Алжир — аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Одна з найбільших і найрозвинутіших країн Африки. Основні галузі економіки: нафтова та газова, легка промисловість, гірнича, електроенергетична, нафтохімічна, харчова. Основний транспорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Головні морські порти: , , Алжир, Аннаба, Оран, Скікда. Найважливіші аеропорти розташовуються в Дар-ель-Бейді, Орані, Константіні й Аннабі. В країні діє 66 летовищ.
Економіка Алжиру | |
---|---|
Міністерство фінансів Алжиру | |
Валюта | 1 алжирський динар = 100 сантимів |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | ВТО |
Статистика | |
ВВП | ▲ $609,6 млрд (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 3,3 % (2016) |
ВВП на душу населення | $15,000 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 12,9 %, промисловість: 36,2 %, послуги: 50,9 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | 6,4 % (2016) |
Населення поза межею бідності | 23 % (2006) |
Індекс Джіні | 35,3 (1995) |
Робоча сила | 12,12 млн (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство: 10,8 %, промисловість: 30,9 %, послуги: 58,4 % (2011) |
Безробіття | 10,5 % (2016) |
Галузі виробництва | нафта, природний газ, легка промисловість, гірничодобувна, електрична, нафтохімічна, харчова промисловість |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $29,06 млрд (2016) |
Експортні товари | 97% нафта, природний газ, нафтопродукти (2009) |
Партнери | Італія 17,4 % Іспанія 12,9 % США 12,9 % Франція 11,4 % Бразилія 5,4 % Нідерланди 4,9 % Туреччина 4,5 % Канада 4,3 % (2016) |
Імпорт | $49,43 млрд (2016) |
Імпортні товари | засоби виробництва, продукти харчування, товари народного споживання |
Партнери | КНР 17,8 % Франція 10,1 % Італія 9,8 % Іспанія 7,6 % Німеччина 6,4 % США 4,9 % Туреччина 4,1 % (2016) |
Державні фінанси | |
Борг | $5,088 млрд (2016) |
Доходи | $45,37 млрд (2016) |
Витрати | $67,48 млрд (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Загальні показники
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Алжиру, станом на 2015 рік, за паритетом купівельної спроможності становив 578,7 млрд доларів США (34-те місце в світі); за офіційним обмінним курсом — 172,3 млрд доларів США; у розрахунку на одну душу населення — 14,5 тис. доларів США (112-те місце в світі). Ріст ВВП 2015 року становив 3,7 % (72-ге місце в світі). 1996 року ВВП країни дорівнював 115,9 млрд, 2001 року — 45,5 млрд доларів США; на душу населення 1996 року 4 тис., 2001 року — 1521 доларів США, темп зростання ВВП 2001 року становив 5,1 %.
Розподіл ВВП за секторами економіки 2015 року: промисловість — 46 %, агровиробництво — 10,3 %, сфера послуг — 43,7 %. Розподіл ВВП за кінцевими споживачами (станом на 2015 рік):
- споживання домашніх господарств — 39,1 %,
- державне споживання — 21,3 %,
- інвестиції в основний капітал — 39,6 %,
- інвестиції в товарно-матеріальні запаси — 7,6 %,
- експорт товарів і послуг — 27,4 %,
- імпорт товарів і послуг — -35 %.
2013 року становило 45,1 %; 2015 року — 34,6 % від ВВП (10-те місце в світі).
Розподіл сімейного доходу (коефіцієнт Джині) 35,3 (92-ге місце в світі). За межею бідності, станом на 2006 рік, знаходилось 23 % населення країни.
Історія
Колонізація в Алжирі тривала довше, ніж в більшості інших північноафриканських країн, що зумовило багатоукладність виробничо-галузевої структури господарства. На захоплених у алжирських селян кращих землях склався сектор високотоварного капіталістичного виробництва, орієнтованого на зовнішній ринок. Деякий розвиток отримали галузі легкої промисловості (текстильна, шкіряно-взуттєва, хімічна, харчова), продукція яких реалізовувалася на алжирському і частково на зовнішньому ринках. Загалом Алжир серед країн Магрибу мав найбільш розвинену економіку, хоча й повністю налаштовану на потреби метрополії. З метою обслуговування колоніального господарства була створена відносно розвинена інфраструктура. Поряд з капіталістичними сферами існувала велика традиційна сфера виробництва, головним чином у вигляді відсталого напівнатурального сільського господарства і підприємств напівкустарного типу. У структурі товарної продукції переважали предмети споживання, проте їх виробництво не покривало попиту і доповнювалось широким імпортом (верстати, машини, устаткування, сировина).
Після проголошення незалежності економічний розвиток націлений на створення багатогалузевого господарства, забезпечення повної зайнятості, досягнення економічної незалежності шляхом прискореної індустріалізації. Поетапно уряд країни націоналізував сільськогосподарські землі, що перебували у власності іноземців, банківський сектор, підприємства гірничої і нафтової промисловості, підприємства важкої і обробної промисловості (останні 1978 року). Націоналізація іноземної власності 1960-х роках стала основою для формування державного сектора економіки. У 1970-х роках почала будувати підприємства за власний кошт, головним чином в промисловості. Громадський сектор (державний і його різновид у сільському господарстві — самоврядний, кооперативний) 1978 року виробляв понад 70 % продукції всіх галузей матеріального виробництва, в тому числі майже 90 % в промисловості і половину в сільському господарстві. Держава тримає під контролем і законодавчо регулює діяльність приватного сектора.
З 1967 року в Алжирі введене державне планування розвитку народного господарства: перший трирічний (1967—1969 роки), наступні чотирирічні (1970—1973 і 1974—1977), пізніше п'ятирічні плани. 1989 року уряд приступив до реалізації великої програми, що була спрямована на досягнення економічної стабілізації і впровадження в економіку ринкових механізмів.
Фінанси
Фіскальний рік в Алжирі збігається з календарним роком і починається 1 січня. Рівень інфляції в країні 2014 року становив 2,9 %, 2015 року — 4,8 % (171-ше місце в світі). Резерви іноземної валюти і дорогоцінних металів 2014 року становили еквівалент 179,9 млрд доларів США, 2015 року — 155,7 млрд доларів США (15-те місце в світі). Загальний державний борг 2014 року становив 4,8 млрд доларів США (132-ге місце в світі). Прямі закордонні інвестиції в Алжир 2014 року становили 30 млрд доларів США, 2015 року — 29 млрд (70-те місце в світі); 2001 року — 262,9 млн доларів США. Інвестиції Алжиру в закордонні економіки 2015 року становили загальний обсяг 2,7 млрд доларів США (78-ме місце в світі).
Столиця слугує головним торговельно-розподільчим і фінансовим центром, де розміщені центральні оптові контори, банки, торгові підприємства та інші установи, які розповсюджують свою діяльність як усередині країни, так і за кордоном. Незалежність Алжиру дозволила уряду націоналізувати банки й страхові підприємства, що належали іноземному капіталу (французькому).
Валюта
Національною валютою Алжиру слугує алжирський динар (DZD). За 1 долар США (USD) 2011 року давали 72,94 алжирських динари; 2015 року — 100,60 алжирських динарів. Загальна маса готівки національної валюти у обігу 2014 року була еквівалентна 109 млрд доларів США, 2015 року — 89,89 млрд (38-ме місце в світі). Запас грошової маси 2014 року становив 164,5 млрд доларів США (47-ме місце в світі).
Банки
Облікова ставка рефінансування 2010 року становила 4 % річних (97-ме місце в світі). Основна ставка кредитування комерційними банками 2015 року становила 8 % річних (110-те місце в світі). Загальний обсяг внутрішнього кредитування 2015 року становив 57,98 млрд доларів США (59-те місце в світі).
Фондовий ринок
Загальна вартість акцій підприємств на фондовому ринку країни 2015 року становила 1 млрд доларів США.
Державний бюджет
Надходження до державного бюджету Алжиру 2015 року становили 49,38 млрд доларів США, витрати — 69,01 млрд доларів США, дефіцит бюджету становив 28,5 %, або 11,2 % ВВП (206-те місце в світі). Надходження до державного бюджету становлять 28,2 % ВВП (92-ге місце в світі). Державний борг 2015 року становив 9,3 % від ВВП.
Промисловість
Головні галузі промисловості країни: нафтогазова, легка, гірничодобувна, електротехнічна, нафтохімічна, харчова. Річні темпи зростання промислового виробництва 2015 року становили 0,4 % (163-тє місце в світі).
Державний сектор промисловості розвивається в чотирьох основних напрямках:
- Збільшення виробництва продукції (нафта, газ), що забезпечує валютні доходи, сприяє розвитку індустріалізації (виготовлення сталі, цементу, електроенергії), розвитку сільського господарства (мінеральні добрива).
