Алжир (араб. الجزائر; бербер. ⴷⵣⴰⵢⴻⵔ; фр. Algérie), офіційно Алжи́рська Наро́дна Демократи́чна Респу́бліка (араб. الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشّعبية — Аль-Джумхурія аль-Джезаірія ед-Димукратия аш-Шаабія) — держава на північному заході Африки. Член ООН з 1962 року. Площа: 2,381 млн км² (10-е місце в світі), найбільша за площею країна Африки. Населення — 43 851 044 осіб (оцінка 2020 року) (33-тє місце в світі). Столиця — Алжир. Офіційні мови — арабська та берберська. Грошова одиниця — алжирський динар.
Алжирська Народна Демократична Республіка | |||
| |||
Девіз: من الشعب و للشعب (Арабська мова) Народна революція для народу. | |||
Гімн: Kassaman | |||
Столиця | Алжир country H G O | ||
---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||
Офіційні мови | Арабська і берберська | ||
Форма правління | Змішана республіка | ||
- Президент | Абдельмаджид Теббун | ||
- Прем'єр-міністр | Аймен Бенабдеррахман | ||
- Зіянідська династія | від 1236 | ||
- Османської влади | від 1516 | ||
- Французької влади | від 1830 | ||
- Заснування | 202 до н. е. | ||
Площа | |||
- Загалом | 2,381,741 км² (10) | ||
- Внутр. води | незначний % | ||
Населення | |||
- оцінка липень 2020 | ▲43 851 044 (33) | ||
- перепис 1998 | 29,100,867 | ||
- Густота | 16,6/км² (206) | ||
ВВП (ПКС) | 2020 р., оцінка | ||
- Повний | ▲$638,363 млрд. (36) | ||
- На душу населення | ▲$15,440 (82) | ||
ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||
- Повний | ▼180 441 млрд. (54) | ||
- На душу населення | ▲$4,279 (104) | ||
ІЛР (2016) | ▲0.745 (високий) (84) | ||
Валюта | Алжирський динар (DZD ) | ||
Часовий пояс | CET () | ||
Коди ISO 3166 | DZ / DZA / 012 | ||
Домен | .dz | ||
Телефонний код | +213 | ||
|
Етимологія
Назва країни «Алжир» походить від назви столиці — міста Алжир. Остання виводиться з арабського слова «Аль-Джазаїр» (الجزائر, al-Jazā'ir) і означає «Острови». Первісно цим терміном позначали чотири острови біля міського узбережжя, які стали частиною великої землі в 1525 році. Крім цього, «Аль-Джазаїр» було скороченою назвою старого міста Алжира, що повністю називалося «Джазаїр Бані Мазхана» (جزائر بني مزغانة). Його використовували арабські середньовічні географи, такі як Мухаммад аль-Ідрісі та Якут аль-Хамаві. Арабська назва міста і країни перейшла в османську мову — Cezayir і французьку — Alger.
Географія
Розташування
Держава розташована в північно-західній частині Африки — регіон Магрибу. Перша за розміром африканська країна (після відділення 2011 року Південного Судану від Судану). На заході межує з Марокко (спільний кордон — 1350 км); на південному-заході — з Мавританією (463 км); на півдні — з Малі (1100 км) та Нігером (956 км); на сході — з Лівією (1000 км) і Тунісом (1200 км). На півночі омивається водами Середземного моря, довжина берегової лінії — 998 км.
Держава простягнулась зі сходу на захід на 2100 км, з півночі на південь на 2400 км.
↑ | Середземне море | Туніс |
Марокко | Лівія | |
Західна Сахара, Мавританія | Малі, Нігер | → |
Геологія
За геологічною будовою територію Алжиру поділяють на три регіони:
- Атласький — середземноморський геосинклінальний пояс. Північна частина — шар'яжі, центральна (Оранська месета) — чохол мезозой-кайнозойських відкладів, південна — складчаста зона мезозойського прогину.
- Атлаські передгір'я — прогин . Тут докембрійські породи занурюються під осадовий чохол, складений морськими нижньо- і средньопалеозойськими, лагунно-континентальними верхньопалеозойскими і нижньокрейдовими, а також морськими верхньокрейдовими відкладами.
- Сахарський — частина древньої Африканської платформи, докембрійські гранітні й метаморфічні гірські породи якої розбиті меридіональними розломами. На півдні виділяється кристалічний щит масиву Ахаггар, на південному-заході Ель-Еглаб (Регібат). Найвищі вершини — конуси згаслих вулканів.
За запасами цінної мінеральної сировини Алжир займає одне з перших місць у Африці. Значними є поклади нафти, газу, залізної руди, фосфатів, урану, свинцю, цинку, міді, олова, сурми, марганцю, вольфраму, ртуті, бариту. За запасами нафти Алжир займає 3-тє місце в Африці (після Лівії та Нігерії), а за запасами природного газу — 1-ше.
Поклади корисних копалин в країні зосереджені в трьох районах:
- Гори Атласу і його передгір'я — залізняк, фосфорити, барит, будівельні матеріали.
- Західні сахарські плато — великі родовища залізняку.
- Масив Ахаггар — кольорові й дорогоцінні метали, радіоактивні руди, алмази.
Рельєф
За характером рельєфу територію Алжиру умовно поділяють на північну гірську частину, середню — рівнинну і південну, складену плато, гірськими останцями й нагір'ями. Територію країни здебільшого займають пустелі (Сахара). Середня відмітка висоти в Сахарі — близько 460 м. Велику частину Сахари займають щебенисті і галечникові пустелі (хамади і ), приблизно 1/4 частина — піщані пустелі, які тут називають ергами (Великий Західний, Великий Східний).
Берегова рівнина переривчаста. Береги переважно високі, скелясті, з неширокими пляжами, вздовж узбережжя великі затоки відсутні, незначна кількість зручних бухт: , , , .
На півночі країни розташована невисока гірська країна Тель-Атлас. Невисокі хребти, що чергуються з широкими низькими плато, вистеленими річковими наносами і терасами, що спускаються до моря. Гірський ланцюг Тель-Атласу, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізають нечисленні бухти і рівнини. Тель-Атлас підноситься над рівнем моря на понад 1830 м і має у своєму складі масиви Тлемсен, і , Меджерду, Ходна, Орес (, 2328 м). Далі на південь — хребет Сахарський Атлас (висоти до 2330 м), між якими лежать , що знижуються з 1100 м на заході до 800 м на сході — то абсолютно плоске на заході, то хвилясте, або навіть перерізане горами на сході. Високі плато зайняті великими солоними пересихаючими озерами — себхами, найбільше з яких Шотт-Мельгір. Розташований на південь від Високих плато Сахарський Атлас сягає висоти до 2320 м над рівнем моря () і потім знижується до Сахари на 300 м. Найбільш піднятою частиною Сахарського Атласу є гірські системи Ксур, Амур і .
Південніше Сахарського Атласу лежить Алжирська Сахара. На заході вона представляє собою ряд кам'янистих плато (, Танезруфт, Адрар-Іфорас) з висотами до 500 м, що переходять південніше в пониження, зайняті областю великих пісків, а на сході — обширну солончакову западину, що спускається до 30 м нижче рівня моря. У центрі країни — плато .
На півдні розташований гірський масив Ахаггар із найвищою точкою країни горою Тахат (2918 м).
Клімат
Північна частина Алжиру лежить в субтропічному кліматичному поясі, решта країни — в тропічному. Клімат сухий і напівсухий, м'який; волога зима та сухе, спекотне літо y прибережних районах. Не така волога зима на високих плоскогір'ях. Влітку трапляється сіроко (гарячий вітер, змішаний з пилом і піском). На решті території жаркий, напівпустельний і пустельний.
Температури скрізь вельми високі, причому коливання між середніми місячними і крайніми ростуть на південь у міру посилення континентальності клімату. Середні температури найтеплішого місяця (липень і серпень) в Алжирі (на узбережжі) — 25,3 °C, найхолоднішого (січень) — 11,9 °C; а в Біскрі (гори) — 31,9 °C і 10,6 °C, відповідно; в Ін-Саласі (пустеля) — 36,5 °C і 12,2 °C, відповідно. Найвищі температури для узбережжя — 34 °C, для пустелі — 50 °C; найнижчі — +4 °C і -1 °C, відповідно. Амплітуда добових коливань температур в пустелі — до 30 °С (влітку вдень вище 40 °С, вночі 20 °С, взимку вдень 20 °С, вночі до 0 °C і нижче).
Річна кількість опадів у прибережних районах від 500 до 1000 мм (опади переважно в зимовий період), в інших місцях — не більше 200 мм (здебільшого навесні, коли тут легше утворюються місцеві висхідні потоки). На плато, в Сахарі та в горах узимку буває випадає сніг і тримається до 20 діб (у горах).
Гідрографія
Річок з постійною течією мало, річки течуть з гір, вони несудноплавні, але придатні для штучного зрошення та спорудження ГЕС на них. Найдовша річка країни — Шеліф (700 км). Дуже багато тимчасових потоків — ваді: , , . Річки північних схилів Атласу середземноморського типу з переважанням дощового живлення; витрати води від 0-2 м³/с влітку до 1000 м³/с під час повеней.
У розлогій приатлаській улоговині на північ від Сахари багато пересихаючих солоних озер — шотів (). Багато їх і в міжгірській улоговині Атласу (, , , ).
Запас води, що використовуються артезіанськими свердловинами в Сахарі, досить значний. Найбільші оази: , Туггурт, Ель-Голеа.
Ґрунти й рослинність
Переважають коричневі ґрунти, солончаки. У гірських районах Тель-Атласу лісові буроземи, в інших гірських районах лісові світло-бурі й червоно-бурі ґрунти субтропічних регіонів; на рівнинних ділянках — пустельні ґрунти. Ґрунти між горами Атлас і пустелею Сахара мають високий вміст солей, рівень ґрунтових вод високий.
На узбережжі рослинність середземноморського типу, здебільшого культурна, на більш зволожених схилах гір — ліси з коркового (Quércus súber) на висотах 1000—1200 м і вічнозеленого дуба, алеппської сосни (Pinus halepensis) на висотах 1200—1500 м. Вище 1500 м — зарості ялівцю й туї (Thuja). В інших частинах Алжиру — напівпустельні й пустельні формації.
Дика середземноморська рослинність представлена формаціями маквісу на висотах до 800—1000 м: ксерофітні, вічнозелені, колючі чагарники, що складаються з диких маслин (Olea), (Phillyrea), (Cístus), фісташки (Pistacia lentiscus), (Érica arbórea), ююби (Zyzyphus lotus), карликової пальми (Chamaerops humilis).
Вологі западини і нижні частини схилів гір поросли лісами з коркового дуба, тополь, ільмів, вільхи, тамарисків, барбарису. На висоті 800—1200 м ліси утворені кам'яним дубом (Quércus ílex), трохи вище ростуть (Quercus lusitanica) та ялівці (Juniperus). Алеппська сосна поширена від узбережжя до висоти 1300 м. Її часто супроводжує хвойне деревце сандарак (Callitris quadrivalvis). У найбільш високих частинах гірських масивів (понад 2000 м) збереглися невеликі ліси атласького кедра (Cedrus atlantica).
Між Атласькими горами і Сахарою на висотах 900—1300 м лежать Високі гірські плато, що носять характер напівпустелі з пануванням ковили-альфи, а в зниженнях панують зарості полину (Artemisia herba-alba) і солянок. Місцями на плато — гігантські зонтичні дерева (Ferula communis) висотою до 3 м, карликова пальма, окремі фісташкові дерева і кущі тамарисків. Така ж рослинність характерна й для напівпустель Алжирської Сахари, а в справжніх пустелях (які подекуди трапляються у південній частині) рослинність є тільки по сухих руслах річок (ваді), в оазах, біля виходів ґрунтових вод.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні Алжир відноситься до Голарктичної області. Тваринний світ Магрибу, до якого відноситься північ Алжиру, дуже схожий з тваринним світом Південної Європи, що пояснюється існуванням наприкінці третинного періоду суходолу між Африкою і Європою.
Більша частина території Алжиру зайнята сухими гірськими степами і напівпустелями, у фауні яких переважають степові і пустельні види тварин. У сухих степах і на околиці пустелі Сахари зустрічаються антилопа мендес (Addax nasomaculatus), рідкісна антилопа бубал (Alcelaphinae), звичайна газель (Gazella), лев (Panthera leo) винищений, вкрай рідкісний гепард (Acinonyx jubatus), пустельна рись каракал (Caracal), степова кішка (Felis silvestris lybica), кіт барханний (Felis margarita), лисиця фенек (Vulpes zerda), смугаста гієна (Hyaena hyaena). Багатий світ гризунів і комахоїдних: різні види зайців, тушканчиків і піщанок (Gerbillinae), північно-африканський стрибунець (Macroscelides rozeti). З птахів характерні дрохва (Otis tarda), хохітва (Tetrax tetrax), журавель степовий (Anthropoides virgo); на берегах озер можна зустріти фламінго (Phoenicopterus) і пеліканів (Pelecanus); страус (Struthio camelus) у межах Алжиру винищений. З ящірок зустрічаються: гекон середземноморський (Cyrtodactylus kotschyi), гекон стінний (Tarentola mauritanica), віялопалі (Ptyodactylus) та інші гекони, шипохвіст (Uromastyx), агама (Agamidae), сірий варан (Varanus griseus), халциди (Chalcides), аптечний сцинк (Scincus scincus), . Із змій — (Coluber algirus), , отруйні ефа (Echis) і рогаті гадюки (Cerastes). Заходять деякі представники ефіопської фауни, наприклад, єгипетська кобра гайя (Naja haje).
Лісова фауна представлена тільки на північних схилах Тель-Атласу, вкритих субтропічними лісами: північно-африканський олень (Cervus elaphus barbarus), лань (Dama dama), свиня дика (Sus scrofa), алжирська лисиця (Vulpes pallida), шакал, леопард (Panthera pardus), в заростях на низовині очеретяний кіт (Felis chaus), генета (Genetta genetta), іхневмон (Mungos ichneumon), їжатець (Hystrix africaeaustralis), дикий кролик (Oryctolagus cuniculus), алжирський їжак (Atelerix algirus), інколи з'являються згадки про винищеного у 1870 році атласького ведмедя (Ursus arctos crowteri). Орнітофауна лісів представлена хижими і горобиними. З плазунів характерним для фауни є хамелеон (Chamaeleonidae). Земноводних видів мало.
Для безлісих гірських районів країни характерними є гривистий баран (Ammotragus lervia), макака лісовий (Macaca sylvanus), ягнятник (Gypaetus barbatus), гриф чорний (Aegypius monachus), сип білоголовий (Gyps fulvus), стерв'ятник (Neophron percnopterus) і кам'яна куріпка (Alectoris).
Проблеми довкілля
Ерозія ґрунтів через надмірне нерегульоване випасання худоби та іншу сільськогосподарську діяльність.
Зливання відходів нафтопереробних заводів та інші шкідливі стоки, що призводить до забруднення річок і Середземного моря. Забруднення вод відбувається і внаслідок ґрунтової ерозії, коли зносяться частинки ґрунту та добрива і отрутохімікати.
Країна має недостатній запас придатної для пиття води.
Гірські райони потерпають від сильних землетрусів, небезпечних зсувів ґрунту, повеней у період дощів.
Історія
Доісторична доба
На території Алжиру знайдені знаряддя праці епохи нижнього палеоліту віком до 400 тис. років.
Рання історія
У другій половині 1-го тис. до н. е. на території сучасного Алжиру жили нумідійці — предки сучасних берберів. У III—II сторіччях до н. е. під проводом Масинісси тут склалася централізована держава Нумідія. Узбережжя колонізувалось фінікійцями (перші поселення XII століття до н. е.), що утворили могутню морську державу Карфаген. Карфаген і Нумідію у 106 році до н. е. остаточно завоювали римляни. Місцеве населення неодноразово підіймало повстання проти римської влади: 111—105 роки до н. е. — повстання нумідійського царя Югурти, 17—24 роки н. е. — повстання Такфаріната, 138 рік — повстання , 260 рік — повстання , 265 рік — повстання . У 46 році до н. е. утворено провінцію Римська Африка, яка стає головною житницею Римської імперії. У країну охопило повстання рабів-християн, так звана єресь донатистів. В V сторіччі Алжир захопили вандали, в VI сторіччі — візантійці.
Карта Нумідії (показана світло-бузковим) | Профіль Масинісси | Мавзолей Джуби II в Тіпазі | Арка Траяна в Тімгаді |
Середньовіччя
У VII сторіччі увесь Магриб підкорили араби. Населення прийняло іслам; значна частина берберів змішалась з арабами і засвоїла арабську мову. Проте вже у VIII столітті серед берберських племен поширилась мусульманська єресь хариджизм, прихильники якої відмовлялись платити данину арабам — харадж, і Магриб через низку повстань відпав від халіфату і керувався різними династіями впродовж багатьох століть.
- З 800 по 909 роки країною правила арабська династія Аглабідів зі столицею в Кайруані (сучасний Туніс).
- З 909 по 1057 роки країною правила арабська династія Фатімідів зі столицею спочатку в Махдії (Туніс), потім в Каїрі. На цей період припадає масова імміграція арабів до Магрибу, його арабізація.
- З 1057 по 1148 роки країною правила берберська династія Альморавідів зі столицею в Маракеші (Марокко).
- З 1148 по 1269 роки країною правила берберська династія Альмохадів зі столицею спочатку в Маракеші, потім в Севільї (Іспанія).
- З 1269 по 1550 роки країною правила берберська династія Заянідів (Абдальвадідів) зі столицею в Тлемсені.
Починаючи з XIII століття у період Реконкісти на Піренейському півострові починається безперервна боротьба за морські порти на узбережжі Алжиру, розквіт піратства. У 1550 році габсбурзька Іспанія поширила свою владу на головні морські порти Алжиру.
Нова доба
Намагаючись протистояти іспанській християнській колонізації країни берберський корсар Хайр ад-Дін Барбаросса, що правив в Алжирі від 1523 року, перейшов у васальну залежність від Османської імперії, утворивши Алжирський еялет. Головним заняттям феодальної верхівки стає морське піратство й работоргівля. З 1671 року еялет стає автономним намісництвом у складі імперії. Його очолював виборний дей. У цей час європейські держави підписують торговельні угоди з Алжиром (перша угода — Англія, 1662 рік). 1711 року Алжир домігся відносної незалежності на чолі з виборним деєм Бабою Алі. Наступне століття пройшло для Алжиру під піратським прапором.
