Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Їжатець африканський Hystrix africaeaustralis | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Hystrix africaeaustralis Peters, 1852 | ||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Hystrix africaeaustralis | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Їжатець африканський, або південноафриканський (Hystrix africaeaustralis) — вид гризунів із родини їжатцевих (Hystricidae), найбільший гризун Африки. Середовищем проживання в основному є савани й напівпустельні райони. Тварини живуть сімейними групами, ховаються у норах, і харчуються корінням, бульбами й іншими частинами рослин.
Поширення та палеонтологія
Поширений у південній частині Африки, в країнах: Ботсвана, Бурунді, Конго, Конго, Кенії, Лесото, Малаві, Мозамбік, Намібія, Руанда, Південна Африка, Свазіленд, Танзанія, Уганда, Замбія, Зімбабве. Живе при більшості з типів рослинного покриву, які характерні для південної Африки, відсутній лише в лісах. Діапазон за висотою: від рівня моря до 2000 м над рівнем моря.
Рід Hystrix присутній у палеонтологічному літописі Африки з кінця міоцену. У Південній Африці, гадані скам'янілості H. africaeaustralis зустрічаються в пліоцені й плейстоцені.
Морфологія
Морфометрія Повна довжина: 630–805, довжина хвоста: 105–130, довжина задньої ступні: 89–114, довжина вух: 39–48 мм. Дорослі особини важать 10–24.1 кг.
Опис Це найбільший гризун Африки. Середня вага тіла дещо відрізняється залежно від області проживання, а також вага самиць трохи більша. Характерною ознакою для цього виду є біла середня лінія вздовж крупа. H. africaeaustralis — кремезний з відносно короткими ногами й коротким, добре прихованим хвостом. Голова округла із сірувато-коричневий щетиною на обличчі й товстими, рухливими вібрисами. Очі маленькі й розташовані далеко назад на голові; вуха непомітні, але формою схожі на людські. Тіло вкрите щетинистим волоссям, довгими колючками (англ. spines) (до 50 см), товстими оборонними голками (англ. quills) (до 30 см), і сплюснутими щетинистими волосками. Хвіст несе жмуток сильно модифікованих, порожнистих брязкальних голок.
Голки та волосся
Їжатець південноафриканський має кілька типів голок: колючки, справжні голки, дотикові щетинки, перехідні голки, брязкальні голки. Колючки є різкими, жорсткими, пласкими й рифленими щетинистими волосками, які покривають більшу частину тіла. Справжні голки, первинні засоби захисту, є найтовщими з модифікованого волосся і мають дуже гострі вершини. Відносно негнучкі, справжні голки круглі в перерізі, діаметр найбільший на середині довжини голки і звужується до кінців. Дотикові щетинки є дуже гнучкими. Як справжній голки, дотикові щетинки круглі в поперечному перерізі, а діаметр найбільший біля основи волосся і менше, ніж типовий діаметр голки. Перехідні голки є проміжними для справжніх голок до дотикових щетинок по довжині, діаметру і гнучкості. Брязкальні голки також круглі в поперечному перерізі, але капсульної форми, порожнисті й відкриті в кінці. Брязкальні голки приєднуються до хвоста тонким черешком або ніжкою при основі голки. Порожниста частина голок довжиною понад 60 мм. Підняте грубе волосся гребеня (від верхньої частини голови до надпліччя) сягає в довжину 50 см. Волосся в передній частині гребеня чорне на основі, прагнучи до білого на кінцях. Грубе, сплюснуте, чорне волосся, яке набуває коричневих тонів у літніх тварин, вкриває все тіло за винятком губ, носа, округлих вух, і підошов ніг.
Поведінка
Вдень знаходить притулок в ущелинах, печерах, кинутих норах, які змінюють відповідно до власних вимог, але можуть рити нори й самі. Їжатець південноафриканський веде нічний, наземний і самітницький спосіб життя, але іноді може жити групами по 2–3 особини. Цей вид є моногамним і групи формуються з дорослої пари, з дорослої пари і їх потомства, з дорослого їжатця і молоді. Вегетаріанець, живиться корінням, бульбою, цибулинами, фруктами, що впали, різноманітними рослинами, листям, іноді гризе кору дерев.