- Розвиток металообробки — транспортне та сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна промисловість, виробництво верстатів і устаткування.
- Розширення виробництва споживчих товарів.
- Налагодження промислової переробки природних ресурсів.
Державне планування намагається розвивати міжгалузеву інтеграцію. Розвиток промисловості найбільш швидкими темпами в напрямку створення самодостатньої індустрії (металургія, будівельні матеріали, азотні й фосфорні добрива). 1980 року в промисловості було зайнято 414 тис. осіб (75 % — в обробній, 12 % — у нафтогазової, 12 % — у інших галузях). 77 % усіх зайнятих в промисловому секторі працювали на державних підприємствах.
Гірнича промисловість
Алжир відноситься до числа африканських країн, які володіють великими запасами мінеральної та енергетичної сировини (нафта, газ, залізна руда, кольорові метали, марганець). Створена французькими компаніями гірнича промисловість практично повністю працювала на експорт. За часів незалежності більшість підприємств були націоналізовані. Мінеральна сировина користується попитом на світовому ринку, що створює значні можливості для накопичення валютних надходжень. Керівництво Алжиру скористалось сприятливою ситуацією в 1970-х роках, що склалася на світовому ринку нафти й газу. До початку 1980-х років близько 70 % продукції гірничодобувної галузі йшло на потреби національної індустрії: 60 % залізної руди з Уензи використовував Ель-Хаджарський металургійний завод, фосфорити з Джебель-Онка — Аннабський комбінат, цинк — електролізний завод в Газаветі, борити використовуються при бурінні нафтових свердловин. Розробка нових родовищ корисних копалин створює нові робочі місця, змінює карту розміщення населення. Наприклад, поблизу вугільного родовища в Сахарі виникло сучасне гірничопромислове селище Бешар.
Нафтогазова промисловість
Особливе місце в структурі індустрії країни займає нафтогазова промисловість. Часткова націоналізація (80 %) якої була проведена алжирським урядом 1971 року. В умовах високих цін на рідке паливо на світовому ринку 1970-х років доходи від нафти дозволяли покривати переважну частину державних капіталовкладень. Середньорічне виробництво нафти у 1970-х роках становило 50 млн тонн, валютні надходження від продажу нафти і газу становили 6,2 млрд доларів США, а після 1980 року, перевищили 10 млрд доларів. Нафтова промисловість Алжиру служить базою для розвитку нафтохімії, виробництва штучних добрив та інших хімічних продуктів. Алжир вже на початку 1980-х років зміг задовольнити внутрішні потреби в різних товарах нафтохімічної і хімічної промисловості. Особлива увага приділяється розвитку газової промисловості. Станом на 1977 рік запаси газу в країні оцінювалися в 3 060 млрд м³ (близько 15 % світових запасів). Успішно реалізується програма зі створення газоскраплючих підприємств (загальна потужність 20 млрд м³, станом на 1980 рік) і будівництва нових газогонів. Газова промисловість, як і нафтова, має яскраво виражену експортну спрямованість. Алжир постачає газ ряду країн Західної Європи, а також до США. В Арзеві працюють заводи з виробництва скрапленого газу, хімічних добрив і аміаку, нафтопереробний завод. Поблизу нафтогазових родовищ виникли сучасні гірничопромислові селища, Хассі-Месауд і Хассі-Рмель.
Металургія
Важливе місце в програмі розвитку промисловості країни належить металургії, розвиток якої обумовлений наявністю значних запасів залізної руди (загальні запаси 1,35 млрд тонн, з них достовірні — 600 млн тонн) і дешевого палива у вигляді природного газу. Чорна та кольорова металургія забезпечують сталий розвиток машинобудування та електротехнічної промисловості. Після введення на початку 1970-х років в експлуатацію металургійного комплексу в Ель-Хаджарі (поблизу Аннаби) потужності з виробництва чавуну сягнули 500 тис. тонн на рік, сталі — 530 тис. тонн на рік. Внутрішній попит на чавун і сталь до кінця 1970-х років задовільнявся лише на 25-30 %. 1981 року була введена друга черга виробництва металургійного комбінату, загальна потужність сягнула 2 млн тонн сталі й 1,6 млн тонн чавуну. В країні створено фундамент власної кольорової металургії.
Машинобудування
Створені в рамках планів економічного розвитку підприємства почали випускати трактори, легкові і вантажні автомашини, сільськогосподарську техніку, деякі верстати, електромотори, мотоцикли, велосипеди. У Константіні діє великий тракторобудівний комплекс, включно із ливарним і заводом дизельних моторів, верстатобудівний і металообробний заводи, підприємство з випуску екскаваторів і будівельних кранів.
Промисловість будівельних матеріалів
Після здобуття країною незалежності почала швидко розвиватись індустрія виробництва будівельних матеріалів, попит на які підвищився у зв'язку з ростом промислового та іншого будівництва. Виробництво цементу 1974 року становило менше 1 млн тонн, 1980 року сягнуло вже 4,2 млн тонн; виробництво цегли зросло відповідно з 0,4 млн до 1 млн тонн; черепиці — з 76 тис. до 117 тис. тонн.
Легка промисловість
У легкій промисловості отримали розвиток традиційні галузі: харчова, текстильна, шкіряно-взуттєва. Дві останні задовольняють внутрішній попит. Текстильне виробництво більше орієнтується на розширення асортименту тканин. У Константіні працює цукрово-рафінадний, пивоварний, борошномельний заводи. Поряд зі створенням сучасних промислових підприємств в Алжирі продовжують розвиватися ремесла і традиційні промисли: килимарство, виготовлення предметів релігійного культу, вичинка шкір, чеканка металевого національної посуду.
Енергетика
Форсований розвиток промисловості в другій половині XX століття, а також електрифікація сільських районів створюють рост попиту на електроенергію в країні. Проблема вирішується головним чином шляхом нарощування потужностей теплових станцій, що працюють на природному газі. Наявність величезних запасів цього палива дозволяє порівняно легко забезпечувати енергетичне постачання країни. 1980 року виробництво електроенергії становило 7,12 млрд КВт·год, а загальний рівень електрифікації 57 %. З 1979 по 1994 роки обсяг виробництва електроенергії в країні збільшилося з 6,1 млрд КВт·год до 18,7 млрд КВт·год. До початку XXI століття майже усі райони півночі були повністю електрифіковані.
Аграрний сектор
Важливою галуззю економіки Алжиру слугує сільське господарство, однак його частка у валовому внутрішньому продукті залишається низькою. Хоча в сільському господарстві зайнято понад 40 % економічно активного населення країни, хоча частка сільського господарства у структурі ВВП постійно скорочується на користь промисловості й сфери обслуговування. Продукція галузі лише на 50-60 % задовольняє потреби населення в продуктах харчування. Для сільського господарства характерний слабкий зв'язок між рослинництвом і тваринництвом. Алжир змушений імпортувати в значних кількостях зерно, молоко, рослинні й тваринні жири, цукор. Проблему можливо вирішити через поліпшення технічної оснащеності землеробства, широкого застосування мінеральних добрив і сортового насіння, розвиток тваринництва в зернових районах, розширення іригації.
У сільському господарстві іноземне землеволодіння було ліквідовано вже восени 1963 року і місце колишнього колоніального сектора зайняли державні самоврядні ферми. У перші роки незалежності держава не направляла до сільського господарства жодних коштів, зосередившись на розвитку важкої промиловості. Лише з початку 1970-х років до програм державного розвитку були закладені статті направлені на підйом сільського господарства: інтесифікація використання земель (заміна чистого пару кормовими культурами), розширення площі іригації, розбудова відповідної інфраструктури (цехи з переробки фруктів і овочів, холодильні підприємства для продукції тваринництва, комбікормові цехи). Важливою частиною державної політики в сфері землеробства стала програма підготовки технічних і агрономічних кадрів за кордоном. Техніко-економічна модернізація сільського господарства в рамках планів розвитку торкнулася в першу чергу так званого самоврядного сектора, який охоплює 2 млн га найбільш родючих й зручно розташованих сільськогосподарських земель (до незалежності належали європейським колоністам). Від 1972 року почала впроваджуватись аграрна революція, щ обула спрямована на ліквідацію великого приватного землеволодіння, наділення землею безземельних і малоземельних селян з подальшим їх об'єднанням в кооперативи різного типу, розширення зайнятості на селі. За результатами цієї реформи до 1981 року серед 100,4 тис. селян, що об'єднані в 6 тис. кооперативів, було розподілено 1,4 млн га ріллі й 1,1 млн га насаджень фінікових пальм. Приватний сектор все займає близько 1/2 корисної сільськогосподарської площі і охоплює 70 % сільського населення.