Хайреддін Барбароса | Іспанські фортифікації в порту Алжир | Християнські невільники в порту Алжир | Бомбардування Алжира англо-данським флотом у 1816 році |
Французьке панування
5 липня 1830 року Алжирське намісництво було завойоване Францією, за наказом короля Карла X і під командуванням генерала (Французький Алжир). Боротьбу проти колонізаторів очолив Абд аль-Кадір, який об'єднав під своїм проводом племена західного й центрального Алжиру. Регулярна алжирська армія завдала ряд поразок французам у 1835 і 1836 роках. Боротьба Абд аль-Кадіра з корупцією, його реформи налаштували проти нього місцевих феодалів. У 1839 році відновились бойові дії з французами. 22 лютого 1841 року генерал-губернатором Алжиру був призначений маршал Бюжо, який очолив 108 тис. військо (третину всіх збройних сил Франції) і спромігся витіснити Абд-аль-Кадіра до Марокко 1843 року. У 1845—1846 роках спалахнуло нове повстання під його проводом, яке закінчилось поразкою і полоном. Виступи проти французький загарбників та іммігрантів (кількість французів до 1848 року зросла з 28 тис. до 109 тис. осіб) тривали протягом усього XIX століття: 1849 — оаза Зааджа, 1851 — Кабілія, 1852 — Лагуат, 1855 — оаза Туггурт, 1859 — племена Бені-Снасен, 1864 — племена Улед-Сіді-Шейх. Французька влада конфіскувала 200 тис. га найкращих земель із фонду державних (бейлік) та релігійних общин (хабус).
1848 року в Алжирі було створено перші органи місцевого самоврядування, які ліквідували після грудневого перевороту 1851 року. Республіканські комітети самоврядування й оборони, були створені 1870 року під час Паризької комуни. З країни був висланий генерал-губернатор і знятий префект — влада перейшла до на чолі з адвокатом Вюйермозом. У березні 1871 року в країні через чутки про можливе переселення французів Лотарингії та Ельзасу спалахує повстання кабілів та інших 200 племен під проводом релігійного братства на чолі з шейхом Хаддадом і володарем Сетіфа, . Повстання зазнало поразки в січні 1872 році, племена втратили 0,5 млн га на користь переселенців.
Здобуття французами Алжирської фортеці, 1830 рік | Прибуття маршала Рандона до Алжиру | Абд аль-Кадір | Алжир 1954 року (відеозамальовка) | Барикади на вулицях Алжира |
1873 року була прийнята земельна реформа, що поклала край суспільному землеволодінню й примусово розділила громадські землі між приватними власниками. Завдяки цій реформі французи невдовзі змогли привласнити 50 % земель країни.
1881 року відбулося останнє велике повстання, повстання племені Улед-Сіді-Шейх.
Під час Першої світової війни 175 тис. алжирців було мобілізовано на фронти Європи (з них загинуло 25 тис.), а 120 тис. вивезено до Франції на спорудження фортифікацій. Після війни почалося нове піднесення національно-визвольної боротьби ( утворили ), почали утворюватись профспілки. 1919 року французький уряд законодавчо зрівняв у правах громадян франції та тубільців. 1924 року була заснована комуністична партія (до 1936 існувала як секція компартії Франції). В Алжирі виникають націоналістичні партії: 1926 року — Союз північно-африканської зірки, що пізніше перетворився на . 1927 року в Алжирі зібрався Мусульманський конгрес, який висунув вимогу демократичних свобод, скасування расової дискримінації. 1931 року шейх утворив , що об'єднав у своїх лавах національну мусульманську інтелігенцію. Соціалістичний уряд Блюма 1936 року запропонував «законопроєкт Віолета», що значно розширював права арабів. На його підтримку в червні в Алжирі зібрався Мусульманський конгрес, в липні 1937 року відбулася його друга сесія.
Після капітуляції Франції в 1940 році до Алжиру були направлені численні італо-німецькі «комісії з перемир'я», що готували ґрунт для повної окупації країни. Розпочалося будівництво , що повинна була поєднати порт Орана з басейном Нігеру. Вже 29 липня 1941 року уряд Віші отримав таємний ультиматум щодо передачі Третьому Рейху військово-морських баз Алжира, Касабланки й Дакара. У другій половині 1942 року війська США і союзників розпочали деокупацію країни, яку завершили в травні 1943 року, звільнивши Туніс. В Алжирі влаштувався Французький комітет національного визволення (проголосив себе Тимчасовим урядом в червні 1944 року), були сформовані французькі дивізії з місцевого населення.
Уряд США додав Алжир до сфери дії «плана Маршалла» з відновлення зруйнованих війною економік Європи. За цим планом була відновлена й розвинена транспортна інфраструктура країни (додатково зведено 40 аеродромів), значні асигнування отримала гірнича промисловість.
Після Другої світової війни національно-визвольний рух в Алжирі набрав більш організованого і масового характеру. 20 вересня 1947 року Національні збори Франції прийняли щодо місцевого самоврядування. За цим статутом в Алжирі створювалась з 120 членів, що обирались на 6 років по двох рівноправних куріях (європейській та туземній), права асамблеї були обмежені. Перші вибори до Алжирської асамблеї відбулися в квітні 1948 року, вибори супроводжувались масовими виступами, застосуванням військ. Головою країни вважався генерал-губернатор, призначаємий президентом Франції. Країну в Національних зборах Франції представляли 30 депутатів, в Раді Республіки — 14.
В листопаді 1954 року алжирський народ розпочав збройне повстання проти французького панування, яке переросло в справжню війну за незалежність Алжиру. В результаті розгортання національно-визвольної боротьби, очолюваної , в Каїрі 19 вересня 1958 року було проголошено Алжирську Народну Демократичну Республіку і сформовано її Тимчасовий уряд. Цей уряд відповідальний перед Національною радою алжирської революції (у складі 54 чоловік), яка представляє широкі верстви населення Алжиру. Французький уряд не визнав Тимчасового уряду.
Незалежність
Боротьба за визволення завершилася підписанням 18 березня 1962 року Евіанських угод про припинення вогню і самовизначення країни шляхом референдуму. Під час референдуму 1 липня 1962 року переважна більшість алжирців висловилася за незалежність. Алжир отримав незалежність 5 липня 1962 року, після 8-річної війни з французами. Відбулась експропріація земельних ділянок французів, націоналізація більшості торговельних підприємств, транспорту, гірничої, нафтохімічної та газової промисловості, банків; розпочалися реформи в фінансовій та аграрній галузях економіки, намітились перші заходи щодо індустріалізації. Між СРСР і алжирським урядом було підписано низку угод 1963, 1969, 1972 і 1974 років про економічне, науково-технічне, торговельне співробітництво.
Ахмед Бен Белла, лідер Національного Фронту визволення, був обраний президентом, але 1965 року — скинутий під час військового перевороту. 22 листопада 1976 року була прийнята . Нова конституція прийнята в 1989 році.
Фронт національного визволення у Евіані | Хуарі Бумедьєн із Резою Пехлеві та Саддамом Хусейном | Військові на вулицях у 1991 році | Протести 2011 року |
Обмежений політичний плюралізм з'явився 1989 року. На виборах 1990 року переміг (FIS). Президент Шадлі Бенджедід обіцяв провести багатопартійні вибори в 1991 році. На тих виборах переміг ФІФ. 1992 року Шадлі Бенджедід відрікся від влади, яка перейшла до військових. Вони розпустили ФІФ. Президентом став Мухаммед Будіаф, але невдовзі він був убитий. Розпочалася громадянська війна. Генерал Ламін Зеруаль замінив на посаді президента Алі Кафі в 1994 році.
27 квітня 1999 року Абделазіз Бутефліка, отримавши 70 % голосів виборців, був інавгурований президентом на 5-річний термін. У своєму першому телевізійному зверненні до свого народу в липні 1999 року він взяв на себе зобов'язання докласти всіх зусиль задля національного примирення. Протягом першого терміну свого президентства, йому вдалося значно покращити стан громадської безпеки в країні. Наступні президентські вибори відбулися 8 квітня 2004 року, де Абделазіз Бутефліка отримав 84,99 % голосів виборців.
На початку 2011 року країною прокотилася хвиля масових протестів проти економічних та політичних проблем.
2 квітня 2019 року Бутефліка пішов у відставку з посади президента після масових протестів проти його кандидатури на п'ятий термін.
Політична система
Алжир за формою правління є президентською республікою. Глава держави — президент, що обирається загальним прямим і таємним голосування на п'ятирічний термін з однією можливістю переобрання, є водночас верховним головнокомандувачем збройних сил країни. Президент очолює , призначає міністрів. Державний устрій — унітарна держава.
Перша незалежної держави була прийнята 8 вересня 1963 року, проте вже 19 червня 1965 року вона була відмінена, уся повнота влади перейшла до з 18 осіб. Чинна конституція була прийнята 1989 року.
Парламент
Законодавча влада в країні належить однопалатному парламенту — , депутати яких обираються загальним прямим і таємним голосуванням на термін у 5 років.
Політичні партії
Довгий час в країні існувала лише одна єдина правляча партія, Фронт національного визволення Алжиру, заснована в 1954 році. Діяла , заснована 1956 році.
На парламентських виборах 5 червня 1997 року до парламенту Алжиру пройшли наступні політичні партії:
- (НДО) — 156 місць (41 %);
- — 69 місць (18 %);
- Фронт національного визволення (ФНВ) — 62 місця (16 %);
- — 34 місця (9 %);
- (ФСС) — 20 місць (5 %);
- — 11 місць (3 %).
Судова влада
1965 року була проведена перша докорінна реформа французької колоніальної судової системи — створена єдина система загальногромадянських судів, військові трибунали і суд для розгляду економічних злочинів. 1966 року введені в дію перші кодекси: кримінальний, , .
Зовнішня політика
Алжир член Організації Об'єднаних Націй з 1962 року. З 1989 року Алжир член Союзу Арабського Магрибу (САМ). Алжир член Ліги арабських держав і Африканського Союзу. Алжир є членом Міжнародної організації Червоного хреста, МБРР, МВФ, МАГАТЕ, ОПЕК.
Алжир має дипломатичні відносини з більше ніж 100 країнами світу. Понад 90 країн мають свої дипломатичні представництва в Алжирі.
Українсько-алжирські відносини
Алжир | Україна |
Уряд Алжиру офіційно визнав незалежність України 27 грудня 1991 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 20 серпня 1992 року. В Алжирі (місто Алжир) діє українське посольство і консульство, а в Києві посольство Алжиру.
Державна символіка
Державний прапор складається з двох вертикальних смуг однакової ширини зеленого (колір ісламу) і білого (колір чистоти й трауру за загиблими) кольорів. У центрі розташовані червона зірка і півмісяць. Прийнятий 3 липня 1962 року.
Державним гербом Алжиру слугує печатка, що використовується урядом, вона еквівалентна гербам інших держав. Головними елементами печатки є червоний півмісяць і зірка. У 1976 році на печатку був доданий напис арабською الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشعبية — «Народна Демократична Республіка Алжир», емблема сонця, рука Фатіми (доньки пророка Мухаммеда), елементи, що символізують сільське господарство та промисловість, гори Атлас.
Державний гімн Алжиру, пісня «Кассаман» написана в 1956 році Муфді Закарією у в'язниці на музику єгипетського композитора . Затверджений у 1963 році.
Адміністративно-територіальний поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 47 вілаїв (араб. ولاية) і 1 столичний округ (араб. ولاية). Вілаї, своєю чергою, поділяються на 553 (араб. دائرة; «даїра»), які складаються з 1541 (фр. commune, араб. بلدية, балядія).
Адміністративний поділ країни кілька разів змінювався з моменту здобуття незалежності, при виокремленні, або створенні нових провінцій, номер старих провінцій не змінювався, отже номери провінцій не збігаються з алфавітним порядком.
- Адрар (араб. ولاية أدرار), адміністративний центр у місті Адрар
- Шлеф (араб. ولاية الشلف), адм. центр — Шлеф
- Лагуат (араб. ولاية الأغواط), адм. центр — Лагуат
- Ум-ель-Буакі (араб. ولاية أم البواقي), адм. центр — Ум-ель-Буакі
- Батна (араб. ولاية باتنة), адм. центр — Батна
- Беджая (араб. ولاية بجاية), адм. центр — Беджая
- Біскра (араб. ولاية بسكرة), адм. центр — Біскра
- Бешар (араб. ولاية بشار), адм. центр — Бешар
- Бліда (араб. ولاية البليدة), адм. центр — Бліда
- Буїра (араб. ولاية البويرة), адм. центр — Буїра
- Таманрассет (араб. ولاية تمنراست), адм. центр — Таманрассет
- Тебесса (араб. ولاية تبسة), адм. центр — Тебесса
- Тлемсен (араб. ولاية تلمسان), адм. центр — Тлемсен
- Тіарет (араб. ولاية تيارت), адм. центр — Тіарет
- Тізі-Узу (араб. ولاية تيزي وزو), адм. центр — Тізі-Узу
- Алжир (араб. ولاية الجزائر), адм. центр — Алжир
- Джельфа (араб. ولاية الجلفة), адм. центр — Джельфа
- Джиджель (араб. ولاية جيجل), адм. центр — Джиджель
- Сетіф (араб. ولاية سطيف), адм. центр — Сетіф
- Саїда (араб. ولاية سعيدة), адм. центр — Саїда
- Скікда (араб. ولاية سكيكدة), адм. центр — Скікда
- Сіді-Бель-Аббес (араб. ولاية سيدي بلعباس), адм. центр — Сіді-Бель-Аббес
- Аннаба (араб. ولاية عنابة), адм. центр — Аннаба
- Гельма (араб. ولاية قالمة), адм. центр — Гельма
- Константіна (араб. ولاية قسنطينة), адм. центр — Константіна
- Медеа (араб. ولاية المدية), адм. центр — Медеа
- Мостаганем (араб. ولاية مستغانم), адм. центр — Мостаганем
- Мсіла (араб. ولاية المسيلة), адм. центр — Мсіла
- Маскара (араб. ولاية معسكر), адм. центр — Маскара
- Уаргла (араб. ولاية ورقلة), адм. центр — Уаргла
- Оран (араб. ولاية وهران), адм. центр — Оран
- Ель-Баяд (араб. ولاية البيض), адм. центр — Ель-Баяд
- Іллізі (араб. ولاية اليزي), адм. центр — Іллізі
- Бордж-Бу-Арреридж (араб. ولاية برج بوعريريج), адм. центр — Бордж-Бу-Арреридж
- Бумердес (араб. ولاية بومرداس), адм. центр — Бумердес
- Ат-Тарф (араб. ولاية الطارف), адм. центр — Ат-Тарф
- Тіндуф (араб. ولاية تندوف), адм. центр — Тіндуф
- Тіссемсілт (араб. ولاية تسمسيلت), адм. центр — Тіссемсілт
- Ель-Уед (араб. ولاية الوادي), адм. центр — Ель-Уед
- Хеншела (араб. ولاية خنشلة), адм. центр — Хеншела
- Сук-Ахрас (араб. ولاية سوق أهراس), адм. центр — Сук-Ахрас
- Тіпаза (араб. ولاية تيبازة), адм. центр — Тіпаза
- Міла (араб. ولاية ميلة), адм. центр —
- Айн-Дефля (араб. ولاية عين الدفلى), адм. центр — Айн-Дефля
- Наама (араб. ولاية النعامة), адм. центр — Наама
- Айн-Темушент (араб. ولاية عين تموشنت), адм. центр — Айн-Темушент
- Гардая (араб. ولاية غرداية), адм. центр — Гардая
- Релізан (араб. ولاية غليزان), адм. центр — Релізан
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 124 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 1,8 млрд доларів США.
Економіка
Алжир — індустріальна держава, що розвивається. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 253,4 млрд доларів США (37-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 7,7 тис. доларів (82-е місце в світі). За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation темп зростання ВВП в 2001 році становив 5,1 %. Промисловість разом із будівництвом становить 58 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 10 %; сфера обслуговування — 32 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 23 % — промисловість і будівництво; 14 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 63 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Алжиру за 2006 рік склали 59,3 млрд доларів США, а витрати — 49,1 млрд; профіцит становив 21 %.
Високі світові ціни на нафту допомагають поліпшенню фінансової ситуації в країні. Державне керівництво не мало великого успіху в зниженні відсотка безробіття та рівня життя. На 2005 рік відсоток безробітних становив понад 22 %.
Після націоналізації основних галузей економіки, до 1975 року в опинилось 90 % промислового виробництва. За допомогою країн РЕВ було споруджено багато об'єктів господарства.
Економічні реформи рухаються повільно. У 2005 році відсоток інфляції становив 4,7 %, а зростання ВВП склало 5,3 %.
Прямі закордонні інвестиції в 2001 році становили 262,9 млн доларів США.
Валюта
Національною валютою країни є алжирський динар.
Промисловість
Головними галузями промисловості Алжиру є: гірничо- і газо-нафтовидобувна, нафтопереробка, металургія, машинобудування, хімічна та харчова.
Головною підгалуззю харчової промисловості довгий час було виноробство, у 1975 році було вироблено 4,5 млн гкл. Важливими підгалузями є також тютюнова, консервна, олійна (оливкова олія).
Головні промислові підприємства сконцентровані в Алжирі, Орані, Аннабі, Константіні. За часів співробітництва з СРСР в Константіні та були побудовані тракторозбиральні підприємства, ряд заводів з виробництва електроустаткування, виготовлення цементу, паперова й текстильна фабрики. У портовому місті Скікда зведено нафтохімічний комплекс.
Гірнича промисловість
У 2004 році в Алжирі було видобуто 511 млн барелів нафти, з яких спожито 84 млн, а 427 млн експортовано. Видобуток природного газу в 2004 році склав 80,2 млрд м³, з яких 61 млрд м³ було експортовано. 60 % річного доходу походить з експорту вуглеводнів. Алжир займає 7-е місце у світі за розміром запасів природного газу і 2-е за розмірами його експорту (14-е місце за запасами нафти). Головна нафтова компанія — .
Найбільші родовища залізної руди: , . Видобуток фосфатів поблизу і Токвіля. Найбільше родовище кам'яновго вугілля поблизу .
Енергетика
Більша частина електроенергії виробляється на ТЕС і ГЕС. З 1975 по 1994 обсяг виробництва електроенергії в країні збільшився з 3,2 млрд кВт·год до 18,7 млрд кВт·год. За 2004 рік було вироблено 29,4 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 230 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 27,4 млрд кВт·год (імпортовано 300 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 233 тис. барелів на добу, природного газу — 53 м³ на добу.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 17 % площі держави, з них лише п'ята частина під ріллею. Сільськогосподарські угіддя зосереджені головним чином в північній частині країни, де м'який помірно-вологий середземноморський клімат. Головні сільськогосподарські культури: оливки, цитрусові (540 тис. тонн у 1975 році), фініки, зернові, пшениця (652 тис. тонн у 1975 році) і ячмінь (307 тис. тонн у 1975 році), виноград, картопля, ранні овочі (800 тис. тонн у 1975 році).
Поголів'я вівців складає 18 млн голів, кіз — 3 млн, великої рогатої худоби — 2 млн. У 1946 році поголів'я малої рогатої худоби (вівці, кози) складало 9 млн голів, великої — 0,8 млн голів; а в 1975 році — 10 і 0,8 млн голів, відповідно. До 1 млн голів налічує поголів'я коней і верблюдів в країні.
Розвинуте рибальство (сардини, тунець, кілька); заготівля кори коркового дуба (3-е місце в світі після Іспанії та Португалії); збір трави (Lygeum spartum) становить 100 тис. тонн на рік, що йде на виготовлення найкращих сортів паперу. Ще донедавна важливим був промисел морських губок і коралів, що йшли на виготовлення засобів особистої гігієни та прикрас.
