Мальтійці

Мальтійці — етнічне населення Мальти. Загальна чисельність населення — 740 тис. осіб, з яких на Мальті мешкає 400 тис., в Австралії — 92,322 , у Великій Британії — 30,178 , в США — 35,103 , в Канаді — 37,120. Мова — мальтійська, семітської сім'ї афразійської мовної макросім'ї. Близька до арабської мови, але відчула сильний вплив італійської та інших європейських мов.

Мальтійці
Кількість	в світі - 690 тис. осіб
Ареал	— 400 тис. осіб  — 163,990  — 40,230  — 43,831 (2012)  — 38,780
Походження	фінікійці
Близькі до:	італійці, сицилійці, сирійці, ліванці/мароніти
Мова	мальтійська, англійська
Релігія	католицизм

Походження та історія

• Мальтійці, ймовірно, нащадки фінікійців, які колонізували Мальту в давнину. Потім, протягом століть, вони потрапляли під владу карфагенян, римлян, візантійців (395–870 рр.), арабів (870–1201 рр.), норманів (з 1201 р. приєднана до Сицилії). У пізніший час Мальтою володів Орден іоанітів, або Мальтійський орден (з 1530 р.), у 1800 р. — колонізовані Великою Британією.
• У 1964 р. Мальта отримала самоврядування в рамках Співдружності націй,
• в 1974 р. проголошена республікою.

Господарство та культура

Мальтійці зайняті городництвом, скотарством, рибальством, мореплавством. З ремесел найпоширеніші філігранні роботи, плетіння з соломи, мережива. У сільському господарстві важливу роль відіграють виноградарство і садівництво. Вирощена картопля йде на експорт. Характерний тип споруд — будинки з галереєю перед фасадом. Планування міст і населених пунктів — типові для південної Європи. Столиця Валлетта багата архітектурними пам'ятниками, головним чином забудові сприяв Мальтійський орден. Одяг близький європейському вбранню. Традиційна деталь жіночого одягу — чорна накидка поверх жорсткого каркаса «фальдетта». Сильні патріархальні традиції, самітництво жінок.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 березня 2013.
2. . Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 8 березня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 березня 2013.
4. . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 8 березня 2013.

Джерела

• «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, г. Москва, 1998 г. (рос.)
• «Страны мира» (справочник), г. Москва, 1989 г. (рос.)