Рослинництво
Земельні ресурси країни обмежені. Для сільського господарства придатно близько 17 % території (40 млн га), з яких понад 80 % — пасовища і вигони. Під ріллею, виноградниками і садами зайнято близько 7 млн га, 30 % цієї площі щорічно знаходиться під паром. Природні умови сприятливі для сільського господарства тільки в неширокої приморській смузі. Близько 1/3 оброблюваних земель отримує в рік понад 600 мм опадів, приблизно половина площі — 600—400 мм, решта — менш 400 мм. Горбистий рельєф на значній частині оброблюваної площі, слабка залісеність, нерегулярність опадів, висушують ґрунт, спека в середині і наприкінці літа породжує сильну водну і вітрову ерозію, якій сприяє і широке застосування двухпольної сівозміни. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, овес, виноград, оливки, цитрусові, фрукти. До приходу європейських поселенців місцеві жителі продукти споживання на внутрішній ринок (тверду пшеницю, ячмінь, городні культури, фрукти). Європейці ж впровадили виробництво експортних культур (виноград, цитрусові, городину, технічні культур). Напередодні незалежності виноградарство, плодівництво і овочівництво разом давали близько 50 % всієї валової продукції сільського господарства. В період незалежності був проведений перерозподіл площ з метою пристосувати сільськогосподарське виробництво до внутрішніх потреб країни, скорочені на 40 % площі під виноградниками, частина земель, що простоюють під паром, стала засіватися кормовими травами, на 160 тис. га збільшилась садів.
Мешканці сахарських оаз розводять фінікову пальму й невибагливі сільськогосподарські культури.
Велика увага приділяється розвитку промислу трави альфи і корку.
Тваринництво
Інша традиційна галузь сільського господарства, тваринництво, розвинена слабко. Розвиток стримується незадовільним станом пасовищ, які не забезпечують потреб в кормах, падіжом худоби через нерозвиненість ветеринарної служби. Головні види сільськогосподарських тварин: вівці, велика рогата худоба. Загальне поголів'я худоби в 1980 році становило 13,4 млн овець, 2,7 млн кіз, 1,3 млн великої рогатої худоби. Розведення овець і кіз є основним джерелом існування для значної частини (700 тис.) населення степових плоскогір'їв. Був прийнятий закон, який передбачав ряд заходів по модернізації пасовищного тваринництва на «високих плато», почалося обмеження великої приватної власності на худобу, кооперування скотарів і їх перехід на осілий спосіб життя.
Жорстока посуха 1970-х років в Африці завдала тяжкої шкоди худобі скотарів Сахари, змусила багатьох з них шукати притулок на землях північного Алжиру.
Рибальство
Лісове господарство
1991 року в Алжирі було перероблено понад 300 тис. м³ деревини і корку. З виробництва корку країна займає 3-є місце у світі після Іспанії і Португалії.
Транспорт
Можливості створення єдиного господарського організму держави, що складається з взаємозв'язаних галузей, значною мірою визначаються станом її транспортної системи. Внутрішні перевезення вантажів в Алжирі здійснюються головним чином автомобільним і залізничним транспортом. Алжир — головні морські ворота країни, найбільший вузол сухопутних комунікацій — магістральних залізниць і автомобільних доріг, що зв'язують його з усіма, районами країни і сусідніми країнами.
Автомобільний
Північні райони країни мають досить розвинену мережу доріг з твердим покриттям. Частина доріг проходить через «високі плато» як в меридіональному, так і широтному напрямах. Споруджена автотраса, яка перетинає з півночі на південь всю алжирську частину Сахари. Загальна протяжність автомобільних доріг 1980 року становила 92 тис. км (з них 47 тис. км асфальтовані). Обсяг перевезень 1980 року становив 1,4 млрд тонн/км (78 % забезпечили державні підприємства). Середня дальність перевезень становила 320 км. Вантажопідйомність всього автомобільного транспорту 1980 року становила 350 тис. тонн. У зоні навколо столиці щільність мережі автодоріг — 1 км на 1 км² території (середня щільність мережі Північного Алжіра — 1 км на 10 км²).
Залізничний
Залізнична система Алжиру менш розвинена ніж мережа автошляхів і складається з близько 4 тис. км залізниць (35 % вузькоколійні). Мережа повністю націоналізована, держава переймається усіма питаннями модернізації та розширення. Головна вісь мережі простягається в меридіональному напрямку північними районами. Від головної магістралі відгалужуються в південному напрямку 3 лінії, дві з яких доходять до Бешара і Туггурта (міста в північній частині Сахари). Вантажообіг залізничного транспорту 1980 року становив 2,5 млрд тонн/км, обсяг пасажирських перевезень — 2,1 млрд пасажиро/км.
Повітряний
Повітряні перевезення як у середині країни, так і міжнародні здійснює державна компанія «Ер Альжері». Поблизу столиці — міжнародний аеропорт Дар-ель-Бейда.
Водний
У період незалежності країни було створено національний морський транспорт з 75 суден і 20 буксирів. Головні морські порти: Алжир, Оран, Аннаба (вивезення фосфоритів, залізної руди, сільськогосподарської продукції).
Трубопровідний
Експорт сирої нафти і скрапленого газу здійснюється через порти Арзев, Беджая і Скикда. Алжир володіє сучасною й потужною мережею трубопровідного транспорту. Магістральні трубопроводи прокладені від нафтових і газових родовищ Сахари до узбережжя Середземного моря. Пропускна спроможність діючих нафтопроводів, станом на 1980 рік, перевищувала 80 млн тонн, загальна протяжність становила 4,2 тис. км; пропускна спроможність діючих газопроводів, станом на 1980 рік, сягнула 31,7 млрд м³. Дном Середземного моря з Алжиру до Італії було прокладено газогін (довжина 160 км, максимальна глибина — 600 м, пропускана здатність 18,5 млрд м³), що дозволив прямим шляхом постачати блакитне паливо до Європи.
Туризм
Зовнішньо-економічні зв'язки
Зовнішньоекономічні зв'язки Алжиру до і після незалежності істотно різняться структурою. Розвиток національної промисловості і політика суворої економії у перші роки незалежності призвели до значного зниження імпорту споживчих товарів. За період з 1965 по 1978 рік частка споживчих товарів в загальній вартості імпорту скоротилася з 34,2 до 4,2 %, в той час як імпорт промислового обладнання зріс втричі. У структурі експорту різко зменшилися поставки сільськогосподарських товарів і збільшився вивіз нафти й газу (98 % вартості всіх експортних поставок країни в 1980 році).
Змінилася і географія зовнішньої торгівлі, Алжир переорієнтувався з ринку метрополії (Франція) на ринок інших європейських держав, а головним чином, на ринок США, що стали головним зовнішньоторговельним партнером Алжиру вже у 1970-х роках (50 % експорту країни). Друге місце за обсягом торговельного обороту з Алжиром зайняла Німеччина, що поставляє до країни промислове обладнання, транспортні засоби, електротехнічні вироби, й закуповує нафту, залізну руду, цинковий концентрат, фосфати, цитрусові. У другій половині 1970-х років розвиток франко-алжирських економічних зв'язків стримували політичні мотиви (позиція Франції в питанні по Західній Сахарі).
Сальдо поточного платіжного балансу країни (експорт/імпорт товарів і послуг, чистий дохід від інвестицій і трансфертних платежів) 2015 року становило -27 млрд доларів США (189-те місце в світі).
Держава експортує: нафту, природний газ і нафтопродукти (до 97 % загального обсягу). Основними партнерами 2015 року стали: Іспанія — 18,8 %, Франція — 11,2 %, Велика Британія — 8,8 %, Італія — 8,7 %, США — 7,1 %, Бразилія — 5,2 %, Туніс — 4,9 %, Німеччина — 4,5 %. Вартість експорту 2014 року становила 63,2 млрд доларів США, 2015 року — 36,3 млрд доларів США (59-те місце в світі). Експорт 2001 року дорівнював 12,6 млрд доларів США.
Держава імпортує: продукти харчування, товари народного споживання. Основними партнерами 2015 року стали: Китай — 15,6 %, Франція — 14,3 %, Італія — 9,4 %, Іспанія — 7,4 %, Німеччина — 5,6 %, Росія — 4,1 %. Вартість імпорту 2014 року становила 58,6 млрд доларів США, 2015 року — 52,77 млрд доларів США (50-те місце в світі). Імпорт 2001 року дорівнював 12,5 млрд доларів США.
За роки незалежності країни Радянський Союз став важливим не тільки політичним партнером, але й економічним. СРСР збудував первістка алжирської металургії — комбінат в Ель-Хаджарі, збагачувальну фабрику на свинцевому родовищі Ель-Абед, підприємство по виробництву ртуті в Аззабі, теплову електростанцію в Аннабі, допомагав з геолого-розвідувальними роботами, підготовкою кадрів для різних галузей промисловості, також сільського господарства, охорони здоров'я.
Понад 90 % позикових коштів надходять до країни від розвинених держав та міжнародних організацій.
В Алжирі щороку проводиться міжнародний торговий ярмарок.
Українсько-алжирські зв'язки
Економічне районування
Процес формування економічних районів в Алжирі не завершений, значні території країни ще не освоєні в господарському відношенні. Особливості історичного розвитку, природного середовища і ресурсів, етнічного складу, сільського господарства і промисловості напряму вплинули на формування чотирьох економічних районів Алжиру.
- Західна Північ. Найбільший за площею (близько 40 % території), але найменший за населенням (всього 25 % жителів) район Північного Алжиру. Цей район історично став основним районом товарного землеробства, з переважанням спеціалізованого сільського господарства, 40 % виробництва всіх зернових і овочів, більше 80 % винограду і близько 30 % субтропічних фруктів. На високих рівнинах тваринництво напівкочового характеру, поєднується зі збором трави альфи, яка займає мільйони гектарів сухих степів і напівпустель. Тут сформувався і швидко розвивається промисловий вузол нафтової промисловості Арзев — Оран. Деякий розвиток отримала гірничодобувна промисловість, у першу чергу видобуток і первинна обробка поліметалічних руд.
- Центральна Північ. Найбільш розвинений район, який відіграє провідну роль у політичному, культурному, а також економічному житті країни. На його частку припадає близько 30 % території і 36 % населення Північного Алжиру. Історично район формувався як район найбільш різнотипного сільського господарства (зернове землеробство, субтропічне садівництво, раннє овочівництво, пасовищне скотарство) та обробної промисловості (від традиційних шкіряно-взуттєвої і деревообробної до автоскладальної, нафтопереробної та електронної галузей) з головним центром в столиці. Тут найгустіша транспортна мережа з головним фокусом — морським портом Алжира. Перенаселеність і відсутність роботи здавна змушували багатьох місцевих кабілів залишати рідні місця і переселятися в пошуках заробітку до міст. Столиця і навколишня територія — найбільший промисловий центр країни, де представлені машинобудування, нафтопереробка, текстильна, швейна, хімічна, фармацевтична, електротехнічна і багато інших галузей. Основні промислові підприємства зосереджені в східних кварталах і передмістях Алжиру. Промислові центри району: Алжир, Бліда, Еш-Шеліф, Тізі-Узу, Медеа, Джельфа.
- Східна Північ. Найнаселеніший і найбільш індустріалізований район, на його частку припадає 1/3 території і більше 40 % населення Північного Алжиру. Традиційні заняття осілих жителів історично пов'язані з зерновим землеробством (одна з античних житниць Північної Африки), що дає 40 % збору зернових, і поєднується з вигінно-пасовищним скотарством. Великі поклади залізної руди, фосфоритів на яких працюють металургійний комбінат в Ель-Хаджарі й Беджаї, завод фосфатних добрив поблизу Аннаби. У Скикді споруджено найбільший в світі на той час нафтохімічний комплекс (завод зі скраплення газу, нафтопереробний, виробництво пластмас). У Константіні тракторний завод.
- Алжирська Сахара. Цей пустельний регіон дає нафту й газ, в оазах вирощують фініки. На території району почали складатися окремі гірничодобувні центри, вузли і мінерально-сировинні райони.
Процес формування економічних районів в Алжирі не завершений, значні території країни ще не освоєні в господарському відношенні.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 11,77 млн осіб (48-ме місце в світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: промисловість і будівництво — 31 %; аграрне, лісове і рибне господарства — 10,8 %; сфера послуг — 58,2 %.
Безробіття 2015 року становило 11 % працездатного населення (127-ме місце в світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 24,8 %, 21,6 % — серед хлопців, 39,8 % — серед дівчат (47-ме місце в світі).
304 тис. дітей у віці 5-14 років (5 % від загальної кількості населення країни) 2006 року були залучені до дитячої праці.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- (англ.) Algeria [ 2012-09-30 у Wayback Machine.] // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
- (англ.) Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, USA, 2001.
- (рос.) Алжир // Страны и народы. Общий обзор. Северная Африка / Редкол. А. А. Громыко и др. — М.: Мысль, 1982. — 349 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- (рос.) Алжир. Справочник. — М., 1977.
- (рос.) Потемкин Ю. В. Алжир: проблемы развития (опыт национально-демократической революции). — М., 1978.
- (рос.) Вирабов А. Г. Очерки экономического и социального развития Алжира. — Л., 1981.
- (рос.) Смирнов И. И. Алжир: индустриализация и социально-экономический прогресс. — М., 1981.
- (фр.) Benissad M. E., Economie du developpement de l'Algerie (1932—1978), P., 1979.
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Алжиру |
- Algeria country profile [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.]. Library of Congress (May 1, 2006).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alzhir agrarna krayina z rozvinutoyu girnichodobuvnoyu promislovistyu Odna z najbilshih i najrozvinutishih krayin Afriki Osnovni galuzi ekonomiki naftova ta gazova legka promislovist girnicha elektroenergetichna naftohimichna harchova Osnovnij transport zaliznichnij avtomobilnij morskij povitryanij Golovni morski porti Alzhir Annaba Oran Skikda Najvazhlivishi aeroporti roztashovuyutsya v Dar el Bejdi Orani Konstantini j Annabi V krayini diye 66 letovish Ekonomika AlzhiruMinisterstvo finansiv AlzhiruValyuta 1 alzhirskij dinar 100 santimivFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi VTOStatistikaVVP 609 6 mlrd 2016 Zrostannya VVP 3 3 2016 VVP na dushu naselennya 15 000 2016 VVP za sektorami silske gospodarstvo 12 9 promislovist 36 2 poslugi 50 9 2016 Inflyaciya ISC 6 4 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti 23 2006 Indeks Dzhini 35 3 1995 Robocha sila 12 12 mln 2016 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 10 8 promislovist 30 9 poslugi 58 4 2011 Bezrobittya 10 5 2016 Galuzi virobnictva nafta prirodnij gaz legka promislovist girnichodobuvna elektrichna naftohimichna harchova promislovistZovnishnya diyalnistEksport 29 06 mlrd 2016 Eksportni tovari 97 nafta prirodnij gaz naftoprodukti 2009 Partneri Italiya 17 4 Ispaniya 12 9 SShA 12 9 Franciya 11 4 Braziliya 5 4 Niderlandi 4 9 Turechchina 4 5 Kanada 4 3 2016 Import 49 43 mlrd 2016 Importni tovari zasobi virobnictva produkti harchuvannya tovari narodnogo spozhivannyaPartneri KNR 17 8 Franciya 10 1 Italiya 9 8 Ispaniya 7 6 Nimechchina 6 4 SShA 4 9 Turechchina 4 1 2016 Derzhavni finansiBorg 5 088 mlrd 2016 Dohodi 45 37 mlrd 2016 Vitrati 67 48 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookZagalni pokaznikiValovij vnutrishnij produkt VVP Alzhiru stanom na 2015 rik za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti stanoviv 578 7 mlrd dolariv SShA 34 te misce v sviti za oficijnim obminnim kursom 172 3 mlrd dolariv SShA u rozrahunku na odnu dushu naselennya 14 5 tis dolariv SShA 112 te misce v sviti Rist VVP 2015 roku stanoviv 3 7 72 ge misce v sviti 1996 roku VVP krayini dorivnyuvav 115 9 mlrd 2001 roku 45 5 mlrd dolariv SShA na dushu naselennya 1996 roku 4 tis 2001 roku 1521 dolariv SShA temp zrostannya VVP 2001 roku stanoviv 5 1 Rozpodil VVP za sektorami ekonomiki 2015 roku promislovist 46 agrovirobnictvo 10 3 sfera poslug 43 7 Rozpodil VVP za kincevimi spozhivachami stanom na 2015 rik spozhivannya domashnih gospodarstv 39 1 derzhavne spozhivannya 21 3 investiciyi v osnovnij kapital 39 6 investiciyi v tovarno materialni zapasi 7 6 eksport tovariv i poslug 27 4 import tovariv i poslug 35 2013 roku stanovilo 45 1 2015 roku 34 6 vid VVP 10 te misce v sviti Rozpodil simejnogo dohodu koeficiyent Dzhini 35 3 92 ge misce v sviti Za mezheyu bidnosti stanom na 2006 rik znahodilos 23 naselennya krayini IstoriyaKolonizaciya v Alzhiri trivala dovshe nizh v bilshosti inshih pivnichnoafrikanskih krayin sho zumovilo bagatoukladnist virobnicho galuzevoyi strukturi gospodarstva Na zahoplenih u alzhirskih selyan krashih zemlyah sklavsya sektor visokotovarnogo kapitalistichnogo virobnictva oriyentovanogo na zovnishnij rinok Deyakij rozvitok otrimali galuzi legkoyi promislovosti tekstilna shkiryano vzuttyeva himichna harchova produkciya yakih realizovuvalasya na alzhirskomu i chastkovo na zovnishnomu rinkah Zagalom Alzhir sered krayin Magribu mav najbilsh rozvinenu ekonomiku hocha j povnistyu nalashtovanu na potrebi metropoliyi Z metoyu obslugovuvannya kolonialnogo gospodarstva bula stvorena vidnosno rozvinena infrastruktura Poryad z kapitalistichnimi sferami isnuvala velika tradicijna sfera virobnictva golovnim chinom u viglyadi vidstalogo napivnaturalnogo silskogo gospodarstva i pidpriyemstv napivkustarnogo tipu U strukturi tovarnoyi produkciyi perevazhali predmeti spozhivannya prote yih virobnictvo ne pokrivalo popitu i dopovnyuvalos shirokim importom verstati mashini ustatkuvannya sirovina Pislya progoloshennya nezalezhnosti ekonomichnij rozvitok nacilenij na stvorennya bagatogaluzevogo gospodarstva zabezpechennya povnoyi zajnyatosti dosyagnennya ekonomichnoyi nezalezhnosti shlyahom priskorenoyi industrializaciyi Poetapno uryad krayini nacionalizuvav silskogospodarski zemli sho perebuvali u vlasnosti inozemciv bankivskij sektor pidpriyemstva girnichoyi i naftovoyi promislovosti pidpriyemstva vazhkoyi i obrobnoyi promislovosti ostanni 1978 roku Nacionalizaciya inozemnoyi vlasnosti 1960 h rokah stala osnovoyu dlya formuvannya derzhavnogo sektora ekonomiki U 1970 h rokah pochala buduvati pidpriyemstva za vlasnij kosht golovnim chinom v promislovosti Gromadskij sektor derzhavnij i jogo riznovid u silskomu gospodarstvi samovryadnij kooperativnij 1978 roku viroblyav ponad 70 produkciyi vsih galuzej materialnogo virobnictva v tomu chisli majzhe 90 v promislovosti i polovinu v silskomu gospodarstvi Derzhava trimaye pid kontrolem i zakonodavcho regulyuye diyalnist privatnogo sektora Z 1967 roku v Alzhiri vvedene derzhavne planuvannya rozvitku narodnogo gospodarstva pershij tririchnij 1967 1969 roki nastupni chotiririchni 1970 1973 i 1974 1977 piznishe p yatirichni plani 1989 roku uryad pristupiv do realizaciyi velikoyi programi sho bula spryamovana na dosyagnennya ekonomichnoyi stabilizaciyi i vprovadzhennya v ekonomiku rinkovih mehanizmiv FinansiDokladnishe Fiskalnij rik v Alzhiri zbigayetsya z kalendarnim rokom i pochinayetsya 1 sichnya Riven inflyaciyi v krayini 2014 roku stanoviv 2 9 2015 roku 4 8 171 she misce v sviti Rezervi inozemnoyi valyuti i dorogocinnih metaliv 2014 roku stanovili ekvivalent 179 9 mlrd dolariv SShA 2015 roku 155 7 mlrd dolariv SShA 15 te misce v sviti Zagalnij derzhavnij borg 2014 roku stanoviv 4 8 mlrd dolariv SShA 132 ge misce v sviti Pryami zakordonni investiciyi v Alzhir 2014 roku stanovili 30 mlrd dolariv SShA 2015 roku 29 mlrd 70 te misce v sviti 2001 roku 262 9 mln dolariv SShA Investiciyi Alzhiru v zakordonni ekonomiki 2015 roku stanovili zagalnij obsyag 2 7 mlrd dolariv SShA 78 me misce v sviti Stolicya sluguye golovnim torgovelno rozpodilchim i finansovim centrom de rozmisheni centralni optovi kontori banki torgovi pidpriyemstva ta inshi ustanovi yaki rozpovsyudzhuyut svoyu diyalnist yak useredini krayini tak i za kordonom Nezalezhnist Alzhiru dozvolila uryadu nacionalizuvati banki j strahovi pidpriyemstva sho nalezhali inozemnomu kapitalu francuzkomu Valyuta Dokladnishe Valyuta Alzhiru Nacionalnoyu valyutoyu Alzhiru sluguye alzhirskij dinar DZD Za 1 dolar SShA USD 2011 roku davali 72 94 alzhirskih dinari 2015 roku 100 60 alzhirskih dinariv Zagalna masa gotivki nacionalnoyi valyuti u obigu 2014 roku bula ekvivalentna 109 mlrd dolariv SShA 2015 roku 89 89 mlrd 38 me misce v sviti Zapas groshovoyi masi 2014 roku stanoviv 164 5 mlrd dolariv SShA 47 me misce v sviti Banki Oblikova stavka refinansuvannya 2010 roku stanovila 4 richnih 97 me misce v sviti Osnovna stavka kredituvannya komercijnimi bankami 2015 roku stanovila 8 richnih 110 te misce v sviti Zagalnij obsyag vnutrishnogo kredituvannya 2015 roku stanoviv 57 98 mlrd dolariv SShA 59 te misce v sviti Fondovij rinok Zagalna vartist akcij pidpriyemstv na fondovomu rinku krayini 2015 roku stanovila 1 mlrd dolariv SShA Derzhavnij byudzhet Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu Alzhiru 2015 roku stanovili 49 38 mlrd dolariv SShA vitrati 69 01 mlrd dolariv SShA deficit byudzhetu stanoviv 28 5 abo 11 2 VVP 206 te misce v sviti Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu stanovlyat 28 2 VVP 92 ge misce v sviti Derzhavnij borg 2015 roku stanoviv 9 3 vid VVP PromislovistDokladnishe Golovni galuzi promislovosti krayini naftogazova legka girnichodobuvna elektrotehnichna naftohimichna harchova Richni tempi zrostannya promislovogo virobnictva 2015 roku stanovili 0 4 163 tye misce v sviti Derzhavnij sektor promislovosti rozvivayetsya v chotiroh osnovnih napryamkah Zbilshennya virobnictva produkciyi nafta gaz sho zabezpechuye valyutni dohodi spriyaye rozvitku industrializaciyi vigotovlennya stali cementu elektroenergiyi rozvitku silskogo gospodarstva mineralni dobriva Rozvitok metaloobrobki transportne ta silskogospodarske mashinobuduvannya elektrotehnichna promislovist virobnictvo verstativ i ustatkuvannya Rozshirennya virobnictva spozhivchih tovariv Nalagodzhennya promislovoyi pererobki prirodnih resursiv Derzhavne planuvannya namagayetsya rozvivati mizhgaluzevu integraciyu Rozvitok promislovosti najbilsh shvidkimi tempami v napryamku stvorennya samodostatnoyi industriyi metalurgiya budivelni materiali azotni j fosforni dobriva 1980 roku v promislovosti bulo zajnyato 414 tis osib 75 v obrobnij 12 u naftogazovoyi 12 u inshih galuzyah 77 usih zajnyatih v promislovomu sektori pracyuvali na derzhavnih pidpriyemstvah Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Alzhiru Alzhir vidnositsya do chisla afrikanskih krayin yaki volodiyut velikimi zapasami mineralnoyi ta energetichnoyi sirovini nafta gaz zalizna ruda kolorovi metali marganec Stvorena francuzkimi kompaniyami girnicha promislovist praktichno povnistyu pracyuvala na eksport Za chasiv nezalezhnosti bilshist pidpriyemstv buli nacionalizovani Mineralna sirovina koristuyetsya popitom na svitovomu rinku sho stvoryuye znachni mozhlivosti dlya nakopichennya valyutnih nadhodzhen Kerivnictvo Alzhiru skoristalos spriyatlivoyu situaciyeyu v 1970 h rokah sho sklalasya na svitovomu rinku nafti j gazu Do pochatku 1980 h rokiv blizko 70 produkciyi girnichodobuvnoyi galuzi jshlo na potrebi nacionalnoyi industriyi 60 zaliznoyi rudi z Uenzi vikoristovuvav El Hadzharskij metalurgijnij zavod fosforiti z Dzhebel Onka Annabskij kombinat cink elektroliznij zavod v Gazaveti boriti vikoristovuyutsya pri burinni naftovih sverdlovin Rozrobka novih rodovish korisnih kopalin stvoryuye novi robochi miscya zminyuye kartu rozmishennya naselennya Napriklad poblizu vugilnogo rodovisha v Sahari viniklo suchasne girnichopromislove selishe Beshar Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Alzhiru Korisni kopalini Alzhiru ta Geologiya Alzhiru Naftogazova promislovist Osoblive misce v strukturi industriyi krayini zajmaye naftogazova promislovist Chastkova nacionalizaciya 80 yakoyi bula provedena alzhirskim uryadom 1971 roku V umovah visokih cin na ridke palivo na svitovomu rinku 1970 h rokiv dohodi vid nafti dozvolyali pokrivati perevazhnu chastinu derzhavnih kapitalovkladen Serednorichne virobnictvo nafti u 1970 h rokah stanovilo 50 mln tonn valyutni nadhodzhennya vid prodazhu nafti i gazu stanovili 6 2 mlrd dolariv SShA a pislya 1980 roku perevishili 10 mlrd dolariv Naftova promislovist Alzhiru sluzhit bazoyu dlya rozvitku naftohimiyi virobnictva shtuchnih dobriv ta inshih himichnih produktiv Alzhir vzhe na pochatku 1980 h rokiv zmig zadovolniti vnutrishni potrebi v riznih tovarah naftohimichnoyi i himichnoyi promislovosti Osobliva uvaga pridilyayetsya rozvitku gazovoyi promislovosti Stanom na 1977 rik zapasi gazu v krayini ocinyuvalisya v 3 060 mlrd m blizko 15 svitovih zapasiv Uspishno realizuyetsya programa zi stvorennya gazoskraplyuchih pidpriyemstv zagalna potuzhnist 20 mlrd m stanom na 1980 rik i budivnictva novih gazogoniv Gazova promislovist yak i naftova maye yaskravo virazhenu eksportnu spryamovanist Alzhir postachaye gaz ryadu krayin Zahidnoyi Yevropi a takozh do SShA V Arzevi pracyuyut zavodi z virobnictva skraplenogo gazu himichnih dobriv i amiaku naftopererobnij zavod Poblizu naftogazovih rodovish vinikli suchasni girnichopromislovi selisha Hassi Mesaud i Hassi Rmel Metalurgiya Vazhlive misce v programi rozvitku promislovosti krayini nalezhit metalurgiyi rozvitok yakoyi obumovlenij nayavnistyu znachnih zapasiv zaliznoyi rudi zagalni zapasi 1 35 mlrd tonn z nih dostovirni 600 mln tonn i deshevogo paliva u viglyadi prirodnogo gazu Chorna ta kolorova metalurgiya zabezpechuyut stalij rozvitok mashinobuduvannya ta elektrotehnichnoyi promislovosti Pislya vvedennya na pochatku 1970 h rokiv v ekspluataciyu metalurgijnogo kompleksu v El Hadzhari poblizu Annabi potuzhnosti z virobnictva chavunu syagnuli 500 tis tonn na rik stali 530 tis tonn na rik Vnutrishnij popit na chavun i stal do kincya 1970 h rokiv zadovilnyavsya lishe na 25 30 1981 roku bula vvedena druga cherga virobnictva metalurgijnogo kombinatu zagalna potuzhnist syagnula 2 mln tonn stali j 1 6 mln tonn chavunu V krayini stvoreno fundament vlasnoyi kolorovoyi metalurgiyi Mashinobuduvannya Stvoreni v ramkah planiv ekonomichnogo rozvitku pidpriyemstva pochali vipuskati traktori legkovi i vantazhni avtomashini silskogospodarsku tehniku deyaki verstati elektromotori motocikli velosipedi U Konstantini diye velikij traktorobudivnij kompleks vklyuchno iz livarnim i zavodom dizelnih motoriv verstatobudivnij i metaloobrobnij zavodi pidpriyemstvo z vipusku ekskavatoriv i budivelnih kraniv Promislovist budivelnih materialiv Pislya zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti pochala shvidko rozvivatis industriya virobnictva budivelnih materialiv popit na yaki pidvishivsya u zv yazku z rostom promislovogo ta inshogo budivnictva Virobnictvo cementu 1974 roku stanovilo menshe 1 mln tonn 1980 roku syagnulo vzhe 4 2 mln tonn virobnictvo cegli zroslo vidpovidno z 0 4 mln do 1 mln tonn cherepici z 76 tis do 117 tis tonn Legka promislovist U legkij promislovosti otrimali rozvitok tradicijni galuzi harchova tekstilna shkiryano vzuttyeva Dvi ostanni zadovolnyayut vnutrishnij popit Tekstilne virobnictvo bilshe oriyentuyetsya na rozshirennya asortimentu tkanin U Konstantini pracyuye cukrovo rafinadnij pivovarnij boroshnomelnij zavodi Poryad zi stvorennyam suchasnih promislovih pidpriyemstv v Alzhiri prodovzhuyut rozvivatisya remesla i tradicijni promisli kilimarstvo vigotovlennya predmetiv religijnogo kultu vichinka shkir chekanka metalevogo nacionalnoyi posudu EnergetikaDokladnishe Forsovanij rozvitok promislovosti v drugij polovini XX stolittya a takozh elektrifikaciya silskih rajoniv stvoryuyut rost popitu na elektroenergiyu v krayini Problema virishuyetsya golovnim chinom shlyahom naroshuvannya potuzhnostej teplovih stancij sho pracyuyut na prirodnomu gazi Nayavnist velicheznih zapasiv cogo paliva dozvolyaye porivnyano legko zabezpechuvati energetichne postachannya krayini 1980 roku virobnictvo elektroenergiyi stanovilo 7 12 mlrd KVt god a zagalnij riven elektrifikaciyi 57 Z 1979 po 1994 roki obsyag virobnictva elektroenergiyi v krayini zbilshilosya z 6 1 mlrd KVt god do 18 7 mlrd KVt god Do pochatku XXI stolittya majzhe usi rajoni pivnochi buli povnistyu elektrifikovani Agrarnij sektorRinok u 1971 rik Pshenichni polya Gelma Alzhir Dokladnishe Vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki Alzhiru sluguye silske gospodarstvo odnak jogo chastka u valovomu vnutrishnomu produkti zalishayetsya nizkoyu Hocha v silskomu gospodarstvi zajnyato ponad 40 ekonomichno aktivnogo naselennya krayini hocha chastka silskogo gospodarstva u strukturi VVP postijno skorochuyetsya na korist promislovosti j sferi obslugovuvannya Produkciya galuzi lishe na 50 60 zadovolnyaye potrebi naselennya v produktah harchuvannya Dlya silskogo gospodarstva harakternij slabkij zv yazok mizh roslinnictvom i tvarinnictvom Alzhir zmushenij importuvati v znachnih kilkostyah zerno moloko roslinni j tvarinni zhiri cukor Problemu mozhlivo virishiti cherez polipshennya tehnichnoyi osnashenosti zemlerobstva shirokogo zastosuvannya mineralnih dobriv i sortovogo nasinnya rozvitok tvarinnictva v zernovih rajonah rozshirennya irigaciyi U silskomu gospodarstvi inozemne zemlevolodinnya bulo likvidovano vzhe voseni 1963 roku i misce kolishnogo kolonialnogo sektora zajnyali derzhavni samovryadni fermi U pershi roki nezalezhnosti derzhava ne napravlyala do silskogo gospodarstva zhodnih koshtiv zoseredivshis na rozvitku vazhkoyi promilovosti Lishe z pochatku 1970 h rokiv do program derzhavnogo rozvitku buli zakladeni statti napravleni na pidjom silskogo gospodarstva intesifikaciya vikoristannya zemel zamina chistogo paru kormovimi kulturami rozshirennya ploshi irigaciyi rozbudova vidpovidnoyi infrastrukturi cehi z pererobki fruktiv i ovochiv holodilni pidpriyemstva dlya produkciyi tvarinnictva kombikormovi cehi Vazhlivoyu chastinoyu derzhavnoyi politiki v sferi zemlerobstva stala programa pidgotovki tehnichnih i agronomichnih kadriv za kordonom Tehniko ekonomichna modernizaciya silskogo gospodarstva v ramkah