Історично для сільського господарства Алжиру характерним було існування двох систем господарювання: великі товарні латифундії французів та іноземців і напівнатуральні володіння арабських землевласників. Якщо перші використовували найману працю для обробітку, то інші здавали наділи в оренду бідним селянам хамесам, забезпечуючи їх посівним матеріалом, тягловим скотом та інструментом за 80 % вирощеного врожаю. До 1938 року в обробітку знаходилось лише 2,9 % площі країни, 99 % сільськогосподарських машин було сконцентровано в товарних господарствах французів. Врожайність пшениці станом на 1948 рік становила 4,6 цнт/га, ячменю — 4,7 цнт/га. У посушливі роки виникав голод.
Транспорт
Основний транспорт — залізничний (4 тис. км), автомобільний (37 тис. км), морський, повітряний, трубопровідний (6 тис. км). Головні морські порти: Беджаїя, , , Аннаба, Оран, Скікда. Найважливіші аеропорти розташовуються в Дар-ель-Бейді (поблизу столиці), Ла-Сенія в Орані, Константині й Аннабі, загалом в країні діє 66 летовищ.
Ділянка Каїр-дакарського шосе | Залізничний вокзал Орана | Система трубопроводів | Оранський порт | Метрополітен Алжира |
Туризм
У 1992 році Алжир відвідало 1,1 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 65 млн доларів США. Через нестабільну політичну ситуацію в 1990-х роках приток туристів значно зменшився, а прибуток в 1997 році становив лише 20 млн доларів США. Об'єктами туризму слугують археологічні пам'ятки, залишки античної архітектури, наскельні фрески в гірських районах Сахари, курорти в горах та на узбережжі Середземного моря: Біскра, .
Іноземці можуть вільно пересуватися територією Алжиру. Вони зобов'язані мати при собі та пред'являти на вимогу представників влади документи про законне перебування на території країни, а також повідомляти комісаріат поліції або мерію про зміну місця проживання, якщо вони міняють місце проживання остаточно, чи на період понад 6 місяців. Заява має буде подана не пізніше 5 днів до залишення помешкання із зазначенням адреси місця старого та нового помешкання. Про прийняття заяви іноземцю видається відповідний документ.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Алжиру: США, Франція, Італія, Іспанія, Китай, Німеччина, Канада.
Держава експортує: нафту, природний газ, оливки, цитрусові. Основні покупці: США (23 %); Італія (16 %); Іспанія (10,5 %), Франція (10 %), Канада (8 %). У 2006 році вартість експорту склала 55,6 млрд доларів США. Основними експортерами в 2009 році стали: США — 23,2 %; Італія — 17,23 %; Іспанія — 10,83 %; Франція — 7,97 %; Канада — 7,65 %; Нідерланди — 5,19 %; Туреччина — 4,22 %. У 2009 році вартість експорту склала 43,69 млрд доларів США.
Держава імпортує: продукти харчування, текстиль, транспортні засоби. Основні імпортери: Франція (28 %); Італія (7,8 %); Іспанія (7,2 %); Китай (7 %); Німеччина (6,3 %). У 2006 році вартість імпорту склала 27,6 млрд доларів США. Основними імпортерами в 2009 році стали: Франція — 19,7 %; Китай — 11,72 %; Італія — 10,19 %; Іспанія — 8,13 %; Німеччина — 5,77 %; Туреччина — 5,05 %. У 2009 році вартість імпорту склала 39,1 млрд доларів США.
У 2005 році Україна експортувала до Алжиру товарів та послуг на суму 618 млн доларів США.
Районування
У господарському відношенні територію країни можна умовно поділити на 3 економічних райони + регіон Сахари:
- Північно-західний район (Оран, Сайда, Тіарет, Тлемсен) — товарне землеробство (зернові, виноград).
- Центральний район (Алжир, Медеа, Тізі-Узу, Ель-Аснам) — переробна промисловість, диверсифіковане сільське господарство.
- Північно-східний район (Аннаба, Константіна, Орес, Сетіф) — гірничопромислова спеціалізація (залізна руда, фосфати).
- Сахара — нафтовидобувна галузь, трубопроводи.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 32,9 млн осіб (37-е місце в світі). Густота населення: 12,9 осіб/км² (166-е місце в світі); 230 осіб/км² в Кабілії, менше 1 осіб/км² в пустелі. Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 17,1 ‰; смертність 4,6 ‰; природний приріст 12,5 ‰. Історично чисельність населення країни зростала наступним чином: у 1900 році — 4,6 млн осіб, у 1930 — 5,5 млн, у 1970 — 13,7 млн, у 1987 році — 23 млн.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 28,1 % (4,7 млн чоловіків, 4,5 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 67,1 % (11,1 млн чоловіків, 11 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,8 % (0,74 млн чоловіків, 0,84 млн жінок).
Населення розміщене вкрай нерівномірно, близько 70 % алжирців живуть у північній, прибережній зоні Середземного моря; менша кількість, мешкає в пустелі Сахара, й в основному зосереджена в оазах, хоча близько 1,5 млн чоловік залишаються кочовиками або частково кочівниками.
Серед адвокатів жінки становлять 70 %, серед суддів — 60 %, вони домінують і в медицині. Все частіше жінки вносять великий дохід до домашніх господарств, подекуди більше ніж чоловіки. 60 % студентів університетів складають жінки (згідно з університетськими дослідженнями).
За даними ООН, Алжир має одну з найнижчих ставок у світі за забезпеченням житлової площі, та й урядові чиновники публічно заявили, що країна має негативне сальдо в розмірі 1,5 млн одиниць житла. Не сприяє покращенню цієї картини проблема біженців, оскільки постійно в країні перебувають понад 95 тис. біженців та шукачів притулку. Це близько 90 тис. чоловік з Марокко, і понад 4 тис. з колишньої Палестини, крім того в країні працює близько 35 тис. китайських мігрантів.
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 56 % і в порівнянні з 1974 роком (52 %) змінився не істотно. Головний етап урбанізації припав на середину XX століття, коли лише за період 1954—1966 років частка міського населення збільшилась з ¼ до ⅓. Головні міста держави: Алжир (2,36 млн осіб), Оран (803 тис. осіб), Константіна (448 тис. осіб).
У 2011 році було відкрито Алжирський метрополітен.
Етнічний склад
Головні етноси, що складають алжирську націю: араби і бербери — 99 %, французи — 1 %.
Значна частина алжирців за своїм походженням є не арабами (близько 72,7 %), а берберами (самоназва — амазігхи; слово «бербер» — арабського походження) — кабіли (10,3 %), шауя (3,5 %). Групи, які ідентифікують себе як бербери, живуть переважно в гірських районах Кабілії, на схід від міста Алжир. Вони, як і більшість арабів, мусульмани. Бербери робили безуспішні спроби отримати автономію. Алжирське керівництво вирішило субсидувати вивчення берберських мов у школах.
Європейці складають менше 1 % населення і мешкають виключно в найбільших міських районах. Однак протягом колоніального періоду, ця цифра була значно більшою — 15,2 % у 1962 році. Європейське населення складається в основному із французів, іспанців в західній частині країни, італійців та мальтійців на сході та інших європейців в ще меншій кількості. Європейські колоністи, відомі як пьє-нуар, були зосереджені на узбережжі та складали більшість населення Орану (60 %) і, в значних пропорціях, інших великих міст, як Алжир чи Аннаба. Майже всі вони залишили країну під час або відразу ж після здобуття Алжиром незалежності від Франції.
Мови
Державна мова: арабська. В користуванні також французька і берберські (амазігхські) мови, які належать до хамітської групи мов.
Арабською говорять, як рідною мовою 60 % населення, з них понад 65 % говорять арабською мовою алжирського діалекту і близько 11 % хасанія. Арабська мова використовується як друга мова в багатьох берберів Алжиру. Разом з тим, в засобах масової інформації та на офіційних заходах використовується завжди . Бербери говорять на різних діалектах амазігхту, яким володіють приблизно 45 % населення країни. Арабська мова в Алжирі залишається єдиною офіційною мовою, хоча недавно був визнаний національною мовою.
Усі алжирські діалекти є насправді арабсько-берберською сумішшю, при цьому ніхто не говорить чистою арабською або чисто берберською мовами, але це зовсім не відображає реальне походження алжирців, які в основному також змішаного походження з берберським і різним європейським та близькосхідним населенням, яке вторгалося чи переселялося до північно-західної частини Африки в різні періоди історії і змішуються з її попередніми мешканцями. До цих груп входять єгиптяни, фінікійці, греки, римляни, вандали, араби, турки, тому алжирська мова не має ніяких ознак однотипно-морфологічного походження тих, хто говорить на ній.
Французьку, як і раніше, найбільш широко вивчають як іноземну мову в країні, і багато алжирців вільно розмовляють нею, хоча її, як правило, не використовують у побуті. З часу незалежності уряд проводить політику освіти й бюрократії, з деяким успіхом, хоча у багатьох університетах продовжують навчання французькою мовою. Хоча останнім часом у школах почали включати французьку до навчальних програм початкової школи, і її починають викладати, як тільки діти опановують арабську мову. Французьку мову також використовують у засобах масової інформації та торгівлі.
Релігії
Головні релігії держави: іслам сунітького толку — 99 % населення, католики і протестанти — 1 %.
Майже всі мусульмани належать до сунітської гілки ісламу, за винятком близько 200 тис. ібадитів в оазі Мзаб в регіоні Гардая. Також у Алжирі проживають близько 250 тис. християн, в тому числі 45 тис. католиків та 150—200 тис. протестантів, переважно п'ятидесятників. Дослідження 2015 року стверджують, що приблизно 380 тис. мусульман в країні було звернено до християнства.
- Мечеть паші в Орані
- Мечеть Кетшава в Алжирі
- Католицький собор Африканської Богоматері в Алжирі
- Католицький собор Святого Августина в Аннабі
- Колишня Велика синагога в Орані
Доволі значною була єврейська громада, 140 тис. осіб. Після здобуття Алжиром незалежності і прийняття у 1963 році нового закону про громадянство, згідно якого громадянство отримували лише особи батько, або дід яких сповідували іслам. Більша частина юдеїв 130 тис. емігрувала до Франції (90 %) та Ізраїлю (10 %), де отримали громадянство. Марокканські євреї, євреї долини Мзаб та міста Константіна через утиски, підвищені податки й перетворення синагог на мечеті, з часом теж емігрували до Ізраїлю. До 1969 року в країні залишалось приблизно 1 тис. євреїв, а на середину 1990-х років — лише 50.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 73,3 років: для чоловіків — 71,7 років, для жінок — 74,9 років. Смертність немовлят до 1 року становила 30 ‰ (станом на 2006 рік 80-е місце в світі); хлопчиків — 30,86 ‰, дівчаток — 24,45 ‰ (2009).
Мед. обслуговування населення безплатне. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 400 жителів; лікарями — 1 лікар на 2322 жителів (станом на 1996 рік). У 1955 році в Алжирі було 158 на 33 338 ліжок (3,4 ліжка на 1 тис. мешканців): 147 загального профілю (з них 12 військових на 4821 ліжко), 7 тубдиспансерів на 1399 ліжок, 2 дитячі лікарні на 506 ліжок, 1 психіатрична, 1 онкологічна. Забезпеченість лікарями до 2009 року значно погіршилась (1 лікар на 4836 мешканців), зубних лікарів 511, акушерок 711.
СНІД поширений серед дорослого населення — 0,1 %; дані лише приблизні, бо офіційні не ведуться (2001) 113 країна в порівнянні з світом. Люди, що живуть з СНІДом: 21 тис. (2007), (76 країна за цим показником в порівнянні з іншими країнами світу). Смертність — менше, ніж 1000 (2007), (73 країна за цим показником в порівнянні з іншими країнами світу).
По серйозності інфекційних захворювань — ступінь небезпеки: середній. Проблеми з продовольством і водою та захворюваннями пов'язаних з ними: бактеріальна діарея, гепатит А та черевний тиф.
Медичну освіту забезпечує медичний факультет Алжирського університету та його філіали. Традиційно значна частина лікарів країни здобуває освіту у Франції, Росії та Україні.
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 70 %: 79 % серед чоловіків, 61 % серед жінок. В країні запроваджена обов'язкова 9-річна середня освіта для дітей у віці від 6 до 15 років. У 1997 році рівень витрат на освіту становив 5,7 % від національного ВВП та 27 % в структурі громадських видатків державного бюджету.
Освітня система Алжиру схожа з французькою (що було пов'язане колишньою окупацією), але з часом потреба кваліфікованої робочої сили змусила колонізаторів запровадити систему освіти для місцевого населення. А із здобуттям незалежності, алжирці продовжили (навіть наростили) свої здобутки в культурній сфері й особливо в освіті. Тепер в алжирських школах вивчають як арабську, так і французьку мови, при цьому вивчення державної арабської мови є обов'язковим. У 1994—1995 навчальних роках в університетах країни навчалося понад 107 тисяч студентів. В 1995 році всі діти вчилися в державних початкових школах, а 62 % дітей відповідного віку — в системі загальної середньої освіти. У 2006 році в професійних навчальних закладах і закладах вищої освіти навчалось 380 тис. студентів.
Алжирський шкільна система складається з основної, загальної середньої, професійної середньої освіти:
- Основна-фундаментальна школа (Ecole fondamentale School) для дітей віком від 6 до 15 років. Тривалість програми: 9 років. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: грамота «Енсігмент Мойен БЕМ» (Certificate Brevet d'Enseignement Moyen BEM).
- Загальна-середня освіта — школа Генерального викладання (Lycée d'Enseignement général-School of General Teaching), школа-ліцей загального призначення (lycées polyvalents) для підлітків віком від 15 до 18 років. Тривалість програми: 3 роки. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: ступінь бакалавра середньої школи (Baccalauréat de l'Enseignement secondaire — Bachelor's Degree of Secondary School).
- Професійна освіта — Технічна школа (Lycées d'Enseignement technique — Technical School). Тривалість програми: 3 роки. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: ступінь бакалавра з техніки (Baccalauréat technique — Technical Bachelor's Degree).
В Алжирі діють 43 виші, 10 коледжів і 7 інститутів вищої освіти. (заснований в 1879 році) налічує близько 26 тис. студентів. Університети діють також в Орані та Константіні, в Алжирі. За допомогою СРСР свого часу було створено ряд інститутів та технікумів для забезпечення кваліфікованими кадрами гірничо- й нафтовидобувної галузі в , машинобудування в Аннабі.
У містах Алжирі, Тлемсені і Константіні є середні духовні мусульманські школи — медресе.
Найбільші бібліотеки — Національна і університетська в Алжирі. Музеї в містах Алжирі, Константіні, Орані.
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Алжирі користувались 20 тис. осіб.
Культура
Предмети культури й історії країни зібрані в найбільших музеях країни: , , , .
Архітектура
Витоки сучасної національної архітектури губляться в сивій давнині, в ній поєдналися безліч етнічних мотивів, вона пережила значну кількість історичних етапів. Збереглися залишки міст фінікійських, римиських і візантійських часів — Гіппон Регій, , Тімгад. Вони представлені руїнами храмів, театрів, терм, базилік і фортець. Від середньовічної епохи в сучасних містах Алжиру залишилися фортечні мури, будівлі мечетей, медресе, палаци. Найвизначнішим з яких буде комплекс XI століття в місті . З доби османського панування в містах Алжир та Константіна збереглися пам'ятки архітектури XVI—XVIII століть — вілли османських намісників деїв. За доби французької колонізації, починаючи з 1830-х років в Алжирі, Орані, Аннабі та інших приморських містах споруджувалися багатоповерхові житлові й адміністративні будинки у французькому стилі архітекторами й .
Римський театр у Джемілі | Римська дорога у Тімгарді | Мінарет у Тлемцені | Французька забудова центру Орана |
Після здобуття 1962 року незалежності й обраному соціалістичному напрямку будівництва держави, помітна увага приділяється уніфікованому житловому та шкільному будівництву, зведенню громадських споруд. Значну допомогу в цьому держава отримувала від СРСР як у вигляді безпосереднього будівництва, так і у вигляді підготовки професійних кадрів.
Образотворче мистецтво
На території країни з часів неоліту збереглися наскельні малюнки тварин, людей, сцен полювання тощо, особливо в нагір'ях Аххагар. Римська доба залишила по собі чудові мозаїки. Доба арабського панування залишила по собі дивовижне різьблення по алебастровій штукатурці та глазурованим плиткам. До народно-ужиткового мистецтва відносяться карбування по металу, ткацтво, кераміка, ювелірна справа.
Сучасне образотворче мистецтво Алжиру розвивалося під впливом французьких художників: брати і , , , , .
Література
Національна алжирська література розвивається як літературною арабською мовою, так і французькою, і кабільською.
Перші зразки літератури на місцевому кабільському діалекті датуються XVI—XVIII століттями. Для XIX століття характерною є творчість Абд аль-Кадіра, , , . На початку минулого століття розпочалась національна просвітницька діяльність , , та ін. Найбільш значущими творами доби піднесення національного руху є роман 1947 року , гостросоціальні драми і .
З початком розвитку просвітницької діяльності в 1920-х роках й здобуттям освіти все ширших верств населення починає свій розвиток і національна алжирська література французькою мовою. У 1930-х роках виступив поет . Починаючи з 1947 року важливі соціальні теми порушують у повісті , 1952—1957 роках у трилогії , у 1953—1957 роках у дилогії і , у 1952—1955 роках в романах і , у 1956—1959 роках у романі і драматичній тетралогії . Події завоювання незалежності країною широко відтворюють в своїй творчості поети , , , прозаїки М. Діб, М. Бурбун та ін.
Наприкінці XX ст. набрав популярності Ясміна Хадра, що пише французькою мовою.
Українською мовою з французької за радянських часів було перекладено деякі твори алжирських письменників: новели Мулуда Ашура, Мурада Єллеса, Тагара Джаута, Мухаммеда Шаїба, вірші Ж. Амруша, Ж. Сенака, М. Діба, А. Креа.
Театр
Перша театральна трупа, що ставила спектаклі арабською мовою, була заснована у 1920-х роках драматургом і режисером , який був автором і постановником п'єс і , що викривали жорстокі риси колоніального французького режиму. Його наступник п'єсами і стверджував визвольні ідеї. Трупа ставила п'єси , Софокла, Жана-Батиста Мольєра, Генріка Ібсена. У 1962 році трупу було реорганізовано в головний . Першим художнім керівником національного театру було призначено актора і режисера .
Музика й танці
Для музичних мотивів Алжиру характерне чергування пісенних (соло, унісонний хор) та інструментальних номерів (нуба-сюїта). Національні музичні інструменти: ребаб (смичковий), уд (лютня), (рід цитри), (флейта), і деф (ударні). Для музичної історії Алжиру в XX столітті характерною рисою було виникнення жанру легкої музики — . Особливо відзначився в цьому жанрі виконавець і композитор .
Після здобуття Алжиром незалежності в столиці було створено .