Відтворення та життєвий цикл
Статева зрілість досягається протягом другого року життя для самиць і між 8 і 18 місяців для самців. Самці та самки репродуктивно активні протягом всього року. Середня тривалість вагітності — 94 днів. Самиці народжують в середньому один раз на рік з інтервалом між двома послідовними приплодами 385 днів. Народжується від одного до трьох малюків: у 58.8% випадків — один, у 32.1% — два, решта припадає на трійню. Маса новонароджених коливається від 300 до 440 г (бл. 2,1% від середнього значення маси самиці). Новонароджені не відрізняються по масі залежно від статі. Спинні голки м'які та брязкальні голки закриті, і загострені при народженні. Середня тривалість лактації у 9 самиць становила 101 добу. Живе до бл. 10 років в дикій природі та до 20 років у неволі. Їжатець південноафриканський повільно збільшує чисельність і внаслідок невеликого розміру приплоду, і тривалого періоду вагітності, але їх довговічність і догляд за молоддю дозволяють тримати потрібну чисельність населення.
Джерела
- Grubb, P. In: IUCN 2008 [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Erika L. Barthelmess Hystrix africaeaustralis — Mammalian Species, 2006, No. 788, pp. 1–7 (англ.)
- DeBruine, L. 2000. "Hystrix africaeaustralis" (On-line), Animal Diversity Web [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yizhatec afrikanskij Hystrix africaeaustralisOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Rodina Yizhatcevi Hystricidae Rid yizhatec Hystrix Vid Yizhatec afrikanskijBinomialna nazvaHystrix africaeaustralis Peters 1852Mapa poshirennya vidu Hystrix africaeaustralisPosilannyaVikishovishe Hystrix africaeaustralisVikividi Hystrix africaeaustralisEOL 326520ITIS 584680MSOP 10748NCBI 10138Fossilworks 234845 Yizhatec afrikanskij abo pivdennoafrikanskij Hystrix africaeaustralis vid grizuniv iz rodini yizhatcevih Hystricidae najbilshij grizun Afriki Seredovishem prozhivannya v osnovnomu ye savani j napivpustelni rajoni Tvarini zhivut simejnimi grupami hovayutsya u norah i harchuyutsya korinnyam bulbami j inshimi chastinami roslin Poshirennya ta paleontologiyaPoshirenij u pivdennij chastini Afriki v krayinah Botsvana Burundi Kongo Kongo Keniyi Lesoto Malavi Mozambik Namibiya Ruanda Pivdenna Afrika Svazilend Tanzaniya Uganda Zambiya Zimbabve Zhive pri bilshosti z tipiv roslinnogo pokrivu yaki harakterni dlya pivdennoyi Afriki vidsutnij lishe v lisah Diapazon za visotoyu vid rivnya morya do 2000 m nad rivnem morya Rid Hystrix prisutnij u paleontologichnomu litopisi Afriki z kincya miocenu U Pivdennij Africi gadani skam yanilosti H africaeaustralis zustrichayutsya v plioceni j plejstoceni MorfologiyaMorfometriya Povna dovzhina 630 805 dovzhina hvosta 105 130 dovzhina zadnoyi stupni 89 114 dovzhina vuh 39 48 mm Dorosli osobini vazhat 10 24 1 kg Opis Ce najbilshij grizun Afriki Serednya vaga tila desho vidriznyayetsya zalezhno vid oblasti prozhivannya a takozh vaga samic trohi bilsha Harakternoyu oznakoyu dlya cogo vidu ye bila serednya liniya vzdovzh krupa H africaeaustralis kremeznij z vidnosno korotkimi nogami j korotkim dobre prihovanim hvostom Golova okrugla iz siruvato korichnevij shetinoyu na oblichchi j tovstimi ruhlivimi vibrisami Ochi malenki j roztashovani daleko nazad na golovi vuha nepomitni ale formoyu shozhi na lyudski Tilo vkrite shetinistim volossyam dovgimi kolyuchkami angl spines do 50 