planiv rozvitku torknulasya v pershu chergu tak zvanogo samovryadnogo sektora yakij ohoplyuye 2 mln ga najbilsh rodyuchih j zruchno roztashovanih silskogospodarskih zemel do nezalezhnosti nalezhali yevropejskim kolonistam Vid 1972 roku pochala vprovadzhuvatis agrarna revolyuciya sh obula spryamovana na likvidaciyu velikogo privatnogo zemlevolodinnya nadilennya zemleyu bezzemelnih i malozemelnih selyan z podalshim yih ob yednannyam v kooperativi riznogo tipu rozshirennya zajnyatosti na seli Za rezultatami ciyeyi reformi do 1981 roku sered 100 4 tis selyan sho ob yednani v 6 tis kooperativiv bulo rozpodileno 1 4 mln ga rilli j 1 1 mln ga nasadzhen finikovih palm Privatnij sektor vse zajmaye blizko 1 2 korisnoyi silskogospodarskoyi ploshi i ohoplyuye 70 silskogo naselennya Roslinnictvo Zemelni resursi krayini obmezheni Dlya silskogo gospodarstva pridatno blizko 17 teritoriyi 40 mln ga z yakih ponad 80 pasovisha i vigoni Pid rilleyu vinogradnikami i sadami zajnyato blizko 7 mln ga 30 ciyeyi ploshi shorichno znahoditsya pid parom Prirodni umovi spriyatlivi dlya silskogo gospodarstva tilki v neshirokoyi primorskij smuzi Blizko 1 3 obroblyuvanih zemel otrimuye v rik ponad 600 mm opadiv priblizno polovina ploshi 600 400 mm reshta mensh 400 mm Gorbistij relyef na znachnij chastini obroblyuvanoyi ploshi slabka zalisenist neregulyarnist opadiv visushuyut grunt speka v seredini i naprikinci lita porodzhuye silnu vodnu i vitrovu eroziyu yakij spriyaye i shiroke zastosuvannya dvuhpolnoyi sivozmini Golovni silskogospodarski kulturi pshenicya yachmin oves vinograd olivki citrusovi frukti Do prihodu yevropejskih poselenciv miscevi zhiteli produkti spozhivannya na vnutrishnij rinok tverdu pshenicyu yachmin gorodni kulturi frukti Yevropejci zh vprovadili virobnictvo eksportnih kultur vinograd citrusovi gorodinu tehnichni kultur Naperedodni nezalezhnosti vinogradarstvo plodivnictvo i ovochivnictvo razom davali blizko 50 vsiyeyi valovoyi produkciyi silskogo gospodarstva V period nezalezhnosti buv provedenij pererozpodil plosh z metoyu pristosuvati silskogospodarske virobnictvo do vnutrishnih potreb krayini skorocheni na 40 ploshi pid vinogradnikami chastina zemel sho prostoyuyut pid parom stala zasivatisya kormovimi travami na 160 tis ga zbilshilas sadiv Meshkanci saharskih oaz rozvodyat finikovu palmu j nevibaglivi silskogospodarski kulturi Velika uvaga pridilyayetsya rozvitku promislu travi alfi i korku Tvarinnictvo Insha tradicijna galuz silskogo gospodarstva tvarinnictvo rozvinena slabko Rozvitok strimuyetsya nezadovilnim stanom pasovish yaki ne zabezpechuyut potreb v kormah padizhom hudobi cherez nerozvinenist veterinarnoyi sluzhbi Golovni vidi silskogospodarskih tvarin vivci velika rogata hudoba Zagalne pogoliv ya hudobi v 1980 roci stanovilo 13 4 mln ovec 2 7 mln kiz 1 3 mln velikoyi rogatoyi hudobi Rozvedennya ovec i kiz ye osnovnim dzherelom isnuvannya dlya znachnoyi chastini 700 tis naselennya stepovih ploskogir yiv Buv prijnyatij zakon yakij peredbachav ryad zahodiv po modernizaciyi pasovishnogo tvarinnictva na visokih plato pochalosya obmezhennya velikoyi privatnoyi vlasnosti na hudobu kooperuvannya skotariv i yih perehid na osilij sposib zhittya Zhorstoka posuha 1970 h rokiv v Africi zavdala tyazhkoyi shkodi hudobi skotariv Sahari zmusila bagatoh z nih shukati pritulok na zemlyah pivnichnogo Alzhiru Ribalstvo Lisove gospodarstvo Div takozh 1991 roku v Alzhiri bulo pererobleno ponad 300 tis m derevini i korku Z virobnictva korku krayina zajmaye 3 ye misce u sviti pislya Ispaniyi i Portugaliyi TransportDokladnishe Transport Alzhiru Mozhlivosti stvorennya yedinogo gospodarskogo organizmu derzhavi sho skladayetsya z vzayemozv yazanih galuzej znachnoyu miroyu viznachayutsya stanom yiyi transportnoyi sistemi Vnutrishni perevezennya vantazhiv v Alzhiri zdijsnyuyutsya golovnim chinom avtomobilnim i zaliznichnim transportom Alzhir golovni morski vorota krayini najbilshij vuzol suhoputnih komunikacij magistralnih zaliznic i avtomobilnih dorig sho zv yazuyut jogo z usima rajonami krayini i susidnimi krayinami Avtomobilnij Pivnichni rajoni krayini mayut dosit rozvinenu merezhu dorig z tverdim pokrittyam Chastina dorig prohodit cherez visoki plato yak v meridionalnomu tak i shirotnomu napryamah Sporudzhena avtotrasa yaka peretinaye z pivnochi na pivden vsyu alzhirsku chastinu Sahari Zagalna protyazhnist avtomobilnih dorig 1980 roku stanovila 92 tis km z nih 47 tis km asfaltovani Obsyag perevezen 1980 roku stanoviv 1 4 mlrd tonn km 78 zabezpechili derzhavni pidpriyemstva Serednya dalnist perevezen stanovila 320 km Vantazhopidjomnist vsogo avtomobilnogo transportu 1980 roku stanovila 350 tis tonn U zoni navkolo stolici shilnist merezhi avtodorig 1 km na 1 km teritoriyi serednya shilnist merezhi Pivnichnogo Alzhira 1 km na 10 km Div takozh Zaliznichnij Dokladnishe Zaliznichnij transport Alzhiru Zaliznichna sistema Alzhiru mensh rozvinena nizh merezha avtoshlyahiv i skladayetsya z blizko 4 tis km zaliznic 35 vuzkokolijni Merezha povnistyu nacionalizovana derzhava perejmayetsya usima pitannyami modernizaciyi ta rozshirennya Golovna vis merezhi prostyagayetsya v meridionalnomu napryamku pivnichnimi rajonami Vid golovnoyi magistrali vidgaluzhuyutsya v pivdennomu napryamku 3 liniyi dvi z yakih dohodyat do Beshara i Tuggurta mista v pivnichnij chastini Sahari Vantazhoobig zaliznichnogo transportu 1980 roku stanoviv 2 5 mlrd tonn km obsyag pasazhirskih perevezen 2 1 mlrd pasazhiro km Povitryanij Povitryani perevezennya yak u seredini krayini tak i mizhnarodni zdijsnyuye derzhavna kompaniya Er Alzheri Poblizu stolici mizhnarodnij aeroport Dar el Bejda Div takozh Vodnij Misto port U period nezalezhnosti krayini bulo stvoreno nacionalnij morskij transport z 75 suden i 20 buksiriv Golovni morski porti Alzhir Oran Annaba vivezennya fosforitiv zaliznoyi rudi silskogospodarskoyi produkciyi Truboprovidnij Eksport siroyi nafti i skraplenogo gazu zdijsnyuyetsya cherez porti Arzev Bedzhaya i Skikda Alzhir volodiye suchasnoyu j potuzhnoyu merezheyu truboprovidnogo transportu Magistralni truboprovodi prokladeni vid naftovih i gazovih rodovish Sahari do uzberezhzhya Seredzemnogo morya Propuskna spromozhnist diyuchih naftoprovodiv stanom na 1980 rik perevishuvala 80 mln tonn zagalna protyazhnist stanovila 4 2 tis km propuskna spromozhnist diyuchih gazoprovodiv stanom na 1980 rik syagnula 31 7 mlrd m Dnom Seredzemnogo morya z Alzhiru do Italiyi bulo prokladeno gazogin dovzhina 160 km maksimalna glibina 600 m propuskana zdatnist 18 5 mlrd m sho dozvoliv pryamim shlyahom postachati blakitne palivo do Yevropi TurizmDokladnishe Zovnishno ekonomichni zv yazkiAlzhirskij eksport 2006 roku Dokladnishe Zovnishnoekonomichni zv yazki Alzhiru do i pislya nezalezhnosti istotno riznyatsya strukturoyu Rozvitok nacionalnoyi promislovosti i politika suvoroyi ekonomiyi u pershi roki nezalezhnosti prizveli do znachnogo znizhennya importu spozhivchih tovariv Za period z 1965 po 1978 rik chastka spozhivchih tovariv v zagalnij vartosti importu skorotilasya z 34 2 do 4 2 v toj chas yak import promislovogo obladnannya zris vtrichi U strukturi eksportu rizko