Кінематограф
Національна кінематографія в країні виникла після початку національного повстання в 1954. Вже в 1964 році, на третьому році незалежності було створено Національний центр кінематографії Алжиру. Перші значні кінострічки: «Битва за місто Алжир» і (1966), (1974). Останній отримав золоту пальмову гілку на Канському кінофестивалі 1975 року.
Кухня
Свята
1 листопада відмічається як державне свято — революція 1954 року, а 5 липня — .
Наука
Після здобуття незалежності країною за допомогою СРСР було створено ряд науково-дослідних інститутів: ядерної фізики, електроніки, океанографії, біології, медицини, сільського господарства.
Засоби масової інформації
У 1965 році була заснована національна газета («борець»), у 1970 — («народ»). У 1962 році заснований перший національний журнал — , а в 1963 — («африканська революція»).
У 1961 році було засноване Урядове інформаційне агентство — . Перші сигнали телебачення на території країни з'являються в 1956 році. Державна радіомовна і телевізійна компанія почала своє мовлення арабською літературною, французькою та кабільською мовами в 1962 році. На початок 1970-х років вже діяло 24 радіостанції.
Спорт
Релігія
Серед релігій в Алжирі найпоширенішою є іслам, але існує невелика кількість людей, які сповідують іудаїзм чи християнство.
Іслам в Алжирі
Іслам є державною релігією країни та регулює практично кожну сферу життя громадян. Існує закон, який передбачає покарання кожного, хто закликає мусульманина зректися ісламу і прийняти іншу релігію, однак, 29 стаття конституції передбачає свободу совісті.
Інші конфесії
У країні налічується близько 150 тис. християн (за іншими відомостями - 50 тис.), переважно католиків, і приблизно 1 тис. прихильників іудаїзму. Антисемітизм владою не заохочується. Колись юдейська громада Алжиру була дуже великою і налічувала 140 тис. чоловік, але більшість залишила країну після війни за незалежність у 1962 році (отримавши можливість, емігрувала до Франції).
Примітки
- Алжир [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Алжір [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Origins of Algiers by Louis Leschi, speech delivered June 16, 1941 published in El Djezair Sheets, July 1941 History of Algeria [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] (фр.).
- Алжир // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Алжир // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Шокальская 3. Ю. Почвенно-географический очерк Африки. — М.-Л., 1948.
- (рос.) Драницын Д. Поездка в Алжир. Отчет Докучаевскому почвенному комитету по командировке в Северную Африку в 1913 г. // Труды Докучаевского почвенного комитета, выпуск 3. — П., 1915.
- (рос.) Богданович М. И. Алжирия в новейшее время. — СПБ, 1849.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- (англ.) Algeria [ 30 вересня 2012 у Wayback Machine.] / The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2013.
- Алжир [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // / Смолій В. А., , Цибух В. І. — К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. — 372 с.
- . . 31 жовтня 2011. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 14 вересня 2013.
- (англ.) Tore Kjeilen Ibadi [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] — LookLex Encyclopedia.
- (англ.) Deeb, Mary Jane. «Religious minorities» [Архівовано 13 грудня 2012 у Archive.is] Algeria (Country Study). Federal Research Division, Library of Congress; Helen Chapan Metz, ed. December 1993.
- (англ.) Johnstone, Patrick; Miller, Duane Alexander (2015). «Believers in Christ from a Muslim Background: A Global Census». [ 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Interdisciplinary Journal of Research on Religion 11: 8.
- Algerian Nationality Code, Law no. 63-69 of Mar. 27, 1963, section 34.
- (англ.) Michael M. Laskier North African Jewry in the Twentieth Century: The Jews of Morocco, Tunisia, and Algeria. [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] — NYU Press, 1994. — 400 p.
- (англ.) Jews of Algeria. [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Jewish Virtual Library.
Література
- Етнополітична карта світу XXI століття: метод. і предметний коментарі / П. Жук [и др.]. — Т. : Мандрівець, 2000. — 240 с. —
- Країни світу: геогр. положення, рельєф і особливості клімату, грош. одиниця, особливості обміну валюти, пам'ятки, відпочинок та розваги, сувеніри, туристу на замітку: [довідник] / [уклад. Н. Попович]. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. — 238, [2] с. — 26000 прим. —
- Пяртлі К. П., Розенберг Н. Б. Країни Африки. — К., 1955.
- Рудик С. К. Алжирія (Країна сироко та блакитного неба). — К. : АН ВШ України, 2005. — 156 с.
- Саранов С. В. Алжир у зовнішній та колоніальній політиці Франції, 1830—1870 рр. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.02 / Саранов Сергій Вікторович ; Держ. закл. «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». — Л., 2011. — 206 арк. — Бібліогр.: арк. 173—206.
- С. В. Виднянський. Зовнішня політика України в умовах глобалізації, 1991—2003: анотована історична хроніка міжнародних відносин / К.: Генеза, 2004. — 613 с.
- Світова історія XIX—XX століття: Словник / І. З. Підкова, О. Джеджора; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Ін-т істор. досліджень.– Львів: ЛНУ ім. І. Франка , 2000.– 368 с. —
- Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861—1914 рр.) / Реєнт О. П., Сердюк О. В. НАН України. Інститут історії України. — К.: Ін-т історії України, 2011. — 365 с. (PDF-файл [ 27 листопада 2019 у Wayback Machine.])
- (англ.) Algeria's economy // The Economist. — Nov 28th 2007.
- (англ.) Algeria // The Economist. — Nov 16th 2006.
- (англ.) Better times in Algeria // The Economist — Feb 12th 2004.
- (англ.) Gordon D., The passing of French Algeria, L., 1966.
- (англ.) Hadjeres S., Culture, independance et revolution en Algerie. 1880—1980, P., 1981.
- (англ.) Heggoy A. Insurgency and counterinsurgency in Algeria, Bloomington, 1972.
- (рос.) История Алжира. XX век / Р. Г. Ланда ; отв. ред. А. З. Егорин ; РАН, Институт востоковедения. — М. : ИВ РАН, 1999. — 308 с. — (История стран Востока XX век). — ISBN 5-8282-101-3
- (рос.) Аваков Р. М. Французский монополистический капитал в Северной Африке. — М., 1958.
- (рос.) Алжир. Справочник. — М. : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1997. — С. 130—143.
- (рос.) Арабы в борьбе за независимость. [Сборник]. — М., 1957.
- (рос.) Алжирская Народно-Демократическая Республика. Конституция и законодательные акты. — М., 1983.
- (рос.) Аргентов В. А. Алжир на новом пути. — М. : Знание, 1982. — 64 с.
- (рос.) Аршаруни H. A. Основные социально-экономические проблемы стран Северной Африки. Алжир, Тунис, Ливия. — М., 1976.
- (рос.) Африка. Общий обзор. Северная Африка. — М. : Мысль, 1982.
- (рос.) Баранчук Н. А. Тенденции развития ситуации в странах Магриба и национально-государственные интересы России // Вестник Московского университета, серия 18. Социология и политология. — 2003. — № 1.
- (рос.) Видясова М. Ф. Экономика стран Магриба. — М. : Наука, 1982. — 191 с.
- (рос.) Вирабов А. Г. Очерки экономического и социального развития Алжира. — М. : Наука, 1981. — 200 с.
- (рос.) Горнунг М. Б. Алжирия. — М., 1958.
- (рос.) Жансон К. и Ф. Алжир вне закона. — М., 1957.
- (рос.) Жгольен Ш.-А. История Северной Африки, т. 1—2. — М., 1961.
- (рос.) 3агладин В. Алжирская проблема. — М., 1957.
- (рос.) Зудина Л. П. Аграрные преобразования и развитие сельского хозяйства в странах Магриба. — М. : Наука, 1983. — 215 с.
- (рос.) Иванов И. Чем манит нас берег алжирский // . — 2007. — № 2.
- (рос.) История национально-освободительной борьбы народов Африки в новое время. — М., 1976.
- (рос.) История национально-освободительной борьбы народов Африки в новейшее время. — М., 1978.
- (рос.) Капо-Рей Р. Французская Сахара. — М., 1958.
- (рос.) Кондратьев Г. С. Армия алжирской революции. — М., 1979.
- (рос.) Кукушкин В. Ю. Нефть и развитие: Ливия и Алжир. — М. : Наука, 1985. — 229 с.
- (рос.) Ланда Р. Г. Национально-освободительное движение в Алжире (1939—1962 гг.). — М., 1962.
- (рос.) Ланда Р. Г. Борьба алжирского народа против европейской колонизации (1830—1918). — М., 1976.
- (рос.) Ланда Р. Г. Подъем антиколониального движения в Алжире в 1918—1931. — М., 1977.
- (рос.) Ланда Р. Г. История алжирской революции. 1954—1962. — М., 1983.
- (рос.) Ланда Р. Г., Миронова Е. И. История Алжира в новое и новейшее время. — М. : Наука, 1992.
- (рос.) Луцкий В. Б. Новая история арабских стран. — М., 1966.
- (рос.) Малешенко А. В. Официальная идеология Современного Алжира. — М.: Наука, 1983. — 136 с.
- (рос.) Новейшая история арабских стран (1917—1966). — М., 1968.
- (рос.) Прожогина С. «Мёртвый язык» как язык настоящего времени // Азия и Африка сегодня. — 2004. — № 8.
- (рос.) Светлов В. С. Алжир сегодня. — М., 1981.
- (рос.) Смирнов И. И. Алжир: индустриализация и социально-экономический прогресс. — М., 1981.
- (рос.) Эгрето М. Алжирская нация существует. — М., 1958.
- (фр.) Ageron Ch.-R., Histoire de Agerie conlemporaino, 5 ed. P., 1974.
- (фр.) Ageron Ch.-R., Les Algeriens muslimans et la France (1871—1919), t. 1—2, P., 1968.
- (фр.) Benissad M. E., Economie du developpement de l'Algerie (1932—1978), P., 1979.
- (фр.) Berque J., Le Maghreb entre deux guerres. P., 1970.
- (фр.) Bourdieu P., Sociologie de l'Algerie, 2 ed., P., 1961.
- (фр.) Breil J. La population algerienne. Etude de demographic quantitative, P., 1957.
- (фр.) Gaid M., L'Algerie sous les Turcs, Tunis, 1975.
- (фр.) Despois J., Raunal R., Geographie de L'Afrique du Nord-Ouest., P., 1967.
- (фр.) Julien Ch. A., Histoire de l'Algerie contemporairie, t. 1. P., 1964.
- (фр.) Julien Ch. A., L'Afrique du Nord an marehe, P., 1972.
- (фр.) Kaddache M., Histoire du nalionalisme algerien, t. 1—2, Alger, 1980.
- (фр.) Kaddache M., La vie politique a Alger de 1919 a 1939, Alger, 1970.
- (фр.) Lacherat M., L'Algerie: nation et societe, P., 1965.
- (фр.) Lacoste V., Nousehi A., Prenant A., L'Algerie, passe et present…. P., 1960.
- (фр.) Merad A., Le retormisme musulman en Algerie de 1925 a 1940, P. — La Haye, 1967.
- (фр.) Le Tourneau R., Evolution politique de I'Afrique du Nord musulmane, 1920—1961. P., 1962.
- (фр.) Harbi M., Aux engines du FLN…, P., 1975.
- (серб.) Pecar Z., Alzir do nezavisnosti. Beograd, 1967.
- (фр.) Valensi L., Le Maghreb avant la prise d'Alger (1790—1830), P., 1969.
- (фр.) Vatin J.-C., L'Algerie politique: histoire et societe. P., 1974.
- (рос.) Культура современного Алжира. — М., 1961.
- (рос.) Джугашвили Г. Я., Куделин А. Б., Никифорова И. Д. Литература Алжира // Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. — М., 1973.
- (рос.) Эльвова В. А. Художественная литература стран Африки в советской печати. 1965—1974. Указатель литературы на русском языке. — М., 1976.
- (рос.) Джугашвили Г. Я. Алжирский франкоязычный роман. — М., 1976.
- (рос.) Литературы Африки. — М., 1979, с. 124—42.
- (рос.) Прожогина С. В. Магриб. Франкоязычные писатели 60—70-х гг.. — М., 1980.
- (рос.) Кукшке И. Г., Ройтенбурд А. С. Прозаики и поэты Алжира. 1940—1970-е гг. Биобиблиографический справочник. — М., 1981.
- (фр.) Dejeux X J., La litterature algerienne contemporaine, P., 1975.
- (фр.) Dejeux X J., Bibliographie methodique et critique de la litterature algerienne de langue fran^aise. 1945—1977, Alger, 1981.
- (фр.) La litterature algerienne, «Europe», 1976, № 567/568.
- (рос.) Каптерева Т. У художников Алжира // Искусство, 1973, № 1.
- (рос.) Каптерева Т. Искусство стран Магриба. Древний мир. — М., 1980.
- (фр.) Bouriba R., L'art musulman en Algerie, Alger, 1972.
- (англ.) Golvin L., Hill D., Islamic architecture in North Africa, L., 1976.
- (рос.) Башир-Хадрж-Али, Музыка // Культура современного Алжира. — М., 1961.
- (рос.) Власова О. Музыка Тлемсена // Азия и Африка сегодня, 1981, № 5.
- (фр.) Salvador-Daniel F., La rnusique arabe, ses rapports avec la musique grecque et le chant gregorien, P., 1863.
- (фр.) Salvador-Daniel F., Poesies populaires de la Kabylie du Jurjura, P., 1867.
- (нім.) Bartok В., Die Volksmusik der Araben von Biskra und Umgebung, «Zeitschrift fur Musikwissenschaft», 1920, Jahrg 2, № 9.
- (фр.) Safir-al-Boudall, La musique arabe en Algerie. «Documents algeriens», Arts 36, 1949, [v,] 6.
- (фр.) Mahdi S. el, La musique arabe. P., 1972.
- (нім.) Touma H. H., Die Musik der Araber. Wilhelmshaven, 1975.
- (рос.) Путинцева T. A. Здесь начинается Африка. — М., 1973.
- (рос.) Путинцева T. A. Тысяча и один год арабского театра. — М., 1977.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Алжир |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алжир |
Алжир
- / ukrexport.gov.ua
- Тетяна Ладуба про Алжир [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.] / НВ — Новое время, № 17, 16 мая 2019
- Чому варто відвідати Алжир [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Алжир [ 5 квітня 2020 у Wayback Machine.] / Вокруг света
- BBC NEWS — Новини Бі-Бі-Сі (анг.)
- Характеристика Алжиру [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Algeria from above на YouTube — видовищний фільм алжирських краєвидів від Яна Артюса-Бертрана.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alzhir znachennya Alzhir arab الجزائر berber ⴷⵣⴰⵢⴻⵔ fr Algerie oficijno Alzhi rska Naro dna Demokrati chna Respu blika arab الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الش عبية Al Dzhumhuriya al Dzhezairiya ed Dimukratiya ash Shaabiya derzhava na pivnichnomu zahodi Afriki Chlen OON z 1962 roku Plosha 2 381 mln km 10 e misce v sviti najbilsha za plosheyu krayina Afriki Naselennya 43 851 044 osib ocinka 2020 roku 33 tye misce v sviti Stolicya Alzhir Oficijni movi arabska ta berberska Groshova odinicya alzhirskij dinar Alzhirska Narodna Demokratichna Respublika الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشعبية al Dzhumhuriya al Dzhezairiya ed Dimukratiya ash Shaabiya ⵟⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵜⴰⵎⴻⴳⴷⴰⵢⵜ ⵜⴰⵖⴻⵔⴼⴰⵏⵜ ⵜⴰⵣⵣⴰⵢⵔⵉⵜ berberska Tagduda Tadzayrit Tamagdayt Taɣerfant Prapor Deviz من الشعب و للشعب Arabska mova Narodna revolyuciya dlya narodu Gimn source source track track track track track track Kassaman Roztashuvannya Alzhiru Stolicya Alzhir 36 42 pn sh 3 13 sh d country H G O Najbilshe misto stolicya Oficijni movi Arabska i berberska Forma pravlinnya Zmishana respublika Prezident Abdelmadzhid Tebbun Prem yer ministr Ajmen Benabderrahman Ziyanidska dinastiya vid 1236 Osmanskoyi vladi vid 1516 Francuzkoyi vladi vid 1830 Zasnuvannya 202 do n e Plosha Zagalom 2 381 741 km 10 Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka lipen 2020 43 851 044 33 perepis 1998 29 100 867 Gustota 16 6 km 206 VVP PKS 2020 r ocinka Povnij 638 363 mlrd 36 Na dushu naselennya 15 440 82 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 180 441 mlrd 54 Na dushu naselennya 4 279 104 ILR 2016 0 745 visokij 84 Valyuta Alzhirskij dinar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 DZD a Chasovij poyas CET UTC 1 Kodi ISO 3166 DZ DZA 012 Domen dz Telefonnij kod 213 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AlzhirEtimologiyaNazva krayini Alzhir pohodit vid nazvi stolici mista Alzhir Ostannya vivoditsya z arabskogo slova Al Dzhazayir الجزائر al Jaza ir i oznachaye Ostrovi Pervisno cim terminom poznachali chotiri ostrovi bilya miskogo uzberezhzhya yaki stali chastinoyu velikoyi zemli v 1525 roci Krim cogo Al Dzhazayir bulo skorochenoyu nazvoyu starogo mista Alzhira sho povnistyu nazivalosya Dzhazayir Bani Mazhana جزائر بني مزغانة Jogo vikoristovuvali arabski serednovichni geografi taki yak Muhammad al Idrisi ta Yakut al Hamavi Arabska nazva mista i krayini perejshla v osmansku movu Cezayir i francuzku Alger GeografiyaMapa Alzhiru Dokladnishe Geografiya Alzhiru Roztashuvannya Derzhava roztashovana v pivnichno zahidnij chastini Afriki region Magribu Persha za rozmirom afrikanska krayina pislya viddilennya 2011 roku Pivdennogo Sudanu vid Sudanu Na zahodi mezhuye z Marokko spilnij kordon 1350 km na pivdennomu zahodi z Mavritaniyeyu 463 km na pivdni z Mali 1100 km ta Nigerom 956 km na shodi z Liviyeyu 1000 km i Tunisom 1200 km Na pivnochi omivayetsya vodami Seredzemnogo morya dovzhina beregovoyi liniyi 998 km Derzhava prostyagnulas zi shodu na zahid na 2100 km z pivnochi na pivden na 2400 km Seredzemne more Tunis Marokko Liviya Zahidna Sahara Mavritaniya Mali Niger Geologiya Dokladnishe Geologiya Alzhiru Za geologichnoyu budovoyu teritoriyu Alzhiru podilyayut na tri regioni Atlaskij seredzemnomorskij geosinklinalnij poyas Pivnichna chastina shar yazhi centralna Oranska meseta chohol mezozoj kajnozojskih vidkladiv pivdenna skladchasta zona mezozojskogo proginu Atlaski peredgir ya progin Tut dokembrijski porodi zanuryuyutsya pid osadovij chohol skladenij morskimi nizhno i srednopaleozojskimi lagunno kontinentalnimi verhnopaleozojskimi i nizhnokrejdovimi a takozh morskimi verhnokrejdovimi vidkladami Saharskij chastina drevnoyi Afrikanskoyi platformi dokembrijski granitni j metamorfichni girski porodi yakoyi rozbiti meridionalnimi rozlomami Na pivdni vidilyayetsya kristalichnij shit masivu Ahaggar na pivdennomu zahodi El Eglab Regibat Najvishi vershini konusi zgaslih vulkaniv Za zapasami cinnoyi mineralnoyi sirovini Alzhir zajmaye odne z pershih misc u Africi Znachnimi ye pokladi nafti gazu zaliznoyi rudi fosfativ uranu svincyu cinku midi olova surmi margancyu volframu rtuti baritu Za zapasami nafti Alzhir zajmaye 3 tye misce v Africi pislya Liviyi ta Nigeriyi a za zapasami prirodnogo gazu 1 she Pokladi korisnih kopalin v krayini zoseredzheni v troh rajonah Gori Atlasu i jogo peredgir ya zaliznyak fosforiti barit budivelni materiali Zahidni saharski plato veliki rodovisha zaliznyaku Masiv Ahaggar kolorovi j dorogocinni metali radioaktivni rudi almazi Div takozh Korisni kopalini Alzhiru Relyef Za harakterom relyefu teritoriyu Alzhiru umovno podilyayut na pivnichnu girsku chastinu serednyu rivninnu i pivdennu skladenu plato girskimi ostancyami j nagir yami Teritoriyu krayini zdebilshogo zajmayut pusteli Sahara Serednya vidmitka visoti v Sahari blizko 460 m Veliku chastinu Sahari zajmayut shebenisti i galechnikovi pusteli hamadi i priblizno 1 4 chastina pishani pusteli yaki tut nazivayut ergami Velikij Zahidnij Velikij Shidnij Beregova rivnina pererivchasta Beregi perevazhno visoki skelyasti z neshirokimi plyazhami vzdovzh uzberezhzhya veliki zatoki vidsutni neznachna kilkist zruchnih buht Na pivnochi krayini roztashovana nevisoka girska krayina Tel Atlas Nevisoki hrebti sho cherguyutsya z shirokimi nizkimi plato vistelenimi richkovimi nanosami i terasami sho spuskayutsya do morya Girskij lancyug Tel Atlasu sho prostyagayetsya na pivnochi vzdovzh uzberezhzhya prorizayut nechislenni buhti i rivnini Tel Atlas pidnositsya nad rivnem morya na ponad 1830 m i maye u svoyemu skladi masivi Tlemsen i Medzherdu Hodna Ores 2328 m Dali na pivden hrebet Saharskij Atlas visoti do 2330 m mizh yakimi lezhat sho znizhuyutsya z 1100 m na zahodi do 800 m na shodi to absolyutno ploske na zahodi to hvilyaste abo navit pererizane gorami na shodi Visoki plato zajnyati velikimi solonimi peresihayuchimi ozerami sebhami najbilshe z yakih Shott Melgir Roztashovanij na pivden vid Visokih plato Saharskij Atlas syagaye visoti do 2320 m nad rivnem morya i potim znizhuyetsya do Sahari na 300 m Najbilsh pidnyatoyu chastinoyu Saharskogo Atlasu ye girski sistemi Ksur Amur i Pivdennishe Saharskogo Atlasu lezhit Alzhirska Sahara Na zahodi vona predstavlyaye soboyu ryad kam yanistih plato Tanezruft Adrar Iforas z visotami do 500 m sho perehodyat pivdennishe v ponizhennya zajnyati oblastyu velikih piskiv a na shodi obshirnu solonchakovu zapadinu sho spuskayetsya do 30 m nizhche rivnya morya U centri krayini plato Na pivdni roztashovanij girskij masiv Ahaggar iz najvishoyu tochkoyu krayini goroyu Tahat 2918 m Klimat Pivnichna chastina Alzhiru lezhit v subtropichnomu klimatichnomu poyasi reshta krayini v tropichnomu Klimat suhij i napivsuhij m yakij vologa zima ta suhe spekotne lito y priberezhnih rajonah Ne taka vologa zima na visokih ploskogir yah Vlitku traplyayetsya siroko garyachij viter zmishanij z pilom i piskom Na reshti teritoriyi zharkij napivpustelnij i pustelnij Temperaturi skriz velmi visoki prichomu kolivannya mizh serednimi misyachnimi i krajnimi rostut na pivden u miru posilennya kontinentalnosti klimatu Seredni temperaturi najteplishogo misyacya lipen i serpen v Alzhiri na uzberezhzhi 25 3 C najholodnishogo sichen 11 9 C a v Biskri gori 31 9 C i 10 6 C vidpovidno v In Salasi pustelya 36 5 C i 12 2 C vidpovidno Najvishi temperaturi dlya uzberezhzhya 34 C dlya pusteli 50 C najnizhchi 4 C i 1 C vidpovidno Amplituda dobovih kolivan temperatur v pusteli do 30 S vlitku vden vishe 40 S vnochi 20 S vzimku vden 20 S vnochi do 0 C i nizhche Richna kilkist opadiv u priberezhnih rajonah vid 500 do 1000 mm opadi perevazhno v zimovij period v inshih miscyah ne bilshe 200 mm zdebilshogo navesni koli tut legshe utvoryuyutsya miscevi vishidni potoki Na plato v Sahari ta v gorah uzimku buvaye vipadaye snig i trimayetsya do 20 dib u gorah Gidrografiya Richok z postijnoyu techiyeyu malo richki techut z gir voni nesudnoplavni ale pridatni dlya shtuchnogo zroshennya ta sporudzhennya GES na nih Najdovsha richka krayini Shelif 700 km Duzhe bagato timchasovih potokiv vadi Richki pivnichnih shiliv Atlasu seredzemnomorskogo tipu z perevazhannyam doshovogo zhivlennya vitrati vodi vid 0 2 m s vlitku do 1000 m s pid chas povenej U rozlogij priatlaskij ulogovini na pivnich vid Sahari bagato peresihayuchih solonih ozer shotiv Bagato yih i v mizhgirskij ulogovini Atlasu Zapas vodi sho vikoristovuyutsya artezianskimi sverdlovinami v Sahari dosit znachnij Najbilshi oazi Tuggurt El Golea Grunti j roslinnist Perevazhayut korichnevi grunti solonchaki U girskih rajonah Tel Atlasu lisovi burozemi v inshih girskih rajonah lisovi svitlo buri j chervono buri grunti subtropichnih regioniv na rivninnih dilyankah pustelni grunti Grunti mizh gorami Atlas i pusteleyu Sahara mayut visokij vmist solej riven gruntovih vod visokij Na uzberezhzhi roslinnist seredzemnomorskogo tipu zdebilshogo kulturna na bilsh zvolozhenih shilah gir lisi z korkovogo Quercus suber na visotah 1000 1200 m i vichnozelenogo duba aleppskoyi sosni Pinus halepensis na visotah 1200 1500 m Vishe 1500 m zarosti yalivcyu j tuyi Thuja V inshih chastinah Alzhiru napivpustelni j pustelni formaciyi Dika seredzemnomorska roslinnist predstavlena formaciyami makvisu na visotah do 800 1000 m kserofitni vichnozeleni kolyuchi chagarniki sho skladayutsya z dikih maslin Olea Phillyrea Cistus fistashki Pistacia lentiscus Erica arborea yuyubi Zyzyphus lotus karlikovoyi palmi Chamaerops humilis Vologi zapadini i nizhni chastini shiliv gir porosli lisami z korkovogo duba topol ilmiv vilhi tamariskiv barbarisu Na visoti 800 1200 m lisi utvoreni kam yanim dubom Quercus ilex trohi vishe rostut Quercus lusitanica ta yalivci Juniperus Aleppska sosna poshirena vid uzberezhzhya do visoti 1300 m Yiyi chasto suprovodzhuye hvojne derevce sandarak Callitris quadrivalvis U najbilsh visokih chastinah girskih masiviv ponad 2000 m zbereglisya neveliki lisi atlaskogo kedra Cedrus atlantica Mizh Atlaskimi gorami i Saharoyu na visotah 900 1300 m lezhat Visoki girski plato sho nosyat harakter napivpusteli z panuvannyam kovili alfi a v znizhennyah panuyut zarosti polinu Artemisia herba alba i solyanok Miscyami na plato gigantski zontichni dereva Ferula communis visotoyu do 3 m karlikova palma okremi fistashkovi dereva i kushi tamariskiv Taka zh roslinnist harakterna j dlya napivpustel Alzhirskoyi Sahari a v spravzhnih pustelyah yaki podekudi traplyayutsya u pivdennij chastini roslinnist ye tilki po suhih ruslah richok vadi v oazah bilya vihodiv gruntovih vod Tvarinnij svit U zoogeografichnomu vidnoshenni Alzhir vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti Tvarinnij svit Magribu do yakogo vidnositsya pivnich Alzhiru duzhe shozhij z tvarinnim svitom Pivdennoyi Yevropi sho poyasnyuyetsya isnuvannyam naprikinci tretinnogo periodu suhodolu mizh Afrikoyu i Yevropoyu Bilsha chastina teritoriyi Alzhiru zajnyata suhimi girskimi stepami i napivpustelyami u fauni yakih perevazhayut stepovi i pustelni vidi tvarin U suhih stepah i na okolici pusteli Sahari zustrichayutsya antilopa mendes Addax nasomaculatus ridkisna antilopa bubal Alcelaphinae zvichajna gazel Gazella lev Panthera leo vinishenij vkraj ridkisnij gepard Acinonyx jubatus pustelna ris karakal Caracal stepova kishka Felis silvestris lybica kit barhannij Felis margarita lisicya fenek Vulpes zerda smugasta giyena Hyaena hyaena Bagatij svit grizuniv i komahoyidnih rizni vidi zajciv tushkanchikiv i pishanok Gerbillinae pivnichno afrikanskij stribunec Macroscelides rozeti Z ptahiv harakterni drohva Otis tarda hohitva Tetrax tetrax zhuravel stepovij Anthropoides virgo na beregah ozer mozhna zustriti flamingo Phoenicopterus i pelikaniv Pelecanus straus Struthio camelus u mezhah Alzhiru vinishenij Z yashirok zustrichayutsya gekon seredzemnomorskij Cyrtodactylus kotschyi gekon stinnij Tarentola mauritanica viyalopali Ptyodactylus ta inshi gekoni shipohvist Uromastyx agama Agamidae sirij varan Varanus griseus halcidi Chalcides aptechnij scink Scincus scincus Iz zmij Coluber algirus otrujni efa Echis i rogati gadyuki Cerastes Zahodyat deyaki predstavniki efiopskoyi fauni napriklad yegipetska kobra gajya Naja haje Lisova fauna predstavlena tilki na pivnichnih shilah Tel Atlasu vkritih subtropichnimi lisami pivnichno afrikanskij olen Cervus elaphus barbarus lan Dama dama svinya dika Sus scrofa alzhirska lisicya Vulpes pallida shakal leopard Panthera pardus v zarostyah na nizovini ocheretyanij kit Felis chaus geneta Genetta genetta ihnevmon Mungos ichneumon yizhatec Hystrix africaeaustralis dikij krolik Oryctolagus cuniculus alzhirskij yizhak Atelerix algirus inkoli z yavlyayutsya zgadki pro vinishenogo u 1870 roci atlaskogo vedmedya Ursus arctos crowteri Ornitofauna lisiv predstavlena hizhimi i gorobinimi Z plazuniv harakternim dlya fauni ye hameleon Chamaeleonidae Zemnovodnih vidiv malo Dlya bezlisih girskih rajoniv krayini harakternimi ye grivistij baran Ammotragus lervia makaka lisovij Macaca sylvanus yagnyatnik Gypaetus barbatus grif chornij Aegypius monachus sip bilogolovij Gyps fulvus sterv yatnik Neophron percnopterus i kam yana kuripka Alectoris Problemi dovkillya Eroziya gruntiv cherez nadmirne neregulovane vipasannya hudobi ta inshu silskogospodarsku diyalnist Zlivannya vidhodiv naftopererobnih zavodiv ta inshi shkidlivi stoki sho prizvodit do zabrudnennya richok i Seredzemnogo morya Zabrudnennya vod vidbuvayetsya i vnaslidok gruntovoyi eroziyi koli znosyatsya chastinki gruntu ta dobriva i otrutohimikati Krayina maye nedostatnij zapas pridatnoyi dlya pittya vodi Girski rajoni poterpayut vid silnih zemletrusiv nebezpechnih zsuviv gruntu povenej u period doshiv IstoriyaDokladnishe Istoriya Alzhiru Doistorichna doba Na teritoriyi Alzhiru znajdeni znaryaddya praci epohi nizhnogo paleolitu vikom do 400 tis rokiv Rannya istoriya U drugij polovini 1 go tis do n e na teritoriyi suchasnogo Alzhiru zhili numidijci predki suchasnih berberiv U III II storichchyah do n e pid provodom Masinissi tut sklalasya centralizovana derzhava Numidiya Uzberezhzhya kolonizuvalos finikijcyami pershi poselennya XII stolittya do n e sho utvorili mogutnyu morsku derzhavu Karfagen Karfagen i Numidiyu u 106 roci do n e ostatochno zavoyuvali rimlyani Misceve naselennya neodnorazovo pidijmalo povstannya proti rimskoyi vladi 111 105 roki do n e povstannya numidijskogo carya Yugurti 17 24 roki n e povstannya Takfarinata 138 rik povstannya 260 rik povstannya 265 rik povstannya U 46 roci do n e utvoreno provinciyu Rimska Afrika yaka staye golovnoyu zhitniceyu Rimskoyi imperiyi U krayinu ohopilo povstannya rabiv hristiyan tak zvana yeres donatistiv V V storichchi Alzhir zahopili vandali v VI storichchi vizantijci Karta Numidiyi pokazana svitlo buzkovim Profil Masinissi Mavzolej Dzhubi II v Tipazi Arka Trayana v Timgadi Serednovichchya U VII storichchi uves Magrib pidkorili arabi Naselennya prijnyalo islam znachna chastina berberiv zmishalas z arabami i zasvoyila arabsku movu Prote vzhe u VIII stolitti sered berberskih plemen poshirilas musulmanska yeres haridzhizm prihilniki yakoyi vidmovlyalis platiti daninu arabam haradzh i Magrib cherez nizku povstan vidpav vid halifatu i keruvavsya riznimi dinastiyami vprodovzh bagatoh stolit Z 800 po 909 roki krayinoyu pravila arabska dinastiya Aglabidiv zi stoliceyu v Kajruani suchasnij Tunis Z 909 po 1057 roki krayinoyu pravila arabska dinastiya Fatimidiv zi stoliceyu spochatku v Mahdiyi Tunis potim v Kayiri Na cej period pripadaye masova immigraciya arabiv do Magribu jogo arabizaciya Z 1057 po 1148 roki krayinoyu pravila berberska dinastiya Almoravidiv zi stoliceyu v Marakeshi Marokko Z 1148 po 1269 roki krayinoyu pravila berberska dinastiya Almohadiv zi stoliceyu spochatku v Marakeshi potim v Sevilyi Ispaniya Z 1269 po 1550 roki krayinoyu pravila berberska dinastiya Zayanidiv Abdalvadidiv zi stoliceyu v Tlemseni Pochinayuchi z XIII stolittya u period Rekonkisti na Pirenejskomu pivostrovi pochinayetsya bezperervna borotba za morski porti na uzberezhzhi Alzhiru rozkvit piratstva U 1550 roci gabsburzka Ispaniya poshirila svoyu vladu na golovni morski porti Alzhiru Nova doba Namagayuchis protistoyati ispanskij hristiyanskij kolonizaciyi krayini berberskij korsar Hajr ad Din Barbarossa sho praviv v Alzhiri vid 1523 roku perejshov u vasalnu zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi utvorivshi Alzhirskij eyalet Golovnim zanyattyam feodalnoyi verhivki staye morske piratstvo j rabotorgivlya Z 1671 roku eyalet staye avtonomnim namisnictvom u skladi imperiyi Jogo ocholyuvav vibornij dej U cej chas yevropejski derzhavi pidpisuyut torgovelni ugodi z Alzhirom persha ugoda Angliya 1662 rik 1711 roku Alzhir domigsya vidnosnoyi nezalezhnosti na choli z vibornim deyem Baboyu Ali Nastupne stolittya projshlo dlya Alzhiru pid piratskim praporom Hajreddin Barbarosa Ispanski fortifikaciyi v portu Alzhir Hristiyanski nevilniki v portu Alzhir Bombarduvannya Alzhira anglo danskim flotom u 1816 roci Francuzke panuvannya 5 lipnya 1830 roku Alzhirske namisnictvo bulo zavojovane Franciyeyu za nakazom korolya Karla X i pid komanduvannyam generala Francuzkij Alzhir Borotbu proti kolonizatoriv ocholiv Abd al Kadir yakij ob yednav pid svoyim provodom plemena zahidnogo j centralnogo Alzhiru Regulyarna alzhirska armiya zavdala ryad porazok francuzam u 1835 i 1836 rokah Borotba Abd al Kadira z korupciyeyu jogo reformi nalashtuvali proti nogo miscevih feodaliv U 1839 roci vidnovilis bojovi diyi z francuzami 22 lyutogo 1841 roku general gubernatorom Alzhiru buv priznachenij marshal Byuzho yakij ocholiv 108 tis vijsko tretinu vsih zbrojnih sil Franciyi i spromigsya vitisniti Abd al Kadira do Marokko 1843 roku U 1845 1846 rokah spalahnulo nove povstannya pid jogo provodom yake zakinchilos porazkoyu i polonom Vistupi proti francuzkij zagarbnikiv ta immigrantiv kilkist francuziv do 1848 roku zrosla z 28 tis do 109 tis osib trivali protyagom usogo XIX stolittya 1849 oaza Zaadzha 1851 Kabiliya 1852 Laguat 1855 oaza Tuggurt 1859 plemena Beni Snasen 1864 plemena Uled Sidi Shejh Francuzka vlada konfiskuvala 200 tis ga najkrashih zemel iz fondu derzhavnih bejlik ta religijnih obshin habus 1848 roku v Alzhiri bulo stvoreno pershi organi miscevogo samovryaduvannya yaki likviduvali pislya grudnevogo perevorotu 1851 roku Respublikanski komiteti samovryaduvannya j oboroni buli stvoreni 1870 roku pid chas Parizkoyi komuni Z krayini buv vislanij general gubernator i znyatij prefekt vlada perejshla do na choli z advokatom Vyujermozom U berezni 1871 roku v krayini cherez chutki pro mozhlive pereselennya francuziv Lotaringiyi ta Elzasu spalahuye povstannya kabiliv ta inshih 200 plemen pid provodom religijnogo bratstva na choli z shejhom Haddadom i volodarem Setifa Povstannya zaznalo porazki v sichni 1872 roci plemena vtratili 0 5 mln ga na korist pereselenciv source source source source source source track track Zdobuttya francuzami Alzhirskoyi forteci 1830 rik Pributtya marshala Randona do Alzhiru Abd al Kadir Alzhir 1954 roku videozamalovka Barikadi na vulicyah Alzhira 1873 roku bula prijnyata zemelna reforma sho poklala kraj suspilnomu zemlevolodinnyu j primusovo rozdilila gromadski zemli mizh privatnimi vlasnikami Zavdyaki cij reformi francuzi nevdovzi zmogli privlasniti 50 zemel krayini 1881 roku vidbulosya ostannye velike povstannya povstannya plemeni Uled Sidi Shejh Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 175 tis alzhirciv bulo mobilizovano na fronti Yevropi z nih zaginulo 25 tis a 120 tis vivezeno do Franciyi na sporudzhennya fortifikacij Pislya vijni pochalosya nove pidnesennya nacionalno vizvolnoyi borotbi utvorili pochali utvoryuvatis profspilki 1919 roku francuzkij uryad zakonodavcho zrivnyav u pravah gromadyan franciyi ta tubilciv 1924 roku bula zasnovana komunistichna partiya do 1936 isnuvala yak sekciya kompartiyi Franciyi V Alzhiri vinikayut nacionalistichni partiyi 1926 roku Soyuz pivnichno afrikanskoyi zirki sho piznishe peretvorivsya na 1927 roku v Alzhiri zibravsya Musulmanskij kongres yakij visunuv vimogu demokratichnih svobod skasuvannya rasovoyi diskriminaciyi 1931 roku shejh utvoriv sho ob yednav u svoyih lavah nacionalnu musulmansku inteligenciyu Socialistichnij uryad Blyuma 1936 roku zaproponuvav zakonoproyekt Violeta sho znachno rozshiryuvav prava arabiv Na jogo pidtrimku v chervni v Alzhiri zibravsya Musulmanskij kongres v lipni 1937 roku vidbulasya jogo druga sesiya Pislya kapitulyaciyi Franciyi v 1940 roci do Alzhiru buli napravleni chislenni italo nimecki komisiyi z peremir ya sho gotuvali grunt dlya povnoyi okupaciyi krayini Rozpochalosya budivnictvo sho povinna bula poyednati port Orana z basejnom Nigeru Vzhe 29 lipnya 1941 roku uryad Vishi otrimav tayemnij ultimatum shodo peredachi Tretomu Rejhu vijskovo morskih baz Alzhira Kasablanki j Dakara U drugij polovini 1942 roku vijska SShA i soyuznikiv rozpochali deokupaciyu krayini yaku zavershili v travni 1943 roku zvilnivshi Tunis V Alzhiri vlashtuvavsya Francuzkij komitet nacionalnogo vizvolennya progolosiv sebe Timchasovim uryadom v chervni 1944 roku buli sformovani francuzki diviziyi z miscevogo naselennya Uryad SShA dodav Alzhir do sferi diyi plana Marshalla z vidnovlennya zrujnovanih vijnoyu ekonomik Yevropi Za cim planom bula vidnovlena j rozvinena transportna infrastruktura krayini dodatkovo zvedeno 40 aerodromiv znachni asignuvannya otrimala girnicha promislovist Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nacionalno vizvolnij ruh v Alzhiri nabrav bilsh organizovanogo i masovogo harakteru 20 veresnya 1947 roku Nacionalni zbori Franciyi prijnyali shodo miscevogo samovryaduvannya Za cim statutom v Alzhiri stvoryuvalas z 120 chleniv sho obiralis na 6 rokiv po dvoh rivnopravnih kuriyah yevropejskij ta tuzemnij prava asambleyi buli obmezheni Pershi vibori do Alzhirskoyi asambleyi vidbulisya v kvitni 1948 roku vibori suprovodzhuvalis masovimi vistupami zastosuvannyam vijsk Golovoyu krayini vvazhavsya general gubernator priznachayemij prezidentom Franciyi Krayinu v Nacionalnih zborah Franciyi predstavlyali 30 deputativ v Radi Respubliki 14 V listopadi 1954 roku alzhirskij narod rozpochav zbrojne povstannya proti francuzkogo panuvannya yake pereroslo v spravzhnyu vijnu za nezalezhnist Alzhiru V rezultati rozgortannya nacionalno vizvolnoyi borotbi ocholyuvanoyi v Kayiri 19 veresnya 1958 roku bulo progolosheno Alzhirsku Narodnu Demokratichnu Respubliku i sformovano yiyi Timchasovij uryad Cej uryad vidpovidalnij pered Nacionalnoyu radoyu alzhirskoyi revolyuciyi u skladi 54 cholovik yaka predstavlyaye shiroki verstvi naselennya Alzhiru Francuzkij uryad ne viznav Timchasovogo uryadu Nezalezhnist Borotba za vizvolennya zavershilasya pidpisannyam 18 bereznya 1962 roku Evianskih ugod pro pripinennya vognyu i samoviznachennya krayini shlyahom referendumu Pid chas referendumu 1 lipnya 1962 roku perevazhna bilshist alzhirciv vislovilasya za nezalezhnist Alzhir otrimav nezalezhnist 5 lipnya 1962 roku pislya 8 richnoyi vijni z francuzami Vidbulas ekspropriaciya zemelnih dilyanok francuziv nacionalizaciya bilshosti torgovelnih pidpriyemstv transportu girnichoyi naftohimichnoyi ta gazovoyi promislovosti bankiv rozpochalisya reformi v finansovij ta agrarnij galuzyah ekonomiki namitilis pershi zahodi shodo industrializaciyi Mizh SRSR i alzhirskim uryadom bulo pidpisano nizku ugod 1963 1969 1972 i 1974 rokiv pro ekonomichne naukovo tehnichne torgovelne spivrobitnictvo Ahmed Ben Bella lider Nacionalnogo Frontu vizvolennya buv obranij prezidentom ale 1965 roku skinutij pid chas vijskovogo perevorotu 22 listopada 1976 roku bula prijnyata Nova konstituciya prijnyata v 1989 roci Front nacionalnogo vizvolennya u Eviani Huari Bumedyen iz Rezoyu Pehlevi ta Saddamom Husejnom Vijskovi na vulicyah u 1991 roci Protesti 2011 roku Obmezhenij politichnij plyuralizm z yavivsya 1989 roku Na viborah 1990 roku peremig FIS Prezident Shadli Bendzhedid obicyav provesti bagatopartijni vibori v 1991 roci Na tih viborah peremig FIF 1992 roku Shadli Bendzhedid vidriksya vid vladi yaka perejshla do vijskovih Voni rozpustili FIF Prezidentom stav Muhammed Budiaf ale nevdovzi vin buv ubitij Rozpochalasya gromadyanska vijna General Lamin Zerual zaminiv na posadi prezidenta Ali Kafi v 1994 roci 27 kvitnya 1999 roku Abdelaziz Buteflika otrimavshi 70 golosiv viborciv buv inavgurovanij prezidentom na 5 richnij termin U svoyemu pershomu televizijnomu zvernenni do svogo narodu v lipni 1999 roku vin vzyav na sebe zobov yazannya doklasti vsih zusil zadlya nacionalnogo primirennya Protyagom pershogo terminu svogo prezidentstva jomu vdalosya znachno pokrashiti stan gromadskoyi bezpeki v krayini Nastupni prezidentski vibori vidbulisya 8 kvitnya 2004 roku de Abdelaziz Buteflika otrimav 84 99 golosiv viborciv Na pochatku 2011 roku krayinoyu prokotilasya hvilya masovih protestiv proti ekonomichnih ta politichnih problem 2 kvitnya 2019 roku Buteflika pishov u vidstavku z posadi prezidenta pislya masovih protestiv proti jogo kandidaturi na p yatij termin Politichna sistemaDokladnishe Alzhir za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu Glava derzhavi prezident sho obirayetsya zagalnim pryamim i tayemnim golosuvannya na p yatirichnij termin z odniyeyu mozhlivistyu pereobrannya ye vodnochas verhovnim golovnokomanduvachem zbrojnih sil krayini Prezident ocholyuye priznachaye ministriv Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Persha nezalezhnoyi derzhavi bula prijnyata 8 veresnya 1963 roku prote vzhe 19 chervnya 1965 roku vona bula vidminena usya povnota vladi perejshla do z 18 osib Chinna konstituciya bula prijnyata 1989 roku Parlament Budivlya Nacionalnih zboriv Alzhiru Sesijna zala Nacionalnih zboriv Alzhiru Dokladnishe Parlament Alzhiru Zakonodavcha vlada v krayini nalezhit odnopalatnomu parlamentu deputati yakih obirayutsya zagalnim pryamim i tayemnim golosuvannyam na termin u 5 rokiv Politichni partiyi Dokladnishe Dovgij chas v krayini isnuvala lishe odna yedina pravlyacha partiya Front nacionalnogo vizvolennya Alzhiru zasnovana v 1954 roci Diyala zasnovana 1956 roci Na parlamentskih viborah 5 chervnya 1997 roku do parlamentu Alzhiru projshli nastupni politichni partiyi NDO 156 misc 41 69 misc 18 Front nacionalnogo vizvolennya FNV 62 miscya 16 34 miscya 9 FSS 20 misc 5 11 misc 3 Sudova vlada 1965 roku bula provedena persha dokorinna reforma francuzkoyi kolonialnoyi sudovoyi sistemi stvorena yedina sistema zagalnogromadyanskih sudiv vijskovi tribunali i sud dlya rozglyadu ekonomichnih zlochiniv 1966 roku vvedeni v diyu pershi kodeksi kriminalnij Zovnishnya politika Dokladnishe Alzhir chlen Organizaciyi Ob yednanih Nacij z 1962 roku Z 1989 roku Alzhir chlen Soyuzu Arabskogo Magribu SAM Alzhir chlen Ligi arabskih derzhav i Afrikanskogo Soyuzu Alzhir ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi Chervonogo hresta MBRR MVF MAGATE OPEK Alzhir maye diplomatichni vidnosini z bilshe nizh 100 krayinami svitu Ponad 90 krayin mayut svoyi diplomatichni predstavnictva v Alzhiri Ukrayinsko alzhirski vidnosini Ukrayinsko alzhirski vidnosini Alzhir Ukrayina Dokladnishe Ukrayinsko alzhirski vidnosini Uryad Alzhiru oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 27 grudnya 1991 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 20 serpnya 1992 roku V Alzhiri misto Alzhir diye ukrayinske posolstvo i konsulstvo a v Kiyevi posolstvo Alzhiru Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor skladayetsya z dvoh vertikalnih smug odnakovoyi shirini zelenogo kolir islamu i bilogo kolir chistoti j trauru za zagiblimi koloriv U centri roztashovani chervona zirka i pivmisyac Prijnyatij 3 lipnya 1962 roku Derzhavnim gerbom Alzhiru sluguye pechatka sho vikoristovuyetsya uryadom vona ekvivalentna gerbam inshih derzhav Golovnimi elementami pechatki ye chervonij pivmisyac i zirka U 1976 roci na pechatku buv dodanij napis arabskoyu الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشعبية Narodna Demokratichna Respublika Alzhir emblema soncya ruka Fatimi donki proroka Muhammeda elementi sho simvolizuyut silske gospodarstvo ta promislovist gori Atlas Derzhavnij gimn Alzhiru pisnya Kassaman napisana v 1956 roci Mufdi Zakariyeyu u v yaznici na muziku yegipetskogo kompozitora Zatverdzhenij u 1963 roci Administrativno teritorialnij podilVilayeti Alzhiru Dokladnishe Administrativnij podil Alzhiru V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 47 vilayiv arab ولاية i 1 stolichnij okrug arab ولاية Vilayi svoyeyu chergoyu podilyayutsya na 553 arab دائرة dayira yaki skladayutsya z 1541 fr commune arab بلدية balyadiya Administrativnij podil krayini kilka raziv zminyuvavsya z momentu zdobuttya nezalezhnosti pri viokremlenni abo stvorenni novih provincij nomer starih provincij ne zminyuvavsya otzhe nomeri provincij ne zbigayutsya z alfavitnim poryadkom Adrar arab ولاية أدرار administrativnij centr u misti Adrar Shlef arab ولاية الشلف adm centr Shlef Laguat arab ولاية الأغواط adm centr Laguat Um el Buaki arab ولاية أم البواقي adm centr Um el Buaki Batna arab ولاية باتنة adm centr Batna Bedzhaya arab ولاية بجاية adm centr Bedzhaya Biskra arab ولاية بسكرة adm centr Biskra Beshar arab ولاية بشار adm centr Beshar Blida arab ولاية البليدة adm centr Blida Buyira arab ولاية البويرة adm centr Buyira Tamanrasset arab ولاية تمنراست adm centr Tamanrasset Tebessa arab ولاية تبسة adm centr Tebessa Tlemsen arab ولاية تلمسان adm centr Tlemsen Tiaret arab ولاية تيارت adm centr Tiaret Tizi Uzu arab ولاية تيزي وزو adm centr Tizi Uzu Alzhir arab ولاية الجزائر adm centr Alzhir Dzhelfa arab ولاية الجلفة adm centr Dzhelfa Dzhidzhel arab ولاية جيجل adm centr Dzhidzhel Setif arab ولاية سطيف adm centr Setif Sayida arab ولاية سعيدة adm centr Sayida Skikda arab ولاية سكيكدة adm centr Skikda Sidi Bel Abbes arab ولاية سيدي بلعباس adm centr Sidi Bel Abbes Annaba arab ولاية عنابة adm centr Annaba Gelma arab ولاية قالمة adm centr Gelma Konstantina arab ولاية قسنطينة adm centr Konstantina Medea arab ولاية المدية adm centr Medea Mostaganem arab ولاية مستغانم adm centr Mostaganem Msila arab ولاية المسيلة adm centr Msila Maskara arab ولاية معسكر adm centr Maskara Uargla arab ولاية ورقلة adm centr Uargla Oran arab ولاية وهران adm centr Oran El Bayad arab ولاية البيض adm centr El Bayad Illizi arab ولاية اليزي adm centr Illizi Bordzh Bu Arreridzh arab ولاية برج بوعريريج adm centr Bordzh Bu Arreridzh Bumerdes arab ولاية بومرداس adm centr Bumerdes At Tarf arab ولاية الطارف adm centr At Tarf Tinduf arab ولاية تندوف adm centr Tinduf Tissemsilt arab ولاية تسمسيلت adm centr Tissemsilt El Ued arab ولاية الوادي adm centr El Ued Henshela arab ولاية خنشلة adm centr Henshela Suk Ahras arab ولاية سوق أهراس adm centr Suk Ahras Tipaza arab ولاية تيبازة adm centr Tipaza Mila arab ولاية ميلة adm centr Ajn Deflya arab ولاية عين الدفلى adm centr Ajn Deflya Naama arab ولاية النعامة adm centr Naama Ajn Temushent arab ولاية عين تموشنت adm centr Ajn Temushent Gardaya arab ولاية غرداية adm centr Gardaya Relizan arab ولاية غليزان adm centr RelizanZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Alzhiru Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 124 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 1 8 mlrd dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Alzhiru Alzhir industrialna derzhava sho rozvivayetsya Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 253 4 mlrd dolariv SShA 37 e misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 7 7 tis dolariv 82 e misce v sviti Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation temp zrostannya VVP v 2001 roci stanoviv 5 1 Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 58 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 10 sfera obslugovuvannya 32 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 23 promislovist i budivnictvo 14 agrarne lisove i ribne gospodarstva 63 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Alzhiru za 2006 rik sklali 59 3 mlrd dolariv SShA a vitrati 49 1 mlrd proficit stanoviv 21 Visoki svitovi cini na naftu dopomagayut polipshennyu finansovoyi situaciyi v krayini Derzhavne kerivnictvo ne malo velikogo uspihu v znizhenni vidsotka bezrobittya ta rivnya zhittya Na 2005 rik vidsotok bezrobitnih stanoviv ponad 22 Pislya nacionalizaciyi osnovnih galuzej ekonomiki do 1975 roku v opinilos 90 promislovogo virobnictva Za dopomogoyu krayin REV bulo sporudzheno bagato ob yektiv gospodarstva Ekonomichni reformi ruhayutsya povilno U 2005 roci vidsotok inflyaciyi stanoviv 4 7 a zrostannya VVP sklalo 5 3 Pryami zakordonni investiciyi v 2001 roci stanovili 262 9 mln dolariv SShA Valyuta Dokladnishe Valyuta Alzhiru Nacionalnoyu valyutoyu krayini ye alzhirskij dinar Promislovist Dokladnishe Golovnimi galuzyami promislovosti Alzhiru ye girnicho i gazo naftovidobuvna naftopererobka metalurgiya mashinobuduvannya himichna ta harchova Golovnoyu pidgaluzzyu harchovoyi promislovosti dovgij chas bulo vinorobstvo u 1975 roci bulo virobleno 4 5 mln gkl Vazhlivimi pidgaluzyami ye takozh tyutyunova konservna olijna olivkova oliya Golovni promislovi pidpriyemstva skoncentrovani v Alzhiri Orani Annabi Konstantini Za chasiv spivrobitnictva z SRSR v Konstantini ta buli pobudovani traktorozbiralni pidpriyemstva ryad zavodiv z virobnictva elektroustatkuvannya vigotovlennya cementu paperova j tekstilna fabriki U portovomu misti Skikda zvedeno naftohimichnij kompleks Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Alzhiru U 2004 roci v Alzhiri bulo vidobuto 511 mln bareliv nafti z yakih spozhito 84 mln a 427 mln eksportovano Vidobutok prirodnogo gazu v 2004 roci sklav 80 2 mlrd m z yakih 61 mlrd m bulo eksportovano 60 richnogo dohodu pohodit z eksportu vuglevodniv Alzhir zajmaye 7 e misce u sviti za rozmirom zapasiv prirodnogo gazu i 2 e za rozmirami jogo eksportu 14 e misce za zapasami nafti Golovna naftova kompaniya Najbilshi rodovisha zaliznoyi rudi Vidobutok fosfativ poblizu i Tokvilya Najbilshe rodovishe kam yanovgo vugillya poblizu Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Alzhiru Energetika Dokladnishe Bilsha chastina elektroenergiyi viroblyayetsya na TES i GES Z 1975 po 1994 obsyag virobnictva elektroenergiyi v krayini zbilshivsya z 3 2 mlrd kVt god do 18 7 mlrd kVt god Za 2004 rik bulo virobleno 29 4 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 230 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 27 4 mlrd kVt god importovano 300 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 233 tis bareliv na dobu prirodnogo gazu 53 m na dobu Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 17 ploshi derzhavi z nih lishe p yata chastina pid rilleyu Silskogospodarski ugiddya zoseredzheni golovnim chinom v pivnichnij chastini krayini de m yakij pomirno vologij seredzemnomorskij klimat Golovni silskogospodarski kulturi olivki citrusovi 540 tis tonn u 1975 roci finiki zernovi pshenicya 652 tis tonn u 1975 roci i yachmin 307 tis tonn u 1975 roci vinograd kartoplya ranni ovochi 800 tis tonn u 1975 roci Pogoliv ya vivciv skladaye 18 mln goliv kiz 3 mln velikoyi rogatoyi hudobi 2 mln U 1946 roci pogoliv ya maloyi rogatoyi hudobi vivci kozi skladalo 9 mln goliv velikoyi 0 8 mln goliv a v 1975 roci 10 i 0 8 mln goliv vidpovidno Do 1 mln goliv nalichuye pogoliv ya konej i verblyudiv v krayini Rozvinute ribalstvo sardini tunec kilka zagotivlya kori korkovogo duba 3 e misce v sviti pislya Ispaniyi ta Portugaliyi zbir travi Lygeum spartum stanovit 100 tis tonn na rik sho jde na vigotovlennya najkrashih sortiv paperu She donedavna vazhlivim buv promisel morskih gubok i koraliv sho jshli na vigotovlennya zasobiv osobistoyi gigiyeni ta prikras Istorichno dlya silskogo gospodarstva Alzhiru harakternim bulo isnuvannya dvoh sistem gospodaryuvannya veliki tovarni latifundiyi francuziv ta inozemciv i napivnaturalni volodinnya arabskih zemlevlasnikiv Yaksho pershi vikoristovuvali najmanu pracyu dlya obrobitku to inshi zdavali nadili v orendu bidnim selyanam hamesam zabezpechuyuchi yih posivnim materialom tyaglovim skotom ta instrumentom za 80 viroshenogo vrozhayu Do 1938 roku v obrobitku znahodilos lishe 2 9 ploshi krayini 99 silskogospodarskih mashin bulo skoncentrovano v tovarnih gospodarstvah francuziv Vrozhajnist pshenici stanom na 1948 rik stanovila 4 6 cnt ga yachmenyu 4 7 cnt ga U posushlivi roki vinikav golod Transport Dokladnishe Transport Alzhiru Osnovnij transport zaliznichnij 4 tis km avtomobilnij 37 tis km morskij povitryanij truboprovidnij 6 tis km Golovni morski porti Bedzhayiya Annaba Oran Skikda Najvazhlivishi aeroporti roztashovuyutsya v Dar el Bejdi poblizu stolici La Seniya v Orani Konstantini j Annabi zagalom v krayini diye 66 letovish Dilyanka Kayir dakarskogo shose Zaliznichnij vokzal Orana Sistema truboprovodiv Oranskij port Metropoliten Alzhira Turizm Dokladnishe U 1992 roci Alzhir vidvidalo 1 1 mln inozemnih turistiv sho dalo pributok u 65 mln dolariv SShA Cherez nestabilnu politichnu situaciyu v 1990 h rokah pritok turistiv znachno zmenshivsya a pributok v 1997 roci stanoviv lishe 20 mln dolariv SShA Ob yektami turizmu sluguyut arheologichni pam yatki zalishki antichnoyi arhitekturi naskelni freski v girskih rajonah Sahari kurorti v gorah ta na uzberezhzhi Seredzemnogo morya Biskra Inozemci mozhut vilno peresuvatisya teritoriyeyu Alzhiru Voni zobov yazani mati pri sobi ta pred yavlyati na vimogu predstavnikiv vladi dokumenti pro zakonne perebuvannya na teritoriyi krayini a takozh povidomlyati komisariat policiyi abo meriyu pro zminu miscya prozhivannya yaksho voni minyayut misce prozhivannya ostatochno chi na period ponad 6 misyaciv Zayava maye bude podana ne piznishe 5 dniv do zalishennya pomeshkannya iz zaznachennyam adresi miscya starogo ta novogo pomeshkannya Pro prijnyattya zayavi inozemcyu vidayetsya vidpovidnij dokument Zovnishnya torgivlya Struktura eksportu Alzhiru za 2011 rik angl Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Alzhiru SShA Franciya Italiya Ispaniya Kitaj Nimechchina Kanada Derzhava eksportuye naftu prirodnij gaz olivki citrusovi Osnovni pokupci SShA 23 Italiya 16 Ispaniya 10 5 Franciya 10 Kanada 8 U 2006 roci vartist eksportu sklala 55 6 mlrd dolariv SShA Osnovnimi eksporterami v 2009 roci stali SShA 23 2 Italiya 17 23 Ispaniya 10 83 Franciya 7 97 Kanada 7 65 Niderlandi 5 19 Turechchina 4 22 U 2009 roci vartist eksportu sklala 43 69 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye produkti harchuvannya tekstil transportni zasobi Osnovni importeri Franciya 28 Italiya 7 8 Ispaniya 7 2 Kitaj 7 Nimechchina 6 3 U 2006 roci vartist importu sklala 27 6 mlrd dolariv SShA Osnovnimi importerami v 2009 roci stali Franciya 19 7 Kitaj 11 72 Italiya 10 19 Ispaniya 8 13 Nimechchina 5 77 Turechchina 5 05 U 2009 roci vartist importu sklala 39 1 mlrd dolariv SShA U 2005 roci Ukrayina eksportuvala do Alzhiru tovariv ta poslug na sumu 618 mln dolariv SShA Rajonuvannya U gospodarskomu vidnoshenni teritoriyu krayini mozhna umovno podiliti na 3 ekonomichnih rajoni region Sahari Pivnichno zahidnij rajon Oran Sajda Tiaret Tlemsen tovarne zemlerobstvo zernovi vinograd Centralnij rajon Alzhir Medea Tizi Uzu El Asnam pererobna promislovist diversifikovane silske gospodarstvo Pivnichno shidnij rajon Annaba Konstantina Ores Setif girnichopromislova specializaciya zalizna ruda fosfati Sahara naftovidobuvna galuz truboprovodi NaselennyaDokladnishe Naselennya Alzhiru Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 32 9 mln osib 37 e misce v sviti Gustota naselennya 12 9 osib km 166 e misce v sviti 230 osib km v Kabiliyi menshe 1 osib km v pusteli Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 17 1 smertnist 4 6 prirodnij pririst 12 5 Istorichno chiselnist naselennya krayini zrostala nastupnim chinom u 1900 roci 4 6 mln osib u 1930 5 5 mln u 1970 13 7 mln u 1987 roci 23 mln Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 28 1 4 7 mln cholovikiv 4 5 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 67 1 11 1 mln cholovikiv 11 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 4 8 0 74 mln cholovikiv 0 84 mln zhinok Naselennya rozmishene vkraj nerivnomirno blizko 70 alzhirciv zhivut u pivnichnij priberezhnij zoni Seredzemnogo morya mensha kilkist meshkaye v pusteli Sahara j v osnovnomu zoseredzhena v oazah hocha blizko 1 5 mln cholovik zalishayutsya kochovikami abo chastkovo kochivnikami Sered advokativ zhinki stanovlyat 70 sered suddiv 60 voni dominuyut i v medicini Vse chastishe zhinki vnosyat velikij dohid do domashnih gospodarstv podekudi bilshe nizh choloviki 60 studentiv universitetiv skladayut zhinki zgidno z universitetskimi doslidzhennyami Za danimi OON Alzhir maye odnu z najnizhchih stavok u sviti za zabezpechennyam zhitlovoyi ploshi ta j uryadovi chinovniki publichno zayavili sho krayina maye negativne saldo v rozmiri 1 5 mln odinic zhitla Ne spriyaye pokrashennyu ciyeyi kartini problema bizhenciv oskilki postijno v krayini perebuvayut ponad 95 tis bizhenciv ta shukachiv pritulku Ce blizko 90 tis cholovik z Marokko i ponad 4 tis z kolishnoyi Palestini krim togo v krayini pracyuye blizko 35 tis kitajskih migrantiv Urbanizaciya Dokladnishe Mista Alzhiru Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 56 i v porivnyanni z 1974 rokom 52 zminivsya ne istotno Golovnij etap urbanizaciyi pripav na seredinu XX stolittya koli lishe za period 1954 1966 rokiv chastka miskogo naselennya zbilshilas z do Golovni mista derzhavi Alzhir 2 36 mln osib Oran 803 tis osib Konstantina 448 tis osib U 2011 roci bulo vidkrito Alzhirskij metropoliten Etnichnij sklad Alzhirci grayut u shahi 1899 rik Dokladnishe Golovni etnosi sho skladayut alzhirsku naciyu arabi i berberi 99 francuzi 1 Znachna chastina alzhirciv za svoyim pohodzhennyam ye ne arabami blizko 72 7 a berberami samonazva amazighi slovo berber arabskogo pohodzhennya kabili 10 3 shauya 3 5 Grupi yaki identifikuyut sebe yak berberi zhivut perevazhno v girskih rajonah Kabiliyi na shid vid mista Alzhir Voni yak i bilshist arabiv musulmani Berberi robili bezuspishni sprobi otrimati avtonomiyu Alzhirske kerivnictvo virishilo subsiduvati vivchennya berberskih mov u shkolah Yevropejci skladayut menshe 1 naselennya i meshkayut viklyuchno v najbilshih miskih rajonah Odnak protyagom kolonialnogo periodu cya cifra bula znachno bilshoyu 15 2 u 1962 roci Yevropejske naselennya skladayetsya v osnovnomu iz francuziv ispanciv v zahidnij chastini krayini italijciv ta maltijciv na shodi ta inshih yevropejciv v she menshij kilkosti Yevropejski kolonisti vidomi yak pye nuar buli zoseredzheni na uzberezhzhi ta skladali bilshist naselennya Oranu 60 i v znachnih proporciyah inshih velikih mist yak Alzhir chi Annaba Majzhe vsi voni zalishili krayinu pid chas abo vidrazu zh pislya zdobuttya Alzhirom nezalezhnosti vid Franciyi Movi Dorozhnij znak iz napisami arabskoyu berberskoyu i francuzkoyu movami Dokladnishe Movi Alzhiru Derzhavna mova arabska V koristuvanni takozh francuzka i berberski amazighski movi yaki nalezhat do hamitskoyi grupi mov Arabskoyu govoryat yak ridnoyu movoyu 60 naselennya z nih ponad 65 govoryat arabskoyu movoyu alzhirskogo dialektu i blizko 11 hasaniya Arabska mova vikoristovuyetsya yak druga mova v bagatoh berberiv Alzhiru Razom z tim v zasobah masovoyi informaciyi ta na oficijnih zahodah vikoristovuyetsya zavzhdi Berberi govoryat na riznih dialektah amazightu yakim volodiyut priblizno 45 naselennya krayini Arabska mova v Alzhiri zalishayetsya yedinoyu oficijnoyu movoyu hocha nedavno buv viznanij nacionalnoyu movoyu Usi alzhirski dialekti ye naspravdi arabsko berberskoyu sumishshyu pri comu nihto ne govorit chistoyu arabskoyu abo chisto berberskoyu movami ale ce zovsim ne vidobrazhaye realne pohodzhennya alzhirciv yaki v osnovnomu takozh zmishanogo pohodzhennya z berberskim i riznim yevropejskim ta blizkoshidnim naselennyam yake vtorgalosya chi pereselyalosya do pivnichno zahidnoyi chastini Afriki v rizni periodi istoriyi i zmishuyutsya z yiyi poperednimi meshkancyami Do cih grup vhodyat yegiptyani finikijci greki rimlyani vandali arabi turki tomu alzhirska mova ne maye niyakih oznak odnotipno morfologichnogo pohodzhennya tih hto govorit na nij Francuzku yak i ranishe najbilsh shiroko vivchayut yak inozemnu movu v krayini i bagato alzhirciv vilno rozmovlyayut neyu hocha yiyi yak pravilo ne vikoristovuyut u pobuti Z chasu nezalezhnosti uryad provodit politiku osviti j byurokratiyi z deyakim uspihom hocha u bagatoh universitetah prodovzhuyut navchannya francuzkoyu movoyu Hocha ostannim chasom u shkolah pochali vklyuchati francuzku do navchalnih program pochatkovoyi shkoli i yiyi pochinayut vikladati yak tilki diti opanovuyut arabsku movu Francuzku movu takozh vikoristovuyut u zasobah masovoyi informaciyi ta torgivli Religiyi Dokladnishe Religiya v Alzhiri Golovni religiyi derzhavi islam sunitkogo tolku 99 naselennya katoliki i protestanti 1 Majzhe vsi musulmani nalezhat do sunitskoyi gilki islamu za vinyatkom blizko 200 tis ibaditiv v oazi Mzab v regioni Gardaya Takozh u Alzhiri prozhivayut blizko 250 tis hristiyan v tomu chisli 45 tis katolikiv ta 150 200 tis protestantiv perevazhno p yatidesyatnikiv Doslidzhennya 2015 roku stverdzhuyut sho priblizno 380 tis musulman v krayini bulo zverneno do hristiyanstva Mechet pashi v Orani Mechet Ketshava v Alzhiri Katolickij sobor Afrikanskoyi Bogomateri v Alzhiri Katolickij sobor Svyatogo Avgustina v Annabi Kolishnya Velika sinagoga v Orani Dovoli znachnoyu bula yevrejska gromada 140 tis osib Pislya zdobuttya Alzhirom nezalezhnosti i prijnyattya u 1963 roci novogo zakonu pro gromadyanstvo zgidno yakogo gromadyanstvo otrimuvali lishe osobi batko abo did yakih spoviduvali islam Bilsha chastina yudeyiv 130 tis emigruvala do Franciyi 90 ta Izrayilyu 10 de otrimali gromadyanstvo Marokkanski yevreyi yevreyi dolini Mzab ta mista Konstantina cherez utiski pidvisheni podatki j peretvorennya sinagog na mecheti z chasom tezh emigruvali do Izrayilyu Do 1969 roku v krayini zalishalos priblizno 1 tis yevreyiv a na seredinu 1990 h rokiv lishe 50 Ohorona zdorov ya Visha medichna shkola Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 73 3 rokiv dlya cholovikiv 71 7 rokiv dlya zhinok 74 9 rokiv Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 30 stanom na 2006 rik 80 e misce v sviti hlopchikiv 30 86 divchatok 24 45 2009 Med obslugovuvannya naselennya bezplatne Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 400 zhiteliv likaryami 1 likar na 2322 zhiteliv stanom na 1996 rik U 1955 roci v Alzhiri bulo 158 na 33 338 lizhok 3 4 lizhka na 1 tis meshkanciv 147 zagalnogo profilyu z nih 12 vijskovih na 4821 lizhko 7 tubdispanseriv na 1399 lizhok 2 dityachi likarni na 506 lizhok 1 psihiatrichna 1 onkologichna Zabezpechenist likaryami do 2009 roku znachno pogirshilas 1 likar na 4836 meshkanciv zubnih likariv 511 akusherok 711 SNID poshirenij sered doroslogo naselennya 0 1 dani lishe priblizni bo oficijni ne vedutsya 2001 113 krayina v porivnyanni z svitom Lyudi sho zhivut z SNIDom 21 tis 2007 76 krayina za cim pokaznikom v porivnyanni z inshimi krayinami svitu Smertnist menshe nizh 1000 2007 73 krayina za cim pokaznikom v porivnyanni z inshimi krayinami svitu Po serjoznosti infekcijnih zahvoryuvan stupin nebezpeki serednij Problemi z prodovolstvom i vodoyu ta zahvoryuvannyami pov yazanih z nimi bakterialna diareya gepatit A ta cherevnij tif Medichnu osvitu zabezpechuye medichnij fakultet Alzhirskogo universitetu ta jogo filiali Tradicijno znachna chastina likariv krayini zdobuvaye osvitu u Franciyi Rosiyi ta Ukrayini Osvita Universitet Bedzhayi Zanyattya v alzhirskij shkoli Dokladnishe Osvita v Alzhiri Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 70 79 sered cholovikiv 61 sered zhinok V krayini zaprovadzhena obov yazkova 9 richna serednya osvita dlya ditej u vici vid 6 do 15 rokiv U 1997 roci riven vitrat na osvitu stanoviv 5 7 vid nacionalnogo VVP ta 27 v strukturi gromadskih vidatkiv derzhavnogo byudzhetu Osvitnya sistema Alzhiru shozha z francuzkoyu sho bulo pov yazane kolishnoyu okupaciyeyu ale z chasom potreba kvalifikovanoyi robochoyi sili zmusila kolonizatoriv zaprovaditi sistemu osviti dlya miscevogo naselennya A iz zdobuttyam nezalezhnosti alzhirci prodovzhili navit narostili svoyi zdobutki v kulturnij sferi j osoblivo v osviti Teper v alzhirskih shkolah vivchayut yak arabsku tak i francuzku movi pri comu vivchennya derzhavnoyi arabskoyi movi ye obov yazkovim U 1994 1995 navchalnih rokah v universitetah krayini navchalosya ponad 107 tisyach studentiv V 1995 roci vsi diti vchilisya v derzhavnih pochatkovih shkolah a 62 ditej vidpovidnogo viku v sistemi zagalnoyi serednoyi osviti U 2006 roci v profesijnih navchalnih zakladah i zakladah vishoyi osviti navchalos 380 tis studentiv Alzhirskij shkilna sistema skladayetsya z osnovnoyi zagalnoyi serednoyi profesijnoyi serednoyi osviti Osnovna fundamentalna shkola Ecole fondamentale School dlya ditej vikom vid 6 do 15 rokiv Trivalist programi 9 rokiv Po zakinchenni vidayetsya diplom vipuskne svidoctvo gramota Ensigment Mojen BEM Certificate Brevet d Enseignement Moyen BEM Zagalna serednya osvita shkola Generalnogo vikladannya Lycee d Enseignement general School of General Teaching shkola licej zagalnogo priznachennya lycees polyvalents dlya pidlitkiv vikom vid 15 do 18 rokiv Trivalist programi 3 roki Po zakinchenni vidayetsya diplom vipuskne svidoctvo stupin bakalavra serednoyi shkoli Baccalaureat de l Enseignement secondaire Bachelor s Degree of Secondary School Profesijna osvita Tehnichna shkola Lycees d Enseignement technique Technical School Trivalist programi 3 roki Po zakinchenni vidayetsya diplom vipuskne svidoctvo stupin bakalavra z tehniki Baccalaureat technique Technical Bachelor s Degree V Alzhiri diyut 43 vishi 10 koledzhiv i 7 institutiv vishoyi osviti zasnovanij v 1879 roci nalichuye blizko 26 tis studentiv Universiteti diyut takozh v Orani ta Konstantini v Alzhiri Za dopomogoyu SRSR svogo chasu