Мальтійці — етнічне населення Мальти. Загальна чисельність населення — 740 тис. осіб, з яких на Мальті мешкає 400 тис., в Австралії — 92,322 , у Великій Британії — 30,178 , в США — 35,103 , в Канаді — 37,120. Мова — мальтійська, семітської сім'ї афразійської мовної макросім'ї. Близька до арабської мови, але відчула сильний вплив італійської та інших європейських мов.
Мальтійці | |
---|---|
Кількість | в світі - 690 тис. осіб |
Ареал | — 400 тис. осіб |
Походження | фінікійці |
Близькі до: | італійці, сицилійці, сирійці, ліванці/мароніти |
Мова | мальтійська, англійська |
Релігія | католицизм |
Походження та історія
- Мальтійці, ймовірно, нащадки фінікійців, які колонізували Мальту в давнину. Потім, протягом століть, вони потрапляли під владу карфагенян, римлян, візантійців (395–870 рр.), арабів (870–1201 рр.), норманів (з 1201 р. приєднана до Сицилії). У пізніший час Мальтою володів Орден іоанітів, або Мальтійський орден (з 1530 р.), у 1800 р. — колонізовані Великою Британією.
- У 1964 р. Мальта отримала самоврядування в рамках Співдружності націй,
- в 1974 р. проголошена республікою.
Господарство та культура
Мальтійці зайняті городництвом, скотарством, рибальством, мореплавством. З ремесел найпоширеніші філігранні роботи, плетіння з соломи, мережива. У сільському господарстві важливу роль відіграють виноградарство і садівництво. Вирощена картопля йде на експорт. Характерний тип споруд — будинки з галереєю перед фасадом. Планування міст і населених пунктів — типові для південної Європи. Столиця Валлетта багата архітектурними пам'ятниками, головним чином забудові сприяв Мальтійський орден. Одяг близький європейському вбранню. Традиційна деталь жіночого одягу — чорна накидка поверх жорсткого каркаса «фальдетта». Сильні патріархальні традиції, самітництво жінок.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 8 березня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 8 березня 2013.
Джерела
- «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, г. Москва, 1998 г. (рос.)
- «Страны мира» (справочник), г. Москва, 1989 г. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maltijci etnichne naselennya Malti Zagalna chiselnist naselennya 740 tis osib z yakih na Malti meshkaye 400 tis v Avstraliyi 92 322 u Velikij Britaniyi 30 178 v SShA 35 103 v Kanadi 37 120 Mova maltijska semitskoyi sim yi afrazijskoyi movnoyi makrosim yi Blizka do arabskoyi movi ale vidchula silnij vpliv italijskoyi ta inshih yevropejskih mov MaltijciKilkist v sviti 690 tis osibAreal 400 tis osib 163 990 40 230 43 831 2012 38 780Pohodzhennya finikijciBlizki do italijci sicilijci sirijci livanci maronitiMova maltijska anglijskaReligiya katolicizmPohodzhennya ta istoriyaMaltijci jmovirno nashadki finikijciv yaki kolonizuvali Maltu v davninu Potim protyagom stolit voni potraplyali pid vladu karfagenyan rimlyan vizantijciv 395 870 rr arabiv 870 1201 rr normaniv z 1201 r priyednana do Siciliyi U piznishij chas Maltoyu volodiv Orden ioanitiv abo Maltijskij orden z 1530 r u 1800 r kolonizovani Velikoyu Britaniyeyu U 1964 r Malta otrimala samovryaduvannya v ramkah Spivdruzhnosti nacij v 1974 r progoloshena respublikoyu Gospodarstvo ta kulturaMaltijci zajnyati gorodnictvom skotarstvom ribalstvom moreplavstvom Z remesel najposhirenishi filigranni roboti pletinnya z solomi merezhiva U silskomu gospodarstvi vazhlivu rol vidigrayut vinogradarstvo i sadivnictvo Viroshena kartoplya jde na eksport Harakternij tip sporud budinki z galereyeyu pered fasadom Planuvannya mist i naselenih punktiv tipovi dlya pivdennoyi Yevropi Stolicya Valletta bagata arhitekturnimi pam yatnikami golovnim chinom zabudovi spriyav Maltijskij orden Odyag blizkij yevropejskomu vbrannyu Tradicijna detal zhinochogo odyagu chorna nakidka poverh zhorstkogo karkasa faldetta Silni patriarhalni tradiciyi samitnictvo zhinok Primitki Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 8 bereznya 2013 Arhiv originalu za 17 chervnya 2009 Procitovano 8 bereznya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 bereznya 2013 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 8 bereznya 2013 Dzherela Narody i religii mira pod red V A Tishkova g Moskva 1998 g ros Strany mira spravochnik g Moskva 1989 g ros