zmenshilisya postavki silskogospodarskih tovariv i zbilshivsya viviz nafti j gazu 98 vartosti vsih eksportnih postavok krayini v 1980 roci Zminilasya i geografiya zovnishnoyi torgivli Alzhir pereoriyentuvavsya z rinku metropoliyi Franciya na rinok inshih yevropejskih derzhav a golovnim chinom na rinok SShA sho stali golovnim zovnishnotorgovelnim partnerom Alzhiru vzhe u 1970 h rokah 50 eksportu krayini Druge misce za obsyagom torgovelnogo oborotu z Alzhirom zajnyala Nimechchina sho postavlyaye do krayini promislove obladnannya transportni zasobi elektrotehnichni virobi j zakupovuye naftu zaliznu rudu cinkovij koncentrat fosfati citrusovi U drugij polovini 1970 h rokiv rozvitok franko alzhirskih ekonomichnih zv yazkiv strimuvali politichni motivi poziciya Franciyi v pitanni po Zahidnij Sahari Saldo potochnogo platizhnogo balansu krayini eksport import tovariv i poslug chistij dohid vid investicij i transfertnih platezhiv 2015 roku stanovilo 27 mlrd dolariv SShA 189 te misce v sviti Derzhava eksportuye naftu prirodnij gaz i naftoprodukti do 97 zagalnogo obsyagu Osnovnimi partnerami 2015 roku stali Ispaniya 18 8 Franciya 11 2 Velika Britaniya 8 8 Italiya 8 7 SShA 7 1 Braziliya 5 2 Tunis 4 9 Nimechchina 4 5 Vartist eksportu 2014 roku stanovila 63 2 mlrd dolariv SShA 2015 roku 36 3 mlrd dolariv SShA 59 te misce v sviti Eksport 2001 roku dorivnyuvav 12 6 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye produkti harchuvannya tovari narodnogo spozhivannya Osnovnimi partnerami 2015 roku stali Kitaj 15 6 Franciya 14 3 Italiya 9 4 Ispaniya 7 4 Nimechchina 5 6 Rosiya 4 1 Vartist importu 2014 roku stanovila 58 6 mlrd dolariv SShA 2015 roku 52 77 mlrd dolariv SShA 50 te misce v sviti Import 2001 roku dorivnyuvav 12 5 mlrd dolariv SShA Za roki nezalezhnosti krayini Radyanskij Soyuz stav vazhlivim ne tilki politichnim partnerom ale j ekonomichnim SRSR zbuduvav pervistka alzhirskoyi metalurgiyi kombinat v El Hadzhari zbagachuvalnu fabriku na svincevomu rodovishi El Abed pidpriyemstvo po virobnictvu rtuti v Azzabi teplovu elektrostanciyu v Annabi dopomagav z geologo rozviduvalnimi robotami pidgotovkoyu kadriv dlya riznih galuzej promislovosti takozh silskogo gospodarstva ohoroni zdorov ya Ponad 90 pozikovih koshtiv nadhodyat do krayini vid rozvinenih derzhav ta mizhnarodnih organizacij V Alzhiri shoroku provoditsya mizhnarodnij torgovij yarmarok Ukrayinsko alzhirski zv yazkiEkonomichne rajonuvannyaProces formuvannya ekonomichnih rajoniv v Alzhiri ne zavershenij znachni teritoriyi krayini she ne osvoyeni v gospodarskomu vidnoshenni Osoblivosti istorichnogo rozvitku prirodnogo seredovisha i resursiv etnichnogo skladu silskogo gospodarstva i promislovosti napryamu vplinuli na formuvannya chotiroh ekonomichnih rajoniv Alzhiru Zahidna Pivnich Najbilshij za plosheyu blizko 40 teritoriyi ale najmenshij za naselennyam vsogo 25 zhiteliv rajon Pivnichnogo Alzhiru Cej rajon istorichno stav osnovnim rajonom tovarnogo zemlerobstva z perevazhannyam specializovanogo silskogo gospodarstva 40 virobnictva vsih zernovih i ovochiv bilshe 80 vinogradu i blizko 30 subtropichnih fruktiv Na visokih rivninah tvarinnictvo napivkochovogo harakteru poyednuyetsya zi zborom travi alfi yaka zajmaye miljoni gektariv suhih stepiv i napivpustel Tut sformuvavsya i shvidko rozvivayetsya promislovij vuzol naftovoyi promislovosti Arzev Oran Deyakij rozvitok otrimala girnichodobuvna promislovist u pershu chergu vidobutok i pervinna obrobka polimetalichnih rud Centralna Pivnich Najbilsh rozvinenij rajon yakij vidigraye providnu rol u politichnomu kulturnomu a takozh ekonomichnomu zhitti krayini Na jogo chastku pripadaye blizko 30 teritoriyi i 36 naselennya Pivnichnogo Alzhiru Istorichno rajon formuvavsya yak rajon najbilsh riznotipnogo silskogo gospodarstva zernove zemlerobstvo subtropichne sadivnictvo rannye ovochivnictvo pasovishne skotarstvo ta obrobnoyi promislovosti vid tradicijnih shkiryano vzuttyevoyi i derevoobrobnoyi do avtoskladalnoyi naftopererobnoyi ta elektronnoyi galuzej z golovnim centrom v stolici Tut najgustisha transportna merezha z golovnim fokusom morskim portom Alzhira Perenaselenist i vidsutnist roboti zdavna zmushuvali bagatoh miscevih kabiliv zalishati ridni miscya i pereselyatisya v poshukah zarobitku do mist Stolicya i navkolishnya teritoriya najbilshij promislovij centr krayini de predstavleni mashinobuduvannya naftopererobka tekstilna shvejna himichna farmacevtichna elektrotehnichna i bagato inshih galuzej Osnovni promislovi pidpriyemstva zoseredzheni v shidnih kvartalah i peredmistyah Alzhiru Promislovi centri rajonu Alzhir Blida Esh Shelif Tizi Uzu Medea Dzhelfa Shidna Pivnich Najnaselenishij i najbilsh industrializovanij rajon na jogo chastku pripadaye 1 3 teritoriyi i bilshe 40 naselennya Pivnichnogo Alzhiru Tradicijni zanyattya osilih zhiteliv istorichno pov yazani z zernovim zemlerobstvom odna z antichnih zhitnic Pivnichnoyi Afriki sho daye 40 zboru zernovih i poyednuyetsya z viginno pasovishnim skotarstvom Veliki pokladi zaliznoyi rudi fosforitiv na yakih pracyuyut metalurgijnij kombinat v El Hadzhari j Bedzhayi zavod fosfatnih dobriv poblizu Annabi U Skikdi sporudzheno najbilshij v sviti na toj chas naftohimichnij kompleks zavod zi skraplennya gazu naftopererobnij virobnictvo plastmas U Konstantini traktornij zavod Alzhirska Sahara Cej pustelnij region daye naftu j gaz v oazah viroshuyut finiki Na teritoriyi rajonu pochali skladatisya okremi girnichodobuvni centri vuzli i mineralno sirovinni rajoni Proces formuvannya ekonomichnih rajoniv v Alzhiri ne zavershenij znachni teritoriyi krayini she ne osvoyeni v gospodarskomu vidnoshenni Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi 2015 roku stanovili 11 77 mln osib 48 me misce v sviti Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom promislovist i budivnictvo 31 agrarne lisove i ribne gospodarstva 10 8 sfera poslug 58 2 Bezrobittya 2015 roku stanovilo 11 pracezdatnogo naselennya 127 me misce v sviti sered molodi u vici 15 24 rokiv cya chastka stanovila 24 8 21 6 sered hlopciv 39 8 sered divchat 47 me misce v sviti 304 tis ditej u vici 5 14 rokiv 5 vid zagalnoyi kilkosti naselennya krayini 2006 roku buli zalucheni do dityachoyi praci Div takozhEkonomika Afriki Afrikanskij SoyuzPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA angl Algeria 2012 09 30 u Wayback Machine The World Factbook Central Intelligence Agency 2015 ISSN 1553 8133 angl Index of Economic Freedom The Heritage Foundation USA 2001 ros Alzhir Strany i narody Obshij obzor Severnaya Afrika Redkol A A Gromyko i dr M Mysl 1982 349 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 ros Alzhir Spravochnik M 1977 ros Potemkin Yu V Alzhir problemy razvitiya opyt nacionalno demokraticheskoj revolyucii M 1978 ros Virabov A G Ocherki ekonomicheskogo i socialnogo razvitiya Alzhira L 1981 ros Smirnov I I Alzhir industrializaciya i socialno ekonomicheskij progress M 1981 fr Benissad M E Economie du developpement de l Algerie 1932 1978 P 1979 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Alzhiru Algeria country profile 19 bereznya 2009 u Wayback Machine Library of Congress May 1 2006