bulo stvoreno ryad institutiv ta tehnikumiv dlya zabezpechennya kvalifikovanimi kadrami girnicho j naftovidobuvnoyi galuzi v mashinobuduvannya v Annabi U mistah Alzhiri Tlemseni i Konstantini ye seredni duhovni musulmanski shkoli medrese Najbilshi biblioteki Nacionalna i universitetska v Alzhiri Muzeyi v mistah Alzhiri Konstantini Orani Internet Dokladnishe U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Alzhiri koristuvalis 20 tis osib KulturaDokladnishe Predmeti kulturi j istoriyi krayini zibrani v najbilshih muzeyah krayini Arhitektura Dokladnishe Vitoki suchasnoyi nacionalnoyi arhitekturi gublyatsya v sivij davnini v nij poyednalisya bezlich etnichnih motiviv vona perezhila znachnu kilkist istorichnih etapiv Zbereglisya zalishki mist finikijskih rimiskih i vizantijskih chasiv Gippon Regij Timgad Voni predstavleni ruyinami hramiv teatriv term bazilik i fortec Vid serednovichnoyi epohi v suchasnih mistah Alzhiru zalishilisya fortechni muri budivli mechetej medrese palaci Najviznachnishim z yakih bude kompleks XI stolittya v misti Z dobi osmanskogo panuvannya v mistah Alzhir ta Konstantina zbereglisya pam yatki arhitekturi XVI XVIII stolit villi osmanskih namisnikiv deyiv Za dobi francuzkoyi kolonizaciyi pochinayuchi z 1830 h rokiv v Alzhiri Orani Annabi ta inshih primorskih mistah sporudzhuvalisya bagatopoverhovi zhitlovi j administrativni budinki u francuzkomu stili arhitektorami j Rimskij teatr u Dzhemili Rimska doroga u Timgardi Minaret u Tlemceni Francuzka zabudova centru Orana Pislya zdobuttya 1962 roku nezalezhnosti j obranomu socialistichnomu napryamku budivnictva derzhavi pomitna uvaga pridilyayetsya unifikovanomu zhitlovomu ta shkilnomu budivnictvu zvedennyu gromadskih sporud Znachnu dopomogu v comu derzhava otrimuvala vid SRSR yak u viglyadi bezposerednogo budivnictva tak i u viglyadi pidgotovki profesijnih kadriv Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Na teritoriyi krayini z chasiv neolitu zbereglisya naskelni malyunki tvarin lyudej scen polyuvannya tosho osoblivo v nagir yah Ahhagar Rimska doba zalishila po sobi chudovi mozayiki Doba arabskogo panuvannya zalishila po sobi divovizhne rizblennya po alebastrovij shtukaturci ta glazurovanim plitkam Do narodno uzhitkovogo mistectva vidnosyatsya karbuvannya po metalu tkactvo keramika yuvelirna sprava Suchasne obrazotvorche mistectvo Alzhiru rozvivalosya pid vplivom francuzkih hudozhnikiv brati i Literatura Dokladnishe Nacionalna alzhirska literatura rozvivayetsya yak literaturnoyu arabskoyu movoyu tak i francuzkoyu i kabilskoyu Pershi zrazki literaturi na miscevomu kabilskomu dialekti datuyutsya XVI XVIII stolittyami Dlya XIX stolittya harakternoyu ye tvorchist Abd al Kadira Na pochatku minulogo stolittya rozpochalas nacionalna prosvitnicka diyalnist ta in Najbilsh znachushimi tvorami dobi pidnesennya nacionalnogo ruhu ye roman 1947 roku gostrosocialni drami i Z pochatkom rozvitku prosvitnickoyi diyalnosti v 1920 h rokah j zdobuttyam osviti vse shirshih verstv naselennya pochinaye svij rozvitok i nacionalna alzhirska literatura francuzkoyu movoyu U 1930 h rokah vistupiv poet Pochinayuchi z 1947 roku vazhlivi socialni temi porushuyut u povisti 1952 1957 rokah u trilogiyi u 1953 1957 rokah u dilogiyi i u 1952 1955 rokah v romanah i u 1956 1959 rokah u romani i dramatichnij tetralogiyi Podiyi zavoyuvannya nezalezhnosti krayinoyu shiroko vidtvoryuyut v svoyij tvorchosti poeti prozayiki M Dib M Burbun ta in Naprikinci XX st nabrav populyarnosti Yasmina Hadra sho pishe francuzkoyu movoyu Ukrayinskoyu movoyu z francuzkoyi za radyanskih chasiv bulo perekladeno deyaki tvori alzhirskih pismennikiv noveli Muluda Ashura Murada Yellesa Tagara Dzhauta Muhammeda Shayiba virshi Zh Amrusha Zh Senaka M Diba A Krea Teatr Dokladnishe Teatr Alzhiru Persha teatralna trupa sho stavila spektakli arabskoyu movoyu bula zasnovana u 1920 h rokah dramaturgom i rezhiserom yakij buv avtorom i postanovnikom p yes i sho vikrivali zhorstoki risi kolonialnogo francuzkogo rezhimu Jogo nastupnik p yesami i stverdzhuvav vizvolni ideyi Trupa stavila p yesi Sofokla Zhana Batista Molyera Genrika Ibsena U 1962 roci trupu bulo reorganizovano v golovnij Pershim hudozhnim kerivnikom nacionalnogo teatru bulo priznacheno aktora i rezhisera Muzika j tanci Dokladnishe Dlya muzichnih motiviv Alzhiru harakterne cherguvannya pisennih solo unisonnij hor ta instrumentalnih nomeriv nuba syuyita Nacionalni muzichni instrumenti rebab smichkovij ud lyutnya rid citri flejta i def udarni Dlya muzichnoyi istoriyi Alzhiru v XX stolitti harakternoyu risoyu bulo viniknennya zhanru legkoyi muziki Osoblivo vidznachivsya v comu zhanri vikonavec i kompozitor Pislya zdobuttya Alzhirom nezalezhnosti v stolici bulo stvoreno Kinematograf Poster kinofilmu Dokladnishe Kinematograf Alzhiru Nacionalna kinematografiya v krayini vinikla pislya pochatku nacionalnogo povstannya v 1954 Vzhe v 1964 roci na tretomu roci nezalezhnosti bulo stvoreno Nacionalnij centr kinematografiyi Alzhiru Pershi znachni kinostrichki Bitva za misto Alzhir i 1966 1974 Ostannij otrimav zolotu palmovu gilku na Kanskomu kinofestivali 1975 roku Kuhnya Dokladnishe Alzhirska kuhnya Svyata Dokladnishe Svyata Alzhiru 1 listopada vidmichayetsya yak derzhavne svyato revolyuciya 1954 roku a 5 lipnya Nauka Dokladnishe Pislya zdobuttya nezalezhnosti krayinoyu za dopomogoyu SRSR bulo stvoreno ryad naukovo doslidnih institutiv yadernoyi fiziki elektroniki okeanografiyi biologiyi medicini silskogo gospodarstva Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe U 1965 roci bula zasnovana nacionalna gazeta borec u 1970 narod U 1962 roci zasnovanij pershij nacionalnij zhurnal a v 1963 afrikanska revolyuciya U 1961 roci bulo zasnovane Uryadove informacijne agentstvo Pershi signali telebachennya na teritoriyi krayini z yavlyayutsya v 1956 roci Derzhavna radiomovna i televizijna kompaniya pochala svoye movlennya arabskoyu literaturnoyu francuzkoyu ta kabilskoyu movami v 1962 roci Na pochatok 1970 h rokiv vzhe diyalo 24 radiostanciyi Sport Nacionalna zbirna z futbolu 2015 roku Dokladnishe ReligiyaMechet Dzhamea el Kebir pobudovana v 1097 roci Sered religij v Alzhiri najposhirenishoyu ye islam ale isnuye nevelika kilkist lyudej yaki spoviduyut iudayizm chi hristiyanstvo Islam v Alzhiri Islam ye derzhavnoyu religiyeyu krayini ta regulyuye praktichno kozhnu sferu zhittya gromadyan Isnuye zakon yakij peredbachaye pokarannya kozhnogo hto zaklikaye musulmanina zrektisya islamu i prijnyati inshu religiyu odnak 29 stattya konstituciyi peredbachaye svobodu sovisti Inshi konfesiyi Oranska sinagoga arab معبد وهران العظيم pobudovana v 1918 roci U krayini nalichuyetsya blizko 150 tis hristiyan za inshimi vidomostyami 50 tis perevazhno katolikiv i priblizno 1 tis prihilnikiv iudayizmu Antisemitizm vladoyu ne zaohochuyetsya Kolis yudejska gromada Alzhiru bula duzhe velikoyu i nalichuvala 140 tis cholovik ale bilshist zalishila krayinu pislya vijni za nezalezhnist u 1962 roci otrimavshi mozhlivist emigruvala do Franciyi PrimitkiAlzhir 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Alzhir 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Origins of Algiers by Louis Leschi speech delivered June 16 1941 published in El Djezair Sheets July 1941 History of Algeria 16 sichnya 2013 u Wayback Machine fr Alzhir Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Alzhir Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Shokalskaya 3 Yu Pochvenno geograficheskij ocherk Afriki M L 1948 ros Dranicyn D Poezdka v Alzhir Otchet Dokuchaevskomu pochvennomu komitetu po komandirovke v Severnuyu Afriku v 1913 g Trudy Dokuchaevskogo pochvennogo komiteta vypusk 3 P 1915 ros Bogdanovich M I Alzhiriya v novejshee vremya SPB 1849 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s angl Algeria 30 veresnya 2012 u Wayback Machine The World Factbook Central Intelligence Agency 2013 Alzhir 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine Smolij V A Cibuh V I K Vidavnichij Dim Slovo 2006 372 s ISBN 966 8407 55 5 31 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 14 veresnya 2013 angl Tore Kjeilen Ibadi 16 sichnya 2016 u Wayback Machine LookLex Encyclopedia angl Deeb Mary Jane Religious minorities Arhivovano 13 grudnya 2012 u Archive is Algeria Country Study Federal Research Division Library of Congress Helen Chapan Metz ed December 1993 angl Johnstone Patrick Miller Duane Alexander 2015 Believers in Christ from a Muslim Background A Global Census 7 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Interdisciplinary Journal of Research on Religion 11 8 Algerian Nationality Code Law no 63 69 of Mar 27 1963 section 34 angl Michael M Laskier North African Jewry in the Twentieth Century The Jews of Morocco Tunisia and Algeria 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine NYU Press 1994 400 p angl Jews of Algeria 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Jewish Virtual Library LiteraturaEtnopolitichna karta svitu XXI stolittya metod i predmetnij komentari P Zhuk i dr T Mandrivec 2000 240 s ISBN 966 7461 82 3 Krayini svitu geogr polozhennya relyef i osoblivosti klimatu grosh odinicya osoblivosti obminu valyuti pam yatki vidpochinok ta rozvagi suveniri turistu na zamitku dovidnik uklad N Popovich Harkiv Klub Simejnogo Dozvillya 2018 238 2 s 26000 prim ISBN 978 617 12 4733 8 Pyartli K P Rozenberg N B Krayini Afriki K 1955 Rudik S K Alzhiriya Krayina siroko ta blakitnogo neba K AN VSh Ukrayini 2005 156 s Saranov S V Alzhir u zovnishnij ta kolonialnij politici Franciyi 1830 1870 rr dis kand ist nauk 07 00 02 Saranov Sergij Viktorovich Derzh zakl Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka L 2011 206 ark Bibliogr ark 173 206 S V Vidnyanskij Zovnishnya politika Ukrayini v umovah globalizaciyi 1991 2003 anotovana istorichna hronika mizhnarodnih vidnosin K Geneza 2004 613 s Svitova istoriya XIX XX stolittya Slovnik I Z Pidkova O Dzhedzhora V o Lviv nac un t im I Franka In t istor doslidzhen Lviv LNU im I Franka 2000 368 s ISBN 966 02 1610 6 Silske gospodarstvo Ukrayini i svitovij prodovolchij rinok 1861 1914 rr Reyent O P Serdyuk O V NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K In t istoriyi Ukrayini 2011 365 s PDF fajl 27 listopada 2019 u Wayback Machine angl Algeria s economy The Economist Nov 28th 2007 angl Algeria The Economist Nov 16th 2006 angl Better times in Algeria The Economist Feb 12th 2004 angl Gordon D The passing of French Algeria L 1966 angl Hadjeres S Culture independance et revolution en Algerie 1880 1980 P 1981 angl Heggoy A Insurgency and counterinsurgency in Algeria Bloomington 1972 ros Istoriya Alzhira XX vek R G Landa otv red A Z Egorin RAN Institut vostokovedeniya M IV RAN 1999 308 s Istoriya stran Vostoka XX vek ISBN 5 8282 101 3 ros Avakov R M Francuzskij monopolisticheskij kapital v Severnoj Afrike M 1958 ros Alzhir Spravochnik M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 1997 S 130 143 ros Araby v borbe za nezavisimost Sbornik M 1957 ros Alzhirskaya Narodno Demokraticheskaya Respublika Konstituciya i zakonodatelnye akty M 1983 ros Argentov V A Alzhir na novom puti M Znanie 1982 64 s ros Arsharuni H A Osnovnye socialno ekonomicheskie problemy stran Severnoj Afriki Alzhir Tunis Liviya M 1976 ros Afrika Obshij obzor Severnaya Afrika M Mysl 1982 ros Baranchuk N A Tendencii razvitiya situacii v stranah Magriba i nacionalno gosudarstvennye interesy Rossii Vestnik Moskovskogo universiteta seriya 18 Sociologiya i politologiya 2003 1 ros Vidyasova M F Ekonomika stran Magriba M Nauka 1982 191 s ros Virabov A G Ocherki ekonomicheskogo i socialnogo razvitiya Alzhira M Nauka 1981 200 s ros Gornung M B Alzhiriya M 1958 ros Zhanson K i F Alzhir vne zakona M 1957 ros Zhgolen Sh A Istoriya Severnoj Afriki t 1 2 M 1961 ros 3agladin V Alzhirskaya problema M 1957 ros Zudina L P Agrarnye preobrazovaniya i razvitie selskogo hozyajstva v stranah Magriba M Nauka 1983 215 s ros Ivanov I Chem manit nas bereg alzhirskij 2007 2 ros Istoriya nacionalno osvoboditelnoj borby narodov Afriki v novoe vremya M 1976 ros Istoriya nacionalno osvoboditelnoj borby narodov Afriki v novejshee vremya M 1978 ros Kapo Rej R Francuzskaya Sahara M 1958 ros Kondratev G S Armiya alzhirskoj revolyucii M 1979 ros Kukushkin V Yu Neft i razvitie Liviya i Alzhir M Nauka 1985 229 s ros Landa R G Nacionalno osvoboditelnoe dvizhenie v Alzhire 1939 1962 gg M 1962 ros Landa R G Borba alzhirskogo naroda protiv evropejskoj kolonizacii 1830 1918 M 1976 ros Landa R G Podem antikolonialnogo dvizheniya v Alzhire v 1918 1931 M 1977 ros Landa R G Istoriya alzhirskoj revolyucii 1954 1962 M 1983 ros Landa R G Mironova E I Istoriya Alzhira v novoe i novejshee vremya M Nauka 1992 ros Luckij V B Novaya istoriya arabskih stran M 1966 ros Maleshenko A V Oficialnaya ideologiya Sovremennogo Alzhira M Nauka 1983 136 s ros Novejshaya istoriya arabskih stran 1917 1966 M 1968 ros Prozhogina S Myortvyj yazyk kak yazyk nastoyashego vremeni Aziya i Afrika segodnya 2004 8 ros Svetlov V S Alzhir segodnya M 1981 ros Smirnov I I Alzhir industrializaciya i socialno ekonomicheskij progress M 1981 ros Egreto M Alzhirskaya naciya sushestvuet M 1958 fr Ageron Ch R Histoire de Agerie conlemporaino 5 ed P 1974 fr Ageron Ch R Les Algeriens muslimans et la France 1871 1919 t 1 2 P 1968 fr Benissad M E Economie du developpement de l Algerie 1932 1978 P 1979 fr Berque J Le Maghreb entre deux guerres P 1970 fr Bourdieu P Sociologie de l Algerie 2 ed P 1961 fr Breil J La population algerienne Etude de demographic quantitative P 1957 fr Gaid M L Algerie sous les Turcs Tunis 1975 fr Despois J Raunal R Geographie de L Afrique du Nord Ouest P 1967 fr Julien Ch A Histoire de l Algerie contemporairie t 1 P 1964 fr Julien Ch A L Afrique du Nord an marehe P 1972 fr Kaddache M Histoire du nalionalisme algerien t 1 2 Alger 1980 fr Kaddache M La vie politique a Alger de 1919 a 1939 Alger 1970 fr Lacherat M L Algerie nation et societe P 1965 fr Lacoste V Nousehi A Prenant A L Algerie passe et present P 1960 fr Merad A Le retormisme musulman en Algerie de 1925 a 1940 P La Haye 1967 fr Le Tourneau R Evolution politique de I Afrique du Nord musulmane 1920 1961 P 1962 fr Harbi M Aux engines du FLN P 1975 serb Pecar Z Alzir do nezavisnosti Beograd 1967 fr Valensi L Le Maghreb avant la prise d Alger 1790 1830 P 1969 fr Vatin J C L Algerie politique histoire et societe P 1974 ros Kultura sovremennogo Alzhira M 1961 ros Dzhugashvili G Ya Kudelin A B Nikiforova I D Literatura Alzhira Sovremennye literatury Afriki Severnaya i Zapadnaya Afrika M 1973 ros Elvova V A Hudozhestvennaya literatura stran Afriki v sovetskoj pechati 1965 1974 Ukazatel literatury na russkom yazyke M 1976 ros Dzhugashvili G Ya Alzhirskij frankoyazychnyj roman M 1976 ros Literatury Afriki M 1979 s 124 42 ros Prozhogina S V Magrib Frankoyazychnye pisateli 60 70 h gg M 1980 ros Kukshke I G Rojtenburd A S Prozaiki i poety Alzhira 1940 1970 e gg Biobibliograficheskij spravochnik M 1981 fr Dejeux X J La litterature algerienne contemporaine P 1975 fr Dejeux X J Bibliographie methodique et critique de la litterature algerienne de langue fran aise 1945 1977 Alger 1981 fr La litterature algerienne Europe 1976 567 568 ros Kaptereva T U hudozhnikov Alzhira Iskusstvo 1973 1 ros Kaptereva T Iskusstvo stran Magriba Drevnij mir M 1980 fr Bouriba R L art musulman en Algerie Alger 1972 angl Golvin L Hill D Islamic architecture in North Africa L 1976 ros Bashir Hadrzh Ali Muzyka Kultura sovremennogo Alzhira M 1961 ros Vlasova O Muzyka Tlemsena Aziya i Afrika segodnya 1981 5 fr Salvador Daniel F La rnusique arabe ses rapports avec la musique grecque et le chant gregorien P 1863 fr Salvador Daniel F Poesies populaires de la Kabylie du Jurjura P 1867 nim Bartok V Die Volksmusik der Araben von Biskra und Umgebung Zeitschrift fur Musikwissenschaft 1920 Jahrg 2 9 fr Safir al Boudall La musique arabe en Algerie Documents algeriens Arts 36 1949 v 6 fr Mahdi S el La musique arabe P 1972 nim Touma H H Die Musik der Araber Wilhelmshaven 1975 ros Putinceva T A Zdes nachinaetsya Afrika M 1973 ros Putinceva T A Tysyacha i odin god arabskogo teatra M 1977 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Alzhir Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alzhir Divitsya takozh u Vikimandrah Alzhir ukrexport gov ua Tetyana Laduba pro Alzhir 11 listopada 2019 u Wayback Machine NV Novoe vremya 17 16 maya 2019 Chomu varto vidvidati Alzhir 11 listopada 2019 u Wayback Machine Alzhir 5 kvitnya 2020 u Wayback Machine Vokrug sveta BBC NEWS Novini Bi Bi Si ang Harakteristika Alzhiru 23 lipnya 2019 u Wayback Machine Algeria from above na YouTube vidovishnij film alzhirskih krayevidiv vid Yana Artyusa Bertrana