sm tovstimi oboronnimi golkami angl quills do 30 sm i splyusnutimi shetinistimi voloskami Hvist nese zhmutok silno modifikovanih porozhnistih bryazkalnih golok Golki ta volossyaYizhatec pivdennoafrikanskij maye kilka tipiv golok kolyuchki spravzhni golki dotikovi shetinki perehidni golki bryazkalni golki Kolyuchki ye rizkimi zhorstkimi plaskimi j riflenimi shetinistimi voloskami yaki pokrivayut bilshu chastinu tila Spravzhni golki pervinni zasobi zahistu ye najtovshimi z modifikovanogo volossya i mayut duzhe gostri vershini Vidnosno negnuchki spravzhni golki krugli v pererizi diametr najbilshij na seredini dovzhini golki i zvuzhuyetsya do kinciv Dotikovi shetinki ye duzhe gnuchkimi Yak spravzhnij golki dotikovi shetinki krugli v poperechnomu pererizi a diametr najbilshij bilya osnovi volossya i menshe nizh tipovij diametr golki Perehidni golki ye promizhnimi dlya spravzhnih golok do dotikovih shetinok po dovzhini diametru i gnuchkosti Bryazkalni golki takozh krugli v poperechnomu pererizi ale kapsulnoyi formi porozhnisti j vidkriti v kinci Bryazkalni golki priyednuyutsya do hvosta tonkim chereshkom abo nizhkoyu pri osnovi golki Porozhnista chastina golok dovzhinoyu ponad 60 mm Pidnyate grube volossya grebenya vid verhnoyi chastini golovi do nadplichchya syagaye v dovzhinu 50 sm Volossya v perednij chastini grebenya chorne na osnovi pragnuchi do bilogo na kincyah Grube splyusnute chorne volossya yake nabuvaye korichnevih toniv u litnih tvarin vkrivaye vse tilo za vinyatkom gub nosa okruglih vuh i pidoshov nig PovedinkaVden znahodit pritulok v ushelinah pecherah kinutih norah yaki zminyuyut vidpovidno do vlasnih vimog ale mozhut riti nori j sami Yizhatec pivdennoafrikanskij vede nichnij nazemnij i samitnickij sposib zhittya ale inodi mozhe zhiti grupami po 2 3 osobini Cej vid ye monogamnim i grupi formuyutsya z dorosloyi pari z dorosloyi pari i yih potomstva z doroslogo yizhatcya i molodi Vegetarianec zhivitsya korinnyam bulboyu cibulinami fruktami sho vpali riznomanitnimi roslinami listyam inodi grize koru derev Vidtvorennya ta zhittyevij ciklStateva zrilist dosyagayetsya protyagom drugogo roku zhittya dlya samic i mizh 8 i 18 misyaciv dlya samciv Samci ta samki reproduktivno aktivni protyagom vsogo roku Serednya trivalist vagitnosti 94 dniv Samici narodzhuyut v serednomu odin raz na rik z intervalom mizh dvoma poslidovnimi priplodami 385 dniv Narodzhuyetsya vid odnogo do troh malyukiv u 58 8 vipadkiv odin u 32 1 dva reshta pripadaye na trijnyu Masa novonarodzhenih kolivayetsya vid 300 do 440 g bl 2 1 vid serednogo znachennya masi samici Novonarodzheni ne vidriznyayutsya po masi zalezhno vid stati Spinni golki m yaki ta bryazkalni golki zakriti i zagostreni pri narodzhenni Serednya trivalist laktaciyi u 9 samic stanovila 101 dobu Zhive do bl 10 rokiv v dikij prirodi ta do 20 rokiv u nevoli Yizhatec pivdennoafrikanskij povilno zbilshuye chiselnist i vnaslidok nevelikogo rozmiru priplodu i trivalogo periodu vagitnosti ale yih dovgovichnist i doglyad za moloddyu dozvolyayut trimati potribnu chiselnist naselennya DzherelaGrubb P In IUCN 2008 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Erika L Barthelmess Hystrix africaeaustralis Mammalian Species 2006 No 788 pp 1 7 angl DeBruine L 2000 Hystrix africaeaustralis On line Animal Diversity Web 5 listopada 2016 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi