj enciklopedicheskij spravochnik v dvuh tomah Tom 1 Pod red akad N N Isanina M Sudostroenie 1987 1040 c Sulerzhickij A D Sulerzhickij I D Morskoj slovar M Voenizdat 1956 Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1981 5 S 61 DzherelaVoenno morskoj slovar Gl red V N Chernavin M Voenizdat 1989 544 s ISBN 5 203 00174 X